Внутрішня система забезпечення якості освіти

СХВАЛЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО

Педагогічною радою Наказ № 5 від 01.02.2021 р.

Протокол №8 Директор школи Грос Д.Я.

від 28 .01.2021 р.

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ЯКОСТІ ОСВІТИ

ГОЛОБУТІВСЬКОЇ СЕРЕДНЬОЇ

ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ

І-ІІ СТУПЕНІВ

СТРИЙСЬКОГО РАЙОНУ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗМІСТ

І. Загальні положення.

ІІ. Структура внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

ІІІ. Політика та процедури забезпечення внутрішньої системи.

ІV.Система та механізми забезпечення академічної доброчесності.

V. Критерії, правила і процедури оцінювання освітнього середовища.

VІ. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти.

VІІ. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

VIIІ. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти.

ІХ. Механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

І. Загальні положення

Дане положення про внутрішню систему забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти в Голобутівській СЗОШ І-ІІ ступенів розроблено відповідно до Законів України «Про освіту»; «Про загальну середню освіту»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року»; ДСТУ ISO 9001:2015 Системи управління якістю. Вимоги; ДСТУ ISO 9000:2015 Системи управління якістю. Основні положення та словник термінів; наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти» та затверджено педагогічною радою гімназії (протокол №8 від .01.2021року)

Внутрішня система забезпечення якості освіти – це сукупність умов, процедур і заходів у закладі освіти, що забезпечують ефективність освітніх та управлінських процесів, які безпосередньо впливають на якість результатів навчання учнів, забезпечують формування їхніх ключових компетентностей, а також сприяють усебічному розвитку особистості учнів.

ІІ. Структура внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

Складовими системи забезпечення якості освіти в закладі є:

• політика та процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

• система та механізми забезпечення академічної доброчесності в закладі освіти;

• критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

• критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

• критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

• механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

Внутрішня система закладу містить такі компоненти

(ч. 3 ст. 41 Закону України «Про освіту»):

· стратегія (політика) та процедури забезпечення якості освіти;

· система та механізми забезпечення академічної доброчесності;

· оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання учнів;

· оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

· оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

· забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, зокрема для самостійної роботи учнів;

· забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

· створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

· інші процедури та заходи, що можуть визначатися документами закладу освіти.

·

Напрями освітньої діяльності закладу:

· освітнє середовище;

· система оцінювання здобувачів освіти;

· педагогічна діяльність педпрацівників;

· управлінські процеси.

Стратегія та процедури забезпечення якості закладу освіти

Стратегія (політика) забезпечення якості освіти має бути орієнтована на забезпечення:

• відповідності результатів навчання учнів державним стандартам освіти;

• партнерства у навчанні та професійній взаємодії;

• недискримінації, запобігання та протидії булінгу (цькуванню);

• академічної доброчесності під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності;

• прозорості та інформаційної відкритості діяльності закладу освіти;

• умов для безперервного професійного зростання педпрацівників;

• справедливого та об’єктивного оцінювання результатів навчання учнів, а також професійної діяльності педпрацівників;

• умов для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій учнів (у разі потреби);

• академічної свободи педпрацівників.

ІІІ.Політика та процедури забезпечення внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Політика внутрішньої системи забезпечення якості освіти спрямована на:

· Створення системи та механізмів забезпечення академічної доброчесності.

· Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти.

· Забезпечення наявності в закладі освіти необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.

· Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища.

· Запобігання та протидію булінгу (цькуванню).

· Застосування системи внутрішнього моніторингу для відстеження та коригування результатів освітньої діяльності.

Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти

Для ефективного управління заклад має бути забезпечений такими компонентами інформаційних систем, як:

• сучасна мережа Інтернет;

• технічне забезпечення (комп’ютерне, мультимедійне обладнання, цифрові засоби: проектор, фотокамера, проекційний екран, інтерактивна дошка тощо);

• ліцензовані програмні продукти, електронні освітні ресурси;

• єдиний інформаційний простір закладу (можливість спільного використання суб’єктами освіти наявних у системі електронних ресурсів);

• доступ до наявних освітніх веб-ресурсів (веб-сайти, блоги педагогів, сайт закладу освіти, платформа для дистанційної освіти);

• інформаційні ресурси навчального призначення (бібліотека, бази даних, інформаційні системи, програмне забезпечення, засоби зв’язку, комп’ютерні та телекомунікаційні мережі, радіо та телеканали тощо).

Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу

Для організації освітнього процесу заклад має бути забезпечений такими ресурсами, як:

• державний стандарт загальної середньої освіти;

• типові освітні програми;

• статут закладу освіти;

• стратегія розвитку закладу освіти;

• річний план роботи закладу освіти;

• освітня програма закладу освіти;

• штатний розпис закладу освіти;

• календарно-тематичне планування;

• методики та технології організації освітнього процесу;

• методики роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;

• система матеріального та морального заохочення;

• плани підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Створення в закладі інклюзивного освітнього середовища

Створення в закладі інклюзивного освітнього середовища передбачає:

• організацію безбар’єрного простору (фізичну можливість та зручність потрапляння до закладу освіти, фізичну безпеку при пересуванні в ньому; можливість вільного отримання інформації про заклад освіти і освітні послуги, що надаються);

• облаштування ресурсної кімнати (організація зони навчання та побутово-практичної зони);

• забезпечення медіатеки мультимедійними засобами для максимального наближення дітей до необхідних джерел інформації;

• створення комплексної системи заходів із супроводу учня з особливими освітніми потребами (корекційно-розвивальні заняття з практичним психологом, вчителем-логопедом, вчителем-дефектологом, вчителем-реабілітологом);

• адаптацію та модифікацію типової освітньої програми або її компонентів (гнучкість програми, різні навчальні методики і проведення відповідного оцінювання, розробка індивідуальної програми розвитку);

• реалізацію просвітницьких заходів щодо формування толерантності, поваги до індивідуальних особливостей дітей, подолання ментальних бар’єрів у взаємодії, неупередженості та недопущення дискримінації;

• здійснення психолого-педагогічного супроводу формування у дітей з особливими освітніми потребами почуття поваги і власної гідності, усвідомлення своєї повноцінності та значущості у суспільстві.

Запобігання та протидія булінгу (цькуванню)

Запобігання та протидія булінгу (цькуванню) в закладі передбачає:

• розроблення та оприлюднення правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти;

• розроблення та оприлюднення плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;

• розроблення та оприлюднення порядку подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти;

• розроблення та оприлюднення порядку реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі та відповідальності осіб, причетних до булінгу (цькування) тощо.

Застосування системи внутрішнього моніторингу для відстеження та коригування результатів освітньої діяльності

До складу системи внутрішнього моніторингу належать:

• система внутрішнього моніторингу якості освітньої діяльності та якості освіти;

• система самооцінювання якості педагогічної та управлінської діяльності;

• система оцінювання навчальних досягнень учнів.

Методи збору інформації:

• Аналіз документів (плани роботи, звіти, протоколи засідань педагогічної ради, класні журнали тощо).

• Опитування:

– анкетування учасників освітнього процесу (педагогів, учнів, батьків);

– інтерв’ю (з педагогічними працівниками, представниками учнівського самоврядування);

• Моніторинг:

– навчальних досягнень здобувачів освіти;

– педагогічної діяльності (спостереження за проведенням навчальних занять, позакласною роботою тощо);

– спостереження за освітнім середовищем (санітарно-гігієнічні умови, стан забезпечення навчальних приміщень, безпека спортивних та ігрових майданчиків, робота їдальні та буфету, вплив середовища на навчальну діяльність тощо).

Інструментарій методів збору інформації:

· пам’ятки для аналізу документів (щодо системи оцінювання навчальних досягнень учнів; фінансування закладу освіти; кількісно-якісного складу педагогічних працівників тощо);

· анкети (для педагогів, учнів, батьків);

бланки спостереження (за проведенням навчальних занять, позакласною роботою тощо).

ІV.Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

Система та механізми забезпечення академічної доброчесності — важливий компонент внутрішньої системи, який стосується всіх учасників освітнього процесу. Його формування спрямоване на недопущення плагіату, обману, фальсифікації, списування, несправедливого оцінювання тощо.

Процедури забезпечення академічної доброчесності:

• інформування учасників освітнього процесу про принципи академічної доброчесності;

• запобігання академічної недоброчесності за допомогою встановлення правил в освітньому процесі;

• реагування на випадки порушення академічної доброчесності тощо.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

• надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну діяльність;

• контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

• об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

• самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

• надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності і джерела інформації.

За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники закладу можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

• відмова в присвоєнні кваліфікаційної категорії;

• позбавлення присвоєної кваліфікаційної категорії;

• відмова в присвоєнні педагогічного звання;

• позбавлення присвоєного педагогічного звання;

• позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

· повторне проходження оцінювання (контрольна, практична, лабораторна роботи, тест, залік тощо);

· повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.

·

· V. Критерії, правила і процедури оцінювання освітнього середовища

·

· Напрям 1. Освітнє середовище закладу освіти

Вимога 1.1. Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці

Критерій 1.1.1. Приміщення і територія закладу освіти є безпечними та комфортними для навчання та праці

Однією з важливих умов для освітнього процесу є безпечне та комфортне освітнє середовище

Оцінювання виконання критерію

• Чи комфортно перебувати у закладі учасникам освітнього процесу?

• Чи учням та вчителям подобається, як організований простір закладу? Що саме вони б хотіли змінити?

Чи використовують вчителі можливості просторової організації в процесі навчання? Чи дозволяють умови, обладнання навчальних кабінетів гнучко використовувати простір під час освітнього процесу?

• Чи подобається учням облаштування території? Чи враховується їхня думка при облаштуванні освітнього простору? Чи є місце для рухливих ігор та спокійного відпочинку?

• Чи створені персональні робочі місця та місця для відпочинку педагогів?

Методи збору інформації

• Спостереження (за освітнім середовищем).

• Опитування (анкетування учнів, педагогів та батьків; групове інтерв’ю (фокус-група) з учасниками освітнього процесу).

Критерій 1.1.2. Заклад освіти забезпечений навчальними та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми

Необхідною умовою для здійснення якісного освітнього процесу є наявність у закладі необхідних приміщень та засобів навчання.

Оцінювання виконання критерію

• Чи наявні у закладі усі групи приміщень, що передбачені відповідними будівельними та санітарними нормами та необхідні для реалізації освітньої програми закладу?

• Чи відповідає кількість учнів закладу проектній потужності будівлі?

• Чи забезпечує обладнання навчальних кабінетів (лабораторій), майстерень реалізацію освітньої програми закладу?

• Чи наявне навчальне обладнання для виконання освітньої програми закладу?

Методи збору інформації

• Спостереження (за освітнім середовищем).

• Вивчення документації (освітня програма, технічний паспорт закладу освіти).

• Опитування (анкетування педагогічних працівників).

Критерій 1.1.3. Здобувачі освіти та працівники закладу освіти обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх

Однією з умов безпечного освітнього середовища – знання та дотримання учнями й працівниками закладу вимог охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки.

Основні складові належного рівня пожежної безпеки

• забезпечення закладу первинними засобами пожежогасіння;

• обладнання приміщень засобами автоматичної пожежної сигналізації;

• наявність та належний стан пожежних виходів, незахаращеність шляхів евакуації;

• занулення і заземлення електрообладнання, яке використовується; • справність ізоляції електричної проводки;

• обізнаність учнів та персоналу закладу із правилами пожежної безпеки.

Оцінювання виконання критерію

• Чи проводяться належним чином інструктажі, тренінги та інші заходи щодо пожежної безпеки, безпеки життєдіяльності?

• Чи ведеться у закладі вся необхідна документація з охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, поведінки в умовах надзвичайних ситуацій, відповідно до вимог законодавства?

• Чи обізнані учні з правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій?

• Чи знають учні шляхи евакуації та де знаходяться пожежні виходи, засоби пожежогасіння?

• Чи знають педагоги послідовність дій при виникненні пожежі чи інших надзвичайних ситуацій, правил охорони праці та безпеки життєдіяльності?

Методи збору інформації

• Вивчення документації (журнали реєстрації інструктажів з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності, журнал реєстрації осіб, потерпілих від нещасних випадків).

• Опитування (анкетування учнів, вчителів).

Критерій 1.1.4. Працівники обізнані з правилами поведінки в разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу освіти чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях

Питання, які мають бути предметом постійної уваги керівника закладу та працівників:

• безпечність території та обладнання ігрових і спортивних майданчиків (неушкодженість покриття спортивних та ігрових майданчиків, відсутність ям, справність обладнання, відсутність отруйних, колючих рослин);

• безпечність приміщень закладу (незахаращеність коридорів та рекреацій, маркування на сходах і перилах);

• справність інвентарю та меблів;

• дотримання вчителями та іншими працівниками закладу правил і вимог щодо охорони праці та безпеки життєдіяльності на уроках;

• знання та вміння педагогічних працівників надавати першу (домедичну) допомогу; • постійна профілактична робота з учнями.

Усі працівники закладу мають знати та дотримуватись визначеного законодавством алгоритму дій у разі нещасного випадку або травмування учасників освітнього процесу

Оцінювання виконання критерію

• Чи проводяться у закладі навчання/інструктажі педагогів з питань надання домедичної допомоги, реагування на випадки травмування або погіршення самопочуття дітей під час освітнього процесу?

• Чи ведеться у закладі вся необхідна документація щодо реагування на нещасні випадки, травмування учасників освітнього процесу відповідно до вимог законодавства?

Методи збору інформації • Опитування (анкетування батьків, педагогічних працівників)

Критерій 1.1.5. У закладі освіти створюються умови для харчування здобувачів освіти і працівників

Якісне і здорове харчування дітей – одна із умов здоров’я, розвитку та успішного навчання дітей. Школа, в якій дитина проводить більшу частину свого часу, має дбати про забезпечення умов для якісного і здорового харчування, а також формувати в учнів стійкі навички здорового харчування.

Щоб створити у закладі умови для здорового, якісного харчування, керівник (або уповноважена ним особа) мають постійно контролювати:

• належний матеріально-технічний стан харчоблоку та їдальні;

• дотримання санітарно-гігієнічних вимог у приміщеннях, де готується їжа, та їдальні;

• засвідчення підписом керівника щоденного меню;

• щоденний контроль за якістю продуктів, що надходять до їдальні, умовами їх зберігання, дотримання термінів реалізації і технології виготовлення страв;

• затвердження примірного 2-тижневого меню і контроль за фактичним його виконанням (за умови організації харчування закладом освіти);

• дотримання санітарно-протиепідемічного режиму на харчоблоці та проходження обов’язкових медичних оглядів працівниками харчоблоку.

Оцінювання виконання критерію

• Яка частка учнів від загальної кількості учнів харчується у їдальні?

• Чи подобається учням їжа, що пропонується у шкільній їдальні? Що саме вони хотіли б змінити?

• Чи харчуються у їдальні педагоги і яка їхня думка щодо якості харчування?

• Що більше до вподоби учням: перекус у буфеті – чи гаряче харчування у шкільній їдальні?

• Яка думка батьків щодо якості харчування, асортименту буфету, умов їдальні?

Методи збору інформації

• Спостереження (за освітнім середовищем).

• Опитування (анкетування учнів, педагогів, батьків).

Критерій 1.1.6. У закладі освіти створюються умови для безпечного використання мережі Інтернет, в учасників освітнього процесу формуються навички безпечної поведінки в Інтернеті

Використання Інтернет-ресурсів – один із інструментів для навчання та викладання, однак він може створювати серйозні ризики для користувачів, якщо не дбати про безпечний доступ до мережі та не дотримуватись правил користування нею. Є кілька видів небезпек, з якими можуть зустрітися учні при користуванні мережею і які необхідно враховувати у політиці закладу:

• зміст (доступ до інформації, яка не призначена для дітей відповідного віку);

• поведінка (пропонування дій, які можуть загрожувати безпеці дітей, шахрайство)

; • небезпечні контакти (спілкування через чати, файлообмінники, месенджери).

Основні правила користування мережею Інтернет для учнів.

• використання інтернет ресурсів виключно з навчальною метою;

• заборона відвідування сайтів, які містять непристойну, заборонену, нелегальну інформацію, насильство тощо;

• використання інформації з інтернет ресурсів має містити посилання на джерело (дотримання принципів академічної доброчесності);

• заборона зберігання, поширення інформації, яка містить персональні дані, крім випадків, визначених законодавством;

• заборона поширення інформації, що може образити інших осіб або заподіяти їм шкоду.

Оцінювання виконання критерію

• Чи забезпечують наявні фільтри, антивірусні програми та інші заходи безпечний доступ до мережі Інтернет?

• Чи отримують педагоги достатньо інформації/навчання щодо питань безпеки дітей в Інтернет?

• Чи захищені бази персональних даних учасників освітнього процесу?

• Чи розглядаються питання безпечного користування Інтернет під час проведення навчальних занять та бесід з учнями в позаурочний час?

Методи збору інформації

• Опитування (анкетування учнів, вчителів, батьків).

• Спостереження (моніторинг веб-сайту, інших інформаційних ресурсів закладу).

Критерій 1.1.7. У закладі освіти застосовуються підходи для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, професійної адаптації працівників

Напрацювання підходів до адаптації та інтеграції учнів до освітнього процесу закладу важливо базувати на принципах:

• наступності ланок освіти;

• залучення усіх учасників освітнього процесу (учнів, батьків, педагогічних працівників) до адаптаційних заходів.

Хто потребує адаптації до освітнього процесу:

• учні: 1-х, 5-х, класів, новоприбулі учні будь-яких класів, учні з особливими освітніми потребами, учні інших етнічних груп населення, соціально вразливих груп тощо;

• учні з інших населених пунктів.

Оцінювання виконання критерію

• Чи є у закладі напрацьовані спільно психологом, педагогами, класними керівниками підходи (методики) для адаптації та інтеграції дітей в освітній процес закладу?

• Чи застосовуються методики та підходи до адаптації учнів на практиці?

• Чи забезпечує заклад умови для реалізації принципу наступності в навчанні (співпраця педагогів, розгляд питань наступності на педрадах, залучення практичного психолога)?

• Чи вивчається думка батьків щодо умов адаптації та інтеграції дітей у закладі?

• Чи вивчається думка дітей (наскільки безпечно і комфортно вони почувають себе у закладі)?

• Чи напрацьовані у закладі підходи до адаптації новоприбулих педагогів?

• Як заклад допомагає педагогіним працівникам адаптуватися до нових умов (при зміні освітньої програми, профілю закладу, введення нового законодавства в силу тощо)?

Методи збору інформації

• Вивчення документації (протоколи засідань педагогічної ради). • Опитування (анкетування педагогів, учнів, батьків; інтерв’ю з практичним психологом)

Вимога 1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації

Критерій 1.2.1. Заклад освіти планує та реалізує діяльність щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу в закладі

Політика запобігання булінгу у закладі освіти має бути комплексною і охоплювати усіх учасників освітнього процесу. Кожен працівник закладу має знати про антибулінгову політику та неухильно дотримуватись правил та процедур нею встановлених.

З чого розпочати роботу над виробленням антибулінгової політики у закладі освіти?

1. Вивчення ситуації

2. Створення робочої групи

3. Розроблення Плану заходів для запобігання булінгу (цькуванню) та будь-яким іншим проявам насилля Закон України «Про освіту» покладає на керівника закладу зобов’язання затвердити та оприлюднити План заходів із протидії булінгу

4. Ознайомлення усіх учасників освітнього процесу з антибуліговою політикою та її складовою – Планом заходів із протидії булінгу (цькуванню)

5. Схвалення документу рішенням педагогічної ради, затвердження керівником закладу та оприлюднення

Оцінювання виконання критерію

• Чи сформована у закладі антибулінгова політика? Що знають про неї учасники освітнього процесу?

• Чи оприлюднено План запобігання булінгу (цькуванню) і чи виконуються заплановані заходи? Чи охоплюють вони усі аспекти життя закладу?

• Чи знають педагоги, керівництво, як діяти у випадку виявлення булінгу (цькування)?

• Чи залучались представники територіального органу (підрозділу) Національної поліції до розроблення Плану заходів, інформаційно-просвітницької роботи з учасниками освітнього процесу?

• Чи проводяться інформаційні заходи для батьків щодо пропусків занять, профілактики насильства у дитячому колективі, кібербулінгу тощо?

Методи збору інформації

• Опитування (анкетування учнів, педагогічних працівників, батьків, інтерв’ю з практичним психологом).

• Спостереження (за освітнім середовищем).

Критерій 1.2.2. Правила поведінки учасників освітнього процесу в закладі освіти забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини

Алгоритм вироблення правил поведінки у закладі:

1. Встановлення «очікувань» щодо поведінки учасників освітнього процесу (створюємо ідеальну модель поведінки для усіх учасників освітнього процесу).

2. Розроблення правил (важливо забезпечити позитивну поведінкову мотивацію).

3. Ознайомлення з правилами поведінки учасників освітнього процесу, обговорення їх і, за потреби, коригування.

4. Затвердження правил.

5. Оприлюднення.

Правила поведінки мають бути побудовані на позитивному сприйнятті і, за можливості, не містити заборон чи опису покарань.

Оцінювання виконання критерію

• Чи розроблені правила поведінки для всіх учасників освітнього процесу?

• Чи ознайомлені учасники освітнього процесу з правилами поведінки?

• Чи є правила поведінки у закладі освіти дієвими і функціональними?

• Чи проводить заклад моніторинг того, як змінюється динаміка порушень правил поведінки учнями?

Методи збору інформації

• Опитування (анкетування педагогів, учнів, батьків).

• Спостереження (за освітнім середовищем).

Критерій 1.2.3. Керівник та заступники керівника (далі – керівництво) закладу освіти, педагогічні працівники протидіють булінгу (цькуванню), іншому насильству, дотримуються порядку реагування на їх прояви

Права та обов’язки педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу: повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування) (частина 2 статті 54 Закону України «Про освіту»)

Керівник закладу зобов’язаний повідомляти про випадки булінгу до територіальних органів Національної поліції України та у службу у справах дітей.

Оцінювання виконання критерію

• Чи пройшли педагогічні працівники навчання із запобігання та протидії насильству і булінгу?

• Чи відбувається щорічне оновлення Плану заходів із запобігання булінгу та дискримінації? Наскільки дієвим є цей план?

• Чи проводиться регулярний аналіз причин пропусків занять учнями та, у разі необхідності, здійснюється відповідна робота з учнями, батьками, в тому числі за участі Служби у справах дітей?

• Яка заходи здійснює психологічна служба закладу із запобігання, виявлення та реагування на випадки булінгу?

• Чи керівництво закладу, вчителі реагують на звернення щодо випадків булінгу? Чи знають педагоги і чи дотримуються прийнятого у закладі порядку реагування на звернення про випадки булінгу?

• Чи повідомляють правоохоронним органам та Службі у справах дітей про випадки булінгу?

Методи збору інформації

• Опитування (анкетування педагогів, учнів, батьків).

Вимога 1.3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору

Критерій 1.3.1. Приміщення та територія закладу освіти облаштовуються з урахуванням принципів універсального дизайну та/або розумного пристосування

Заклад освіти має забезпечувати максимально зручне для всіх учасників освітнього процесу середовище, яке відповідає основним принципам інклюзивної освіти, рівності та поваги до прав людини. Як можна реалізувати ці принципи в облаштуванні закладу?

1. Застосування принципу універсального дизайну при проектуванні закладу чи його реконструкції

2. Застосування принципу розумного пристосування у вже збудованих приміщеннях.

Оцінювання виконання критерію

• Чи зручно у закладі усім учасникам освітнього процесу? Чи в рівній мірі вони можуть користуватися приміщеннями та територією?

• Чи має школа план дій (кроків) для покращення доступності? Чи узгоджений цей план із засновником?

Чи є прогрес у його реалізації?

Методи збору інформації

• Спостереження (за освітнім середовищем).

• Опитування (анкетування учнів, педагогів та батьків)

Критерій 1.3.2. У закладі освіти застосовуються методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами

У процесі роботи в класі, де є діти з особливими освітніми потребами, можна використовувати весь відомий спектр освітніх технологій і методик, якщо вони приносять позитивний результат. Проте у першу чергу потрібно звернути увагу на відповідні технології:

1. Особистісно орієнтоване навчання.

2. Індивідуальна освітня траєкторія.

3. Формувальне оцінювання.

4. Кооперативне навчання. Групові форми роботи дозволять учням з особливими освітніми потребами інтегруватись до учнівського колективу, відчути допомогу та підтримку однокласників.

5. SMART-технології для дітей з особливими освітніми потребами.

Оцінювання виконання критерію

• Які методи і форми роботи використовують вчителі у процесі проведення навчальних занять у класах, де є діти з особливими освітніми потребами?

• Чи розглядаються в структурі науково-методичної роботи питання методик роботи з дітьми з ООП?

• Наскільки заклад освіти забезпечений необхідним навчальним обладнанням для роботи з дітьми з ООП?

• Чи достатньо у закладі освіти кадрового персоналу для роботи з дітьми з ООП?

• Чи достатню методичну підтримку отримують педагоги для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами?

• В яких аспектах роботи з дітьми з ООП вчителі потребують допомоги?

Методи збору інформації

• Спостереження (за проведенням навчальних занять, за освітнім середовищем).

• Вивчення документації (аналіз ресурсного забезпечення роботи з дітьми з ООП).

• Опитування (анкетування педагогічних працівників, бесіди з вчителями та батьками).

Критерій 1.3.3. Заклад освіти взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти

Неможливо організувати освітній процес для дітей з особливими освітніми потребами, не співпрацюючи з батьками. Насамперед важливо залучати батьків до прийняття всіх рішень стосовно навчання їхніх дітей.

Важливим чинником навчального прогресу дитини є також допомога фахівців інклюзивно-ресурсних центрів.

Оцінювання виконання критерію

• Чи є регулярною комунікація з батьками дітей з ООП? Чи відповідає комунікація та співпраця очікуванням батьків та педагогів?

• Чи створена у закладі освіти команда психолого-педагогічного супроводу та розроблений план її роботи?

• Наскільки ефективною є робота команди психолого-педагогічного супроводу, чи досягаються поставлені завдання?

Методи збору інформації

• Спостереження (за проведенням навчальних занять).

• Опитування (інтерв’ю з батьками, можливо – фокус-групове дослідження у групі з кількістю учасників не менше 8 осіб, анкетування педагогічних працівників).

Критерій 1.3.4. Освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, ведення здорового способу життя

Освітнє середовище є одним з важливих компонентів системи освітньої діяльності закладу.

З чого варто розпочати перетворення школи на мотивуюче освітнє середовище?

1. Максимальне залучення учасників освітнього процесу до прийняття рішень щодо змін в організації освітнього середовища.

2. Дотримання балансу у «володінні» та «залученості» до формування освітнього середовища (наприклад, через експозиції учнівських робіт, які мають періодично оновлюватись).

3. Забезпечення динамічності освітнього середовища.

4. Проведення навчальних занять поза межами класу.

Шкільна політика впровадження здоров’язбережувального освітнього середовища має керуватись такими основними принципами:

• Послідовність.

• Позитивний приклад. Якщо школа і кожен її працівник не буде сам захоплений тим, що намагається виховати у своїх учнях, це не спрацює. Які прості кроки варто зробити кожному педагогу, щоб мотивувати учнів до здорового способу життя?

• робити перерви під час уроків для вправ (це також рекомендується і санітарно-гігієнічними нормами);

• проводити спільні заходи для шкіл на свіжому повітрі (туристичні збори, спортивні ігри тощо);

• запровадити шкільну політику «розумного використання», наприклад, на своєму прикладі привчати дітей до зменшення використання пластику та поліетилену у щоденному житті, бережливого ставлення до витрачання води, електроенергії, привчати сортувати сміття тощо.

Оцінювання виконання критерію

• Чи відображені у стратегії розвитку закладу освіти заходи із вдосконалення освітнього середовища?

• Які заходи із вдосконалення мотивуючого освітнього середовища зазначені в річному плані роботи? Чи залучені учасники освітнього процесу до цих заходів?

• Чи дозволяє наявне у закладі освіти обладнання загального і навчального призначення забезпечити оволодіння учнями ключовими компетентностями?

• Чи забезпечується у закладі освіти розвиток освітнього середовища у напрямі здоров’язбереження та здорового способу життя?

Методи збору інформації

• Спостереження (за освітнім середовищем).

• Опитування (анкетування учнів, батьків, педагогів).

• Вивчення документації (стратегія розвитку, річний план роботи).

Критерій 1.3.5. У закладі освіти створено простір інформаційної взаємодії та соціально-культурної комунікації учасників освітнього процесу (бібліотека, інформаційно-ресурсний центр тощо)

Які основні завдання має виконувати шкільна бібліотека сьогодні?

• інформаційний супровід освітнього процесу. Пошук і підбір для учасників освітнього процесу навчальної, науково-популярної та художньої літератури;

• формування в учасників освітнього процесу інформаційної компетентності. Шкільний бібліотекар може стати важливим консультантом для учнів і вчителів з пошуку інформації;

• зберігання інформаційних ресурсів, створених у закладі освіти. У бібліотеці можна створити відділ електронних освітніх ресурсів, створених педагогічними працівниками для користування;

• створення архіву відео- й аудіоматеріалів про заходи, проведені в закладі освіти, урочисті зібрання, пам’ятні дати. Учасники освітнього процесу будуть мати змогу отримати доступ до учнівських робіт, відео шкільних концертів, фотографій свят, які зберігаються у бібліотеці.

Оцінювання виконання критерію

• Відвідуваність бібліотеки: як часто та з якою метою учні відвідують бібліотеку? Чи подобається їм працювати в бібліотеці?

• Чи зручний і мотивуючий до навчання простір бібліотеки?

• Чи отримують вчителі та учні достатню підтримку від бібліотеки для реалізації завдань освітнього процесу?

• Чи зазначені у стратегії розвитку та річному плані роботи питання із вдосконалення інформаційного простору у закладі освіти?

• Чи сприяє заклад освіти вдосконаленню професійної майстерності шкільного бібліотекаря?

Методи збору інформації

• Спостереження (за освітнім середовищем).

• Опитування (анкетування вчителів і учнів).

VІ. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти визначаються на основі положень відповідних наказів МОН України щодо оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти

10.1. Оцінювання результатів навчання та особистих досягнень учнів у першому класі має формувальний характер, здійснюється вербально, на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає активне залучення учнів до самоконтролю і самооцінювання (відповідно до наказу МОН України від 20.08.2018 № 924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі»).

10.2. Навчальні досягнення учнів других класів підлягають формувальному і підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню. Оцінювання результатів навчання учнів других класів здійснюється вербально (відповідно до наказу МОН України від 27.08.2019 № 1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу»).

10.3.Оцінювання навчальних досягнень учнів 3 класу здійснюється відповідно до наказу МОН України від 16.09.2020р. №1146 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів третіх і четвертих класів Нової української школи»

10.4. Оцінювання навчальних досягнень учнів 4 класів здійснюється вербально (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»):

• з предметів інваріантної складової: «Інформатика», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Я у світі» та «Трудове навчання»;

• з усіх предметів варіативної складової.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12-бальною шкалою:

• з предметів інваріантної складової освітніх галузей: «Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)», «Математика», «Природознавство».

10.5. Оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи здійснюється за 12-бальною шкалою (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»).

Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та ін.).

Обов’язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної складової навчального плану закладу.

5.5. Державна підсумкова атестація осіб, які здобувають загальну середню освіту в закладі, відбувається відповідно до наказу МОН України від 07.12.2018 № 1369 «Про затвердження Порядку проведення державної підсумкової атестації» (Із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки України № 221 від 18.02.2019).

Напрям 2. Система оцінювання здобувачів освіти

Вимога 2.1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень

Критерій 2.1.1. Здобувачі освіти отримують від педагогічних працівників інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень

Система оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти в закладі освіти включає критерії, правила і процедури, за якими здійснюється оцінювання.

Система оцінювання навчальних досягнень учнів повинна:

• мати у своїй основі чіткі і зрозумілі вимоги до навчальних результатів; • дозволяти гарантовано досягти і перевищити ці результати;

• заохочувати учнів апробувати різні моделі досягнення результату без ризику отримати за це негативну оцінку;

• розвивати в учнів впевненість у своїх здібностях і можливостях;

• використовувати самооцінювання і взаємооцінювання як важливий елемент навчальної діяльності.

Система оцінювання неможлива без інформування учнів про критерії оцінювання та розуміння того, як і за що їх оцінюють.

Учні мають бути систематично поінформовані про розроблені вчителем критерії оцінювання. Інформація про критерії оцінювання може бути донесена до учнів у різних формах: в усній формі, шляхом розміщення на інформаційному стенді у класі, через інтерактивну інтернет-платформу, електронну пошту, інші види комунікації.

Оцінювання виконання критерію

• Чи оприлюднена у закладі освіти інформація про критерії оцінювання навчальних досягнень учнів?

• Чи систематично інформуються учні про критерії оцінювання навчальних досягнень при виконанні обов’язкових видів роботи, різних організаційних формах навчальних занять?

• Чи розуміють учні пропоновані критерії оцінювання?

• Чи вважають учні оцінювання навчальних досягнень у закладі освіти справедливим?

• Чи поінформовані учні і батьки про правила і процедури оцінювання з предмету або курсу (спецкурсу, курсу за вибором)?

Методи збору інформації

• Спостереження (за проведенням навчальних занять).

• Опитування (анкетування учнів).

• Вивчення документації (оприлюднені критерії оцінювання).

Критерій 2.1.2. Система оцінювання в закладі освіти сприяє реалізації компетентнісного підходу до навчання

Важливі такі підходи до формування критеріїв оцінювання:

• оцінювати не лише результат роботи, але й процес навчання, індивідуальний поступ кожного учня;

• позитивно оцінювати досягнення учнів, незалежно від того, значні вони чи скромні, якщо вони є результатом справжніх зусиль дитини. В цьому є мотивуюча роль оцінювання;

• оцінювати рівень аргументації та уміння учнів висловлювати свою думку. У процесі впровадження компетентнісного підходу оцінювання навчальних досягнень спрямовується на вирішення таких основних навчальних завдань:

• розв’язання проблем і прийняття рішень; • розуміння, а не відтворення фрагментів інформації;

• оцінювання умінь, які визначають здатність працювати в команді;

• уміння слухати, розв’язувати конфлікти, вирішувати дискусійні питання і проблеми;

• уміння застосовувати знання в реальних життєвих ситуаціях.

Оцінювання виконання критерію

• Чи спрямована система оцінювання навчальних досягнень учнів на перевірку рівня оволодіння учнями ключовими компетентностями?

• Чи оприлюднюються критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у закладі освіти?

• Чи присутній у системі методичної роботи закладу освіти напрям, який забезпечує вивчення питань компетентнісного підходу при оцінюванні навчальних досягнень учнів?

Методи збору інформації

• Спостереження (за проведенням навчального заняття).

• Вивчення документації (критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти).

Критерій 2.1.3. Здобувачі освіти вважають оцінювання результатів навчання справедливим і об’єктивним

Система оцінювання навчальних досягнень учнів буде дієвою, якщо вона сприймається учнями як зрозуміла, чітка і справедлива.

Що потрібно зробити у закладі освіти, щоб система оцінювання сприймалась учнями як об’єктивна і справедлива? Для цього можна зробити наступне:

1. На основі критеріїв, розроблених МОН, вчителі можуть розробляти критерії оцінювання для виконання обов’язкових видів роботи.

2. Розроблення критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів при використанні інших, крім класно-урочної, форм організації освітнього процесу та форм роботи з учнями: дистанційного, змішаного, кооперативного (групового) навчання.

3. Обов’язкове оприлюднення критеріїв оцінювання.

4. Спільне з учнями розроблення критеріїв.

5. Впровадження самооцінювання і взаємооцінювання учнів.

6. Отримання постійного зворотного зв’язку від учнів у процесі оцінювання. 7. Використання учнівського портфоліо як способу оцінювання навчальних досягнень. 8. Впровадження формувального оцінювання.

Оцінювання виконання критерію

• Чи оприлюднені критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у закладі? • Чи використовується у закладі освіти формувальне оцінювання?

• Чи вважають учні оцінювання їх навчальних досягнень у закладі освіти справедливим?

Методи збору інформації

• Опитування (анкетування учнів і батьків).

Вимога 2.2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти

Критерій 2.2.1. У закладі освіти здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти

Основним індикатором вимірювання результатів освітньої діяльності учнів є їхні навчальні досягнення. Розроблена і розбудована система оцінювання навчальних досягнень учнів сприяє мотивації освітньої діяльності учнів та визначає особливості педагогічної діяльності. Система оцінювання навчальних досягнень учнів потребує постійного моніторингу з боку керівництва закладу освіти.

Оцінювання виконання критерію

• Чи корелюють навчальні досягнення учнів, отримані за результатами зовнішніх і внутрішніх моніторингів або ДПА з підсумковим оцінюванням вчителя?

• Яка освітня мета проведення моніторингових досліджень?

• Чи підготовленні аналітичні матеріали за результатами дослідження?

• Чи прийняті рішення про вдосконалення освітньої діяльності за результатами прийнятих рішень на основі проведених моніторингів?

• Чи внесли зміни вчителі в практику оцінювання навчальних досягнень учнів, якщо були виявлені проблеми за результатами моніторингів?

Методи збору інформації

• Вивчення документації (аналітичні звіти, статистичний аналіз, протоколи засідань педагогічної ради)

Критерій 2.2.2. У закладі освіти впроваджується система формувального оцінювання

Особливості формувального оцінювання:

• націлене на визначення індивідуальних досягнень кожного учня;

• не передбачає порівняння навчальних досягненнях різних учнів;

• широко використовує описове оцінювання;

• застосовує зрозумілі критерії оцінювання, за якими оцінюють учня, він стає свідомим учасником процесу оцінювання і навчання;

Оцінювання виконання критерію

• Яка частина вчителів використовує формувальне оцінювання в своїй роботі?

• Які особливості використання формувального оцінювання в початковій, основній і старшій школі?

• Як можна прослідкувати прогрес у навчальних досягненнях учня?

• Які форми роботи використовуються вчителями для впровадження формувального оцінювання в освітньому процесі?

Методи збору інформації

• Спостереження (за проведенням навчального заняття)

Вимога 2.3. Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання

Критерій 2.3.1. Заклад освіти сприяє формуванню у здобувачів освіти відповідального ставлення до результатів навчання

Розвиток відповідального ставлення до навчання здійснюється за умови виконання ряду організаційних та методичних кроків:

• активізація участі учнів в організації своєї навчальної діяльності;

• наявність чітких критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів; • зосередження освітнього процесу на оволодіння учнями ключовими компетентностями, а не на відтворенні інформації;

• можливість вибору учнями власної освітньої траєкторії;

• заохочення і позитивне оцінювання роботи учня;

• надання конструктивного відгуку на роботу учня.

У підвищенні мотивації до навчання вчителі мають надавати всебічну допомогу учням. Вчитель має чітко визначити мету навчання, орієнтувати учнів на прикладний характер навчання, ставити проблемні питання, формувати критичне мислення.

Оцінювання виконання критерію

• Чи використовують вчителі компетентнісний підхід у викладацькій роботі? • Чи проводиться в закладі освіти системна профорієнтаційна робота?

• Чи розглядається дане питання під час проведення виховних заходів?

• Чи використовують вчителі у своїй роботі чіткі і зрозумілі критерії оцінювання навчальних досягнень учнів?

• Чи відображене дане питання в системі науково-методичної роботи закладу освіти?

Методи збору інформації

• Вивчення документації (річний план роботи, документ про внутрішню систему забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти).

• Спостереження (за навчальним заняттям).

• Опитування (анкетування учнів).

Критерій 2.3.2. Заклад освіти забезпечує самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти

Найактивніше особистість формується у процесі самостійно організованої діяльності (праці, самонавчання, самовиховання, самооцінювання) під кваліфікованим педагогічним керівництвом

Які запитання можуть бути поставлені учнем у процесі самооцінювання?

• У чому полягає моя навчальна ціль?

• Що я вже вмію?

• Що мені потрібно робити, аби досягти навчальної цілі?

• Де я «перебуваю» зараз?

• Над чим мені слід попрацювати?

• Що мені слід змінити у своєму способі навчання?

Оцінювання виконання критерію

• Чи розглядалось дане питання в структурі методичної роботи, у процесі співпраці вчителів?

• Яка частка вчителів закладу освіти застосовує самооцінювання і взаємооцінювання учнів?

• Чи наявні у закладі освіти чіткі критерії навчальних досягнень?

• Чи надають вчителі допомогу учням у процесі самооцінювання навчальної діяльності учнів?

Методи збору інформації

• Спостереження (за проведенням навчального заняття).

• Опитування (анкетування педагогічних працівників, учнів)

VІ. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників закладу визначаються на основі положень наказу МОН України від 09.01.2019 року № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».

Напрям 3. Оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Вимога 3.1 Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

Критерій 3.1.1.Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність.

1.Календарний (календарно-тематичний) план є основним робочим документом, який визначає педагогічну діяльність вчителя та допомагає досягти очікуваних результатів навчання.

2. Календарне планування розробляється вчителем самостійно або спільно з іншими педагогами в структурі методичного об’єднання (комісії) закладу освіти.

Розроблюючи календарно-тематичні плани, потрібно враховувати:

• Державні стандарти загальної середньої освіти;

• навчальні програми предметів (курсів);

• модельні навчальні програми (якщо вони передбачені типовою освітньою програмою);

• освітню програму закладу освіти

Оцінювання виконання критерію

· Чи наявні у вчителів календарно-тематичні плани?

• Чи забезпечує календарно-тематичне планування досягнення очікуваних результатів навчання, що передбачені для даного віку учнів Державним стандартом загальної середньої освіти?

• Чи відповідає календарно-тематичне планування освітній програмі закладу освіти?

• Чи відповідає зміст календарно-тематичного планування очікуваним результатам навчально-пізнавальної діяльності учнів згідно навчальних програм предметів (курсів)?

• Чи простежується у календарно-тематичному плануванні компетентнісний підхід у викладанні?

Метод отримання інформації:

• Вивчення документації (календарно-тематичні плани).

3.1.2. Педагогічні працівники застосовують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти.

Метою повної загальної середньої освіти в Україні є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності (частина 1 статті 12 Закону України «Про освіту».

В організації цієї роботи можна виокремити такі етапи:

1. Обговорення проблем впровадження компетентнісного підходу на засіданнях педагогічної ради та нарадах при директорові.

2. Планування роботи вчителя.

3. Вивчення роботи вчителів шляхом спостереження під час відвідування навчального заняття та виконання учнями контрольних зрізів.

Як можна використати результати спостереження за відвіданими навчальними заняттями та проведеними контрольними зрізами для підвищення якості освітньої діяльності у закладі?

• Підготувати аналітичний висновок, у якому виокремити позитивні моменти роботи педагогів та проблеми, які виникають у процесі застосування компетентнісного підходу до навчання.

• Результати висновку винести на обговорення педагогічної ради закладу освіти, засідань методичних об’єднань (комісій).

• Розробки навчальних занять учителів можна оприлюднити на веб-сайті закладу освіти або інших відкритих ресурсах для обміну педагогічним досвідом.

Оцінювання виконання критерію

• Чи реалізують вчителі під час проведення навчальних занять компетентнісний підхід і простежують наскрізні змістові лінії?

• Чи відбувається розвиток критичного мислення учнів під час проведення навчальних занять?

Методи збору інформації

• Спостереження (за проведенням навчальних занять).

• Вивчення документації (календарні (календарно-тематичні) плани, результати контрольних робіт)

3.1.3.Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби).

Індивідуальна освітня траєкторія – персональний шлях реалізації особистісного потенціалу здобувача освіти, що формується з урахуванням його здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей і досвіду, ґрунтується на виборі здобувачем освіти видів, форм і темпу здобуття освіти, суб’єктів освітньої діяльності та запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін і рівня їх складності, методів і засобів навчання. Індивідуальна освітня траєкторія в закладі освіти може бути реалізована через індивідуальний навчальний план (пункт 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про освіту).

Індивідуальна освітня траєкторія може розроблятися, зокрема, для учнів, які:

• потребують індивідуальної форми навчання (педагогічного патронажу);

• перебувають на дистанційній формі навчання; • перебували на довготривалому лікуванні;

• потребують відповідного періоду адаптації;

• прибули з інших закладів освіти (наприклад, з вивченням мов національних меншин);

• випереджають однокласників у швидкості та якості засвоєння навчального матеріалу;

• мають індивідуальні інтереси, нахил

Індивідуальну освітню траєкторію можна розробляти на різні терміни (навчальний рік, семестр або більш короткострокові періоди).

Рішення про реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії може прийматись за заявою батьків або за рішенням педагогічної ради.

Заява батьків необхідна для реалізації таких форм індивідуальної освітньої траєкторії:

• організація індивідуальної форми навчання (педагогічного патронажу);

• організація дистанційної форми навчання тощо.

Щоб запровадити вищеназвані форми індивідуальної освітньої траєкторії, їх схвалює педагогічна рада та затверджує наказом керівник закладу освіти.

На підставі наказу розробляється індивідуальний навчальний план, який відповідає освітній програмі закладу освіти та Державним стандартам загальної середньої освіти.

Оцінювання виконання критерію

• Чи розробляються індивідуальні навчальні плани для дітей, які цього потребують?

• Чи наявна співпраця при розробленні індивідуальної освітньої траєкторії між учителем, практичним психологом і батьками?

• Чи використовувались для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії інші організаційні форми освітнього процесу, крім класно-урочної?

Методи збору інформації

• Опитування (анкетування вчителів).

• Вивчення документації (індивідуальні навчальні плани).

3.1.4 Педагогічні працівники створюють та/або використовують освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо).

Основні види освітніх ресурсів, які можуть створюватись педагогічними працівниками:

• розробки, плани-конспекти, сценарії проведення навчальних занять;

• додаткові інформаційні матеріали для проведення уроків;

• тестові перевірочні контрольні роботи та моніторинги;

• практичні і проектні завдання для роботи учнів під час проведення навчальних занять та вдома;

• завдання для самостійного опрацювання учнями;

• навчальні програми;

• календарно-тематичні плани;

• електронні освітні ресурси для дистанційного навчання; • інші інформаційні ресурси.

Портфоліо

Портфоліо для вчителів – це збірник матеріалів, які були створені і зібрані вчителем. Це інструмент, який показує компетентність учителя в певній сфері. У сучасній підготовці вчителів та їх навчанні без відриву від виробництва портфоліо стало звичайним засобом визначення кваліфікації. З іншого боку, портфоліо є інструментом обговорення. Портфоліо надає матеріал для критики й оцінки ефекту уроків, методів, взаємодії з учнями тощо.

Портфоліо для вчителів включає :

• коротку біографію вчителя;

• вибрані навчальні заняття (у тому числі, наприклад, робочі плани та наочні матеріали для учнів тощо);

• розроблені вчителем освітні ресурси;

• кращі учнівські роботи;

• результати тестування/сертифікації (за наявності);

• документація у випадку, якщо вчитель брав участь в реалізації освітніх проектів, дослідницько-експериментальній роботі.

Оцінювання виконання критерію

• Чи мають вчителі оприлюднені публікації, методичні розробки, матеріали до навчальних занять

• Чи формує вчитель педагогічне портфоліо?

• Чи відбувається обмін досвідом між вчителями у закладі освіти?

Методи збору інформації

• Вивчення документації (ознайомлення зі створеними освітніми ресурсами).

3.1.5. Педагогічні працівники сприяють формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку.

Одним із дев’яти ключових компонентів формули НУШ (Концепція «Нова українська школа») є наскрізний процес виховання, який формує цінності. Виховний процес не буде ефективним, якщо він не поєднується з навчальною діяльністю та не вплетений органічно в освітній процес.

Виховний процес буде невід’ємною складовою всього освітнього процесу і орієнтуватиметься на загальнолюдські цінності, зокрема морально-етичні (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей), соціально-політичні (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність) (Концепція «Нова українська школа»).

Виховання, яке обмежується лише бесідами на морально-етичні теми в післяурочний час, ніколи не стане дієвим та ефективним.

Ефективність виховного процесу неможлива без атмосфери довіри, доброзичливості, взаємної підтримки.

Які основні аспекти виховання можна забезпечити під час проведення навчальних занять?

• повага гідності, прав і свобод людини;

• повага до культурної багатоманітності;

• визнання цінності демократії, справедливості, рівності та верховенства права;

• розвиток громадянської свідомості та відповідальності;

• розвиток навичок критичного мислення;

• розвиток навичок співпраці та командної роботи;

• формування здорового і екологічного способу життя;

• статеве виховання та виховання гендерної рівності;

• інші виховні аспекти.

Оцінювання виконання критерію

• Чи простежується наскрізний процес виховання під час проведення навчальних занять?

• Чи поєднують вчителі виховний процес з формуванням ключових компетентностей учнів?

Методи збору інформації

• Спостереження (за проведенням навчальних занять)

3.1.6. Педагогічні працівники використовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі.

Використання ІКТ педагогічними працівниками в освітньому процесі дає змогу реалізувати ряд важливих завдань:

• створення електронних освітніх ресурсів;

• інтенсифікація роботи з документами;

• комунікація з учнями та батьками;

• створення наочності, дидактичних матеріалів в електронному вигляді;

• використання нових освітніх технологій (дистанційного, змішаного навчання, веб-квестів тощо);

• розроблення моніторингових робіт;

• створення електронних каталогів і баз даних;

• використання хмарних сховищ документів;

• використання електронних підручників в освітньому процесі;

• підвищення професійного рівня педагога, обмін досвідом;

• отримання актуальної освітньої інформації.

Інформаційно-комунікаційні технології дозволяють використовувати нові освітні технології, зокрема, змішане навчання, вебінари, веб-квести та інші.

Оцінювання виконання критерію

• Чи володіють педагогічні працівники навичками впевненого користувача у використанні комп’ютерних технологій, офісних програм?

• Чи використовують вчителі ІКТ у викладацькій діяльності?

• Чи вдосконалюють вчителі свої навички з використання ІКТ?

Методи збору інформації

• Вивчення документації (електронні освітні ресурси, протоколи засідань педагогічної ради).

• Спостереження (за навчальним заняттям).

.

Вимога 3.2

3.2.Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників.

Критерій 3.2.1. Педагогічні працівники сприяють формуванню, забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами

Підвищення кваліфікації, вдосконалення професійного розвитку – це не тільки курсова перепідготовка в Інституті післядипломної педагогічної освіти. Це також участь педагогічних працівників у різноманітних тренінгах, конференціях, семінарах, вебінарах, онлайн-курсах тощо.

. Функції учительського портфоліо:

• фіксує динаміку за певний час;

• забезпечує неперервний процес освіти і самоосвіти;

• відзначає результати діяльності;

• дозволяє виявити кількісні та якісні індивідуальні досягнення.

Оцінювання виконання критерію

• Чи використовує вчитель різні форми підвищення кваліфікації?

• Чи відповідають напрями підвищення кваліфікації освітній програмі закладу освіти?

• Чи простежується в закладі освіти зростання якісно-кваліфікаційного рівня педагогічних працівників?

Методи збору інформації •

Вивчення документації (портфоліо педагогічного працівника, протоколи засідань педагогічної ради, накази керівника з основної діяльності,

річний план роботи закладу освіти, свідоцтва і сертифікати про підвищення кваліфікації).

• Спостереження (за проведенням навчальних занять).

Критерій 3.2.2. Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь у освітніх проектах, залучаються до роботи як освітні експерти.

До дітей має прийти людина-лідер, яка може вести за собою, яка любить свій предмет, яка його фахово викладає (Концепція «Нова українська школа»).

Якість освітньої діяльності неможлива без інновацій. Інноваційна діяльність в освіті виявляється передусім в оновленні та освоєнні нового змісту освіти. Продуктами інноваційної педагогічної діяльності є нововведення, що позитивно змінюють систему освіти, визначають її розвиток і характеризуються як нові чи вдосконалені.

Інноваційна освітня діяльність може здійснюватися на різних рівнях:

ٙ на рівні закладу освіти;

ٙ регіональному рівні;

ٙ всеукраїнському рівні;

ٙ участь у міжнародних проектах.

Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності» від 07.11.2000 року № 522, п. 7.

Оцінювання виконання критерію

• Чи беруть участь педагогічні працівники в інноваційній, дослідно-експериментальній роботі? •

Які результати інноваційної діяльності вчителя?

• Чи впроваджуються результати дослідно-експериментальної роботи в освітній процес закладу?

• Чи залучаються педагогічні працівники закладу освіти у якості освітніх експертів?

Методи збору інформації

• Вивчення документації (свідоцтва та сертифікати освітніх експертів, які зберігаються в особових справах педагогічних працівників,

звіти про етапи проходження ДЕР, публікації педагогічних працівників).

Вимога 3.3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти.

Критерій 3.3.1. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства.

Нова українська школа буде працювати на засадах особистісно-орієнтованої моделі освіти. У рамках цієї моделі школа максимально враховує права дитини, її здібності, потреби та інтереси, на практиці реалізуючи принцип дитиноцентризму (Концепція «Нова українська школа»).

Особистісно орієнтований підхід неможливий без постійної взаємодії, діалогу, неупередженого ставлення до учнів.

Необхідні умови особистісно орієнтованого навчання:

• відмова від орієнтації освітнього процесу на пересічного школяра;

• обов’язкове максимально можливе врахування інтересів кожної дитини;

• підхід до дитини як до особистості;

• забезпечення свободи і прав дитини в усіх проявах її діяльності;

• урахування вікових та індивідуальних особливостей дитини; • забезпечення морально-психологічного комфорту дитини.

Забезпечення особистісно орієнтованого підходу у навчанні має бути наскрізним і стосуватись не тільки проведення навчальних занять.

Як можна забезпечити особистісно орієнтований підхід в освітньому процесі?

Для цього вчителю потрібно реалізувати низку методологічних завдань:

• забезпечити можливість учню вільно висловлювати свою думку;

• розвивати в учнів уміння аргументовано конструювати свою відповідь;

• забезпечити партнерські стосунки між вчителем і дитиною.

Алгоритм впровадження особистісно-орієнтованого навчання:

1. Розроблення календарних та поурочних планів, у змісті яких простежується особистісно орієнтований підхід у навчанні.

2. Інформування учнів про очікувані результати навчання та перелік завдань під час вивчення кожної теми.

3. Розроблення диференційованих завдань для роботи з учнями.

4. Розроблення завдань, на які не можна знайти готової відповіді в підручниках та інших інформаційних джерелах.

5. Вдосконалення критеріїв оцінювання, які мотивують учнів до самостійної роботи, висловлювання своєї аргументованої думки, власного бачення.

Оцінювання виконання критерію

• Чи використовує вчитель під час проведення навчальних занять особистісно орієнтований підхід у навчанні?

• Чи простежуються під час освітнього процесу можливості розвитку учнів та їх самореалізація?

• Чи забезпечується в ході освітнього процесу психологічний комфорт дитини?

• Які організаційні заходи із впровадження особистісно орієнтованого навчання здійснюються в закладі освіти?

• Чи реалізується у закладі освіти персоніфікований підхід у роботі з учнями?

Методи збору інформації

• Спостереження (за проведенням навчальних занять).

• Опитування (анкетування учнів).

Критерій 3.3.2. Педагогічні працівники співпрацюють з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв’язок.

Дбаючи про ефективну взаємодію з батьками, учитель повинен враховувати важливість таких чинників:

1. Доброзичливе ставлення до дитини. Психологічний контакт з батьками легше налагодити, якщо вчитель виявляє розуміння дитини, симпатизує їй, бачить позитивні риси.

2. Запрошення батьків до співпраці. Доброзичливість, відкритість у спілкуванні з батьками – перший крок до співпраці з ними. З такою ініціативою має виступити вчитель, оскільки до цього його зобов’язує професійний обов’язок.

3. Визнання батьків партнерами у співпраці заради дитини. Учитель повинен завжди наголошувати на важливій ролі батьків у вихованні та розвитку дитини

. 4. Пошук нових форм співпраці. Особливо корисний обмін думками з батьками щодо налагодження взаєморозуміння з дітьми.

Оцінювання виконання критерію

• Чи комунікують педагогічні працівники з батьками, наскільки системно це відбувається?

• Який зворотний зв’язок найчастіше отримують батьки від педагогів? • Чи використовується для комунікування інтерактивна інтернет-платформа чи інші онлайн-ресурси?

• Чи є позитивний результат комунікування педагогічних працівників з батьками?

• Який відсоток батьків позитивно оцінюють результати комунікування?

Методи збору інформації

• Опитування (анкетування батьків, педагогічних працівників).

Критерій 3.3.3. У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці.

Які методичні та організаційні форми командної роботи педагогічних працівників можуть удосконалити якість освітньої діяльності в закладі освіти?

Основні з них такі:

• спільне планування роботи;

• робота над розв’язанням відповідної науково-методичної проблеми; • спільна реалізація освітніх проектів;

• дослідно-експериментальна робота;

• інститут наставництва;

• інтеграція змісту навчальних предметів;

• поширення педагогічного досвіду.

Організаційні заходи для налагодження командної роботи у закладі освіти:

• проведення тренінгу з питань налагодження командної роботи, розгляд цього питання на нарадах при директорові;

• опитування педагогічних працівників з метою виявлення потреб в комунікації, чи наявних проблем або перешкод;

• проблемні або творчі групи з реалізації проектної, дослідно-експериментальної, планування освітньої діяльності тощо.

Одним із чинників вдосконалення освітнього процесу є відвідування учителями навчальних занять, які проводять колеги.

Оцінювання виконання критерію

• В яких формах відбувається співпраця між педагогічними працівниками у закладі освіти?

• Чи наявне і наскільки ефективне в закладі освіти наставництво?

• Які основні результати командної співпраці можна відзначити?

Методи збору інформації

• Вивчення документації (протоколи засідання педагогічної ради і нарад при директорові).

• Опитування (анкетування педагогічних працівників)

Вимога 3.4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

Критерій 3.4.1. Педагогічні працівники під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності.

На що потрібно звернути увагу при вивченні дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками?

• виховання в учнях необхідності дотримуватись принципів академічної доброчесності власним прикладом;

• неупередженість при оцінюванні навчальних досягнень учнів (на підставі чітких критеріїв);

• відсутність протекціонізму та шахрайства при проведенні олімпіад, конкурсів;

• дотримання норм законодавства України про авторське право і суміжні права;

• дотримання правил посилання на джерела інформації, яка використовується;

• чесність і ретельність в інноваційній та дослідно-експериментальній роботі;

• просвітницька робота щодо дотримання академічної доброчесності учнями; • інші складові.

Керівництво закладу освіти має періодично моніторити стан дотримання норм академічної доброчесності у закладі освіти.

Оцінювання виконання критерію

• Чи дотримуються педагогічні працівники норм академічної доброчесності в освітній діяльності?

• Чи розробляють вчителі завдання, спрямовані на творчу і аналітичну роботу учнів, критичне мислення?

Методи збору інформації

• Спостереження (за проведленням навчального заняття).

• Опитування (анкетування педагогічних працівників; учнів).

• Вивчення документації (документ про академічну доброчесність у закладі освіти, протоколи засідань педагогічної ради).

3.4.2. Педагогічні працівники сприяють дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти.

Основні аспекти дотримання академічної доброчесності учнями:

• самостійне виконання завдань;

• використання у навчальній діяльності лише перевірених та достовірних джерел інформації;

• дотримання правил посилання на джерела інформації, яка використовується;

Які кроки мають зробити педагогічні працівники для сприяння дотримання норм академічної доброчесності учнями:

1. Здійснювати просвітницьку роботу щодо важливості дотримання норм академічної доброчесності.

2. Вчити учнів при використанні інформаційних джерел робити необхідні посилання та вказувати автора.

3. Розробляти завдання, які унеможливлюють списування.

4. Оприлюднювати чіткі критерії оцінювання.

5. Реалізовувати у практиці роботи формувальне оцінювання.

6. Налагоджувати партнерські відносини між учителями і учнями.

Оцінювання виконання критерію

• Чи інформують педагогічні працівники учасників освітнього процесу про норми академічної доброчесності та їх важливість?

• Чи розробляють вчителі завдання, які унеможливлюють списування? Методи збору інформації

• Спостереження (за проведенням навчальних занять).

• Опитування (анкетування учнів)

VIIІ. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти

Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти визначаються на основі положень наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».

Напрям 4. Управлінські процеси закладу освіти

Вимога 4.1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань.

Критерій 4.1.1. У закладі освіти затверджено стратегію його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності.

Висока якість освітньої діяльності (і, як наслідок, висока якість освіти) неможлива без розуміння шляхів розвитку закладу освіти. Цілі розвитку та основні кроки задля їх досягнення формулюються у стратегії розвитку, що містить визначення цінностей, які сповідує заклад.

Оцінвання виконання критерію

• Чи наявна і оприлюднена стратегія розвитку закладу освіти?

• Хто був залучений до розроблення стратегії розвитку?

• Чи ознайомлені працівники закладу із стратегію розвитку? Чи обізнані стосовно мети діяльності та шляхів розвитку закладу освіти?

• Чи враховує стратегія розвитку специфіку та умови діяльності закладу?

• Чи у закладі відбувається моніторинг досягнення цілей, які визначені стратегією розвитку? •

• Чи відбувається коригування стратегії розвитку? З якої причини? Як часто? Що саме потребувало корекції?

Методи збору інформації

• Вивчення документації (Стратегія розвитку закладу, Статут закладу освіти, освітня програма, протоколи засідань педагогічної ради, технічний паспорт закладу, наказ про закріплення території обслуговування, кошторис закладу освіти).

Критерій 4.1.2. У закладі освіти річне планування та відстеження його результативності здійснюються відповідно до стратегії його розвитку та з урахуванням освітньої програми.

Стратегія розвитку закладу має реалізовуватися через систему планування. Основою такої системи планування є річний план, розроблений відповідно до стратегії розвитку та освітньої програми, що визначає інші напрями діяльності і розвитку закладу освіти.

Річний план є основним робочим документом для організації повсякденної діяльності закладу освіти впродовж навчального року.

Оцінювання виконання критерію

• Чи передбачає річний план виконання заходів, спрямованих на досягнення цілей, сформульованих у стратегії розвитку закладу освіти?

• Чи залучалися до розроблення річного плану учасники освітнього процесу? • Чи враховано під час річного планування зміст освітньої програми закладу освіти?

• Чи охоплює річне планування всі напрями функціонування та розвитку закладу?

• Чи є завдання річного плану зрозумілими для учасників освітнього процесу, а їх виконання – вимірюваним?

• Яким чином здійснювався аналіз виконання річного плану минулого навчального року і як результати цього аналізу враховано під час складання плану поточного року?

Методи збору інформації

• Вивчення документації (Стратегія розвитку закладу, Статут закладу освіти, освітня програма, протоколи засідань педагогічної ради, технічний паспорт закладу, наказ про закріплення території обслуговування, кошторис закладу освіти).

Критерій 4.1.3. У закладі освіти здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти.

Для того, щоб забезпечити високу якість освітньої діяльності, заклад освіти має розробити, затвердити, оприлюднити та запровадити документ про внутрішню систему забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти, яке містить опис стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти.

Структура документу про внутрішню систему забезпечення якості освіти у закладі

1. Загальні положення (мета, контекст, завдання тощо)

2. Стратегія, політики і процедури, які використовуються під час вивчення освітньої діяльності закладу освіти (основні принципи функціонування внутрішньої системи, основні процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, критерії оцінювання)

3. Напрями вивчення якості освітньої діяльності закладу освіти.

• освітнє середовище закладу освіти (безпечні умови навчання та праці; створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації; формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору);

• система оцінювання здобувачів освіти (відкрита, прозора та зрозуміла для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень; внутрішній моніторинг результатів навчання кожного здобувача освіти; формування відповідальності за результати свого навчання);

• педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти (ефективність планування педагогічної діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти; постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності; співпраця зі здобувачами освіти, їх батьками чи іншими законними представниками; організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності);

• управлінські процеси закладу освіти (стратегія розвитку та система планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань; формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм; ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку; організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою; політика академічної доброчесності) (пункт 6 Порядку).

Самооцінювання здійснюється за напрямами, які визначені внутрішньою системою забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти закладу

• освітнє середовище;

• педагогічна діяльність;

• оцінювання досягнень здобувачів освіти;

• управління закладом.

Оцінювання виконання критерію

• Чи охоплюють процедури оцінювання якості освітньої діяльності всі сфери, напрями внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти?

• Чи ознайомлені педагогічні працівники з процедурою оцінювання якості освітньої діяльності у закладі?

• Наскільки учасники освітнього процесу залучені до вивчення внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти?

• З якою регулярністю заклад здійснює самооцінювання якості освітньої діяльності відповідно до наявних у закладі процедур?

• Чи вчасно оприлюднюється річний звіт, який містить висновки та заплановані дії за результатами самооцінювання?

Методи збору інформації

• Вивчення документації (документ про внутрішню систему забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти, протоколи засідань педагогічної ради, річний звіт про діяльність закладу).

Критерій 4.1.4. Керівництво закладу освіти планує та здійснює заходи щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання.

Керівництво закладу постійно вивчає потреби учнів та працівників закладу, готує і доводить до відома засновника запити для задоволення потреб закладу освіти та відстежує їх реалізацію. Забезпечення умов роботи закладу значною мірою залежить від рівня його фінансування з боку засновника та від того, наскільки раціонально використовуються наявні фінансові та інші ресурси.

Для керівництва закладу важливо враховувати, наскільки матеріально-технічне та фінансове забезпечення закладу сприяє або, навпаки, зменшує можливості для досягнення цілей, які закладені у стратегії розвитку закладу. Керівник несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти (частина 2 статті 25 Закону України «Про освіту»)

Оцінювання виконання критерію

• Чи відповідає матеріально-технічний стан закладу освіти поставленій меті діяльності, яка визначена у стратегії розвитку закладу освіти та його освітній програмі?

• Чи проводиться у закладі освіти вивчення потреб учасників освітнього процесу?

• Чи наявний у закладі освіти план розвитку матеріально-технічної бази на 1-3 роки, який може входити до стратегії розвитку закладу освіти, та аналіз його виконання?

• Чи спрямовує керівництво закладу запити до засновника про фінансування для створення належних умов діяльності закладу?

• Наскільки повно засновник виконує свої зобов’язання щодо належного фінансування та розвитку матеріально-технічної бази закладу?

• Наскільки повно та своєчасно заклад освіти розміщує на своїх відкритих електронних ресурсах (а у разі їх відсутності – на сайті засновника) кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, товарів, робіт і послуг?

Методи збору інформації

• Вивчення документації (річний план роботи закладу, журнал реєстрації вхідних, вихідних та внутрішніх документів, накази керівника з питань основної діяльності, кадрових та адміністративно-господарських питань, офіційні листи, звернення, інвентарна книга).

• Спостереження (за освітнім середовищем).

• Опитування (анкетування батьків, учнів, педагогічних працівників).

Вимога 4.2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм.

Критерій 4.2.1. Керівництво закладу освіти сприяє створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру.

Психологічний клімат у закладі освіти є визначальним чинником для створення комфортних умов для здобувачів освіти та педагогічних працівників

Оцінювання виконання критерію

• Наскільки учасники освітнього процесу задоволені загальним психологічним кліматом у закладі освіти?

• Як учасники освітнього процесу оцінюють дії керівництва, спрямовані на формування відносин довіри та конструктивної співпраці?

• Чи на достатньому рівні керівництво закладу забезпечило доступ учасників освітнього процесу та представників місцевої громади до спілкування із керівництвом (особистий прийом, звернення, використання сучасних засобів комунікації тощо)?

• Чи вчасно керівництво закладу розглядає звернення учасників освітнього процесу

• Чи вживаються за результатами розгляду звернень учасників освітнього процесу рішення відповідні заходи реагування?

Методи збору інформації

• Вивчення документації (журнал реєстрації звернень громадян, накази керівника з питань основної діяльності, накази керівника з кадрових питань). • Опитування (анкетування батьків, учнів, педагогічних працівників, інтерв’ю з практичним психологом, соціальним педагогом).

Критерій 4.2.2. Заклад освіти оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах.

Інформування закладом освіти учасників освітнього процесу та громади про свою діяльність є критично значущою складовою управлінського процесу

Під час оприлюднення обов’язкової інформації треба забезпечити її повноту та достовірність

Оцінювання виконання критерію

• Чи наявні у закладі ресурси (майданчики) для інформування (сайт, сторінки закладу у соціальних мережах, дошки оголошень, інформаційні стенди тощо)?

• Чи відповідає структура та зміст інформації на відкритих загальнодоступних ресурсах вимогам статті 30 Закону України «Про освіту»? • Наскільки регулярно оновлюється інформація?

• Наскільки повно оприлюднена інформація відображає важливі аспекти діяльності закладу освіти?

• Які форми комунікації з учасниками освітнього процесу та громадою використовує школа? Наскільки ці форми ефективні?

• Як батьківські збори сприяють комунікації між батьками та педагогічними працівниками?

Методи збору інформації

• Спостереження (за освітнім середовищем).

• Опитування (анкетування батьків, учнів; запитання для самоаналізу).

Вимога 4.3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників.

Критерій 4.3.1. Керівник закладу освіти формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми.

Запорука високого рівня освітньої діяльності – висококваліфіковані та відповідальні працівники, насамперед – педагогічні. Саме тому забезпечення закладу освіти кваліфікованими педагогічними та іншими працівниками є найважливішим завданням керівництва.

Оцінювання виконання критерію

• Чи забезпечує штатний розпис закладу освіти виконання освітньої програми?

• Чи всі предмети викладаються педагогічними працівниками, які мають відповідний фах?

• Чи повністю укомплектований штат педагогічними працівниками відповідної кваліфікації?

• Що саме робить і що може зробити керівництво закладу, щоб укомплектувати штат?

• Які ресурси пошуку кадрів задіяні? Наскільки вони ефективні?

Методи збору інформації • Вивчення документації (освітня програма, штатний розпис, статистичні звіти).

Критерій 4.3.2. Керівництво закладу освіти за допомогою системи матеріального та морального заохочення мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності.

Ефективна робота педагогічних та інших працівників закладу освіти можлива лише за умови якісної мотивації до професійної діяльності.

Стимулювання професійної діяльності

Матеріальне стимулювання працівників

Нематеріальне стимулювання

Оцінювання виконання критерію

• Чи містять наявні у закладі освіти документи, які визначають принципи та процедури матеріального та морального стимулювання працівників, чіткі критерії застосування цих заходів?

• Чи обізнані працівники закладу з підставами для матеріального та морального стимулювання?

• Наскільки регулярно та обгрунтовано здійснюється матеріальне та моральне заохочення працівників?

• Чи вважають працівники закладу справедливими принципи та практику застосування матеріального та морального заохочення?

Методи збору інформації

• Вивчення документації (штатний розпис, накази керівника з кадрових питань).

• Опитування (анкетування педагогічних та інших працівників)

Критерій 4.3.3. Керівництво закладу освіти сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників.

Постійний професійний розвиток та підтримка власної професійної траєкторії кожного педагогічного працівника – абсолютно необхідна умова для якісної освітньої діяльності закладу освіти.

Підтримка добровільної сертифікації педагогічних працівників

Використання онлайн-платформ для професійного самовдосконалення

Участь у русі вчительських (не)конференцій EdCamp Україна

Професійна співпраця між колегами у закладі освіти

Підтримка створення та оприлюднення авторських розробок

Оцінювання виконання критерію

• Наскільки вчителі задоволені можливостями професійного розвитку у закладі?

• Чи надає заклад вчителям можливості для професійного розвитку?

• Чи підтримує керівництво прагнення вчителів до постійного професійного вдосконалення? Яким чином?

• Чи розглядають методичні комісії, педрада питання професійного вдосконалення? Які рішення ухвалюються?

• Чи ефективна реалізація рішень, спрямованих на підвищення професійного рівня вчителів?

• Чи інформує керівництво педагогічних працівників про сучасні форми і методи професійного самовдосконалення?

Методи збору інформації

• Вивчення документації (протоколи засідань методичних комісій, педагогічної ради).

Вимога 4.4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодія закладу освіти з місцевою громадою.

Критерій 4.4.1. У закладі освіти створюються умови для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу.

Норми Закону мають бути конкретизовані, сформульовані та закріплені у низці документів закладу. Ці документи реалізують принцип людиноцентризму, який забезпечує повагу до кожної людини, прийняття її унікальності та права на вільний вибір:

• Статут закладу містить опис основних принципів освітнього процесу, визначає ключові права та обов’язки всіх його учасників.

• Освітня програма дозволяє реалізувати право на освіту через практичну діяльність всіх учасників освітнього процесу саме у процесі навчання. Ця програма розробляється відповідно до державних стандартів загальної середньої освіти, має враховувати потреби та інтереси учнів, спроможності закладу освіти.

• Правила поведінки визначають, як саме мають реалізовуватися стосунки між учасниками освітнього процесу, щоб освітнє середовище було вільним від будь-якого насильства та формувало атмосферу конструктивного спілкування та співпраці.

Оцінювання виконання критерію

• Які внутрішні документи школи визначають права та обов’язки учасників освітнього процесу?

• Чи задовольняє освітня програма потреби учасників освітнього процесу в якісній освіті?

• Чи розроблені та оприлюднені у закладі Правила поведінки, які стосуються всіх учасників освітнього процесу?

• Чи всі учасники освітнього процесу долучалися до розроблення правил шкільного життя?

• Чи була врахована під час розроблення цих правил думка учнів та батьків? • Чи обізнані учасники освітнього процесу із своїми правами та обов’язками? Методи збору інформації

• Опитування (анкетування батьків, анкетування учнів, анкетування педагогів).

Критерій 4.4.2. Управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу.

Будь-яке управлінське рішення може бути ефективним лише за умови, якщо це рішення базується на своєчасній та достовірній інформації, відповідає потребам закладу та враховує пропозиції тих учасників освітнього процесу, яких воно стосується

Оцінювання виконання критерію

• Чи мають учасники освітнього процесу можливість впливати на ухвалення управлінських рішень?

• Як саме враховані або можуть бути враховані пропозиції керівництвом закладу?

• Які процедури отримання пропозицій від учасників освітнього процесу та ухвалення рішень за їх розглядом застосовуються у закладі освіти?

• Наскільки ефективні ці процедури? Чи дозволяють вони ефективно оцінити надані пропозиції та ухвалити за результатами розгляду обгрунтовані рішення?

Методи збору інформації

• Вивчення документації (протоколи нарад, педагогічної ради).

• Опитування (анкетування батьків, учнів, педагогів).

Критерій 4.4.3. Керівництво закладу освіти створює умови для розвитку громадського самоврядування.

Основою створення у закладі освіти умов для якісної освіти є послідовне запровадження та підтримка керівництвом закладу педагогіки партнерства між усіма учасниками освітнього процесу.

Для цього керівництво закладу має забезпечувати необхідні умови для діяльності різноманітних форм громадського самоврядування (батьківські ради, учнівське самоврядування тощо).

Оцінювання виконання критерію

• Які осередки чи органи громадського самоврядування діють у закладі освіти?

• Як налагоджена комунікація між керівництвом закладу та органами громадського самоврядування?

• Чи своєчасно (не рідше одного разу на рік) відбуваються загальні збори (загальношкільні конференції) закладу освіти?

• До розроблення яких важливих політик/ процедур були залучені учасники освітнього процесу?

• Чи всі пропозиції учасників освітнього процесу отримують оцінку та зворотній зв’язок від керівництва закладу?

• Які є у закладі успішні приклади реалізації пропозицій учасників освітнього процесу?

Методи збору інформації

• Вивчення документації (Статут закладу освіти, положення про органи громадського самоврядування у закладі освіти, правила поведінки учасників освітнього процесу).

• Опитування (анкетування батьків, анкетування учнів, анкетування педагогів, інтерв’ю з представником самоврядування).

Критерій 4.4.4. Керівництво закладу освіти сприяє виявленню громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу, їх участі в житті місцевої громади.

Школа має постійно розвиватися, вдосконалювати свою діяльність, знаходити нові шляхи та працювати для сталого розвитку

Загальним правилом має стати таке: будь-яка пропозиція від будь-кого із учасників освітнього процесу має бути обов’язково розглянута керівництвом закладу – і на неї має бути надана обгрунтована відповідь.

Оцінювання виконання критерію

• Які ініціативи пропонували для реалізації у закладі освіти учасники освітнього процесу?

• Чи отримали ці ініціативи обгрунтовану відповідь з боку керівництва закладу освіти?

• Які ініціативи втілені? Який їх результат?

• Які ініціативи не підтримані? Чому? Як вони можуть бути підтримані у майбутньому? • Яким чином заклад залучений до життя громади?

• У яких заходах місцевої громади (фестивалі, свята, толоки) заклад бере участь?

• Як керівництво закладу заохочує учасників освітнього процесу до участі у заходах місцевої громади?

• Чи подає заклад проекти Громадського бюджету? Які саме? Як ці проекти підтримують учасники освітнього процесу?

Методи збору інформації

• Вивчення документації (протоколи засідань педагогічної ради, звернення учасників освітнього процесу, накази керівника з основної діяльності, річний план роботи закладу, річний звіт про діяльність закладу).

• Опитування (анкетування батьків, анкетування учнів, анкетування педагогів, інтерв’ю з представником самоврядування).

Критерій 4.4.5. Режим роботи закладу освіти та розклад занять враховують вікові особливості здобувачів освіти, відповідають їх освітнім потребам.

Розпорядок дня та розклад занять визначають, як саме школа організує поточну діяльність. Головний принцип цих документів – в їх основу покладений принцип дитиноцентризму, вони мають бути максимально зручними для дітей, враховувати їхні вікові особливості та забезпечувати можливості для гнучкого використання різноманітних організаційних форм навчання і викладання.

Оцінювання виконання критерію

• Чи є режим роботи закладу: час початку і завершення занять, тривалість перерв – комфортним для учасників освітнього процесу?

• Наскільки повно розклад занять відповідає вимогам виконання освітньої програми закладу?

• Чи дозволяє розклад занять поєднувати інші форми організації освітнього процесу, окрім класно-урочної?

• Чи враховує режим роботи закладу освіти вікові особливості дітей?

• Чи розклад уроків не призводить до нерівномірного навантаження педагогічних працівників?

• Чи використовуються прийоми автоматизації для складання розкладу? Наскільки ефективно?

Методи збору інформації

• Вивчення документації (режим роботи закладу, Статут закладу, освітня програма закладу, розклад занять).

• Опитування (анкетування батьків та учнів, інтерв’ю з представником самоврядування).

Критерій 4.4.6. У закладі освіти створюються умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.

Кожна дитина унікальна, кожна має свої здібності та свій темп опанування навчального матеріалу. Концепція Нової української школи та Закон України «Про освіту» акцентують увагу освіти на створенні індивідуальних освітніх траєкторій для кожної дитини, яка цього потребує.

Оцінювання виконання критерію

• Чи звертаються учні та/або їхні батьки до школи із заявами про запровадження індивідуальних навчальних планів?

• Як керівництво закладу підтримує прагнення батьків до створення індивідуальних освітніх траєкторій?

• Чи практикується у закладі освіти розроблення індивідуальної освітньої траєкторії учня?

• Якщо ні, то чому? Якщо так, то з якими труднощами стикаються у його впровадженні?

• Які заходи у закладі освіти здійснюються для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії дитини?

• Чи аналізується досягнення цілей, які визначені індивідуальними навчальними планами для конкретних здобувачів освіти?

Методи збору інформації

• Вивчення документації (індивідуальні навчальні плани (у разі наявності); протоколи засідань педагогічної ради; протоколи засідань методичних об’єднань (

Вимога 4.5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.

Критерій 4.5.1. Заклад освіти впроваджує політику академічної доброчесності.

Академічна доброчесність це – «сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/ або наукових (творчих) досягнень» (частина 1 статті 42 Закону України «Про освіту»).

Оцінювання виконання критерію

• Чи розроблене у закладі Положення про академічну доброчесність?

• Чи ознайомлені педагогічні працівники та здобувачі освіти із цим Положенням?

• Чи розроблені у закладі освіти критерії оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти? Чи відомі вони здобувачам освіти?

• Наскільки справедливим вважають учні оцінювання їх навчальних досягнень?

• Що робить заклад освіти для формування та дотримання академічної доброчесності всіма учасниками освітнього процесу?

• Чи були у закладі освіти виявлені факти порушення академічної доброчесності?

• Як саме реагувало керівництво закладу на ці факти?

Які рішення ухвалювалися? Як відстежувалося їх виконання?

Методи збору інформації

• Вивчення документації (Положення про академічну доброчесність, протоколи засідання педагогічної ради, річний план роботи, річний звіт про діяльність закладу, протоколи засідань комісій з питань академічної доброчесності (у разі наявності), накази з питань академічної доброчесності (у разі наявності)).

• Спостереження (за освітнім середовищем, за навчальним заняттям). • Опитування (анкетування учнів, педагогів, батьків).

Критерій 4.5.2. Керівництво закладу освіти сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції.

Керівництво закладу має постійно приділяти увагу проведенню освітніх та інформаційних заходів, які спрямовані на формування в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції.

Оцінювання виконання критерію

• Наскільки обізнані педагогічні працівники та інші учасники освітнього процесу з вимогами антикорупційного законодавства?

• Які інформаційні та просвітницькі заходи проводить заклад освіти для формування негативного ставлення до корупції?

• Чи зафіксовані у закладі випадки недоброчесної поведінки?

• Які заходи вживає керівництво закладу для протидії випадкам недоброчесної поведінки?

• Яку допомогу надає керівництво закладу педагогічним працівникам у проведенні просвітницької та інформаційної роботи?

• Які навчальні та інформаційні матеріали для формування негативного ставлення до корупції використовують педагогічні працівники на уроках?

Методи збору інформації

• Вивчення документації (річний план).

• Опитування (анкетування учнів, педагогів).

ІХ. Механізми реалізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Механізми реалізації передбачають здійснення періодичного оцінювання компонентів закладу за напрямами оцінювання відповідальними посадовими особами і представниками громадських структур закладу освіти на основі визначених методів збору інформації та відповідного інструментарію. Отримана інформація узагальнюється, відповідний компонент оцінюється, після чого зазначені матеріали передаються адміністрації закладу для прийняття відповідного управлінського рішення щодо удосконалення якості освіти.

Дані щодо процедури та результатів оцінювання мають узагальнюватися зокрема в таблицях. Компоненти напряму оцінювання. До них віднесено (відповідно до наказу МОН України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти»):

• освітнє середовище закладу освіти (облаштування території, стан приміщення закладу, дотримання повітряно-теплового режиму, стан освітлення, прибирання приміщень, облаштування та утримання туалетів, дотримання питного режиму тощо);

• система оцінювання здобувачів освіти (оприлюднення критеріїв, правил та процедур оцінювання навчальних досягнень, здійснення аналізу результатів навчання учнів, впровадження системи формувального оцінювання тощо);

• педагогічна діяльність педагогічних працівників (формування та реалізація індивідуальних освітніх траєкторій учнів, використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі, розвиток педагогіки партнерства тощо);

• управлінські процеси закладу освіти (стратегія розвитку закладу, здійснення річного планування відповідно до стратегії, підвищення кваліфікації педагогічних працівників тощо).

• Періодичність оцінювання. Визначається відповідно до частоти оцінювання (1 раз на п’ять років, 1 раз на 3 роки, 1 раз на рік, півріччя (семестр), квартал (чверть), щомісячно, щотижнево тощо).

• Відповідальні за оцінювання. Ними є не тільки члени адміністрації закладу, а й представники колективу, громадських організацій закладу. Перелік таких осіб може виглядати так: керівник, заступники директора, голови методичних об’єднань, педагогічні працівники, педагог-організатор, бібліотекар, члени ради закладу, батьківського комітету, учнівського комітету тощо.

• Методи збору інформації та інструментарій.

• У цій графі визначається метод збору інформації (аналіз документів, опитування, спостереження) та інструментарій (пам’ятка, бланк, анкета тощо).

• Форми узагальнення інформації. До інформації, яку має надати відповідальна особа після завершення процедури оцінювання, віднесено аналітичну довідку, письмовий звіт, усний звіт, доповідну записку, акт тощо.

• Рівень оцінювання. Рівень оцінювання як обов’язковий елемент механізму передбачає визначення рівня оцінювання: перший (високий); другий (достатній); третій (вимагає покращення); четвертий (низький).

• Управлінське рішення. Управлінське рішення приймається на основі аналізу отриманої інформації у вигляді наказу, рішення педагогічної ради, ради закладу, розпорядження, вказівки, письмового доручення, припису, інструкції, резолюції тощо і спрямовано на вдосконалення якості освіти в закладі.