Безпека дитини в інтернеті: про що необхідно говорити

Зараз в Україні майже 22 млн користувачів інтернету, питання безпеки в мережі більш ніж актуальне. У цьому контексті турбота про дітей набуває більших масштабів. Якщо раніше треба було говорити з дітьми про їх безпеку поза домом тощо, то вже давно має сенс застерігати їх від негараздів під час перебування в інтернеті.

Від чого варто захищати дитину

Інформаційна безпека стосується захисту життєво важливих інтересів людини (і більш глобально – суспільства, держави). Неправдива, неповна, невчасна інформація може нанести шкоду. Особливо вразливі у цьому контексті діти. Вони можуть не знати, яку інформацію можна викладати в мережу, а яку не варто.

Інколи школярі не можуть правильно зреагувати на матеріали з мережі з різних причин. Робота у цьому напрямку для вчителів та батьків дуже важлива. Безконтрольний доступ до інтернету може мати негативні наслідки для дитини.

Типи загроз

Стосуються особистої безпеки:

Ознайомлення з порнографічними матеріалами, ненормативною лексикою, інформацією суїцидального характеру, расистського, ненависницького чи сектантського змісту.

Загроза отримання недостовірної чи неправдивої інформації.

Формування залежності (ігрової, комп’ютерної, інтернет).

Спілкування з небезпечними людьми (збоченці, шахраї, грифери).

Залучення до виконання протиправних дій (хакерство, порушення прав та свобод інших).

Стосуються безпеки інших.

Матеріали, існування та використання яких може стати причиною посягання на безпеку оточуючих (наприклад, інформація про створення вибухівки).

Свідоме та несвідоме введення в оману інших.

Вчинення протиправних дій, що тягнуть за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

Кібербулінг – свідоме цькування та приниження, передусім однолітків.

Стосуються загрози витоку персональної інформації:

1. Розголошення персональної та конфіденційної інформації (прізвища, імена, контакти, секретні дані кредитних карток, номери телефонів).

2. Загроза зараження ПК вірусами різної категорії.

3. Небезпека завантаження програм зі шкідливими функціями.

Це найбільш поширені типи загроз, з якими може зіштовхнутися дитина в інтернеті, викладаючи чи переглядаючи сумнівну інформацію. Від деяких з них можна захиститися технічними засобами, але більшість вимагають комплексного підходу. 

Пам'ятка

Основні правила безпечної роботи в інтернеті, про які варто сказати дітям

• Не давайте нікому своїх паролів.

• Не надавайте особистої інформації поштою чи в чатах без гострої на те потреби.

• Не реагуйте на непристойні та грубі коментарі, адресовані вам.

• Повідомляйте про ситуації в інтернеті, які вас непокоять (погрози, файли певного місту, пропозиції).

• Відмовляйтесь від зустрічей з випадковими людьми, з якими познайомились в онлайні.

• Не діліться своїми фото з незнайомцями.

• Не повідомляйте інформацію про кредитки батьків (номер картки, термін дії та таємний код).

• Не викладайте фото квитків, на яких видно штрих-код чи QR-код.

• Не скачуйте та не встановлюйте невідомі програми за посиланнями, навіть якщо їх надали друзі.

• Встановлюючи перевірені програми, контролюйте, щоб на ПК не додались небажані програми.

• Не переглядайте інформацію за невідомими посиланнями (друзі, які ними діляться можуть не підозрювати про загрозу).

• Не відкривайте листи-спам, вони можуть містити віруси.

Якщо потрібна допомога у вирішенні певної ситуації, звертайтесь до батьків, вчителів, поліції. 

Ми завжди прийдемо на допомогу, не залишайся наодинці зі складною справою!

 Розпочато реєстрацію учасників І (першого) територіального етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів у 2026/2027 навчальному році в Запорізькій області.

Реєстрація триватиме до 02 жовтня 2026 року включно та здійснюється шляхом заповнення відповідної реєстраційної форми за обраним навчальним предметом.

🔗 Реєстрація за покликанням: https://surl.li/shbwub 

Звертаємо увагу, що під час заповнення реєстраційної форми необхідно уважно перевіряти повноту та достовірність зазначених відомостей.

Як діяти при виявленні вибухонебезпечних предметів: роз’яснює ДСНС

Через російську агресію Україна перетворилася на одну з найбільш замінованих держав у світі. Щоб уберегти життя українців та зменшити кількість трагічних випадків, рятувальники вкотре наголошують на правильному алгоритмі дій.

Золоте правило при виявленні підозрілого предмета складається з трьох кроків:

СТІЙ! Зупиніться і не робіть різких рухів.

НЕ ЧІПАЙ! У жодному разі не торкайтеся, не пересувайте і не намагайтеся розібрати знахідку.

ТЕЛЕФОНУЙ 101! Відійдіть на безпечну відстань тим самим шляхом, яким прийшли, та негайно викличте рятувальників.

На замовлення BBC Media Action та за підтримки ДСНС було створено спеціальне роз’яснювальне відео.

Створення відеоролика стало можливим завдяки Програмі розвитку ООН (ПРООН) в Україні за фінансової підтримки Уряду Японії.

День українських миротворців

15 липня 1992 року на прохання Генерального секретаря Організації

Об’єднаних Націй два літаки з 42 військовослужбовцями Збройних Сил України

на борту вилетіли до Боснії. Так почалась історія участі національного

миротворчого контингенту у міжнародних операціях з підтримання миру і

безпеки.

З того часу 40 тисяч військовослужбовців брали участь у миротворчих

операціях у Косово, Боснії та Герцеговині, Анголі, Македонії. Входили до складу

місій ОБСЄ та ООН у Гватемалі, Таджикистані, Афганістані, Грузії,

Придністров’ї, Іраку, Республіці

Конго тощо.

Лівані, Судані, Кот-д’Івуарі, Демократичній Кожна місія – окрема історія. На Балканах українські батальйони

патрулювали зони розділення, супроводжували гуманітарні конвої,

розміновували території. Українські сапери заробили репутацію професіоналів –

їхніх навичок вимагали навіть після завершення офіційних місій.

В Африці українські вертолітники та пілоти виконували завдання з евакуації

мирного населення, доставки гуманітарної допомоги, спостереження за

перемир’ям. Умови були важкими: спека, хвороби, небезпека нападів збройних

груп.

У 2003–2008 роках Україна брала участь у місії в Іраку. Український

контингент охороняв мости, склади, проводив розмінування. Це була одна з

наймасштабніших національних місій за кордоном.

Окремо варто згадати український військовий контингент у Косово, де наші

миротворці десятиліттями несли службу в складі KFOR – сил НАТО з

підтримання миру.

Миротворчість має свою ціну. За роки участі України в міжнародних місіях

загинули десятки українських військовослужбовців. Кожна загибель – трагедія

для родини, полк, держави.

Серед болісних сторінок – загибель українських миротворців у колишній

Югославії, в Африці, в Іраку. У січні 2005 року в Іраку було збито вантажний

літак Іл-76, на борту якого перебували українські військовослужбовці. Це один з

найбільш пам’ятних трагічних епізодів.

У 2000 році в Ефіопії через збиття вертольота загинули українські пілоти-

миротворці. Подібні втрати нагадують: миротворець теж ризикує життям – не

заради завоювання територій, а заради того, щоб інші могли жити без війни.

Імена загиблих миротворців занесені до Книги пам’яті. Їх вшановують

15 липня – і ми зобов’язані знати: за право України називати себе відповідальною

державою стояли конкретні люди з конкретними іменами.

Це офіційне визнання заслуг військовослужбовців, які брали і беруть участь

у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, а також пам'яті тих, хто

загинув під час виконання миротворчих завдань.

Коли 2014 року Росія розпочала агресію проти України, багато колишніх

миротворців стали на захист Батьківщини. Вони вже знали, що таке війна –

бачили її наслідки в інших країнах. Тепер війна прийшла в їхню власну домівку.

Сьогодні, у повномасштабній війні, досвід миротворчості набуває нового

звучання. Україна бореться не лише за власну свободу – вона захищає принципи

міжнародного права, які колись сама допомагала відстоювати в інших державах.

День покликаний на вшанування мужності і звитяги, зразкового виконання

службових обов’язків, вірності присязі учасників миротворчих операцій ООН,

ОБСЄ і НАТО та забезпечення збереження пам’яті славетних героїв-

миротворців, які загинули під час виконання обов’язків у складі миротворчого

контингенту та миротворчого персоналу.

15 липня – день вдячності тим, хто носив блакитні каски і український

прапор на чужині. День пам’яті тих, хто не повернувся додому

26 лютого - День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та м.Севастополя

29 січня Україна вшановує День пам'яті Героїв Крут — дату, що стала символом незламності та жертовності молодого покоління в боротьбі за незалежність. 

Головне про подію:

• Історичний контекст: Бій відбувся у 1918 році на залізничній станції Крути (Чернігівщина) між 4-тисячною більшовицькою армією та близько 500 українськими добровольцями (курсантами, студентами та гімназистами).

• Значення: Попри великі втрати, українські захисники затримали ворога на кілька днів. Це дало змогу уряду УНР підписати Берестейський мирний договір, який фактично врятував українську державність на той час.

• Спадщина: Сьогодні подвиг під Крутами порівнюють із боротьбою сучасних захисників України проти російської агресії, називаючи його «битвою за майбутнє». 

Безбар'єрність — це принцип створення умов та простору, в якому кожна людина, незалежно від її віку, стану здоров'я, фізичних чи ментальних особливостей, має рівний доступ до всіх можливостей, які пропонує суспільство. Це філософія суспільства без обмежень, яка стосується не лише людей з інвалідністю, а всіх громадян. 

Безбар'єрність передбачає усунення будь-яких перешкод, що обмежують повноцінну участь людей у житті суспільства. 

Основні складові безбар'єрності в Україні включають: 

• Фізична безбар'єрність: доступність будівель, транспорту, публічних просторів (наприклад, наявність пандусів, ліфтів, тактильної плитки).

• Інформаційна безбар'єрність: можливість отримувати інформацію у зручному та зрозумілому форматі (наприклад, дублювання інформації шрифтом Брайля, субтитри, використання простої мови).

• Освітня безбар'єрність: рівні можливості та вільний доступ до освіти протягом усього життя.

• Економічна безбар'єрність: забезпечення рівного доступу до фінансових та трудових послуг.