04.06.

Онлайн-полиця вшанування пам’яті «Діти, які не просять іграшок». 

«День пам´яті дітей загиблих в результаті війни» 

       Війна – чорне слово, яке забирало людські життя, руйнувало долі людей та позбавляло їх щасливого майбутнього. Це слово викликає занадто багато тривоги та страху.

       Цього року Україна вдруге на державному рівні вшановує пам’ять дітей України, які загинули внаслідок російського вторгнення. Постанову “Про вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії росії проти України” Верховна Рада ухвалила у Міжнародний день захисту дітей, 1 червня.

Від російської агресії на сході України загинули понад 240 дітей, ще 56 зникли безвісти, а сотні отримали поранення, повідомив напередодні під час засідання Постійної ради ОБСЄ постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній Цимбалюк.

         Ці цифри страшні вже самі по собі, але війна неминуче впливає і на тих, хто уцілів.

        Пропонуємо вашій увазі декілька книг, в якіх надруковани  розповіді для дітей про жахливі події війни: 

https://docs.google.com/presentation/d/1cMrBdzk-WyBWniE8LcWga8B6yrnaWo0L/edit?usp=sharing&ouid=116281809952141264279&rtpof=true&sd=true

Ми пам’ятатимемо кожного невинно вбитого янголятка! 

Вічна пам’ять!

02.06.

Тематична полиця до Міжнародного дня

захисту дітей «Дитинства яскрава мить. Ми діти сильної країни

України».

    Діти мають знати і цінувати свої права, а також уміти користуватися ними.

Сьогодні, в умовах війни, така тема є особливо важливою. Конвенція ООН про права дитини передбачає обов’язок захисту дітей під час бойових дій. Ще у 1996 році у звіті «Вплив збройного конфлікту на дітей» Організації Об’єднаних Націй зазначалось про те, що під час війни порушуються всі права дитини. Так, в умовах війни діти мають особливий захист.

  До вашої уваги пропонуємо навчальний посібник «Досліджуємо права дітей». Він спеціально розроблений для вчителів різних предметів початкової і середньої школи. Матеріали є універсальними, тож можна використовувати не лише під час уроків, а й під час розробки різних активностей.

Посібник доступний на міжнародній освітній платформі #LivingDemocracy і його можна завантажити у форматі PDF: bit.ly/3NPWgh4

Збережіть корисні посилання, що точно будуть в нагоді:

• Учнівська версія Конвенції про права дитини: bit.ly/3NO4INy

• Групування прав дітей у 4 категорії: bit.ly/3Q6lud1

• Конвенція про права дитини: bit.ly/3GK9Wrp

• Ілюстровані права дітей: bit.ly/3zeqTZg

Привітання: https://www.youtube.com/watch?v=JFlSyrfNR-c

18 травня 2025 року в Україні відзначається День пам'яті жертв політичних репресій. 

     Ця дата є болісною і скорботною для нашого народу, адже в pоки масових репресій і Великого терору людські втрати в країні, за різними даними, становили щонайменше 4,4 мільйонів осіб. Десятки тисяч людей було розстріляно, сотні тисяч пройшли в’язниці, заслання, табори, примусово проходили психіатричне лікування.  

Мільярди вір зариті у чорнозем,

Мільярди щасть розвіяні у прах.

Душа горить. Палає лютий розум.

І ненависть регоче на вітрах.

Коли б усі одурені прозріли,

Коли б усі убиті ожили,

То небо, від прокльонів посіріле,

Напевне б, репнуло від сорому й хули...

Василь СИМОНЕНКО

Василь Симоненко написав цей вірш після потрясіння, яке він пережив на місці поховань жертв сталінських репресій у Биківні. На північно-східній околиці Києва у Биківнянському лісі в 1962 р. він разом з Аллою Горською та Лесем Танюком виявив місце поховання розстріляних органами НКВС. Це найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій 1937-1941 рр., де поховано до 100 тис. осіб.

Такі «Биківні» є по всій Україні, встановлено 18 місць масового захоронення жертв сталінських репресій. Усі вони старанно приховувалися радянською владою: бетонувалися, відводилися під будівництва або видавалися за кладовища померлих від інфекційних хвороб. Зокрема, у Хмельницькому на такому місці збудовано Центральний універмаг, у Вінниці - парк культури і відпочинку. Загалом, уся Україна вкрита знаними й незнаними місцями масових захоронень жертв тоталітарного режиму: П’ятихатки у Харкові, Рутченкове поле у Донецьку, Суча балка на Луганщині, урочище Триби на Полтавщині, Халявин біля Чернігова, Демʼянів лаз біля Івано-Франківська, а також в Умані, Житомирі, Бердичеві, Львові, Запоріжжі, Одесі та ін.

 Мільйони пройшли через жорна тюрем й концтабори ГУЛАГу. Тюрма на Лонцького, Сандармох, Соловки, Колима, Караганда, Кенгір, Норильск… Це тільки окремі назви тих страшних місць, де Україна розгубила цвіт своєї нації.

Після початку війни у 2014 р., а особливо після повномасштабного російського вторгнення українцям на окупованих територіях знову доводиться мати справу з переслідуваннями та репресіями. Повторюються навіть методи терору. Маріуполь, Буча, Ірпінь, Ізюм – звучать так само страшно як Биківня і Сандармох.

Щороку, третьої неділі травня, в Україні вшановують пам’ять мільйонів загублених життів, бездушно знищених радянським тоталітарним режимом. Пам’ятна дата встановлена Указом Президента від 21 травня 2007 року з метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму.

Політичні репресії – трагічна сторінка української історії. Терор і репресії зачепили майже всі верстви українського населення. Була понівечена доля мільйонів людей. Україна зазнала величезних демографічних втрат, був знищений цвіт її інтелігенції, зруйновано генофонд. 

Відеоролик "Ми пам'ятаємо. День пам'яті жертв політичних репресій"  

https://www.youtube.com/watch?v=SNv4j-hncW4

Віртуальна нижкова виставка : "Пам’ять буде жити вічно"  

 https://www.slideshare.net/slideshow/ss-233643211/233643211 

Вічна слава і вічна пам’ять жертвам політичних репресій! 

Пам’ятаємо, щоб не допустити знову!  

13.05.

Цікаві відео сюжети «Безпека на дорозі».

 Інформаційні пам’ятки з правил дорожнього руху 

«Обережно на дорозі!»

Знати і дотримуватися правил дорожнього руху повинна кожна дитина 

 ще до того, як вона самостійне вийде на вулицю - це допоможе їй безпечно ходити вулицями і дорогами наших міст і сіл, а водіїв автотранспорту позбавити багатьох неприємностей. Запам'ятай ці правила дорожнього руху.

Безпека дорожнього руху: підбірка цікавих відео:

https://www.youtube.com/watch?v=4Xq9BqVyH1w

https://www.youtube.com/watch?v=DXd_gxZe_XI

https://www.youtube.com/watch?v=i-8IMnrAwtY

https://www.youtube.com/watch?v=t_DbfGRUC14

https://www.youtube.com/watch?v=Wh6Lri6J7L8

Ознайомся  підбірка корисних посилань:    Віртуальна виставка "Правила дорожнього руху"

КАЗКИ Й ОПОВІДАННЯ ПРО ДОРОЖНІЙ РУХ

ПРИГОДА  З ІГРАШКАМИ

У дівчинки Марічки було дуже багато іграшок. Та найулюбленішими з них були плюшевий ведмедик Мишко, біленький песик Бім та лялька Оленка. Ці іграшки жили на килимку біля Маріччиного ліжечка і часто гралися – розважалися зі своєю маленькою господарочкою.

          Але ранком їхня господиня зазвичай ішла до дитячого садочка. Тоді іграшки починала нудьгувати й сумувати за нею. І ось одного разу лялька Оленка сказала:

−      Давайте й ми підемо до дитячого садка. Подивимося, як там Марічка.

−      Давайте! – зрадів Мишко. – А то, мабуть, вона без нас також нудьгує.

−      І сумує за нами, - додав Бім. – Тож ходімо хутчіш!

−      Друзі взялися за руки і вибігли на вулицю. Тут було багатолюдно та гамірно. Поспішали перехожі, мчали автомобілі й дзвеніли трамваї.

          Мишко, Оленка та Бім пішли по тротуару. Вони дійшли до магазину і стали роздивлятися його велику та яскраву вітрину. І раптом Оленка помітила в скляній вітрині відображення дитячого садка. Вона обернулася і побачила цей будинок на іншому боці вулиці.

- Там наша Марічка! Я знаю! Одного разу вона брала мене із собою! – вигукнула лялька

          Оленка поспіхом побігла на дорогу, потягнувши за собою Мишка та Біма.

          Інспектор-регулювальник, який стояв на перехресті помітив, що на дорогу вибігли іграшки. Він засвистів у міліцейський свисток, але було вже запізно. Прямо на наших друзів мчала велика вантажівка. Загриміли гальма, машину занесло на тротуар, вона вдарилася у стовп, перекинулася і придавила Оленку, Мишка та Біма.

          Пролунала сирена. Це на місце дорожньо-транспортної пригоди примчала машина «швидкої допомоги». Санітари поклали постраждалих на носилки та відвезли до лікарні.

          Коли трапилася ця аварія, діти в дитячому садочку не спали і на все уважно дивились. Марічка впізнала своїх друзів і гірко заплакала. Дівчинка думала, що вона більше ніколи не побачить їх.

          Але минув час. Оленку, Мишка та Біма виписали з лікарні і привезли додому. Марічка дуже зраділа друзям. Вона поклала їх до ліжечка і почала сама їх лікувати.

          А незабаром провідати маленьких розбишак прийшов і регулювальник, який стояв тоді на посту. Він вирішив подарувати іграшкам й Марічці корисну книгу – «Правила дорожнього руху».

          Тепер Марічка читає Мишкові, Оленці та Біму цю важливу книжку, і вони всі разом учаться правильно переходити вулицю. В. Клименко

ДОРОЖНЯ КАЗКА

Жили собі Їжачок і Зайченя.

Одного разу вони грали біля дороги. Зайченя почало перебігати дорогу й потрапило під машину. Воно дуже забило лапку. Добрі люди взяли і віддали його до школи в живий куточок. Діти за ним доглядали і лікували його.

Їжачок скучив за своїм другом і вирішив відвідати його. Перед початком шляху їжачок зайшов до Мудрої Сови.

Він запитав:

−   Мудро Сово, розкажи, як мені дістатися до школи. Хочу схо­дити в гості до Зайченяти.

Мудра Сова відповіла:

−    Школа знаходиться в місті. Щоб до неї дістатися, потрібно пройти багато доріг. А дороги в місті небезпечні. Ними їздять ма­шини, автобуси, тролейбуси, потрібно бути особливо уважним та обережним, щоб не потрапити під колеса.

−   Що ж мені робити? Хто мені допоможе? — запитав Їжачок.

−   На мою думку, тобі може допомогти Сорока. Вона часто буває в місті і багато про нього знає.

Їжачок знайшов Сороку на високій березі. Вона ділилася нови­нами з подружками.

−   Люба Сороко, допоможи мені знайти дорогу до школи, у якій живе мій дружок Зайченя.

−   Добре. Іди слідом за мною, не відставай і уважно слухай.

Їжачок і Сорока рушили в дорогу. Сорока летіла попереду», а Їжачок від неї намагався не відставати.

−      Зараз ми йдемо заміським шосе. Пішоходи тут ходять по узбіччю назустріч транспорту. Якщо потрібно перейти дорогу, по­дивися ліворуч, а потім праворуч. У місті буде багато машин, - розповідала Сорока, — там рух регулює триокий Світлофор. Коди горить червоне світло — стій, коли жовте — теж стій, це означає, що скоро засвітиться зелений, а коли включать зелений — почекай, поки всі машини зупиняться, і сміливо йди вперед, якщо шлях вільний. Щоб пішоходам було безпечніше, на великих магістралях будують підземні переходи. Якщо побачиш блакитний квадрат із людиною, що спускається сходами, це означає, що поруч підзем­ний перехід. Тобі, Їжачку, потрібно туди спуститися, перейти на інший бік, і ти будеш на місці.

Їжачок пішов далі один. Коли він вийшов на іншу сторону, то побачив червоний трикутник із дітьми, які біжать. їжачок приві­тався з ним і запитав:

−  Чи далеко до школи?

Знак відповів:

−      Мій знак попереджає водіїв: «Діти!» Це означає, що школа зовсім поруч, і водій повинен бути дуже обережний!

Їжачок зрадів і скоро увійшов у широкі ворота, де було написа­но: «Ласкаво просимо!»

Їжачка побачили діти, взяли його обережно й віднесли в живий куточок.

Там сумувало Зайченя. Його лапка загоїлася, і йому дуже хоті­лося повернутися в рідний ліс. їжачок із зайченям багато розмов­ляли і вирішили повернутися разом у рідний ліс.

Правила дорожнього руху вони більше не порушуватимуть.

ПОДАРУНОК ВІД ЗЕБРИ

Жила собі в Африці конячка на ім'я Зебра. І пишалася вона своїми чорно-білими сорочками. Якось захотілося їй світом по­блукати. Блукала, блукала, ніхто не зустрічався їй на шляху, поки вона не потрапила в місто. Зебру вразило те, що величезна кількість автівок мчали вулицями і не дозволяли пішоходам пе­рейти її.

Підземного переходу не було. Зебрі було шкода людей. Вона по­клала свою сорочку на дорогу. Водії побачили яскраві смуги й зу­пинилися. Люди з радістю стали переходити дорогу.

Але настав час повертатися у спекотну Африку. І Зебра по­дарувала людям свою сорочку. Але сорочка була одна, а пере­ходів багато. Тоді люди на переходах стали малювати білі смуги. Смугастий перехід стали називати «зеброю» на згадку про свого друга.

Тепер пішоходи відразу бачать, де переходити вулицю, а водії бачать здалеку, що тут може з'явитися пішохід.

ЯК ЛИСИЦЯ ПОРУШУВАЛА ПРАВИЛА ДОРОЖНЬОГО РУХУ

Одного разу в місті Правил дорожнього руху сталося таке: пустунка-лисиця почала порушувати правила. Вона перебігала ву­лицю на червоне світло, ламала світлофори, і ніхто не знав, як її переконати, щоб вона дотримувалася правил. І знаки склали план, як провчити лисицю. Вони звернулися за допомогою до інспектори ДІВДР. Якось лисиця знову йшла дорогою, а не тротуаром, і її зупинив ведмідь-інснектор. Він вилаяв лисицю за хибну поведінку на дорозі. Пояснив, що це може призвести до загибелі. Лисиця злякалася і більше ніколи не порушувала Правила дорожнього руху.

Діти! Будьте примірними і дисциплінованими! 

Вивчайте правила дорожнього руху і пояснюйте їх своїм молодшим друзям!

8.05.

« Пам’ятаємо! Перемагаємо! »

Цього року Україна відзначає 8 травня 2025 року 80 - ту річницю Перемоги над нацизмом у Європі та відзначається День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років.

Верховна Рада законом «Про День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» встановила 8 травня як День пам’яті та перемоги – єдину дату, коли Україна відзначає перемогу над нацизмом та вшановує памʼять загиблих у Другій світовій війні. Вихідний день відтепер також буде 8 травня, коли завершиться дія воєнного стану в Україні.

Вшановувати в Україні завершення Другої світової війни 8 травня почали громадські організації на початку 2000-х. У 2014 році цей формат на урядовому рівні підтримали Український інститут національної пам’яті та Міністерство культури. У 2015 році спершу указом Президента, а потім законами про декомунізацію запровадили 8 травня як День пам’яті і примирення (святковим, але не вихідним днем). А Днем перемоги над нацизмом залишили 9 травня, адже суспільна думка тоді не була готова відмовитися від звичної дати.

У 2022 році народний депутат Володимир В’ятрович вніс законопроєкт про скасування 9 травня і встановлення 8 травня Днем пам’яті й перемоги над нацизмом у Другій світовій війні та запропонував 9 травня відзначати День Європи разом з Європейським Союзом.

У 2023 році Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про встановлення 8 травня Днем пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Окрім того, він підписав указ, згідно з яким 9 травня Україна відзначатиме День Європи.

Символом памʼяті про Другу світову війну з 2014 року в Україні, як і в Європі, є мак памʼяті.

Бібліотека Мар'ївської гімназії «Оберіг» підготувала книжкову виставку "Пам'ять сердця, пам’ять сивини,пам’ять тих хто не прийшов з війни" до цієї дати.

Український інститут книги вже вдруге організував  Національний тиждень читання поезії 2025 ( з 17 по 23 березня). Тема — «Пісня тисячі голосів», а гаслом стали слова Сергія Жадана: «З чого все почалося? Вона заговорила про мужність і зброю. В неї навіть не голос – в неї багатоголосся».

Поезія — це спосіб почути одне одного. Це можливість зафіксувати досвід і знайти відгук. Тиждень поезії покликаний підкреслити, що література дозволяє нам сприймати суспільство цілісно, не стираючи унікальність кожного досвіду. Вірші стають способом знайти слова для пережитого, відчути підтримку і взаєморозуміння. Цей тиждень — нагода. 

#ТижденьПоезії2025

Джерело: Український інститут книги

Джерело:https://znayshov.com/News/Details/natsionalnyi_tyzhden_chytannia_poezii_prohrama_podii_1 

10.03. 

 Віртуальна виставка «Цікавинки про Шевченко Т.Г.»

Спи спокійно, Тарасе!

Нащадки твої

Словом шани

Тебе пом’янули.

І народи Вкраїни

Заповітів твоїх не забули.

      9 березня 1814 року в селі Моринці на Черкащині в сім’ї кріпака Григорія Шевченка серед морозної темної ночі блиснув на все село один вогник – це народилася дитина. Для пана – нова кріпацька душа, а для України – великий поет, незламний Кобзар. Батьки дали йому ім’я Тарас.

      Все йде, все минає… Та залишається пам'ять, добра слава про людей, що мандрують у світі у пошуках істини та правди.

       Минуло 211 років від дня народження Шевченка – славного сина українського народу, але й сьогодні його слово живе між нами. 

Запрошуємо до перегляду виставки: 

https://www.canva.com/design/DAF-d76gp4A/pB 

Шевченкознавці, для вас вікторина "Чи знаєш ти Шевченка?"

https://www.youtube.com/watch?v=zypBm5lj1U4

  https://www.youtube.com/watch?v=OjhgzlDmccE

Тарас Шевченко - "селф-мейд-мен” або людина, яка зробила себе сама: https://www.youtube.com/watch?v=KsOQ9FAFj24

Тарас Шевченко. Казки картинної галереї: 

https://www.youtube.com/watch?v=mOBbjM2iR2w

160 років від дня (1865) першого публічного виконання Гімну України «Ще не

 вмерла України…» на концерті до Дня пам’яті Т. Шевченка в Перемишлі.

        Цьогоріч виповнюється 160 років з дня першого публічного виконання Державного Гімну України. 10 березня - день становлення одного з головних символів нашої держави. Саме цього дня у 1865 році на роковинах Тараса Шевченка в польському місті Перемишль уперше прозвучав майбутній гімн України - твір композитора Михайла Вербицького на слова поета Павла Чубинського.

        Але сама історія гімну бере початок із 1862 року, адже саме тоді Павло Чубинський написав слова, які в подальшому були покладені на музику Михайла Вербицького.

        15 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила музичну редакцію Державного Гімну. Тільки 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний Гімн України». Законопроєктом пропонувалося затвердити як Державний національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами першого куплета й приспівом пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна». Оригінал тексту та музики гімну, які написані рукою авторів, сьогодні зберігаються в Науковій бібліотеці імені Василя Стефаника у Львові.“Душу й тіло ми положим за нашу свободу..” 

      Так, Гімн України дуже символічний, має глибокий і пророчий сенс для нашого народу. Особливо сьогодні, коли українці, продовжують творити історію нашої незламності, ціною власних життів, виборюють нашу самобутність і волю.

Архівні документи з питання створення Державного Гімну України наведені тут. 

Цікаві факти про гімн України

•  Текст був написаний Павлом Чубинським у Києві на вулиці Великій Васильківській, 106.

Йому тоді було 23.

•  Спочатку була створена музика для гітари, яка була покладена на текст вірша Павла Чубинського.

Пізніше Михайло Вербицький адаптував її для хору.

•  Музику гімну затвердили в ВРУ 15 січня 1992, а текст – 6 березня 2003 року.

•  Пісня вперше стала національним гімном за часів УНР та ЗУНР.

Перший запис гімну "Ще не вмерла Україна", 1910 рік:

https://www.youtube.com/watch?v=saoGIL9vb6o 

25.02. 

День української жінки. 

Історичний екскурс: «Відомі жінки у науці».

Жінки творять історію, хоча історія

пам’ятає лише імена чоловіків.

Генріх Гейне

            Своєю багатогранною діяльністю видатні українські жінки вплинули на розвиток і становлення української держави. Вони внесли вагомий вклад в культуру, мистецтво, освіту, спорт, науку, літературу і багато інших сфер життя України. А також протягом усієї багатовікової історії щиро вболівали за свою країну та її соціально-економічний розвиток.

     Велика київська княгиня Ольга – видатна жінка, одна із золотих сторінок нашої багатовікової історії. Вона була дружиною князя Ігоря І і матір’ю Святослава І Хороброго. Ця мудра, сильна, харизматична жінка на цілих 17 років стала правителем Київської Русі – однієї з наймогутніших держав того часу.

       Анна Ярославна або Анна Київська – одна з найвідоміших жінок Середньовіччя, що прославила Київ на всю Європу. Донька Великого князя Київського Ярослава I Мудрого та його другої дружини – дочки короля Шотландії і Швеції Інгігерди, яка стала королевою Франції. Вона була другою дружиною французького короля Генріха I Капета, матір’ю майбутнього короля Філіпа І прабабцею майже 30 французьких королів! На той час, Анна могла похвалитись найкращою освітою, яку тільки можна було здобути в XI столітті.

        Роксолана або Хюррем Султан – значна постать історичної доби ХІV століття. Ця легендарна жінка стала великою Роксоланою, що в перекладі з турецької означає «жінка з Русі» і запам’яталась в історії як найяскравіша правителька Османської імперії, яка змогла повернути хід історії так, як потрібно було їй.

        Леся Українка – видатна українська письменниця, поетеса, перекладач і культурна діячка. Багато її творів визнані шедеврами світової літератури. Перший свій вірш вона написала у дев’ять років, останній – у 40 років. Всього Леся Українка написала біля 270 віршів, а ще поеми і віршовані драматичні твори. Завдяки її творчості українська література зайняла одну з найвищих позицій у світовій культурі, а про українців і Україну заговорили у всьому світі. Її твори перекладені багатьма мовами.

         Соломія Крушельницька – легенда оперної сцени, Вагнерівська примадонна XX століття. Вона з тріумфом виступала на сценах багатьох оперних театрів світу, зокрема Кремони, Трієста, Одеси, Львова, Буенос-Айреса, Варшави, Петербурга, Парижа, Неаполя, Риму, Генуї, Мілану та інших. Співати з Соломією на одній сцені вважали за честь Енріко Карузо, Тітта Руффо, Федір Шаляпін.

      Ліна Костенко – приклад для українців. Усе своє життя геніальна поетеса та письменниця не боялася влади та відкрито говорила всю правду про неї. Своїм життям та творчістю геніальна письменниця заслужила титул сумління нашої нації. Вона не скорилася, коли радянська цензура заборонила друкувати її твори, вона не мовчала в складні для України часи.

Ліна Костенко є лауреатом Шевченківської премії, премії Антоновичів, премії Петрарки, Міжнародної літературно-мистецької премії ім. О. Теліги, вона нагороджена Почесною відзнакою Президента України  і Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня.

       Життя Жанни д’Арк є одним з тих рідкісних подій в історії, яку навіть самі творчі романісти не могли б вигадати, але яка насправді відбулася. Молода дівчинка, яка народилася у простій селянській родині в маленькому селі Домремі, зуміла перемогти добре навчених воїнів британської армії і стала жертвою Королівського суду всього за один рік. Більшість істориків згодні, вона була феноменом – чудовим стратегом і значним лідером.

       Марія Склодовська-Кюрі – французький вчений-експериментатор польського походження. Перша в історії жінка, яка стала дворазовим лауреатом Нобелівської премії по фізиці і хімії. Займалася дослідженням радіоактивності. Разом з чоловіком відкрила елементи радій і полоній. Завдяки їй ми користуємося рентгеном.

Мати Тереза – мабуть, найвідоміша жінка ХХ століття. Це синонім співчуття і милосердя.

Пропонуємо до вашої уваги віртуальну книжкову виставку: Українська жінка – особливий феномен 

«Жінки, що змінили світ»: відеоекскурс до Міжнародного дня жінок і дівчат у науці: відео 

Міцності духу, нев'янучої краси, мирного майбутнього і простого тихого жіночого щастя  Вам, Українські Жінки!

21.02.

Тематична онлайн-вікторина до Міжнародного дня рідної мови – 21 лютого, „Рідна мова – Всесвіту основа”.

      Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності.

Чому люблю я українську мову

Чому люблю я українське слово,

Співучіше за пісню солов’я?

Чому люблю я українську мову?

Люблю тому, що мова ця – моя!

Де є іще такі слова привіту,

Такі красиві, сонячні пісні?

Вкраїнська серед мов усього світу

Здається найбагатшою мені.

І зайвих слів для вислову не треба –

Є речення короткі  і ясні.

Вона подібна зорепаду з неба,

Польоту птаха у височині.

…Уста виводять ніжну колискову,

А за віконцем зіронька сія…

Чому люблю я українську мову?

Люблю тому, що мова ця - моя!  (Наталія Жовнір)

     Підготували вам онлайн-вікторину. Усього 10 запитань у форматі правда чи неправда.На кожному слайді є таймер, після закінчення часу на екрані залишиться тільки правильна відповідь та коротке пояснення.

Перевірте свої знання та дізнайтеся цікаві факти про українську мову.

Вікторина «Знавець рідної мови»: 

https://www.youtube.com/watch?v=FSv-P-DejB8 

22 січня ДЕНЬ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ 

Онлайн-виставка літератури «Україна – єдина і неподільна».

Україно, Соборна держава,

Сонценосна колиска моя

Ще не вмерла й не вмре твоя слава

Завойована і чесних боях!

      День Соборності – свято, встановлене на честь проголошення Першої Незалежності та Акту злуки Української Народної Республіки (УНР) і Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Незалежність була проголошена IV Універсалом Української Центральної Ради 22 січня 1918 року, а вже за рік, у той же день, на Софійському майдані в Києві відбулося офіційне об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу. Переговори щодо об’єднання ініціювали саме лідери Західноукраїнської Народної Республіки. Та ця ініціатива не була спонтанним рішенням, адже існував об’єднавчий рух, який ставив собі за мету соборність Української держави.

         Свято Соборності – день єднання українських земель та утвердження їх неподільності набуває особливого значення та звучання сьогодні, коли територіальну цілісність держави доводиться відстоювати зі зброєю в руках.

       Запрошуємо всіх, кому не байдужа наша історія, ознайомитися з книжковою виставкою онлайн: https://calameo.com/read/006674879dcf012093046

Запрошую переглянути Буктрейлер до книги "Битва за Соборність"https://youtu.be/AdsnTZbz_qU?si=NFwaxJNkMrW291Xg  

       Вивчати, пізнавати минуле й сучасне своєї землі й свого народу – це пізнавати себе. Адже кожен із нас – як зернина на пшеничному полі народу. Кожен має в своїй душі те, що вирізняє українців з-поміж інших національностей у світі.