ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Розділ 6. Україна початку ХХ століття перед викликами модернізації

ТЕМА УРОКУ 10.04.2020 р .

Практичне заняття.

Ідеї автономії та самостійності в програмах українських політичних партій Наддніпрянщини.

1. Опрацювати документи § 29.

2. Виконати завдання.

ПРАЦЮЙМО САМОСТІЙНО. Виконайте завдання 1. Проаналізувавши політичні засади програм тогочасних партій підросійської України, сформулюйте 2-3 причини відданості більшості з них ідеям федералізму.

ПРАЦЮЙМО САМОСТІЙНО. Виконайте завдання 2-3. Скориставшись пам’яткою, проаналізуйте фрагменти програмових документів партій. Зверніть увагу, що аналіз актових історичних джерел має певні особливості. На відміну від оповідних, ці джерела було створено в процесі діяльності різних державних, громадських установ, організацій тощо, тож вони мали свого часу практичне значення, чим зумовлений їхній діловий, офіційний характер. Тому алгоритм опрацювання трохи інший:

1) визначте, коли, де та за яких обставин з’явився аналізований документ, тобто схарактеризуйте історичні умови створення документа, а також узагальніть, про що в ньому йдеться; усе це стисло запишіть у першій частині відповіді:

2) визначте, які результати мало ухвалення документа, які зміни в державі та суспільстві загалом зумовило або могло зумовити впровадження цього документа; сформулюйте значення документа і наслідки реалізації закладених у ньому ідей для історичного процесу:

3) поміркуйте, у чому цінність джерела саме для вас, стисло викладіть ставлення до заходів, передбачених цим документом, до основних ідей, які в ньому задекларовано; чи мало ухвалення документа ті наслідки, на які сподівалися його укладачі.

!!! Пройти тестування "Українські політичні партії підросійської України на початку 20 ст."

за вказаною адресою https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=443123

Тема уроку 24.04.2020 р.

Контрольна робота

"Україна на початку ХХ століття перед викликами модернізації"

Для виконання роботи ви повинні зайти під своїм аккаунтом гугл. Зверніть увагу, що відправити тест ви можете лише один раз, тому правильно вкажіть своє прізвище та ім`я, виконуйте завдання уважно, виважено. Доступ до тесту буде відкрито з 12.00 до 15 .00.

Виконати тестову контрольну роботу за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeXSbWBkOgPvv3Fymq9f9Hdr0SN8_ULNNuMHVwrBDhv2f7arw/viewform

https://docs.google.com/forms/d/1EuePRoyFBE6kzsKI5yNPprlv-b0boD2dHpqYga5FJ4s/edit#responses

Тема уроку 28.04.2020 р.

Література та мистецтво

Практичне заняття. Зародження масової культури

Шановний учню, готуючись до уроку-практикуму, радимо, використовуючи Інтернет-ресурси, опрацювати матеріал із питань: «Масова культура», «Історія кіно», «Історія фотографії», «Історія преси». Інформація стане у нагоді при виконанні пропонованих завдань і допоможе виявити самостійність суджень та особистих поглядів на події та явища, що сприяли зародженню масової культури.

1. Занотуйте до конспекту таблицю «Масова культура кінця ХІХ — початку ХХ ст.»:

Передумови зародження

1. Індустріалізація та урбанізація суспільства.

2. Становлення всезагальної грамотності населення.

3. Занепад багатьох форм традиційної буденної культури доіндустріального типу.

4. Розвиток технічних засобів тиражування і трансляції інформації

Основні характеристики

1. Комерційний характер, що має розрахунок на масове споживання.

2. Швидкодоступність.

3. Цікавість.

4. Зрозумілість.

5. Власний набір жанрів.

6. Динамічний сюжет

Типи масової культури

1. Література.

2. Кіно.

3. Преса.

4. Музика.

5. Фото

2. Прочитайте судження дослідника і виконайте завдання:

«Соціально-економічні перетворення кінця ХІХ — початку ХХ ст. призвели до загальної кризи класичного мистецтва. Це, в свою чергу, обумовило становлення двох культурних феноменів: масової культури, як культури для широких верств населення, та модернізму, як напрямку в розвитку мистецтва, який протиставив себе загальнодоступності та демократичності. З початку свого виникнення масова культура розглядалась як негативне явище в суспільстві, яке не має ані художнього, ані естетичного змісту» (А. Данилюк).

Запитання до учня:

1. Які причини появи масової культури?

2. Чому автор протиставляє «масове мистецтво» та «модернізм»?

3. Чому на етапі зародження масова культура розглядалася сучасниками як негативне явище у суспільстві ХІХ ст.?

3. опрацюйте і проаналізуйте уривки зі спогадів і виконайте завдання:

А. М. Горький: «...Раптом щось клацає, все зникає, і на екрані з’являється поїзд залізничної дороги. Він стрілою мчить на вас — стережіться! Здається, що ось-ось він порине в пітьму, в якій ви сидите, і перетворить вас на дірявий мішок шкіри, наповнений зім’ятим м’ясом і роздробленими кістками, і зруйнує, перетворить на друзки й порох цей зал і цю будівлю, в якій так багато вина, жінок, музики і розпусти» («Нижегородский листок», 1896, 4 (16) липня, № 182, с. 31).

1. Про яку подію згадується у спогадах?

2. Чому автор так детально описав свої емоції від побаченого?

Б. А. Ліхтварк у 1907 р. писав: «У нашу епоху немає твору мистецтва, який би споглядали так уважно, як свою власну світлину, світлини найближчих родичів і друзів, коханої» (В. Беньямін. «Твір мистецтва в епоху його технічної відтворюваності. Вибрані есе»).

• Назвіть причини такої популярності фотографії серед населення на початку ХХ ст.

4.«Швидкий розвиток реклами споживчих товарів у кінці XIX століття сприяв появі нового виду її поширення — масового багатотиражного журналу. У 1885 році виходило всього 4 журнали накладом 100000 і вище <...> Найбільшими були два журнали, які видавав Сайрус Кертіс: жіночий журнал «Домашній журнал Леді», який до середини 1890-х років мав майже в два рази більше читачів, ніж будь-який інший журнал для дорослих, і журнал переважно для чоловічої аудиторії «Saturday Evening Post», його тираж зріс за 15 років з 2200 до двох мільйонів у 1910 році, — писав Стівен Фокс, автор «Історії реклами в Америці». — Журнальний світ зовсім змінився: це була революція, яку підштовхнула, оспівала і оплатила реклама».-

• Яке місце реклами у такому явищі, як масова культура?

Таким чином, поява масової культури забезпечувала письменникам, художникам, артистам, журналістам більшу незалежність від смаків і грошей заможних людей, оскільки їхня праця стала добре оплачуватися.

Культура народів світу наприкінці XVIII — на початку XX ст.

Основні тенденції:

• прорив у розвитку природничих і гуманітарних наук, нові відкриття сприяли новим технічним інноваціям, покращили умови і комфорт життя (медицина, транспорт і зв’язок та ін.);

• визначні вчені: М. Лобачевський, В. Рентген, Е. Резерфорд, Д. Менделєєв, Ч. Дарвін, І. Кант, Г. Гегель, М. Вебер, К. Маркс; винахідники: Дж. Стефенсон, Р. Дізель, С. Морзе;

• розмаїття ідейних художніх напрямів у літературі, образотворчому мистецтві, архітектурі, музиці, театрі (класицизм, романтизм, реалізм, натуралізм, символізм, імпресіонізм, постімпресіонізм);

• літератори: Й. Гете, Й. Шиллер, В. Гюго, В. Скотт, О. Пушкін, М. Лер-монтов, О. Бальзак, Дж. Лондон, М. Твен, Е. Золя, Г. де Мопассан; художники: Е. Делакруа, І. Рєпін, Е. Мане, К. Моне, О. Ренуар, П. Го-ген, В. Ван Гог; композитори і музиканти: Л. Бетховен, Ф. Шуберт, Р. Шуман, Р. Вагнер, Ф. Ліст ,Ф. Шопен, М. Глінка, Дж. Верді;

• культури азіатських і африканських народів зазнали західних впливів; збереження оригінальності у мистецтві Африки, Індії та Китаю.

1. Опрацювати матеріал §25, виконати завдання 8.

2. Скласти кросворд до теми "Література та мистецтво 19 ст.", використавши доступні дджерела інформації

3. Пройти тест з посиланням https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=158396

(Завдання необхідно виконати до 29 квітня 19:00 )

Тема 18.05.2020 р.

Повторювально-узагальнюючий урок

Розділ III. Європа та Америка в останній третині XIX — на початку XX ст.

Розділ IV. Пробудження Азії. Міжнародні відносини (друга половина XIX — початок XX ст.)

Розділ V. Розвиток культури (кінець XVIII — початок XX ст.)

Повторити основні особливості розвитку країн світу в останній третині XIX — на початку XX ст., події, поняття , персоналії цього періоду.

Розділ IV. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині 19 ст.

Розділ V. Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії в другій половині 19 ст.

Розділ VI. Українські землі у складі Російської імперії на початку 20 ст.

Розділ VII. Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії на початку 20 ст.

Розділ VIII. Культура України в середині 19 - на початку 20 ст.

Повторити основні особливості розвитку українських земель в другій половині XIX — на початку XX ст., події, поняття , персоналії цього періоду.

Тема 25.05.2020 р.

Узагальнюючий урок "Довге ХІХ століття" в історії України

1. Опрацювати матеріал

2. Визначити основні риси "Довгого ХІХ століття" в історії України

3. Написати есе " "Довге ХІХ століття - доба здобутків чи втрат для українців?..

Узагальнення за курсом історії України кінця XVIII — початку XX ст.

ХІХ століття для Європи є продовженням періоду Нової історії, що виявився часом всеохоплюючої модернізації.

Модернізація суспільства (від англ. modern — «сучасний», «оновлений») — це перехід від аграрного суспільства до світського, міського й індустріального, процес реформування суспільства з метою його розвитку.

Модернізація суспільства передбачає значні одночасні зміни в економічній, політичній, соціальній та культурній сферах.

Понад 100 років, що були висвітлені на сторінках підручника, стали важливими в історії українських земель. Це була доба великих змін у житті українців та їхньому світогляді. Незважаючи на те що в цей період українці були повністю позбавлені національної державності, опинилися розділеними між двома імперіями, вони зуміли знайти в собі сили усвідомити свою окремішність і підняти боротьбу за національне визволення. Другою важливою зміною в житті українських земель був їх швидкий промисловий розвиток (особливо східних і південних районів), залучення до світового господарства.

За цей час трапилося багато важливих і цікавих подій, але головною з них став початок українського національного відродження. Саме тоді українці, розділені між Австрійською та Російською імперіями, усвідомили свою єдність, належність до одного народу зі спільними мовою, історією, культурою, традиціями. Український народ, прокинувшись після тривалого «сну», почав шукати свого місця у світі.

У цих пошуках українці не були одинокими. Те саме відбувалося й у наших сусідів: чехів, словаків, поляків, угорців, білорусів, росіян та ін. Не втратили своєї актуальності й дотепер ті питання, які цим народам, а серед них і українцям, довелося вирішувати на шляху до свого національного відродження. Це створення і захист власної літературної мови, пошуки історичних коренів, написання історії власного народу, дослідження і збереження народної культури, пізніше — відстоювання цих здобутків першими національними політичними партіями, депутатами у парламентах, а іноді й зі зброєю у руках.

Національне відродження, що охопило різні регіони наприкінці XVIII — на початку XIX ст., маючи свої регіональні особливості, у 60-ті рр. XIX ст. злилося в єдиний національний рух. Одна його частина перебувала на західноукраїнських землях, що підпорядковувалися владі Австро-Угорщини, а друга — у Наддніпрянській Україні, що входила до Російської імперії.

Розвиваючись у складних умовах переслідувань і заборон (особливо в Російській імперії), набуваючи різних організаційних форм, український рух наприкінці XIX ст. став перед проблемою вироблення чіткої власної політичної програми. Цей процес політизації зумовив появу трьох основних політичних течій: соціалістичної, ліберальної (національно-демократичної) і націоналістичної. Відстоюючи національні інтереси українського народу, кожна з течій головним і першочерговим завданням висувала соціальне визволення, здобуття демократичних свобод або відродження Української держави.

Трагедією українського руху стало те, що різні течії так і не змогли досягти єдності дій у боротьбі за Українську державу. До того ж лише в Галичині, яка стала «українським П’ємонтом», українські політичні партії незалежно від політичних уподобань проголосили, що метою їх боротьби є здобуття незалежності України.

Таким чином, український рух хоча й був вагомим чинником політичного життя двох імперій, але так і не досяг тієї згуртованості, яка б могла сприяти здобуттю незалежності. Тому у.країнські діячі напередодні Першої світової війни почали покладати велику надію на зовнішні сил

Вплив науково-технічної революції на життя українців

Автомобіль — самохідна колісна машина, що приводиться в рух встановленим на ній двигуном. На фото — автомобільна прогулянка Ялтою, 1913 р.

Велосипед — транспортний засіб, який приводить у рух сила людських м’язів, що передається на ведуче колесо. Популярністю на Західній Україні користувалися велосипеди англійської фірми «Ровер».

Грамофон — прилад для записування і відтворення звуків на грамофонній платівці. Перші грамплатівки зі співом українською мовою були випущені 1899 р. у Лондоні.

Кінетоскоп Йосипа Тимченка. Сучасна реконструкція. 1893 р. в Одесі Йосип Тимченко винайшов і сконструював прототип сучасного кінознімального та апарату для кінопроекції.

Лампа Пулюя та перший у світі знімок кисті руки, зроблений Іваном Пулюєм. Лампа Пулюя — основа рентгенівського приладу.

Лампа розжарювання — освітлювальний прилад, де світло випромінюється провідником, нагрітим електричним струмом. Іван Пулюй вдосконалив нитку розжарення, що збільшило термін користування лампою.

Літак (аероплан) — літальний апарат, важчий за повітря для польотів в атмосфері за допомогою двигуна та нерухомих крил. 1913 р. киянин Ігор Сікорський сконструював перший у світі чотиримоторний літак «Руський витязь» (друга назва «Гранд»).

Паровоз — локомотив, що використовує парову машину як двигун. Завдяки паровозу з'явився залізничний транспорт. Перша на українських землях залізнична лінія з’єднала Львів та Перемишль (1861 р.).

Пароплав — судно, що приводиться в рух паровою машиною або паровою турбіною. Перший в Україні пароплав «Бджілка» з’явився 1823 р. на Черкащині. Перший металевий пароплав на Дніпрі — «Українець» — був випущений 1853 р. на заводі Яхненків і Симиренка на Черкащині.

Телеграф — засіб передачі інформації по дротах або по інших каналах зв'язку за допомогою азбуки Морзе — через відтворення графічних знаків комбінацією крапок і тире. Видатним дослідником бездротового телеграфу в Україні був киянин Семен Ейзенштейн.

Телефон — вид електрозв'язку, що дає змогу передавати і приймати мовлення на відстань за допомогою електричних сигналів (що передаються дротами) або радіосигналів. На початку 80-х рр. XIX ст. телефонний зв’язок було встановлено в Одесі, а згодом — у Львові, Києві, Харкові.

Трамвай — наземний рейковий вид міського транспорту, двигуни якого живляться від підвісної контактної мережі. Трамвай винайшов український винахідник Федір Піроцький. Перший електричний трамвай у Російській імперії запустили 1892 р. у Києві.