Чому?

     Бо "документ передбачає обов’язкове створення в кожному закладі освіти та науковій установі власної системи забезпечення академічної доброчесності з чітко визначеними політиками, процедурами, механізмами запобігання та реагування на порушення".

   Звичайна людина вже б заплуталася у хитросплетіннях норм "кожен заклад освіти, наукова установа зобов'язаний мати визначену своїми внутрішніми актами систему забезпечення академічної доброчесності як складову внутрішньої системи забезпечення якості освіти, що ґрунтується на цінностях, принципах та правилах академічної доброчесності".

  Згадаємо, що у Положенні про внутрішню систему забезпечення якості освіти закладу дошкільної освіти визначається її стратегія (політика) й одним з завдань є: формувати культуру академічної доброчесності у всіх учасників освітнього процесу. Й у розділі, присвяченому цьому компоненту, зазначається вимога щодо дотримання норм законодавства.

  Нагадаємо, що у Законі України "Про дошкільну освіту" визначені принципи та цінності, на яких ґрунтується освітній процес - "4. Освітній процес має ґрунтуватися на культурних цінностях Українського народу, інших цінностях і принципах, визначених цим Законом і Законом України "Про освіту", та спрямовуватися на формування у вихованців суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, милосердя, толерантності, поваги до честі та гідності людини і результатів її праці, здорового способу життя та екологічної поведінки, цінностей постійного пізнання і розвитку"

   Ми не пересічні громадяни, а ті, хто працює у закладі дошкільної освіти й маємо розуміти, що й за чим, й з яким поєднанням та для чого.

 Звертаю увагу на визначений у проєкті перелік складових системи забезпечення академічної доброчесності у закладі освіти...:

• внутрішня політику формування, забезпечення та популяризації академічної доброчесності;

• заходи, спрямовані на формування та утвердження культури академічної доброчесності;

• порядок формування уповноважених органів;

• функції та відповідальність уповноважених суб'єктів;

• процедура розгляду повідомлень про порушення академічної доброчесності, зокрема гарантії дотримання прав учасників освітнього процесу та вчених під час розгляду таких повідомлень, порядок прийняття рішень про притягнення особи до академічної відповідальності та оскарження відповідних рішень;

• вимоги до створення (виконання) та перевірки академічних творів, навчальних робіт у частині забезпечення академічної доброчесності.

  Це чергова пастка для керівника ЗДО... Адже, враховуючи норми, розуміємо, що надалі перевірки – положень (кодексів, правил), заходів популяризації, заходів, спрямованих на формування та утвердження культури академічної доброчесності, порядки, процедури, вимоги…

  Звертаємось з запитаннями:

• Чи можуть керівники з педагогічними колективами придумати щось варіативне стосовно законодавчих норм?

• Якщо буде випадок академічно недоброчесної поведінки - ми будемо дивитися у своє положення чи все-таки будемо покладатися на законодавчі норми?

• Як уникнути дублювання норм «Положення про академічну доброчесність», “Положення про ВСЗЯО” (внутрішня політика) та «Правила внутрішнього розпорядку». Чи ми як завжди будемо з одного документу «посилати» усіх у інший документ?

   Звісно, норми порушень у фахівця ЗВО, ЗСЗО та ЗДО можуть різнитися, тому є потреба розроблення фахівцями Міністерства Юстиції та Міністерства Освіти і Науки України Типових положень про академічну доброчесність для кожної галузі освіти, які б не потребували складання додаткових внутрішніх документів, крім документів реагування на порушення.

    Розробок цікавої практики з дітьми у десятки разів менше, ніж тунелю нескінченних справ.

Ірина Романюк, консультант ЦПРПП Миколаївської міської ради

У авторській статті журналу "Практика управління дошкільного закладу" №8 представлено Положення про ВСЗЯО ЗДО.

Зверну увагу, у Методичних рекомендаціях зазначено, що Положення про внутрішню систему визначає:

• стратегію (політику) забезпечення якості дошкільної освіти у ЗДО (мета, завдання та принципи внутрішньої системи);

• компоненти внутрішньої системи, відповідні вимоги/правила, до кожного/кожної з яких добираються критерії (підстави для оцінювання) та індикатори (показники, що відображають стан об’єктів аналізування, їх якісні характеристики) оцінювання освітніх і управлінських процесів ЗДО;

• модель оцінювання якості освіти та освітньої діяльності;

• методи збору інформації для аналізування діяльності та шкалу (система) оцінювання результатів.

У зразку вони сформовані у розділах ІІ-V.

Однак, мої знання та досвід засвідчують, що важливими у локальному документі є визначені акценти діяльності ЗДО за кожним компонентом ВСЗЯО, які обумовлюють застосування тих чи тих процесів.

Супроводжує професійне зростання педагога вихователь-методист, діяльність якого розглядається як комплексний і системний процес, спрямований на підвищення рівня його організації та взаємодії з дітьми та їх батьками; формування інноваційного простору, зокрема реалізації ініціатив та апробації програмно-методичного забезпечення. Підґрунтям такої багатовимірної діяльності фахівця є його глибока обізнаність у педагогіці, психології, фахових методик та ефективне застосування сучасних досягнень науки й практики.

За останні роки методична діяльність в дошкільній освіті України трансформується, набуває багатозначності, різноплановості, індивідуалізації, динамічності та гнучкості.

Для розуміння функціонального навантаження, яке покладається на вихователя-методиста відповідно до законодавства про дошкільну освіту та яке щоразу зростає з появою кожного нового нормативного документа, а також з втратою чинності наказу МОН України від 16.04.2018 № 372, яким керувалися у своїй роботі спеціалісти, є потреба у систематизації функцій у рамках виконання основних завдань діяльності методичного кабінету.

З цією метою було проведено опитування вихователів-методистів, керівників ЗДО. Результати на слайдах.

Саме на слайдах можна побачити основні напрямки діяльності вихователя-методиста відповідно до ключових завдань діяльності методичного кабінету ЗДО.

Вважаю, що вимоги до методичного кабінету ЗДО, який має бути осередком продуктивної професійної взаємодії у виконанні основних його завдань, мають бути вписаними у професійний стандарт фахівця:

• надання методичної допомоги педагогічним працівникам;

• формування та оновлення навчально-методичного забезпечення освітнього процесу;

• створення інноваційного методичного простору;

• здійснення педагогічної підтримки батьків вихованців у питаннях виховання, навчання, соціалізації та формування необхідних життєвих навичок і компетентностей своїх дітей;

• систематичне вивчення та оцінювання якості освіти та освітньої діяльності відповідно до внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

Вдячна усім, хто долучився до опитування. Це цінно.

Вдячна ВГО "Асоціація працівників дошкільної освіти" (Nina Omelyanenko) за постійну підтримку фахівців нашої ланки освіти!

P.S. результати дослідження будуть невдовзі представлені у науково-методичному, інформаційно-освітньому журналі "Вересень" (МОІППО)