В бібліотечній колекції нашого архіву-музею зберігається низка творів Докії Кузьмівни, надрукованих у 1930-1960-х рр., видання з дарчими написами письменниці К. Кисілевському та Г. Черінь.
Запрошуємо дослідників і шанувальників творчості Докії Кузьмівни Гуменної та української культури вцілому ознайомитись з документами та книжковими виданнями у читальній залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.
Інформацію підготувала провідний архівіст відділу використання інформації документів, Мойсик М.Н.
На прохання користувачів у рамках віртуального проекту «АРХІВажлива СПРАВА» публікуємо повідомлення про українську письменницю Докію Гуменну (1904-1996).
Докія Кузьмівна Гуменна народилася 23 березня 1904 р. в м. Жашків, Таращанського повіту Київської губернії. Закінчила педагогічну школу в м. Ставищі. Згодом, навчаючись на літературно-лінгвістичному факультеті Київського Інституту Народної Освіти, вона починає друкувати в журналах свої перші невеличкі оповідання. Під час війни письменниця була змушена переїхати до Львова, пізніше — до Австрії, де упорядковувала свої літературні напрацювання, які не мала змоги друкувати в Україні. Згодом був виданий головний твір Докії Кузьмівни — «Діти чумацького шляху» (Мюнхен–Нью-Йорк — 1948-1951рр.) Переїхавши до США, Гуменна продовжує активну літературну діяльність.
Померла письменниця 1996 р. у Нью-Йорку.
Докія Кузьмівна написала більше 20 прозових книг, ставши однією з найплідніших українських письменниць в еміграції. Велику увагу вона приділяла студіям з археології, стародавньої історії України. Ці теми знайшли своє відображення в серії творів: «Епізод із життя Європи Критської» (1957), казки-есеї «Благослови, Мати», «Золотий плуг» (1957), розповідь про Трипілля — «Минуле пливе в прийдешнє» (1978).
Докія Кузьмівна — автор романів «Хрещатий яр» (1956), «Золотий плуг» (1969); повістей «Де недавно ведмеді ходили» (1930), «Мана» (1952); збірки нарисів «Багато неба» (1954); репортажів «Ех, Кубань, ти Кубань хліборобная» (1931), «Вічні вогні Альберти» (1959); збірок новел та оповідань «Серед хмаросягів» (1962), «Чотири сонця» (1969), мініатюри «Прогулянка алеями мільйоноліть» (1987) та ін. Загалом літературна спадщина Докії Гуменної налічує понад 30 томів.
У архівному зібранні ЦДАМЛМ України представлені окремі документи письменниці, які відклалися в особових фондах Вікторії Віти, Ганни Черінь, Романа Лубківського та Любові Дражевської. Це епістолярії, машинопис повісті «Мана» з авторськими правками та ін.