«Музика – уява – фантазія – казка – творчість –

ось доріжка, йдучи якою дитина розвиває свої духовні сили».

Василь Сухомлинський

Навіщо дитині потрібна музика? На це запитання відповідають не педагоги, а й батьки. Звісно, скажуть вони, ми хочемо бачити своїх дітей всебічно розвиненими, гармонійними особистостями. Але що саме приховується за цими словами? Загальне уявлення, звичайно, є у всіх, але у кожного своє.

Нині ситуація в дитячий музичній педагогіці нагадує вислів з однієї казки: „піди туди, не знаю куди”. Але ж деякі талановиті, творчі педагоги самі знаходять незвичайні, цікаві форми роботи з дітьми. Їх успіх у музичному вихованні пояснюється розумінням інтересів і потреб дитини.

Діти, в свою чергу, завдяки таким педагогам, розкривають свої серця, перетворюючись у ельфів, які розуміють „мову вітру і квітів”, а також „бачать музику” і „танцюють вірші”. Такі педагоги вносять у практику музичного виховання свій досвід, і батьки бажають віддати саме до них свою дитину.

А що робити іншим музичним педагогам, які хочуть дещо змінити у своїй роботі? Вихід є – потрібно навчитись працювати по-іншому, взяти за основу педагогіку, в якій не дитину пристосовують до методики, а методику до дитини.

ЯК ВИХОВУВАТИ МУЗИЧНІСТЬ ДИТИНИ

1. Необхідно розвивати музикальність дитини, незалежно від віку або природжених даних. Досвід показав, що музикальність, навіть зовсім незначна, легко піддається розвиткові, якщо займатися планомірно і цілеспрямовано. Робити це необхідно тому, що здатність сприймати музику, переживати її і навіть створювати – є загальнолюдська особливість.

2. Батьки повинні цікавитись, що і як співає дитина, які нові пісні вона вивчила в дитячому садку. Треба привчати дітей виконувати вивчені пісні в колі сім’ї, виховувати в них сміливість, невимушеність, виразність виконання.

3. Дорослі мусять берегти слух дитини від шкідливих впливів: різкі, гучні звуки (крик, шум, увімкнуте на повну силу радіо) – все це негативно відбивається на гостроті її слуху. Треба берегти голос дитини, не дозволяти кричати, голосно співати.

4. Потрібно залучати дитину до театру, особливо, музичних вистав, бажано робити це систематично. Музика допоможе дитині не лише відчути прекрасне, а й усвідомити його. Емоційний вплив музики набагато більший, ніж вплив будь якого іншого мистецтва.

5. Перегляд дитячих передач (мультфільмів, фільмів), прослуховування аудіо касет має бути тривалістю 20-30 хвилин за 1 сеанс. При цьому це має бути колективний перегляд, щоб дитина змогла отримати коментар по ходу дії. Дуже важливо, щоб одержані враження сприяли формуванню доброго смаку, всебічному розвитку дитини, несли позитивний настрій, максимально уникати агресії на екрані та в музиці.

6. Залучати дітей до сімейних традицій, знайомити їх з народними обрядами України, співати з ними українські народні пісні, розмовляти на українській мові (яка є дуже мелодійною та співучою, образною та виразною) це впливає на патріотичні почуття дитини.

7. Бажано співати дітям колискові, святкові, дитячі та патріотичні пісні. Спільні співи посилюють довіру, взаєморозуміння, позитивні емоційні контакти, які полегшують виховний вплив на дитину.

Поради для батьків щодо музично-естетичного виховання дітей.

Співайте разом зі своєю дитиною вдома колискові, забавлянки, пісні-небилиці тощо

Слухайте разом із дитиною музику в живому виконанні, аудиозаписі

Музикуйте з дитиною на музичних інструментах – справжніх, іграшкових чи виготовлених власноруч

Імітуйте голоси персонажів під час читання з дитиною казок

Влаштовуйте вдома імпровізовані танцювальні виступи

Готуйте разом із дитиною музичні номери, виступи-сюрпризи до родинних свят

Грайтеся з дитиною в музичні ігри

Поєднуйте діяльність дитини в побуті з творчістю

Підтримуйте розмову з дитиною, коли вона ділиться своїми музично-естетичними враженнями

Поповнюйте домашню музичну фонотеку музичними казками, дитячими піснями, мюзиклами тощо