Доброго ранку , дорогі малята! Як ви зустріли свято? Свято гарно святкувати й про здоров’ я треба дбати. Пропоную почати ранок з розминки.
НУ ЩО ПРОКИНУЛИСЯ? ТОДІ МОЖНА ПЕРЕГЛЯНУТИ ЦІКАВЕ ВІДЕО
Проговорювання чистомовок на звук [Ц]
Доброго дня, мої любі малята! Як у вас справи? Мабуть вам трошки сумно, тому що ми всі зараз перебуваємо на карантині і залишаємося вдома. Щоб вас трішки підбадьорити я хочу запросити вас на віртуальну прогулянку до мого садка! Гайда зі мною!
Дітки, ви впізнали? Так це великоднє деревце! Воно нас і досі радує своїм яскравим декором і додає гарного настрою. Так воно прикрашене декоративними яєчками.
Дітки, ви ж напевно знаєте, яйця несуть птахи. Тема цього тижня пов ‘язана із життям птахів навесні. Дітки всі птахи навесні будують гнізда та відкладують яєчка.
Ось тому я хочу показати вам, ще один елемент декору у моєму дворі. Проходьте, будь ласка далі. Дітки, це лелече гніздо, яке ми зробили власноруч і «поселили» туди двох лелек, їх видно навіть з вулиці. Лелеки будують гнізда на стовпах, розлогих або обпиляних деревах ( люди обпилюють дерева кладуть на них щити із дощок, або колесо від старого воза), щоб лелекам було зручніше будувати своє гніздо, а ще лелеки можуть збудувати гніздо на даху будинка. Українці полюбляють лелек, у народі кажуть, що вони проносять щастя. Тому і допомагають люди лелекам будувати гнізда та оберігають їх. Гнізда лелек великі, бо лелеки не маленькі пташки. Ви знаєте пташки будують гнізда відповідно до свого розміру . Маленькі птахи гнізда в’ ють з травинок, волосинок, пір ‘я та пуху, інколи укріплюють шматочками грязі чи глини. Більші за розміром птахи будують гнізда з паличок, які приносять у своїх дзьобиках.
Дітки я хочу вам розповісти віршик, який щойно склала для вас. Ось послухайте:
Ось гніздечко невеличке – проживають тут синички.
Невеличке в солов ‘я, бо ця пташечка мала,
Трохи більше у вікна – ластів’яча тут сім’я.
У сороки більше ще, вона палички кладе.
Ну найбільше у лелеки, прилітає він з далека,
Мостить ось таке гніздо, щоб там зручно всім було.
А буває, що на хаті може гнізда будувати.
І коли гніздо на хаті – люди щастя будуть мати!!!
22.04. 20р. Ніна Ланько.
Ось і таке буває. Дітки, а щоб краще ви запам’ятали про пташині гнізда пропоную гру «Відправ пташку у своє гніздо». Щоб ви не помилилися я сподіваюся, що вам допоможуть ваші батьки.
Дітки, вам сподобалася прогулянка? Все до побачення! До нових зустрічей!
А також пропоную прочитати казки Василя Сухомлинського та обговорити їх зміст.
Вивела Ґава одне-єдине пташеня - Ґавеня. Вона любила своє дитя,
частувала його смачними черв'ячками.
Та ось полетіла Ґава по їжу
й пропала. Уже й сонечко піднялося вище за дерево, на якому вони жили, а матері все нема.
Заплакало Ґавеня. Плаче, сльози струмками ллються додолу. Чимало пташок притихло, жаль їм бідолашного малого.
Почув Соловей плач Ґавеняти. Затремтіло з жалощів солов'їне серце. Залишив своє гніздо Соловей, прилетів до ґавиного, сів поруч із пташеням і заспівав свою чудову пісню.
Аж вітер притих, заслухався. А Ґавеня, мов і не чує солов'їного співу, плачем заливається. Та ось почуло Ґавеня - десь удалині пролунав материн голос: кра, кра... Умить перестало воно плакати й каже:
- Чуєш, це моя мама співає! Замовкни, будь ласка, не пищи! - Кра, кра-кра... - залунало поблизу, і Соловей замовк. Він перелетів на сусіднє дерево й задумався... Того вечора ліс не чув солов'їного співу.
Випало Совеня із гнізда та й повзає. Далеко забилось, не може знайти рідного гнізда.
Побачили птахи малого — некрасивого, з великою голівкою, вухатого, банькатого, жовторотого.
Побачили та й питають, дивуючись:
— Хто ти такий, де ти взявся? — Я Совеня, — відповідає мале.
— Я випало з гнізда, не вмію ще літати і вдень дуже погано бачу. Я шукаю маму.
— Хто ж твоя мама? — питає Соловей.
— Моя мама Сова, — гордо відповідає Совеня.
— Яка ж вона? — питає Дятел. — Моя мама найгарніша.
— Розкажи, яка ж вона, — питає Дрізд.
— У неї голова, вуха й очі такі, як у мене, — відповідає з гордістю Совеня.
— Ха-ха-ха! — зареготали Соловей, Дятел і Дрізд.
— Та ти ж потвора. Виходить, і мати твоя така сама потвора. — Неправда! — закричало Совеня.
— Мама в мене найгарніша. Почула його крик Сова, прилетіла потихеньку, взяла Совеня за лапку й повела до рідного гнізда. Совеня уважно подивилося на свою маму: вона була найгарніша.
Спробуйте вивчити віршик з дітьми
Ось гніздечко невеличке –
проживають тут синички.
Невеличке в солов ‘я,
бо ця пташечка мала,
Трохи більше у вікна – ластів’яча тут сім’я.
У сороки більше ще, вона палички кладе.
Ну найбільше у лелеки , прилітає він з далека,
Мостить ось таке гніздо, щоб там зручно всім було.
А буває, що на хаті може гнізда будувати.
І коли гніздо на хаті – люди щастя будуть мати!!!