Практичний психолог

В 2023-2024 навчальному році Бойко Тетяна Володимирівна працюватиме над вирішенням таких основних завдань:

-надання психологічної підтримку внутрішньо переміщеним особам, дітям і батькам. які постраждвли від військової агресії;

-здійснення психолого-педагогічної корекції дітей з особливими освітніми потребами;

- забезпечення особистісного зростання кожної дитини з урахуванням її задатків, здібностей, індивідуальних психічних і фізичних особливостей;

- профілактиці і корекції відхилень в інтелектуальному і психофізичному розвитку вихованців;

- психологічний супровід дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання;

- оптимізації освітнього процесу, поліпшенні психологічного клімату вихованців;

- здійснення психологічного супроводу дітей раннього віку, дітей "групи ризику";

- визначенні та формуванні психологічної готовності до шкільного навчання;

- консультаційній роботі з адміністрацією дошкільного закладу, вихователями й батьками щодо різних психологічних проблем;

- здійсненні психолого-педагогічного забезпечення педагогічних рад, психолого-педагогічних семінарів, роботи творчих груп;

- пробудженні і підтримці у батьків потреби у спеціальних психологічних знаннях з питань розвитку, навчання і виховання дітей ждошкільного віку.

ГОТОВНІСТЬ ДИТИНИ ДО ШКОЛИ

Фізичний розвиток дитини як запорука її успішного навчання

Щоб успішно вчитися,дитині потрібні сили, вона має бути фізично готовою щодня нести ранець чи портфель, сидіти протягом 30-35 хв. на уроці, правильно тримати ручку, писати впродовж тривалого часу тощо.

І педагоги, і батьки часто недооцінюють роль сформованості навичок здорового способу життя – фізичний аспект розвитку дитини. Фахівці стверджують, що саме фізичний розвиток є запорукою успішного навчання дитини в школі. Фізична готовність, відповідний стан здоров’я дитини – це одна з основних передумов її успішного навчання в школі.

Не можна забувати і про біологічну зрілість – досягнутий рівень дозрівання організму дитини. Біологічно зрілій дитині легше впоратися з фізичними та розумовими навантаженнями, адаптуватися до нових умов, оскільки вона менш вразлива до стресу, збудників дитячих інфекційних хвороб. Бажано також приділити увагу антропометричним показникам дитини (вага, зріст, зміна молочних зубів на постійні тощо).

ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ ДИТИНИ ДО ШКОЛИ

Важливою складовою готовності дитини до школи є її психологічна готовність. Існують різні думки фахівців щодо структури психологічної готовності, однак здебільшого виокремлюють такі її компоненти:

- соціальний

- емоційно-вольовий

- інтелектуальний

- мотиваційний

Дитина має розуміти,що в школу вона йде не лише гратися з друзями, а й одержувати нові знання та вміння. Проте навчатися вона буде н сама. У класі здебільшого навчаються близько тридцяти учнів, тож дитина має вміти спілкуватися та працювати в групі.

У дитини до початку навчання у школі бажано сформувати:

- адекватну самооцінку

- потребу в спілкуванні з іншими

- уміння приймати інтереси групи дітей

- уміння налагоджувати взаємини з однолітками та дорослими.

Варто виховувати в дитини не лише лідерські якості та навички, а й уміння за потреби поступатися. Дитина має бути терплячою до інших.

Психологічна готовність дитини до школи передбачає розвиток її емоційно-вольової сфери показники якої свідчать про сформованість відповідного компонента психологічної готовності до навчання в школі. Йдеться зокрема про такі показники, як:

- упевненість у собі

- переважання позитивного настрою

- прагнення стримувати негативні емоції

- уміння керувати своєю поведінкою

- розвиток емоційної стійкості

- довільність пізнавальних процесів, зокрема сприймання, мислення, пам’яті, а також уваги

- довільність поведінки – здатність робити не лише те, що цікаво, а й те, що потрібно, доводити розпочату справу до кінця.

Бажано вчити дитину виражати свої думки, емоції та бажання, «читати» емоції та настрій інших, прагнути враховувати це під час взаємодії.

Про сформованість інтелектуального компонента психологічної готовності дитини до школи свідчить:

- розвинуте сприймання;

- стійка пізнавальна увага;

- розвинуті мислення та мисленнєві операції – проявляється у здатності виокремлювати та розуміти важливі ознаки та зв’язки між предметами;

- здатність відтворювати зразок;

- оволодіння усним мовленням;

- розвиток дрібної моторики, зорової координації;

- розвиток здатності до навчання.