Суїцид (самогубство) – одна з найбільш болючих та актуальних проблем охорони здоров’я у світі.

Суїцид – це трагедія для родини та суспільства. Проте, часто цьо- му можна запобігти. Знання факторів ризику самогубства, інфор- мації про те, хто може перебувати в зоні небезпеки і що ми може- мо зробити, щоб допомогти суттєво зменшує частоту вчинення самогубств серед населення.

Кожна людина може опинитися перед вибором: жити чи поми- рати. Це не залежить від її віку, статі чи етнічної приналежності. Втім, є певні чинники, здебільшого психологічні, які можуть сут- тєво підвищувати ризик суїциду. Основними факторами ризику скоєння самогубства є: . психічні захворювання (зокрема, депресія) або розла- ди, пов’язані зі зловживанням психоактивними речови- нами . спроба самогубства в минулому . почуття стурбованості або надмірної тривоги . наявність в сімейній історії випадків психічних розла- дів або зловживання психоактивними речовинами . випадки суїциду в сім’ї . домашнє насилля (фізичне, психологічне або сексуальне) . володіння вогнепальною чи іншою зброєю . перебування у полоні . загроза для власного життя чи життя близьких зі сторони інших осіб.

Як можна запобігти суїциду?

Ефективна профілактика суїцидів базується на даних на- укових досліджень. Превентивні програми враховують фактори ри- зику серед людей та пропонують ефективні втручання, спрямовані на конкретні групи населення. Наприклад, дослідження виявило, що психічні захворюван- ня та розлади, спричинені зловживанням психоактивними речови- нами (алкоголь, наркотики, медикаменти), є факторами суїцидаль- ного ризику. Тому багато програм зосереджуються на лікуванні цих розладів в доповнення до боротьби конкретно з суїцидальними тен- денціями.

На що батьки повинні звернути увагу?

– якщо дитина часто розмовляє про смерть і самогубства

– якщо прагне усамітнитися під будь-яким приводом

– міркує на тему: “Я нікому не потрібен”, “Все одно ніхто не буде за мною тужити”

– дитина робить спроби “попрощатися”: дарує свої речі і улюблені предмети близьким друзям; доводить справи до кінця (віддає чужі речі, мириться з ворогами, прибирає в кімнаті, роздаровує улюблені речі)

– фрази “Завтра мене вже не буде”, “Без мене нічого не зміниться”, “Ти віриш в переселення душ?”

– непрямі погрози теж повинні насторожити: “набридло жити”, “ситий цим по горло”, “більше ви мене не побачите”, “пожив – і вистачить”, “ненавиджу себе”, “якщо ми більше не побачимося, дякую за все”

– дитина перестає стежити за собою, відстає в школі або перестає туди ходити

– слова “Який же я дурний, незграбний, нікому непотрібний; – прямі погрози типу “краще повіситися, ніж з вами жити”.

"Година психолога"