«Данило Нарбут – це глибока традиційність, народність, причетність до українського життя, до його етичних та естетичних засад». Григорій Міщенко, мистецтвознавець
Данило Георгійович Нарбут - син видатного художника - графіка Георгія Нарбута; заслужений художник України (1990), народний художник України (1994) та лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (1996).
Данило Нарбут народився 9 (22) січня 1916 року у Петрограді. У чотири роки хлопець залишився без батька. Юним нащадком славного роду окрім матері Віри Павлівни, вихованням Данила опікувався відомий художник-графік і етнограф Антон Середа, професор Київського художнього інституту Федір Кричевський. А першою вчителькою була дочка драматурга Івана Карпенка-Карого Марія Тобілевич. Навчався малюванню з семи років; з чотирнадцяти працював у декоративній майстерні Київського театру опери та балету.
Відомий як художник театру - працював у декоративній майстерні Київського оперного театру, був головним художником Київського цирку, художником-консультантом Київського театрального музею, працював художником у театрах Житомира, Чернівців і Черкас. За німецької окупації очолював сотню Української Повстанської Армії.
У повоєнні роки оформляв спектаклі у театрах України, від 1961 року — головний художник Івано-Франківського, від 1965-го — Черкаського українських музично-драматичних театрів.
Був найстаршим членом організації УНА-УНСО.
У 1996—97 роках у багатьох областях України пройшли виставки його робіт. На суд глядачів були виставлені картини із серій: «На Черкаському базарі» та «Мої друзі, мої вчителі».
У 1990 р. майстру було присвоєно звання «Заслужений художник України», а в 1994 р. – «Народний художник України». У 1996 р. творчість Нарбута була поцінована Державною премією України імені Тараса Шевченка за серію портретів «Гетьмани України» та картини «Вибори кошового», «Страшний суд», «Покрова Богородиці».
Данило Нарбут завжди брав активну участь у культурному і громадському житті Черкас.
3 березня 1998 року у віці 82 років Данило Нарбут помер.