#stop_sexтинг – найбільший в Україні освітній проєкт щодо захисту дітей у інтернеті, що отримав премію Глобального договору ООН і навчив понад 500 тис. дітей і батьків.
Секстинг, онлайн-грумінг та сексторшен – найбільш поширені сексуальні ризики, з якими можуть зіткнутися діти в Інтернеті. Сьогодні цифрове середовище – частина нашого буденного життя, і вміти використовувати гаджети та Інтернет так само важливо, як вміти переходити дорогу.
Аби допомогти батькам навчити своїх дітей безпечній поведінці в мережі, освітній проєкт #stop_sexтинг випустив серію довідників.
#STOP_SEXТИНГ: ПРИВАТНІСТЬ В ІНТЕРНЕТІ ПІД ЧАС ВІЙНИ
Яка відповідальність дорослих за приватність дитини в інтернеті?
Доволі часто батьки та освітяни використовують фотографії дітей для власних постів, публікацій навчального закладу тощо. Так, це висвітлення важливих подій, проте й порушення приватності дитини та можливий вплив на її майбутнє.
На що важливо звертати увагу під час публікації фото чи відео за участю дітей?
Переконайтеся, що дитина одягнена та виглядає пристойно (охайний одяг, дитина чиста).
Перевірте, чи немає на задньому фоні приватної інформації (номеру школи, записаних на дошці телефонів, прикмет, за якими легко розпізнати місце навчання, проживання тощо).
Не варто публікувати смішні фото дитини. Через роки така фотографія дитини може стати причиною кібербулінгу.
Не вказуйте геолокацію в постах.
Подумайте, чи не нашкодить публікація приватності чи репутації дитини зараз чи в майбутньому.
Запитайте, чи згодна дитина на розміщення матеріалів про неї. Якщо так, то оберіть фото чи відео разом.
Пам’ятайте, що коли ми знаходимося в безпечному місці (у власній кімнаті, на роботі, поруч із рідними), то нам може здаватися, що в інтернеті ми також у безпеці. Проте злочинці не втрачають шанс знайти нових жертв для махінацій. Піклуйтеся про своїх близьких і нехай використання інтернету буде безпечним і продуктивним.
На що важливо звертати увагу під час використання інтернету?
Сайти
Рекомендуємо зберігати в закладках браузера сайти та платформи, якими ви найчастіше користуєтеся. Зловмисники часто роблять копії популярних сайтів і викрадають приватні дані. У посиланні може бути маленька зміна, яку складно помітити.
Застосунки
Злочинці також створюють фейкові застосунки, що виглядають як оригінальні. Завантажуйте застосунки лише з перевірених сайтів, звертаючи увагу на кількість завантажень і коментарі.
Посилання
Інколи у приватні повідомлення чи групові чати надсилають різні посилання, що можуть бути направлені на збір приватної інформації та мати вірусне походження. Якщо ви не очікуєте ніяких посилань, то не відкривайте їх і запитайте автора повідомлення для чого він це надіслав.
Повідомлення
Повідомлення на кшталт «Ви виграли приз, подзвоніть по вказаному номеру/надішліть ваші дані», «Готові надати кошти для ваших потреб, подзвоніть нашому оператору», «За цим посиланням є вся інформація про тебе, перейди» та схожі тексти використовують злочинці для викрадення ваших приватних даних.
Перевірка запитів
Якщо в соціальних мережах хтось зі знайомих написав повідомлення чи пост про термінову потребу, зателефонуйте чи напишіть у іншій мережі цій людині для перевірки. Шахраї можуть викрадати доступ до акаунтів і поширювати інформацію про збори коштів, відправляти розсилку та вимагати гроші.
Як дорослим і дітям захистити приватність в мережі?
Не додавайте у друзі в соціальних мережах тих, кого не знаєте в реальному житті.
Закривайте профілі, тоді невідомі користувачі не зможуть бачити інформацію про вас.
Не оприлюднюйте на сторінках приватну інформацію: номер телефону, електронну пошту, адресу.
Не відкривайте посилання, що викликають недовіру й сумнів (навіть якщо ви отримали їх від знайомих).
Не публікуйте в соціальних мережах родинні плани щодо евакуації, відпустки чи поїздки за місто.
Якщо подаєтеся на волонтерські чи навчальні проєкти, то обов’язково знайдіть сайт, відгуки та інформацію про організатора.
Не публікуйте паролі від соціальних мереж (ні на власній сторінці, ні в повідомленнях).
Не вказуйте геолокацію в той час, коли ви там перебуваєте: якщо ви кудись поїхали з рідними, то краще виставляти фото та вказувати локацію по поверненню.
Створюйте паролі, які містять цифри, символи та літери (як великого розміру, так і маленькі).
Використовуйте різні паролі для різних платформ.
Видаляйте зі смартфона всі застосунки, які не використовуєте.
Розгляньте ці пункти разом із дитиною та перевірте, чи відповідають акаунти цим правилам. Якщо ні, то спільно змініть налаштування, паролі, перегляньте список друзів і переконайтеся, що ви в цифровій безпеці.
ОФІС ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА
Коли на початку повномасштабної війни в медіа почали з’являтися повідомлення про випадки зґвалтувань окупантами, в масштаб проблеми було складно повірити. Жінки та чоловіки, люди похилого віку, діти й навіть немовлята - свідчення очевидців та постраждалих показують, що ніхто не застрахований від ризику сексуального насильства.
Сексуальне насильство нерідко стає сильною психологічною травмою для постраждалих, тому важливо звертатися й за психологічною допомогою.
Таку допомогу можна отримати:
за телефоном Урядової гарячої лінії (1547),
Національної гарячої лінії з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації (116123),
безпосередньо у закладі освіти від практичного психолога чи соціального педагога.
Як і за решту порушень норм міжнародного права, за сексуальне насильство передбачена відповідальність. Її призначають за результатами розгляду судових справ у Міжнародному кримінальному суді в Гаазі, створеними трибуналами або національним судом України.
Саме тому важливо фіксувати злочини, свідками чи постраждалими від яких стали учасники освітнього процесу та збирати максимум доказів для притягнення винних до відповідальності.
В цьому випадку варто зробити наступне:
звернутися за медичною допомогою для фіксації стану здоров’я до медичного закладу (103);
повідомити про злочин Нацполіцію (102), Генеральну прокуратуру (0800507001) або Урядову гарячу лінію (1547);
зафіксувати злочин та можливих свідків: описати обставини, місце (адреса чи позначка на карті), дату й час злочину, ПІБ, дату народження та контакти постраждалої особи, детальну інформацію про злочинців (кількість, якщо відомо - імена й посади, наявність зброї, про що розмовляли між собою тощо), інформацію про схожі випадки у вашій місцевості, завдану шкоду, контакти свідків, фото/відео з місця подій.
Якщо потерпілі перебувають на тимчасово окупованій території і не мають змоги звернутися до уповноважених органів влади:
можна повідомити про злочин Офіс Генерального прокурора телефоном (096 755 02 40) або електронною поштою (conflict2022.ua@gmail.com).
Передати інформацію для подальшого розслідування можна: на сайті Офісу Генерального прокурора України;
через телеграм-боти: @stop_russian_war_bot або @war_crime_bot
Вчасна й професійна психологічна допомога може запобігти подальшому травмуванню та розвитку депресії у постраждалих.
«Час поговорити»: безкоштовне навчання для батьків і освітян щодо проведення зустрічей підтримки
Більшість українців наразі стикаються з багатьма викликами: розірвані соціальні контакти, психологічне навантаження та тиск щодо невизначеності, хвилювання за життя близьких і країну, зміни в більшості сфер життя. Ці виклики легше долати разом. Саме тому 6 українок запустили навчання для освітян і батьків «Час поговорити» про створення осередків сили та проведення зустрічей підтримки.
Батьки та освітяни, у яких є сила та психологічний ресурс, можуть бути надійним захистом для дітей, тож організатори запрошують зареєструватися на навчання за ПОСИЛАННЯМ
На вебсайті ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» створено сторінку «Матеріали для використання в роботі під час воєнних дій», яка постійно оновлюється.
Кращі практики психолого-педагогічного супроводу та підтримки учасників освітнього процесу в умовах воєнних дій і збройних конфліктів, надання соціально-психологічної допомоги постраждалим від насильства та торгівлі людьми ДОКЛАДНІШЕ
КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ
