ПОСІБНИК "ДІТИ ТА ВІЙНА" (видано в рамках проєкту КАРІТАС)
Наразі вважають, що швидше допомогти дитині упоратися зі стресами війни, то краще вона почуватиметься і зменшиться ризик виникнення проблем у майбутньому. Якщо у війну втягнуто все населення, часто першим завданням є якнайшвидше надати допомогу одразу великій кількості дітей.
Цей ПОСІБНИК та робочий ЗОШИТ до нього розроблено спеціально, щоб допомогти вам у цьому.
Посібник допоможе уникнути потреби в лікуванні у майбутньому: діти, що пройдуть навчання за наведеною в посібнику методикою, ймовірно, не потребуватимуть спеціальної допомоги згодом. Цей «набір психологічного виживання» допоможе більшості дітей, проте тим, що особливо постраждали під час війни, все ж таки може знадобитися інша допомога. Тому в цьому посібнику містяться вказівки, що допоможуть виявити дітей, які потребують спеціального лікування.
"ТИХІ" ІГРИ, ЩО ДОПОМОЖУТЬ ВІДНОВИТИ ЕМОЦІЙНИЙ СТАН ДІТЕЙ
Експерти Українського інституту розвитку освіти разом з ЮНІСЕФ підготували збірку ігор, що стане в пригоді батькам і педагогам при роботі з підлітками та дітьми молодшого шкільного віку.
«Тихі» ігри допоможуть налагодити спілкування між учасниками та сприятимуть проживанню позитивних емоцій і реакцій. Ігри можна легко адаптувати до різної аудиторії, змінювати образи та теми.
«Тихі» ігри спрямовані на:
формування образного мислення, розвиток усного мовлення, уміння виділяти істотні ознаки об’єктів;
зняття емоційного напруження та вміння працювати в команді;
контроль власних емоцій і структурування висловлювань;
формування позитивного настрою, запам’ятовування важливої інформації;
розвиток навичок усного та писемного мовлення;
формування символічного та критичного мислення.
Дитина і війна: як підтримати та заспокоїти
Дізнайтеся, як діяти у різних ситуаціях та як підтримати дитину, коли вона цього потребує.
Ситуація 1
Дитина безпорадна
Дитина дошкільного віку знає, що не може захистити себе. У стресогенній ситуації вона почувається ще більш безпорадною. Дитині потрібно знати, що батьки подбають про її безпеку. Для того щоб сигналізувати батькам про свою потребу, дитина може стати незвично тихою або, навпаки, збудженою.
Завдання батьків
Створіть для дитини комфортні умови, можливість поїсти та попити, відпочити, погратися чи помалювати.
Допоможіть перейти від спонтанної гри про травмівну подію чи малювання до заняття, що дасть дитині змогу почуватися ліпше та в безпеці. Наприклад, намалювати для бабусі листівку.
Запевніть, що ви та інші близькі дитині дорослі подбаєте про її безпеку.
Приклади дій батьків
Частіше обіймайте дитину, тримайте її за руки, колисайте, гойдайте на колінах.
Знайдіть спеціальне місце, де дитина зможе безпечно гратися й перебуватиме під вашим наглядом.
Запевніть дитину, що перебуваєте в безпеці. Якщо дитина, приміром, увесь час будує будинки з кубиків і збиває їх «бомбами», «градами», запитайте: «Як ти можеш захистити будинки від бомб?». Найімовірніше, дитина побудує подвійні стіни з кубиків і скаже: «Тепер бомби нас не дістануть». Відтак запевніть дитину та поясніть: «Так, це дуже міцна стіна. Ми робимо багато, щоб залишатися в безпеці».
Повертайте уяву дитину туди, де вона була в безпеці та почувалася комфортно: «Намалюй бабусі листівку, а згодом ми їй подаруємо».
Ситуація 2
Дитина усього боїться
Дитина дошкільного віку може почати боятися залишатися на самоті, ходити в туалет, засинати чи бути далеко від батьків у інших ситуаціях.
Дитині потрібно вірити, що батьки зможуть захистити її в усіх ситуаціях, а інші дорослі, наприклад, родичі чи близькі знайомі, завжди їм допоможуть.
Завдання батьків
Намагайтеся бути спокійними в присутності дитини, не говоріть їй про свої страхи.
Запевніть дитину, що не залиште її та зможете захистити.
Нагадайте дитині, що є люди, які допомагають сім’ям залишатися в безпеці. Отже, якщо вам знадобиться допомога, ви зможете її отримати.
Переконайте дитину, що повернетеся, якщо вам потрібно кудись піти. Уточніть, коли саме будете вдома й поверніться вчасно.
Навчіть дитину ділитися з вами страхами, переживаннями.
Приклади дій батьків
Стежте за собою, коли говорите по телефону або з іншими людьми, щоб дитина не чула, як ви обговорюєте свої страхи.
Запевніть, що перебуваєте в безпеці: «Обстріли нам більше не загрожують і багато людей намагається зробити так, щоб з нами все було гаразд».
Спонукайте не тримати негативні переживання в собі: «Якщо ти злякаєшся, підійди та візьми мене за руку. Тоді я знатиму, що ти хочеш мені щось сказати».
Ситуація 3
Дитина невпевнена, що небезпека минула
Дитина дошкільного віку може почути розмови дорослих або старших дітей, побачити щось по телевізору чи просто уявити, що стресогенна ситуація почалася знову. Дитина вірить, що небезпека близько, навіть якщо воєнні події, про які вона почула, відбуваються далеко.
Завдання батьків
Поясніть ситуацію багато разів простими словами. Якщо потрібно, робіть це щодня.
Переконайтеся, що дитина розуміє слова, які ви використовуєте.
Дізнайтеся, які ще пояснення чи слова дитина чула. Виправте неточності.
Скажіть дитині, що небезпека не поряд із вами, якщо перебуваєте далеко від місця воєнних подій.
Приклади дій батьків
Продовжуйте пояснювати дитині, що небезпека минула.
Намалюйте або покажіть на карті, наскільки далеко ви перебуваєте від місця, де відбуваються воєнні події: «Поглянь: небезпечно ось тут, а ми з тобою зараз тут — у безпечному місці».
Міністерство освіти і науки розробило інформаційний комікс для дітей у воєнний стан - це збірка інформаційних порад для дітей та їхніх близьких.
"Через воєнні дії в Україні сьогодні діти позбавлені спокою, вільного неба над головою, а також навчання. Щоб допомогти найменшим українцям емоційно у найважчі хвилини війни та підтримувати патріотичний дух нашої нації МОН представляє авторитетні поради від захисника України", - зазначив Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет. >>>
ЛІТЕРАТУРА ЗА ТЕМОЮ
Джерела: сайти Педрада, МОН України