Наставництво Інтернатура

Педагогічне наставництво — це система взаємовідносин між досвідченим педагогом (наставником) та молодим або менш досвідченим колегою, спрямована на підтримку, професійний розвиток та адаптацію останнього. Це не просто передача знань, а цілісний процес, що включає допомогу в освоєнні практичних навичок, формуванні професійних якостей, подоланні труднощів та інтеграції в педагогічний колектив.

Основні аспекти педагогічного наставництва

• Досвід і знання: Наставник ділиться своїм багаторічним досвідом, перевіреними методиками викладання, знаннями про особливості навчального процесу та психологію учнів.

• Практична допомога: Наставник може надавати конкретні поради щодо планування уроків, проведення позакласних заходів, роботи з батьками та вирішення конфліктних ситуацій.

• Психологічна підтримка: Для молодого педагога початок роботи може бути стресовим. Наставник допомагає подолати сумніви, підвищити впевненість у собі та сформувати позитивне ставлення до професії.

• Професійний розвиток: Наставництво стимулює самовдосконалення, допомагає молодому виявити свої сильні сторони та зони для зростання, а також розвинути інноваційний підхід до роботи.

• Адаптація: Наставник допомагає молодому спеціалісту швидше адаптуватися до нового колективу, шкільного середовища та специфіки освітнього закладу.

• Створення професійної спільноти: Наставництво сприяє формуванню культури взаємодопомоги та підтримки в педагогічному колективі, створюючи сприятливе середовище для розвитку кожного.

Переваги педагогічного наставництва

Для молодого педагога:

• Швидша адаптація та подолання труднощів початкового періоду роботи.

• Набуття практичних навичок та ефективних стратегій викладання.

• Підвищення впевненості у власних силах та зниження рівня стресу.

• Розвиток професійної компетентності та педагогічної майстерності.

• Формування позитивного ставлення до професії та школи.

Для наставника:

• Розвиток лідерських якостей та навичок менторства.

• Поглиблення власних знань та рефлексія над своїм досвідом.

• Можливість передати цінний досвід і зробити внесок у розвиток педагогічної спільноти.

• Підвищення професійного авторитету та визнання.

Для освітнього закладу:

• Зміцнення кадрового потенціалу та підвищення якості освіти.

• Зниження плинності кадрів, особливо серед молодих спеціалістів.

• Створення сприятливого мікроклімату та культури співпраці.

• Ефективніша інтеграція нових педагогів у колектив.

Ефективне наставництво — це...

• Взаємна довіра та повага.

• Відкрите спілкування та готовність до обміну досвідом.

• Чітко визначені цілі та очікування від співпраці.

• Регулярні зустрічі та зворотний зв'язок.

• Індивідуальний підхід до потреб молодого педагога

Педагогічне наставництво є потужним інструментом для підвищення якості освіти та підтримки педагогічних кадрів. Це інвестиція в майбутнє, яка приносить користь усім учасникам освітнього процесу.

Педагогічне наставництво в Україні регулюється низкою державних документів, які створюють правову та організаційну основу для цієї важливої діяльності. Ось основні з них:

1. Закон України "Про освіту": Цей базовий закон визначає основні принципи державної політики у сфері освіти, а також окреслює засади професійного розвитку педагогічних працівників, до якого належить і наставництво. Він є фундаментом для інших нормативних актів.

2. Закон України "Про повну загальну середню освіту": Цей Закон безпосередньо визначає стратегії розвитку наставництва в закладах освіти, зокрема, він запровадив поняття педагогічної інтернатури як періоду адаптації новопризначених педагогів. Інтернатура передбачає наставницьку підтримку для молодих спеціалістів.

3. Накази Міністерства освіти і науки України (МОН):

4. Наказ МОН України від 02.05.2023 № 516 "Про затвердження Типової програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників щодо набуття (вдосконалення) компетентностей зі здійснення наставницької діяльності": Цей наказ є дуже важливим, оскільки він затверджує рамкову програму для підготовки педагогів-наставників, що свідчить про системний підхід до розвитку наставництва.

5. Інші накази МОН можуть стосуватися окремих аспектів наставництва, організації роботи з молодими спеціалістами, проведення педагогічної інтернатури тощо.

6. Постанови Кабінету Міністрів України:
   
   Хоча прямої постанови КМУ, яка б повністю регулювала педагогічне наставництво, як правило, не існує окремо, окремі положення про наставництво та типові договори про наставництво можуть затверджуватися Кабінетом Міністрів України, особливо якщо йдеться про ширше поняття наставництва (наприклад, для дітей-сиріт, що регулюється Законом України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", де є стаття 17-1 про наставництво).

7. Внутрішні положення та накази закладів освіти: Кожен освітній заклад на основі вищезгаданих державних документів розробляє власні:
   
   Положення про педагогічне наставництво: Цей внутрішній документ детально регламентує організацію наставництва в конкретному закладі (цілі, завдання, права та обов'язки наставника та малодосвідченого колеги, порядок закріплення, звітність тощо).

   • Накази директора про організацію роботи з молодими спеціалістами, закріплення наставників, затвердження індивідуальних планів роботи тощо.

   • Спільні плани роботи молодого спеціаліста та педагога-наставника.

Зв'язок наставництва та педагогічної інтернатури в Україні є дуже тісним і системним. Фактично, педагогічне наставництво є обов'язковою та невіддільна складовою педагогічної інтернатури.

1. Що таке педагогічна інтернатура?

Педагогічна інтернатура – це форма первинної професійної підготовки педагогічного працівника, що вперше призначається на посаду педагогічного працівника у закладі загальної середньої освіти. Вона запроваджена Законом України "Про повну загальну середню освіту" і є обов'язковою для молодих вчителів протягом першого року їхньої роботи.

Мета інтернатури:

• адаптація молодого педагога до освітнього середовища;

• набуття практичних навичок і вмінь;

• формування професійної майстерності;

• забезпечення психологічної та методичної підтримки.

2. Роль наставництва в педагогічній інтернатурі

Саме наставництво є ключовим механізмом реалізації педагогічної інтернатури. На період інтернатури за молодим педагогом обов'язково закріплюється педагог-наставник з-поміж досвідчених вчителів закладу освіти.

Наставник під час інтернатури виконує такі функції:

• Методична допомога: Допомагає інтерну в плануванні та проведенні уроків, розробці навчальних матеріалів, використанні ефективних методик та технологій.

• Практична підтримка: Показує на власному прикладі прийоми та методи роботи, дає поради щодо взаємодії з учнями, батьками та колегами.

• Психологічна підтримка: Допомагає молодому спеціалісту подолати труднощі, пов'язані з початком професійної діяльності, адаптуватися до колективу та шкільного середовища.

• Консультування: Відповідає на запитання інтерна, надає роз'яснення щодо нормативних документів, етичних норм та правил роботи.

• Спільний аналіз: Разом з інтерном аналізує проведені уроки та позакласні заходи, визначає сильні сторони та зони для професійного зростання.

• Моніторинг прогресу: Спостерігає за розвитком інтерна, фіксує його досягнення та допомагає коригувати індивідуальний план професійного розвитку.

3. Правова основа зв'язку

Зв'язок між інтернатурою та наставництвом чітко закріплений у Законі України "Про повну загальну середню освіту". Зокрема, стаття 23 цього Закону, присвячена педагогічній інтернатурі, прямо вказує на роль наставника. Також Наказ МОН України від 02.05.2023 № 516 "Про затвердження Типової програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників щодо набуття (вдосконалення) компетентностей зі здійснення наставницької діяльності" підкреслює важливість підготовки самих наставників для цієї функції.

Отже, педагогічна інтернатура без наставництва не може бути повноцінно реалізована. Наставництво є стрижнем інтернатури, що забезпечує її ефективність. Це взаємовигідний процес, який допомагає молодому педагогу успішно стартувати в професії, а школі – отримати кваліфікованого та впевненого у своїх силах спеціаліста. Наставник є тим провідником, який допомагає інтернату перейти від теоретичних знань до практичної реалізації у щоденній педагогічній діяльності.

НАВІЩО ПОТРІБНА ПЕДАГОГІЧНА ІНТЕРНАТУРА І ЯК ВЗЯТИ В НІЙ УЧАСТЬ

Ідея педагогічної інтернатури – не нова. У зарубіжній практиці вона вже багато років функціонує як форма професійного вдосконалення для успішного старту педагогів у професії.

В основі інтернатури – наставництво через партнерство. Наставник (від англ. “mentor”) супроводжує інтернів упродовж року (саме стільки триває педагогічна інтернатура).

За результатами дослідження Національного центру з освітньої статистики якості освіти (США), 7 із 10 педагогів, які працюють із наставником хоча б раз на тиждень, вважають, що їхні педагогічні навички й продуктивність покращуються. Також вони стають впевненішими в собі.

• Тож у такий спосіб протягом першого року роботи в школах “новенькі” вчителі можуть вдосконалити свої професійні компетентності та педагогічну майстерність;

• також інтернатура дає змогу залучати до роботи в українських школах фахівців інших професій. Адже згідно із Законом України “Про повну загальну середню освіту“, учителем може бути також людина без педагогічної освіти, потрібна лише вища освіта та / або професійна кваліфікація.

Як організована педагогічна інтернатура в Україні:

• спочатку вчитель-інтерн подається на вакантне місце в школі за своєю спеціальністю;

• після цього керівник закладу освіти видає відповідний наказ у день призначення інтерна на посаду педагогічного працівника;

• також він затверджує програму інтернатури (у ній передбачено теоретичну та практичну допомогу інтерну) та обирає педагога-наставника;

• директор чи заступник також можуть виконувати обов’язки педагога-наставника (наприклад, якщо в закладі немає вчителя з певного предмета);

• після завершення інтернатури на засіданні педагогічної ради, заслуховується звіт наставника спільно з інтерном про виконання програми. За результатами звіту інтерну у вигляді наказу можуть надати рекомендації щодо подальших напрямів професійного розвитку;

• підтримку організації заходів педагогічної інтернатури здійснюють і центри професійного розвитку педагогічних працівників (ЦПРПП).

Як обирають педагогів-наставників:

• ними можуть бути освітяни з досвідом педагогічної діяльності, як правило, не менше п’яти років за відповідною спеціальністю (такою ж або спорідненою предметною спеціальністю чи спеціалізацією);

• педагог-наставник здійснює наставницьку підтримку, сприяє адаптації інтерна до педагогічної діяльності, знайомить із традиціями закладу освіти, виявляє професійні чи методичні проблеми під час роботи інтерна.