Головними сучасними напрямками творчості у дизайні зачіски є:

1. Екзотизм.

2. Історизм.

3. Еклектизм.

4. Біоніка.

Перший підхід - екзотизм.

Характеризується тим, що створюється незвичайне нове, незвичайні сполучення породжують оригінальне рішення. Це найскладніший напрямок, його реалізовують найкреативніші дизайнери та художники - модел'єри.

Приклади зачісок, створених за напрямком творчості екзотизм.

Другий підхід - історизм.

Модельєри відштовхуються від будь - якого культурного прообразу та надають йому нової форми, створюють креативні образи на основі історичних стилів. Детальне вивчення історії зачіски, костюма та матуріальної культури є основою для творчості. Вислів про те, що "нове - це добре забуте старе", відповідає цьому напряму лише частково. Більш правильним буде: "Нове - це сучасно перероблене старе". Історичні образи від первісного ладу до кінця XX століття надихають дизайнерів зачіски на створення нової моди у перукарському мистецтві.

Приклади зачісок, створених за напрямком творчості історизм.

Третій підхід - еклектика.

Це поєднання різносортних поглядів, точок зору, теорій, ідейних спрямувань. Еклектизм як напрям у розробці нових зачісок - це поєднання різних стилів, їх елементів та деталей. Еклектичність останніми роками стала модною тенденцією у одязі та зачісках. Поєднувати те, що традиційно не поєднувалось стало улюбленим прийомом сучасних дизайнерів, які бачать в цьому безмежні можливості для пошуку нового.

Приклади зачісок, створених за напрямком творчості еклектизм.

Дизайнери усього світу захоплені пошуками нових ідей у будь - якій галузі дизайну, по-перше, щоб відповідати вимогам часу, по-друге, щоб створювати нове. Це обумовлює пошуки способів інтенсифікації творчої уяви шляхом застосування технологічних прийомів творчості художниками, модельєрами, дизайнерами.

Четвертий підхід - біоніка.

Біоніка – це наймолодша наука біологічного циклу. Слово «біоніка» походить від гр. bion – елемент життя. Біоніка найбільш пов’язана з такими галузями як біологія і техніка, від яких і зародилася назва науки. А офіційно свою назву біоніка як науковий напрям отримала на міжнародному симпозіумі в Дейтроні (США), який проходив 13 вересня 1960 р. в день відкриття першого американського симпозіуму на тему: «Живі прототипи штучних систем – ключ до нової техніки». Але деякі дослідження, які носили біонічний характер, проводилися в США ще раніше, ніж з’явився термін «біоніка». А якщо дотримуватися принципу історизму, то можна стверджувати, що коріння біоніки знаходимо ще в давньому світі.

Протягом усієї історії людина в своїй діяльності свідомо чи інтуїтивно зверталася до живої природи, котра допомагала їй вирішувати різноманітні проблеми. Ще відомий грецький філософ Демократ (460–370 рр. до н. е.) писав: « Від звірів ми шляхом наслідування навчилися найважніших справ, а саме: як учні павука наслідуючи його в ткацькому ремеслі, ми – учні ластівок в будівлі житла…». Розглядаючи давні африканські споруди можна побачити форму, яка нагадує квіти і дерева. Давньосхідні пагоди нагадують стрункі хвої з важким гіллям, мармурова колона Парфенона повторює форму стрункого стовбура дерева, колона єгипетського храму подібна стеблу лотоса.

Біоніка (на сучасному етапі) – це науковий напрям, що досліджує конструкції та форми, тектонічні структури та технологічні процеси живої природи та їх використання в техніці, архітектурі та дизайні.

Аналізуючи природну форму, дизайнер намагається осмислити її тектоніку, яку при всій її складності, не можна розглядати як випадкове сполучення об’ємів. Гармонійність її розвивається за суворо визначеними законами та принципами. Для сприйняття гармонії, закономірностей побудови, образності природних форм необхідно використання певних засобів пізнання.

Приклади зачісок, створених за напрямком творчості біоніка.