Природа є потужним фактором виховання поваги й любові до своєї країни, могутнім засобом виховання у дітей ціннісних ставлень, моральних якостей, насамперед національної свідомості. Тому педагоги-позашкільники еколого-натуралістичного напряму діяльності розуміють всю відповідальність за виховання почуття патріотизму у дітей та учнівської молоді саме через формування любові до природи рідної землі.

     Одним із напрямів вивчення природи рідного краю є вивчення видового складу рослин, тварин, грибів і лишайників, їх значення. На жаль у підручниках питання біологічного різноманіття зосереджуються переважно на загальних питаннях та екзотичних видах. Розглядаючи теми «Різноманітність рослин», «Гриби», «Різноманітність тварин» необхідно у цікавій і наочній формі познайомити учнів з найпомітнішими видами, поширеними в різних куточках нашої країни, особливу увагу звертаючи на місцеві види флори і фауни.

     Учні мають знати й розуміти, що найважливіше у природі – різноманіття (біотичне, ландшафтне), оскільки воно є основою стійкості земних систем до негативу, їх міцності проти екологічного лиха. В людському суспільстві це зветься добрим здоров’ям. На занятті керівник гуртка має створювати умови для формування в учнів почуття гордості за свою Батьківщину.

     Для патріотичного виховання учнів є важливою тема «Природно-заповідний фонд України».  До свідомості вихованців кожен керівник гуртка має донести переконання того, що в Україні природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, дорогоцінний скарб природної та історико-культурної спадщини українського народу.

     Наш регіон багатий на об’єкти природно-заповідного фонду: Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Жуків Хутір» (с. Лісники), Орнітологічний заказник загальнодержавного значення «Жорнівський» (с. Княжичі), Ландшафтний заказник місцевого значення «Урочище Кирикове» (с. Лісники), Ботанічний заказник місцевого значення «Гора Козинська» (с. Лісники), Заповідне урочище «Корчуватин» (с. Шпитьки), Ботанічна памятка природи «Ясень звичайний) (с. Лісники), Геологічна пам'ятка природи «Білгородський горб» (с. Білогородка).

      Саме заповідний фонд може стати науковою лабораторією для учнів, де можна пізнати закономірності співіснування природи і людини, проводити екологічну, природоохоронну діяльність спрямовану на охорону цього багатства природної спадщини краю, дослідити історико-культурну цінність природного об’єкту.

    Ландшафт – це єдність природної унікальності, національної та місцевої самобутності. На цих постулатах організовується робота з учнями щодо вивчення цінності ландшафтного розмаїття, головних загроз, методів його збереження.

     Вагомого значення має й практична діяльність учнів. Через практичні дії формуються почуття відповідальності, екологічно доцільна поведінка, причетність до збереження багатства об’єктів природного та культурного середовища. Участь у впорядкуванні й озелененні територій навчальних закладів, місцевих парків, садів, скверів. Проведення науково-практичної, дослідницької діяльності з питань природного ландшафту. Доречно залучати дітей та учнівську молодь до екологічних, природоохоронних, трудових  акцій. Такий досвід роботи формує розуміння, що природна спадщина, а саме так учні мають це сприймати,  спільне багатство, що дає нам почуття приналежності до рідного краю, до єдиної нації й є дійсним, свідомим, пронизуючим душу почуття патріотизму.

     Позашкільні заклади еколого-натуралістичного профілю забезпечують проведення організаційно-масових заходів екологічного та патріотичного, національного  спрямування за такими напрямами: туристсько-краєзнавча експедиція «Моя Батьківщина – Україна»; фестиваль юних садівників «Україна – сад», юнацький фестиваль «В об’єктиві натураліста»,  фестиваль «Українська паляниця»; конкурс фоторобіт «Неосяжна моя, Україно!», конкурс «Юний селекціонер», конкурс з квітникарства і ландшафтного дизайну «Квітуча Україна», конкурс дитячого малюнка «Зоологічна галерея»; акції «Ліси для нащадків», «Збережи ялинку», «Первоцвіт», «Птах року», «Вчимося заповідувати», та інші. Саме залучення учнів до виконання еколого-натуралістичних конкурсів, екологічних та природоохоронних акцій формують активну громадянську позицію дітей та учнівської молоді, сприяють вихованню гідного громадянина своєї держави.

     В арсеналі педагога-позашкільника є потужний виховний засіб – використання краєзнавчого матеріалу у викладанні природничих наук, який  підводить учнів до глибшого розуміння навколишнього середовища і сприяє пробудженню поваги і любові до того місця, де вони народились і виросли.

      З метою формуються в учнів почуття любові до природи, рідного краю необхідно включати у навчально-виховний процес пізнавальні тематичні екскурсії в навколишнє природне середовище, які збагачують духовне життя вихованців, стимулюють бажання більше побачити, більше зробити для збереження  довкілля.

    Ефективним у цьому випадку буде використання проектної діяльності учнів. Проектна діяльність дає  вагомі знання та, головне, практичний досвід екологічного і природоохоронного змісту. Такі проекти найбільш вдалі, з точки зору патріотичного та національного виховання, якщо виконані на місцевому матеріалі.

     Сьогодення позначене небувалим зростанням інтересу до проблем історії свого народу, витоків національної культури. Народні знання є не лише окремим видом допоміжних знань, але й засобом, що сприяє формуванню в учнів інтересу до національної культури, є передумовою формування їх національної самосвідомості і сприяє засвоєнню знань.

     При вивченні таких тем як різноманітність рослинного і тваринного світу, проведенні фенологічних спостережень,  занять під відкритим небом доцільно використовувати такі елементи національної культури як народні перекази, легенди, оповіді, загадки, пісні, думи, прислів’я та прикмети про наших супутників – рослин і тварин.

      Також корисним буде організація народознавчих хвилинок, до яких учні готують народні приказки, прислів’я, прикмети, пов’язані з природними явищами, тваринами і рослинами. Такі народознавчі хвилинки можна організувати у вигляді конкурсів або змагань. При вивченні теми «Рослини», «Різноманітність рослин» приділити увагу рослинам-символам України – калині, вербі, дубу, тополі, маку,барвінку, чорнобривцям.

    Для гуртків декоративно-ужиткового напряму надзвичайно вдалим є використання виховних можливості мистецтва, надаючи йому природничого змісту.  Декоративно-ужиткове мистецтво – є однією із складових частин ланки національної системи відродження та одним з етапів у становленні особистості. Ознайомлення дітей з декоративно-ужитковим мистецтвом допомагає у вихованні патріотичних та гуманістичних рис людини.

    Важливим аспектом патріотичного виховання є виховання законослухняних громадян, що є показником поваги до своєї держави як гаранта безпечного та якісного життя. Завданням педагогів-позашкільників еколого-натуралістичного напряму діяльності є озброєння вихованців знаннями  щодо екологічних законодавства. Знання такого змісту, прийняття та дотримання законодавчих положень роблять людину  громадянином своєї країни.

     Патріотичне виховання передбачає формування в учнів знань, та уявлень про досягнення нашої країни в галузі науки, адже багато видатних вчених прославили Україну. При цьому завжди необхідно підкреслювати їхню приналежність до України, звертати увагу на внесок української науки в розвиток світової біологічної, екологічної, хімічної науки.

    При вивченні екології  обов’язково ознайомити з вченням В.І. Вернадського, Ситніка К.М., який і зараз працює на благо України, Галюти В.П. – ботаніка міколога,  проблемам збереження і відновлення фітосистем присвячені його наукові праці, Акімова І.А., видатного  зоолога, директора Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, який очолює загальноінститутські проекти з проблем охорони біорізноманіття і заповідної справи, Стефаника В.І. інтересами вченого були дослідження флори та фауни Українських Карпат, проблеми охорони та збереження їх унікальності, методика екологічного виховання.

     Як не згадати українського помолога і селекціонера плодових культур в Україні, одного із перших агроекологів Симиренка В. Л., видатного вченого в галузі селекції та насінництва пшениці Ремесла В.М., Гришка М.М. – засновника і першого директора республіканського ботанічного саду АН України, генетика. Білокінь І.П, фізіолога рослин, який з 1961 року і до кінця життя був директором Ботанічного саду імені академіка О. В. Фоміна,Потебня А.О. ботаніка, основні наукові праці його присвячені вивченню біології, морфології і систематики паразитичних грибів. При цьому в учнів виникає почуття гордості за свою країну та її співвітчизників.

     Отже, дбаючи про рідну українську природу, в якій виросли, увібрали генетичний код, ми зберігаємо себе як народ, як етнічну спільноту!