Домашнє завдання : Повторити вивчений матеріал за 8 клас. 

Бережіть себе, все буде Україна! )

Уся жива природа являє собою сукупність біологічних систем різного рівня організації та різної співпідпорядкованості.

Під рівнем організації живої матерії розуміють то функціональне місце, яке дана біологічна структура займає у загальній системі організації природи. Рівень організації живої матерії — це сукупність кількісних і якісних параметрів певної біологічної системи (клітина, організм, популяція, тощо), які визначають умови і межі її існування.

Виділяють декілька рівнів організації живих систем, які відображають підпорядкованість, ієрархічність структурної організації життя.

Домашнє завдання : Ознайомитись з матеріалом на платформі, вивчити параграф 1. Використовуючи параграф 1 або додаткові джерела інформації записати в зошит Та надіслати на Нові знання відповідь на запитання : "Які ви знаєте методи біологічних досліджень та яка їх суть?" 

Бережіть себе, все буде Україна! 

Неорганічні речовини . До неорганічних речовин організму належать вода та катіони і аніони мінеральних речовин.  

Найбільш різноманітними за хімічною будовою сполуками, з яких складаються організми, є органічні. Вони наявні в атмосфері, поверхневих і підземних водах, осадах, ґрунтах і гірських породах.

Поняття про органічні речовини. Основою їх молекул є ланцюги, утворені атомами Карбону, сполученими між собою ковалентними зв’язками. Такі карбонові ланцюги можуть мати різноманітну будову — утворювати довгі лінійні або розгалужені ланцюги, замикатися в цикли (кільця). Окрім Карбону молекули органічних сполук містять атоми Гідрогену та Оксигену, а також часто Нітрогену (іл. 14). Уміст органічних сполук у клітинах становить у середньому 20-30 %. Нині людству відомо понад 20 млн різноманітних природних та штучно синтезованих органічних сполук. Органічні речовини характеризуються великою енергоємністю та відносно великою молекулярною масою. Зокрема, молекулярна маса більшості білків становить від 6 000 до 1 000 000, деяких нуклеїнових кислот - сягає кількох мільярдів дальтонів (1 дальтон відповідає 1/12 атомної маси ізотопу Карбону 12С, тобто 1,67 • 10-24 г).

Біополімери. Важливою властивістю органічних сполук є здатність встановлювати хімічні зв’язки між окремими молекулами. Сполуки, утворені великою кількістю однотипних ланок (простих молекул), з’єднаних між собою в довгі лінійні або розгалужені ланцюги, називаються полімерами, або макромолекулами. Молекули, повторенням яких утворюється полімер, - мономерами. Полімерними можуть бути штучно синтезовані сполуки, наприклад відомий вам поліетилен. У курсі біології ми будемо розглядати лише полімери, що входять до складу організмів, - біополімери. До них належать усі білки, нуклеїнові кислоти та деякі вуглеводи.

• Біополімери — високомолекулярні сполуки організмів, молекули яких складаються з мономерів, з’єднаних між собою в довгі лінійні або розгалужені ланцюги.

Пригадайте, які органічні речовини входять до складу живих організмів? Ми вже вивчили білки, жири, вуглеводи.  Сьогодні познайомимося з  найважливішими органічними речовинами,  що зумовлюють можливість існування всіх живих організмів. Ми будемо вивчати нуклеїнові кислоти.

Нуклеїнові кислоти – це біополімери, макромолекули яких складаються із численних нуклеотидів. Це речовини, які зберігають і відтворюють в організмах спадкову (генетичну) інформацію, а також беруть участь у синтезі білків. 

Будова НК(нуклеїнових кислот)

НК набагато складніші за всі відомі вам речовини. Молекулярна маса від 100 тис. до 60 млн. Довжина молекули ДНК до кількох см. Це у 10 мільйонів разів більше за розмір звичайних молекул. Якщо розгорнути молекули ДНК лише 1 клітини, то утвориться ланцюжок довжиною кілька метрів завдовжки.

Молекули НК складаються із багатьох нуклеотидів.

Домашнє завдання : Переглянути матеріал на платформі, ознайомитись з відеоуроком, вивчити параграф 6,7,8.  

Бережіть себе, все буде Україна! 

ДЛЯ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ВПРАВ З МОЛЕКУЛЯРНОЇ БІОЛОГІЇ  ВАЖЛИВО ПАМ’ЯТАТИ!!!

1.     Відстань між двома нуклеотидами 0,34 нм.

2.     Молекулярна маса нуклеотида 345 а.о.м., а маса амінокислоти – 100 а.о.м.

3.     Молекули РНК складені здебільшого з одного ланцюга, а ДНК – з двох.

4.     Ген – це ділянка молекули ДНК, що складається з двох ланцюгів нуклеотидів.

5.     Правило Чаргаффа (правило комплементарності): кількість аденінових нуклеотидів у молекулі ДНК дорівнює кількості тимінових (А=Т), а кількість гуанінових – кількості цитозинових (Г=Ц), звідси сума А+Г=Т+Ц, (А+Т) + (Г+Ц) = 100%.

ПРИКЛАДИ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ВПРАВ З МОЛЕКУЛЯРНОЇ БІОЛОГІЇ

Вправа 1. Один із ланцюгів молекули ДНК має таку послідовність нуклеотидів:

-         А – А – А – Ц – Ц – Ц – Г – Г – Г – Т – Т – Т –

Яку послідовність нуклеотидів має других ланцюг цієї молекули?

Розв’язання: У відповідності з принципом комплементарності:

      ІІ ланцюг ДНК: -      Т – Т – Т – Г – Г – Г – Ц – Ц – Ц – А – А – А –

Вправа 2. Довжина фрагмента ДНК – 680 нм.

                Визначте кількість нітрогенвмісних основ у даному фрагменті.

Розв’язання: відомо, що відстань між двома нуклеотидами 0,34 нм.

Молекула ДНК складається з двох ланцюгів, тому довжина фрагмента буде відповідати довжині одного ланцюга.

Кількість нітрогеновмісних основ у ланцюзі становить:

680 нм : 0,34 нм = 2000 пар нітрогенвмісних основ.

Молекула ДНК дволанцюгова, тому кількість нітрогенвмісних основ:

      2000 х 2 = 4000.

Відповідь: у даному фрагменті ДНК 4000 нітрогенвмісних основ.

Вправа 3. На фрагменті одного ланцюга ДНК нуклеотиди розташовані в послідовності:  … - АГТ – АЦГ – ГЦА – ТГЦ – АГЦ - …Визначте довжину і масу цієї ділянки.

Розв’язання

1.     Керуючись властивістю ДНК, здатністю до самовідтворення (реплікації), в основі якого лежить  комплементарність, запишемо схему дволанцюгової  ДНК:

ДНК :     … - АГТ – АЦГ – ГЦА – ТГЦ – АГЦ - …

                … - ТЦА – ТГЦ – ЦГТ – АЦГ – ТЦГ - …

2.     Довжина одного нуклеотида, або  відстань між двома сусідніми вздовж осі ДНК, становить 0,34 нм. Довжина  дволанцюгового  фрагмента дорівнює довжині одного ланцюга.

l = 15 х 0,34 = 5,1 (нм) (15 - кількість нуклеотидів в одному ланцюгу).

3.     Середня молекулярна маса одного нуклеотида 345 а.о.м., молекулярна маса фрагмента ДНК:

Мr = (15 х 2) х 345 = 5175 (а.о.м)  (30 – кількість нуклеотидів у двох ланцюгах).

Відповідь. Другий ланцюг фрагмента ДНК має таку структуру:  ТЦА – ТГЦ – ЦГТ – АЦГ – ТЦГ ; довжина фрагмента ДНК – 5,1 нм; молекулярна маса фрагмента ДНК – 5175 а.о.м.

Вправа 4.  До складу білка входить 800 амінокислот. Визначте довжину гена, що кодує синтез цього білка.

Дано:

Склад білка – 800 АК; 

l (нуклеотида) – 0,34 нм.

l (гена) - ?

1) Визначаємо кількість нуклеотидів в одному ланцюзі гена, який кодує даний білок:

800 х 3 = 2 400 (нуклеотидів)

2) Визначаємо довжину гена: l (гена) = 2 400 х 0,34 нм 

                                                                              = 816 нм.

 Відповідь. Довжина гена, який кодує синтез даного білка – 816 нм.

Вправа 5.  До складу білка входить 800 амінокислот. Визначте довжину гена, що кодує синтез цього білка.

Дано:

Склад білка – 800 АК; 

l (нуклеотида) – 0,34 нм.

l (гена) - ?

1) Визначаємо кількість нуклеотидів в одному ланцюзі гена, який кодує даний білок:

800 х 3 = 2 400 (нуклеотидів)

2) Визначаємо довжину гена: l (гена) = 2 400 х 0,34 нм 

                                                                              = 816 нм.

 Відповідь. Довжина гена, який кодує синтез даного білка – 816 нм.

Вправа 6. Фрагмент молекули ДНК містить 30 % гуанілових нуклеотидів. Визначити відсотковий вміст інших видів нуклеотидів.

Дано:

Г = 30 %

А - ? Т - ? Ц - ?

Розв’язання:

З правила Чаргаффа:

(А + Т) + (Г + Ц) = 100%,

Г + Ц = 30%+30%=60%

А = Т = (100% - (Г + Ц))/2 = (100% - 60%)/2 = 20% 

Або:

Г = Ц = 30%; Г + Ц = 60%; А = Т = 100% - 60% = 40 %.

А = Т = 40 : 2 = 20 %.

Відповідь: А = Т = 20%; Г = Ц = 30%.

Вправа 7.Фрагмент першого ланцюга ДНК має таку нуклеотидну послідовність: ТАЦАГАТГГАГТЦГЦ. Визначте послідовність другого ланцюга ДНК.

Розв’язання

   ДНК 1 ланцюг:     -ТАЦ- АГА- ТГГ- АГТ- ЦГЦ-

                                  | | |    | | |    | | |    | | |    | | |

   ДНК 2 ланцюг:     АТГ- ТЦТ-АЦЦ-ТЦА- ГЦГ

Практична робота № 1

Тема: Розв’язування елементарних вправ зі структури білків та нуклеїнових кислот.

Мета: навчитися розв’язувати  елементарні вправи зі структури білків та нуклеїнових кислот.

Хід роботи 

Виконайте завдання, користуючись прикладами,що наведені вище. 

1.    Фрагмент першого ланцюга ДНК має нуклеотидний склад:

                - ГГГ – ЦАТ – ААЦ – ГЦТ –

Визначте: Послідовність нуклеотидів у відповідному фрагменті другого ланцюга.

2.    Довжина фрагмента ДНК 1360 нм. Визначте кількість нітрогенвмісних основ у даному фрагменті, якщо відомо, що відстань між нуклеотидами складає 0, 34 нм.

3.    У молекулі ДНК гуанінові нуклеотиди складають 30% від загальної кількості. Визначте % вміст інших нуклеотидів.

Висновок: на сьогоднішньому уроці ми навчилися розв’язувати  елементарні вправи зі структури білків та нуклеїнових кислот.

Яка наука вивчає клітини? Клітини, їхню будову та процеси життєдіяльності досліджує наука цитологія. Вона бере початок з відкриття, яке 1665 р. здійснив англійський дослідник Роберт Гук . За допомогою сконструйованого власноруч мікроскопа він розглянув оболонки клітин корка й запропонував термін клітина.

1702 р. голландський дослідник Антоні ван Левенгук, також за допомогою мікроскопів власної конструкції, відкрив бактерії, одноклітинні твариноподібні організми (інфузорії та ін.), описав деякі клітини багатоклітинних тварин (еритроцити та сперматозоїди).

Які методи застосовують у сучасній цитології? Сучасні дослідження в галузі цитології спрямовані насамперед на вивчення найдрібніших органел і структур, їхніх функцій у клітині. Адже удосконалені збільшувальні прилади й новітні технології відкривають нові перспективи перед дослідниками. Нині щодалі більше розвиваються дослідження в галузі клітинної інженерії.

Для дослідження клітин використовують різноманітні методи: світлову та електронну мікроскопію, метод мічених атомів, центрифугування тощо.

Клітини можна досліджувати як живими, так і в зафіксованому стані. Для того щоб постійно мати матеріал для вивчення клітин певних типів, застосовують метод культури клітин.

Цитологічні методи широко застосовують для діагностики різноманітних захворювань людини, свійських тварин та культурних рослин, визначення фізіологічного стану організмів.

Застосування цитологічних методів у діагностиці захворювань. Цитологічні методи широко застосовують для діагностики різноманітних захворювань людини, свійських тварин та культурних рослин, визначення фізіологічного стану організмів. Так, в онкології (наука, яка вивчає причини виникнення, розробляє засоби діагностики та лікування ракових захворювань) ці методи використовують для виявлення злоякісних і доброякісних пухлин, діагностики передракових станів і первісних стадій цих захворювань. Для цього виявляють аномальні клітини та вивчають їхню здатність до швидкого розмноження. Розроблено цитологічні методики розпізнавання захворювань крові, травної системи, нирок, легень, шкіри тощо. Наприклад, значне збільшення кількості еритроцитів свідчить про небезпечну хворобу - еритроцитоз, а лейкоцитів - про білокрів’я (лейкоз). Уперше припущення про те, що хвороби людини пов’язані з патологічними змінами в будові та функціонуванні клітин, висунув німецький учений Рудольф Вірхов ще у ХІХ ст.

У клітинній біології, ядро (лат. nucleus) — клітинна органела, знайдена у більшості клітинах еукаріотів і містить ядерні гени, які складають більшу частину генетичного матеріалу. Ядро має дві первинні функції: керування хімічними реакціями в межах цитоплазми і збереження інформації, потрібної для поділу клітини.

Ви вже знаєте, що існують організми одноклітинні та багатоклітинні. В одноклітинних істот клітина одночасно є цілісним самостійним організмом, який здійснює всі життєві функції, притаманні й багатоклітинним тваринам, рослинам і грибам. Тому клітина одноклітинних організмів часто організована складніше, ніж клітини багатоклітинних. Клітини багатоклітинних істот зазвичай спеціалізуються на здійсненні лише певних функцій. Вони можуть утворювати тканини, органи та системи органів. Отже, у багатоклітинних організмів клітини слугують елементарними складовими частинами тканин або органів. Функціонування таких організмів як цілісних біологічних систем можливе лише завдяки взаємодії клітин різних типів.

Чим відрізняються за будовою клітини рослин, грибів і тварин? Ви вже знаєте, що залежно від рівня організації клітини всі організми поділяють на дві групи - прокаріоти та еукаріоти. Клітини прокаріотів (бактерій, археїв) мають простішу будову (вони позбавлені ядра, більшості органел тощо). Клітини еукаріотів - тварин, рослин і грибів - організовані складніше. Вони мають ядро, принаймні на певних етапах свого клітинного циклу. Цитоплазма поділена мембранами на окремі функціональні ділянки, містить різноманітні органели. Але в будові клітин різних представників еукаріотів є й певні відмінності. 

Яка будова клітин прокаріотів? Понад 2,5 млрд років тому, коли ще не було ані рослин, ані тварин, ані грибів, на нашій планеті існували лише прокаріоти (від лат. про - перед, замість та грец. каріон - ядро). До них належать археї (нечисленна група прокаріотів), різні бактерії та ціанобактерії. Як і клітини еукаріотів, клітини прокаріотів мають поверхневий апарат і цитоплазму, в якій розташовані нечисленні органели та різноманітні включення. У клітинах прокаріотів немає ядра й таких органел, як: мітохондрії, пластиди, ендоплазматична сітка, комплекс Гольджі, лізосоми, клітинний центр тощо. Така спрощена будова прокаріотів свідчить про давність їхнього походження.

Домашнє завдання : Переглянути матеріал на платформі. Вивчити параграф 15. Виконати  Лабораторну роботу № 1 

Лабораторна робота №1

Тема : Вивчення структурно-функціональної різноманітності клітин.

Мета: удосконалюємо уміння порівнювати клітини рослин, тварин і грибів.

Хід роботи

1. Замалювати малюнки та підписати складові частини клітин різних груп організмів. 

2. Контрольні запитання.

1. Назвіть основні групи еукаріотичних організмів.

2. Назвіть особливості будови рослинних клітин.

     3. Назвіть особливості будови тваринних клітин.

4. Назвіть відмінності тваринних клітин від рослинних і грибних.

Домашнє завдання : Переглянути матеріал на платформі, уважно подивитись відеоурок. Повторити параграфи 9 -15 . 

Бережіть себе, все буде Україна! 

Домашнє завдання : Переглянути матеріал на платформі ( слайди, презентацію. відео).  Вивчити параграф 18 , 19 ( ст. 74-76). Усно підготувати відповіді на запитання: 

1. Що таке фотосинтез?

2. Що таке хлоропласти? Замалювати хлоропласт та підписати складові будови. 

3. Скласти табличку, де порівняти, що відбувається в світлову та темнову фази фотосинтезу. 

4. В чому полягає планетарна роль фотосинтезу? 

Бережіть себе, все буде Україна! 

Домашнє завдання : Вивчити матеріал на платформі,  вивчити матеріал відеоуроку, вивчити параграфи 25,26. Виконати завдання в зошиті та надіслати на Нові знання : 

1. Дати визначення Копуляція та Кон'югація

2. Замалювати та підписати Будову яйцеклітини та сперматозоїда.

3. Дати детальну відповідь на запитання Як формуються статеві клітини? 

Бережіть себе, все буде Україна!

Домашнє завдання : Вивчити матеріал на платформі,  вивчити матеріал відеоуроку, вивчити параграф 26. 

Бережіть себе, все буде Україна!

Згадайте: 

Які властивості живих організмів ви знаєте?

Яку роль відіграють спадковість і мінливість?

Яку роль відіграє ДНК?

Що таке ген?

Яка наука вивчає явища спадковості й мінливості?

Прослухайте розповідь :

У 1914 р. в Англії ремонтували собор. Роботами керував нащадок першого герцога Шрюсбері Джона Табольта, похованого у цьому соборі у 1453 р. Джон Табольт був історичною постаттю. Він воював проти Жанни Д’арк і загинув від ран. Чотирнадцять поколінь віддаляли Рицаря ХV ст. від його нащадків початку ХХ ст.  Нащадок розкрив гробницю. Те, що в ній лежав Табольт сумнівів не було. На кістках були ушкодження, що свідчили про рани, згадувані літописцями. Про встановлення портретної схожості не могло бути і мови. І тут виявився неспростований доказ спорідненості, більш надійний, аніж засвідчені нотаріусом генеалогічні документи, на одному з пальців скелета дві фаланги зрослися в одну. Нащадок порубаного французами герцога радісно простягнув свідкам, що були присутні під час розкриття гробниці, свою руку з розчепіреними пальцями. На тій самій руці, що й у скелета, ті самі дві фаланги вигляділи як одна. Їх зростив домінантний ген, фенотипів прояв якого в медицині називають симфалангією.

 Проблемне запитання:

- Про яку властивість живих організмів йшла мова і чи можна її змінити, порушити чи знищити? Так, це спадковість. 

Отже, сьогодні на уроці ми будемо говорити про генетику як науку, методи генетичних досліджень, досягнення Г. Менделя.

1. Що ж є предметом вивчення науки генетики?( вивчає гени, спадковість і мінливість організмів, передачу ознак від покоління до покоління, розмноження організмів, вплив середовища й генотипу на організми).

Отже, генетика вивчає процеси зберігання, передачі, реалізації та зміни спадкової інформації на всіх рівнях організації живого (молекулярна генетика, цитогенетика, генетика розвитку, генетика конкретних організмів, популяційні генетика, еволюційна генетика, тощо.

Отже, генетика – це наука про закономірності спадковості та мінливості організмів

Назву « ген» запропонував англійський вчений У. Бетсон у 1906 році. Новий етап у розвитку генетики пов’язаний з ім’ям Томаса Моргана та його учнів. Підсумком їх досліджень стало створення хромосомної теорії спадковості, яка вплинула на подальший розвиток біології в цілому.

Генетика працює на стику з багатьма науками, такими як: фізика, кібернетика, математика, хімія, еволюційне вчення, біотехнологія, практична селекція, соціологія, медицина, молекулярна біологія тощо.

2. Основні поняття генетики (спадковість, мінливість, ген, генотип, фенотип, домінантний стан ознаки, рецесивний стан ознаки, алельні гени, гомозиготи, гетерозиготи)

Зазвичай в організмі генетична інформація зберігається у вигляді хромосом, які,

у свою чергу, складаються з білків та носіїв генетичної інформації — молекул ДНК.

Основними поняттями генетики є спадковість і мінливість.

Спадковість — здатність живих організмів передавати від покоління до покоління спадкові ознаки, збереження й відтворення у нащадків основних ознак зовнішньої та внутрішньої будови, фізико-хімічних особливостей і життєвих функцій батьків.

Мінливість — здатність живих організмів набувати нових ознак, відмінних від предків і їхніх станів у процесі індивідуального розвитку.

Спадковість є однією з основних властивостей живих організмів і забезпечується відтворенням матеріальних одиниць спадковості — генів.

Ген — це ділянка молекули нуклеїнової кислоти, яка визначає спадкові ознаки організмів.

У генах закодована інформація, що необхідна для синтезу амінокислотної послідовності білків. Білки відіграють найважливішу роль у формуванні фенотипу, або, іншими словами, білки визначають, яким буде фізичний стан і загальний вигляд організму.

Генотип (від грец. генос — рід, походження і типос — відбиток) — комплекс усіх генів організму, що зумовлюють спадкові властивості. Взаємодія генотипу та умов середовища утворюють фенотип організму.

Фенотип (від грец. фаіно — являю і типос — відбиток) — сукупність характеристик, властивих індивіду на певній стадії розвитку. Будь-яка спостережувана характеристика чи риса організму (його морфологія, розвиток, біохімічні та фізіологічні властивості чи поведінка) і усі клінічно визначувані ознаки індивіда (зріст, вага тіла, колір очей, тип волосся, група крові тощо) є фенотипними.

Фенотип формується під дією генотипу, опосередкованого низкою факторів довкілля та можливими взаємодіями між ними.

Алелі або алельні гени — різні варіанти одного гену, що зустрічаються в межах однієї популяції організмів та визначають різні фенотипи цих організмів.

Алельні гени займають однакове положення (локус) у хромосомах однієї пари (гомологічних хромосомах) і визначають різні стани певних ознак (наприклад, високий чи низький зріст, рудий або чорний колір волосся, блакитний або зелений колір очей тощо).

Гомозигота — організм (зигота), що має однакові алелі одного гена в гомологічних хромосомах (AA, aa).

Гетерозигота — організм (зигота), що має різні алелі одного гена в гомологічних хромосомах (Aa), тобто має альтернативні ознаки.

Ознаки — гени можуть бути домінантними та рецесивними.

Домінантна ознака (ген) — переважаюча, та що пригнічує, виявляється завжди як у гомозиготному, так і в гетерозиготному стані. Домінантна ознака позначається великою літерою (A, B, С). Приклади домінантних ознак: кучеряве волосся, темний колір очей або шкіри, високий зріст тощо.

Рецесивна ознака (ген) — та, що пригнічується, виявляється тільки

в гомозиготному стані. В гетерозиготному стані рецесивна ознака пригнічується домінантною. Рецесивний ген позначається відповідною малою літерою (а, b, с).

Приклади рецесивних ознак: пряме волосся, світлий колір очей та шкіри, низький зріст тощо.

Геном — сукупність усієї спадкової генетичної інформації організму, тобто всіх генів, не кодуючих послідовностей ДНК, та позахромосомного генетичного матеріалу. В геномі кожен ген представлений одним геном з алелі.

Термін «геном» був запропонований Гансом Вінклером у 1920 р. для опису сукупності генів у гаплоїдному наборі хромосом організмів одного біологічного виду.

Практична робота №3 : Складання схем моногібридного схрещування. 

Мета : формувати вміння пояснювати генетичні поняття та застосовувати свої знання на практиці; формувати науковий світогляд; розвивати логічне мислення , уміння застосовувати знання схем генетики для складання схем схрещування та розв'язування генетичних задач.

Моногібридне схрещування – це схрещування, під час якого батьківські особини відрізняються за однією парою альтернативних ознак (жовте та зелене забарвлення насіння, гладенька або зморшкувата форма насіння).

 Перший закон Менделя – закон одном

анітності гібридів першого покоління: гібриди F1 мають однаковий фенотип (проявляється одна із альтернат

ивних ознак), що пояснюється явищем домінування.

  Другий закон Менделя – закон розщеплення (чистоти гамет): при подальшому схрещуванні між собою гібридів F1 відбувається розщеплення за фенотипом 1 : 3, а за генотипом 1 : 2 : 1 (1 частина – до

мінантна гомозигота, 2 частини – гетерозиготи, 1 частина – рецесивна гомозигота). Цей закон пояснюється цитологічно: гамети несуть лише один алель гена; в результаті випадкового запліднення рівноймовірно утворюються 4 генотипи.

Алгоритм розв’язання задач на моногібридне схрещування

1. Записати символи, що використовуються для позначення кожного гена.

2. Встановити генотипи батьків, визначаючи їх за фенотипами нащадків та користуючись таблицею домінування.

3. Записати усі типи гамет (яйцеклітин і сперматозоїдів), що утворяться у кожного із батьків у результаті мейозу.

4. Враховуючи всі можливі варіанти випадкового запліднення, встановити генотипи нащадків.

5. Визначити співвідношення у потомстві різних генотипів та фенотипів.

                                                            Скласти схеми схрещувань: 

Задача 1. Схрещено ромашку білу  з жовтою.  При цьому в першому покоління всі особини були з білими квітами, яких нащадків слід очікувати від такого схрещування ?

Задача 2 .Гетерозиготна кароока жінка вийшла заміж за гетерозиготного кароокого чоловіка. Який колір очей можливий у їхніх дітей?

Задача 3. У людини ген карого ока домінує над блакитним. Кароока жінка вийшла заміж за блакитноокого чоловіка. Який колір очей можливий у їхніх дітей?

Задача 4. Який колір квітів буде у гібридів першого покоління, якщо для схрещування взято білі та червоні троянди. Білий колір - рецесивна ознака. Спостерігається не повне домінування ознак. 

Зробити висновок, в якому дати відповідь на запитання : Що таке моногібридне схрещування? В чому суть першого закону Менделя?

Домашнє завдання : Вивчити матеріал на платформі,  вивчити матеріал відеоуроків.  Використовуючи інструкцію , що розташована у відеоуроці, виконати Практичну роботу №3  " Складання схем моногібридного схрещування"

Бережіть себе, все буде Україна!

На минулому уроці  ви ознайомилися  з закономірностями, встановленими  Г. Менделем при моногібридному схрещуванні. А як успадковуються ознаки при дигібридному схрещуванні ми дізнаємося сьогодні  на уроці, тема якого «Закони Менделя.Дигібридне схрещування»

Третій закон Менделя

Вивчаючи розщеплення в разі дигібридного схрещування, Мендель звернув увагу на те, що під час схрещування рослин із жовтим гладеньким (ААВВ) і зеленим зморшкуватим (аавв) насінням у другому поколінні з’явилися нові комбінації ознак: жовте зморшкувате (А-вв) і зелене гладеньке (ааВ-), які не траплялись у вихідних форм. Із цього спостереження Мендель зробив висновок, що розщеплення за кожною ознакою (за кожною парою алелів) відбувається незалежно від другої ознаки (других пар алелів). Ця закономірність отримала назву третього закону Менделя.

Цей закон діє тому, що під час мейозу розподіл (комбінування) хромосом з різних гомологічних пар у статевих клітинах (при їхньому дозріванні) йде незалежно й може привести до появи нащадків з комбінацією ознак, відмінних від батьківських і прабатьківських особин.

Якщо під час схрещування аналізується більше двох ознак, то кількість очікуваних комбінацій збільшується. Так, у разі тригібридного схрещування гетерозигот утворюються по вісім типів гамет, які дають 64 сполучення. Розщеплення за фенотипом у загальній формі можна виразити формулою (3+1)n де n — кількість ознак, які взяті для аналізу під час схрещування.

У разі аналізуючого схрещування (так називають схрещування особини з невідомим генотипом з особиною, яка є рецесивною гомозиготою за всіма ознаками, що вивчаються) число типів потомків указує на число типів гамет, що утворює особина, генотип якої аналізується. Це дозволяє визначити її генотип.

Домашнє завдання : Вивчити матеріал на платформі,матеріал відеоуроку, параграф 32,33 . Повторити Алгоритм рішення задач на моно - та дигібридне схрещування та розв'язати задачі: 

1.Суниці з червоним кольором плодів мають генотип АА, а з білим – аа. Рослини з генотипом Аа мають плоди рожевого кольору. З яким фенотипом будуть рослини, отримані від схрещування рожевих з рожевими? Скласти схеми схрещувань.

2.У перцю червоний колір плодів (С) і нормальний висота (Д) – домінантні ознаки, а зелений колір і карликовість – рецесивні. Які плоди будуть у перцю, отриманих унаслідок схрещування:

а) ССdd × ссДД;

б) СсДd × Ссdd;

в) СсДd × ссdd?

Домашнє завдання : Вивчити матеріал на платформі, вивчити параграф 35 -37. Повторити параграфи 29 -37.

Бережіть себе, все буде Україна!

Домашнє завдання : Вивчити матеріал на платформі, вивчити параграф 39 - 42

Бережіть себе, все буде Україна!

Домашнє завдання : Вивчити матеріал на платформі, вивчити параграф 44. Повторити параграфи 38 - 44, підготуватись до підсумкового тесту з теми "Еволюція" Письмово виконати роботу на надіслати на нові знання : 

docs.google.com/document/d/1YkDAZ3CKg3hjdJE9Qoq5qrt5Vlv6wJvytmL3w1iNTws/edit?usp=sharing 

Бережіть себе, все буде Україна!

Домашнє завдання : Вивчити матеріал на платформі, вивчити параграф 45.

Бережіть себе, все буде Україна!

Домашнє завдання : Вивчити матеріал на платформі, вивчити параграф 48,49. Виконати завдання на слайді (письмово виконати дві задачі) та надіслати на Нові Знання. 

Бережіть себе, все буде Україна!

Домашнє завдання : Повторення матеріалу, повторити параграфи 1 - 19.

Бережіть себе, все буде Україна!

Домашнє завдання : Повторення матеріалу, повторити параграфи 20 - 44.

Бережіть себе, все буде Україна!