Усі бібліотечні працівники відклали щоденні справи та дружньо зібралися в КЗ Володимирської публічної бібліотеки за одним столом.  Повністю занурилися у давнє мистецтво створення писанок. Виводити візерунки - це справжня магія, що вимагає зосередженості, але натомість дарує душевну насолоду. Кожна лінія на яйці стає символом надій, а сам процес перетворює звичайний день на свято творчості. Якщо ви ще ніколи не писали писанку, обов’язково спробуйте: це захоплююче заняття дарує радість від створення власного маленького шедевра.

Сучасний світ вимагає нових навичок, і наші гості та читачі поважного віку довели, що вчитися ніколи не пізно. Нещодавно у кімнаті ініціатив  завершився цикл занять із цифрової грамотності, який допомогла опанувати бібліотекар юнацького відділу - Олена Олександрівна Янович.

Крок за кроком учасники курсу перетворювали складні гаджети на корисних помічників. Почавши з самих азів - від налаштувань екрана, захист своїх даних,  слухачі швидко перейшли до практичних завдань, які спрощують повсякденне життя.  Учні впевнено навчилися оплачувати комунальні послуги онлайн, замовляти необхідні ліки в аптеках та записуватися на прийом до лікаря через смартфон, непопасти на гачок до шахраїв. Тепер черги та паперові квитанції залишилися в минулому. Нові технології можуть бути доступними для кожного.

Сьогодні відбулась особлива подія - презентація дебютного роману "Золота година" - Анни Демчук, яку ми знаємо ще з дитячих літ, як нашу найактивнішу читачку. Колишня старанна студентка та красуня, пройшовши крізь життєві випробування, повернулася до нас уже  в статусі письменниці з щойно опублікованою книгою. 

Сюжет переносить нас далеко від Землі на експериментальну сферу, де таємничі Свідки вирішують долю цивілізації, а могутній Скиталець та Архіваріус можливо опиняться на межі війни.

Книга стверджує, що любов є справжнім ключем до спасіння.

Дивлячись у щасливі очі Анни, що сяють впевненістю, ми розуміємо: "Золота година" для неї вже настала, адже авторка працює над другою частиною книги. Пишаємось таким талантом і запрошуємо кожного відчути "холод і тепло" цих "шершавих сторінок", які ведуть до правди. Дякуємо Володимирській публічній бібліотеці за проведену презентацію.

Редакція газети "Слово правди" передали допомогу від мешканців громади нові нитки, фабричні шарфи, шапки та светри, які отримають друге життя. Ми щиро дякуємо кожному, хто приносив ці речі до редакції. У п’ятницю естафету перехоплюють золоті руки майстринь із колективу «Солодка п’ятниця». Невдовзі ці запаси перетворяться на міцні шкарпетки та зручні рукавиці для наших бійців.

Останні дні в бібліотеці видалися надзвичайно щедрими на подарунки та щирі емоції, адже фонд та кімната народознавства поповнилися справжніми реліквіями. Велика подяка Марії Рараті, яка передала нам свій багаторічний доробок - результат цілого життя, сповненого любові до рукоділля. Тепер нашу світлицю прикрашають її майстерні вишивки: великі та маленькі серветки, витончені доріжки, наволочки на ясики та вишиті накидки на столики й техніку.

 Особливу увагу привертають милі картинки з гномами та півниками, а також вишиті новорічні іграшки, які неодмінно стануть головною прикрасою нашої ялинки наступного року. Усі вироби вишиті хрестиком.

 Окрім готових виробів, пані Марія поділилася цінними альбомами зі схемами вишивок, зібраними з журналів за багато років, та нитками, що стануть у пригоді нашим майстриням для в’язання шкарпеток.

 Не менш вагомим став внесок колишньої вчительки інтернату - Віри Басинець, яка регулярно передає до бібліотеки книги та цінні альбоми зі своєї домашньої колекції. Серед нових надходжень - надзвичайно актуальні зараз збірки про мистецтво писанкарства. Оскільки Великдень припадає на 12 квітня, посібники з розпису яєць допоможуть читачам підготуватися до свята.

 Справжньою родзинкою експозиції став легендарний фарфоровий сервіз «Риба з рибками», який принесла Галина Горбач. Колись такі набори прикрашали чи не кожну оселю, гордо виблискуючи за склом сервантів. Сьогодні ж цей символ минулої епохи даруватиме відвідувачам теплі спогади про молодість, а дітям покаже, яким був домашній інтер’єр їхніх бабусь.

 Ми безмежно дякуємо нашим благодійницям за те, що вони довірили бібліотеці свої родинні реліквії, допомагаючи нам оберігати народну культуру та живу пам'ять для майбутніх поколінь.

21 лютого - відзначають міжнародний день рідної мови. Це свято було проголошене на генеральній конференції Юнеско, яка відбулася 17 листопада 1999 року.

З нагоди свята пропонуємо для усіх охочих вдосконалити свої знання з української і дізнатись цікаві факти про свою рідну - українську мову, бо рідна мова для кожного народу – найкоштовніший скарб.

1. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.

2. За лексичним запасом найбільш близькою до української мови є білоруська – 84% спільної лексики, далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно) і лише потім – російська (62%). До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11.

3. В українській мові, на відміну від решти східнослов’янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний.

4. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру “П”. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера “Ф”.

5. В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово “горизонт” має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид. Попри оспівану миролюбність українців, найбільше синонімів має слово “бити”.

6. Українська мова багата на зменшувальні форми. Зменшувальну форму має навіть слово “вороги” – “вороженьки”.

7. За різними даними, українська мова займає 25 або 32 місце за кількістю носіїв серед найпоширеніших мов у світі. Для 36-37,5 мільйонів осіб українська мова є рідною. Загалом у світі 41-45 мільйонів осіб володіють українською.

Ми, українці, маємо добре знати, любити і шанувати свою мову.

«Слово, чому ти не твердая криця?» - коли нас убивають лише за те, що ми українці, вкрай важливо берегти рідну мову, як основу своєї ідентичності.

Кажуть, що справжнє багатство вимірюється не грошима, а кількістю добрих справ. Сьогодні ми з упевненістю можемо сказати: наша бібліотека стала багатою. І все це - завдяки вам, наші дорогі читачі!

Уклінно дякуємо за щедрість : Павлові Господарику, творчому подружжю Аллі та Петру Голячукам, Ліні Марчак, Ользі Бліндер, Олені Янчук, Тетяні Бернадіній, Ірині Рубановській, Анні Наумчук, Людмилі та Ігору Бакун, Аліні Костюк та багатьом іншим небайдужим людям, які подарували книгам нове життя.

Відзначаємо Міжнародний день дарування книг, який припадає на 14 лютого. Щороку цей день приносить нам неймовірні новинки: від сучасної української прози до шедеврів світової класики та яскравих дитячих видань.

Шлях кожної такої книги особливий: вона починає свою подорож із полиці книгарні, згодом оселяється в затишному домі, а врешті - потрапляє до бібліотеки, щоб відкрити свої таємниці сотням нових читачів.

Пам’ятайте: книга - це подарунок, який можна відкривати знову і знову.

День Святого Валентина святкуйте разом із героями, які знають про пристрасть усе. Книжкова виставка, яка оселилась у відділі дорослого абонементу: «Під сузір’ям Любові: від класики до сучасності» об’єднала найкращі романи про кохання з усього світу та найчуттєвіші книги української прози.

Дозвольте собі закохатися у читання знову!

До Дня Соборності та Дня пам’яті Героїв Крут, які відзначають відповідно 22 та 29 січня у нас є книги, які розповідають про те, який шлях пройшла Україна для побудови самостійної, незалежної, соборної держави.

Соборність українських земель має глибоке історичне коріння, спирається на споконвічну мрію народу про власну незалежну, соборну державу та є результатом складного і довготривалого процесу її формування.

Також є важливою для нас дата – День підписання Акту Злуки, коли Українська Народна Республіка (УНР) та Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР) офіційно об'єдналися в єдину державу.

Тож бібліотека філія №2 запрошує володимирчан та гостей міста ознайомитися з книгами з яких дізнаєтеся про події часів Української революції 1917–1921 років.

Книги розкриють вам більше інформації про те, як у січні 1918 року оборона Києва лягла на плечі патріотичних добровольців, так і у 2014-му добровольці з Майдану першими пішли стримувати ворога й дали поштовх народженню сучасної української по духу армії. Як тоді більшовики хотіли знищити Україну, так і нині російські окупанти роблять усе для цього. Ворог лишився той самий, але ми засвоїли уроки минулого, щоб здобути перемогу у майбутньому.

Історія Крут – це не тільки про січень 1918 року, а й про те, що відбувається нині. Захисники і захисниці творять нову історію. Важливо знати правдиві події і розуміти, як минуле впливає на сьогоднішнє суспільство.

Досліджуючи події 100- літньої давності, мимоволі аналізуються паралелі сьогодення - непохитність українського духу та бажання показати нашу єдність.

20 січня — День пам’яті «кіборгів», які захищали Донецький аеропорт, згадуємо події, імена та подвиги, що назавжди змінили історію.

Перший бій за контроль над ДАП відбувся 26 травня 2014 року. Результати — значні втрати противника.

Ліквідувати ворога вдалося групі 10-го окремого загону ГУР під командуванням полковника Максима Шаповала. 

Українські бійці закріпилися на території аеропорту і протягом всього літа відбивали атаки. 10 липня 2014 року  зазнали перших бойових втрат — внаслідок мінометного обстрілу загинули зенітники 72-ї бригади — Якубенко Олександр та Григоренко Дмитро, який закрив собою побратима.

У вересні 2014 року вже діяли Мінські домовленості, але бої продовжувалися. Боєприпаси підвозили через селище Піски, яке разом з аеропортом витримувало до 50 обстрілів щодня.

28 вересня загинули 9 наших військовослужбовців, серед них був і нагороджений посмертно Герой України — Сергій Колодій. Екіпаж іншого Героя України Євгена Межевікіна знищив один з двох танків Т-72 ворога. Спроби росіян штурмувати термінали відбувалися регулярно та приносили непоправні втрати — 11 українських бійців загинули з 3 по 6 жовтня.

З 30 листопада по 11 грудня загинули 2 українських бійці, а решті довелося покинути приміщення старого терміналу. 2015 рік почався з відбиття ще однієї кількагодинної ворожої атаки під час якої від вибуху гранати загинув десантник - Любомир Подфедько.

13 січня 2015 року бойовики зруйнували символ аеропорту — диспетчерську вежу, висунули черговий ультиматум захисникам та погрожуючи знищенням. «Кіборги» не зрушили зі своїх позицій і обрали бій.

19 січня відбувся підрив перекриттів приміщень, де були українські військові. Ворог пишався повним знищенням вежі управління польотам, всередині якої тримали оборону 6 українських бійців. Водночас росія підсилала свої позиції 600 бійцями, танками Т-90, РСЗВ та ЗРК «Бук». 20 січня принесло найбільші втрати за весь час оборони ДАПу для української сторони.

Невипадково саме ця дата обрана, як День вшанування захисників Донецького аеропорту. Через наступ з усіх боків, відбувся другий підрив нового термінала, загинуло понад 50 бійців. Ворог не переставав обстрілювати руїни ДАПу з установок «Град» та не давав шансів українським воїнам, що вижили. Бої тривали до 22 січня 2015 року. А 27 січня 2015 року було проведено операцію, що дозволила забрати тіла полеглих українських воїнів.

Їх назвали «кіборгами» сепаратисти, бо останні не могли повірити, що людина  здатна витримати такі події. 

Багатьох воїнів відзначено високими державними нагородами, деяких — посмертно. Протягом 244 днів оборони ДАПу загинуло понад 200 українських військових, яких ми вшановуємо в День пам’яті «кіборгів».