Троянські коні

Різновид шкідницького програмного забезпечення, яке не здатне поширюватися самостійно (відтворювати себе) на відміну від вірусів та хробаків, тому розповсюджується людьми.

Термін походить від оповіді про Троянського коня з давньогрецької міфології, через використання троянцями різновиду соціальної інженерії, видаючи себе за безпечні й корисні застосунки, для того аби переконати жертв встановити їх на комп'ютер. Вважається, що першим цей термін в контексті комп'ютерної безпеки використав у своєму звіті «Computer Security Technology Planning Study» Деніел Едвардс, співробітник АНБ.

Приклади троянів:

• Pinch
• TDL-4
• Trojan.Winlock
• Clampi
• WARRIOR PRIDE.

Розповсюдження

Троянські програми не можуть розповсюджуватися самостійно, тому використовують будь-яку з форм соціальної інженерії. Наприклад, коли користувач отримує електронного листа вкладення електронної пошти може бути замасковане, (наприклад, звичайна форма для заповнення).

Троянська програма може нести вірусне тіло - тоді запустив троянця комп'ютер перетворюється в осередок «зарази».

Шкідливі дії

Троянська програма, будучи запущеною на комп'ютері, може:

• заважати роботі користувача (жартома, помилково або для досягнення якихось інших цілей);
• шпигувати за користувачем;
• використовувати ресурси комп'ютера для якої-небудь незаконної (а іноді і завдає прямої шкоди) діяльності і т.д.

Маскування троянської програми

Для того, щоб спровокувати користувача запустити троянця, файл програми (його назва, іконку програми) називають службовим ім'ям, маскують під іншу програму (наприклад, установки іншої програми), файл іншого типу або просто дають привабливе для запуску назву, іконку і т.п. Зловмисник може перекомпілювати існуючу програму, додавши до її вихідного коду шкідливий, а потім видавати за оригінал або підміняти його.

Щоб успішно виконувати ці функції, троян може в тій чи іншій мірі імітувати (або навіть повноцінно замінювати) задачу або файл даних, під які вона маскується (програма установки, прикладна програма, гра, прикладний документ, картинка). Схожі шкідливі і маскувальні функції також використовуються комп'ютерними вірусами, але на відміну від них, троянські програми не вміють поширюватися самостійно.