ВІТАЄМО НА СТОРІНЦІ ВИХОВНА РОБОТА

2023-2024 Н.Р.

Загально – шкільні заходи з виховної роботи на 2023/2024 навчальний рік

по ЗОШ № 13 I-II ступенів м. Бердянськ, Запорізька обл. 

Графік проведення виховних годин 2023-2024 н.р.

ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ У 2023/2024 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ

23 серпня щорічно, починаючи з 2004 року, в Україні вшановують один з трьох ключових державних символів – синьо-жовтий стяг. Це також національний символ. Символ нашої української ідентичності. Символ боротьби за волю. 

Синьо-жовте поєднання утвердилося як українські національні кольори під час європейської «Весни народів» у 19 столітті. Але загалом ця символіка з нами зі значно давніших часів.
Поєднання блакитного тла та жовтого малюнку зустрічається в символіці українських населених пунктів, починаючи з часів Русі. Козаки використовували синє тло та малювали жовті хрести, небесні світила та зброю на полкових і сотенних знаменах.

Під час хвилі європейських революцій 1848 року, названої «Весна народів», синьо-жовтий стяг утвердився вже як прапор українського народу. Тоді, у червні 1848-го, таке знамено вперше підняли над ратушею у Львові.
На Наддніпрянщину, яка була в складі Російської імперії, синьо-жовтий прапор як символ української національної боротьби прийшов після подій революції 1905–1907 років. А вже за десятиріччя, у 1917-му, він став офіційним стягом української державності. Під синьо-жовтими прапорами відбувалися маніфестації українців. З ними українські воїни 100 років тому вирушали в бій. У квітні 1918-го синьо-жовті прапори підняли над кораблями Чорноморського флоту у Севастополі.

А після втрати незалежної української держави синьо-жовтий прапор залишався символом національної боротьби та спроб відновити державність у різних регіонах України.
Навіть в радянській Україні були спроби піднести національний прапор. 1 травня 1966 року над будинком Київського інституту народного господарства у Києві (нині Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана) замість червоного прапора зранку височів синьо-жовтий. Студент Георгій Москаленко та робітник Віктор Кукса, які це зробили, планували викликати неабиякий резонанс – прапор мали побачити студенти і робітники заводу «Більшовик», що зранку збиратимуться в колони на першотравневу демонстрацію. Через 9 місяців КГБ знайшов сміливців. Вони отримали відповідно 3 та 2 роки таборів суворого режиму.

22 січня 1973-го в Чорткові на Тернопільщині Володимир Мармус із вісьмома товаришами вивісив 4 національні прапори.
26 квітня 1989-го у Львові під українським прапором відбувся мітинг пам’яті жертв Чорнобильської трагедії, а 22 травня того ж року – Шевченківське свято в Києві. 23 березня 1990 року він з’явився над Тернопільською міськрадою; 3 квітня – над Львівською ратушею; 24 липня – урочисто піднятий над Київською міською радою.

4 вересня 1991 року національний синьо-жовтий прапор замайорів над Верховною Радою України. А за кілька місяців, 28 січня 1992-го, ВРУ офіційно затвердила його Державним Прапором України.

Відтоді український прапор піднімали над Еверестом. Він майорів на зустріч антарктичним вітрам на станції «Академік Вернадський». Літав у космос з Леонідом Каденюком. Вертолітним ронделем на фюзеляжі пролітав над смарагдовими джунглями Конго в складі миротворчої місії. Піднімався на п’єдестал разом з олімпійськими чемпіонами, починаючи з 1996 року. Стрічками майорів на куртках і рюкзаках протестувальників під час Революції гідності. Нескорено йшов на зустріч солоним вітрам та російським окупантам на тральщику «Черкаси» в Криму. Сьогодні прапор – з нашими військовими на їхніх плечових шевронах, у рюкзаках та на позиціях. Вони бережно підписують його своїми позивними побратимам на пам’ять. Він майорить над вільними і звільненими містами України. А українці на окупованих територіях чекають, коли він знову з гордістю розвіватиметься у їхніх містах, селищах та селах.

24 серпня 2023 року святкуємо 32 річницю проголошення незалежності України.

У четвер, 24 серпня 2023 року ми відзначатимемо 32 річницю проголошення незалежності України. Сьогодні, які і багато століть поспіль, Україна виборює своє право на незалежність зброєю, тому це свято має дуже вагоме значення для всіх українців. У статті зібрано декілька цікавих фактів про День Незалежності та Україну, які відомі не всім.

Топ-10 цікавих фактів про незалежність України

1. 16 липня 1991 року вперше святкували День Незалежності України, пізніше дату перенесли на 24 серпня.

2. На Всеукраїнському референдумі народ ухвалив рішення про проголошення незалежності української держави. На аркуші був лише одне запитання: «Чи підтверджуєте ви Акт проголошення незалежності України?» Понад 90% українців з усіх областей відповіли згодою.

3. 23 серпня 1991 року вранці була написана чернетка Акту проголошення незалежності України. Акт написали Леонтій Сандуляк та Левко Лук’яненко у звичайному шкільному зошиті.

4. 24 серпня 1991 року на надзвичайному позачерговому засіданні ВР УРСР 346 депутатів проголосували за незалежність України.

5. Після завершення позачергового засідання біля трибуни Верховної Ради опозиціонери виконали гімн Українських Січових стрільців. Пісню також підхопили люди, що мітингували на вулиці.

6. В’ячеслав Чорновіл запропонував занести до зали ВР синьо-жовтий прапор, з яким українці стояли на барикадах біля російського Білого дому. Потім прапор підняли над куполом парламенту.

7. 28 січня 1992 року Державний прапор України було офіційно затверджено як державний символ незалежності.

8. Перший військовий парад, що був присвячений Дню Незалежності України, провели 24 серпня 1994 року.

9. Польща стала першою державою у світі, яка визнала незалежність України.

10. Національну валюту України було введено в обіг 2 вересня 1996 року.

Цікаві факти про Україну

• Україна є найбільшою державою за своєю площею у Східній Європі.

• На території українських земель діяв перший вищий навчальний заклад у Східній Європі – Острозька академія, яка була заснована князем Острозьким Костянтином-Василем у 1576 році.

• Однією з найдавніших конституцій у Європі є Українська Конституція Пилипа Орлика, яку було проголошено 1710 року. Зараз оригінал першої сторінки Конституції зберігається в Національному архіві Швеції.

• 1934-го на конкурсі краси мов у Парижі українську мову було визнано найкращою, наймилозвучнішою та найбагатшою у світі. Вона посіла друге місце після італійської.

• Українці – найспівучіша нація у світі, яка створила близько 200 тисяч народних пісень. Більше жодна нація світу не має такої кількості пісень. В ЮНЕСКО зібрано дивовижну колекцію українського фольклору та пісень народів світу. В українському фонді налічується 15,5 тисячі народних пісень, друге місце посідає Італія, яка має 6 тисяч народних пісень.

29 серпня  День пам'яті захисників України

Перший урок 2023/День пам'яті захисників України/День знань/Перше вересня/Методичні рекомендації МОН

До Дня пам’яті захисників України

Виховна година для 8-9 класів «Україна – мати. Вмій її захищати»

У моєму серці - Україна. Перший урок у 2023-2024 навчальному році

Корисні посилання на 1 вересня

Інформаційно-методичні матеріали для проведення Дня знань та Першого уроку в 2023/2024 н.р.

Методичні рекомендації щодо проведення Першого уроку у 2023/2024 н.р.

Новий календар свят: усе, що треба вчителю для планування шкільних заходів

Перший урок 2023-2024 "Ти як? Повертаємось до школи" + 5 активностей для першого уроку "Ти як? Повертаємось до школи" для учнів 1-4 класів

ТИ ЯК? ПОВЕРТАЄМОСЬ ДО ШКОЛИ. 1 урок 2023. Перший урок. Презентація ВІДЕО.

У МОН розробили Перший урок «ТИ ЯК? Повертаємось до школи!» (для 1-11 класів)

Вітаємо з 1 вересня! 

8 вересня    Міжнародний день грамотності

21 вересня – Міжнародний день миру

25 вересня Єдиний урок мужності "Герої Запорізького краю. Бердянці, які мужньо боронять нашу землю"

Сценарій заходу "Урок мужності"

Година спілкування "Урок мужності" 

Корисні посилання для вчителів, 

учнів та батьків.

Тема уроку "Витоки та процес європейської інтеграції." 

Віртуальна подорож країнами Європи - до Дня Європи в Україні. 

Презентація "Віртуальна подорож країнами Європи" 

Презентація "Україна - це Європа" 

29 вересня    День пам’яті трагедії Бабиного Яру

1 жовтня       День українського козацтва

День захисника та захисниць України

1 жовтня        День працівників освіти

ІV Міжнародний урок доброти   "Гуманне ставлення до тварин"

Методичні матеріали

Обирайте та використовуйте у роботі з дітьми ігри, конспекти уроків (схвалені МОН України), вікторини, квести, відеоролики чи аудіоказки про тварин. Всі матеріали розроблені спеціалістами Фонду з любов’ю та апробовані досвідченими педагогами.

14 жовтня  Всесвітній день перелітних птахів

Всесвітній день перелітних птахів (World Migratory Bird Day) - це щорічна інформаційна кампанія, в якій наголошується на необхідності збереження перелітних птахів та місць їх проживання.

Щороку люди в усьому світі роблять дії та організовують громадські заходи, такі як фестивалі птахів, освітні програми, виставки та екскурсії зі спостереження за птахами, щоб відсвяткувати його. Всі ці заходи також можна проводити у будь-яку пору року, тому що країни чи регіони відзначають пік міграції у різний час, але основні дні для міжнародних свят припадає на другу суботу травня та жовтня.

14 жовтня 2023 року - Всесвітній день перелітних птахів. Матеріал 

Пізнавальна розповідь / Перелітні птахи Відео 

Перелітні птахи 🐦 Як птахи готуються до зими 🦢 Птахи восени 🦚  Відео 

Двадцять перелітних птахів України та їх спів. Дітям про перелітних птахів Відео 

 Всеукраїнський  місячник шкільних бібліотек 

«ВІРЮ В МАЙБУТНЄ ТВОЄ, УКРАЇНО!» 1–31 жовтня 2023 р. 

Всеукраїнський місячник  шкільних бібліотек в Запорізькій області необхідні матеріали. 

Гасло місячника

Вірю в майбутнє твоє, Україно!

З непохитною вірою в перемогу України та усвідомленням руйнівних наслідків війни.

Мета місячника

Захід сприятиме:

• втіленню основних положень «Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти України», затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 6 червня 2022 року № 527;

• приверненню уваги до питання патріотичного виховання у нашій державі;

• розкриттю виховної функції шкільної бібліотеки;

• об’єднанню зусиль педагогічного колективу і бібліотеки щодо розвитку патріотизму підростаючої особистості.

Учасники місячника

• шкільні бібліотекарі,

• представники обласної державної адміністрації, органів управління освітою,

• директори закладів загальної середньої освіти,

• вчителі закладів загальної середньої освіти,

• спеціалісти (методисти/консультанти), що опікуються бібліотеками,

• громадські діячі.

Науково-методичний супровід місячника

• ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» МОН України,

• ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського НАПН України,

• КЗ "ЗОІППО" ЗОР (на рівні області).

16 жовтня - Всесвітній день хліба

Цікаві факти про хліб

Хліб – один з небагатьох продуктів, який вживають щодня у всьому світі. Ми ставимося до хліба, як до чогось звичайного і навіть буденного. Втім недарма є приказка «Хліб – усьому голова». Цікаві факти про цей продукт – далі в матеріалі.

1. Стародавні римляни дуже цінували хліб і людей, які його готують. Саме тому раби, які вміли випікати хліб, коштували, як вправні гладіатори. Хліб був настільки важливий для єгиптян, що його використовували як готівку, а Стародавні греки вміли випікати понад 80 видів хліба, ще 2500 року до н.е.

2. Люди вживають у їжу пшеницю вже понад десять тисяч років. Колись розтерті зерна пшениці змішували з водою і отриману суміш тонким шаром випікали на камінні, так готували перші хлібні коржі. Це тривало доти, поки в тісто не потрапили дріжджі. Саме за допомогою дріжджів тісто піднімається і стає пухким, а після випікання отримуємо звичний нам хліб.

3. На островах Океанії важливе джерело їжі – хлібне дерево. З сушеної м’якоті плодів хлібного дерева роблять тісто та випікають своєрідні млинці.

4. З одного зернятка отримуємо приблизно 20 міліграмів борошна, для випікання одного буханця потрібно борошна з приблизно 10 тисяч зернят.

5. Загальний об’єм води, яку використовують для вирощення пшениці та виготовлення однієї хлібини, – понад 1600 літрів.

6. За різними підрахунками, люди у світі з’їдають понад 9 мільйонів хлібин щодня.

7. Англійські вчені підрахували, що у Великобританії понад 60% борошна використовують для приготування хліба, а 32% хліба викидають.

8. Усі знають про корисні властивості житнього хліба, проте мало кому відомо, що довго жито, яке росло на полях ячменю і пшениці, вважали бур’яном.

9. Сім’я з чотирьох осіб може прожити 10 років за рахунок хліба, отриманого на одному акрі (0,4 га) пшениці.

10. Якщо їсти бутерброд на сніданок, обід і вечерю, вам знадобиться понад два місяці, щоб з’їсти кількість хліба, виробленого з 10 кг зерна.

11. Сучасний комбайн за 5 секунд збирає кількість пшениці, достатню для випікання понад 35 хлібин.

12. Білий хліб з очищеного борошна містить значно менше білків, клітковини, вітамінів та мінералів, ніж хліб з цільних зерен. Хліб з цілісних злаків багатий на антиоксиданти і знижує ризик виникнення серцево-судинних захворювань, ожиріння та діабету.

Вислови про хліб 

В наш час деякі народні традиції, пов’язані з випіканням хліба, забуті, але любов до хліба супроводжуватиме людей завжди.

Існує безліч висловів та приказок про хліб:

Багато снігу — багато хліба.

Без солі, без хліба—немає обіда.

Без хліба —не обід; без капусти — не борщ.

Весна днем красна, а на хліб пісна.

Глибше орати — більше хліба мати.

Давайте, що попало, як не хліб, то сало.

Де оре сошка, там хліба трошки.

Держи хліб на обід, а слово на одвіт.

Дурне й сало без хліба!

Житній хліб —пирогів дід.

Зима без снігу — літо без хліба.

На чорній землі білий хліб родить.

Не буде хліба, не буде й обіда.

18 ЖОВТНЯ – ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ З ТОРГІВЛЕЮ ЛЮДЬМИ

За даними Міжнародної організації праці (МОП) у світі близько 40 млн людей перебувають у рабстві, з них 71% – це жінки, а одна з чотирьох жертв – діти.

Крім того, зараз у світі використовується праця приблизно 152 мільйонів дітей віком від п’яти до сімнадцяти років.

За оцінками Представництва Міжнародної організації з міграції, в Україні з 1991 року понад 230 тисяч українців постраждали від різних форм сучасного рабства.

Нагадуємо, що відповідно до Закону України «Про протидію торгівлі людьми», торгівля людьми – здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, зокрема сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи.

Торгівля людьми вважається особливо тяжким злочином в Україні!

Стаття 149 Кримінального кодексу України передбачає, що злочини, пов’язані з торгівлею людьми, караються позбавленням волі на строк від 3 до 15 років.

Особам, які постраждали від торгівлі людьми, українським законодавством гарантується одноразова матеріальна допомога та комплексна допомога (психологічна, медична, правова, допомога у працевлаштуванні тощо), виходячи з їхніх особистих потреб.

Звертаємо Вашу увагу, що трудова експлуатація – одна з форм торгівлі людьми тому шукаючи роботу, дотримуйтеся важливих правил:

• Нікому не віддавайте документи та мобільний телефон;

• Майте електронні копії документів, надішліть їх родичам;

• Не пересувайтеся поодинці, тримайтеся групами

• Не сідайте в транспорт до незнайомців. У крайньому разі, сфотографуйте номер авто й надішліть знайомим;

• Регулярно інформуйте близьких про ваше  місцеперебування

• Шукайте роботу й житло через надійні джерела;

• Погоджуйтеся лише на офіційну роботу за трудовим договором, написаним

зрозумілою вам мовою;

• У підозрілих ситуаціях звертайтеся до поліції.

Відповіді на найактуальніші питання застосування трудового законодавства, зокрема і у воєнний час, можна отримати на інформаційному порталі Держпраці: pratsia.in.ua.

Людина - не товар! Цінність людського життя - не предмет торгівлі! 

Цього року вперше День української писемності та мови відзначатиметься 27 жовтня

День української мови та писемності. 27 жовтня . Історія для малят. Ігри із словами.

Презентація до дня української мови та писемності. Відео-урок

Знавець рідної мови Інтелектуальна гра Вікторина

«Мова єднання» руханка

Об'ємна аплікація до Дня української мови та писемності.

Я 💙💛 Україну // Аплікація

11 листопада – Міжнародний день енергозбереження

Ось декілька порад з енергозбереження, які дозволяють економити:

– самий простий і ефективний спосіб економії електроенергії – не забувати вимикати за собою світло там, де воно не потрібне;

– звичайні лампочки краще замінити на енергоощадні, які економлять електроенергію і служать довше;

– використовуйте енергоефективні побутові прилади (від класу А до G. Клас А ++ – найбільш економний, далі йдуть менш економні: А +, А, В, С, D, G);

– вимикайте всі побутові прилади, коли ними не користуєтесь. В режимі очікування вони також споживають електрику;

– не розміщуйте біля газової плити або опалювальних приладів холодильник,  не кладіть у нього гарячу їжу;

– не перевантажуйте та не недовантажуйте пральну машину. При використанні її в неправильному режимі, перевитрата електроенергії становить біля 30 %;

– замість ванни можна приймати душ. Таким чином тільки за тиждень заощаджується до 400 л води;

– грійте лише ту кількість води, яка насправді потрібна;

– перейдіть на роздільне сортування побутового сміття. З 1 т макулатури можна отримати 750 кг нового паперу та зберегти 5 дерев! Пластикові і скляні пляшки можна здати в пункт прийому вторинної сировини, для повторної переробки.

Здавалося б, такі банальні та прості речі, а їх ще можна перераховувати довго, можуть не лише заощадити наші витрати а й зробити свій внесок у захист довкілля.

11 листопада - Міжнародний день енергозбереження 

Дітям про енергію

Як правильно економити електроенергію?

Альтернативні джерела енергії. Різновиди джерел.

16 листопада - Міжнародний день толерантності

Виховні години, сценарії

✔ Виховна година до Дня толерантності (1 клас) (завантажити)

✔ Заняття-тренінг "Толерантність серед нас" (1-4 класи) (завантажити)

✔ Година спілкування до дня толерантності (2-4 класи) (завантажити)

✔ Виховна година до міжнародного дня толерантності: «Жити в мирі з собою та іншими» (5 клас) (завантажити)

✔ Виховний захід до Дня толерантності «Толерантність – запорука людяності» (6 клас) (завантажити)

✔ Виховний захід "День толерантності" (завантажити)

Презентація підійде для вихователів ГПД, вчителів початкових класів, педагогів-організаторів

✔ Сценарій до Дня толерантності (5-7 клас) (завантажити)

✔ Класна година "До Дня Толерантності" (5-9 класи) (завантажити)

✔ Виховна година до дня толерантності. Розтяжка " ТОЛЕРАНТНІСТЬ" (завантажити)

На дошці записане у стовпчик слово толерантність, учні по черзі називають риси характеру і виходять записують їх. Т - терплячий, товариський, тактовний.

✔ Година спілкування «Толерантність врятує світ» (5-9 класи) (завантажити)

✔ Виховний захід до Міжнародного дня толерантності "Ти знаєш, що ти – людина?.." (9 клас) (завантажити)

✔ 9 вправ День толерантності (завантажити)

До вашої уваги оформила 9 вправ з учнями до Дня толерантності 16 листопада у вигляді плакатів формату А4. Детальний опис вправ, шаблони до вправ, таблиці, асоціації

✔ Прислів'я до дня Толерантності (Збери ПАЗЛ)(завантажити)

Презентації

✔ Тематична презентація до Міжнародного дня толерантності (3 клас) (завантажити)

✔ Презентація до Всесвітнього дня толерантності (7-9 клас) (завантажити)

✔ Презентація "Толерантний світ — гармонійний світ" (завантажити)

✔ Презентація до Дня толерантності (1-7 клас) (завантажити)

✔ Презентація до Міжнародного дня толерантності (5-8 класи) (завантажити)

✔ Презентація до Міжнародного дня толерантності "Будьмо толерантними" (5-7 класи) (завантажити)

✔ Презентація "Міжнародний день толерантності" (1-4 класи) (завантажити)

21 листопада - День Гідності та Свободи

Україна, 2014-й: «Україна - це територія гідності і свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції - наш Майдан 2004-го року, який був Святом Свободи, і Революція 2013-го року, Революція Гідності. Це був дуже важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи», - зазначив глава держави, Петро Порошенко.

Раніше Указом від 19 листопада 2005 року № 1619/2005, Президент України Віктор Ющенко встановив свято - День Свободи. Було запропоновано святкувати це свято щорічно, 22 листопада, з метою затвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, виховання почуттів національної гідності.

День Свободи в Україні був затверджений Президентом України Віктором Ющенко, враховуючи історичне значення революційних настроїв.

22 листопада 2004 дата початку «помаранчевої» революції в Україні, компанії загальнонаціональних протестів, мітингів, пікетів, страйків і інших акцій громадянської непокори проти свавілля влади. Події були організовані та проведені прихильниками Віктора Ющенка, основного кандидата від опозиції на президентських виборах у листопаді - грудні 2004 року.

Акція почалася після оголошення Центральною виборчою комісією результатів другого туру президентських виборів (у результаті першого визначилися два кандидати - Віктор Ющенко і Віктор Янукович), згідно з якими переміг В.Ф.Янукович. Після рішення Верховного суду було проведено повторне голосування другого туру, в результаті якого президентом України став Віктор Ющенко.

На жаль, влада, встановлена в Україні на той момент, не змогла реалізувати більшості очікувань, покладених на неї українським суспільством.

Згодом, наступним Президентом України став Віктор Янукович. День Свободи в Україні був скасований і об’єднаний з Днем Соборності України Указом від 30 грудня 2011 №1209 / 2011 "Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят" і відзначався з 2012 року - 22 січня.

Після подій 2013-го - 2014-го року, революції Гідності і трагедії початку неоголошеної війни Росії проти України, окупації «братнім російським народом» Кримського півострова і декількох обласних центрів на сході України, відповідно до Указу Президента України Петра Порошенка № 872/2014 від 13-го листопада 2014-го року, з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддаючи належне шанування патріотизму і мужності громадян, які восени 2004-го року і в листопаді 2013 - лютому 2014 стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів Української держави та її європейського вибору, святковий День отримав нове дихання. «Встановити в Україні День Гідності та Свободи, який відзначати щорічно 21 листопада» - йдеться в Указі № 872/2014.

До державного свята Дня Гідності та Свободи з 21 листопада до 10 грудня Україна удевʼяте долучиться до Всесвітнього Дня Гідності (Global Dignity Day, www.globaldignity.org) — незалежного, соціального, політично й релігійно нейтрального міжнародного проєкту, мета якого — подвигати молодь, учнівство й студентство керуватися почуттям власної гідності у своїх повсякденних діях.

Заходи, організовані у цей період, сприяють лідерству, ґрунтованому на повазі й підтримці глобального діалогу про гідність, залученню молоді до обговорень про значення і значимість гідності. Цього року пропонується версія уроку з оновленими інструментами і матеріалами, адаптована під різні формати проведення: офлайн, онлайн, змішаний.

На допомогу освітянам зусиллями команди спільноти відповідального вчительства EdCamp Ukraine, у співпраці з Міністерством освіти і науки України, Офісом освітнього омбудсмена України та за підтримки федерального уряду Німеччини у межах програми «Громадянська служба миру» Civil Peace Service Ukraine – GIZ ZFD, підготовлено комплекс методичних матеріалів (настановчий підтримувальний вебінар, путівник для роботи з учнівством, практичні приклади і вправи, докладні інструкції та ін.).

Докладніше про те, як долучитися та про всі матеріали – в офіційному інформаційному листі за покликанням: https://bit.ly/gdignityukraine2023.

День гідності та свободи (відео-огляд презентації)

День Гідності та Свободи

21 листопада - День Гідності та Свободи

День Гідності та Свободи 2023💙💛 (освітнє відео)

День Гідності та Свободи/21 листопада/ відео для дітей/класна година/бесіда патріотичне виховання

25 листопада – День пам’яті жертв голодоморів і 90-ті роковини Голодомору 1932–1933 років в Україні

Всеукраїнська акція “Запали свічку”

В Україні є давній звичай – у пам’ять про померлу людину запалюють свічку. І щороку в Україні у четверту суботу листопада на вшанування тих, хто помер з голоду, запалюють свічки. Цього року 25 листопада о 16-й годині Україна схилить голови у загальнонаціональній хвилині мовчання.

Опісля біля могил, меморіалів і пам’ятників жертвам Голодомору 1932–1933 років, на центральних площах і вулицях міст і сіл України, на підвіконнях осель українці запалюють свічки і лампадки. О 16.00 прийдіть до меморіалу, пам’ятника чи хреста пам’яті жертв голодоморів у вашому місті чи селі, щоби вшанувати пам’ять убитих голодом. А із настанням темряви запаліть і поставте свічку на підвіконня так, щоб її було видно знадвору. Цей вогник символізуватиме нашу скорботу і пам’ять про мільйони загублених життів наших співвітчизників, нашу віру у майбутнє.

Корисні тематичні посилання

Відео

Ролик «Голодомор 1932–1933. Помста за нашу свободу» англійською мовою [video “Holodomor of 1932–1933: a Revenge for Our Freedom”]

Дивитися за посиланням [to watch follow the link]

Відеоісторія «Чому Голодомор став можливим?»

Дивіться за посиланням

Відеролик «Голодомор як відповідь на селянські повстання». Ролик розповідає про передумови та причини Голодомору 1932–1933 років.

Переглянути українською

Переглянути з субтитрами російською мовою

Переглянути з субтитрами англійською мовою

Завантажити ролики у високій якості

Розширене інтерв’ю з дослідником Голодомору Володимиром Тиліщаком про спротив українських селян колективізації на початку 1930-х років.

Дивіться за посиланням

Серія роликів «Незламні» про людей, які пережили Голодомор чи були його свідками і не тільки вижили фізично, а й не дали знищити себе духовно.

Дивіться за посиланням

Серія роликів «Голодомор – помста за свободу»

Дивіться за посиланням

«Питання життя і смерті – зібрати хліб з України»: історичний ролик до 100-річчя голоду 1921–1923 рр.

Завантажити

Завантажити із англійськими субтитрами

«Голод після Перемоги»: до 75-річчя масового голоду 1946–1947 років

Завантажити

Завантажити із англійськими субтитрами

Фільм-реквієм «Імена на стінах»

Завантажити

Names on the Wall. Honouring the victims of the genocide of Ukrainians

завантажити

Книги та брошури

Брошура «Україна 1932–1933. Геноцид голодом»

Брошура українською, англійською, іспанською, французькою, німецькою, арабською, грецькою

Брошура «Голодомор. Комуністичний геноцид в Україні»

Завантажити

Брошура «Голодомор не зламав» [“The Holodomor failed to break us”]

Завантажити

Download

Книга-каталог виставки «Спротив геноциду»

Каталог

Книга «Репресовані» щоденники. Голодомор 1932–1933 років в Україні»

Це збірка щоденників та нотаток семи очевидців Голодомору, які зафіксували побачене, почуте та пережите.

Переглянути і завантажити електронну версію книги

Книга «Людяність у нелюдяний час» (2-ге видання) розповідає про доброчинців, які в 1932–1933 роках допомагали вижити тим, хто голодував.

Переглянути і завантажити електронну версію книги

Збірка спогадів Анастасії Лисивець «Скажи про щасливе життя» [Testimony of the Holodomor by Anastasia Lysyvets “Speak of the Happy Life”]

Переглянути і завантажити електронну версію українською

Переглянути і завантажити електронну версію англійською

Download

Книга Ірини Реви «По той бік себе» – про соціально-психологічні та культурні наслідки Голодомору і сталінських репресій.

Переглянути і завантажити електронну версію книги

Книга «Пам’ять роду» – 16 історій родин, які пережили Голодомор 1932–1933 років.

Переглянути і завантажити електронну версію книги

Український інститут національної пам'яті. 

Пам'ятаємо! Єднаємося! Переможемо!

Інформаційні матеріали

до 90-х роковин Голодомору 1932–1933 років

18 листопада – Європейський день захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства

Сексуальна експлуатація та сексуальне насильство щодо дітей досі є трагічною реальністю для всіх наших суспільств. Це серйозне порушення прав дітей, що завдає довготривалих та часто згубних наслідків на все їхнє життя.

Оскільки сексуальна експлуатація дітей, зокрема, дитяча порнографія, проституція та усі інші форми сексуального розбещення є руйнівними для дитячого здоров’я та психологічно-соціального розвитку, запобігання та захист дітей є обов’язком дорослих.

Дуже важливо аби дітям не доводилося захищатися самостійно. Дорослі, не будьте байдужими, завжди звертайте увагу на емоційний стан своєї дитини та докладіть максимум зусиль для з’ясування причин поведінки дитини. Тож, у випадку, коли Ваша дитина стала жертвою сексуальної експлуатації та насильства, не залишайте це напризволяще – одразу звертайтеся до правоохоронних органів, служби у справах дітей, соціальних служб, з метою отримання соціальної, правової та психологічної допомоги у подоланні наслідків насильства.

Пам’ятайте, що Кримінальним кодексом України передбачена відповідальність не лише за скоєні злочини, а за спробу його вчинення.

Національна “гаряча лінія” з попередження насильства – 0800500335, з мобільних телефонів – 386.

Міжнародна акція "16 днів проти насильства" з 25 листопада до 10 грудня

Всеукраїнський тиждень безпеки дорожнього руху з 13 до 19 листопада

Всеукраїнський тиждень безпеки дорожнього руху (відео)

28 ЛИСТОПАДА — «УРОК ДОБРОТИ» ДЛЯ ДІТЕЙ

Благодійна організація «Фонд родини Загорій» ініціює й закликає заклади освіти та бібліотеки по всій Україні провести 28 листопада «Урок доброти» для дітей.

Для проведення такого заходу ініціатори надають посібник-путівник під назвою «Урок доброти: поради та ідеї на навчальний рік» та план проведення такого уроку.

Проведення такого заходу є надважливим, оскільки інформує громадськість про міжнародну спільноту «Щедрий Вівторок» та розвиває культуру благодійності серед українців.

Україна у 2018 році вперше долучилася до міжнародної благодійної спільноти #GivingTuesday, яка існує в понад 150 країнах світу. «Щедрий Вівторок» — Всеукраїнський день добрих справ, який цього року відзначають 28 листопада. Мета руху «Щедрий Вівторок» об’єднати всю країну навколо добрих справ.

Детальну інформацію про Щедрий Вівторок можна дізнатись на сайті та соціальних мережах: https://givingtuesday.org.ua/, Instagram: @giving_tuesday_ua, Facebook: https://www.facebook.com/GivingTuesdayUA/.

У разі виникнення запитань – просимо звертатись до Оксани Ліщини (o.lishchyna@zagoriy.foundation, +380 68 335 85 85), координаторки роботи з партнерами Щедрого Вівторка в Україні.

Додаємо корисні посилання:

1. Посилання на посібник –

https://drive.google.com/drive/folders/1w4AXrC6so5Cth89QL9Bb47gGuiT87_yg

2. Посилання на план уроку та шаблон презентації:

https://drive.google.com/drive/folders/1c97p1PJR8ameYNsHZEZW5m8l9OfMCtbk?usp=sharing

Тиждень доброчесності

з 27 листопада по 9 грудня 2023 року. 

Тиждень доброчесності варто організовувати щорічно за 1-2 тижні до 9 грудня – Міжнародного дня боротьби з корупцією.

Рекомендуємо з 27 листопада по 9 грудня в рамках “Тижня доброчесності” провести тематичні заходи (уроки, зустрічі, обговорення тощо), в тому числі дистанційно, з урахуванням наявних обмежень.

Методичні рекомендації щодо організації та проведення “Тижня доброчесності” у закладах середньої освіти 

Офіс розбудови доброчесності НАЗК опублікував матеріали для проведення “Тижня доброчесності” в закладах середньої, професійної та професійно-технічної освіти.

Переглянути та завантажити їх можна за цим посиланням.

У них містяться методичні рекомендації для занять та матеріали для чотирьох уроків:

• “Магічний урок доброчесності” (для учнів 5–8 класів);

• “Що таке корупція?” (для учнів 7–8 класів);

• “Добро.Чесність” (для учнів 9–11 класів);

• “Конфлікт інтересів” (для учнів 9–11 класів).

Кожне заняття передбачає презентацію та друковані матеріали із завданнями для інтерактивної участі учнів.

https://nus.org.ua/news/tyzhden-dobrochesnosti-u-shkolah-dyvitsya-materialy-urokiv-vid-nazk/

1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом

Головна мета Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом − звернути увагу суспільства на цю проблему. Символом боротьби зі СНІДом є червона стрічка, яка була задумана весною 1991 року. Її ідея належить художнику Франку Муру. Проект «Червона стрічка»  символ співчуття, підтримки і надії на майбутнє без СНІДу.

Сьогодні вже немає людини, яка б не чула про ВІЛ, СНІД. Багато людей в Україні вважають себе обізнаними з цього питання. Проте більшість молодих людей вважають, що ця проблема – це щось далеке, що вона їх не стосується і не буде стосуватися в майбутньому. Факти доводять протилежне – кожного року фіксують все більше випадків захворювань на СНІД.

Незважаючи на успіхи медицини, ВІЛ/СНІД все ще залишається невиліковною хворобою. Сьогодні ВІЛ - це не вирок. Люди, які живуть з вірусом імунодефіциту, можуть жити звичайним життям, народжувати дітей, працювати, подорожувати тощо. Достатньо вчасно вживати ліки. Завдяки успішним державним закупівлям через міжнародні організації, Україна повністю забезпечує лікування усіх хворих на ВІЛ антиретровірусноютерапією (АРТ). Якщо ВІЛ-інфекція діагностується вчасно, відразу розпочинається АРТ і надається необхідне лікування пацієнту, а відтак людині гарантується якісне та повноцінне життя.

Всесвітній день боротьби зі СНІДом - це важлива нагода для підняття поінформованості молоді, широких верств населення про проблеми ВІЛ/СНІДу, проблеми людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом, звільнення від наркотичної та алкогольної залежності.

3 ГРУДНЯ       МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЛЮДЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ 

Мета, заради якої цей день був проголошений, – це дотримання прав людини і участь інвалідів в житті суспільства. Ця мета була поставлена у Всесвітній програмі дій відносно інвалідів, прийнятою Генеральною Асамблеєю.

Проведення Міжнародного дня людей з інвалідністю спрямовано на привернення уваги до проблем цієї категорії суспільства, захист їх гідності, прав та благополуччя, на переваги, які отримує суспільство від участі інвалідів в політичному, соціальному, економічному і культурному житті.

Звичайно, цей день не можна називати святковим, проте він підкреслює необхідність досягнення забезпечення рівних прав інвалідів і їх участі в житті суспільства. Міжнародний день людей з інвалідністю – день підведення підсумків зробленого для цієї категорії громадян, аналізу фактичного становища людей з особливими потребами в суспільстві і визначення планів щодо поліпшення їх життєвого рівня.

Інвалідність – це не вирок! Таким людям тільки важлива постійна увага й турбота суспільства!

3 грудня "Міжнародний день людей з особливими потребами"

3 грудня  день народження Григорія Сковороди

1. Григорій Сковорода народився 1722 року на Полтавщині в родині спадкових козаків. Він не мав вищої освіти (неодноразово спробував отримати вищу освіту в університетах Будапешта, Відня, Братислави та Галле), але сам досконало вивчив латинь, єврейську, грецьку, польську, німецьку, італійську та французьку мови.

2. Мав музичний талант – прекрасно грав на флейті та органі, сопілці, скрипці, гуслях, лірі та бандурі.

3. Загалом Григорій Савич написав 17 філософських творів та зробив 7 перекладів. Найвідоміші його твори «Сад божественних пісень», «Жінка Лотова», «Байки Харківські». Але за життя не надрукував жодного твору.

4. Інколи підписував свої листи подвійним іменем Григорій вар Сава Сковорода, Даниїл Майнгард.

5. Григорія Савича вважають зачинателем жанру байки. Він писав твори переважно староукраїнською та латинською.

6. Надавав перевагу особистій духовній свободі. Філософські трактати присвячував переважно етиці. А головним сенсом людського існування вважав самопізнання. Відстоював права людської особистості в кожній людині, що на ті часи означало сильну демократичну тенденцію. Відкрито засуджував московських гнобителів.

7. Якось Катерина ІІ захотіла зустрітися з відомим українським філософом особисто. Він прибув на її запрошення до палацу. Коли зайшла цариця до приймальної зали, всі присутні вклонилися, крім Сковороди. На питання Катерини, чому він не кланяється, відповів: «Не я бажав тебе бачити, а ти сама захотіла на мене подивитися. А як же ти мене роздивишся, коли я перед тобою вдвоє зігнуся».

8. Ще зі школи образ Сковороди асоціюється з образом бродячого чоловіка, який ходив по селах, проповідуючи свою філософію і живучи по хатах. Але це зовсім не так. Філософ справді любив ходити пішки, влітку жив у лісах-полях, а взимку по хатах та монастирях. Але водночас він був аскетом, який полюбляв вишукані та дорогі речі. Наприклад, його друзі з елітних кіл щедро обдаровували Григорія Савича – висилали йому окуляри (а їх непросто було дістати в ті часи), найдорожчі музичні інструменти, виконані на замовлення за кордоном (бо на дешевих він не любив грати), сир пармезан (який привозили спеціально для нього з Європи). В його торбинці завжди були елітні люльки з тютюном та пляшечка вина.

9. Спав він не більше чотирьох годин на добу. Був завжди веселий, бадьорий, активний та доброзичливий. За переказами, був вегетаріанцем.

10. Одна з найвідоміших легенд про Сковороду полягає у тому, що Григорій Савич умів передбачати долю. Доводять це двома історіями. Перша розповідає про його гостини у Києві. Мовляв, одного разу він приїздив у гості до друга Іустина.

Пішов прогулятися Подолом – аж раптом відчув трупний запах. Сковорода зібрав речі і поїхав геть з міста, а за кілька тижнів у Києві розпочалася епідемія чуми, а місто закрили.

Його улюбленою місцевістю було село Іванівка, що на Харківщині (нині Сковородинівка). Відчуваючи свою смерть Григорій Сковорода у 1794 році прийшов сюди помирати. До обіду він скликав своїх друзів, провівши весело час. Потім пішов і викопав собі могилу у парку, уславши її дубовим листям. Зайшовши до хати – перевдягнувся у чистий одяг, поклав торбу під очі і заснув вічним сном.

11. Григорій Сковорода заповів ставити не хреста на своїй могилі, а камінь з його крилатою фразою «Світ ловив мене та не спіймав».

Підготувала Наталка Сіробаб

5 грудня у світі відзначається Міжнародний день волонтера 

5 грудня в Україні та світі відзначають Міжнародний день волонтера. 

Волонтер у перекладі з англійської мови означає добровільний помічник. Це люди, які безоплатно працюють скрізь, де потрібна їхня допомога: у дитячих будинках, притулках, школах-інтернатах, будинках престарілих і на війні. Це не робота, а справжнє покликання.

Офіційна назва Дня волонтера – Міжнародний день добровольців в ім’я економічного і соціального розвитку.

В Україні волонтерський рух розпочався у 90-х роках XX століття, а сьогодні визнаний на рівні держави і регламентується Законом України «Про волонтерську діяльність».

В умовах воєнного часу поняття «волонтер» для України набуло надзвичайно важливого значення, адже це – тисячі людей, які забезпечують надійний тил нашій армії та підтримку вимушеним переселенцям.

За час повномасштабної війни волонтером став кожен українець – це й наші неймовірні освітяни, студенти, лікарі, рятувальники, актори, зірки шоубізнесу, водії, відповідальний бізнес… Українські люди, як ніхто інший, знають про волонтерство все!

Шукати по всьому світу бронежилети, дрони та тепловізори для захисників, купувати байрактари та супутник для української армії, плести маскувальні сітки, готувати тонни смачнющої їжі та відвозити на передову, знаходити потрібні ліки, здавати кров пораненим… І це лише частинка того, чим щодня займаються українські волонтери.

Дякуємо всім, хто допомагає нашій країні, за вашу працю, сміливість та здатність вчасно прийти на допомогу!

Бажаємо усім вам невичерпної енергії, впевненості, наснаги у нелегкій, але дуже потрібній роботі!

Разом до перемоги! 

6 грудня    День Збройних Сил України 

Історія свята

Свято започатковане постановою Верховної Ради України у 1993 році. Дата святкування була обрана не випадково – саме 6 грудня 1991 року було ухвалено закон "Про Збройні Сили України".

24 серпня 1991 року Верховна Рада ухвалила постанову "Про військові формування в Україні", якою визначила: "підпорядкувати всі військові формування, дислоковані на території України, Верховній Раді України; утворити Міністерство оборони України; урядові України приступити до створення Збройних Сил України". Фактично, цією постановою було покладено початок будівництва Збройних Сил України як важливого інституту держави і невіддільного елемента її воєнної організації. 

Восени – взимку 1991 року було підготовлено важливі документи, що стали нормативно-правовою базою формування Збройних Сил України. Серед таких документів і затверджена ВРУ 11 жовтня Концепція оборони і будівництва Збройних Сил України.

Концепція визначає, що Збройні Сили України складаються з трьох видів: Сухопутні війська (Війська наземної оборони), Військово-Повітряні Сили і Сили Протиповітряної оборони (Війська повітряної оборони), Військово-Морські Сили. 

Крім основних родів військ, до складу ЗСУ входять підрозділи територіальної оборони, Військова служба правопорядку, Медична, Капеланська, Юридична та Соціально-психологічна служби.

Наймолодший рід сил сучасних ЗСУ – це Сили територіальної оборони. Точкою відліку для них, відповідно до закону «Про основи національного спротиву», стало 1 січня 2022 року. Передбачалось, що в мирний час у ТрО служитимуть 10 тисяч, а в особливий період, за рахунок резерву, – понад 130 тисяч військовослужбовців. Втім, уже за перший тиждень повномасштабної війни лави ТрО поповнили понад 100 тисяч добровольців. Вони прийняли бій у Київській, Чернігівській та Сумській областях, а згодом брали участь й у їхньому звільненні.

Традиції

Починаючи з 2009 року, до Дня Збройних Сил України присуджується Премія імені Богдана Хмельницького за краще висвітлення військової тематики у творах літератури та мистецтва в декількох номінаціях.

А ще, до повномасштабного вторгнення рф, цей день відзначався урочистою церемонією покладання квітів до могили Невідомого солдата, відбувалися урочисті збори, церемонії вручення державних нагород, святкові концерти, проводилися паради і виставки військової техніки в різних містах.

Цьогоріч українські захисники показують свою майстерність на фронті, боронячи нашу землю від ворога.

9 грудня - міжнародний день боротьби з корупцією

10 грудня - Міжнародний день прав людини

Генеральна Асамблея проголосила Загальну декларацію прав людини як завдання, до виконання якого повинні прагнути всі народи і всі держави з тим, щоб кожна людина і кожний орган суспільства, завжди маючи на увазі цю Декларацію, прагнули шляхом освіти сприяти поважанню цих прав і свобод і забезпеченню, шляхом національних і міжнародних прогресивних заходів, загального і ефективного визнання і здійснення їх як серед народів держав – членів Організації, так і серед народів територій, що перебувають під їх юрисдикцією.

У Декларації заявлено також, що кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища.

Крім того, не повинно проводитися ніякого розрізнення на основі політичного, правового або міжнародного статусу країни або території, до якої людина належить, незалежно від того, чи є ця територія незалежною, підопічною, несамоврядною або як-небудь інакше обмеженою у своєму суверенітеті.

14 грудня – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

Результати здійснюваного Уповноваженого моніторингу засвідчили, що, на жаль, сьогодні держава не в повній мірі виконує гарантії щодо соціального захисту та медичного забезпечення учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначені зокрема Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зрозуміло, що в умовах воєнного стану така ситуація є вимушеною мірою, але не потрібно забувати, що лише завдяки самопожертві осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії, коштом їх власного життя і здоров’я, вдалося її локалізувати та врятувати не лише нашу країну, а й увесь світ, від руйнівного радіаційного забруднення.

Щира подяка та шана всім ліквідаторам наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які не шкодуючи свого життя та здоров’я, захищали нашу країну від наслідків наймасштабнішої техногенної катастрофи у світі.

15 СІЧНЯ 1992 РІК: ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ЗАТВЕРДИЛА МУЗИЧНУ РЕДАКЦІЮ ДЕРЖАВНОГО ГІМНУ УКРАЇНИ

Створення українського гімну бере початок з осені 1862 року. Український етнограф, фольклорист, поет Павло Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна». Цей вірш поширився серед українофільських гуртків, об’єднаних у громади.

20 жовтня 1862 року шеф жандармів князь Долгоруков дав розпорядження вислати Чубинського «за вредное влияние на умы простолюдинов» на проживання до Архангельської губернії під нагляд поліції.

Композитор Михайло Вербицький написав музику на слова Павла Чубинського.

У 1917—1920 роках «Ще не вмерла Україна» став одним з державних гімнів УНР та ЗУНР.

17 червня 1917 року американське видання The New York Times опублікувало замітку про затвердження офіційного перекладу гімну України:

Nay, thou art not dead, Ukraine,

See, the glory’s born again,

And the skies, O brethren,

Smile once more!

As in Springtime melts the snow

So shall melt away the foe,

And we shall be masters

Of our homes.

Soul and body, yea, our all

Offer we at freedom’s call—

We, whose sires were mighty

Cossack braves.

15 січня 1992 р. музична редакція Державного гімну була затверджена Верховною Радою України, що знайшло своє відображення у Конституції України. 6 березня 2003 р. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний гімн України».

Законопроектом пропонувалося затвердити як державний національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами тільки першого куплету і приспіву пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна».

Закон України «Про Державний Гімн України» від 6 березня 2003 року.

Стаття 1. Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького зі словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського в такій редакції:

«Ще не вмерла України і слава, і воля,

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду».

Стаття 2. Встановити, що урочисті заходи загальнодержавного значення розпочинаються і закінчуються виконанням Державного Гімну України.

Музичне виконання Державного Гімну України здійснюється під час проведення офіційних державних церемоній та інших заходів. 

Стаття 3. Наруга над Державним Гімном України тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

"Ще не вмерла Україна" 🇺🇦 Державний Гімн України/Історія створення

22 січня      День Соборності України

22 січня 1918 року незалежність була проголошена IV Універсалом Української Центральної Ради, а через рік, в 1919 році, в цей же день на Софійській площі у Києві відбулося офіційне об'єднання Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки. Так вперше за багато століть історичні українські регіони об'єдналися в одну державу.  

День Соборності України - факти 

За часів радянського режиму День Соборності не відзначався, більше того - будь-яка згадка про нього знищувалася, цей день вважали "контрреволюційним святом". Перше офіційне святкування відбулося в 1939 році, у місті Хуст, столиці Карпатської України. Тоді ці землі перебували у складі Чехословаччини. На демонстрацію вийшло понад 30 тисяч українців - так День Соборності став наймасовішим заходом українців за 20 років. 

На державному рівні День Соборності України вперше відзначили в 1999 році після указу чинного президента країни Леоніда Кучми. Однак в 2011 році указом президента Віктора Януковича День Соборності був скасований на офіційному рівні, як і День Свободи 22 листопада - замість них 22 січня був заснований День соборності і свободи. Втім, уже в 2014 році президентським указом Петра Порошенка День Соборності України був відновлений. 

День Соборності України - традиції свята

Головна традиція в День Соборності - це живий ланцюг, який українці вибудовують, символізуючи об'єднання українських земель і державну єдність. Історія цієї традиції починається в 1990 році - тоді живий ланцюг простягнувся з Києва до Львова та Івано-Франківська, Стрия, Тернополя, Житомира та Рівного. За різними оцінками, участь в акції взяли близько трьох мільйонів чоловік. 

Відтоді це стало доброю традицією, яку щороку влаштовують у різних куточках України. У Києві 22 січня таким чином "з'єднують" два береги Дніпра - лівий і правий, символізуючи об'єднання Сходу і Заходу України.

27 січня — Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

«Ми не заспокоїмось, поки по землі ходитиме  бодай один єврей…» — ці слова дослідники Голокосту приписують Адольфу  Гітлеру, стверджуючи, що сказав він їх відразу після приходу до влади. Чи так було насправді — достеменно невідомо. Натомість відомо, що нацистський режим за 12 років свого існування знищив 6 мільйонів представників цього древнього народу. 

Процес цей розпочався в Німеччині і з часом поширився по всій окупованій гітлерівцями Європі: нацисти  створили в захоплених ними країнах розгалужену мережу концтаборів. Загалом перший концтабір за часів правління Гітлера з’явився в Дахау, неподалік  Мюнхена, у березні 1933 року. Потім були відкриті «Треблінка», «Освенцим», «Вестерборк» та інші. Умови перебування там були жахливими. Наприклад, у «Треблінці» майже не було ніякої інфраструктури, крім газових камер та житлових приміщень для підрозділів СС.

Після закінчення Другої світової війни Сполучені Штати, Велика Британія, срср і Франція заснували Міжнародний військовий трибунал. Для вищих чиновників третього рейху, безпосередньо причетних до розв’язання війни і скоєння кривавих злочинів проти людства.  Тож у  листопаді 1945 року вони постали перед судом у Нюрнберзі. Зокрема, Герман Герінг — віцеканцлер та один з найвідоміших нацистських лідерів, міністр закордонних справ Йоахім фон Ріббентроп, Ганс Франк, генерал-губернатор окупованої нацистами Польщі, нацистський ідеолог Альфред Розенберг, Ернст Кальтенбруннер, старший офіцер СС і глава Головного управління безпеки Рейху та деякі інші. 

У жовтні 1946-го 12 підсудних були засуджені до смертної кари, троє виправдані, а решта  отримали тюремні терміни. Найважливіший обвинувачений, Герман Геринг, скоїв самогубство в тюремній  камері, а Рудольфа Гесса, який вважався в гітлерівській Німеччині людиною № 2, засудили до довічного ув’язнення. Своє нікчемне життя він скінчив у 1987 році в тюрмі «Шпандау». За досить загадкових обставин…

Відбулися судові процеси і над нацистами «меншого калібру», причетними до винищення євреїв та скоєння інших злочинів проти людства. На лаві підсудних опинилися, зокрема, і кати концтабору «Освенцим». Досить показовим був процес над ідеологом «остаточного вирішення єврейського питання» Ейхманом, який зумів втекти з Німеччини вже тоді, коли її вулицями гуркотіли радянські танки, і 16 років переховувався в одній з країн Південної Америки. Та всевидющий ізраїльський «Моссад» все ж «вирахував» його місцезнаходження і в результаті хитромудрої операції вивіз  до Ізраїлю. За всю історію цієї країни, тобто за більш як 70 років, судді винесли єдиний смертний вирок: життя цього нікчеми обірвалося в зашморзі на шиї. І все ж…

Історики, які досліджують тему Голокосту, стверджують: багато ейхманів, чиї руки по лікті в єврейській крові, зуміли уникнути розплати за свої діяння. З різних причин: хтось зумів утекти, хтось — відкупитися грошима своїх  жертв, не останню роль відіграла і велика політика…

Український рахунок Голокосту

Напередодні німецького вторгнення в Україну, у червні 1941-го, на її теренах проживало понад 2 мільйони євреїв. Німці, ледь перетнувши кордон, відразу ж взялися за «вирішення єврейського питання». Про трагедію, що сталася наприкінці вересня 1941 року в київському урочищі Бабин Яр, де зондеркоманди СС розстріляли понад 33 тисячі людей, серед яких було й багато грудних дітей, знають в усьому світі. А ось про те, що перші розстріли розпочалися ще в липні, відомо далеко не всім.

«Доблесні війська вермахту тріумфальною ходою просуваються вглиб комуністичної імперії, знищуючи на своєму шляху наших найзаклятіших ворогів», — писали влітку 1941-го німецькі газети. «Тріумфальна хода» полягала, мабуть, у масових розстрілах людей, якими вона супроводжувалася. Загалом на українській землі, за підрахунками істориків,  загинуло близько 1,5–1,6 мільйонів євреїв, тобто майже 70 відсотків від усіх, що тоді тут жили.

Так ось, Ізраїль  багато років тому заснував звання «Праведник народів світу», яке присуджується  тим, хто в роки Другої світової війни рятував євреїв від знищення на території Європи, окупованій нацистами. Визнані Праведниками отримують медаль і почесну грамоту, а їх імена увічнюють у Яд Вашем на Горі пам’яті в Єрусалимі. Отже, на 1 січня 2021 року, це звання отримали 2673 українців, а наша країна за  кількістю Праведників  посідає   четверте місце у світі, поступаючись  Польщі, Нідерландам і  Франції. 

Ось такий він, «Голокост по-українськи»!..

https://armyinform.com.ua/2023/01/27/27-sichnya-mizhnarodnyj-den-pamyati-zhertv-golokostu-2/

Освітнє відео до Міжнародного Дня пам'яті жертв Голокосту (27 січня)

28 січня     -     День затвердження Державного 

Прапора України

Синьо-жовте поєднання утвердилося як українські національні кольори під час європейської «Весни народів» у 19 столітті. Але загалом ця символіка з нами зі значно давніших часів.
Поєднання блакитного тла та жовтого малюнку зустрічається в символіці українських населених пунктів, починаючи з часів Русі. Козаки використовували синє тло та малювали жовті хрести, небесні світила та зброю на полкових і сотенних знаменах.

Під час хвилі європейських революцій 1848 року, названої «Весна народів», синьо-жовтий стяг утвердився вже як прапор українського народу. Тоді, у червні 1848-го, таке знамено вперше підняли над ратушею у Львові.
На Наддніпрянщину, яка була в складі Російської імперії, синьо-жовтий прапор як символ української національної боротьби прийшов після подій революції 1905–1907 років. А вже за десятиріччя, у 1917-му, він став офіційним стягом української державності. Під синьо-жовтими прапорами відбувалися маніфестації українців. З ними українські воїни 100 років тому вирушали в бій. У квітні 1918-го синьо-жовті прапори підняли над кораблями Чорноморського флоту у Севастополі.

А після втрати незалежної української держави синьо-жовтий прапор залишався символом національної боротьби та спроб відновити державність у різних регіонах України.
Навіть в радянській Україні були спроби піднести національний прапор. 1 травня 1966 року над будинком Київського інституту народного господарства у Києві (нині Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана) замість червоного прапора зранку височів синьо-жовтий. Студент Георгій Москаленко та робітник Віктор Кукса, які це зробили, планували викликати неабиякий резонанс – прапор мали побачити студенти і робітники заводу «Більшовик», що зранку збиратимуться в колони на першотравневу демонстрацію. Через 9 місяців КГБ знайшов сміливців. Вони отримали відповідно 3 та 2 роки таборів суворого режиму.

22 січня 1973-го в Чорткові на Тернопільщині Володимир Мармус із вісьмома товаришами вивісив 4 національні прапори.
26 квітня 1989-го у Львові під українським прапором відбувся мітинг пам’яті жертв Чорнобильської трагедії, а 22 травня того ж року – Шевченківське свято в Києві. 23 березня 1990 року він з’явився над Тернопільською міськрадою; 3 квітня – над Львівською ратушею; 24 липня – урочисто піднятий над Київською міською радою.

4 вересня 1991 року національний синьо-жовтий прапор замайорів над Верховною Радою України. А за кілька місяців, 28 січня 1992-го, ВРУ офіційно затвердила його Державним Прапором України.

Відтоді український прапор піднімали над Еверестом. Він майорів на зустріч антарктичним вітрам на станції «Академік Вернадський». Літав у космос з Леонідом Каденюком. Вертолітним ронделем на фюзеляжі пролітав над смарагдовими джунглями Конго в складі миротворчої місії. Піднімався на п’єдестал разом з олімпійськими чемпіонами, починаючи з 1996 року. Стрічками майорів на куртках і рюкзаках протестувальників під час Революції гідності. Нескорено йшов на зустріч солоним вітрам та російським окупантам на тральщику «Черкаси» в Криму. Сьогодні прапор – з нашими військовими на їхніх плечових шевронах, у рюкзаках та на позиціях. Вони бережно підписують його своїми позивними побратимам на пам’ять. Він майорить над вільними і звільненими містами України. А українці на окупованих територіях чекають, коли він знову з гордістю розвіватиметься у їхніх містах, селищах та селах.

29 СІЧНЯ – ДЕНЬ ПАМ`ЯТІ ГЕРОЇВ КРУТ

Наступ більшовиків українське військове командування очікувало з полтавського напрямку - саме туди скерували свіжі та найбоєздатніші підрозділи. Але наступ почався з іншого боку. 

У грудні 1917-го станцію Бахмач на Чернігівщині - важливий залізничний вузол на кордоні УНР і Росії - охороняв загін Першої української військової школи ім. Б. Хмельницького. На початку 1918 року до них надійшло підкріплення з Києва - 1-ша сотня Куреня студентів Січових Стрільців. Це були студенти Українського народного університету, київського Університету Святого Володимира (нині ім. Т. Шевченка), гімназисти старших класів. Вони зайняли оборону біля станції Крути  - між Ніжином і Бахмачем, за 130 км від Києва.

Вранці 29 січня 1918 року розпочався наступ більшовиків на станцію Крути. За різними даними їх було від 4 до 6-7 тисяч. З українського боку в бою під Крутами брали участь 300-600 бійців. Бій тривав кілька годин: були відбиті декілька атак, бойові втрати більшовиків складали до 300 убитих, а ще поранені, полонені.

Аби уникнути оточення, українським військам віддали наказ відійти. Тоді, відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення. Взвод у сутінках втратив орієнтир і вийшов на станцію Крути, яку вже зайняли червоноармійці. Близько 30 юнаків взяли у полон, катували, а потім стратили.

Бій під Крутами - його значення

У бою під Крутами українські війська виконали наказ командування - наступ більшовиків було зупинено. Наші війська організовано відступили, руйнуючи за собою колії й мости. А Симон Петлюра мав час придушити повстання більшовиків, яке тоді ж розпочалося на заводі "Арсенал".

Саме цими днями тривали переговори між УНР і країнами Четверного союзу (Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною та Болгарією). Важливо було, аби на той момент українська столиця перебувала під контролем Центральної Ради - затримка більшовиків під Крутами дозволила це зробити.

9 лютого 1918 року був підписаний Берестейський мирний договір - УНР була визнана як самостійна держава, а її армія отримала підтримку німецької та австро-угорської армій у боротьбі з більшовиками.

Пам’ятай про Крути - факти та заходи до Дня пам’яті Героїв Крут

• Близько 30 юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків та були страчені, поховали біля Аскольдової Могили. Всі вони визнані героями, але відомі прізвища лише 19 загиблих. Павло Тичина присвятив Героям Крут вірш "Пам'яті тридцяти".

• У 2006 році на місці бою під Крутами встановлено пам'ятник.

• До 80-ї річниці бою під Крутами Монетний двір випустив в обіг пам'ятну монету номіналом 2 гривні.

• У 2019 році на екрани вийшла історична драма Олександра Шапарєва "Крути 1918", яка отримала неоднозначні відгуки.

До Дня пам’яті Героїв Крут в Україні проводять тематичні лекції та зустрічі в музеях, історичні уроки у закладах освіти, організовують круглі столи та книжкові виставки, що висвітлюють хроніку подій січня 1918 року та подвигу Героїв Крут.

Бій під Крутами - трагічна і важлива подія в історії нашої країни, яка нагадує про боротьбу за незалежність України. Історія повторюється - сьогодні ми продовжуємо тримати оборону від російської навали.

15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав 

Щорічно 15 лютого в Україні відзначають День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Офіційно дата була встановлена в Україні 11 лютого 2004 року указом Президента України на заміну радянському Дню пам’яті воїнів-інтернаціоналістів.

Афганська війна була останньою з великих імперських авантюр Радянського Союзу. 15 лютого 1989 року останній радянський солдат залишив афганську землю — війна була програна. Про це повідомляє служба зв’язків з громадськістю Командування об’єднаних сил ЗС України.

З гідно зі статистикою, в Афганістані загинули 4 тисячі українців. 72 українських воїни зникли безвісти. Майже 3 тисячі матерів втратили своїх синів, півтисячі жінок стали вдовими, 711 дітей – сиротами.

Більше 8 тисяч українців отримали поранення, 6 тисяч залишилися інвалідами. Це страшна ціна, яку заплатила Україна за імперські амбіції Кремля.

Крім афганців, цього дня вшановують і інших військових, які брали участь у різних війнах в часи СРСР та незалежної України. У період незалежності в миротворчих операціях за межами країни загинуло 49 військових.

З самого початку війни на сході України тисячі афганців та ветеранів інших війн добровільно виступили на захист рідної землі від російських загарбників.

У цей скорботний день Україна схиляє голову перед своїми синами, що воювали та загинули в 16-ти країнах світу.

16 лютого – День єднання українського народу

День єднання - зовсім молоде свято, яке згуртувало українців і показало, що ми - єдиний народ.

Президент України Володимир Зеленський на тлі чуток про вторгнення Росії в Україну заявив про створення нового свята. День єднання України тепер відзначається щорічно 16 лютого.

Історія свята

Взимку 2022 року без пояснень Росія стягнула війська і військову техніку до українського кордону, після чого світові ЗМІ заявили про можливість військового вторгнення РФ в нашу країну. Серед можливих дат початку війни британське видавництво The Sun назвало 16 лютого.

Володимир Зеленський закликав українців не панікувати і оголосив цю дату Днем єднання України. Голова держави зареєстрував указ про створення свята.

За словами Зеленського, це свято має згуртувати українців навколо національної ідеї і показати російським пропагандистам, що ми - єдиний народ. "Українці мають різний рівень доходів, професію і віросповідання, але всі вони люблять свій дім і хочуть жити в мирі", — заявив президент.

Як відзначають День єднання

16 лютого в День єднання всі державні та житлові будівлі країни можуть підняти український прапор, а о 10:00 виповнюється гімн України. Українські телеканали цього дня транслюють Марафон єдності, а також обговорюють нагальні питання в країні.

Українці вітають один одного з Днем єднання і приєднуються до святкування різними способами. Наприклад, 16 лютого можна прийти на роботу або навчання у вишиванці або прикріпити до одягу синьо-жовту стрічку. Багато батьків одягають у вишиванку дітей.

Серед заходів до Дня єднання в закладах освіти спільно з МОН та Інститутом національної пам’яті проводяться уроки, присвячені єднанню, 16 лютого і уроки з медіаграмотності — 17-18 лютого.

Серед заходів 16 лютого також проходить молебен за єднання в Софії Київській.

До свята в соцмережах запустили флешмоб. В рамках челенджу потрібно зробити фото з прапором України і поставити на фото хештег #UAразом, а потім передати це завдання іншій людині. 

19 лютого – День Державного Герба України!

Як державний символ – Державний Герб України, тризуб був затверджений постановою Верховної Ради України №2137-XII від 19 лютого 1992 року.  Це один із трьох державних символів нарівні з прапором і гімном.

В Конституції України сказано, що  головним елементом Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого.

Затвердження тризуба гербом Української Народної Республіки було знаком свободи кожного громадянина нової  української держави.

Наш герб,  наша святиня,  має давню та величну історію, він народжений із споконвічного народного прагнення  до волі та незалежності. Національний символ, що уособлює тисячолітній зв’язок поколінь – минувшини, сьогодення та майбутнього.

Шануймо наші державні символи, наші обереги, за які помирали кращі  сини та доньки української землі!

Слава Україні! Героям Слава!

20 лютого – День Героїв Небесної Сотні

21 лютого - Міжнародний день рідної мови

10 цікавих фактів про українську мову

1. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.

2. За лексичним запасом найближчою до української мови є білоруська — 84% спільної лексики. Далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно), потім — російська (62%). "До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11", — кажуть експерти.

3. В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких — кличний.

4. У 448 році візантійський історик Пріск Панійський під час перебування в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова "мед" і "страва". Це була перша згадка українських слів.

5. Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української до середини XIX століття була назва "руська мова".

6. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру "П".

7. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера "Ф".

8. Українська мова багата на синоніми. Наприклад, слово "горизонт" має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.

9. Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.

10. Українська мова має велику кількість зменшувальних форм. Навіть слово "вороги" може звучати як "вороженьки".

24 лютого 2024 року – друга річниця початку повномасштабної війни 

10 березня — День Державного Гімну України

Також пісня «Ще не вмерла Україна» була національним гімном за часів УНР (Українська Народна Республіка) та ЗУНР (Західноукраїнська Народна Республіка).

Гімн України зараз, як і в минулому, єднає серця українців, де б вони не були. Нині “Ще не вмерла України” звучить по всьому світу, адже з ними на вустах захисники ідуть у бій. Його тихо наспівують в окопі. Він гучно звучить у деокупованих містах та селах і гордо славитиме нашу Перемогу. Слава Україні! Героям Слава!

14 березня - День добровольця в Україні. 

20 квітня  -  Міжнародний день вдячності волонтерам

26 квітня 2024 року – 38 річниця аварії на Чорнобильській атомній електростанції

5 серія «Книга-мандрівка. Україна». Чорнобиль

УРОК ПАМ‘ЯТІ ЧОРНОБИЛЯ: 1 КЛАС

Казка про Чорнобиль

16 маловідомих фактів про Чорнобиль

8 травня    День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війни  

Тематичні матеріали Українського інституту національної пам’яті:

• Набір електронних інтерактивних листівок «Україна в роки Другої світової війни (1939-1945)»

• Відеопроєкт “Друга світова: 75 років потому”

• Виставка «Тріумф людини. Мешканці України, які пройшли нацистські концтабори»

• Брошура «Україна у Другій світовій війні»

• Книга «Війна і міф» (англомовний варіант)

• Відеопроєкт «Війна і міф», який розвінчує ключові радянські міфи про Другу світову війни

• Настільна гра «УПА - відповідь нескореного народу»

• Відеоісторія «За що боролася УПА?»

• Виставка «Українська Друга світова»

• Виставка «УПА - відповідь нескореного народу»

• «Бабин Яр: пам’ять на тлі історії. Путівник для вчителя» - збірник навчально-методичних розробок шкільних занять на основі віртуальної виставки та документального фільму

• Серія плакатів «Війна не робить винятків. Жіночі історії Другої світової»

• Видання “Рокада: чотири нариси з історії Другої світової” (авторка - Олена Стяжкіна)

• Оцінка демографічних втрат України у період Другої світової війни // Українська Друга світова: Матеріали міжнародної наукової конференції до 70-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

• Інформаційна карусель про Другу світову війну

9 травня –   День Європи в Україні

І разом з усією вільною Європою 9 травня в Україні будемо відзначати День Європи. Європи об’єднаної, в основі якої має бути й буде мир. Європи нашої, частиною якої Україна завжди була, є й буде. 9 травня, ми будемо вшановувати нашу історичну єдність – єдність усіх європейців, які знищили нацизм і переможуть рашизм”, – наголосив Президент України.

Україна платить високу ціну за своє повернення до Європи. Небесна сотня поклала своє життя за цінності, які закладені у підвалини об’єднаної Європи: права людини, людська гідність, демократія і верховенство права. Коли українці стали щитом на шляху загарбників і обламала зуби ординцям, які у імперському засліпленні почали марити вже не тільки Києвом і Львовом, але й Берліном і Парижем, Європа почула й зрозуміла Україну. Ми відчули справжню підтримку і невдавану симпатію. Сьогодні Європейський Союз стоїть пліч-о-пліч з Україною у нашій боротьбі проти російської агресії, а членство України в ЄС вже нікому не здається фантастичним.  Синє європейське знамено з 12-ма зірками, що символізують повноту й досконалість майорить поруч з нашим синьо-жовтим стягом.  

• Другий рік поспіль Україна відзначає День Європи 9 травня разом із країнами Європейського Союзу. Відзначаючи День Європи сьогодні, ми підкреслюємо важливість нашої єдності та сили й спільного руху в майбутнє.

• Попри триваючу війну, ми ні на крок не зупиняємось у наших європейських прагненнях, а навпаки дедалі глибше інтегруємось в європейський простір у всіх сферах. ЄС ухвалив рішення про відкриття переговорів з Україною про вступ, це дає є чітке розуміння подальших кроків та реформ, необхідних  для досягнення критерії членства.

• За два роки, подавши заявку на членство в Європейському Союзі на пʼятий день повномасштабної війни росії проти України, наша держава виконала низку рекомендацій ЄС та запустила фундаментальні реформи, які стосуються судової сфери, посилення боротьби з корупцією, антиолігархічних заходів, боротьби з відмиваннях коштів, прав національних спільнот та медіа ринку. Це все наближає нас до норм права Євросоюзу, інтегрує у велику родину країн ЄС.

• Століттями російська імперія, радянська влада, а потім і рф намагались будь-якими способами відірвати Україну від європейської спільноти. З перших років незалежності українці боролися за демократичний шлях розвитку та протистояли всім спробам підводити європейське майбутнє України.  

• Сьогодні Україна повертається до родини європейських держав зі спільними цінностями та прагненнями. Наша держава відважно відбиває російську збройну агресію, захищаючи демократичні підвалини Європи та виборюючи відновлення миру і безпеки на континенті.

• Тож сьогодні разом з ЄС ми відзначаємо наш шлях та зусилля, яких ми вже доклали, аби повернутися до Європи, а також вкотре підкреслюємо, що європейська мрія українців як ніколи сильна, і ми впевнено йдемо до мети.

Матеріали за посиланням:

https://drive.google.com/drive/u/2/folders/102ISHzxQN6x6ffjIL5m7pptfhFGnIFM

14 травня День пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни 

16 травня  День вишиванки

День вишиванки 2024 – Вишиваємо перемогу

День вишиванки 2024 року пройде під час повномасштабної війни і буде особливо важливим. Це свято об'єднує українців, прославляє нашу культуру та спростовує міфи російської пропаганди. Ми розповімо, коли відзначається День вишиванки в Україні 2024 року і як з'явився наш народний одяг.

Якого числа День вишиванки

Всесвітній день вишиванки відзначають щорічно в третій четвер травня. У 2024 році свято випадає на 16 травня.

Як з'явився День вишиванки

День вишиванки заснувала 2006 року Леся Воронюк, студентка Чернівецького університету ім. Федьковича. Вона запропонувала студентам обрати один день і всім разом прийти на заняття у вишиванці. Спочатку у вишитому одязі до університету прийшли кілька десятків студентів. Потім до акції долучилися деякі викладачі, а з роками свято ставало дедалі популярнішим.

Протягом кількох років День вишиванки в Україні став дуже популярним, а особливо широко відзначався в Чернівцях. Датою урочистості було обрано третій четвер травня, тобто будній день. Це підкреслює, що вишиванка може бути звичайним повсякденним елементом гардероба, а не лише святковим одягом.

Історія та візерунки української вишиванки

Точний період появи українських вишиванок встановити не можна, але відомо, що зачатки цього ремесла існували за кілька тисячоліть до нашої ери. Археологи знаходили залишки стародавнього посуду з візерунками, схожими на вишиванку.

Мистецтво вишиванки стрімко розвивалося в Київській Русі. У ті часи вишиті сорочки були дуже дорогими і доступними лише для багатіїв. Існували спеціальні школи вишивальниць при школах і монастирях, які здебільшого працювали на замовлення знатних осіб.

З 17 століття мистецтво вишиванки почало поширюватися в народі. Вишивати вміла кожна українка. Дівчата вишивали рушники на своє майбутнє весілля і демонстрували родичам нареченого. Якщо наречена погано володіла голкою, то її могли вважати невмілою господинею.

Поступово вишиванки стали доступнішими і все частіше використовувалися в побуті. З'явилися не тільки жіночі, а й чоловічі вишиті сорочки. З українських класиків вишиванки полюбляв Іван Франко, поєднуючи їх із піджаками та жупанами. Саме в такому одязі він зображений на купюрі 20 гривень.

Інтерактивні вправи до Дня вишиванки

✔ Ця інтерактивна вправа підготовлена на основі привітання Олени Зеленської з Днем вишиванки в Instagram (завантажити)

✔ “Два кольори” Дмитра Павличка (завантажити)

Постав рими у вірші Д. Павличка на місце

✔ Вірш Вадима Крищенка про вишиванку (завантажити)

Розташуй у правильному порядку рядочки вірша В.Крищенка.

✔ Прислів’я про вишиванку (завантажити)

З’єднай частини прислів’їв, приказок про вишиванку.

✔ Розділові знаки (текст про вишиванку) (завантажити)

Перетягни розділові знаки в правильні місця

✔ Розділові знаки (текст про вишиванку-2) (завантажити)

Вдрукуй пропущені розділові знаки

✔ Загадки до Дня вишиванки (завантажити)

✔ Українська мова для 3 класу (завантажити)

"Українські вишиванки" Розташуй абзаци так, щоб утворився текст

✔ Гра "Вишивка" (завантажити)

Повтори візерунок

✔ Інтерактивна вправа "Наведи порядок" прислів'я до Дня вишиванки (завантажити)

Піклуйся  про  своє  здоров'я  -  Здоровим  бути модно!

11 правил ранкової зарядки для дітей

1. В теплу пору року краще надати перевагу зарядці на свіжому повітрі. Така зарядка принесе більше користі і допоможе швидше прокинутись. Якщо ж погода, чи умови не надто сприяють зарядці на вулиці, потурбуйтесь про те, щоб приміщення, в якому дитина займатиметься добре провітрене та наповнене свіжим повітрям.

2. Зарядку слід проводити на голодний шлунок перед сніданком. Але перед вправами краще прополоскати рот, можна випити склянку води.

3. Тривалість зарядки та складність вправ залежить від віку дитини та її стану здоров’я. Але в середньому зарядка не має перевищувати 10-15 хвилин.

4. Збільшуйте складність рухів поступово, щоб дитячий організм звик до навантаження.

5. Не забувайте про музику для зарядки. Під веселу енергійну музику зарядку робити веселіше та цікавіше.

6. Ранкову зарядку починають з швидкої, енергійної ходьби тривалістю не більше однієї хвилини. Потім роблять, чергуючи, вправи для рук, плечового пояса і спини. Далі переходять до вправ на зміцнення м'язів тулуба і формування правильної постави. Вправи для ніг покращують кровообіг і рухливість у суглобах. Не забувайте про правильну поставу та осанку. За цим треба слідкувати, щоб дитина виконувала всі вправи правильно.

7. Закінчувати зарядку варто стрибками, бігом на місці або з пересуванням. Завершальні вправи тривають не більше однієї хвилини. Потім переходять до спокійної ходьби та вправи для заспокоєння дихання (тривалістю - 1-1,5 хвилини).

8. Займайтесь фізкультурою разом з дитиною. Це корисно буде вам, а ще ви зможете контролювати правильність виконання вправ.

9. Стежте за диханням. Вдих слід робити через ніс глибоко, а видих - через рот повільно.

10. Зарядку закінчіть водними процедурами: обливанням, душем або ж обтираннями.

11. Кожні 2 тижні змінюйте вправи, щоб дитині не набридло.

19 травня   День пам’яті жертв політичних репресій

ЯК ВИНИКЛА ІДЕЯ ВІДЗНАЧАТИ ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ПОЛІТИЧНИХ РЕПРЕСІЙ?

У травні 2007 р. Віктор Ющенко – чинний на той час президент України – видав указ у зв’язку з сімдесятою річницею подій “Великого терору”. В документі йшла мова про впровадження у нашій країні Дня пам’яті жертв політичних репресій, який має вшановуватися щороку, третьої неділі травня.

• Як стверджують вчені історики, за період масових репресій на території Української Радянської Соціалістичної Республіки було засуджено близько 200 тисяч людей, а понад 150 000 осіб було розстріляно. Звільнення отримало менше 1000.

ПОЧАТОК ВЕЛИКОГО ТЕРОРУ

1937 рік, у Радянському союзі продовжується 20-річна боротьба з так званими соціально-ворожими елементами. Керівництво радянської влади на чолі з Йосипом Сталіним прагнуть цілковито підкорити собі населення країни. Саме з цією метою впроваджуються масштабні терористичні дії. Народ має звикнути до авторитаризму влади, так вважали представники влади. Проте насправді гасло Великого терору мало досить невинну назву – «Загострення класової боротьби з метою досягнення успіхів у будівництві соціалізму».

У зв’язку з цим, 30 липня 1937 року виходить Наказ НКВД СРСР, у якому йдеться про нагальну необхідність репресувати куркулів, політичних засуджених та осіб з антирадянськими настроями. І хоча ця дата вважається офіційним початком масштабних політичних переслідувань, документи свідчать, що до запровадження Великого терору радянська влада готувалася заздалегідь.

Окрім цього, в Наказі були передбачені так звані ліміти, тобто плани – кількість громадян, які мали понести ті чи інші покарання. В цих планах визначались дві категорії громадян. До перших відносили тих, що підлягали розстрілу, до других – тих, кого мали ув’язнити в таборах Головного управління таборів. Так, для Української радянської республіки, план на розстріл у 1937-1938 рр. складав понад 80 000 осіб.

Ще до того, як оперативний наказ про введення масових репресій увійшов в силу, почалася чистка в лавах самої партії та органів внутрішніх справ. Таким чином верхівка намагалася максимально досягти своїх цілей. Адже тільки звільнивши важливі органи влади від «негідних» можна було досягти цілковитої реалізації репресивних наказів.

МАСОВІ АРЕШТИ

Влітку 1937 року Центральній комісії комуністичної партії України було наказано розіслати по всіх областях України наказ про створення спеціального органу для засудження репресованих. Це були так звані обласні трійки, вони складалися з голови НКВД області, прокурора та секретаря Всесоюзної комуністичної партії більшовиків. Цікаво, що створення подібних репресивних формувань аж ніяк не відповідало Конституції Радянського союзу. Проте, це зовсім не цікавило управлінську гілку влади.

Після того, як людину арештовували, з нею можна було чинити що завгодно. В першу чергу, її позбавляли будь-якого захисту, у тім числі й адвокатського. Про якусь апеляцію чи про те, щоб оскаржити вирок у вищій інстанції, взагалі не було мови. Під час цинічних психологічних знущань та фізичних катувань заарештований готовий був зізнатися у будь-яких «злочинах». До речі, сам наказ про введення великого терору схвалював будь-які тортури для впливу на репресованих. Нелюдські знущання називали просто фізичним впливом.

Людей засуджували неправомірно незважаючи на можливу невинуватість. Все виправдовувалось ідеєю – викликати страх у політичних опонентів на будь-які небажані для влади дії.

РУЙНУВАННЯ СВІДОМОСТІ НАСЕЛЕННЯ

Великий терор не викликав у мас нічого окрім глибокого страху та повної недовіри. Люди не могли довіряти не тільки представникам владних структур, але й своїм сусідам, друзям та навіть близьким родичам. Частим явищем стали анонімні наклепи та доноси, арешти знайомих, колег та родичів. Всіх незгідних з тоталітарним режимом називали просто «ворогами народу».

Дуже часто люди вимушено писали доноси на своїх друзів та колег, оскільки боялися, що вони можуть зробити це першими. Наклепи, які не мали під собою жодних підстав, стали для багатьох своєрідним засобом для зведення рахунків з керівництвом, колегами, сусідами тощо.

Зазвичай процеси засудження мали показовий характер. Таким чином тоталітарний режим намагався цілковито позбутися від представників колишньої еліти, а також дати зрозуміти новим обранцям та усьому населенню країни, наскільки важливим є повне підкорення волі вождя.

Великий терор тривав з липня 1937 року по листопад 1938 року. Саме в листопаді було видано новий наказ Центрального комісії виконавчого комітету партії і Раднаркому, у якому йшлося про припинення методів великого терору та введення законності у галузях досудового розслідування, прокурорського нагляду, арештів та судів.

Проте і під час згорнення засобів великого терору не обійшлося без тієї ж чистки, яка була йому притаманна. Вийшов відповідний наказ, у якому йшлося про фізичне усунення всіх осіб, які брали участь в організації та виконанні репресивних дій.

РЕАБІЛІТАЦІЇ ЖЕРТВ РЕПРЕСІЙ

З тим, що всі дії, спричинені великим терором, вважаються незаконними та осудними, погодилося радянське керівництво після смерті вождя Йосипа Сталіна. Так звана хрущовська «відлига» 1953-1964 рр. відома тим, що у цей період відбувалася реабілітація репресованих. Проте, ця реабілітація була частковою та обмеженою. Левова частка прав політично репресованих не були цілковито відновленими та вони продовжували носити клеймо «ворогів народу».

У 1991 році керівництво Української радянської соціалістичної республіки прийняло особливий Закон, у якому йшлося про реабілітацію політичних засуджених. Він став своєрідним засудженням та відмежуванням від методів “Великого терору”. Проте деякі репресивні засоби не були засуджені, а навіть вважалися правомірними та такими, що мали під собою певне підґрунтя.

У відповідності до закону 1991-го року було реабілітовано близько 250 тисяч громадян, а понад 100 тисяч осіб так і не дочекалися бажаної реабілітації.

І тільки нещодавно, 2015 році злочини тоталітарного режиму радянської влади були цілковито засуджені спеціальними законодавчими актами. Окрім цього, законодавчо заборонено пропагування символіки комуністичного тоталітарного режиму.

У 2018 році депутати Верховної Ради України прийняли закон, який розширив коло людей, що вважаються жертвами політичних переслідувань та підлягають обов’язковій реабілітації.

23 травня День Героїв України