ВІТАЄМО НА СТОРІНЦІ ВИХОВНОЇ РОБОТИ!

2022 - 2023 Н.Р.

День Української Державності 28 липня 2022року 

Україна сьогодні, 28 липня, вперше відзначає День української державності.

Запровадити нове державне свято, яке відзначатиметься у день хрещення Київської Русі-України 28 липня, запропонував торік Президент Володимир Зеленський під час урочистостей з нагоди Дня Незалежності України.Тоді ж глава держави підписав відповідний указ про затвердження Дня державності. 

Україна вперше відзначає День Української Державності 28 липня. Відзначає в час неймовірно жорстокої війни —  на шостому її місяці, після восьми років бойових дій на Донбасі, у протистоянні з московською ордою, що триває упродовж кількох століть. 

Вітаємо з Днем Державного Прапора України.     23 серпня 2022 року

23 серпня відзначається державне свято - День прапора.

Синьо-жовтий прапор для українців − це символ свободи і боротьби за незалежність. 

День Незалежності України 24 серпня 2022 року 

24 серпня 2022 року вітаємо країну та кожного українця з  Днем Незалежності. 

З національним святом українського народу -

Днем незалежності - ми щиро вас вітаємо!

Добробуту, щастя, радості, натхнення,

Добра, здоров’я й злагоди бажаємо.

Нехай це свято вам наснаги додає,

В майбутнє краще доля стежку прокладе.


29 серпня - день пам`яті захисників Ураїни, які загинули за Незалежність.

29 серпня українці відзначають День пам’яті захисників України, які загинули у боротьбі за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність. Вічна  пам’ять героям. Герої не вмирають.

УРОК-КВЕСТ. МИ УКРАЇНЦІ.pptx

Запрошую пройти квест онлайн.




За цим  посиланням  ви   зможете    скачати матеріал.

2_5217898589010795842.pdf

Більше інформаціі за цим посиланням

виховний процес 62f4c1f2d9a1d274700929.pdf

Щодо організаціі виховного процесу в закладах освіти у 2022-2023 н.р.

календар 2022-2023.pptx

Вітаємо з 1 вересня!

Зроби завдання та напиши відповіді.

ВІТАЄМО ПЕРШОКЛАСНИКІВ З 1 ВЕРЕСНЯ! УСПІШНОГО НОВОГО РОКУ!

З ДНЕМ ЗНАНЬ! З 1 ВЕРЕСНЯ! 

Для учнів нашої школи новий навчальний рік розпочався з уроку "Ми Українці: честь і слава незламним".  На жаль, навчальний рік розпочинається в умовах війни, у важкі часи, коли наша країна виборює свою незалежність, право на життя, і платить за це найціннішим - тисячами людських життів…  Учні школи зустрілись на онлайн уроці. На початку заходу вшанували героїв хвилиною мовчання, читали вірші про Україну, ділились своїми враженнями, та мали змогу намалювати малюнки. 

В Україні відбувся наймасовіший урок «Повертаюся до навчання».

 Оце так!🤩📚


У День знань у прямому ефірі спільного телемарафону відбувся Всеукраїнський урок «Повертаюся до навчання» за участю Першої леді України Олени Зеленської, Міністра освіти і науки України Сергія Шкарлета, а також Тіни Кароль, Євгена Клопотенка, Тараса Тополі та Олександра Педана. Провели урок популярні ведучі – Неля Шовкопляс та Руслан Сенічкін.


Зважаючи на безпекову ситуацію, саме діти, їхні батьки та органи місцевої влади зможуть обирати форму навчання – очну, дистанційну або змішану. Але незважаючи на війну, у новому навчальному році Міністерство освіти і науки України підготувало багато цікавих та корисних новинок.


‼️Наймасовіший урок в Україні🔔🇺🇦 офіційно зафіксували представники «Книги рекордів України»‼️


Організаторами Всеукраїнського уроку «Повертаюся до навчання» є Міністерство освіти і науки України, Інститут модернізації змісту освіти і Асоціація інноваційної та цифрової освіти, у партнерстві з Гете-Інститутом Федеративної Республіки Німеччини. 

Відповіді напиши тут

8 вересня – Міжнародний день грамотності

📖8 вересня – Міжнародний день грамотності, його відзначають з 1966 року. Ця традиція була започаткована рекомендацією Всесвітньої конференції міністрів освіти ЮНЕСКО з ліквідації неграмотності, що відбулася в Тегерані у вересні 1965 року.

📚Мета Міжнародного дня грамотності — відзначити, що бути грамотним важливо для кожної людини та суспільства в цілому. Він підкреслює важливість грамотності та хоча б базової освіти як незамінних інструментів, що необхідні для побудови суспільства у XXI столітті.


Для учнів 5,6 класів відбулась онлайн бесіда "Будь грамотним!"


17 вересня  2022 р. - День міста 

Бердянську 195 років

Незламні міста України. Бердянськ – перлина Приазов'я, м'яке Азовське море та кілометри мальовничого узбережжя. У 16 столітті це був надійний притулок для рибалок та козаків. Поруч із ним 1827 року почалося будівництво пристані. У період Другої світової війни націські війська увійшли до Бердянська і безжально знищували його мешканців та інфраструктуру. Але ми знаємо, що українців не здолати!




Бердянськ — курортне містечко на півдні України, із трьох боків оточене Азовським морем. Місто, відоме своїми пляжами і красивими заходами сонця. Місто, що обрало символом свого літа піщану косу із Нижнім Бердянським маяком. Місце, де ще козаки влаштовували поселення і займалися землеробством та рибальством. Місто, де море і смак солі вплетені в ДНК кожного мешканця. 



Вітаємо з Днем міста -

 Бердянську 195 

21 вересня – Міжнародний день миру

21 вересня у всьому світі відзначають Міжнародний день миру 

З 1981 року за ініціативою Генеральної Асамблеї ООН 21 вересня стало днем всесвітньої відмови від насильства та вогню.

В Україні День миру відзначають з 2002 року, згідно з Президентським Указом від 5 лютого 2002 року. Сьогодні мир в Україні не є абстрактним бажанням, це усвідомлена мета, адже за мирне існування, за право жити у власній державі триває боротьба у нашійт країни. І найвищу цінність миру, який є запорукою щасливого життя, сьогодні відчула кожна українська родина. Мир не означає програти війну, мир – це щоденна праця кожного громадянина задля вдосконалення, розвитку і заможного майбутнього.

ООН закликає всі країни світу зупинити військові дії та припинити проливати кров. Цей день для того, аби спонукати окремих людей, групи та громади на всій планеті до осмислення проблем миру, обміну інформацією та практичним досвідом його досягнення.


Відповіді напиши тут

Білий голуб - це символ миру!    Зроби разом з батьками голуба із бумаги. У вас обов`язково вийде!

27 вересня – Всесвітній день туризму та

 День туризму в Україні


    День туризму відзначається щорічно 27 вересня у всьому світі.   У нас  в школі проходить  у цей день "День здоров`я".  Сьогодні нас поділяють сотні кілометрів, але це не може стати на заваді для нашого здоров`я. Тож запрошую всіх учнів та вчителів приєднатися до Дня здоров`я онлайн.  У кінці уроку приділити 3-5 хвилин для веселої руханки. Вибирайте руханки на свій смак за посиланням. 

Учні різних класів мали можливість виконати завдання руханки, та мати гарний настрій. У кого гарний настрій - тот має гарне здоров`я! 

29 ВЕРЕСНЯ - ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ТРАГЕДІЇ БАБИНОГО ЯРУ

29 вересня 2022 року виповнюється 81-ті роковини однієї з найтрагічніших сторінок  в історії ХХ століття – початку масових розстрілів мирного населення, вчинених гітлерівцями в урочищі Бабин Яр під час окупації Києва у 1941-1943 роках.

Ці трагічні події відомі як символ «Голокосту від куль» і нацистської  політики масового знищення населення. Жертвами злочину стали понад сто тисяч людей – військовополонених і цивільних громадян, серед яких представники єврейської національності і ті, хто намагався їх  урятувати, українці, роми, караїми, учасники українського визвольного руху, заручники, «саботажники», порушники комендантської години, пацієнти психіатричної клініки. Розстріли в Бабиному Яру відбувалися майже щоденно понад два роки від вступу нацистів та їхніх союзників до Києва вересні 1941-го і до завершення окупації міста в листопаді 1943 року. За цей час було знищене практично все єврейське населення міста.

Урочище Бабин Яр у місті Києві – можливо, найбільш жахливий, але далеко не єдиний символ Голокосту в Україні. Масові страти людей за національною, етнічною, расовою, культурною, релігійною та класовою ознаками проводилися тоталітарними режимами у минулому столітті на всій території України.

Для учнів 8-9 класів відбулась онлайн відео презентація "Сумна історія народу: Бабин Яр".Учні мали можливість побачити та дізнатись про справжню історію цієї трагедії. Та побачити приклад того, до чого призводить людиненависницька ідеологія. Урочище Бабин Яр в 1941-1943 роках символ страждань цивільного населення.

2 жовтня - День працівників освіти!

Вітаємо З Днем вчителя!


 4 жовтня – Всесвітній день захисту тварин

  4 жовтня – у світі відзначають Всесвітній день тварин (World Animal Day) — міжнародний день, спрямований на привернення уваги людства до прав тварин та їх добробуту, так як щодня тварини опиняються на межі зникнення . Дата проведення Дня тварин була вибрана на честь дня пам’яті відомого католицького священика Франциска Ассизького, померлого 4-го жовтня 1226-го року, котрий вважається в католицькій культурі покровителем тварин. В Україні День захисту тварин святкується починаючи із 2000 року.

Відзначення Всесвітнього дня тварин – це нагода вчергове нагадати про те, що люди – сусіди та друзі усіх живих істот. "Саме на плечі людей покладена відповідальність за захист та процвітання майбутніх поколінь представників фауни. Відомо, що для більшості людей масові заходи завжди були основним способом боротьби за соціальну справедливість та реформи. Завдяки підвищенню обізнаності люди стають гуманнішими, що в результаті може породити правові реформи та соціальний прогрес, які в свою чергу зроблять планету безпечним місцем для життя тварин", - йдеться у повідомленні Державної екологічної інспекції у Сумській області. 

За цим посиланням можна знайти цікаві уроки по цій темі 

Дивись разом з батьками та слухай аудіоказки.

У цей день учні 5  класів мали змогу пригадати про те, що люди – сусіди та друзі усіх живих істот, що ми відповідальні за тих кого приручили. Учні  7 класів  приймали участь у розвивально-пізнавальному заходу "Вертляві хвостики".  Пригадали про те , що тваринам краще дома ніж в притулку, вчились бути відповідальними господарями тварин, відповідали на запитання вікторини. Та запам`ятали, що треба мати чуйне, щедре, велике і добре серце, щоб знайшлось в ньому місце і маленькій комашці. 

130-річчя з Дня народження Михайла Кравчука 

17 грудня 2021 року Верховна Рада України прийняла постанову про відзначення на державному рівні 130-річчя з Дня народження Михайла Кравчука.  

Кравчук Михайло (130 років).pptx

12 жовтня – Всесвітній день перелітних птахів


Пташиний міграція є природним дивом. Перелітні птахи летять сотні і тисячі кілометрів, щоб знайти кращі екологічні умови і місця існування для годування, розведення та вирощування дитинчат. Коли умови в місцях розмноження стають несприятливими, відлітають в регіони, де умови кращі. Перелітні птахи мають ідеальну морфологію і фізіологію літати швидко і на великі відстані. Завдяки діяльності мігруючих птахів підтримується баланс екосистеми в цілому. Міграція птахів є одним із індикаторів біорізноманіття, здоров’я екосистеми, змін клімату.

Це дивно, як перелітні птахи можуть переміщатися з дуже високою точністю. До кінця не вивчено як мігруючі птахи знаходять шлях. Було доведено, що вони здатні орієнтуватись по сонцю протягом дня, по зіркам в нічний час, і по геомагнітному полю в будь-який час. Деякі види можуть навіть виявити поляризоване світло, яке багато перелітних птахів можуть використовувати для навігації в нічний час.

Цікавий факт: один з найдовших перельотів без зупинки здійснюють грицики малі з Аляски, його довжина близько 7 тисяч км.


Для учнів 7 класів відбувся Виховний захід  "Онлайн гра "Пташки наші друзі",  учні мали можливість дізнатись нове про пташок виконати цікаві завдання, намалювати птах.

14 ЖОВТНЯ: ,ПОКРОВА, ДЕНЬ КОЗАЦТВА, ЗАХИСНИКА І ЗАХИСНИЦЬ УКРАЇНИ

Зроби цікаву поробку та намалюй малюнок разом з батьками! 

Презентація  Гра для справніх патріотів "Зростаємо мужніми" за посиланням.

Квест гра "Козацькому роду нема переводу" за посиланням 


На передодні свята для учнів 5,6,9 класів відбувся онайн виховний захід Гра для справжніх патріотів "Зростаємо мужніми".  Учні мали можливість дізнатись історію свята, виконати цікаві завдання, дізнатись нове про захиснків та козаків, намалювати патріотичний малюнок.  

16 ЖОВТНЯ — ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ


Здорове харчування — це не тільки добре самопочуття і позбавлення від багатьох недуг, міцна нервова система і нормалізація ваги, але й любов та повага до себе, це прагнення до здорового і тривалого життя.

Крім того, кожні сніданок, обід і вечеря у сімейному колі є важливими кроками до зміцнення зв’язку між членами родини.

Дедалі більше українців прагне споживати здорову їжу: ретельно вивчає інформацію про склад продуктів і готує вдома смачні страви з натуральних продуктів, обмеживши додавання некорисних інгредієнтів, таких як сіль, цукор та надмірна кількість жиру.

Центр громадського здоров’я нагадує правила здорового харчування (ухвалені МОЗ України 8 грудня 2018 р.), дотримання яких допоможе почуватися краще, а також запобігти розвитку багатьох захворювань.

Що таке здорове харчування?

Це збалансоване споживання білків, вуглеводів, жирів, вітамінів і мікроелементів з урахуванням добової фізіологічної потреби людини у харчових і біоактивних речовинах.

Рекомендації для здорового харчування

Щодня людина, залежно від її віку, фізичної активності та впливу деяких інших факторів, потребує певної кількості калорій за рахунок уживання корисних харчових продуктів, які одночасно з енергією постачають важливі речовини — білки, жири, вуглеводи, харчові волокна, вітаміни, мінерали, біофлавоноїди, пробіотики.

Користь від споживання натуральних рослинних та білкових продуктів доведено багаторічними дослідженнями із залученням мільйонів людей у різних країнах на всіх континентах. Вона полягає у зменшенні ризику захворіти, покращенні якості та збільшенні тривалості життя, коли ми обираємо здорове харчування.

Основним джерелом солі, цукру та жиру, зокрема трансжирних кислот, є харчові продукти, що пройшли технологічну обробку. Додавання перерахованих інгредієнтів значно посилює смакові властивості їжі. Водночас, тривале споживання солодкої, солоної та жирної їжі істотно збільшує ризик небезпечних захворювань серця та судин, діабету і раку.

Регулярне харчування, повільне споживання їжі у пристосованих для цього місцях позитивно впливає на функціональний стан органів травлення, запобігає появі зайвої ваги і пов’язаних із нею небезпечних для здоров’я станів — високого артеріального тиску, атеросклерозу та підвищенню рівня цукру у крові.

Достатнє уживання рідини є однією з обов’язкових умов для забезпечення належної фізичної та розумової активності людини. Вода, кава та чай мають бути основним джерелом рідини. Слід істотно обмежити вживання калорійних напоїв, зокрема солодких газованих, соків та соковмісних напоїв. Що менше людина споживає алкогольних напоїв, то краще для її здоров’я.

Харчова безпека — це питання спільної відповідальності, де зменшення ризику отруєнь та кишкових інфекцій залежить також від споживача. Правила харчової безпеки включають всі етапи поводження з їжею до її споживання.

Активний спосіб життя має відомі переваги у забезпеченні здорового і тривалого життя. Щоденні, улюблені вами види фізичної активності є найкращим варіантом дозвілля.

Завантажити «Тарілку здорового харчування»: розподіл раціону за групами продуктів.

Змінити раціон за один день неможливо: головне послідовно йти до мети — тоді здорове харчування стане для вас природним.

Починайте з невеликих кроків:

Поступово ваше харчування стане здоровішим та смачнішим.

Бережімо себе і харчуймося правильно!

Для учнів 6, 7 класів  пройшов онлайн урок-бесіда "Здорове харчування це здорово!"  Учні мали можливість пригадати, хто вживає здорову їжу,  у того добре самопочуття, гарний настрій. Дізнались, що входить в тарілку здорового харчуваня, та мали змогу намалювати корисні продукти, овочі та фрукти. 

18 жовтня - європейський день боротьби з торгівлею людьми


Європейський день боротьби з торгівлею людьми започаткований   18 жовтня 2007 року Європейським Парламентом як день консолідації діяльності з підвищення рівня обізнаності щодо феномену торгівлі людьми та небайдужості громадськості до цього явища.

Напередодні, 17 листопада 2005 року була підписана Конвенція Ради Європи “Про боротьбу з торгівлею людьми” – перший міжнародний договір, який вимагає від держав забезпечити виплату компенсацій жертвам за нанесену шкоду.

Після цього, Європейський парламент одноосібно прийняв звіт “Стратегії запобігання торгівлі жінками та дітьми, які є вразливими до сексуальної експлуатації”.

Країни, які ратифікували Конвенцію Ради  “Про боротьбу з торгівлею людьми” вдосконалюють систему надання допомоги потерпілим за кошти державних структур, процедури розгляду судових справ, координують діяльність силових відомств у сфері протидії торгівлі людьми з боку відповідних державних установ.

Торгівля людьми − глобальний злочинний бізнес, сучасна форма рабства, що грубо порушує права людини.

Діяльність у сфері торгівлі людьми є найшвидше зростаючою кримінальною діяльністю у світі. За оцінками Міжнародного центру із запобігання злочинності ООН, щорічний грошовий обсяг за даний транснаціональний злочин становить 30 мільярдів доларів на рік, що робить його другим за величиною після торгівлі наркотиками. 

Існує чимало різноманітних видів експлуатації: сексуальна, трудова, економічна, усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях, використання в порнобізнесі, використання у військових конфліктах, залучення до злочинної діяльності, трансплантація чи насильницьке донорство, примус до заняття проституцією, рабство і ситуації, подібні до рабства, примусова праця, залучення в боргову кабалу та інші.

Найбільш розповсюдженою у світі формою експлуатації людини є трудова експлуатація, яка потіснила із сумнівного лідерства сексуальну.

Також зазнало змін співвідношення жертв торгівлі людьми за ознакою статі – якщо раніше майже 85% постраждалих були жінки та дівчата, то зараз 60% постраждалих складають чоловіки.

У випадку експлуатації праці кінцевою метою торгівлі людьми є саме примусова праця. Про те, що праця є примусовою, може свідчити:

 використання  людини, яка працює через погрозу застування насильства;

невиплата винагороди за раніше виконану роботу;

погроза видачі працівника-нелегала органам влади;

обмеження свободи пересування;

 неповернення невідібраного паспорту або інші обставини. 

Поміж іншим, до трудової експлуатації на практиці відносять примусову консумацію та примусове залучення особи до жебрацтва, особливо дітей. Найпоширенішими злочинами щодо неповнолітніх українців є експлуатація в дитячій порностудії, схиляння до проституції, дитяча праця у сфері послуг та жебрацтво. Діти в силу свого віку є найменш захищеною та вразливою категорією громадян. За статистикою, в Україні 30% дівчат і 10% хлопців до 14 років ставали жертвами насилля. Торгівля дітьми відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, який є одним з найбільш латентних та складних для розслідування злочинів проти волі, честі та гідності особи. 

Експлуатація охоплює широке коло ситуацій, пов’язаних з торгівлею людьми  і стосується як дітей, так і дорослих, працю яких можуть використовувати на будівництвах, у сільському господарстві, в приватних господарствах чи на тяжких низькооплачуваних роботах.

За останні десять років Україна перестала бути країною походження. Зараз  наша держава є країною походження, країною транзиту та країної призначення “живого товару”.

Для жертв торгівлі людьми не має національностей, кольору шкіри або рівня освіти та заможності.

Будь-яка людина може стати особою, яка постраждала від торгівлі людьми, особливо в умовах економічної кризи та збройного конфлікту, коли складні життєві обставини вимушають людей погоджуватися на дуже ризикові пропозиції працевлаштування.

День обізнаності про торгівлю людьми присвячений підвищенню уваги про таке ганебне явищє, як торгівля людьми.

Заходи, які проводяться в Європейських країнах у цей день, прагнуть подолати сучасне рабство у всіх його проявах. Повернути права постраждалим особам та зробити світ більш безпечнимм для його мешканців.

Мешканцям Ковельщини, яким загрожує небезпека потрапити у ситуацію з торгівлею людьми рекомендуємо звертатися за наступними адресатами:           

НАЦІОНАЛЬНА БЕЗКОШТОВНА ГАРЯЧА ЛІНІЯ З ПИТАНЬ ПРОТИДІЇ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ ТА КОНСУЛЬТУВАННЯ МІГРАНТІВ

527 – безкоштовні дзвінки з мобільних телефонів в Україні

0-800-505-501 – безкоштовні дзвінки зі стаціонарних телефонів в Україні

Графік роботи гарячої лінії: пн-нд з 08:00 до 20:00

527.org.ua – електронні консультації

ЄДИНИЙ КОНТАКТ-ЦЕНТР СИСТЕМИ БЕЗОПЛАТНОЇ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ

0 800 213 103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів)

Цілодобова гаряча лінія департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України   (044) 238-16-57

Управління міграційної поліції ГУНП у Волинській   (0332) 74 22 14, (063) 9037001

Департамент соціального захисту населення Волинської облдержадміністрації

(0332)77 82 04

Управління соціального захисту населення Ковельської райдержадміністрації

(03352) 59 502

телефони станом на 2021 рік


9 листопада – День української писемності та мови 

День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Встановлене воно було 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства». 

   Дата Дня української мови та писемності припадає на православне свято – день вшанування преподобного Нестора-літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Адже дослідники вважають, що саме з його праці починається писемна українська мова. Колись навіть дітей віддавали до школи саме у цей день, після служби у церкві, де молились та просили у Нестора-літописця аби благословив майбутніх учнів. Це й не дивно, адже преподобний здобув всесвітню славу взявши участь у літописанні Київської Русі і залишивши світу неоціненний скарб – «Повість минулих літ».  Назву «українська мова» вживали, починаючи з XVI ст., на позначення мови українських земель Речі Посполитої.  Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Число мовців – понад 45 млн, більшість яких живе в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці.  



5.ppt

«Суспільне мовлення» запрошує всіх охочих долучитися до Радіодиктанту національної єдності–2022.

Метою радіодиктанту є не перевірка грамотності учасників всеукраїнського флешмобу, а об’єднання людей навколо України в усьому світі.

Цьогоріч «Суспільне мовлення» запропонувало усі можливі формати для участі в Радіодиктанті: трансляції на радіо, телеканалі та діджитал-платформах.

Зокрема, для того щоб написати радіодиктант, 9 листопада об 11:00 за київським часом необхідно увімкнути ту платформу, яка є для вас зручною:

Наступного дня, 10 листопада буде оприлюднено текст диктанту, тому для того щоб ваш диктант перевірили фахівці, необхідно надіслати паперового листа за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 26, 01001. Важливо, щоб гриф дати надсилання був не пізніше ніж 10 листопада.

Також можна сфотографувати або відсканувати написаний текст (у форматі .jpg, .png, .jpeg, .tiff, .pdf) та надіслати його до 11:00 10 листопада на адресу rd@suspilne.media або через електронну форму для отримання робіт. Її оприлюднять на сайті ukr.radio 9 листопада.

Організатори закликають робити фото та відео того, як ви пишете диктант чи готуєтеся до нього, та публікувати в соціальних мережах із гештегом #радіодиктант2022.


Протягом тижня для учнів 5, 6, 7, 8, 9  класів відбулись Виховні заходи онлайн.  День української писемності та мови – це свято, коли в нас є нагода «вклонитися» рідній мові – її красі та виразності, влучності та розмаїтті. Учні дізнались історію свята, чому важливо розмовляти українською. Приймали участь в онлайн квесті та виявлись справжніми знавцями української мови. 

16 листопада – Міжнародний день Толерантності

Міжнародний день толерантності — свято, яке відзначається 16 листопада в усьому світі. Його запровадили у 1995 році за рішенням ЮНЕСКО. Саме цього дня ухвалили Декларацію принципів терпимості. У ній йдеться про рівність усіх людей, незалежно від їхнього віросповіданн, етносу або кольору шкіри. Ці принципи закріпили у Загальній декларації прав людини, що проголошує неприйняття усіх форм дискримінації, недопущення геноциду і покарання за нього.( https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_503#Text )

Толерантність – це вміння людини ставитись без агресії до думок інших людей, до їх способу життя, віросповідання, звичаїв, традицій, ідей і почуттів.


Для учнів  6,7 класів відбувся Урок-квест" Стежиною толерантності" ,   Гра подорож "Якого кольору толерантність".  Учні дізнались історію свята, вчились бути толераними, визначали які риси притаманні толерантному класу. 

Міжнародний день відмови від паління 

17 листопада


17 ЛИСТОПАДА (ЧЕТВЕР) Міжнародний день відмови від паління - Встановлений Американським онкологічним товариством (American Cancer Society) в 1977 році. Мета Міжнародного дня відмови від паління - сприяти зниженню поширеності тютюнової залежності, залучення до боротьби проти куріння всіх верств населення і лікарів усіх спеціальностей, профілактика тютюнопаління та інформування суспільства про згубний вплив тютюну на здоров'я. Відзначається щорічно в третій четвер листопада. 

  Європейський день захисту дітей від сексуальної експлуатації і сексуального насильства - 18 листопада 

18 листопада відзначається Європейський день захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, який було започатковано у 2015 році. Україна відзначає цей день разом з іншими європейськими країнами, адже ситуація з сексуальним насильством щодо дітей має місце у всіх країнах, регіонах та громадах, це трагічна реальність для всіх наших суспільств. На жаль, це може статися будь-де і будь з ким.

Розвиток нових технологій і мереж підвищив можливості для злочинців щодо вчинення сексуальних злочинів проти дітей. За експертними оцінками, кожні 9 хвилин на веб-сторінці демонструються діти, які зазнали сексуального насильства та приблизно кожна п’ята дитина в Європі є жертвою тієї чи іншої форми сексуального насильства, і в 70-85% випадків кривдником є той, кого дитина знає.

Сексуальна експлуатація та насильство щодо дітей залишається прихованою проблемою і забороненою темою. Дуже часто діти бояться про це говорити, і навіть коли вони про це говорять, справи часто не доводяться до логічного завершення.

Сексуальна експлуатація та сексуальне насильство щодо дітей- це серйозне порушення прав дітей, що завдає довготривалих та часто згубних наслідків на все їхнє життя.

За переконанням Ради Європи, для попередження ситуацій насильства вкрай важливо відкрито обговорювати проблему, проводити відповідне навчання фахівців, здійснювати просвітницьку діяльність серед батьків та дітей. Для подолання грубих порушень прав дитини потрібно об’єднувати зусилля міжнародних організацій, представників громадського сектору та держави. Варто згадати, що Україна ратифікувала Конвенцію Ради Європи про захист дітей від сексуального насильства та сексуальної експлуатації у 2012 році і тим самим взяла на себе відповідальність щодо здійснення заходів із запобігання сексуальній експлуатації і насильства над дітьми.

Таким чином, завданнями проведення заходів до Європейського дня захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства є:

Міністерство освіти і науки України рекомендує організувати та провести в закладах освіти навчальні заняття, лекції, вебінари, круглі столи та інші заходи, враховуючи умови воєного стану. До можливих заходів можна включити розмови, дискусії, флешмоби, презентації, показ фільмів на тему сексуального насильства над дітьми, інші творчі ініціативи та медіа-події. Вітаються всі ініціативи, що стимулюють та заохочують дитячі проекти, участь дітей та взаємодію між самими дітьми, а також ті, що об’єднують дітей та політиків, посадовців, педагогів, батьків та фахівців із захисту дітей. Дітям потрібно надати інструменти, простір, можливість і підтримку для участі в розробці та реалізації заходів, політик, програм чи інших ініціатив для запобігання та реагування на сексуальне насильство та експлуатацію.

Інформаційно-методичні ресурси для проведення заходів до Європейського дня захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства:

1. Серія із 6-ти навчальних відеоуроків для батьків та дорослих, які працюють з дітьми та для дітей «Батьківство в епоху цифрових технологій»:

1) Захист дітей онлайн;

2) Сексуальний шантаж;

3) Секстинг;

4) Секс-чатинг;

5) Грумінг;

6) Зображення сексуального характеру, що використовуються для помсти.

2. Відеоролик «Почни говорити» для дітей та дорослих щодо попередження сексуальних домагань в спорті. Ролик доступний за посиланням.

3. Відеоролик «Розкажи дорослому, якому довіряєш» щодо попередження сексуального насильства щодо дітей в колі довіри. Ролик доступний за посиланням.

4. Листівка “Про Європейський день для дітей”.

5. Відеолекція для фахівців “Сексуальне насильство над дітьми: форми та ознаки”

6. Інформаційно-методичний посібник «Сексуальне насильство над дітьми: причини, наслідки, профілактика»

7. Книжка для читання дітям  «Кіко та рука»

8. Мультфільм «Кіко та рука»

9. Листівка для батьків «Навчіть дитину правила «Тут мене не торкайся»

10. Брошура для батьків «Навчіть дитину правила «Тут мене не торкайся»

11. Відеокурс для батьків «Навчіть дитину захищатися».

20 ЛИСТОПАДА – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ДИТИНИ

Кожна дитина з народження має свої права, а підростаючи, повинна мати більше можливостей брати участь у житті суспільства, готуватися до самостійного життя, користуватися правами свободи думки і слова.

       Щорічно, 20 листопада, відзначається Всесвітній день дітей. Кожного року його відзначають у річницю прийняття Конвенції про права дитини.

        У 1954 році Генеральна Асамблея ООН рекомендувала всім країнам заснувати Всесвітній день дитини, який слід відзначати як день світового братерства і розуміння між дітьми та сприяння благополуччю дітей усього світу. Урядам було запропоновано самостійно вибирати відповідну для цього дня дату. 20 листопада 1959 року Генасамблея ООН прийняла Декларацію прав дитини, а 40 років, 20 листопада 1989-го – Конвенцію про права дитини.

Основна ідея Конвенції полягає в найкращому забезпеченні інтересів дитини. Положення Конвенції зводяться до чотирьох основних вимог, які мають забезпечити права дітей: виживання, розвиток, захист і забезпечення активної участі в житті суспільства. Головний принцип, який проголошує Конвенція, – визнання дитини повноцінної і повноправною особистістю.


    21 листопада - День Гідності та Свободи

21 листопада 2022 року Україна в восьме відзначатиме День Гідності та Свободи. Цього дня з інтервалом у дев’ять років розпочалися два наймасовіші протести в сучасній Україні: у 2004 році – Помаранчева революція, у 2013-му – Революція Гідності. Після перемоги Помаранчевої революції в листопаді 2005 року президент України Віктор Ющенко запровадив державне свято – День Свободи 22 листопада, яке у грудні 2011 року скасував Віктор Янукович. Після Революції Гідності 13 листопада 2014 року президент України Петро Порошенко підписав указ № 872/2014, згідно з яким 21 листопада відзначається як День Гідності та Свободи. Цей день установлено «з метою збереження та донесення до сучасного та майбутнього поколінь інформації про доленосні події в Україні початку ХХІ століття, утвердження ідеалів свободи й демократії, а також віддання шани патріотизму та мужності громадян, які восени 2004-го й у листопаді 2013-го – лютому 2014 року стали на захист демократичних цінностей, прав та свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору». 

Цього року цей день пройде під гаслом "Вистояли на майдані - переможемо у війні!" та рекомендовано провести виховні години "Україна - країна нескорених!"

Зроби разом з батьками патріотичну листівку

Для учнів школи відбулась єдина Виховна година " Україна - країна нескорених". На цих уроках учні дізнались історію свята,  про події які відбувались  у 2004 році – Помаранчева революція, у 2013-му – Революція Гідності. 

ВСЕУКРАЇНСЬКА АКЦІЯ «16 ДНІВ ПРОТИ НАСИЛЬСТВА»


Щорічно з 25 листопада до 10 грудня проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства» з метою привернення уваги до проблем подолання насильства в сім’ях, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.

Період акції охоплює наступні важливі дати:


        25   листопада      -   Міжнародний    день боротьби   з   насильством

 СТОП БУЛІНГ! 


ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ ПРО БУЛІНГ?   

   Однією з найбільш актуальних проблем на сьогодні є цькування (булінг) серед дітей. Прийняття 18 грудня 2018 року Верховною Радою України Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (законопроект № 8584) несе за собою ряд змін у вирішенні вищеназваної проблеми. Так, нарешті законодавчо визначено поняття булінг, внесено зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення України та ряду Законів України.

   Поняття «булінг»

   Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві. У тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

— систематичність (повторюваність) діяння;

— наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);

— дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

      ТЕЛЕФОНИ ДОВІРИ

§Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);

§Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;

§Гаряча лінія питань запобігання насильству 116 123, 0 800 500 333;

§Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;

§Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 64 50;

§Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;

§Національна поліція України 102.

ПОРАДИ БАТЬКАМ

  Звертайте увагу на поведінку та настрій своїх дітей, їх фізичний та психічний стан. Можливо, ваша підтримка — це найперше, чого дитина потребує. Якщо ви виявили проблему, пов’язану з булінгом (вашу дитину б’ють чи ображають у школі)звертайтесь:

— з заявою до поліції та закладів охорони здоров’я з фіксацією побоїв,

— до директора школи (письмово, звернення надавайте секретарю із зазначенням вхідного номера на вашому примірнику).

  Отже, при вчиненні подібних дій стосовно вашої дитини варто обов’язково фіксувати побої і звертатись до поліції за номером 102. Після того, як дитину визнають потерпілою, звертайтесь за призначенням адвоката, гарантованого державою, до найближчого центру/бюро правової допомоги:

   Кожна дитина або її законний представник мають право звернутись і отримати безоплатну консультацію юриста. У разі потреби представляти інтереси в суді — усі без виключення діти мають право на призначення адвоката (юриста) за рахунок держави.


26 листопада 2022 року в Україні і світі вшановують пам`ять жертв Голодоморів

Щороку в четверту суботу листопада вшановуємо пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2022-му пам’ятна дата припадає на 26 листопада.

Український інститут національної пам’яті оприлюднив інформаційні матеріали до цьогорічних роковин. Інформаційна кампанія на вшанування пам’яті жертв проходитиме під гаслом «Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо».

Цього року ми вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни Росії проти України. Через дев’ять десятиліть після Голодомору-геноциду проти українців знову застосовують геноцидні практики.

У нинішній війні Росія переслідує ту саму мету, що й під час Голодомору 1932–1933 років – знищення української ідентичності та української нації. І тоді, і нині Росія намагається зламати волю українців до спротиву, кидає проти нас весь свій терористичний арсенал. Сталін у XX столітті та Путін у XXI зробили вибір на користь геноцидів, бо інші методи упокорення українського народу не спрацювали.

Трагічні події та злочини, які розгортаються на наших очах, з усією наочністю демонструють: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.

В умовах повномасштабної війни один із ключових способів вшанувати пам’ять убитих голодом  – долучитися до акції «Запали свічку» та закликати українців по всьому світу і громадян інших країн засвітити вогники у вікнах як вияв скорботи за загиблими, віри в перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди не повторювалися.

26 листопада, о 16:00, долучіться до Загальнонаціональної хвилини мовчання.

Оцінки кількості загиблих внаслідок Голодомору 1932–1933 років коливаються від 3 до 7 мільйонів жертв. Називаються й більші цифри. Радянський Союз намагався приховати правду про геноцид. У роки Голодомору західні уряди, прагнучи не погіршувати відносини з СРСР, воліли мовчати. Після Другої світової війни на міжнародному рівні було засуджено нацизм, проте злочини радянського режиму, зокрема й Голодомор-геноцид українців, залишилися без належної та єдиної міжнародної оцінки навіть після розпаду Союзу. А ще через три десятиліття режим у Росії знову вдався і до геноцидних практик щодо українців, і до використання голоду як інструменту, щоб тиснути на міжнародну спільноту.

Наше сьогодення вчить: щоб слугувати запобіжником проти повторення трагедій і злочинів минулого, наша пам’ять має бути живою і чесною, а в ставленні до тих, хто вчиняє злочини проти людства, не повинно бути подвійних підходів.

Тому цьогорічна кампанія на вшанування пам’яті жертв Голодомору проходитиме під гаслом «Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо!».

Пам’ятаємо злочин сталінського геноциду та його жертв. Єднаємося, тому що єдність є запорукою нашої перемоги. Роз’єднаність і непорозуміння стали причиною втрати українцями власної держави у 1920-х, її окупації більшовиками і вчинення злочину геноциду. Але зараз Україна і світ – інші. Ми маємо власну державу та Збройні сили, підтримку світу, військову, фінансову, дипломатичну допомогу. І найголовніше – згуртованість народу. Тому ми вистоїмо й переможемо.

Детальна історична довідка про Голодомор-геноцид

Візуалізація з гаслом «Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо!»

Відео з анонсом вшанування пам’яті та акції «Запали свічку»

Підбірка книг, відео, банерів та виставок про Голодомор, доступних для поширення

Візуалізація з цьогорічним гаслом розроблена у співпраці зі Світовим Конґресом Українців 


Джерело: Український інститут національної пам'яті

Для учнів 6,7,8 класів вібдувся  Виховний захід "«Голодний Експеримент над людським життям»", учні дізнались історію подій Голодомору, про геноцид українського народу. Намалювали карту пам`яті, вшанували хвилиною мовчання тих, кто не зміг пережити геноцид українського народу.

 1 ГРУДНЯ  - ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ ЗІ СНІДОМ


Щорічно 1 грудня згідно з рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Генеральної Асамблеї ООН, прийнятими в 1988 році, відзначається Всесвітній день боротьби зі Снідом. Цей день започатковано з метою підвищення обізнаності про епідемію СНІДу, викликаної поширенням ВІЛ-інфекції, а також як день пам’яті жертв цього захворювання. 

92352.pptx
СНІД онлайн.pptx

3 грудня 2022 року виповнюється 300 років від дня народження Григорія Савича Сковороди 

3 грудня 2022 року виповнюється 300 років з дня народження Григорія Сковороди – видатного українського філософа, просвітителя-гуманіста, поета, педагога. Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 04. 11. 2020 року № 973–ІХ  «Про відзначення  300-річчя від дня народження Григорія Савича Сковороди».

1. Методичні рекомендації для вчителів української мови та літератури щодо відзначення 300-річчя від дня народження видатного українського письменника Григорія Сковороди

2. Тематична презентація в формі віртуальної виставки «Світ Сковороди», яка присвячена творчій та культурно-громадській діяльності видатного українського філософа-митця (автор: Орлова Т.Г., завідувачка бібліотекою Сумського ОІППО) - завантажити

3. Крилаті думки із трактатів та листів філософа Григорія Сковороди 

4. Презентовано офіційну айдентику національної кампанії «Світ Сковороди»

URL-адреса https://arts.gov.ua/prezentovano-oficzijnu-ajdentyku-naczionalnoyi-kampaniyi-svit-skovorody/

5. За 300 днів до святкування 300-річчя з дня народження Григорія Сковороди в інстаграмі з'явився його акаунт.

Знайти 28-річного Грега (саме так Григорій Сковорода підписував свої листи) можна за ніком @skovoroda.today 

6. Віртуальна виставка Художньої літератури про Сковороду

URL-адреса  https://old.libr.dp.ua/ScGallery/ngal.phtml?idg=11

7. Афоризми Григорія Сковороди

URL-адреса https://osvita.ua/school/literature/s/63970/

8. Соціокультурний проєкт «Сковорода-300» від Одеської академії неперервної освіти Одеської обласної ради 

Матеріал на сайті https://znayshov.com/News/Details/materialy_do_300-richchia_z_dnia_narodzhennia_hryhoriia_skovorody

3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями 

Щороку 3 грудня відзначається день людей з інвалідністю.

Генеральна Асамблея ООН закликала держави проводити подальшу інтеграцію осіб з інвалідністю в життя суспільства. Міжнародний день людей з інвалідністю не є святом, а покликаний привернути увагу до проблем цих людей, захисту їхніх прав, гідності і благополуччя, акцентує увагу суспільства на перевагах, які воно отримує від участі людей з інвалідністю у політичному, соціальному, економічному і культурному житті. Цей день є нагадуванням людству про його обов’язок виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства – людей із інвалідністю.

Україна, як і всі цивілізовані країни з високою культурою людських відносин, до таких людей ставиться як до людей з особливими потребами, яким необхідна додаткова увага суспільства. Такі люди не називають себе інвалідами, вони не вимагають до себе жалю, для них важливе лише елементарне – можливість жити, бути в суспільстві, самореалізуватися, мати доступ до гідної освіти і робочих місць.

Проведення Міжнародного дня людей з обмеженими фізичними можливостями спрямовано на привернення уваги до проблем цієї категорії суспільства, захист їх гідності, прав та благополуччя. Це день підведення підсумків зробленого, аналіз фактичного становища людей з особливими потребами в суспільстві і визначення планів щодо поліпшення їх життєвого рівня.

Відзначаючи Міжнародний день інвалідів, прогресивне людство засвідчує цим, що громадяни з обмеженими фізичними можливостями потребують особливої уваги. Для них мають бути створені такі умови, які дають змогу відчувати себе рівними серед рівних. Адже саме ставлення до інвалідів визначає ступінь цивілізованості суспільства. Захищаючи гідність таких особливих людей, ми захищаємо своє людське обличчя.

Милосердя, толерантність кожного з нас допоможуть спростити життя людей з обмеженими можливостями, створити майбутнє, де б люди не були виключені з соціуму через проблеми зі здоров`ям.

Бажаємо всім людям з особливими потребами витримки, оптимізму, здоров`я, можливості втілити в реальність ваші плани та задуми!

3 грудня, день інваліда.mp4

5 грудня  Україна та світ  відзначатимуть Міжнародний день волонтера

У всьому світі 5 грудня відзначають міжнародний День волонтера – International Volunteer Day.  Україна – єдина країна у світі, де цей день переходить в День збройних сил, який відзначається 6 грудня. Волонтерський рух у нашій країні став популярним, починаючи з Революції гідності і російської окупації.  

Хто такий волонтер

Волонтер у перекладі з англійської мови означає добровільний помічник. Це люди, які цілком безоплатно працюють скрізь, де потрібна їхня допомога: у дитячих будинках, притулках, школах-інтернатах, будинках престарілих і на війні. Волонтерство – це не робота, а покликання. Це спосіб життя і мислення. Небайдужість до чужої біди, причетність і співпереживання – те, що веде волонтерів вперед.

Коли відзначають День волонтера

У всьому світі 5 грудня відзначають День волонтера. Свято було засновано ще у 1985 році за ініціативою Генеральної Асамблеї ООН. В Україні волонтерський рух розпочався в 90-х роках, а офіційно його визнали 10 грудня 2003 року.

Історія виникнення волонтерства

Офіційно вважається, що волонтерський рух бере початок у 20-х роках XX століття. Після Першої світової війни, у 1920 році у Франції, під Страсбургом, був здійснений перший волонтерський проект за участю німецької і французької молоді, в рамках якого волонтери відновлювали зруйновані війною ферми в районі місць найбільш запеклих боїв між німецькими і французькими військами. Потім цю естафету підхопила Індія, і рух поширився світом.

Волонтери в Україні

Під час Революції Гідності та російської агресії на Сході нашої держави потужний волонтерський рух став зразком єдності українського суспільства, його зрілості і самоорганізації. З того часу волонтери почали збирати гроші по всьому світу на потреби військових, закуповувати на них медикаменти та зброю і везти все це на передову. Багато волонтерів згодом пішли добровольцями на фронт. “Волонтер. Це слово міцно ввійшло в наше життя з 2013 року.

 Волонтер – той, хто добровільно, за покликом серця, віддає свою енергію, час, ресурси і, чесно кажучи, частину свого життя заради допомоги іншим. Починаючи з Майдану, волонтери залишаються тою асиметричною відповіддю, яку не могли передбачити ні режим Януковича, ні “за поребриком”, – йшлося в повідомленні волонтерської організації Повернись живим.

Саме завдяки українським волонтерам – їхній шляхетній жертовності, активній громадянській позиції та фанатичній відданості справі – Україна вистояла й зберегла незалежність. 

І сьогодні волонтери активно працюють, підставляючи плече допомоги нашим захисникам, медичним працівникам, людям, які опинилися у складних життєвих обставинах, або ж мають суттєві проблеми зі здоров’ям.

Низький уклін вам, небайдужі серця!

VID_20221122_134347_446.mp4

6 грудня - День Збройних Сил України


Загальне професійне свято всіх українських військовослужбовців давно заслужило всенародну повагу і шану з боку офіційних державних структур усіх рівнів. Цей День приурочений до дати прийняття Закону незалежної України від 6-го грудня 1991-го року «Про Збройні Сили України». Саме свято - День Збройних Сил України було встановлено у 1993-му році постановою Верховної Ради України

    До складу української армії входять всі роди військ, які представлені Повітряними і Військово-морськими силами України, а також Сухопутними військами. У структуру Сухопутних військ входить армійська авіація і аеромобільні війська, механізовані і танкові війська, ракетні війська і артилерія, високомобільні десантні війська і Війська протиповітряної оборони. У структуру Повітряних сил включені винищувальна і штурмова авіація, розвідувальна, транспортна і бомбардувальна авіація, зенітно-ракетні та радіотехнічні війська.

    Доблесть і честь солдатів і офіцерів - в цьому справжня сила будь-якої армії та українські військовослужбовці зберегли все це і примножили. Український воїн - надійний захисник, відданий патріот і людина, для якої честь, свобода і незалежність далеко не порожній звук.

     У цей День ми приєднуємося до привітань на адресу наших славних військовослужбовців, ветеранів і новобранців, солдатів і офіцерів, генералів та адміралів, бажаємо їм міцного фізичного здоров’я, успіхів у бойовій та тактичній підготовці, надійних тилів, кохання і всіх благ! Божих благословень Вам і Вашим родинам! Зі святом!

Зроби разом з батьками 

9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією 

Щорічно, 9 грудня, за ініціативи Організації Об'єднаних Націй відзначається Міжнародний день боротьби з корупцією (International Day Against Corruption).

Саме в цей день, 9 грудня 2003 року, у мексиканському місті Меріда відбулася політична конференція, на якій була підписана Конвенція ООН проти корупції.

Цей міжнародний договір зобов'язує держави-члени проводити політику протидії корупції, схвалити відповідні закони і заснувати спеціальні органи боротьби з цим явищем. Карними вважаються хабарі, присвоєння бюджетних коштів і відмивання корупційних доходів.

Україна ратифікувала угоду 18 жовтня 2006 року, взявши на себе міжнародні зобов’язання в частині удосконалення антикорупційного законодавства та приведення його до вимог міжнародних стандартів.

У жовтні 2014 року Верховна Рада України ухвалила низку законів щодо боротьби з корупцією, зокрема Закон України «Про запобігання корупції», Закон України «Про Національне антикорупційне бюро», які заклали основи антикорупційної політики й законодавства.

Розв’язання проблеми корупції є одним із пріоритетів для українського суспільства на сьогоднішньому етапі розвитку держави.

Світовий банк пропонує такі 10 засобів для боротьби з корупцією:

1. Корупція полягає не лише в хабарництві: люди, особливо бідні, страждають, коли марнуються ресурси. Ось чому так важливо розуміти різні типи корупції для розробки адекватних відповідей.

2. Сила народу: створити шляхи, які дадуть громадянам відповідні інструменти для залучення та участі в урядуванні - визначити пріоритети, проблеми та знайти рішення.

3. Зменшити бюрократизацію процесів: об'єднати офіційні та неформальні процеси, щоб змінити поведінку та стежити за прогресом. 

4.Використовувати новітні технології для побудови динамічних і постійних обмінів між ключовими зацікавленими сторонами: урядом, громадянами, бізнесом, групами громадянського суспільства, засобами масової інформації, академічними колами тощо.

5. Постійно удосконалювати систему надання державних послуг, де необхідно поєднувати старі і нові моделі.

6. Підтримувати і координувати антикорупційні заходи з ринковими та соціальними силами.

7. Санкції мають значення: покарання за корупцію є найважливішою складовою будь-яких ефективних антикорупційних ініціатив.

8. Підтримувати громадян у протидії корупції на місцевому, національному, міжнародному та глобальному рівнях - відповідно до масштабів.

9. Залучати міжнародну допомогу, визначити шляхи використання міжнародних ресурсів для підтримки антикорупційної боротьби.

10. Втілення будь-якої стратегії повинно постійно контролюватися та оцінюватися, щоб переконатися, що вона відповідає актуальній ситуації. «Часто боротьбу з корупцією ми розуміємо, як щось глобальне, однак є й інший вимір – кожен із нас може протистояти цьому негативному явищу: бути доброчесним і виконувати свою роботу, дотримуючись законодавства, не брати і не пропонувати хабарі, повідомляти про відомі факти хабарництва», - зауважує завідувач сектору з питань запобігання і виявлення корупції Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мар’яна Миглей.

2_5230972752927661289.mp4

10 ГРУДНЯ - МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПРАВ ЛЮДИНИ


Президент Володимир Зеленський підписав указ про День прав людини, який щорічно відзначатиметься в країні 10 грудня.

Про це йдеться в указі від 9 грудня №854/2022.

"День прав людини встановлено в Україні з метою "утвердження та забезпечення прав і свобод людини, що є головним обов'язком держави, посилення консолідації українського суспільства". Крім того, указ підписаний на підтримку рішення Генеральної Асамблеї ООН про святкування 10 грудня Дня прав людини на честь ухвалення Загальної декларації прав людини", - йдеться в документі.

10 грудня 2021 року у світі відзначають Міжнародний день прав людини, заснований Генеральною асамблеєю ООН, бо саме в цей день в 1948 році Організація Об’єднаних Націй прийняла Загальну декларацію прав людини

Генеральна Асамблея проголосила Загальну декларацію прав людини як завдання, до виконання якого повинні прагнути всі народи і всі держави з тим, щоб кожна людина і кожний орган суспільства, завжди маючи на увазі цю Декларацію, прагнули шляхом освіти сприяти поважанню цих прав і свобод і забезпеченню, шляхом національних і міжнародних прогресивних заходів, загального і ефективного визнання і здійснення їх як серед народів держав – членів Організації, так і серед народів територій, що перебувають під їх юрисдикцією.

У Декларації заявлено також, що кожна людина повинна мати всі права і всі свободи, проголошені цією Декларацією, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового або іншого становища.

Крім того, не повинно проводитися ніякого розрізнення на основі політичного, правового або міжнародного статусу країни або території, до якої людина належить, незалежно від того, чи є ця територія незалежною, підопічною, несамоврядною або як-небудь інакше обмеженою у своєму суверенітеті.

2_5231452711228022942.mp4

14 грудня День ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС


Сьогодні ми згадуємо їх – тих, хто усвідомлено й мовчки жертовно віддав за нас своє життя у ядерному котлі. Попри величезну ціну, яку довелося заплатити

14 грудня в Україні відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Указ № 945/2006 про установу цієї пам’ятної дати підписаний Президентом України 10 листопада 2006 року.

Як відомо, 26 квітня 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції, що на Київщині, сталася найбільша в історії людства техногенна катастрофа – Чорнобильська аварія. Лише завдяки самопожертві ліквідаторів наслідків катастрофи, багато з яких заплатили за це власним життям і здоров’ям, вдалося локалізувати аварію та врятувати країну і світ від радіаційного забруднення. За різними даними, протягом лише одного місяця після Чорнобильської катастрофи від отриманого опромінення загинуло від 30 до 200 пожежників і працівників АЕС.

На початковому етапі зусиль з мінімізації наслідків величезного викиду радіоактивних речовин до робіт залучалися військовослужбовці строкової служби. Пізніше, влітку 1986 і далі, величезний обсяг робіт виконували залучені військові запасу та вільнонаймані працівники. За неповними даними, через чорнобильський майданчик пройшли понад 600 тисяч осіб. Працювали вахтовим методом – приїздили одні, отримували максимально допустиму дозу радіації і їхали назад. На зміну приїздили інші. Задля запобігання розповсюдженню радіації наприкінці 1986 року зруйнований реактор накрили спеціальним «саркофагом». За оцінками спеціалістів, під ним залишилося близько 95% палива, яке було в реакторі на момент аварії, а також значна кількість радіоактивних речовин, які складаються із залишків зруйнованого реактора. З міркувань безпеки 15 грудня 2000 року роботу Чорнобильської АЕС було припинено.

Дякуємо всім Героям, які ціною власного життя та здоров’я врятували майбутнє покоління.

Чорнобиль.pptx

14 грудня    Всесвітній день енергозбереження

Ця глобальна подія покликана підкреслити залежність суспільства від енергії та важливість розумного споживання енергії. Він спрямований на інформування людей про глобальне потепління та зміну клімату, а також на заохочення зусиль щодо економії енергоресурсів.

Запаси всіх традиційних видів енергії швидко виснажуються, а виробництво енергії є значним джерелом забруднення. Проте кожен день люди у всьому світі використовує енергію для ведення цивілізованого життя. Звідси й потреба енергозбереження. Організація Об'єднаних Націй (ООН) заявляє, що якщо ми продовжимо нинішні темпи зростання споживання, до 2040 року ми будемо використовувати вдвічі більше нафти і газу, ніж те, що нам взагалі залишається для використання.

19 грудня - День святого Миколая


миколай.mp4

В День святого Миколая

Всіх зі святом вас вітаю!

Щоб здоровʼ я прибуло,

Все погане відійшло.

Хай добро у вашій хаті

Буде завжди відчувати

Кожен з вашої родини —

Від дорослого й дитини.

Радості, добра, тепла,

Хай добробут розцвіта,

Миру, злагоди в сімʼ ї,

Щастя всім — тобі й мені!

Правила безпеки під час зимових канікул

2_5237897545878873521.mp4

25 грудня  Різдво Христове

Різдвяна гра.pptx

1 січня Новий рік - 2023

ЗРОБИ РАЗОМ З БАТЬКАМИ НОВОРІЧНУ ЛИСТІВКУ

22 січня   День Соборності України – 2023 

105 річниця проголошення незалежності Української Народної Республіки


Щороку 22 січня в день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлене Указом Президента України «Про День Соборності України» від 13 листопада 2014 року № 871.

Акт Злуки став історичним об’єднанням українських земель в одній державі.

Він увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це – основоположна віха українського державотворення.

24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991-го. Втім, історики цілком справедливо відзначають, що 24 серпня відбулося відновлення державної незалежності України. Вперше у XX столітті її проголосила Українська Центральна Рада 22 січня 1918 року IV Універсалом. А за рік, 22 січня 1919-го, на Софійському майдані в Києві відбулося об’єднання в одну державу Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки. 

Через невдачу Української революції 1917–1921 років державність зберегти не вдалося. Тому у XX столітті українці змушені були продовжувати боротьбу за неї, аж до відновлення незалежності в 1991-му.

Ключові тези

22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагомістю події української історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки й Акт Злуки українських земель. 

105 років тому – 22 січня 1918 року – Українська Народна Республіка проголосила незалежність і боролася за право бути «самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу». Цей факт руйнує твердження російської пропаганди, буцімто Української держави не існувало, її вигадали більшовики.

22 січня 1918 року вперше у XX столітті українці проголосили незалежність власної держави – Української Народної Республіки. 24 серпня 1991-го відбулося її відновлення.

Проголошення соборності УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року – історичний акт об’єднання українських земель в одній державі, що увінчав соборницькі прагнення українців, розділених кордонами тогочасних імперій. На початку ХХ століття після падіння імперій українці об’єдналися у власній державі. Сьогодні, через трохи більше століття після проголошення Акта Злуки, ми обʼєднані у відстоюванні своєї незалежності і держави. А після перемоги над російським агресором Україна відновить свою соборність.

Термін «соборність» має кілька значень. Це й об’єднання в одне державне ціле всіх земель, заселених певною нацією на суцільній території. І духовна консолідація всіх громадян держави, їх згуртованість, незалежно від національності. Соборність – це також територіальна цілісність держави. Тому звільнення від російського окупанта українських земель є нашою спільною метою.

Соборність невіддільна від державності, суверенітету й незалежності народу, які є фундаментом для побудови демократичної держави, запорукою виживання й існування нації.

Ідея соборності була й залишається базовою національною цінністю українців. А нині вона є передумовою успіху нашого спротиву зовнішній агресії. 

Сьогодні соборність для України означає деокупацію всіх територій, захоплених ворогом, відновлення єдності з Донеччиною, Луганщиною та Кримом.

Соборність передбачає не лише пам’ять про спільне минуле, а й потребує згуртованої співпраці заради майбутнього. Коли ми, люди з різних регіонів країни, разом працюємо, створюємо знакове й важливе, боремося з окупантами.

Радянська та російська пропаганди завжди нав’язували переконання, що українці діляться на «східняків»  і «западенців». Проте в сучасному спротиві російській агресії ми довели свою згуртованість і спільне прагнення жити у вільній державі, яка сама визначає своє майбутнє. Ця пропаганда зазнала краху.

Українська незалежність понад 100 років тому зазнала поразки від більшовиків, зокрема, через використанням ними методів гібридної війни: невизнання своїх військ на території УНР, створення маріонеткових псевдореспублік, підтримку антиукраїнських рухів. Але також – через періодичний брак згуртованості в діях, попри спільне бажання українців жити в обʼєднаній державі. Сьогодні Російська Федерація знову прагне знищити українську державність і окупувати нашу землю. Тож так важливо залишатися монолітними в боротьбі проти ворога.

Нині Україна продовжує боротьбу за незалежність. Тому соборність залишається на порядку денному національних завдань. Цілісність держави буде цілковито відновлена тільки після того, як Україна звільнить усі території, захоплені ворогом.  Соборність – мета Перемоги.

Цьогорічна кампанія до Дня Соборності України проходить під гаслом «Україна соборна. Разом до Перемоги!».

Матеріал взято з сайту https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/zhurnalistam/informaciyni-materialy-do-dnya-sobornosti-ukrayiny-2023-ta-105-yi-richnyci-progoloshennya-nezalezhnosti-ukrayinskoyi-narodnoyi-respubliky

Зроби разом з батьками цікаві поробки до свята

27 січня   День пам'яті жертв Голокосту 


Голокост - це вісім букв болю і страждань. Цим словом називають геноцид євреїв та інших соціальних груп, вчинений нацистами під час Другої світової війни. Крім євреїв, нацисти також винищували гомосексуалів, психічно хворих людей, інвалідів, радянських військовополонених і всіх, кого нацисти вважали "неповноцінним".

День пам'яті жертв Голокосту заснований з метою, щоб люди ніколи не забули про злочини нацистів і щоб пам'ять невинно вбитих була вшанована.

Що таке Голокост

Голокост - це переслідування та масове знищення євреїв та інших соціальних груп, які здійснювали німецькі нацисти та їхні союзники під час Другої світової війни. Під час Голокосту було вбито близько 6 мільйонів євреїв, що становить приблизно третину всього єврейського населення світу.

Крім євреїв, нацисти також вбили близько чверті всіх циган світу, приблизно 10% поляків, приблизно 3 мільйони радянських (включаючи українських) військовополонених, тисячі душевнохворих і непрацездатних.

"Неповноцінних" за нацистськими переконаннями людей утримували в спеціальних таборах смерті. На ув'язнених часто ставили експерименти, а через жахливі умови проживання багато ув'язнених навіть не доживали до страти. Найвідомішим нацистським концтабором був Аушвіц у польському місті Освенцим.

Нацисти також розшукували і розстрілювали євреїв на окупованих територіях. Найвідомішим місцем масових розстрілів євреїв в Україні є урочище Бабин Яр у Києві, де було страчено близько 150 тисяч осіб. Зараз тут знаходиться Меморіальний комплекс, присвячений пам'яті жертвам Голокосту. 

День пам'яті жертв Голокосту - історія дати

День пам'яті жертв Голокосту був встановлений Генеральною Асамблеєю ООН від 1 листопада 2005 року. Україна також брала участь у підписанні документа. Жертв Голокосту щороку згадують 27 січня. У 2023 році цей день випадає на п'ятницю.

Трагедія Голокосту - найтяжчий злочин проти людства.mp4

29 січня 2023 р. – День пам’яті Героїв Крут

29 січня в Україні відзначають річницю бою під Крутами, який для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність, прикладом для сучасних захисників України, як успішно боротися проти численного ворога.

Тоді, 105 років тому, українські вояки й добровольці зупинили на кілька днів наступ більшовиків на Київ. У той час в Бересті тривали переговори між Українською Народною Республікою та країнами Четверного союзу щодо мирного договору. 9 лютого 1918 року його підписали. Цей документ визнав незалежність Української Народної Республіки і став підставою для надання військової допомоги Україні у відбитті російської агресії. 

Бій під Крутами був оборонною операцією, яка зупинила на кілька днів наступ переважних сил ворога. Ця битва символізує патріотизм, стійкість і самопожертву української молоді в боротьбі за державність. 

Міжнародне визнання української незалежності – це те, чим завдячуємо героям Крут. Затримавши російського ворога на чотири дні біля залізничної станції Крути, київські юнаки дали змогу владі УНР розгромити повстання російської п’ятої колони під назвою «повстання на заводі Арсенал» у Києві, а головне – укласти Брестський мирний договір із країнами Четверного союзу й досягнути визнання УНР суб’єктом міжнародних відносин.

Проголошення 22 січня 1918 року незалежності Української Народної Республіки й перше у ХХ столітті її офіційне визнання утвердило на політичній карті світу нашу державу. Хоч вона проіснувала три роки, але був час безперервної боротьби за її збереження. І тоді – понад 100 років тому, й тепер –  ворог той самий. Нинішні захисники України завершують справу крутянців. 

Бій під Крутами – бій за майбутнє України. Завдяки підтримці німецьких та австро-угорських військ відповідно до Брестського договору 1 березня 1918 року українці звільнили від більшовиків Київ, а у квітні – майже всю Україну. В першій у XX столітті війні з російським агресором – радянською Росією – перемогла Українська Народна Республіка.

У Крутах вирішувалася доля молодої української держави. Кілька сотень відважних юнаків та чоловіків зробили свій вибір – виступили проти російської військової агресії, стали на захист України. Вони були різного походження: діти селян, робітників, священників; військові, студенти, гімназисти. Хтось мав бойовий вишкіл, а хтось уперше взяв до рук зброю. Але всі вони розуміли головне – Україна потребує їхнього чину.

Крути – символ боротьби за незалежність України у ХХ і ХХІ століттях. Подвиг крутянців, як і всіх Героїв визвольних змагань, став прикладом для захисників України в сучасній російсько-українській війні. Прикметно, що сміливість і жертовність крутянців порівнюють зі сміливістю та витривалістю оборонців Донецького аеропорту в теперішній російсько-українській війні. Тому Героїв Крут у публіцистиці часто називають «першими кіборгами».

На початку березня 2022 року неподалік місця подвигу Героїв Крут знову відбулися бої захисників України з російськими окупантами, які наступали на Київ. Через 104 роки під Крутами наші війська зупинили наступ ворога, завдали йому болючих втрат, захистили місто Ніжин на Чернігівщині.

Після оборони Бахмача й бою під Крутами російські окупанти почали боятися українських оборонців. Так само під час повномасштабного вторгнення у 2022 році після оборони Києва, Чернігова, Сум, Харкова й Маріуполя російський агресор став  боятися захисників України.

Крути – місце катувань і розстрілу 27 полонених студентської чоти, які, заблукали в темряві й повернулися до станції Крути, що на той час уже була зайнята більшовиками. За понад сто років у росіян не змінилися способи ведення війни. В сучасному збройному протистоянні армія РФ так само несе на окуповані території мародерство, масові вбивства, катування, ґвалтування, викрадення представників місцевого самоврядування, священників, журналістів, активістів. Рашизм – це геноцид.

Багато молодих патріотів – активних учасників відзначення дня пам’яті Героїв Крут зараз зі зброєю в руках крок за кроком наближають нашу перемогу над нащадками російсько-більшовицького агресора – рашистами. Тоді захисники української незалежності не змогли вистояти в боротьбі з переважними силами агресора. Сьогодні ми маємо завершити їхню справу. У нас є професійна, патріотична та вмотивована армія, міжнародна підтримка. І ми знаємо, що поразка у війні з Росією означає для українців репресії, Голодомор, депортації та знищення нашої ідентичності.  

Сьогодні на захист України стали тисячі українців, які ще вчора були мирними людьми: вчителі, студенти, менеджери, бізнесмени, історики, співаки. Щира вдячність усім, хто нині виборює нашу перемогу, право жити у вільній країні на своїй землі.  

Попри те, що за 100 років не змінився ні ворог, ні його методи війни, ми маємо реальний шанс завершити цю боротьбу. Бо наше суспільство зробило свій вибір на користь вільного демократичного розвитку власної держави. Й готове цей вибір захищати, кожен на своєму фронті – воєнному, волонтерському, історичному. 

7 лютого 2023 року —

Міжнародний День безпечного Інтернету

        Міжнародний День безпечного Інтернету запровадили у 2004 році мережі Insafe та INHOPE за підтримки Європейської комісії для просування безпечного та позитивного використання цифрових технологій. Традиційно він проводиться у другий вівторок лютого. В Україні День безпечного Інтернету відзначається з 2009 року.  

       7 лютого 2023 року День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) відзначатиметься під гаслом “Разом для найкращого Інтернету”.  

      Цей день проводиться з метою залучити до дій кожного та кожну, хто відіграє свою роль у створенні кращого Інтернету для всіх, зокрема, наймолодших користувачів. Більш того, це запрошення для всіх до поважливого онлайнового спілкування задля забезпечення найкращого цифрового досвіду.  

15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав


Щорічно 15 лютого в Україні відзначають День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Офіційно дата була встановлена в Україні 11 лютого 2004 року указом Президента України на заміну радянському Дню пам’яті воїнів-інтернаціоналістів.

Афганська війна була останньою з великих імперських авантюр Радянського Союзу. 15 лютого 1989 року останній радянський солдат залишив афганську землю — війна була програна. Про це повідомляє служба зв’язків з громадськістю Командування об’єднаних сил ЗС України.

З гідно зі статистикою, в Афганістані загинули 4 тисячі українців. 72 українських воїни зникли безвісти. Майже 3 тисячі матерів втратили своїх синів, півтисячі жінок стали вдовими, 711 дітей – сиротами.

Більше 8 тисяч українців отримали поранення, 6 тисяч залишилися інвалідами. Це страшна ціна, яку заплатила Україна за імперські амбіції Кремля.

Крім афганців, цього дня вшановують і інших військових, які брали участь у різних війнах в часи СРСР та незалежної України. У період незалежності в миротворчих операціях за межами країни загинуло 49 військових.

З самого початку війни на сході України тисячі афганців та ветеранів інших війн добровільно виступили на захист рідної землі від російських загарбників.

У цей скорботний день Україна схиляє голову перед своїми синами, що воювали та загинули в 16-ти країнах світу.

16 лютого – День єднання українського народу


День єднання - зовсім молоде свято, яке згуртувало українців і показало, що ми - єдиний народ.

Президент України Володимир Зеленський на тлі чуток про вторгнення Росії в Україну заявив про створення нового свята. День єднання України тепер відзначається щорічно 16 лютого.

Історія свята

Взимку 2022 року без пояснень Росія стягнула війська і військову техніку до українського кордону, після чого світові ЗМІ заявили про можливість військового вторгнення РФ в нашу країну. Серед можливих дат початку війни британське видавництво The Sun назвало 16 лютого.

Володимир Зеленський закликав українців не панікувати і оголосив цю дату Днем єднання України. Голова держави зареєстрував указ про створення свята.

За словами Зеленського, це свято має згуртувати українців навколо національної ідеї і показати російським пропагандистам, що ми - єдиний народ. "Українці мають різний рівень доходів, професію і віросповідання, але всі вони люблять свій дім і хочуть жити в мирі", — заявив президент.

Як відзначають День єднання

16 лютого в День єднання всі державні та житлові будівлі країни можуть підняти український прапор, а о 10:00 виповнюється гімн України. Українські телеканали цього дня транслюють Марафон єдності, а також обговорюють нагальні питання в країні.

Українці вітають один одного з Днем єднання і приєднуються до святкування різними способами. Наприклад, 16 лютого можна прийти на роботу або навчання у вишиванці або прикріпити до одягу синьо-жовту стрічку. Багато батьків одягають у вишиванку дітей.

Серед заходів до Дня єднання в закладах освіти спільно з МОН та Інститутом національної пам’яті проводяться уроки, присвячені єднанню, 16 лютого і уроки з медіаграмотності — 17-18 лютого.

Серед заходів 16 лютого також проходить молебен за єднання в Софії Київській.

До свята в соцмережах запустили флешмоб. В рамках челенджу потрібно зробити фото з прапором України і поставити на фото хештег #UAразом, а потім передати це завдання іншій людині. 

19 лютого – День Державного Герба України!

Як державний символ – Державний Герб України, тризуб був затверджений постановою Верховної Ради України №2137-XII від 19 лютого 1992 року.  Це один із трьох державних символів нарівні з прапором і гімном.

В Конституції України сказано, що  головним елементом Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого.

Затвердження тризуба гербом Української Народної Республіки було знаком свободи кожного громадянина нової  української держави.

Наш герб,  наша святиня,  має давню та величну історію, він народжений із споконвічного народного прагнення  до волі та незалежності. Національний символ, що уособлює тисячолітній зв’язок поколінь – минувшини, сьогодення та майбутнього.

Шануймо наші державні символи, наші обереги, за які помирали кращі  сини та доньки української землі!

Слава Україні! Героям Слава!

20 лютого – День Героїв Небесної Сотні

20 лютого українці вшановують День пам’яті Героїв Небесної Сотні, згадуючи найтрагічніші дні масових розстрілів протестувальників під час Революції Гідності 2013–2014 років.

Саме 20 лютого 2014 року в середмісті Києва загинуло найбільше людей – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року за демократичні цінності та територіальну  цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.

Інформаційно-методичні матеріали до Дня Героїв Небесної Сотні вже доступні для завантаження!

20 лютого 2014 року в середмісті столиці України силовики, керуючись наказами тодішньої проросійської влади, вбили 48 учасників Революції Гідності. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, обстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.

До Дня Героїв Небесної Сотні науковці Національного музею Революції Гідності підготували інформаційно-методичні матеріали. Вони стануть у пригоді закладам освіти, бібліотекам, органам місцевого самоврядування й усім, хто цікавиться темою Революції Гідності. 

 Запропоновані матеріали містять зокрема:

Дев’ять років тому учасники Революції Гідності ціною власного життя не дозволили путіну руками Януковича знищити Україну. Про очевидне втручання росії у події в Україні говорив торік за тиждень до повномасштабного вторгнення адвокат родичів Героїв Небесної Сотні Віталій Титич, вважаючи, що терористичний акт 20 лютого – це фінальна стадія подій, яку “формально було організовано спецслужбами ФСБ для легітимізації вторгнення в Україну, зокрема окупації Криму й дальшої війни”. Однак тоді Україна здобула в цій війні першу перемогу, і це сталося завдяки Героям Небесної Сотні. Попереду – остаточна перемога, після якої Україна посяде врешті-решт гідне місце серед вільних демократичних країн.

Закликаємо користуватися перевіреними джерелами щодо подій Революції Гідності та пропонуємо до вашої уваги наші інформаційно-методичні матеріали: https://docs.google.com/.../1kRxxuwfpKA3gUJ7H6I3I.../edit...

Також запрошуємо взяти участь у вшануванні Героїв Небесної Сотні. Програма заходів тут: https://www.maidanmuseum.org/uk/node/2381.

#ЦеПроСвободу #Бути_гідним

Небесна сотня дайджест.pptx
небесня сотня.mp4

21 лютого - Міжнародний день рідної мови


Ти велична і проста.

Ти стара і вічно нова.

Ти могутня, рідна мово!

Мова – пісня колискова.

Мова – матері уста.

І. Багряний

Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.

21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.

 Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.

 Мова функціонує і розвивається тільки в людському суспільстві. Це найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління. Головні функції, що виконує мова — комунікативна, мислеоформлююча, пізнавальна, емоційна, виражальна тощо.

Cьогодні у світі існує близько 6000 мов. На жаль, майже половина з них знаходяться під загрозою зникнення. На думку фахівців, це трапляється в тому випадку, коли її перестають, з тої чи іншої причини, вживати та вивчати більше 30% носіїв мови.

За весь час свого існування українська мова теж зазнавала злети і падіння. Сьогодні, згідно з Статтею 10 Конституції України «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України».

Наша мова є рідною майже для 50 мільйонів чоловік.

Українською мовою розмовляли наші діди та прадіди, а матері та бабусі співали колискові! Народ наш сміявся і плакав рідною мовою. Шануйте і любіть рідну мову, піклуйтеся про неї, захищайте, розкривайте для себе її велич й могутню силу. Збережіть її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!

 

Як довго ждали ми своєї волі слова.

І ось воно співа, бринить.

Бринить, співає наша мова,

Чарує, тішить і п’янить.

Олександр Олесь


24 лютого виповнюється 365 днів від початку злочинного повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну.  

«Вистояли – переможемо!». Інформаційні матеріали до річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

24 лютого виповнюється 365 днів від початку злочинного повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну. Цей напад став кульмінацією загарбницької війни, яку Москва розпочала проти України 9 років тому з окупації Криму у 2014 році.

Ключові повідомлення

Своєю збройною агресією Росія розв’язала першу в XXI столітті континентальну війну в Європі, підірвавши систему колективної світової безпеки, встановлену після Другої світової війни. Світ знову зіткнувся з режимом, який прагне силової ревізії кордонів і прямує до новітнього тоталітаризму. Цей режим назвали «рашизмом» для означення псевдоідеології, замішаної на поєднанні ідей фашизму й більшовизму, нацизму та євразійства, реваншизму і ксенофобії, що прикриваються «православ’ям» та «величчю російської культури».

Повномасштабне вторгнення російських військ в Україну остаточно зірвало маску з агресивного путінського режиму, що 9 років прикидався «миротворцем» та «третьою стороною» у війні на сході України, поширюючи на весь світ дезінформацію, брехню про «Донецьку та Луганську народні республіки», які насправді є підконтрольними Москві окупаційними режимами в Донецькій та Луганській областях України. Путін намагався переконати світ, буцімто в Україні триває «громадянська війна».

Останні 30 років Російська Федерація цілеспрямовано підживлювала імперські амбіції, що зазнали удару через розвал Радянського Союзу, й відпрацьовувала методи відновлення імперського проєкту. Проводила військові спецоперації під різними назвами – «інтернаціональна допомога», «примушування до миру», «внутрішній громадянський конфлікт», «операція з повернення до складу Росії», «визволення», «спеціальна військова операція».

За рік, що минув від повномасштабного вторгнення, Український народ продемонстрував світові приклади мужності, стійкості, сміливості, кмітливості та єдності перед жорстоким ворогом, що чисельно переважає.

Метою російської агресії є не просто загарбання територій, а знищення нашої національної ідентичності, геноцид українського народу. Російська держава й ідеологія рашизму, яку сповідує російський політикум, офіційно заперечують існування українців як окремої нації, а ті, хто не погоджуються з цим, підлягають фізичному знищенню.

На тимчасово окупованих українських територіях росіяни повторюють найгірші практики нацизму – масові розстріли, депортації, знущання з цивільного населення, умисне плюндрування та розкрадання приватної власності та цінностей. Різанина в Бучі, Ізюмі, масове знищення людей у Маріуполі стали наочним проявом геноцидної політики Москви. Звірства, воєнні злочини, зґвалтування, вчинені російськими загарбниками в Україні, шокували світ.

Не маючи спроможності перемогти на полі бою, російська держава-терорист вдається до варварських обстрілів українських міст та критичної інфраструктури. Більшість ракетних атак були націлені на цивільні об’єкти. Руйнуючи нашу енергетику, російські терористи прагнуть спричинити в Україні гуманітарну катастрофу та суспільний хаос, знищити економіку та позбавити міста життя.

Повномасштабний напад пришвидшив консолідацію української нації. Національна єдність стала основою успішного спротиву. Наступ військ РФ вдалося зупинити завдяки спільним зусиллям українців, які стали на захист держави в лавах Збройних сил України, Національної гвардії України та масового волонтерського руху.

Перемога України – запорука світової стабільності. Шляхом брутального, демонстративного порушення норм міжнародного права, РФ прагне демонтувати міжнародний порядок, заснований на правилах, зруйнувати єдність демократичних країн та повернути світ в епоху імперій, сфер впливу та колоніальних воєн.

Замість сили права Москва прагне нав’язати світові право сили. Реалізація цього російського сценарію неминуче призведе до хаосу, воєн, конфліктів та глобальної нестабільності у світі. Враховуючи такі глобальні виклики, як зміна клімату, скорочення природних ресурсів, нестача продовольства, путінський сценарій поставить людство на межу катастрофи. Тому світ має об’єднатися – щоб зупинити Росію.

Героїчний опір українців – це не лише боротьба за фізичне виживання Українського народу та свободу країни. У цій війні Україна захищає свій європейський вибір, свої ідентичність і цінності як частину європейських. Українці проливають кров за вільну, демократичну Європу.

Ми вдячні союзникам за потужну військову, політичну, економічну, фінансову та гуманітарну підтримку. Втім, для остаточної перемоги Україна потребує ще консолідованішої допомоги, передусім – у військовій сфері.

Українці вистояли й довели свою спроможність перемагати російську військову агресію. У лютому 2022 року чимало політиків на Заході були переконані, що ми не вистоїмо проти цієї навали. Але за рік великої війни Збройні сили України захистили Київ, вигнали окупантів з півночі України, провели успішні Харківську та Херсонську наступальні операції.

Сьогодні Україна ефективно стримує російську збройну агресію завдяки зусиллям на військовому, дипломатичному, інформаційному фронтах, а також потужній міжнародній допомозі. Ми боротимемося, доки не звільнимо від окупанта останній сантиметр української землі. Тож наше суспільство має й надалі залишатися консолідованим для перемоги над агресором і розбудови демократичної правової держави в сім’ї європейських народів.

Від 2014 року Україна бореться за суверенітет і соборність. Російський агресор тимчасово окупував окремі українські землі. Але всі вони обов’язково будуть звільнені. Україна переможе ворога й відновить територіальну цілісність.

Вистояли – переможемо!

Історична довідка

2014. Початок

Агресія РФ проти України шокувала українське суспільство, проте не стала несподіванкою для експертів і політологів, які відстежували тенденції змін у зовнішньополітичному курсі Росії від приходу до влади Путіна.

Спусковим гачком для початку збройної агресії Російської Федерації проти України стала Революція гідності (21 листопада 2013 року – 20 лютого 2014 року), коли українці повстали проти узурпації влади корумпованим кланом президента Віктора Януковича та зміни зовнішньополітичного курсу з євроінтеграційного на проросійський.

Після масового розстрілу учасників Революції гідності та втечі багатьох високопосадовців, передусім Януковича, керівництво РФ вирішило скористатися тимчасовим вакуумом влади в Україні, деморалізацією силовиків для захоплення територій України без суттєвого спротиву з боку жертви та міжнародної спільноти.

Російське керівництво віддавна розглядало південні та східні регіони України як ахіллесову п’яту – через них зручно здійснювати втручання в українські справи. Хоч офіційно Москва ніколи не заявляла про  претензії на ці території, однак надавала неформальну підтримку сепаратистським угрупованням на зразок «Донецької республіки», «Донбасу за Євразійський союз», «Єдиного Донбасу» тощо. У 2014 році чимало активістів із цих середовищ стали обличчями антиукраїнських заколотів.

З Кримом ситуація була ще складніша. Надання статусу автономії відвело загрозу сепаратистського конфлікту на кшталт абхазького, південноосетинського та придністровського. Утім, як виявилося, це рішення лише відтермінувало проблему.

20 лютого 2014-го розпочалася активна збройна агресія Росії проти України з переміщенням російських військових підрозділів у Криму та в районі Керченської протоки. Ця дата зафіксована на відомчій медалі Міністерства оборони Росії «За повернення Криму». А в заяві Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року та в Законі України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації» 20 лютого 2014 року визначено днем початку російської агресії.

У лютому – березні конфлікт розвивався в Криму. Туди зайшли російські військові без розпізнавальних знаків; із місцевих жителів створювали та озброювали іррегулярні формування найманців, їх використовували разом із підрозділами збройних сил РФ, дислокованими в Криму. На  півострові встановили режим воєнної окупації.

Також до початку квітня 2014-го Росія почала реалізовувати план  «Новоросія» та дестабілізувати ситуацію на сході країни – підбурювати антиукраїнські протести, захоплювати будівлі обласних державних адміністрацій і правоохоронних органів. 14 квітня виконувач обов’язків Президента України Олександр Турчинов оголосив про початок антитерористичної операції із залученням Збройних сил України.

Перший період збройного конфлікту на сході України – початок квітня до 19 вересня 2014 року.

Контрольовані спецслужбами Російської Федерації озброєні бандитські формування захоплювали адмінбудівлі та проголошували створення «народних республік». Самозвані лідери контрольованих РФ угруповань «ДНР» і «ЛНР» провели фіктивні референдуми про відокремлення від України.

Україна долала «гібридну агресію» РФ, а в червні сили АТО розпочали активні дії зі звільнення території Донецької та Луганської областей від російських терористичних осередків. Провели операції, щоб звузити коло ізоляції, блокувати постачання терористичним угрупованням озброєння, боєприпасів, людських ресурсів, очистити від окупантів українські території та встановити контроль над ними.

За червень – серпень наші військові звільнили від російської окупації низку українських великих і малих міст, сіл та селищ у Луганській та Донецькій областях, відновили контроль над ділянкою у понад 250 кілометрів українсько-російського кордону.

Основні осередки російських окупантів розміщувалися в Донецьку, Луганську, Слов’янську, Горлівці, Макіївці, Сніжному.

Наприкінці серпня 2014-го поблизу Іловайська українські військовослужбовці вперше зіткнулися зі значними регулярними силами російської армії. Щоб уникнути повномасштабного вторгнення, Україна погодилася на підписання 5 вересня Мінської тристоронньої угоди (так званий мінський протокол або перша мінська угода) учасниками Тристоронньої контактної групи: послом Гайді Тальявіні від ОБСЄ, Леонідом Кучмою від України, послом Російської Федерації в Україні Михайлом Зурабовим від Росії. 19 вересня учасники Тристоронньої контактної групи від України, Російської Федерації, Організації з безпеки та співробітництва в Європі та представники окремих районів Донецької й Луганської областей підписали Меморандум про виконання положень Протоколу за результатами консультацій Тристоронньої контактної групи стосовно кроків, спрямованих на імплементацію Мирного плану Президента України Петра Порошенка та ініціатив Президента Росії Володимира Путіна, ухваленого 5 вересня в Мінську.


26 лютого – День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя

Ця пам’ятна дата встановлена 2020 року Указом Президента України № 58 на вшанування мужності й героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території – в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, відзначення річниці проведення 26 лютого 2014 року в місті Сімферополі мітингу на підтримку територіальної цілісності України за участю кримських татар, українців та представників інших національностей.

Війна Росії проти України почалася з Криму. Тимчасова окупація Автономної Республіки Крим та міста Севастополя російськими регулярними з'єднаннями й підрозділами, підпорядкованими міністерству оборони РФ, підрозділами та спеціальними формуваннями, підпорядкованими іншим силовим відомствам РФ, їхніми радниками, інструкторами та іррегулярними незаконними збройними формуваннями, озброєними терористичними бандами та групами найманців, створеними, підпорядкованими та фінансованими Росією, та спроба його анексії, що триває вже 9 років, є актом кричущого порушення норм і принципів міжнародного права, суверенітету й територіальної цілісності України.

24 лютого 2014 року кораблі військово-морського флоту РФ, які охороняли морську акваторію в районі проведення Сочинської олімпіади, прийняли на борт у Новоросійську «зелених чоловічків» (російських військовослужбовців без розпізнавальних знаків ЗС РФ) разом із бойовою технікою та вийшли курсом на Севастополь.

26 лютого на заклик Меджлісу кримськотатарського народу до Верховної Ради Криму вийшли тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей чинити спротив російській окупації та заявили світу про цілісність України. Мітинг зібрав від 5 до 10 тисяч учасників. Наступного дня, о 5-й ранку до парламенту та уряду АРК увійшли регулярні військові формування РФ і захопили будівлі.

28 лютого Верховна Рада Криму під «наглядом» військовослужбовців ЗС РФ проголосувала за проведення референдуму про статус Криму. Того ж дня підрозділи ЗС РФ розпочали блокування українських військових частин та об’єктів на півострові, захопили аеропорти Бельбек і Сімферополь, сухопутні в’їзди до Криму з боку Херсонщини.

16 березня 2014 року відбувся псевдореферендум про статус Криму. Цей захід, зрежисований Росією, бойкотували кримські татари та інші проукраїнськи налаштовані жителі півострова. 25 березня захоплено останню військову частину, що тримала український прапор у Криму – морський тральник «Черкаси» ВМС України. Відтоді Автономна Республіка Крим і місто Севастополь окуповані збройними силами Росії.                                         


Повномасштабне вторгнення. Етапи.

Повномасштабне вторгнення. Етапи

(за матеріалами Генерального штабу ЗСУ)

І етап: 24 лютого – квітень 2022 року

24 лютого 2022 року близько 4-ї години президент РФ Володимир Путін оголосив про початок «спеціальної воєнної операції», метою якої він назвав «демілітаризацію і денацифікацію України». За кілька хвилин російські ракети атакували українські аеродроми та військові об’єкти по всій Україні, почалося відкрите збройне вторгнення росіян із території Білорусі та тимчасово окупованого Криму. Російсько-українська війна, розпочата РФ у 2014-му, перейшла в нову гостру фазу.

Повномасштабне вторгнення військ противника до України велося багатьма напрямками, внаслідок чого сформувалося кілька операційних зон: Північно-Західна, Східна та Південно-Західна.

Путін планував бліцкриг: висадити десант на Гостомельський аеродром і захопити Київ за підтримки важкої бронетехніки й артилерії, які зайшли через Чорнобильську зону. Вважалося, що після цієї блискавичної атаки українська влада капітулює. На взяття Києва відводилося не більше як 3–5 днів. Паралельно було завдано удару з півночі по Чернігову, Сумах та Харкову, а з півдня – на Одесу, Миколаїв, Херсон і Маріуполь.

Уже сьогодні серед знакових тактичних епізодів повномасштабної війни можна назвати битву за Київ (24 лютого – 1 квітня 2022 року). Наступ на столицю відбувся з трьох напрямків. Ворог задумав стрімко прорватися до центру столиці колонами бронетехніки та зайняти урядовий квартал. Стійкий опір ЗСУ зірвав наміри РФ. Ворожі війська закріпилися на лінії Макарів – Гореничі – Буча – Демидів. Проте через безрезультатність спроб прорватися до Києва вже наприкінці березня командування РФ вирішило вивести війська з Київської області. Відбиваючи наступ противника, підрозділи Сил оборони України змогли зупинити його просування на всіх напрямках.

Епізодами битви за Київ стали:

– бої за Ірпінь, Ворзель, Бучу, Гостомель. Застосування реактивної, ствольної артилерії, танків, стрілецького озброєння призвело до великих жертв серед цивільних. Одночасно рашисти масово проводили серед місцевих так звані зачистки. Тіла численних жертв ховали у братських могилах. З 19 березня підрозділи Сил оборони України перейшли до контрнаступу. Ворог почав відступати;

– бої за аеропорт «Антонов» у Гостомелі. Противник намагався встановити контроль над цим стратегічно важливим об’єктом, щоб безперешкодно перекидати транспортною авіацією боєприпаси й висаджувати десант. На цьому аеродромі перебував на ремонті флагман і символ української авіації – легендарний Ан-225 «Мрія». Масованими обстрілами російські окупанти знищили «Мрію». Під час боїв злітно-посадкову смугу суттєво пошкодили, тож противник не зміг розвантажити на летовищі основні сили.  

Знаковий тактичний епізод першого етапу повномасштабного вторгнення – бої за Маріуполь. 28 лютого 2022 року противник розпочав облогу міста – підійшов одночасно з заходу та сходу. Сили оборони України вимушені були відступити до міста й вести кругову оборону попри суттєву чисельну та вогневу перевагу ворога. На 1 квітня окупанти оточили Маріуполь і почали просуватися до центру. 11 квітня група українських оборонців здійснила прорив із міста, подолала 175 кілометрів тилами ворога й вирвалася з оточення. Від 21 квітня єдиним опорним пунктом Сил оборони України в Маріуполі лишився металургійний комбінат «Азовсталь». Тримаючи там оборону до 20 травня, наші герої відтягували найбоєздатніші ворожі підрозділи від інших напрямків. 

II етап: травень – серпень 2022 року

Після провалу первинного задуму щодо швидкого прориву та захоплення України, противник перегрупував війська та продовжив наступ на кількох напрямках. Сили оборони України перейшли до стабілізаційних заходів, а ведення бойових дій звузилося до двох операційних зон – Східної та Південно-Західної. 

Серед знакових тактичних епізодів цього етапу – бої за Сєвєродонецьк – Лисичанськ. 8 травня, намагаючись захопити Луганську область, ворог загарбав Попасну, 12 травня – Рубіжне. Нехтуючи принципом мінімізації руйнувань цивільних об’єктів, рашисти масовано обстрілювали населені пункти області з артилерії та авіації. На кінець травня почався штурм Сєвєродонецька. Через застосування масового артилерійського вогню (вороги витрачали до 70 тисяч тонн боєприпасів на добу) та для уникнення оточення підрозділи Сил оборони України 22 червня мусили відійти з Сєвєродонецька, а на початку липня – з Лисичанська. Стійкість українських оборонців суттєво виснажила загарбників – вони зазнали численних втрат і вичерпали резерви. 

На цьому етапі варто згадати й бойові дії на Лиманському, Авдіївському та Новопавлівському напрямках.

III етап: вересень – грудень 2022 року

Ворог втратив ініціативу та мусив вживати радикальних заходів для збереження свого положення на окупованих територіях. Зусилля військово-політичного керівництва України були спрямовані на забезпечення умов для звільнення тимчасово окупованих територій і нарощування засобів для продовження наступальної операції.

На цьому етапі знаковими тактичними епізодами були наступальні операції Сил оборони України:

– Харківська наступальна операція. Противник продовжив активні наступальні та штурмові дії в Донецькому операційному районі. Окремі підрозділи перекинув на Херсонський напрямок. Це дало змогу Силам оборони України 5 вересня розпочати наступальну операцію в Харківській області. Заскочені зненацька ворожі підрозділи були розгромлені та дезорієнтовані. Лише в середині жовтня ворог закріпився на рубежі Сватове – Кремінна. Українці звільнили до 500 населених пунктів, серед них – міста  Ізюм, Балаклія, Куп’янськ.

– Херсонська наступальна операція. З 29 серпня до 23 вересня українські війська вийшли на адміністративний кордон з Херсонською та Дніпропетровською областями й розпочали створювати плацдарм для просування. В листопаді підрозділи Сил оборони України вийшли на правий берег річки Дніпро, рашисти ж, щоб хоч якось зберегти живу силу, відійшли  на лівобережжя. Завдяки успішному проведенню цієї операції Україна звільнила від загарбника Херсон і ще понад 200 населених пунктів.  


Рашизм – це геноцид

У перші дні війни жертвами російських авіаударів стали передусім мирні українські міста та села. Географія ударів охопила всі регіони країни.

На окупованих територіях зафіксовані випадки мародерства та  масових вбивств, катувань, зґвалтувань, викрадення представників місцевого самоврядування, священників, журналістів, відомих людей та інших.

Російські війська руйнують не лише аеродроми, військові частини, нафтобази, але й житлові будинки, пологові, лікарні, дитячі садки, школи тощо. Житлові райони обстрілюють з артилерії, реактивних систем залпового вогню, балістичними ракетами, зафіксовані факти застосування заборонених міжнародними конвенціями касетних та фосфорних бомб. Найганебніший воєнний злочин – обстріл будинків, позначених червоним хрестом.

Від початку повномасштабного вторгнення російські окупанти зруйнували або пошкодили понад 3 тисячі закладів освіти, понад 1 тисячу закладів охорони здоров’я, майже 150 лікарень не підлягають відновленню. Під час бойових дій знищено або пошкоджено чимало об'єктів культурної спадщини – пам’яток історії, археології, архітектури та містобудування, монументального мистецтва України. Через російську агресію в Україні постраждали майже 1 200 об’єктів культурної інфраструктури (з них понад 400 зруйновані), а також пам’ятки культурної спадщини. Найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура зазнала в Донецькій, Київській, Харківській, Луганській, Миколаївській, Запорізькій, Сумській та Херсонській областях.

9 років в Україні триває російсько-українська війна. Проблема збереження матеріальної культурної спадщини загострилася після повномасштабного вторгнення. За рік агресії ракетно-бомбовими ударами російських військ були знищені, частково зруйновані або пошкоджені майже 600 об’єктів матеріальної культурної спадщини України. Серед них – музеї, театри, бібліотеки, меморіальні комплекси, адміністративні будівлі, архіви, історико-архітектурні заповідники, релігійні споруди різних конфесій та віросповідань. Ці втрати фіксуються і будуть передані до Міжнародного кримінального суду в Гаазі для слідчих дій.

Знищення або пошкодження російськими окупантами культурної спадщини України, що не є воєнними цілями, – беззаперечний воєнний злочин, вчинений РФ проти українського народу. Місія світу сьогодні – не допустити продовження таких руйнувань.

Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки й культури (ЮНЕСКО) заявила про посилення заходів, спрямованих на захист і збереження культурної спадщини України, яка перебуває під загрозою пошкодження або зникнення через вторгнення Росії.



Тематичні матеріали Українського інституту національної пам’яті та партнерів

Інтерактивна карта повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Систематизує інформацію про перебіг російсько-української війни після повномасштабного вторгнення РФ в Україну та її наслідки в регіональному вимірі.

Ресурс створений і наповнюється командою фахівців Української жіночої варти та Українського інституту національної пам’яті, доступний за посиланням.

Віртуальний музей російської агресії – перший в Україні інтернет-портал про події та злочини, скоєні під час окупації Російською Федерацією територій України – Криму та частини Донецької та Луганської областей. Ресурс містить найрізноманітніші дані українською та англійською мовами: свідчення очевидців, архівні джерела, усноісторичні джерела, інформацію ЗМІ, рішення та резолюції міжнародних організацій, фото та відеоматеріали.

Портал створений Українським інститутом національної пам’яті, Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим, Офісом Генерального прокурора, прокуратурою АР Крим та міста Севастополя, Міжнародним фондом «Відродження», Центром дослідження безпекового середовища «Прометей».

Виставка «Україна. Війна в Європі» – про історичні передумови сучасного російсько-українського протистояння, різні аспекти поточної фази війни після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, а також героїчний спротив українського народу, який тримає Україну в фокусі європейського інтересу.

Виставка «Кожен із нас – воїн» – спільний проєкт Сил територіальної оборони Збройних сил України та Українського інституту національної пам’яті про історичну тяглість національного спротиву українців, а також про сучасних захисників України – бійців територіальної оборони.

Вулична виставка «Рашизм – це…»  створена спільно Українським інститутом національної пам’яті, Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, а також Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні – Музеєм Революції Гідності. Розкриває зміст та характерні риси квазіідеології – рашизму: культ «скрєп» і культ вождя, імперський реваншизм і «побєдобєсіє», агресивна пропаганда та ксенофобія, розповідає про злочини, які здійснюють рашисти.

Виставка «Комунізм = Рашизм» створена Архівом національної пам’яті (Галузевим державним архівом Українського інституту національної пам'яті). Включає 13 історій українців XX та XXI століть, які постраждали від радянської та сучасної російської влади. Історії проводять паралель між злочинами комунізму та рашизму й доводять, що методи, мотиви росіян зі знищення українців – розстріли, виселення, пограбунки, депортації, фільтраційні табори – не змінюються.

Підбірка матеріалів про історичний контекст російсько-української війни. Зокрема, до неї входять – інтерв’ю в межах проєкту «Історичний спротив» з історикинями Ларисою Якубовою про рашизм та Оленою Стяжкіною про війну в Україні й розпад імперій; статті: Тімоті Снайдера «Чому перемога України важлива для світу», Ігоря Кромфа «Як путінський режим використовує міф про «Велику Вітчизняну», Віталія Баки «Чому депортація маріупольців – це повторення історії?» та інші.

Інфографіка «Чому українці та росіяни історично – не «братні народи». Проєкт Міністерства культури та інформаційної політики й Українського інституту національної пам’яті містить 9 банерів. Наприклад, Україна та Росія розвивалися за різних історичних умов, мали впливи різних сусідів; Україна – не «молодший брат»; Україна – європейська країна.

Рубрики на сторінках Інституту в соціальних мережах (фейсбук, твіттер, інстаграм, телеграм-канал «Історія та пам’ять»): «Героїчні історії російсько-української війни» (#fightforukraine), «Росія вбиває» (#росія_вбиває), «Росія знищує українську культурну спадщину» (#russiaruinsculture), «Загублене дитинство».

Патрони ЗСУ – рубрика на сторінках Інституту в соціальних мережах (фейсбук, інстаграм, телеграм-канал «Історія та пам’ять») під хештегом #ПатрониЗСУ представляє постаті, чиї імена мають у своїх назвах бригади Збройних сил України.

Інформаційні матеріали до 5-річчя від початку збройної агресії Російської Федерації проти України та до 5-річчя звільнення від російської окупації міст східної України «Вертаємо своє» містять розділи: історичний контекст війни, ключові повідомлення, хронологія початку російсько-української війни (тайм-лайн війни), нормативно-правові акти України стосовно збройної агресії РФ, міжнародні правові акти, ухвалені у відповідь на російську агресію проти України, термінологічний словник, спогади учасників російсько-української війни.

Брошура «2014: початок російсько-української війни» – проєкт на основі інформаційних матеріалів Інституту до 5-річчя від початку збройної агресії Російської Федерації проти України. Містить два наративні напрями: історичний контекст і передумови російської агресії 2014 року; хронологія початку російсько-української війни, від окупації Криму до підписання Мінської угоди.

Освітній проєкт 2020 року «Діалоги про війну» – три 10-хвилинні відеорозмови учениці з ветеранами сучасної російсько-української війни на теми: «Що таке війна?», «Чому Росія прагне захопити Україну?» та «Що таке сучасна російсько-українська війна?», а також методичні рекомендації.

Серія короткометражних документальних фільмів «Жінки, які загинули за Україну» – це проєкт Жіночого ветеранського руху за підтримки Інституту.

Цикл «Нескорені» – три короткі ролики, в яких про воїнів Української повстанської армії розповідають їхні нащадки, котрі нині на передовій боронять Україну від російської агресії.

«Історії місць війни» – відеофіксація спогадів людей, які пережили окупацію і стали свідками воєнних злочинів.

Фільм-реквієм «Імена на стінах».

Видання Інституту:

«Воїни Дніпра: цінності, мотивації, смисли»;

«Дівчата зрізають коси». Книга про жінок на війні;

«Дівчата зрізають коси» англійською мовою / «Girls cutting their locks»;

«Волонтери: Сила небайдужих»;

«Капелани. На службі Богу і Україні»;

«Люди «сірої зони»: свідки російської анексії Криму 2014 року».



Деякі фільми і пісні українських виконавців про сучасну  російсько-українську війну

Український інститут національної пам’яті зауважує, що наведені нижче переліки фільмів і пісень носять рекомендаційний характер і не є вичерпними.

Фільми

1. «Кіборги» (2017) – про оборону від російських загарбників Донецького аеропорту.

Режисер: Ахтем Сеітаблаєв, сценаристка: Наталка Ворожбит.

2. «Іній» (2017) – литовсько-французько-українсько-польська воєнна драма про молодого литовця Рокаса. З гуманітарною допомогою він потрапляє на схід України, де знайомиться з двома військовими журналістами. З ними переживає жорстокі реалії війни.

Режисер: Шарунас Бартас, сценаристи: Шарунас Бартас, Анна Коен-Янай.

3. «Донбас» (2018). Це 13 історій – художніх реконструкцій справжніх подій 2014 року, зафіксованих у журналістських репортажах, любительських відео та спогадах місцевих жителів на окупованих територіях сходу України.

Режисер і сценарист: Сергій Лозниця.

4. «Позивний Бандерас» (2018) – гостросюжетний детектив про групу розвідувальників, які виконують операцію зі знешкодження російського диверсанта. В основі картини – щоденник нацгвардійця Сергія Башкова з позивним «Індіанець» та реальні історії бійців АТО.

Режисер: Заза Буадзе, сценаристи: Сергій Дзюба, Артемій Кірсанов.

5. «Іловайськ 2014. Батальйон Донбас» (2019) – художній фільм,  заснований на реальних подіях. Багато його персонажів – справжні бійці, які вижили в Іловайському котлі. Зокрема командир штурмової групи батальйону «Донбас» Тарас Костанчук, який став продюсером стрічки й зіграв самого себе.

Режисер: Іван Тимченко, сценарист: Михайло Бриних.

6. «Черкаси» (2019) – розповідає про події після Революції гідності, коли український тральник «Черкаси» разом з іншими кораблями опинився заблокованим у бухті Донузлав. Екіпажі деяких кораблів перейшли на бік ворога. «Черкаси» ж залишалися вірними Україні та три тижні чинили опір.

Режисер: Тимур Ященко, сценаристи: Роберт Квілман, Тимур Ященко.

7. «Додому» (2019) – історія кримських татар, які переживають злочинні дії РФ проти їхнього народу.

Режисер: Наріман Алієв, сценаристи: Наріман Алієв, Марися Нікітюк.

8. «Атлантида» (2019) – антиутопія про життя в Україні після її перемоги у війні з Росією. Події відбуваються у 2025 році.

Режисер і сценарист: Валентин Васянович.

9. «Погані дороги» (2020) – п’ять новел про життя на сході України на тлі російсько-української війни. Всі історії об’єднані темою доріг – у буквальному та образному сенсах.

Режисерка та сценаристка: Наталка Ворожбит.

10.  «Наші котики» (2020) – сатирична комедія про пригоди бійців АТО під час бойового чергування. За основу взято розповіді добровольців та бійців Збройних сил України.

Режисер і сценарист: Володимир Тихий.

11. «Мати Апостолів» (2020) – воєнна драма про випробування й поневіряння матері. Вона шукає сина, літак якого був збитий.

Режисер: Заза Буадзе, сценаристи: Ратха Макеєнкова, Заза Буадзе.

12. «Земля блакитна, ніби апельсин» (2020) – про виживання родини в Красногорівці на Донеччині під постійними обстрілами.

Режисерка та сценаристка: Ірина Цілик.

13. «Зошит війни / War Note» (2021) – документальна стрічка, створена з особистих відеозаписів, зроблених на телефон або камеру українськими військовими та добровольцями.

Режисер: Роман Любий.

14. «Снайпер. Білий ворон» (2021) – перший український фільм про російську-українську війну, що вийшов на великі екрани після повномасштабного вторгнення. Це воєнний екшн про Миколу, який у 2014 році приєднався до добровольчого батальйону і став висококласним снайпером.

Режисер: Мар'ян Бушан, сценаристи: Мар'ян Бушан, Микола Воронін.

15. Серіал «Мама» (2021) – драма, заснована на реальних подіях. Мати дізнається, що її сина захопили в полон на Луганщині біля Слов’яносербська, й вирушає на його порятунок.

Авторка серіалу: Валентина Руденко, режисер: Сергій Маслобойщиков.

Пісні

Гімн Січових стрільців «Ой, у лузі червона калина»;

Марш Збройних сил України «Зродились ми великої години»;

«Моє серце – сталь! Моя кров – Азов!» – музика: KOZAK SYSTEM, слова: Сергій Соловій, виконання: KOZAK SYSTEM;

«Фортеця Бахмут» – музика: Сергій Вусик, Тарас Тополя, слова: Тарас Тополя, виконання: гурт «Антитіла»;

«МРІЯ» – музика, слова, виконання: Jerry Heil;

«Повернись живим»  – музика і слова: Сергій Танчинець, виконання: гурт «БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ»;

«У мене немає дому» – музика: Ірина Швайдак, Устим Похмурський, слова: Ірина Швайдак, виконання: гурт «Один в каное»;

«Місто Марії», «Квіти мінних зон» – музика і слова: Святослав Вакарчук, виконання: гурт «Океан Ельзи»;

«Батьківщина» – музика і слова: Олег Псюк, виконання: Kalush та Skofka;

«Не відступати і не здаватись» (саундтрек до стрічки «Снайпер. Білий Ворон») – музика і слова: Олег Собчук, виконання: гурт «СКАЙ».


річниця.pptx
2_5458920303847548067.MP4

24 лютого мільйони з нас зробили вибір: не білий прапор, а синьо-жовтий стяг. Не втеча, а зустріч. Зустріч ворога. Опір і боротьба.  Це був рік болю, жалю, віри та єдності. І це рік нашої з вами незламності. Знаємо, що це буде роком нашої з вами перемоги!

Володимир Зеленський