ВІТАЄМО НА СТОРІНЦІ ВИХОВНОЇ РОБОТИ!

2022 - 2023 Н.Р. (продовження) 

Образ Лесі Українки – не про “слабосилу, хвору дівчину”. Так, понад 30 років вона чинила опір хворобі. Через те, що була жінкою, часом чула, що філософські та психологічні теми не для неї, а писати треба лише про селян та козаків.

Але життя Лесі Українки є історією успіху людини, яка змогла попри несприятливі обставини стати однією із центральних постатей української культури. Невтомною працею та постійним саморозвитком вона змогла піднести українську літературу.

Документальний фільм ЛЕСЯ УКРАЇНКА

Леся Українка: цікаві факти (дитинство, життя, біографія)

Тарас Григорович Шевченко — визначна постать української історії. Він залишив по собі величезну творчу спадщину. А вірші, написані понад століття тому, актуальні й досі.

У березні Україна вшановує пам’ять визначного поета, художника та мислителя. Про день народження Тараса Шевченка — дату та цікаві факти — читай у матеріалі.

День народження Тараса Шевченка: що відомо

У 1814 році 9 березня народився Тарас Шевченко. Його ми знаємо як визначного поета, класика української літератури, мислителя та художника. У 2023 році весь світ відзначає 209-річчя від дня народження письменника.

Народився Тарас Григорович у селі Моринці на Черкащині в родині кріпаків.

Він рано осиротів та десять років свого життя провів у засланні. Грамоти вчився у дяка. Вже пізніше його друзі повернули поета з заслання. А наступного року він поїхав до Москви, потім до Петербурга.

У 1859 році приїхав в Україну, але перебував на рідній землі під наглядом поліції. Йому заборонили постійно проживати в Україні й зобов’язали переїхати до столиці.

Через заслання та хвороби поет передчасно помер 10 березня 1861 року.

Спочатку він був похований у Петербурзі, а у травні 1861 року прах перевезли на Чернечу (тепер Тарасову) гору поблизу Канева.

Факти про Тараса Григоровича Шевченка

1. Твори Тараса Шевченка перекладені більш ніж ста мовами світу.

2. Найкрихітніше видання Кобзаря має розмір 0,5 кв. мм. Його зробив майстер з України Микола Сядристий.

3. Збірка Кобзар перевидавалася чотири рази, а за часів СРСР її тираж налічував 8 млн копій.

4. Коли він працював портретистом у Петербурзі, добре заробляв і одягався доволі модно.

5. У світі Шевченку встановили 1384 пам’ятники. Більшість із них розташовані на території України, ще 128 — у 35 країнах світу, зокрема Бразилії, США, Китаї тощо.

6. Найбільший портрет Шевченка — площею 500 кв. м. Написали його у Харкові на стіні 17-поверхового житлового будинку.

7. Шевченко був невисоким. Мав зріст 164 см.

8. У часи творчості Тараса Григоровича більше цінували як художника, а не як поета.

9. Основна освіта — всього два роки в церковно-приходській школі.

10. За все своє життя Шевченко пробув в Україні 15 років.

11. 2500 рублів або 45 кг срібла. Саме за стільки викупили Тараса з кріпацтва його друзі. Цікаво, що вони довго думали про те, як же визволити талановитого портретиста. Заробив таку суму Карл Брюллов, написавши портрет Василя Жуковського і продавши його на аукціоні.

Поезію Тараса Шевченка перекладено більш ніж ста мовами світу. Один із 300 кратерів Меркурія отримав ім’я Тараса Григоровича. Діаметр кратера Т. Г. Шевченко – 137 кілометрів. 1384 пам’ятники Кобзареві встановлено на території від Бразилії до Китаю. Більшість — 1256, розташовані на території України, майже півтори сотні розмістились у 35 країнах. Нині в Україні 164 населені пункти названі на честь Тараса Шевченка.

Український майстер Микола Сядристий створив найменшу у світі книжку "Кобзар", розміром трохи більше половини квадратного міліметра. Це майже у 19 разів менше від найменшої японської книги. Сторінки настільки тонкі, що перегортати їх можна лише кінчиком загостреного волоска. Зшито книгу павутинкою, а обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника.

Надзвичайно талановитий український поет і художник, прозаїк і етнограф, вільно працювавший як українською, так і російською мовами, Тарас Григорович Шевченко, народився 9-го березня (за старим стилем 25-го лютого) 1814-го року в сім’ї кріпосного селянина, який мешкав у селі Моринці, Київської губернії, що нині є Черкаською областю. Не важко здогадатися, що за народженням він був таким же рабом, як і його батьки, які незабаром покинули його, залишивши цей світ на суд Божий.

Чи міг тоді хто передбачити, що ім’ям цього хлопчиська колись стануть називати деякі кораблі, друкувати його зображення на державних грошових купюрах, поштових марках, ставити йому розкішні пам’ятники і численні меморіальні таблички, випускати на його честь ювілейні монети і засновувати всілякі премії? Але так вже влаштований цей грішний світ ...

Про його біографію написано немало і ми не будемо повторюватися про це. Зауважимо лише, що за своє коротке життя, а прожив він чимало, 47 років і один день, Шевченко сповна наситився стражданнями, серед яких були і результати власних помилок, але він не міг не жадати того, до чого прагнемо всі ми - життя і свобода, самореалізація і благополуччя, мир і повага, прості людські цінності. Його творчість це його душа, в ньому він був чесний і добрий, ярий і нескінченно багатий. З Днем народження Тараса Григоровича Шевченка!

10 березня в Україні відзначається День Державного Гімну, святкування якого затвердив Кабінет Міністрів України на засіданні 07 грудня минулого року.

Державний Гімн України – один з головних державних символів України поряд із прапором і гербом. Його офіційна музична редакція була ухвалена Верховною Радою 15 січня 1992 року, а текст гімну затверджено Законом України «Про Державний Гімн України» 6 березня 2003 року.

10 березня для Дня Державного гімну був обраний як день, в який вперше прозвучав твір композитора Михайла Вербицького на слова поета Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна» в 1865 році в Перемишлі (Польща). Ним завершили концерт, присвячений пам’яті Тараса Шевченка. Того ж року вірш уже був надрукований разом із нотами. Твір у виконанні українського оперного співака-тенора Модеста Менцинського був записаний на платівку в Кельнському відділенні «Грамофона» у жовтні 1910 р. 

Зараз, коли нові герої воюють за територіальну цілісність нашої країни, гімн має особливе значення для всіх і є тою духовною ланкою, що єднає нас із попередніми поколіннями борців за свободу.

«Редан» серед молоді: ІПСО росії з використанням підлітків 

В Україні шириться рух масових бійок «Редан», що походить із рф: поліція застерігає батьків і підлітків.

Флешмоб, організований спецслужбами росії, докотився до України. У різних містах днями було затримано групи підлітків, які організувалися, щоб бити представників інших субкультур.

Появу агресивної субкультури пов'язують із японським аніме-серіалом «Hunter x Hunter», у якому є бандитське угрупування під назвою «Геней Рьодан», символом якого був павук і цифра 4. Також «редани» можуть носити картаті штани, надають перевагу чорному одягу.

На початку ідея, ймовірно, була така, щоб прокачати настрої всередині росії, організувавши протистояння. Підлітки збираються великими групами в громадських місцях і влаштовують бійки, найчастіше з «офніками» (сучасна назва гопників і хуліганів), «скінхедами» та мігрантами. Але через те, що у підлітків досі присутня комунікація, незважаючи на війну, через чати у Steam, Discord тощо, акція вийшла з-під контролю і почала ширитися далі.

Підлітки виходять на вулицю, щоб бити тих, хто «не так» одягнутий чи має зачіску, що «не відповідає нормам». Утім, підлітки себе кримінальною групою не вважають і заявляють, що вони «не пригнічують людей через їхню релігію чи національність».

Так, учора, 27 лютого, підлітки, які планували масову бійку в рамках запущеного з рф флешмобу, зібралися на площі Конституції в Харкові, де і були затримані правоохоронцями. Загалом в поліцію було доставлено 257 осіб, переважно неповнолітніх.

Про повідомляє відділ комунікацій Головного управління Національної поліції України в Харківській області.

Звертаюся до всіх дорослих. Будьте уважні з вашими дітьми, підтримуйте з ними постійний зв'язок, допомагайте їм розібратися в тому, що відбувається, де добро, а де зло. Війна триває не тільки на полі бою. Ворог хоче знищити нашу країну і використовує наших із вами дітей для досягнення своїх кровожерливих цілей. Тільки разом ми зможемо зупинити це, — наголошує начальник облуправління поліції Володимир Тимошко.

Він уточнив, що за задумом ФСБ недодержави росії, яка шляхом маніпулювання та обману «зібрала» в групи всіх цих людей, вони повинні були вчинити масову бійку в центрі міста, щоб ТВ московії могло посмакувати з цього. У багатьох підлітків під час затримання було вилучено балончики з газом, ножі та кастети.

Окрім того, в Україні почастішали випадки самогубств серед підлітків. Так, лише у Києві зафіксували три випадки, коли неповнолітні вкоротили собі віку. Двом дівчаткам було по 13 років, і обидві вони випали з балконів багатоповерхівок. Ще одна 15-річна дівчинка стрибнула з балкона 16-го поверху.

Розслідування цих випадків триває. Рідні однієї з дівчат кажуть, що до самогубства дитини призвела «група смерті Синій кит».

В Україні жертвами таких груп став вже не один підліток. Учасники подібних спільнот планомірно готують власну смерть під керівництвом куратора. Він надсилає їм завдання для виконання, останнім із яких є самогубство. Куратори таких груп здебільшого самі виходять на дітей, починають із ними розмову, запрошують до гри і потім підштовхують до самогубства.

Якщо ж підлітки відмовляються скоювати самогубство, їх починають шантажувати. Їм телефонують із погрозами, говорять, що знають, де вони живуть завдяки ІР-адресі, і самі прийдуть, щоб вчинити над ними розправу.

Провокування масових бійок серед молоді та підлітків — це спроба російських пропагандистів провести чергову інформаційно-психологічну операцію (ІПСО — прим. ред.) і використати дітей для дестабілізації внутрішньої ситуації в Україні.

Тож вкотре закликаємо батьків спілкуватися із дітьми, звертати увагу на їхню поведінку, коло спілкування і способи проведення дозвілля. Якщо батьки не вкладатимуться в розвиток власних дітей, цим неодмінно займеться хтось інший. Це війна за майбутнє.

Масове поширення ворожого ІПСО серед української молоді відбулося зовсім не від того, що дітям немає чим зайнятися або через самоосвіту чи дистанційне навчання підлітків.

Тому що це яскравий приклад позиції в сім'ї. Вони поводяться, ніби війна десь там, далеко... А тут вже все тихо, спокійно і можна далі яскраво та безтурботно жити. Війна в головах цих людей вже закінчена. Але держава починається з родини. З дітьми потрібно розмовляти та пояснювати наслідки. Свідоме батьківство полягає не тільки у відслідковуванні, чи дитина «поїла і в шапці», громадяни виховуються насамперед батьками.

Нагадаємо, після повномасштабного вторгнення країни-терористки московії в українському суспільстві зафіксовано зростання несприйняття всього російського. За рік повномасштабної війни українці почали менше використовувати російську мову та відвідувати церкву московського патріархату. Так, частка україномовних громадян зросла з 46% у лютому 2022 року до 62% у січні 2023 року, а частка російськомовних зменшилася з 26% до 13%.

Як говорити з підлітками про “Редан”: поради від ювенальної поліції

Буклет Складна поведінка дитини: як знайти ключ до позитивних змін

День українського добровольця – свято на честь українських добровольців. Вони були першими, хто став на захист держави, коли ворог прийшов на нашу землю. Українські добровольці – це символ героїзму, патріотизму та відваги.

17 січня 2017 р. Верховною Радою України з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості було прийнято постанову «Про встановлення Дня українського добровольця». Вирішено відзначати його в Україні 14 березня. Ця дата вибрана не випадково: саме в цей день 2014 р. перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану прибули на полігон Нові Петрівці, що під Києвом, для формування першого добровольчого батальйону, з якого згодом був сформований 1 БОП НГУ – батальйон оперативного призначення Національної гвардії України ім. Кульчицького. 

Завжди, у найважчі часи нашої історії, знаходилися відважні, які добровільно брали зброю до рук і ставали на захист своєї Батьківщини. Нині добровольцем став увесь Український народ: ті, хто прийшов до центрів комплектування та поповнив ряди Збройних Сил України; ті, хто став до лав територіальної оборони; ті, хто всіляко допомагає захисникам і готовий стати до їхніх лав завтра.

Дата на пошанування українських добровольців – 14 березня – обрана не випадково. Саме в цей день у 2014 році на тренувальну базу в Нових Петрівцях з Майдану Незалежності вирушили перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану для формування першого добровольчого батальйону. Чоловіки й жінки самоорганізувалися та вирушили на схід України – на захист нашої держави та її суверенітету.

Внесок добровольчих формувань у захист незалежності України під час збройної агресії РФ на сході нашої держави у 2014 році важко переоцінити. Тоді, у 2014 році, добровольчі батальйони дали змогу провести мобілізацію, відтак по суті врятували Українську державність від загибелі.

Наприклад, в обороні Донецького аеропорту поряд із підрозділами збройних сил України, брали участь і бійці Добровольчого українського корпусу (ДУК), батальйону ОУН та інші.

Загалом у боях 2014–2015 років російсько-української війни на сході України брали участь майже 40 добровольчих батальйонів. Вони були першими, хто став на захист держави в умовах збройної агресії. Переважна більшість із них згодом перетворилася на військові частини силових структур.

24 лютого 2022 року Росія розпочала широкомасштабне військове вторгнення на територію України. Країна-агресор із перших днів завдає ударів по цивільному населенню та інфраструктурі.

Відповіддю на вторгнення став, зокрема, масштабний добровольчий рух. З перших годин вторгнення сотні тисяч українців добровільно стали на захист Батьківщини, вступаючи до лав Збройних Сил України та територіальної оборони. Десятки тисяч для цього повернулися з-за кордону. Серед тих, хто добровільно взяв у руки зброю, – відомі спортсмени, зірки, люди різних професій.

До українських добровольців, які зголосилися захищати свою державу, доєдналися іноземці. Українська держава закликала їх спільно боротися за мир і демократію у Європі та всьому світі.

Нині добровольцем став увесь Український народ. Наша готовність добровільно стати на захист України є вирішальною запорукою нашої перемоги. 

14 березня - особлива дата для кожного українця - День добровольця.

14 березня - день добровольця

19 березня – День народження нашої легендарної Ліни Костенко, великої поетеси й однієї з найвідоміших українських жінок.

Ліну Костенко називають символом гідності і волелюбства нашого народу. Вона — одна з тих митців, хто не втратив людської гідності в часи переслідувань, її  творчість вражає геніальністю.

Як відомо, народилася вона 19 березня 1930 року в місті Ржищеві на Київщині, є лауреатом Державної премії імені Тараса Шевченка за роман у віршах «Маруся Чурай» та багатьох інших  літературних нагород. Письменниця усім своїм життям і творчістю засвідчує несхитну мужність, палку любов до України.

Видатна  письменниця-шістдесятниця підтримує краян, після повномасштабного вторгнення Росії на територію України своїм гнівним словом. Як і раніше, вона наснажує дух наших захисників ЗСУ та нескореного народу своєю найсильнішою зброєю – патріотичним, гнівним словом. ЇЇ ім'я стало символом безумовної справжності.

Тож побажаймо НАШІЙ ЛІНІ, як часто називають геніальну письменницю сучасності, міцного здоров’я та довгих років життя під мирним небом України!

День Землі - історія свята

Дату Дня Землі вибрали і затвердили у 1971 році в Організації Об'єднаних Націй. Свято було вирішено проводити в день весняного рівнодення - у цей час змінюється біологічний ритм планети, і вона переходить на новий виток розвитку. Про це написано і в зверненні ООН: 

День Землі - це спеціальний час, який призначений, щоб привернути увагу всіх людей до усвідомлення планети Земля як їхнього спільного дому, відчути нашу всеземну спільність і взаємну залежність один від одного.

Свій початок День Землі бере з 1840-х років - тоді відомий американський громадський діяч Джон Мортон розгорнув велику кампанію по посадці дерев і кущів. У 1872 році він запропонував започаткувати День дерева, який відразу ж став дуже популярний - тоді протягом одного дня жителі штату висадили близько мільйона дерев. Починаючи з 1970 року сенс свята став ширшим і у нього з'явилася нова назва - День Землі, який ООН офіційно і визнала в 1971 році.

Що прийнято робити в День Землі

У Дня Землі 20 березня - миротворча і гуманістична місія, тоді як у свята 22 квітня - екологічна. 20 березня по всьому світу проходять екологічні та миротворчі акції. Антропогенний вплив людини і війни завдають великої шкоди планеті, яку вона не може сама подолати. Тому День Землі 20 березня має особливе значення сьогодні, коли наше життя нищить отрута війни.

За традицією, що склалася в День Землі в більшості країн прийнято протягом однієї хвилини дзвонити в Дзвін Миру - символ мирного життя і дружби всіх народів. Дзвін закликає задуматися, як зберегти планету і життя на ній. Головний Дзвін Миру, відлитий з монет з 60 країн світу, встановлений в Японії, на горі Футагамі. 

У 2020 році в Україні оголосили про меморіальний проект - створення чотирьох дзвонів - Пам'яті, Перемоги, Миру та Єдності. Два з них - Дзвін Миру та Дзвін Єдності - запланували встановити у Донецьку і Сімферополі. У момент, коли в Україні настане мир, ми одночасно почуємо усі чотири. 

Всесвітній день води бере свій початок від Конференції з довкілля та розвитку, що мала місце у 1992 році в Ріо-де-Жанейро. Основною причиною святкування цього дня є швидке зменшення запасів питної води. Генеральна асамблея ООН оголосила 22 березня Всесвітнім днем водних ресурсів. Метою проведення цього Дня є підвищення рівня обізнаності про значення і важливість води для продовження життя на Землі, а також про те, як раціональне використання водних ресурсів сприяє підвищенню рівня економіки і соціального добробуту. З 1993 року офіційно на всій планеті стали святкувати Всесвітній день води. Цього дня організації із захисту довкілля звертається до всіх держав, що існують на планеті, із закликом приділяти більше уваги захисту водних ресурсів планети і проводити конкретні дії на національних рівнях. У червні 1999 року на ІІІ Конференції міністри екології і охорони здоров’я 35 європейських країн, у тому числі й України, підписали Протокол про проблеми води і здоров’я, зобов’язавшись оберігати своїх громадян від захворювань, пов’язаних із забрудненням води, захищати водні ресурси, створювати системи усунення небезпечних ситуацій. 

Економте воду, щоб допомогти Землі

Цікаві факти про воду

Ця дата обрана не випадково, адже в цей день у 1882 році Роберт Кох оголосив про виявлення бактерії, що спричиняє захворювання. Відтоді було відкрито шлях до діагностики та лікування від туберкульозу. До цього дня на Хмельниччині оголошено місячник боротьби з туберкульозом. Його девіз цьогоріч – “Переможемо ворога і туберкульоз!”.

Метою місячника є підвищення рівня обізнаності людей про симптоми хвороби, методи виявлення та своєчасне звернення до лікаря.

Туберкульоз – звичайна хвороба, і люди, які живуть із таким діагнозом, не складають небезпеки для оточення та в побуті, якщо дотримуються вимог інфекційного контролю. Ці правила знає кожний пацієнт, тому з перших днів лікування вони можуть перебувати вдома. Після двох тижнів протитуберкульозної терапії, хворий не виділяє збудника хвороби.

Як запобігти інфікуванню? Дотримуватися правил особистої гігієни, якщо їздите у громадському транспорті чи працюєте у закритих людних приміщеннях, які не провітрюються. Вдома частіше робіть вологе прибирання. Збудник хвороби – паличка Коха – надзвичайно витривала.  Ця злощасна бактерія таки зуміла вижити у природі мільйони літ тому. А коли хвороба задавнена і нечутлива до традиційних препаратів, ускладнено й процес вилікування таких пацієнтів, зменшується їх шанс на повноцінне одужання.

Вкрай важливо пам’ятати головне правило: якщо занедужали (тривалий кашель, температура, нічний піт, схуднення без причини, втома) – не зволікайте з візитом до лікаря. Звертайтеся до будь-якого найближчого медзакладу. Якщо лікар запідозрить хворобу, вас скерують до профільного фтизіопульмонологічного центру. У нас є найсучасніше цифрове обладнання, що може за лічені години встановити збудник інфекції та чутливі до нього антибіотики.

Ефективна профілактика туберкульозу – вакцинація БЦЖ. Тому ще в пологових будинках, на 3-й день, немовлятам проводять щеплення проти цієї інфекції. Методами його раннього виявлення залишаються туберкулінодіагностика (проба Манту) серед дітей до 14 років, дорослим слід регулярно проходити флюорографію.

І головне пам’ятайте – туберкульоз  виліковний за умови його раннього виявлення і своєчасно розпочатого лікування , яке за жодних обставин не можна переривати. Бережіть здоров’я і життя! Разом ми переможемо і ворога, і туберкульоз!

Довідково:

Упродовж 2022 року у Хмельницькому обласному  фтизіопульмонологічному медичному центрі взято на облік з діагнозом туберкульоз 350 хворих, що на 24 особи більше ніж у 2021 році (ріст на 7%).  Показник захворюваності по Україні зріс на 2,5%. Серед захворівших 31 військовий та 15 внутрішньо переміщених осіб. Також на сьогодні, з приводу туберкульозу, лікується 14 осіб, серед яких дві дитини до 3-х років, одна дитина – з діагнозом туберкульоз/СНІД.

Щороку наприкінці березня всіх українських нацгвардійців вітають їхні рідні, друзі та колеги. День Національної гвардії України відзначається 26 березня, в колишній День МВС України. Професія нацгвардійців дуже важка і відповідальна, особливо у воєнний час. В обов'язки Нацгвардії входить:

• захист важливих державних об'єктів і спеціальних вантажів;

• припинення діяльності злочинних і терористичних угруповань;

• участь в антитерористичних операціях;

• охорона громадського порядку.

Без нацгвардійців наше життя у воєнний час було б набагато небезпечнішим. Тому в цей день варто привітати всіх службовців Національної гвардії України і подякувати їм за нелегку працю.

День Національної гвардії України - історія свята

Національна гвардія України як окрема силова структура існувала з 1991 по 2000 рік. У 2014 році після початку військової агресії РФ проти України Нацгвардію відновили як військове формування на базі МВС України. Набір до Національної гвардії був виключно добровільним.

День Національної гвардії як свято було засновано Петром Порошенком 18 березня 2015 року. Датою свята було вибрано 26 березня, в який раніше відзначали День МВС.

Театр – це фабрика емоцій. З цієї фразою важко сперечатися. Адже кожен, хто хоча б раз був на виставі, байдужим до цього виду мистецтва не залишиться. Когось дійство на сцені вражає до глибини душі, а гра акторів змушує плакати чи сміятися, когось дивуватися, аплодувати, вимовляти такі любі кожному акторові слова: «браво», «на біс».

Міжнародний день театру відзначається щорічно з 1962 року. Засноване свято у Відні на IX конгресі Міжнародного інституту театру (MIT) при ЮНЕСКО. Діяльність MIT, згідно статуту, має бути спрямована на «зміцнення миру і дружби між народами, на розширення творчої співпраці всіх діячів світу».

Перші театри з’явились в Греції, згодом в Китаї, Індії, а в X столітті в Європі. Слово «театр» походить від грецького «theatron», і означає місце для видовищ, а також місце, призначене для показу драматичних творів мистецтва перед публікою.

У давній Греції театр став формуватися як мистецтво, встановлювалися чіткі визначення трагедії і комедії, а також інших театральних форм. В Україні театральне мистецтво бере початок з глибокої давнини, з прояву в народних іграх, танцях, піснях і обрядах.

Перший український стаціонарний театр відкрито у Львові в 1795 р., а за 24 роки з’явилася перша українська п’єса – «Наталка-Полтавка» Івана Котляревського. У Києві перший стаціонарний театр з’явився у 1806 р., в Одесі — 1809, в Полтаві — 1810.

XIX ст. ознаменувалося появою драматичних творів Івана Котляревського, Григорія Квітки-Основ’яненка, Тараса Шевченка. Українське акторське мистецтво поряд з театром набули виразних суспільно-громадських функцій, що сприяло піднесенню національної свідомості народу.

Підвалини саме українського театру заклав Марко Кропивницький, який створив «Театр корифеїв» — професійну театральну трупу. Він сам шукав і вчив своїх акторів: М. Заньковецьку, П. Саксаганського, М. Садовського, Г. Затиркевич-Карпинську. Репертуар не був особливо широким («Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник» Івана Котляревського, «Сватання на Гончарівці», «Шельменко-денщик» Григорія Квітки-Основ’яненка, «Назар Стодоля» Тараса Шевченка). Бракувало нових творів, в яких би відчувався подих сучасності. Їхніми авторами стали Марко Кропивницький, Михайло Старицький, Іван Карпенко-Карий, що одночасно були драматургами, режисерами і акторами.

В Україні з нагоди Міжнародного дня театру проводяться театральні фестивалі, артисти отримують нагороди та державні звання, а глядачі відвідують прем’єри вистав. Тож чи слухаємо ми оперу, чи насолоджуємося майстерністю і грацією артистів балету або з душевним трепетом стежимо за грою драматичних акторів, – ми завжди відчуваємо особливу атмосферу свята.

Традиційно цей день проходить під девізом «Театри як засіб взаєморозуміння та зміцнення миру між народами». День театру — це свято всіх працівників театру, а не тільки акторів, адже «театр починається з вішалки». Тут немає другорядних професій, тому цей день відзначають також режисери-постановники, продюсери, звукоінженери, сценаристи, світлотехніки, гардеробники та білетери.

Творці театрального мистецтва своє професійне свято за традицією відзначають безпосередньо на сцені. Актори у всьому світі дають свої найкращі спектаклі, влаштовують благодійні виступи і під час поклону із задоволенням приймають гучні аплодисменти та подарунки від глядачів. Крім виступів у театрі, традиційно влаштовують яскраві фестивалі, карнавали і концерти.

– Батьківщиною театрів заведено вважати Стародавню Грецію.

– Арена ді Верона в Італії працює з 30 року до нашої ери. Він являє собою амфітеатр, в якому можуть розміститися 16 тисяч глядачів. В сучасний час він продовжує свою роботи, проте сезонно, коли Італію відвідують імениті виконавці.

– В австрійському місті Філа знаходиться найменший театр у світі. Він вміщує всього 8 осіб, а його сцена має розміри 1,3 метра на 1,3 метра.

– У японському театрі костюми і маски, які носять актори, передаються з покоління в покоління. Самі ж сюжети наповнені розповідями про самураїв.

– Театр Мінак просто неба у Корнуолі відомий у всьому світі. Головною декорацією, на тлі якої проходять спектаклі, є мальовничий простір Атлантичного океану. А першою виставою у 1932 році на сцені театру стала «Буря» Шекспіра.

– У стародавні та середні століття жінкам не дозволялося бути актрисами театру, а всі жіночі ролі виконували чоловіки, переодягнені в жінок. В античні часи жінкам заборонялося навіть відвідувати театр.

– Місто Брегенц в Австрії щорічно на фестивалі опери приймає трупи оперних театрів усього світу. Головна прикраса цього фестивалю – велика плаваюча сцена з грандіозними декораціями, які постійно змінюються.

– Сучасні серіальні фільми – не винахід нашого часу. У давнину на Сицилії ставилися вистави, які тривали по року. Щовечора глядачі збиралися в театрі, щоб подивитися продовження.

– Театр, який місцеві жителі ласкаво називають «яйце», побудували за проєктом французького архітектора Поля Андрьо та заходиться в Пекіні. Перша вистава відбулася у 2007 р. Три головні зали театру можуть вмістити 6,5 тисяч глядачів. Він також є головною сценою знаменитої пекінської опери.

Багато століть театральне мистецтво не втрачає своєї популярності, а навпаки – розвивається і дарує глядачу радість. Театр має виняткове етичне і художнє значення, несе в суспільство ідеї гуманізму і добра, сприяє формуванню естетичного смаку та розширенню кругозору.

Корисні посилання:

Всесвітній день театру.

URL: https://www.bsmu.edu.ua/blog/vsesvitnij-den-teatru/

Міжнародний день театру.

URL: https://www.work.ua/holidays/theater-day/

Міжнародний день театру.

URL: https://nubip.edu.ua/node/73750

Міжнародний день театру.

URL: https://www.youtube.com/watch?v=8xcMR849D-A

27 березня — Міжнародний день театру.

URL: http://lib.idgu.edu.ua/den-teatru/

Матеріали з сайту https://znayshov.com/News/Details/27_bereznia_mizhnarodnyi_den_teatru

Міжнародний день птахів проходить щороку в рамках програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» і не випадково його відзначають саме в квітні. 1 квітня 1906 року була підписана Міжнародна конвенція з охорони птахів. День птахів – це не лише річниця Конвенції, а й час повернення пернатих з вирію. Вперше цей день як масове дитяче свято стали проводити в Сполучених Штатах Америки. Організатором був вчитель з містечка в штаті Пенсільванія. Незабаром його підтримала одна з популярних газет «Пітсбурзька телеграфна хроніка», що почала популяризацію Дня птахів.

Святкування Міжнародного дня птахів зараз актуально, як ніколи. Кількість зниклих видів обчислюється сотнями, а повне знищення птахів може спричинити за собою непередбачувані наслідки для людства. З часу запровадження Дня птахів список пернатих, що зникають, стрімко  поповнюється – на Землі вже зникло понад 160 їх видів і підвидів. У  Європі під загрозою зникнення понад 50% птахів. В Україні налічується  близько 360 видів. 87 видів з них занесені до Червоної книги України.

За традицією минулих років, в цей час в очікуванні пернатих розвішуються шпаківні, синичники, гоголятники та інші «пташині будиночки».

В якійсь мірі це є і неофіційним святом орнітологів. Адже кому, як не їм знати особливості птахів і їх потребу в нашій про них турботі. Також цей День є хорошим приводом, щоб привернути увагу громадськості до вивчення і збереження птахів, а також поширенню наукових знань про них. Хто краще знає птахів, ніж орнітолог? Деякі видання та громадськість виступили з ініціативою відзначати професійне свято орнітологів в цей день. 

Неоціненну користь приносять птахи людині. Вчені підрахували, що на ділянці 1 км2 птахи знищують не менше ніж 25 кг комах. До того ж вони є досить спритними і діяльними. Пара синиць може «обробити» за день близько 40 яблунь, збираючи з них шкідників. Але птахи знищують комах вибірково.

Птахи знищують не лише шкідливих комах, а й багато шкідливих гризунів, які часто завдають значних збитків урожаю сільськогосподарських культур. Варто зазначити, що сови та більшість денних хижих птахів з’їдають величезну кількість мишей-полівок та інших гризунів.

      Птахи також сприяють поширенню дерев та кущів. Наприклад, сойка живиться не лише комахами та гризунами, восени вона збирає про запас жолуді, розносячи їх по лісу, ховаючи біля пнів, під листям та в інших місцях. Багато птахів восени та взимку живляться переважно ягодами горобини, калини, терену, малини, бузини, насіння яких вони переносять на значні відстані.

Крім цього, птахи створюють необхідний ланцюг у ряді живих істот, забезпечують рівновагу в боротьбі за існування у тваринному світі.

Турбота про птахів – це не тільки екологічна проблема. Адже птахи – це частинка нашого життя, нашої культури, більше того – нашого світогляду та нашого світовідчуття. 

Сьогодні, 4 квітня, світ відзначає Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги у розмінуванні. Через активні бойові дії у різних частинах України, зростають загрози від вибухонебезпечних предметів для життя населення (мін, боєприпасів різного типу, їхніх уламків, розтяжок, та інш). Шкода, яку можуть завдати ці предмети, непоправна. Тому дуже важливо навчити дітей правил безпечної поведінки у разі виявлення небезпечного предмету.

 Саме тому для дітей молодшого віку ми записали відеозаняття, яке у легкій та розважальній формі допоможе вам вберегти їх від небезпеки. У занятті розповідається, що ж таке “мінна небезпека”, пояснюються головні правила поведінки. А тематичний мультик та загадки з ілюстраціями допоможуть дошкільнятам якнайкраще запам’ятати життєво важливу інформацію.

Мінна небезпека для дітей

4 квітня, у Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки, пройде радіодиктант для дітей молодшої та середньої школи з безпечної поведінки з мінами та нерозірваними боєприпасами. Диктант звучатиме голосом Пса Патрона із популярного мультфільму.

Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Міністерство освіти та науки (МОН), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), Українське радіо та Центр з протимінної діяльності об'єдналися, щоб провести диктант “Спільно до безпеки”.

Диктант звучатиме на хвилях Українського Радіо 4 квітня о 15:00. Допомагатиме з прочитанням тексту Михайло Карпань — актор, що озвучує Пса Патрона в однойменному мультфільмі. А перед диктантом, о 14:40, в ефірі Українського Радіо говоритимемо з представником ДСНС про забруднення України мінами і вибухонебезпечними предметами та про важливість навчання дітей правил безпечної поведінки.

Щоб написати диктант та дізнатися правила, що рятують життя:

🔹 слухайте прямий ефір на Українському радіо на FM-частоті вашого міста, на сайті Українського Радіо, у мобільному застосунку suspilne.radio або у додатку "Дія"

🔹 увімкніть пряму трансляцію онлайн

- YouTubе ЮНІСЕФ: bit.ly/40jD1Tz

- Facebook ЮНІСЕФ: bit.ly/3lQWZ99

- або на YouTube/Facebook сторінках, ДСНС, Українського Радіо чи Facebook сторінках Центру протимінної діяльності, Міністерства освіти і науки

🔹 прийдіть у Спільно Точку у вашому місті завчасно та зареєструйтеся на диктант.

Знімайте фото та відео, як ваші діти пишуть диктант, і публікуйте в соцмережах з хештегом #СпільноДиктант.

Перевірити правильність написання диктанту  можна буде за дві години після його завершення у соціальних мережах та на офіційних сайтах ЮНІСЕФ, ДСНС та Українського Радіо. 

День довкілля - Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України і громадських природоохоронних організацій, з метою розвитку діяльності, започаткованої Всеукраїнською акцією "Дерево — Життя" та іншими громадськими ініціативами…» згідно з Указом Президента України «Про День довкілля» від 6 серпня 1998 року № 855/98. Відзначається щорічно в третю суботу квітня. 

Головна мета цього свята - підвищення рівня свідомості громадян у питаннях, що стосуються збереження та безпеки навколишнього середовища.

Для нас, українців, це справді велике свято! Волонтери України особливі, знайдуть що завгодно, де завгодно, у будь яку пору року, у хурделицю чи спеку. Ви – справжні супергерої!

Сьогодні завдяки вашій нелегкій праці безліч людей отримують необхідну допомогу під обстрілами, у прифронтових зонах чи тимчасово окупованих містах.

Ви допомагаєте вимушено переміщеним особам, ви піклуєтеся про тварин, ви рятуєте людські життя. Нам відомі випадки, коли рятуючи інших ваші колеги втрачали власні життя.

Дякуємо вам за ваш неоціненний внесок у справу наближення нашої перемоги, за ваше надійне плече й у мирні часи! Бережіть себе!

Слава нашим Волонтерам!
Слава Україні

У цей день світ відзначає Міжнародний день Землі 

Це день, коли людство зосереджує увагу на гострих проблемах навколишнього середовища та вживає заходів для їх вирішення. По всьому світу люди висаджують дерева, прибирають парки, сквери та водойми.

Для України сьогодні як ніколи актуальними є питання миру, захисту своєї землі, своїх людей та довкілля, що страждають від російських окупантів.

Ми обов’язково збережемо наш дім, виженемо з нього ворога та почнемо відновлювати багату українську природу.

Відзавтра щороку 9 травня спільно з державами Європейського Союзу Україна відзначатиме День Європи.

Відповідний указ підписав президент України Володимир Зеленський у понеділок, 8 травня.

Відтак День Перемоги 9 травня має бути скасований, він переїде на 8 травня під іншою назвою.

Президент вніс у Верховну Раду законопроєкт, яким пропонується встановити 8 травня Днем пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років.

“8 травня Україна та вільний світ згадують про шість страшних років в історії людства. З 1939-го по 1945-й… Роки, які забрали життя мільйонів людей, зокрема 8 мільйонів українців. Роки окупації та звірств, кровопролитних боїв, бомбардувань, блокад і масових страт, Голокосту. Усього зла, яке нацизм приніс світу, приніс на нашу землю.

Різні народи в єдності, у союзництві у складі антигітлерівської коаліції протистояли злу. Народи Європи й Америки… Азія, Австралія, Африка – кожен має власну історію боротьби в тій війні, але спільну історію перемоги”, – сказав президент Володимир Зеленський.

У зверненні він зазначив, що саме 8 травня велич перемоги над нацизмом згадує більшість народів світу. Саме 8 травня 1945 року набрав чинності акт про беззастережну капітуляцію Вермахту. І саме 8 травня світ вшановує пам’ять усіх, чиї життя були забрані тією війною.

“Це чиста історія, без ідеологічних домішок. І це – історія нашого народу, наших союзників, усього вільного світу. Сьогодні ми повертаємо її нашій державі.

Сьогодні я подаю до Верховної Ради України законопроект, яким пропонується встановити 8 травня Днем пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років”, – заявив Зеленський.

У 2015 році президент Петро Порошенко своїм указом встановив 8 травня як День пам’яті та примирення, а Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні залишалося 9 травня.
День Європи в Україні досі відзначали в третю суботу травня.

“Усвідомлюючи європейську ідентичність Українського народу, з метою зміцнення єдності народів Європи, забезпечення миру, безпеки й стабільності на Європейському континенті, засвідчуючи відданість ідеалам та цінностям демократії, підтримуючи ініціативи молодіжних та інших громадських об’єднань, постановляю установити в Україні День Європи, який відзначати щороку 9 травня спільно з державами Європейського Союзу”, – йдеться в указі президента Зеленського.

У зверненні глава держави також прокоментував свій указ.

“Зараз, як і 80 років тому, Україна б’ється проти тотального зла. Зараз, як і 80 років тому, Україна б’ється за майбутнє – і своє, і всієї Європи, усього вільного світу. Зараз, як і 80 років тому, ми спираємося на спільну силу вільних народів і знаємо, що разом із ними завжди будемо частиною вільної Європи, яка не підкориться злу. І разом з усією вільною Європою 9 травня в Україні будемо відзначати День Європи. Європи об’єднаної, в основі якої має бути й буде мир. Європи нашої, частиною якої Україна завжди була, є й буде. Сьогодні я підписав відповідний указ, і щороку відзавтра, 9 травня, ми будемо вшановувати нашу історичну єдність – єдність усіх європейців, які знищили нацизм і переможуть рашизм”, – сказав президент.

Мама - найважливіша людина в нашому житті, яка завжди підтримає і любитиме свою дитину. Щороку в середині травня українці відзначають День матері, щоб подякувати мамі за все та порадувати її теплим побажанням. Цього дня обов'язково варто зайти до неї у гості з подарунком чи принаймні привітати по телефону. 

День матері в Україні - дата та історія свята

В Україні та в більшості країн планети свято мам святкується у другу неділю травня. 2023 року День матері відзначається 14 травня.

Встановити це свято запропонувала американка Анна Джервіс 1908 року. Цьому передувала трагічна подія - померла її мати. Джервіс захотіла, щоб усі діти планети щорічно вшановували своїх мам і дякували їм. Вона довго писала листи з пропозицією визнати свято і досягла свого. 1910 року штат Вірджинія перший визнав День Матері як офіційне свято. Згодом свято стало популярним у всьому світі.

Вишиванка - це не лише особливий елемент святкового національного одягу, але й важлива частина культури українського народу. А тому знати про існування такої події як День вишиванки повинен кожен українець. 

Історія появи Дня вишиванки

Свято вишиванки насправді не таке старе, яким може здатися. 15 років тому студентка історичного факультету з Чернівців Леся Воронюк запропонувала акцію про Всесвітній день вишиванки. Надихнув її на таку ідею інший студент, який часто носив на заняття сорочку. Ідея Лесі полягала в тому, щоб у певний день прийти у вишиванках усією групою. Вже за декілька років флешмоб перейшов спочатку на увесь університет, а пізніше на усе місто та країну.

Ви також можете підтримати цю акцію, одягнувши вишиванку 18 травня. Проте за роки існування свята кількість тематичних заходів зросла, тож сьогодні часто проводяться творчі конкурси серед дітей та дорослих, виставки тощо.

Свято встановлене на честь українських вояків — борців за волю України, передусім лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, гайдамаків, опришків, січових стрільців, вояків Армії УНР, ОУН-УПА, а також героїв Небесної сотні та сучасної російсько-української війни. День Героїв — це день пам'яті всіх українців, що присвятили своє життя боротьбі за свободу та незалежність України, це свято величі духу українських вояків — борців за волю України та є символом незборимості української нації. Відзначається щорічно 23 травня. 

  Свято було засноване у 1941 році членами Організації українських націоналістів (ОУН). 23 травня – дата загибелі одного з керівників ОУН Євгена Коновальця, який був одним із головних ідеологів українського повстанського руху. 

Кожного року в перший день літа відзначається Міжнародний день захисту дітей. Це одне із найстаріших міжнародних свят.

День захисту дітей: історія свята

Вважається, що рішення про проведення такого свята було прийнято на сесії Міжнародної демократичної федерації жінок, яка проходила в Парижі у 1949 році. День захисту дітей було ініційовано, переймаючись долею дітей, які залишилися без батьків і даху над головою під час Другої Світової війни.

Вже наступного року 1 червня у понад 50 країнах уперше відсвяткували Міжнародний день дітей. Відтоді свято стало масштабнішим і щорічним.

Мета і символ свята Дня захисту дітей

Святкування дня дитини запроваджено з метою привернення уваги широкої громадськості, організацій та урядових установ до питань, спрямованих на практичну реалізацію заходів щодо забезпечення добробуту дітей в усьому світі.

Свято звертає увагу на проблеми дотримання прав і охорони здоров'я дитини, які досі є однією з найбільш актуальних проблем у багатьох країнах.

Міжнародний день захисту дітей має свій символ. Це прапор зеленого кольору, на якому зображена наша планета, довкола котрої розташовані дитячі фігурки різних рас і національностей.

ОСТАННІЙ ДЗВОНИК - 2023

Проведення ветеранської політики в закладах освіти 

МІНІСТРИ ОКСЕН ЛІСОВИЙ ТА ЮЛІЯ ЛАПУТІНА ОБГОВОРИЛИ СТВОРЕННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ ЦЕНТРІВ ВЕТЕРАНСЬКОГО РОЗВИТКУ НА БАЗІ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ

6 квітня 2023 року, відбулася робоча зустріч міністра освіти і науки Оксена Лісового з міністеркою у справах ветеранів України Юлією Лапутіною.

Ціль зустрічі – обговорити створення регіональних центрів ветеранського розвитку на базі закладів освіти, що сприятиме реінтеграції ветеранів війни.

«Ще довгий час ми матимемо виклик повернення до цивільного життя та відновлення наших захисників та захисниць, які сьогодні беруть участь у бойових діях. Щоб подолати цей розрив, уже зараз необхідно створити резерв помічників ветеранів. Тобто маємо забезпечити підготовку фахівців, які супроводжуватимуть учасників бойових дій для їхньої швидкої інтеграції. Зокрема, маємо розробити навчальні програми із супроводу та підтримки ветеранів, а також обрати заклади освіти, на базі яких здійснюватиметься така підготовка», – зазначив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.

Юлія Лапутіна зазначила, що після здобуття Україною перемоги в російсько-українській війні в нашій державі не менш важливим буде другий фронт, економічний, з відновлення країни. Саме тому Мінветеранів уже сьогодні розробляє дієву систему переходу від військової кар’єри до цивільного життя. Однією з її головних складових є запровадження системи координації професійної адаптації ветеранів війни, членів їхніх сімей та родин полеглих захисників.

«Державна ветеранська політика — це не суто соціальна політика виплат і гарантій. Це політика безпекова, економічна, культурна і, звісно, соціальна. Це важливий елемент національної безпеки. І від того, наскільки якісно відбудеться реінтеграція в суспільство наших захисників і захисниць після повернення з війни, залежить стійкість Української держави», — наголосила Юлія Лапутіна.

Під час зустрічі сторони обговорили спільні кроки щодо запровадження пілотного проєкту Мінветеранів зі створення центрів ветеранського розвитку. Спочатку вони діятимуть у чотирьох областях України: Вінницькій, Дніпропетровській, Миколаївській та Львівській на базі визначених закладів вищої освіти. Із залученням фахівців цих ЗВО планується розробка спеціальних навчальних програм для підготовки фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб, а також для членів їхніх родин.

«Українські фахівці з освіти та науки мають великий потенціал для створення якісних гнучких програм, щоб українські воїни мали змогу швидко перевчитися на цивільні спеціальності та працювати, аби стати «воїнами відновлення» нашої економіки. Впевнена, що в результаті нашої плідної співпраці кожен захисник та захисниця матимуть усі спроможності для самореалізації в мирному житті», — наголосила Юлія Лапутіна.

Також міністри обговорили створення умов для залучення ветеранів війни до діяльності у сфері громадянської освіти, національно-патріотичного та військово-патріотичного виховання.

«Наші воїни, які повернуться після перемоги України, – це величезний потенціал і ресурс для відновлення економіки країни. Ми підтримуємо ініціативи Мінветеранів та будемо робити все, щоб наша взаємодія була плідною», — наголосив Оксен Лісовий.

Prometheus і Veteran Hub запустили курси адаптації для ветеранів і їхніх родин

Освітня платформа Prometheus і Veteran Hub запустили курси адаптації для ветеранів і їхніх родин.

Платформа розробила три курси, які допоможуть адаптуватися до цивільного життя чи навчать психологічної самодопомоги.

 «АДАПТАЦІЯ ДО ЦИВІЛЬНОГО ЖИТТЯ. КУРС ДЛЯ ВЕТЕРАНІВ І ВЕТЕРАНОК‎‎»

Курс простою мовою пояснює, що відбувається з ветеранами в перший місяць після повернення додому, надає розуміння, що таке психотерапія, допомагає обрати спеціаліста з психічного здоров’я й учить будувати стосунки з близькими під час адаптації.

 «САМ СОБІ ТЕРАПЕВТ. ІНСТРУМЕНТИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ САМОДОПОМОГИ ДЛЯ ВЕТЕРАНІВ І ВЕТЕРАНОК‎»

На курсі досвідчені спеціалісти розкажуть про техніки, за допомогою яких можна впоратися з тривогою, гнівом чи апатією, а також про навички управління внутрішньою напругою та спостереження за власними думками. Курс розрахований на ветеранів, які наразі не беруть участі в бойових діях і перебувають у відносній безпеці. Програма буде корисний також для членів їхніх родин та інших людей, які хочуть поліпшити свій психологічний стан.

 «ЯК ПЕРЕЖИТИ ВІЙНУ РАЗОМ: КУРС ДЛЯ РОДИН ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ, ВЕТЕРАНОК І ВЕТЕРАНІВ‎»

Курс створений для близьких людей захисників і захисниць. Він навчить долати щоденні виклики й будувати нормальні стосунки за ненормальних подій. Лектори докладно пояснять механізми психіки, що включаються в стресових умовах, навчать обирати корисні стратегії поведінки, а також передадуть досвід тих, хто вже проходив цей важкий шлях. Курс допоможе навчитися наново будувати стосунки з дітьми, батьками, партнерами і з собою.

Курси вже доступні, і на них можна зареєструватися. 

Інформаційні матеріали Українського інституту національної пам’яті розміщено на офіційному вебсайті Міністерства за покликанням:  https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/metodichni%20recomend azii/2023/06/15/Inform.materialy.UINP.do.Dnya.Konstytutsiyi.Ukrayiny-2023.pdf.   

28 червня 1996 Верховна Рада України прийняла нову Конституцію України - першу Конституцію незалежної української держави.

Депутати працювали над проектом, залишаючись у сесійній залі всю ніч з 27 на 28 червня. Парламентарії врахували зауваження Президента України, а також підтримали всі спірні статті проекту - про державні символи в України, про державну українську мову, про право приватної власності в Україні.

Прийняття конституції закріпило правові основи незалежної України, її суверенітет і територіальну цілісність.

Прийняття конституції було найважливішим кроком у забезпеченні прав людини і громадянина, сприяло подальшому підвищенню міжнародного авторитету України на світовій арені.

Дана конституція діє і сьогодні.

Відповідно до Конституції, день прийняття Основного Закону є державним святом - Днем Конституції України.

Що таке конституція?

Як ухвалювали Конституцію України: цікаві факти, про які ви не знали