Наука
за межами уроків
ТРАВНЕВИЙ ХРУЩ ЛІТАЄ, ПОРУШУЮЧИ ЗАКОНИ АЕРОДИНАМІКИ. ПРОТЕ ЦЕ ЙОГО НЕ ХВИЛЮЄ І ВІН ПРОДОВЖУЄ ЛІТАТИ
Люди поки не знають, чому літає хрущ. На думку авіаконструкторів, у хрущавсе «розраховано» неправильно: і вага, і крила, і «потужність двигуна». Як люди все не вираховують, виходить, що, щоб ця комаха полетіла, потрібно, щоб хрущ був або втричі легшим, або втричі сильнішим.
За загальною думкою інженерів хрущ - льотчик абсолютно бездарний, зовсім не створений для того, щоб літати. Він і товстий занадто, і крила у нього маленькі, та й мускулатура не вражає... При такій комплекції треба бути втричі сильнішим, щоб відірватися від землі! Проте хрущ літає, і літає досить швидко - зі швидкістю до 3 м/с.
Хрущ є предметом пильного вивчення. Висуваються різні гіпотези, але вони щоразу виявляються помилковими. Вдалося з'ясувати, що перед польотом жук надуває черевце і перетворюється в гібрид вертольота з дирижаблем. Але і це не пояснює його таємницю. Над загадкою хруща б'ється безліч фахівців. Адже завдяки йому люди зможуть отримати новий літальний апарат, маневреніший і дуже економічний.
Майя Ігнатенко
ТРЕМТІННЯ ПІД ЧАС ХОЛОДУ
Чому з нами це відбувається? Такі мимовільні скорочення наших м’язів – є захисною реакцією нашого тіла від переохолодження. Тепло у нашому тілі в основному виробляється за рахунок роботи м’язів. Подібно, як прогрівається двигун автомобіля при роботі, так і зігрівається наше тіло. Тому, зазвичай, коли ми відчуваємо холод, то починаємо рухатись. При цьому температура шкіри, що знаходиться біля м’яз піднімається на 1.5 – 3 градуси. Якщо ж людина не починає свідомо зігріватись шляхом руху, то організм автоматично включає систему підігріву. Завдяки системі терморегуляції, що знаходиться у нашому мозку в гіпоталамусі, подаються сигнали нашим м’язам і вони мимоволі починають дрібні скорочення. Таким чином виділяється тепло для нашого підігріву.
До речі, у маленьких дітей система терморегуляції досить недосконала і здатність відповідати на переохолодження тремтінням відсутня. Тому вони легко можуть переохолонути і застудитись.
Майя Ігнатенко
СОЛОНА НАРЕЧЕНА
Ізраїльська художниця Сігаліт Ландау виросла на березі Мертвого моря. З дитинства найсолоніша водойма планети захоплює і заворожує її. Коли Сігаліт зайнялася мистецтвом, сіль стала одним з улюблених матеріалів для створення художніх робіт. Найсвіжіша з них – незвичайне весільне плаття.
Сігаліт Ландау занурила плаття в воду Мертвого моря на два роки, а через призначений термін дістала з води справжній шедевр!
Ізраїльська художниця Сігаліт Ландау створила вже кілька робіт за допомогою солі Мертвого моря. Її останній проект називається «Солона наречена». На створення цієї роботи художницю надихнула п’єса Рої Хена «Діббук», написана в 1916 році.
Для нього дівчина занурила у воду Мертвого моря весільну сукню – і приготувалася чекати. Опустивши плаття в море, Сігаліт регулярно відвідувала його, спостерігаючи, як його покривають кристали солі.
Сігаліт приблизно уявляла собі, як буде виглядати плаття через 2 роки, проведених в солоній воді. Вона повністю віддала процес на відкуп стихії, не намагаючись втручатися.
Найбільшим сюрпризом для художниці стала величезна вага її нової роботи, яка значно поважчала за рахунок численних соляних кристалів. Щоб підняти плаття з води, довелося викликати спецтехніку.
Створене, в результаті проекту, шедевральне соляне плаття сьогодні виставляється в Лондонському музеї сучасного мистецтва в рамках виставки «Солона наречена».
Майя Ігнатенко
Важливою характеристикою музичного звуку є ВИСОТА тону, яка залежить від ЧАСТОТИ звукової хвилі. Чим більша частота хвилі, тим вищий звук.
Музичні інструменти можуть створювати звукові коливання частотою від 20 (дуже басовитий звук, розібрати й зрозуміти важко, тому застосовують рідко) до 4000 Гц.
У ХVІІІ столітті відомим співаком Каспаром Феспером був встановлений «нижній» рекорд чоловічого басу 44 Гц (44 коливання за 1 секунду). До речі, частота коливань звуку найвищої ноти, яку здатні брати чоловіки – це 500 Гц. Звичайною нижньою нотою гарного басу й багатьох інструментів є висота тону 80 Гц. При подвоєнні частоти (160 Гц) одержимо діапазон доступний віолончелям, альтам. Тут досить комфортно почувають себе й баси, і баритони, і тенора, і жіночі контральто. Загальним еталоном висоти тону є 440 Гц («ля» першої октави) – тут працюють майже всі голоси й музичні інструменти.
Неперевершений австрійський композитор і музикант-віртуоз Вольфган Амадей Моцарт (1756 – 1791) захоплювався італійською співачкою опери (сопрано) Лукрецією Аджуяри (1743 – 1783), яка брала «до» четвертої октави – це 2018 коливань за 1 секунду. Повним голосом «ре» четвертої октави (2300 Гц) співала француженка Мадо Робен (1918 – 1960), її голос вважається одним із найвищих голосів ХХ століття.
Звуки вище 3000 Гц дуже пронизливі й як самостійні музичні тони не використовуються.
Майя Ігнатенко
Звуки однакової гучності й частоти, що створюються різними музичними інструментами, звучать по-різному. Тому важливим поняттям, яке характеризує звук є ТЕМБР. Він пов’язаний зі специфічними властивостями джерела звуку, визначає його забарвлення.
Отримати чистий звук певної частоти навіть при відсутності сторонніх шумів досить важко, адже будь-яке тіло «видає» не один основний звук, а його постійно супроводжують звуки інших частот. Вони завжди вище основного звуку й називаються обертонами, верхніми тонами. Саме вони дають нам змогу відрізняти звук одного музичного інструмента від іншого та голоси різних людей, якщо вони навіть рівні за висотою. Чим більше обертонів, тим більш «насиченим» є звук. Чарівний відтінок голосів професійних співаків обумовлений саме високими обертонами.
Щодо музичних інструментів, то багато різноманітних тембрів має орган. Діапазон органа перевищує діапазони всіх разом взятих інструментів оркестру.
Майя Ігнатенко
Красивий результат інтерференці. "Перехресне море"
Красивий і дуже рідкісний феномен, який виникає, коли на морі з’являються 2 системи хвиль, що рухаються під прямим кутом. Одні хвилі викликані вітром, а інші – природними умовами. У підсумку це виглядає як сітка по всій поверхні води. Красиво, однак, потрапивши в такі хвилі, судно може легко перевернутися або збитися зі шляху, а людина – потонути, не зумівши дістатися до берега.
Найвідоміше місце у світі для спостереження за квадратними хвилями - Іль де Ре (острів Ре) у Франції
