Пройти опитування відповідно теми минулого уроку. .
Елементи управління — це графічні об'єкти, які розташовані на формі для показу або введення даних, викання дій або полегшення читання форми.
До елементів управління належать текстові поля, списки, перемикачі, кнопки тощо. Вони дають користувачеві змогу запускати макроси або веб-сценарії. Елементи управління можуть бути зв'язані, вільні або обчислювані.
Зв'язаний елемент управління запозичує і відображає змінювані дані з поля таблиці (бази даних) або запиту: текст, дату, число, значення «Так / Ні», зображення або діаграми.
Вільний елемент управління не має змінюваного джерела даних. Наприклад, надпис з назвою форми — це вільний елемент управління.
Обчислюваний елемент управління має за джерело даних вираз, а не поле. Значення, яке потрібно використовувати як джерело даних для цього елемента управління, вказують у визначенні виразу. Запис виразу може містити оператори, назви елементів управління, назви полів, функцій і сталих.
Обробник подій — це частина програми, що виконує певні дії у відповідь на дії користувача.
Середовище програмування Lazarus при розробці графічного інтерфейсу програми надає можливість використовувати велику бібліотеку візуальних компонентів: кнопок, полів, написів, прапорців, перемикачів, лічильників, списків, смуг прокручування тощо. Кнопки для їхнього встановлення на формі розташовано на окремих вкладеннях. Під час розташування цих компонентів на формі автоматично створюється відповідний фрагмент програми мовою Object Pascal, що істотно спрощує і пришвидшує роботу щодо створення програм. Такий спосіб розробки програм називають наочним (візуальним) програмуванням.
Вигляд вкладень
Cередовище програмування Lazarus містить велику кількість вбудованих процедур і функцій. Деякі з них є методами об’єктів, за допомогою яких можна виконувати дії з об’єктами. Для різних об’єктів передбачені різні методи, їх кількість і призначення залежать від конкретного об’єкта.
Метод — це фрагмент програмного коду, вбудованого в об’єкт. Метод має назву й містить набір вказівок, які буде виконано, якщо викликати метод для об’єкта. Запис вказівки для виклику методу складається з назв об’єкта та методу, розділених крапкою:
Назва об’єкта.Назва методу;
Назву методу, як і назву властивості, можна ввести з клавіатури або обрати зі списку, який відкривається, якщо в коді програми записати назву об’єкта і поставити крапку. У такому списку буде відображено всі ті методи, які можна викликати для обраного об’єкта.
Для форми найчастіше використовують такі методи:
Show — відбразити форму у звичайному режимі;
ShowModal — відобразити форму у модальному режимі;
Hide — зробити форму невидимою (приховати її);
Close — закрити форму.
Деякі методи можна викликати для різних об’єктів, а інші — лише для об’єктів певного типу. Наприклад, методи Show і Hide можна викликати для форми, напису, кнопки та інших об’єктів, а метод Close — лише для форми.
Властивості Caption (Заголовок), Color (Колір), Height (Висота) й Width (Ширина) цього компонента аналогічні властивостям форми з такими самими назвами. Але є ще інші властивості:
Enabled — доступність кнопки. Як усталено має значення True — кнопка доступна та виконує прописані команди;
ShowHint — виведення контекстної підказки. Після надання значення True можна задати текст підказки;
Visible — видимість кнопки. При значенні False кнопку не буде відображено на формі.
TabOrder — порядковий номер виділення компонентів. Визначає, в якому порядку компоненти отримають фокус введення даних при натисканні клавіші Tab. Нумерація починається з 0.
Кнопку найчастіше використовують для того, щоб під час виконання програми після натискання на неї виконати деяку послідовність вказівок. Тому з кнопкою найчастіше пов’язують подію OnClick (Клацання) і створють обробник саме цієї події.
Text — текст, який буде відображено у полі на початку виконання програми;
CharCase — регістр виведених символів, який може мати такі значення:
ecLowerCase — усі літери малі;
ecNormal — символи такі, якими їх вводить користувач (як усталено);
ecUppercase — усі літери великі;
ReadOnly — дозвіл чи заборона введення інформації у поле;
MaxLength — максимальна довжина тексту (вимірюють у кількості символів);
HideSelection — чи буде зніматися виділення з тексту при втраті компонентом фокуса;
PasswordChar — символ, який буде відображено у полі замість введених символів — використовують, наприклад, для приховування пароля.
Основні події Edit:
onChange — будь-яка зміна відображуваного тексту.
onClick — натиснення на компонент.
Всі інші властивості та події аналогічні властивостям форми. При опрацюванні даних, введених у поле Edit, потрібно враховувати, що вони мають рядковий тип String.
Основні властивості Label:
Caption — текст напису;
Color — колір тла;
Font — шрифт;
AutoSize — автоматичне підлаштування розмірів під відображуваний текст;
Alignment — вирівнювання:
taCenter — по центру;
taLeftJustify — за лівим краєм;
taRightJustify — за правим краєм;
Transparent — прозорість;
WordWrap — дозвіл на перенесення тексту на новий рядок.
Всі події аналогічні компоненту Edit.
Деякі його властивості подібні до властивостей поля Edit. Але є і відмінні:
Lines — масив рядків. Дозволяє звертатися як до всього тексту, так і до його окремих рядках. Це складена властивість, яка має свої властивості, методи і події.
ScrollBars — смуги прокручування. Може набувати таких значень:
ssNone — немає смуг прокручування;
ssHorizontal — горизонтальна смуга прокручування;
ssVertical — вертикальна смуга прокручування;
ssBoth — присутні і вертикальна, і горизонтальна смуги.
Крім перелічених вище властивостей, Memo має свої методи:
CopyToClipboard — копіювання тексту у буфер обміну;
CutToClipboard — вирізання виділеного тексту й поміщення його в буфер обміну;
PasteFromClipboard — вставляння в компонент тексту з буфера обміну у позицію, де розташовано курсор;
SelectAll — виділення всього тексту;
Undo — відміна останньої зміни у тексті.