Ідеї малого бізнесу

Бізнес-ідея: Фреш-бар Фреш-бари (їх також називають джус-барами або смузі-барами) – це відносно нове явище. Подібні заклади з'явилися порівняно недавно на хвилі інтересу споживачів до ідеї здорового способу життя та здорового харчування. Фреш-бар – це стаціонарний або пересувний пункт громадського харчування, який спеціалізується на приготуванні і продажу свіжих соків та інших напоїв на їх основі. Ідея створити міні-бар, де замість алкогольних і слабоалкогольних напоїв будуть продаватися корисні натуральні і, головне, свіжі соки, прийшла в нашу країну з Америки. В наші дні фреш-бари вже стали звичним явищем у багатьох європейських країнах. У США підприємці, відкривши фреш-бари, заробляють в сумі понад 3,5 мільярдів доларів в рік. Звичайно, в Росії на таку прибуток поки що розраховувати не варто. Але безсумнівно, що таке явище, як фреш-бари, є перспективним для створення власного бізнесу. Висока рентабельність при невеликих початкових витратах (вони складуть всього від 350 до 500 тис. рублів), можливість відкрити точку на невеликий торгової площі і прості технології приготування свіжих органічних напоїв – всі ці фактори дозволять навіть при відсутності досвіду роботи в цій галузі швидко вийти на рівень самоокупності. В асортименті фреш-бару можуть бути представлені не тільки свіжовичавлені соки (фреші), але також і смузі (густий напій у вигляді змішаних в блендері ягід або фруктів з додаванням льоду, молока або соку), мінеральні та газовані води, каву, чай, легкі закуски і десерти (фруктові пюре, кекси, печиво, морозиво тощо). Хоча основний акцент робиться все ж таки на безалкогольні напої і коктейлі на основі соків і/або молока. Так як фреш-бари позиціонуються як точки з продажу здорової їжі і напоїв, то і асортимент треба визначати, виходячи з цієї концепції. У великому торговому центрі, де біля вас будуть розташовані кілька закусочних, піцерії, кондитерські та інші заклади громадського харчування, має сенс розширювати асортимент не за рахунок введення інших страв, а, наприклад, за рахунок розробки нових рецептів коктейлів і фруктових десертів. Але от якщо ваш фреш-бар буде встановлений на території офісного центру, варто задуматися про виготовлення і продажу, крім соків та коктейлів, різних закусок. І навіть у цьому випадку не варто відхилятися від концепції здорового харчування. Наприклад, якщо ви будете продавати гамбургери, ви все одно не зможете конкурувати з «повноцінними» закусочними, але ризикуєте зіпсувати імідж своєї компанії, яка вже не буде асоціюватися у покупців з цим фреш-баром. Деякі підприємці при складанні асортименту своїх барів йдуть ще далі. Наприклад, в певних московських фреш-барах можна придбати не тільки соки, коктейлі та десерти, але і екстракти різних цілющих рослин. Причому флакончик з натуральним вмістом ємністю 100 мл обійдеться покупцеві в 1,5 тис. рублів. Екстракти і еліксири позиціонуються як альтернатива звичайним вітамінів і біоактивним добавок. Щоправда, складно сказати, чи користуються такі продукти великим попитом. А в японських фреш-барах продається навіть органічна косметика. Підприємці виходять із міркувань, що покупці натуральних напоїв дбають не тільки про своє харчування, але і про здоров'я в цілому. Розрахунок повністю виправдався, прикладом японських колег вже пішли американці. Тепер і власники російських фреш-барів замислюються про те, щоб продавати не тільки соки і десерти. Однак якщо ви плануєте ввести в свій асортимент органічну косметику, заздалегідь вивчіть попит на неї (наприклад, у невеликих містах вона навряд чи буде активно продаватися, так як її вартість буде набагато вище вартості звичайної косметичної продукції, доступної більшості людей). Крім того, вам доведеться дещо розширити торговельну площу і перейматися пошуком не звичайних продавців, а продавців-консультантів з медичною освітою, які зможуть давати покупцям кваліфіковані поради та рекомендації щодо вибору продукції. Фреш-ринок у нашій країні тільки розвивається, але його учасники вже встигли зіткнутися з проблемою позиціювання своєї продукції. Якщо раніше свіжовичавлені соки і різні коктейлі на їх основі і з додаванням молока можна було придбати лише в дорогих ресторанах, які встановлювали на них велику націнку, то тепер власники фреш-барів намагаються зламати стереотипи споживачів і просувають свій продукт як здоровий, смачний і, головне, доступний за ціною. Правда, знижувати націнки на нього вони не поспішають, так як в цьому випадку значно зростуть терміни окупності точки. Тому фахівці радять знайти компромісне рішення: наприклад, залишити націнку на свіжовичавлені соки і смузі на колишньому рівні, а видимість доступності та низької ціни створювати за рахунок зниження роздрібної вартості різних інших напоїв на їх основі (коктейлі, фреші з льодом і морозивом). Для розміщення фреш-бару не потрібна велика площа. Повноцінну точку цілком можна відкрити на 4-6 кв. метрів. На відміну від інших подібних закладів, продукція, представлена в такому барі, користується попитом круглий рік. У жарку пору року люди купують прохолодні напої на основі натуральних фруктів для втамування спраги, а в зимові місяці – в якості корисного коктейлю, багатого на вітаміни. Всі ці особливості визначають місце розташування вашого фреш-бару. Насамперед, воно повинно знаходитися в місці з високою прохідністю, бажано поблизу кафе чи ресторану. Оптимальні варіанти: торгові центри, бізнес-центри, великі салони краси і фітнес-центри, аеропорт, залізничний вокзал, аквапарки, кінотеатр, гіпермаркет. Останнім часом фреш-бари можна побачити в автосалонах і на різних заходах (наприклад, пересувний бар, на які встановлюється на виставках). Але все ж найчастіше фреш-бари можна побачити у великих торгових центрах прямо посередині прохідний алеї. Справа в тому, що соки та коктейлі відносяться до швидкопсувних продуктів, які навіть при наявності холодильних камер не можуть довго зберігатися. Вже протягом перших тридцяти хвилин після приготування напій з фруктів без яких-небудь добавок втрачає ряд своїх корисних властивостей, так і свої смакові якості. Звичайно, при великому потоці покупців деякі напої можна зробити про запас, щоб не створювати чергу, але в інших випадках їх готують безпосередньо після здійснення замовлення. Таким чином, якщо ваш бар встановлений на відкритому місці, перехожі можуть побачити, як відбувається процес приготування коктейлю або соку, що дозволить збільшити кількість ваших покупців в рази. Суттєва стаття витрат при організації свого фреш-бару – це придбання спеціального обладнання. Для стандартної точки з продажу свіжих соків та напоїв на їх основі буде потрібно наступний мінімальний набір торгового та виробничого обладнання: універсальний соковитискач, соковитискач для окремих видів фруктів (наприклад, цитрусових або гранатів), блендери і міксери, пристрої для чищення фруктів і овочів, холодильні камери і шафи, барна стійка, вітрина, касовий апарат, кофемашини, машина для льоду, холодильник для морозива, робочі шафи (їх можна розташувати і в барній стійці). При виборі постачальника обладнання (в першу чергу, соковижималок і міксерів з блендерами) звертайте увагу на той факт, пропонує він сервісне обслуговування проданого ним обладнання. При високій завантаженості навіть нове промислове обладнання часто виходить з ладу і його лагодження при відсутності гарантійного обслуговування може влетіти в копієчку. З посуду у фреш-барах, як і на інших подібних точках громадського харчування, використовуються, як правило, одноразові пластикові тарілки, стакани, кухлі під кави, виделки і ложки. Досить рідко може використовуватися і скляний посуд, але в цих випадках фреш-бар відноситься вже не до системи громадського харчування, а скоріше до кейтерингу. Додаткові витрати пов'язані з оформленням вивіски, нанесенням логотипу вашого бару (або мережі фреш-барів) на бічні частини стійок,

Бізнес-ідея: Виробництво та продаж модульних картин

Вхідний квиток: 100 - 500 тис. руб.

Мінімальний розмір населення: від 100 000 чол

Стан ринку: вільний ринок

Оцінка складності старту: 3/5

Виготовлення модульних картин може стати непоганим сімейним бізнесом. Низький вхідний квиток в бізнес (не більше 150 тис. рублів) – ось основна перевага даної діяльності. Простота технологічного процесу дозволяє організувати власну справу навіть у домашніх умовах. Для успіху в справі потрібно всього нічого – бажання організатора і трохи творчої складової...

Про модульні картині

Модульні картини – новий тренд в оздобленні та індивідуалізації інтер'єру. Такі картини являють собою композицію з двох і більше частин, пов'язаних між собою однією тематикою. Такий формат дозволяє легко прикрасити стіни будь-яких приміщень, будь то кафе, ресторани, кінотеатри, офісу або будинку. За допомогою модульних картин створюється унікальний інтер'єр в таких стилях як хай-тек, модерн, арт-деко та інших напрямків. Це абсолютно нова тенденція, яка набирає величезну популярність в країнах Європи і Азії.

Якщо є завдання надати кімнаті оригінальне оформлення і неповторність – модульні картини одне з кращих рішень.

Будуємо бізнес на картинах

Є кілька варіантів побудови бізнесу на модульних картинах:

1. Виготовлення картин на замовлення. Для цього необхідна хороша реклама. Також слід обзавестися власним сайтом, де викласти приклади робіт, умови виконання замовлень, прайс та іншу корисну інформацію.

2. Реалізація готових робіт через спеціалізовані магазини або через оптових перекупників.

3. Відкриття власної роздрібної точки продажів. Можна орендувати крапку в торговому центрі з високою прохідністю або в літній час встати на жвавих центральних вулицях. Перший варіант потребує високих витрат на оренду. Другий же варіант – менш витратний, але необхідно вирішити питання із регулярним транспортуванням картин (привезти, розвантажити, занурити, відвести...).

Ідеальний варіант – об'єднати всі три способи. Хоч це і вимагає великих тимчасових і фінансових втрат.

Скільки можна заробити? Роздрібна ціна модульних картин починається від 4000 руб./м2. За один робочий день двоє майстрів можуть виготовити до 10-15 м2. Фактично, якщо повністю реалізовувати весь обсяг виготовлених картин, виручка в день становитиме: 40 – 65 тис. рублів, в місяць – близько 880 – 1430 тис. рублів. За вирахуванням податків, заробітної плати і витрат на сировину і матеріали прибуток складе рівно половину від цієї суми. Тобто 450 – 700 тис. рублів на місяць. Звичайно, на практиці домогтися таких результатів вкрай складно (ще потрібно знайти, кому продати 250м2 в місяць), але приблизний підрахунок показує, що заробляти на модульних картинах можна і потрібно.

Що в першу чергу необхідно для організації справи. Перше – комп'ютер з програмним забезпеченням для роботи з графікою. Друге - хороший кольоровий принтер для друку на текстильних виробах, а краще – плоттер. За допомогою плоттера можна друкувати великі формати зображень, однак коштує таке диво – понад 150 тис. рублів. Далі – витратні матеріали. Знадобиться тканина, на яку наносяться зображення за допомогою принтера та підрамники, на які натягається віддрукована тканина. Підрамники доведеться купувати в спеціалізованих магазинах або замовляти у приватних майстрів по дереву. Звичайно, можна використовувати замість підрамників листи ДСП та фанери, але такі картини не будуть виглядати солідно.

Якщо навчиться робити підрамники самостійно, але можна збільшити дохід з продажу картин. При виготовленні підрамників використовуються звичайні рейки перетином 50×20, 40×20,50×25 мм

Технологія виготовлення модульних картин досить проста, і освоїти даний процес під силу кожному. Мабуть, єдина складність – створити майбутнє зображення, якщо це робити не за шаблоном, а за індивідуальним замовленням. Ось тут треба вміння і професіоналізм. В іншому ж процес виготовлення картин виглядає наступним чином:

1. Підготовка зображення на комп'ютері;

2. Друк зображення на тканині за допомогою принтера. Друк краще робити не на одному загальному полотні, а на кількох, перекривають один одного по малюнку полотен (в цьому і полягає сенс модульних картин);

3. Вирізання видрукуваної тканини;

4. Закріплення тканини з зображеннями на підрамнику з допомогою меблевого степлера.

5. Картина готова!

Якщо говорити про серйозний підхід до справи, то для організації процесу виробництва потрібно окреме приміщення в 50 – 80 м2 та інвестиції в розмірі не менше 500 тис. рублів (в основному на придбання друкарського обладнання). В даному приміщенні слід розташувати обладнання для друку зображень, стіл для виготовлення картин і склад для матеріалів і готової продукції. З працівників необхідно працевлаштувати художника-дизайнера, пару майстрів і менеджера з продажу. Оплата праці найманих працівників – відсоток від виконаних робіт.

Як відкрити службу таксі

Вхідний квиток: до 100 тис. руб.

Мінімальний розмір населення: від 10 000 чол

Стан ринку: перенасичення ринку

Оцінка складності старту: 4/5

Для підприємця, який вирішив відкрити власну службу таксі, перш за все, необхідно визначити її майбутній формат. Тут може бути два варіанти:

1) Зробити всі роботи самостійно: створити автопарк, найняти на роботу водіїв, сформувати диспетчерську службу.

2) Укласти договори зі сторонніми виконавцями, переклавши на них функцій.

Перший варіант більше підходить підприємцям, що володіє солідними коштами і можливістю працювати в провінції: регіональний ринок послуг таксі, навіть в найбільших містах, все ще досить дік і ненасичений. Створивши свій автомобільний парк на столичному насиченому ринку, якомога більше уваги приділяти послугам представницького класу. Володіючи якісним автопарком, ввічливими і грамотними водіями, служба таксі зможе укладати договори з великими корпораціями, розвозячи співробітників цих компаній по домівках, супроводжувати їх аеропорти і т. д. Навіть невеликий автопарк з 3-4 автомобіля буде коштувати не менше мільйона рублів, і то за умови придбання машин за кредитними програмами або в лізинг.

Стати посередником набагато простіше і дешевше. В даному випадку цілком можна вкластися в 100 тисяч рублів. Підприємцю необхідно купити устаткування, що дозволяє здійснювати прийом замовлень. Зараз функціонує безліч диспетчерських служб, які укладають договори з таксистами, які мають статус індивідуального підприємця. Диспетчери, які мають договори з таксистами, надають послуги зразок сервісу «Яндекс.Таксі». Слід враховувати, що на московському ринку конкуренція серед диспетчерських настільки велика, що стати його частиною досить проблематично. Диспетчерські знаходяться між собою в якомусь подібному війни, не гребують демпінгом, переманюванням водіїв та іншими витребеньками.

Як у першому, так і в другому випадку, терміни окупності бізнесу повністю залежать від ситуації на ринку. У Москві прийнято вважати, що при вдало слаживающихся обставин водій може заробити за місяць до 100 тисяч рублів. Автомобільні парки укладають з таксистами договори оренди, здаючи їм в прокат автомобілі. Диспетчерські служби беруть з виконаного замовлення комісію: в середньому 15 відсотків.

Приміщення

При обладнанні диспетчерської, доведеться суворо дотримуватися вимог Санпін, що регулюють роботу з комп'ютерною технікою. За нормами організації робочого простору, на кожного диспетчера повинно припадати не менше 1,5 квадратних метрів площі при непостійної зайнятості персоналу. При постійній зайнятості площа повинна складати 4,5 квадратних метра.

Автопарк допустимо розміщувати у промислових зонах. Здійснивши оренду місць під стоянку автомобілів, підприємець цілком може створити на базі автопарку сервіс-центр. Якщо створення свого сервіс-центру не входить в плани, потрібно розміщуватися неподалік від вже існуючого. Офісні приміщення автомобільного парку повинні відповідати стандартним технічним вимогам. Обов'язково потрібно обладнати кімнату, в якій будуть відпочивати таксисти.

Автопарк

Формування автомобільного парку може бути здійснено чотирма способами:

1. Можна придбати машини у власність, оформивши їх на фірму.

2. Орендувати автомобілі.

3. Укласти контракти з власниками автомашин.

4. Взяти авто в лізинг.

Цілком допустимо комбінувати ці способи.

Лізинг дозволяє серйозно скоротити витрати при старті підприємства, розтягнути їх на термін дії контракту. Крім того, дає можливість економії на податках: автомобілі можуть не значитися на балансі служби таксі, проходячи в документах як власність компанії-лізингодавця.

Відомий аналітичний журнал «Радник юриста» провів розрахунок на прикладі служби таксі з вартістю устаткування в 12 мільйонів рублів. Розрахунок показав, що лізинг ефективніше придбання обладнання за свій рахунок приблизно на 3 мільйони рублів. У порівнянні з обладнанням, придбаним у кредит, лізинг ефективніше не менш ніж на 1 мільйон рублів. Такої економії вдалося досягти в силу оптимізації податків.

Проте є у лізингу і свої недоліки, наприклад, вартість лізингу перевищує придбання автомобілів в кредит: перед укладенням контракту слід самим ретельним чином прорахувати всі вигоди і втрати. Ще один серйозний недолік лізингу: не маючи на балансі машин, фірмі буде нічого внести в заставу при виникненні такої необхідності.

Лізинг автомобілів і їх купівля в кредит припускають, що підприємець має квартиру або інші активи, а за плечима у нього відмінна кредитна історія. В іншому випадку банки і лізингові фірми просто не стануть мати з бізнесменом справи. Створення автопарку через лізинг або в кредит передбачає тривале залучення, якщо справи не підуть, не вийде через 3 місяці повернути автомобілі і згорнути справу.

Оренда авто і укладення договорів з власниками машин не несе таких ризиків, тому ці схеми слід визнати найбільш підходящими.

Документи

Для реєстрації індивідуального підприємця або фірми необхідно вибрати відповідний код у класифікаторі кодів підприємницької діяльності: 60.22 діяльність таксі. При реєстрації ІП і створення невеликої служби таксі з чисельністю персоналу не більше 15 осіб, можна отримати патент, тим самим, непогано зекономивши на податках.

З 1 вересня 2011 року набув чинності Федеральний закон під номером 69, згідно з якою всі автомобільні парки та ІП повинні мати ліцензію на здійснення перевезень пасажирів. Для отримання цієї ліцензії заявнику знадобиться виписка з ЕГРЮЛ, копія паспорта технічного засобу автомашини, копія лізингового договору на авто, паспорта водія. Дозвіл видається на один автомобіль. Діяльність з перевезення пасажирів можна здійснювати лише в одному регіоні.

Регіони вносять до закону додаткові коригування. Скажімо, в Північній столиці придбання автомобілів пов'язано з реєстрацією автомобільного господарства.

Для підприємця, який хоче створити фірму-посередника між таксистом і пасажиром, необхідно зареєструватися як юридична особа і укласти з водіями контракти. У договорах таксисти є податковими агентами.

Персонал

Відповідно до законодавства Російської Федерації, водії таксі повинні мати стаж від трьох років. Перед виходом на лінію пройти обов'язковий медогляд. Для таксопарків і диспетчерських служб є власні стандарти, які, як правило, мають на увазі адекватна поведінка та охайний зовнішній вигляд співробітників.

При роботі з таксистами по системі, коли водії орендують належать бізнесменові автомобілі, витрачатися на зарплату шоферів не доведеться. Розмір заробітної плати диспетчерів залежить від регіонів, кваліфікації, завантаженість, досвіду роботи. У середньому, зарплата варіюється від 20 до 40 тисяч рублів. Диспетчер, до речі сказати, цілком може працювати з дому: це скорочує витрати на утримання офісу.

Обладнання, постійні витрати

За останні кілька років на ринку виникло безліч варіантів обладнання для диспетчерських служб. За відносно невелику абонентську плату (20-30 тисяч рублів в міс.), багато фірм готові встановити в готовому приміщенні обладнання, необхідне для функціонування колл-центру, для збору статистичних даних та відстеження замовлень. Для великих фірм більш дороге обладнання і неймовірне». Програмне забезпечення надається разом з обладнанням.

На обслуговування одного нового авто витрачають в середньому близько 4-х тисяч рублів на місяць.

Реклама

Просування власної служби таксі може бути самим різним: сайт в інтернеті, вивіски на вулицях, роздача флаєрів в ресторанах і барах, придбання банерів в соцсетах, витрати на SEO-просування. Співпраця з інтернет-сервісами (наприклад, «Яндекс.Таксі») дещо зменшить прибуток (5 відсотків з кожного виконаного таксистом замовлення), зате збільшить число поїздок, зробить бренд більш впізнаваним