Написаний у 1861–1862 роках. Побачив світ лише 1886 року

Роман з життя правобіцького духовенства.

Розгортається трагічна історія сім’ї священника Люборацького. Порушуються злободені соціальні проблеми,пов’язані з вихованням молодого покоління.

Побудовано на матеріалі фольклорної побутової казки про приборкання непокірної жінки .Йдеться про добу кріпацтва, що підкреслено таким промовистим фактом як володіння панами цілими селами підневільних людей, звичка програвати один одному-цілі села. Кілька сіл виграє й чоловік Марусі (звичайна собі панянка,про яку йдеться в творі). Хто в цьому середовищі менш за все контролює свою волю, а отже найбільше чинить беззаконня так Маруся.

Норовлива й деспотична пані, йдучи наперекір добрим порадам не переправлятися вночі через повноводний, бурхливий Буг, наполягає на своєму і під час переправи гине разом з хурманом і кіньми. За своєю суттю цей образ є підтвердженням тези, що норовливим і деспотичним паніям ніякі виправлення не допоможуть. Виправити їх може тільки могила: «з чим родився, з тим і вмреш».

Закінчується оповідання авторськими роздумами, з яких випливає, що шлюбне щастя – некероване, сліпе.

В легкій формі автор нарису переповідає почуті легенди,перекази, вірування в існування упирів,відьом,чарівниць і знахарок.

Осудження забобонних звичаїв,висміюванням їх носіїв.

Подає картини з життя сільського духівництва на Поділлі

Подає картини з життя сільського духівництва на Поділлі

Подає картини з життя сільського духівництва на Поділлі

Опис про навчання в духовних школах на Поділлі.

Про дрібних чиновників, їхню щоденну боротьбу за шматок хліба.

Про дрібних чиновників, їхню щоденну боротьбу за шматок хліба.

Про людей викинутих на дно життя.

Твор до певної міри пригодницького характеру, в якому знайшли відбиття такі явища, як розбої, грабунки, контрабанда, фальшування грошей, хижацьке збагачення.

Твор до певної міри пригодницького характеру, в якому знайшли відбиття такі явища, як розбої, грабунки, контрабанда, фальшування грошей, хижацьке збагачення.

Твор до певної міри пригодницького характеру, в якому знайшли відбиття такі явища, як розбої, грабунки, контрабанда, фальшування грошей, хижацьке збагачення.

Оповідання цікаве тим, що, показуючи розбій шляхтича Рахальського, Свидницький відмежовує його дії від бунтарства Кармелюка, котрий метався не за особисті кривди, а заступався за обездолене селянство.

Цей твір відзначаються вмілим компонуванням матеріалу, чіткістю сюжетних ліній, переконливим з’ясуванням життєвих доль персонажів.

Народні вірування про диявола(злого духа),який за народним переконанням,хоч і брав разом з Богом участь у створенні світу й людей,проте був ворожим людині і штовхав її на негідні вчинки.

Опис народної обрядовості,пов’язаної з весняним християнським святом. Праця, написана на основі дитячих і юнацьких вражень,відзначається багатством і яскравістю фактичного матеріалу,тонкістю і глибиною спостережень автора.

Назвав сільських попів,дяків,пономарів - Голодним Духовенством. У той же час романіст зриває покривало ‘’святост’’і,яким офіційна ідеологія оточувала духовних осіб,і показує,що земне утилітарне було визначальним у поведінці попівства.

Чітко виявлено ставлення Свидницького до кріпосницького характеру. Передає настрій обуреної,розгніваної маси,готовою змочити кров’ю землю,але здобути людські права.

Виконавція Хорея Козацька - Вже більше літ двісті..

Пісня,що засуджувала діяльність Б.Хмельницького та рішення Переяславської ради

Ритмічні ходи твору вказують на шевченківські традиції. Відчутна залежність від народної пісні. Змалювання страждань поневолених мас органічно виливається в промовистий висновок про революційний вихід з такого становища.

Висловлено заклик до упертих селян,не чекати волі з чиїхось рук,а визволятися самим.

Злободенний відгук інтелегента-різочинця на соціальні запити дня.Проти соціального та національного гноблення України російським самодержавством.

Єдиний твір українською мовою,який вийшов при його життю.