Біографія Езопа (або Есопа) носить легендарний характер. Видатний байкар, засновник жанру байки, він нібито був рабом із Фрігії (Мала Азія), невеликим на зріст, некрасивим та ще й горбатим. Зате боги щедро нагородили його даром слова, гострим розумом і мистецтвом створювати байки. Його перший господар вирішив продати ні на що не придатного балакучого раба, якого купив простуватий філософ Ксанф з Самосу. Езоп вразив його дотепними відповідями. Коли Ксанф спитав Езопа, чи той хоче, щоб він його купив, Езоп нібито відповів: "А хіба тобі не все одно, чого я хочу? Купи мене в радники, тоді й запитуй". А на запитання, чи він завжди такий балакучий, Ксанф отримав відповідь, що за балакучих птахів завжди платять дорожче.

Жодного разу Ксанф не пожалкував, що купив Езопа. Завдяки дотепному й винахідливому рабу Ксанф залишився в пам'яті поколінь, бо саме з ним легенда пов'язує багато езопових жартів і мудрих рішень. Широко відома й теорія про те, як Ксанф наказав Езопові купити на базарі для бенкету всього найкращого, що є у світі. Езоп приніс одні лише язики різного приготування і пояснив здивованому господарю, що найкраще у світі — це язик, бо саме ним домовляються, встановлюють закони, висловлюють високі й мудрі думки. На прохання купити наступного дня найгіршого, що є у світі, Езоп знову приніс язики — і довів Ксанфу, що в світі немає нічого гіршого за язик: ним люди обманюють один одного, починають сварки та війни. Господар був дуже роздратований, але не міг не визнати правоти Езопа.

Уславився ж Езоп в першу чергу як умілий байкар. Байка як жанр народної творчості виникла ще у догомерівську епоху. Вона являє собою коротке алегоричне оповідання, переважно віршоване, в якому завжди присутній дидактичний (повчальний) зміст. Складається з оповідної частини та обов'язкового висновку — повчання. Персонажами байок виступають різні звіри, птахи, рослини, у вчинках яких вбачаються і висміюються людські вади. Цей прихований підтекст художнього твору завдяки легендарному байкарю називається езопівською мовою.

У Давній Греції відомі були збірки коротких байок у прозаїчній формі, авторство яких приписувалось Езопу. Сучасному читачеві майже всі вони добре відомі в обробках французького байкаря Ж. Лафонтена, російського І. Крилова, українських байкарів П. Гулака-Артемовського, Л. Боровиковського, Е. Гребінки, особливо Л. Глібова.

Серед найпоширеніших байок Езопа можна назвати такі, як "Вовк та ягня", "Лисиця та виноград", "Стрекоза та муравей", "Лягушка та віл", "Селянин і змія", "Свиня і левиця" та інші. Взагалі підраховано, що в байках Езопа діють понад 80 тварин, біля 30 представників різних професій (мисливець, рибалка, кожум'яка, м'ясник), така ж кількість богів та міфологічних персонажів.

Саме ця народна мудрість, здоровий глузд, мрії й надії на справедливість, висловлені до того ж у дотепній формі, і зробили байки Езопа, як самого їх творця, безсмертними.

Джерело: https://www.ukrlib.com.ua/bio-zl/printit.php?tid=4297