Дата: 14.01.2021

Тема: "Правильне харчування. Культура харчування"

Завдання: ознайомитись з теоретичним матеріалом

КУЛЬТУРА ХАРЧУВАННЯ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ

Вступ.  Культура харчування — наявність і застосування знань щодо фізіології травлення, режиму, раціону харчування, кількості та якості їжі, питного режиму, способів приготування, вживання, умов зберігання, правил поєднання та особливостей впливу різних продуктів на психофізіологічний стан людини. Їжа є базовою потребою людини, однією з основних умов її існування, закладених природою. Харчування має неабиякий вплив на здоров’я, тривалість та якість життя людини, її працездатність, розумовий розвиток, самопочуття і настрій. Саме від кількості отриманих з їжі поживних речовин, вітамінів та мікроелементів залежить життєдіяльність та правильне функціонування організму людини.

Матеріали і методи. Харчування — це не лише фізіологічний, а й соціально та культурно зумовлений процес, тому організація раціонального харчування містить психологічні компоненти. Харчова поведінка як складова способу життя людини охоплює пошук, вибір, приготування і вживання їжі, а також усі супутні процеси. Формується вона з дитинства, а отже, впливає на стан здоров’я й у дорослому віці. Особливості культури харчування формуються у дитинстві та мають доволі стійкий характер. Найімовірніше, дитина, яка харчується неправильно, не змінить своїх звичок і в подальшому житті. Тому для формування культури харчування передусім доцільно розглянути ті чинники, що впливають на культуру харчування дітей: Ø харчова поведінка батьків; Ø приклад авторитетних для дитини людей; Ø реклама продуктів харчування. Вплив батьків у вихованні як позитивних, так і негативних смакових звичок дитини переважає вплив інших дорослих. Майже завжди культура харчування дитини визначається харчовими уподобаннями та культурою її батьків. Культура харчування авторитетних для дитини дорослих або інших дітей впливає на розвиток вибірковості в їжі. Цей факт цілком природний та очевидний: дитина дивиться, що робить дорослий або старша дитина, і наслідує їхні дії. З огляду на те що «копіювання за зразком» є основним способом формування моделей поведінки й більшості навичок дитини в дошкільному віці, оточення має дотримуватися правил етикету і культури харчування.

Результати. Щоб бути здоровим, недостатньо знати основи правильного харчування, треба добре опанувати культурою харчування, яка багато в чому визначає стан здоров’я людини на багато років. Треба знати, як правильно приймати їжу, правильно поводитися за столом, дотримуватися режиму харчування. Важливо також дотримуватися помірності в їжі. Взагалі помірність, причому не тільки в харчуванні, а й у всіх інших проявах життя, дуже гарна якість будь-якої людини. Культура харчування передбачає, з одного боку, обов’язкове виконання правил гігієни, з іншого – неухильне дотримання етикету. Існує одна закономірність — чим вища культура харчування, тим краще перетравлюється їжа. Дотримання численних правил поведінки за столом призводить до того, що швидкість поглинання їжі виявляється невисокою і таким чином поліпшується пережовування їжі. Крім того, правила поведінки за столом передбачають емоційну стриманість під час їжі, що позитивно позначається на процесі травлення. З розвитком індустрії харчування, споживання та приготування їжі зазнало значних змін. На сучасному етапі зникає самобутність багатьох національних кухонь. Люди вже не харчуються виключно традиційними стравами, притаманними певному регіону, бо мають можливість придбати будь-яку їжу у великих супермаркетах, або знайти величезну кількість рецептів в мережі Інтернет. Запровадження технологій заморожування продуктів, створення різноманітних консервантів та харчових добавок, подовжили терміни зберігання продуктів у декілька разів. Цьому посприяло створення сільських господарств і харчових підприємств, орієнтованих тільки на продаж своєї продукції. В основі ж раціону більшості сучасних людей є продукти, які були піддані потужній кулінарній обробці та консервуванню, вони містить недостатню кількість поживних речовин і вітамінів, тваринних білків, рослинних жирів та мінералів, які необхідні для підтримання здоров’я та високого рівня активності людини. Люди вживають багато висококалорійних рафінованих та промислово оброблених продуктів, що призводить до порушень травлення та обміну речовин і різко підвищує ризик розвитку серцево-судинних захворювань. Але існує і позитивна тенденція: у розвинутих країнах все більшої популярності набуває здоровий спосіб життя. Багато людей відмовляються від фаст-фудів та їжі з ГМО і консервантами на користь натуральних продуктів. Висновок. Ще в дані часи люди помітили, що існує прямий зв’язок між харчуванням та станом здоров’я людини. Сучасні фахівці з раціонального харчування стверджують, що стан здоров’я людини на 80 % залежить від правильного харчування, а для нормальної життєдіяльності організму потрібно вживати натуральні продукти.

Дата: 21.01.2021

Тема: "Роль білків, жирів та вуглеводів для людини. Їх вплив на організм"

Завдання:  ознайомитись з теоретичним матеріалом

Значення білків, жирів та вуглеводів у харчуванні людини. 

Харчові продукти складаються з неорганічних — вода, мінеральні елементи і органічних речовин — вуглеводи, азотисті сполуки, жири, вітаміни, органічні кислоти, дубильні, ароматичні, барвні та інші речовини

Вода

Вода входить до складу харчових продуктів в різних кількостях. Кількість води в харчових продуктах впливає на їх калорійність, поживність, товарний вигляд, смак, запах, здатність до зберігання та інші властивості.

Продукти з високим вмістом вологи мають низьку калорійність, поживність, і як правило, менший строк зберігання. З втратою частини води продукти, особливо хлібобулочні вироби, сири, свіжі фрукти і овочі, втрачають смак, товарний вигляд — всихаються, зморщуються, в'януть.

Продукти з великим вмістом води нестійкі у зберіганні, бо в них швидко розвиваються мікроорганізми, активно відбуваються біохімічні процеси. Тому молоко, молочні продукти, м'ясо, риба, деякі фрукти і овочі (зеленні) є товарами, що швидко і надто швидко псуються.

Продукти, що містять менше вологи, а більше харчових речовин, є більш калорійними, здатними до тривалого зберігання. Це насамперед крупи, борошно, цукор, сушені фрукти, овочі тощо.

Деякі гігроскопічні продукти (чай, цукор, сухофрукти, борошно тощо) здатні поглинати вологу з оточуючого середовища. Тому для зберігання окремих груп і найменувань товарів передбачається оптимальна відносна вологість повітря. Вона виражається в процентах, і визначається відношенням фактичної кількості вологи повітря до кількості вологи при найбільшому насиченні за даної температури.

Мінеральні елементи

Мінеральні елементи харчових продуктів містяться у складі органічних і неорганічних сполук. Їх поділяють на макро-, мікро- і ультрамікроелементи. Макроелементи (становлять до 99% мінеральних речовин): кальцій, фосфор, калій, залізо, магній, натрій, хлор, сірка — містяться в кількостях більше 1 мг%. Мікроелементи — мідь, кобальт, нікель, марганець, цинк, хром, йод, фтор та ін. — містяться в кількостях до 1 мг%. Ультрамікроелементи — олово, свинець, ртуть тощо — містяться в мікрограмах і менше на 100 г продукту.

Кальцій сприяє зсіданню крові, бере участь у формуванні кісток, зубів, збуджує і гальмує діяльність кори головного мозку, активізує ферменти шлунку, гормони.

Добова потреба дорослої людини в кальції становить 800 мг (надалі добові потреби організму в харчових речовинах будуть наводитись тільки для дорослої людини). Найбільше кальцію містять (мг/100 г) тверді — до 1050, кисломолочні сири — 140, молоко — 118, крупи вівсяні — 65, капуста цвітна — 89, білоголова — 45.

Калій — підвищує тонус м'язів серця, регулює виділення води з організму, збуджує органи кровообігу. Добова потреба людини в калії — 2 — 3 г. Багато калію міститься (мг/100 г) в сушених абрикосах (курага) — 1780, квасолі — 1144, картоплі — 429, яловичині — 338, яблуках — 248.

Магній — регулює кальцієвий і холестериновий обмін, посилює жовчовиділення, знижує артеріальний тиск. Добова потреба людини у магнії — 400 мг. Магній міститься в тих самих продуктах, що й калій, але в меншій кількості.

Натрій бере участь у водно-солевому обміні організму, утворенні буферних систем крові, соляної кислоти соку шлунку. Потреба людини в ньому — 4 — 6 г на добу, що відповідає 10 — 15 г кухонної солі. Харчові продукти не забезпечують потребу людини в натрії, тому їжу підсолюють. Найбільше натрію міститься (мг/100 г) в житньому хлібі — 701, сирах — 606, яйцях — 143, молоці — 51.

Фосфор — відіграє важливу роль у функціонуванні багатьох систем організму. Він входить до складу білків, кісткової тканини, аденозинтрифосфату (АТФ) та інших сполук. Добова потреба людини у фосфорі — 1 — 1,5 г. Найбільше фосфору містять (мг/100 г) сир голландський — 544, квасоля — 541, крупа вівсяна — 360, печінка яловича — 342.

Хлор — разом з натрієм забезпечує утворення соляної кислоти соку шлунку, регулює тиск крові. Добова потреба людини у хлорі — 2г, але з сіллю його надходить 6 — 9 г, що шкодить організму. Тому в багатьох випадках рекомендують використовувати кухонну сіль в обмеженій кількості. Порівняно багато хлору міститься (мг/100 г) в сирах — 880, яйцях — 106, молоці — 106, яловичині — 76.

Сірка — необхідна для синтезу амінокислот, вона входить до складу вітаміну В,, гормонів, інсуліну, крові, кісток. Людині на добу потрібно 1 г сірки. Сірка в невеликих кількостях міститься переважно в продуктах тваринного походження: м'ясі, рибі, яйцях.

Залізо — входить до складу гемоглобіну крові, ферментів, бере участь в окислювальних процесах. Добова потреба людини в залізі — 15 мг. Найбільше заліза містять (мг/100 г) печінка — 8,4, квасоля — 7,9, яйця — 3,0, яблука — 2,0.

Йод — бере участь в утворенні гормону щитовидної залози. Добова потреба людини у йоді — 100 — 260 мкг. Він міститься в рослинних і тваринних продуктах морів.

Фтор — необхідний для формування зубів. Брак фтору викликає їх карієс, а надлишок — плямистість емалі і дистрофію. Людина отримує на добу з водою 1 — 1,5 мг фтору, з їжею — 0,23 — 0,35 мг.

Мікроелементи мідь, цинк виконують різні позитивні функції в організмі. Потреба людини у міді складає 2 мг на добу, у цинку ~ 10 — 15 мг. Надлишкова кількість цих елементів викликає деякі захворювання або отруєння. Мідь і цинк містяться в дуже незначних кількостях в печінці, яловичині, бобових культурах, в зерні злакових культур і продуктах його переробки та деяких інших продуктах.

Свинець міститься в деяких продуктах переважно тваринного походження в кількості 0,05 — 0,1 мг/кг, олово — в тих же продуктах в кількості 0,003 — 0,63 мг/кг. У таких пропорціях вони не шкодять організму людини. В продукти харчування ці елементи потрапляють з різних джерел, наприклад, свинець — з посуду, припоїв, обладнання, газів автотранспорту, олово — з полуди металевих банок, мідь — з металевих частин апаратури, від обробки садів і виноградників отрутохімікатами.

Загальну кількість мінеральних речовин в продовольчих товарах визначають спалюванням наважки продукту. Зольність (вміст попелу) свідчить про вміст природних мінеральних елементів в продукті і, наприклад, в борошні є ознакою його товарного сорту, а в таких продуктах як крохмаль, цукор, томатопродукти тощо — ознакою ступеня очищення від сторонніх мінеральних домішок.

Вуглеводи

Вуглеводи — сполуки вуглецю, водню і кисню.

Утворюються вуглеводи в зелених частинах рослин з участю хлорофілу з вуглекислоти повітря (COg) і води ґрунту (HgO) під дією сонячної енергії. Тому джерелом надходження вуглеводів в організм є продукти рослинного походження.

Вуглеводи поділяють на групи: моноцукри — глюкоза, фруктоза, галактоза, поліцукри — сахароза, мальтоза, лактоза, трегалоза (дисахариди), рафіноза (трисахарид); нецукроподібні (не мають солодкого смаку) — крохмаль, інулін, глікоген, клітковина, лігнін, пектин.

Моноцукри. Основними моноцукрами, що входять до складу харчових продуктів, є глюкоза і фруктоза.

Глюкоза — у вільному стані міститься в фруктах, меді, патоці, кондитерських виробах, особливо багато її у винограді, а у хімічно зв'язаному стані — в цукрі, крохмалі, молочному цукрі (лактоза), солодовому цукрі (мальтоза).

Фруктоза — також міститься в фруктах, меді і, крім цього, в топінамбурі, цикорії, входить до складу цукру, інуліну тощо.

Глюкоза і фруктоза зброджуються ферментами дріжджів з утворенням спирту і вуглекислого газу, а під дією ферментів молочнокислих бактерій утворюється молочна кислота. Ці властивості глюкози і фруктози використовуються в технології виробництва спирту, вин, пива, молочнокислих продуктів, сирів, хліба, солоно-квашених овочів тощо.

Галактоза — є складовою частиною лактози, пектинових речовин, агар-агару.

Поліцукри — сахароза, мальтоза, лактоза, трегалоза, складаються з двох молекул моноцукрів, рафіноза — з трьох молекул.

Сахароза міститься у великій кількості в цукрових буряках — 12 — 24%, цукровій тростині — 14 — 26%, кондитерських виробах — до 65%, кісточкових плодах — до 9%, динях — до 8,5%.

Мальтоза у вільному стані не входить до складу харчових продуктів. Вона утворюється при гідролізі крохмалю і міститься в патоці, солоді (проросле зерно).

Лактоза міститься тільки в молоці, трегалоза — в грибах, рафіноза — у невеликих кількостях в сої, горосі, цукрових буряках.

Цукри мають різну солодкість. Якщо солодкість сахарози прийняти за 100, то солодкість фруктози становить 173, глюкози — 74, мальтози — 32, галактози — 32, рафінози — 23, лактози — 16. Різною є також здатність цукрів поглинати вологу. Найбільш гігроскопічна фруктоза, найменш — лактоза і мальтоза, чиста сахароза практично негігроскопічна, цукор-пісок, в якому є небагато інвертних цукрів, гігроскопічний.

Нецукроподібні. Крохмаль складається з великої кількості молекул моноцукру — глюкози. В значних кількостях крохмаль знаходять в зерні злакових культур — 60 — 70%, в картоплі — 12 — 26%, в насінні бобових культур — 50 — 60%. Багаті на крохмаль хлібобулочні, макаронні, борошняні кондитерські вироби, борошно, крупи.

Інулін є в коренях цикорію, бульбах топінамбуру, артишоках.

Глікоген, як резервна речовина, міститься в м'язах тварин (тваринний крохмаль). Глікоген бере участь у ферментативних процесах дозрівання м'яса після забою тварин.

Клітковина (целюлоза геміцелюлози), лігнін і пектин містяться у стінках клітин оболонок зерна, шкірках фруктів, овочів і в меншій кількості — в м'якоті.

Клітковина і лігнін мало засвоюються, але є необхідним компонентом їжі.

Пектин (1 — 1,5%) разом з цукром (65%) і кислотою (1%) здатний утворювати желе. Сливи, абрикоси, яблука та інші фрукти, що містять значну кількість пектину, використовують для виробництва мармеладу, джему, пастили, желе тощо.

Пектин має велику фізіологічну і лікувально-профілактичну цінність.

Азотисті сполуки

У складі азотистих сполук, крім вуглецю, водню і кисню, є азот. До цих сполук відносять: білки, амінокислоти, аміди кислот, аміни, аміак, нітрати, нітрити. Білки є основною азотистою сполукою харчових продуктів.

Білок або протеїн (від грец. протос — головний) є головним фактором живої природи. Він входить до елементів клітини: ядра, цитоплазми і є обов'язковою складовою їжі людини, бо білок в організмі синтезується тільки з білків, що надходять ззовні. Без обміну білків неможливе життя, ріст і розвиток будь-якого організму. Білки — основний будівельний матеріал клітин, ферментів, гормонів, імунних тіл. Вони беруть участь у транспорті кисню, в обміні вітамінів, мінеральних речовин, жирів, вуглеводів, є енергетичним матеріалом (забезпечують до 15% енергоцінності добового раціону). Добова потреба людини в білках — 80 — 100 г, половину з яких повинні складати тваринні білки.

Біологічна цінність білків залежить від амінокислотного складу (відомо 22 амінокислоти). Амінокислоти поділяють на замінні (можуть бути синтезовані організмом людини) і незамінні (не синтезуються і повинні надходити з їжею). До незамінних амінокислот відносяться: триптофан, лізин, фенілаланін, лейцин, ізолейцин, метіонін, треонін, валін. Аргінін і гістидин є незамінними для дитячого організму. Встановлена добова потреба організму в кожній з цих кислот.

Ступінь повноцінності білків продукту залежить від оптимального співвідношення амінокислот. Білки, що містять всі незамінні амінокислоти, є повноцінними, а білки, в яких відсутня одна або декілька кислот — неповноцінними. Так, повноцінними вважаються казеїн молока і альбумін яєць, неповноцінними — колаген, еластин хрящів, сухожилля.

У м'ясі міститься 14 — 20% білків, рибі — 13 — 18, сирі кисломолочному — 15 — 16, твердому — 22 — 29, яйцях — 12 — 14, сої — 33 — 44, хлібі пшеничному — 6 — 10, крупах — 7,6 — 4,9, молоці — 3 — 4, картоплі — 2, овочах — 0,5 — 6,5, фруктах — 0,2 — 1,5%.

Жири

Жири за хімічною природою є сполуками трьохатомного спирту гліцерину (10 — 16%) і жирних кислот (84 — 90%). За хімічною класифікацією їх називають гліцеридами або ефірами. Харчова цінність, фізико-хімічні, органолептичні властивості жирів залежать від кількісного співвідношення і властивостей жирних кислот. За певних умов жир розкладається (гідролізується) на гліцерин і жирні кислоти.

Жирні кислоти поділяються на насичені і ненасичені. До насичених жирних кислот належать низькомолекулярні — масляна, капронова, каприлова, капринова — і високомолекулярні — пальмітинова, стеринова, арахінова та ін.

Низькомолекулярні насичені жирні кислоти мають рідку або мазку консистенцію, специфічний запах (леткі), високомолекулярні насичені кислоти мають тверду консистенцію, нелеткі, без запаху. Низькомолекулярні жирні кислоти містяться тільки в вершковому маслі, кокосовій, пальмоядровій оліях і надають їм пластичності і запаху. Високомолекулярні насичені жирні кислоти входять до складу усіх харчових жирів, але в різних кількостях.

Ненасичені жирні кислоти мають вільні валентності або подвійні зв'язки між атомами вуглецю в молекулі, тому здатні до реакцій приєднання. Наприклад, під час зберігання до жирних кислот приєднується кисень повітря (відбувається окислення жирів), що призводить до псування.

Ненасичені жирні кислоти — високомолекулярні: олеїнова має один подвійний зв'язок, лінолева — два, ліноленова — три, арахідонова — чотири, клупанодонова — п'ять. Чим більше подвійних зв'язків у жирній кислоті, тим більшу здатність до окислення вона має. Ненасичені жирні кислоти мають рідку консистенцію.

Лінолева, ліноленова, арахідонова жирні кислоти є біологічно цінними, а лінолева незамінна (не синтезується в організмі і повинна надходити з їжею).

Чим більше у складі жиру високомолекулярних насичених жирних кислот, тим вища його температура топлення і нижча засвоюваність. Гірше засвоюється яловичий і баранячий жири — на 79 — 84% (температура топлення — 40 — 51° С), краще — свинячий — на 90 — 95% (температура топлення — 33 — 46° С), найкраще — вершкове масло — на 95 — 98% (температура топлення — 28 — 34° С). Олії порівняно з тваринними жирами містять поліненасичених жирних кислот у 2 рази більше, а насичених — у 4 — 5 разів менше, тому вони рідкі — температура топлення — 16 — 19° С, засвоюються на 96 — 98%, мають високу біологічну цінність (містять 50 — 60% лінолевої незамінної кислоти).

Жир, як харчовий продукт, складається з гліцеридів і супутник речовин, які впливають на біологічну, смакову цінність, зовнішній вигляд (колір, прозорість). До супутник речовин відносяться фосфоліпіди, стерини, воски, барвні речовини, вітаміни.

Фосфоліпіди (лецитин) підвищують біологічну цінність жиру, бо містять незамінну жирну кислоту, фосфор, холін. При зберіганні олії фосфоліпіди випадають в осад.

Стерини (сітостерол, холестерин, ергостерол) беруть участь у створенні статевих гормонів, кори наднирників, вітаміну D3.

Воски при охолодженні олії густіють, викликають легке помутніння.

Вітаміни A1 A2, D2 D3, Е, К підвищують біологічну цінність жиру.

Барвні речовини зумовлюють забарвлення жиру (каротин, хлорофіл), деякі з них (каротин) підвищують вітамінну цінність жирів.

Глікозиди надають жиру специфічного смаку. У великій кількості вони негативно впливають на організм людини.

Білки - ось справжній "будівельний матеріал" для утворення, росту, розвитку і відновлення всіх тканин твого організму. Білки бувають тваринного походження (м’ясо, риба, молочні продукти, яйця) і рослинного (квасоля, горох, гриби). Надходячи в організм з їжею, білки спочатку розщеплюються до амінокислот, яких існує 20, причому 8 з них не синтезуються в організмі й тому дістали назву незамінних. Нестача будь-якої з них призводить до розвитку захворювання.

Вуглеводи - джерело енергії для твого тіла. Їх поділяють на незасвоювані й засвоювані. Перші відомі тобі як "корисні". Це клітковина та рослинні волокна. У великій кількості вони містяться в овочах, зелені, фруктах і ягодах, бобових, крупах (гречана, вівсяна, перлова, ячмінна), хлібі з висівками та виробах із борошна грубого помолу. Засвоювані вуглеводи, тобто "шкідливі", - це звичайний цукор, крохмаль тощо.

Жири бувають тваринного і рослинного походження. Зрозуміло, що перші містяться у вершковому маслі, смальці, жирному м’ясі, усіх сортах ковбас, салі. Так от, саме вони вважаються шкідливими. Чому? Просто холестерин, яким вони багаті, розглядається сьогодні вченими як причина розвитку низки захворювань, зокрема атеросклерозу. Рослинними жирами багаті олія, горіхи, оливки.

Вітаміни незамінні в харчуванні, але не є джерелом енергії. Це своєрідні прискорювачі всіх обмінних процесів. Вони надходять лише з їжею і не синтезуються (за винятком деяких) в організмі. Прийнято поділяти всі вітаміни на водо- (А, D, Е, К) та жиророзчинні (вітаміни групи В, РР, фолієва кислота, вітамін С).

Мінеральні речовини. Йод, залізо, мідь, кальцій, калій, цинк, фосфор, натрій, магній, селен тощо - це так звані мікро- та макроелементи, які відіграють у твоєму житті не меншу роль, ніж білки, жири, вуглеводи та вітаміни, складаючи значну частину організму (аж 3 кілограми!). В кістках вони перебувають у вигляді кристалів, а в м’яких тканинах - як справжній чи колоїдний розчин, беруть участь у всіх обмінних процесах, входять до складу ферментів і гормонів. Згадай хоч би роль йоду в розвитку захворювань щитоподібної залози, заліза - при малокрів’ї, кальцію - у виникненні патології кісток та натрію - в регуляції тиску крові.

Жири, білки та вуглеводи - ось основні постачальники енергії для твого організму - його м’язів, мозку, кожної клітини. Та, виявляється, всі вони далеко не однакові в цьому плані. 

А тепер давай порівняємо 10 грам вершкового масла і велику тарілку зеленого салату. З’ївши салат, ти відчуєш себе майже ситою, а споживши шматочок масла? Однак, насправді, і одне, і друге містить 100 калорій. Але масло звичніше намастити на хліб, та ще й на додачу що-небудь з’їсти, адже коли ти їси, то орієнтуєшся не на кількість калорій, а на вагу та об’єм їжі.

Знаючи, що енергетична цінність добового раціону студентки має знаходитися в межах 2434,5 ккал, спробуй розрахувати, скільки фактично калорій ти з’їдаєш за день.

В харчуванні, як ніде інше, діє принцип "золотої середини" - якими б корисними та необхідними не були білки, жири, вуглеводи, вітаміни та мікроелементи, їх має надходити в організм саме стільки, скільки потрібно, причому, відхилення в бік як зменшення, так і збільшення однозначно призводять до розвитку хвороби. Отож, "більше" - не завжди "краще".

Саме тому вчені давно розраховують ідеальне співвідношення компонентів їжі у раціоні. Давай з’ясуємо, що вони рекомендують для студенток.

На білки має припадати 12% добової енергетичної цінності раціону, причому частка тваринних білків повинна сягати 60% загальної їх кількості. Жирам найкраще відвести 30%. Зауважимо, що з цієї кількості частка жирів рослинного походження має становити третину. Все решта - 58% - вуглеводи. Добову потребу мінералів та вітамінів ти можеш дізнатись у довіднику з раціонального харчування.

Дата: 26.01.2021

Тема: "Шкідлива їжа та її негативний вплив на організм"

Завдання: ознайомитись з теоретичним матеріалом

Неправильне харчування – пряма дорога до ожиріння, серцевих захворювань, хвороб шлунково-кишкового тракту. Шкідливі продукти згубно впливають на організм, вкорочують життя.

Список шкідливих продуктів:

1. Жувальні цукерки, пастилки, «чупа-чупси». У них міститься величезна кількість цукру, хімічні добавки, фарбники, замінники тощо.

2. Чіпси – кукурудзяні і картопляні. Чіпси – це суміш вуглеводів і жиру, в оболонці фарбників і замінників смаку. Так само нічого доброго не принесе поїдання пересмаженої картоплі-фрі.

3. Солодкі газовані напої – суміш цукру, хімії та газів – щоб швидше рознести по організму шкідливі речовини. Тому вгамувавши спрагу такою газованою водою, ви через п’ять хвилин знову захочете пити.  Кока-кола чудовий засіб від вапняного накипу та іржі.

4. Сосиски і ковбаси. Вони містять так звані приховані жири (свиняча шкіра, сало, жир). Все це вуалюється ароматизаторами і замінниками смаків. Багато виробників м’ясних виробів використовують транс гени. Так сосиски, сардельки, ковбаси на 80% складаються з транс генної сої. Так що, ніж витрачати гроші на ковбасу, краще купити свіже м'ясо. 

5. Жирне м'ясо сприяє утворенню бляшок холестерину на судинах, що прискорює старіння організму і призводить до виникнення серцево-судинних захворювань.

6. Майонез. Майонез дуже калорійний продукт, містить величезну кількість жирів і вуглеводів , а також фарбники, підсолоджувачі, замінники тощо. До шкідливих продуктів належить також кетчуп, різні соуси і заправки.

7. Локшина швидкого приготування. Все це суцільна хімія, що завдає шкоди вашому організму. Сухарики з приправами, які крім шкоди здоров’ю ще й травмують зуби.

8. Шоколадні батончики. Це гігантська кількість калорій у поєднанні з хімічними добавками, генетично модифікованими продуктами, фарбниками і ароматизаторами.

9. Сіль, а точніше її надмір змінює тиск, порушує баланс в організмі, сприяє скупченню токсинів, тому прагніть не вживати її у великих кількостях.

10. Алкоголь. Навіть у мінімальних кількостях заважає засвоєнню вітамінів.                                                      

Все більше людей останнім часом звертають увагу на питання здорового харчування і на те, чим відрізняється корисна і шкідлива їжа. Малорухливий спосіб життя і сидяча робота призводять далеко не до кращих наслідків. Але і це не найважливіший фактор. Шкідлива їжа утворює в тілі зайві кілограми і створює проблеми зі здоров'ям.

Промислова їжа, в якій не залишилося практично нічого натурального, навряд чи наситить ваш організм корисними мікроелементами і мінералами. Шкідлива їжа англійською мовою звучить як "джанк фуд" (junk food). За кордоном все частіше можна почути це словосполучення на різних мовах від людей, які турбуються про здоров'я своїх дітей і близьких. Серед великої кількості продуктів харчування, що завдають шкоди здоров'ю і значно скорочують тривалість життя, фахівці виділили список найнебезпечніших продуктів. Багато з них дуже звичні в повсякденному житті і складають основу системи швидкого харчування. Однак над створенням нижченаведеного списку трудилися доктора і фахівці, до думки яких варто прислухатися.

В першу чергу, до шкідливої їжі ставляться сурогатні продукти, які зі справжніми продуктами не мають нічого спільного, але маскуються під них. До них відносяться маргарини, ковбаса, йогуртні продукти (Не йогурти), консервовані супи, бульйонні кубики, сильно калорійні продукти і т.д. Потрібно уникати частого вживання продуктів, що містять рафінований цукор - лимонадів, здоби, печива, компотів, зацукрованих фруктів. Підвищене вживання солі також не принесе користі здоров'ю, так що від солоних горішків і крекерів краще відмовитися зовсім. Шкідливі копчені продукти: риба, м'ясо, ковбаси, шинка. Рафіноване борошно, повністю очищена від комплексу вітамінів групи В і вітаміну Е, а також продукти з неї. Сушені фрукти, якщо тільки їх не сушили ви самі, зазвичай містять сильні хімічні речовини, що забезпечують тривалу їх збереження. Але ось ваше здоров'я вони зберегти навряд чи здатні.

Транс-жири — різновид ненасичених жирів, для яких характерний високий вміст транс-ізомерів жирних кислот (також звані транс-жирні кислоти). Транс - ізомери жирних кислот є одним з видів ненасичених жирних кислот, що містять транс-подвійні зв'язки між атомами вуглецю. Ці ізомери жирних кислот, здатні до заміщення ендогенних жирних кислот ненасиченого ряду. Транс-жири бувають штучні і природні. Штучні транс - ізомери жирних кислот утворюються при гідрогенізації олій, під час смаження їжі, їх багато при промисловому виробництві випічки. В природі вони зустрічаються в шлунках корів та овець, де утворюються в результаті життєдіяльності бактерій багатокамерного шлунка жуйних тварин, тому молоко цих тварин також містить їх, але це, як вважають, є природною формою транс-жирних кислот, яка менше нездорова.

Багаторічні наукові дослідження дозволили достовірно встановити, що транс - жири:

• послаблюють імунітет;

• різко знижують стійкість організму до стресів;

• підвищують вірогідність розвитку сильної депресії;

• збільшують ризик розвитку цукрового діабету;

• порушують обмін простагландинів;

• порушують фермент цитохром-оксидази, який відіграє ключову роль у знешкодженні канцерогенів і хімічних речовин;

• винні в народженні дітей з патологічним маленькою вагою;

• погіршують якість грудного молока у годуючих матерів, а також передаються разом з молоком немовляті;

• знижують рівень тестостерону (чоловічого гормону) і погіршують якість сперми.

Перелік деяких продуктів, які найбільш негативно впливають на життєдіяльність організму:

Сіль

В ідеалі при правильному харчуванні сіль не вживається, також зводиться до мінімуму споживання солоних огірків, помідорів, грибів тощо, виключаються з раціону картопля - фрі, солоні крекери, сичужні сири та інші пересолені продукти. Допускається квашена капуста з мінімумом солі.

Цукор

Заборонені цукор і всі цукровмісні продукти (кондитерські вироби, варення, джеми, компоти, морозиво і т.д.) Як виняток в окремих випадках - трав'яний чай з цукром чи з варенням в якості окремого блюда, в поєднанні з іншою їжею солодке протипоказано. Фрукти - хороше джерело лугу, але з цукром вони стають також джерелом кислоти. Маленька баночка кока-коли (330 г) містить 10 чайних ложок цукру, і ризик розвитку ожиріння збільшується приблизно на 50% з кожною додатковою порцією в день солодкого газованого напою. 1 баночка в день протягом 10 років гарантує цукровий діабет. Мед в невеликих кількостях можна додавати в різні страви. Заготовки з ягід з цукром значно менш шкідливі, ніж сам цукор. Тому як при зберіганні ферменти ягід і фруктів перетворюють частину цукру на фруктозу, до того ж подібні продукти - джерело вітамінів. Але вживати їх потрібно дуже помірно, тобто рідко і в невеликих кількостях.

Маргарин, штучні жири, рослинна сало

Маргарин являє собою суміш тваринних і рослинних жирів, що пройшли гидрогенізацію - насичення молекул жирних кислот атомами водню. Трансізомери («молекули-мутанти» жирних кислот), частка яких у гідрогенізованому маргарині досягає 40%, не тільки підвищують рівень холестерину в крові, але і порушують нормальну роботу клітинних мембран, сприяють розвитку судинних захворювань, а також негативно позначаються на статевої потенції.

Консерви

Консерви, з точки зору здорового харчування, - мертві продукти. До того ж якщо вони м'ясні чи рибні, то пересичені сіллю і консервантами. Прийнятні фруктові та овочеві пюре для дитячого харчування. Але й вони годяться лише на крайній випадок, якщо немає свіжих продуктів. Висновок, більшість консервів - продукти особливої шкідливості. І навіть не дуже шкідливі не є корисними.

Газовані напої

Незалежно від якості та цінової категорії, вони однаково руйнівно впливають на організм. Харчові барвники та консерванти, що містяться в них - джерело ксенобіотиків (стійких і жирних речовин). Їх накопичення в клітинах, (особливо жирових) служить причиною синдрому хронічної втоми, зниження імунітету, також призводить до різних розладів - запорів, шкірним захворюванням, пухлин шлунка, раку стравоходу. Найкращим з усіх напоїв вважається чиста вода. Це суміш води, хімії і газу. Аспартам (E951) є синтетичним цукрозамінником. Особливо шкідливий входить до його складу фелатанін. Солодкі газовані напої не втамовують спрагу, а навпаки - викликають бажання пити все більше, завдяки наявності хімічних підсолоджувачів, які не можуть бути повністю вилучені слиною зі слизової рота. Великий вміст цукру і внаслідок цього дуже низький pH значно порушують кислотно-лужний баланс і ведуть до розвитку широкого спектру захворювань. Також тут присутній бензоат натрію (Е211), який уповільнює роботу ферментів, порушує обмін речовин і є причиною багатьох хвороб. Це можуть бути і шкірні висипи, і рак різних відділів шлунково-кишкового тракту.

М'ясопродукти глибокої переробки

Це ковбаси, шинка, копчена грудинка, а також копчена риба. Варена ковбаса, для прихильників здорового харчування - зовсім не продукт. Сосиски за якістю трохи краще, але і вони не вважаються правильної їжею. У копченині ж занадто багато подразнюючих речовин і солі.

Смажені страви

При смаженні утворюються отруйні канцерогенні речовини (особливо коли жир з пательні використовується кілька разів). Багато отруйних сполук виходить і при нагріванні всіх рослинних масел, крім кукурудзяного. Якщо у вигляді виключення все ж доводиться що-небудь обсмажувати, то краще це робити тільки на топленому маслі. Рум'яні скоринки надзвичайно важко засвоюються організмом і сприяють виразок, гастритів, колітів, а також захворювань печінки і нирок.

Спеції

Перець, оцет, томатні соуси, гірчиця і маринади, а також гострі і кислі приправи, використовувані для поліпшення смаку різних страв, з поставленим завданням справляються чудово. Але при цьому сильно дратують травні і видільні органи, заважають їх повноцінній роботі, а також сприяють виникненню багатьох захворювань. Саме тому вживати їх у їжу можна виключно в мікродозах, та й то не завжди.

Майонез

1 столова ложка майонезу на 50% забезпечує добову потребу організму у вітаміні Е і майже на 70% - в поліненасичених жирних кислотах. Разом з тим слід пам'ятати, що майонез висококалорійний продукт, більш ніж на 65% складається з жиру. У ньому міститься велика кількість натрію і холестерину. Перенасичення організму натрієм зменшує надходження поживних речовин в організм, уповільнює вихід продуктів обміну речовин, а також знижує активність клітин. Холестерин, як відомо, є основним фактором ризику виникнення артеросклероз та інших захворювань.

Повторно розігріта або вчорашня їжа

При повторному розігріванні їжі губляться практично всі цінні речовини. Залишаються калорії, і продукти бактеріальної діяльності, адже мікроби розвиваються навіть в холодильнику, хоча і набагато повільніше, ніж при кімнатній температурі.

Сухофрукти

Дієтологи рекомендують з обережністю вибирати сухофрукти, уникаючи тих, що оброблені розчином сірчистої кислоти або сірчистим газом. Подібній обробці у нас піддають яблука, груші і більшу частину абрикосів. Якщо ви дбаєте про своє здоров'я, то вибирайте менш красиву курагу (без двоокису сірки), вона має більш темний, майже коричневий, до бурого, колір. Для більшої впевненості всі сухофрукти бажано замочувати на кілька хвилин в трохи теплій воді, тоді більша частина двоокису сірки, якщо вона там є, перейде в рідину.

Чіпси

Визнаний шкідливим продуктом. Завдяки високій концентрації вуглеводів і жирів, рясно посипаних смаковими замінниками, барвниками й ароматизаторами, 200-грамова пачка чіпсів прирівнюється до половині добової норми кілокалорій, необхідних дорослій людині. У них міститься велика кількість канцерогенів, здатних викликати ракові захворювання, а маса гідрогенізованих жирів істотно підвищить рівень холестерину в крові, що в результаті може привести до інсульту чи інфаркту.

Фастфуд

Система швидкого харчування придбала величезне поширення по всьому світу. Починаючи від ларьків з виготовлення беляшей і шаурми і закінчуючи такими гігантами, як "Бургер Кінг" і "Макдональдс". Шкідлива їжа в них по більшій мірі представлена або смаженою тестом з м'ясом, або напханими хімією булочками з такими ж котлетами, або сосисками і рясно приправленими синтетичними соусами. Також хочеться виділити масло у фритюрі, яке використовується багаторазово і є причиною утворення канцерогенів і розвитку ракових захворювань. Тривале вживання таких обідів призводить до багатьох різноманітних захворювань шлунково-кишкового тракту, від колітів до гастритів.

Продукти, які провокують Рак: 

1. Ковбаски і сосиски, а також інші продукти, в тому числі оброблені отрутохімікатами овочі, які рясніють нітритами, нітрозаміни і ряд харчових добавок: E 102 (тартразин), Е284 (борна кислота), Е123 (амарзант), Е 285 (тетракарбонат натрію), Е574 (глюконова кислота), Е512 (хлорид олова), Е1200 (полідекстроза), Е999 (екстракт Quillaja), Е127 (еритрозин).Знизити споживання маргаринів і масла, вживання подібних жирів не повинна перевищувати 1/5 всього харчового раціону.

2. Кава. 2 чашки (50 г) цього напою діють як профілактика при онкозахворюваннях печінки, а от при вживанні 5-6 чашок цього напою здатне спровокувати ріст ракових клітин в області підшлункової залози і сечового міхура.

3. Жирне м'ясо - не більше 3-х разів на тиждень, тільки з такою кількістю впорається ваш організм.

4. Алкоголь. Про відносну безпеку можна говорити при вживанні не більше ніж 20 г чистого спирту, що еквівалентно: 200 г сухого червоного вина, чарки горілки або півлітрової пляшки світлого пива.

5. Цвілий хліб - отрута афлатоксин, в чистому вигляді. Вражає в першу чергу печінку.

6. Кип'ячена вода, звичайно мова йде тільки про ту воді, яка вже раз 5 закипіла у вашому чайнику. Пам'ятаєте, там уже зовсім не вода, а діоксин - найсильніший канцероген.

Дата: 28.01.2021

Тема: "Харчовий раціон підлітка. Облік витрат енергії"

Завдання: 

1. Ознайомитись з теоретичним матеріалом

2. Знайти, завантажити додаток у телефон, який розраховує раціон та рахує спожиті калорії

3. Розрахувати кождному раціон з правильного харчування

Здорове харчування підлітка

Для росту, розвитку та оптимального функціонування підліткам необхідне раціональне харчування, яке складається  з:

- Розмаїття їжі, збалансованої за  основними  групами продуктів;

-     Достатньої кількості їжі для того, щоб задовольнити потреби підлітка.

Існує п’ять основних груп продуктів:

1. Крохмалисті продукти, такі як рис та  інші злаки, картопля, макаронні вироби

2. Фрукти та овочі

3. Молоко та молочні продукти (в т.ч. йогурт і сир)

4. М’ясо, риба, птиця, яйця, горіхи та боби

5. Продукти та напої з високим вмістом жиру та / чи цукру.

        Збалансоване вживання їжі

Молоді люди повинні дотримуватися дієти, збалансованої між усіма п’ятьма групами. Вони повинні вживати:

    - Багато фруктів і овочів

   - Достатню кількість рису та інших злаків, картоплі, макаронних виробів

      - Деяку кількість молока і молочних продуктів, таких як йогурт і сир

     - Деяку кількість м’яса, риби, птиці, яєць та / чи горіхів і бобових.

Відносна пропорція цих п’яти груп відображена в діаграмі.

    Крім того, тобі слід:

     - Обирати продукти з низьким вмістом солі

  - Обмежити продукти з високим вмістом цукру та жиру.

                           Достатнє вживання їжі

Якщо підлітки вживають незбалансовану по кількості та калорійності їжу     недостатню кількість їжі, у них може бути:

- Недостатня вага. Недоїдання вплине на їх фізичне зростання та розвиток, а також здатність вчитися і працювати. Молоді жінки, які недоїдають, мають тенденцію народжувати дітей меншого розміру і більш схильних до проблем зі здоров’ям.

- Надмірна вага, особливо якщо підлітки їдять занадто багато, і, в першу чергу, продуктів з високим вмістом жиру та цукру. Надмірна вага може призвести до медичних і соціальних проблем у підлітковому віці та в подальшому житті.

Повідомлення для підлітків

1. Вживання достатньої кількості та великої різноманітності їжі важливо для твого нормального зростання та розвитку.

2. Незважаючи на те, що для тебе важливо вживати достатню кількість їжі для того, щоб нормально зростати та розвиватися, важливо необхідно також пам’ятати, що вживання надмірної кількості їжі - переїдання може призвести до надмірної ваги, а це погано для твого здоров’я.

3. Раціональне харчування передбачає регулярний прийом їжі та уникання нездорових закусок  продуктів та напоїв з високим вмістом жиру та / чи цукру.

Дата: 25.03.2021 року

Тема: "Духовний розвиток. Складання програми духовного розвитку підлітка"

Завдання: Ознайомитись  з теоретичним матеріалом та спробувати скласти особистий план розвитку особистості

Дата: 08.04.2021

Тема: "Поняття про звички. Шкідливі звички у нашому житті"

Завдання: ознайомитись з теоретичним матеріалом за посиланням та переглянути відео

4. Проаналізуйте, які є шкідливі звички у кожного з вас? Занотуйте, що по вашому треба зробити, щоб позбавитися шкідливих звичок?

Дата: 15.04.2021

Тема: "Токсичні отруєння. Отруєння нейротропними препаратами"

Завдання: ознайомитись з теоретичним матеріалом та переглянути відеофідьм за посиланням

Дата: 29.04.2021

Тема: "Тютюнопаління. Активне і пасивне тютюнопаління. Наслідки для організму підлітка"

Завдання: Ознайомитись з теоретичним матеріалом, переглянути відео за посиланням; знайти в інтернеті нормативні документи, які регламентують питання тютюнопаління

Дата: 06.05.2021

Тема: "Пияцтво та алкоголізм. Причини. Наслідки"

Завдання: ознайомитись з теретичним матеріалом, переглянути відео за посиланням

Дата: 27.10.2021

Тема: "Недоліки в харчуванні сучасного підлітка. Принципи правильного харчування"

Завдання: ознайомитися з теоретичним матеріалом, скласти для себе меню на день згідно правил правильного з

харчування

Харчування відіграє важливу роль в правильному перебігу фізіологічних процесів в організмі підлітків. Від правильного харчування залежить нормальне функціонування органів і систем організму, опірність його різним хвороботворним факторам.

Головні помилки у харчуванні:

• Нам радять споживати щонайменше 200-300 грамів фруктів на день. Натомість більшість людей виконує лише третину норми — 94 грами. Якщо уявити — це дуже невеличке яблуко.

• Денна норма цільнозернових продуктів становить 100-150 грамів, але “нормою” для багатьох є 29 грамів на день. Ми маємо споживати 3-5 шматочків цільнозернового хліба, а їмо менше одного.

• Солі варто споживати не більше 3 тисяч мг на день, краще ще менше. Але ця норма зазвичай перебільшується у 2 рази.

• Норма насіння і горіхів на день дорівнює 16-25 грамів. Натомість багато людей їдять всього 3 грами — це половина волоського горіха.

• 290-430 грамів на день ми маємо їсти овочів. За розміром це приблизно 5-7 середніх морквин. Але більшість людей їдять близько 190 грамів — це як три невеликі морквини.

Додайте до цього безконтрольне вживання висококалорійної та жирної їжі, газовані, солодкі напої, солодощі, регулярні малопоживні перекуси та переїдання.

Як наслідок — у 2017 році 11 мільйонів або 22% всіх смертей серед дорослих пов’язані з поганим харчуванням та недостатнім споживанням вищеперелічених продуктів. Причинами смертей стали серцево-судинні хвороби, рак та діабет. Для порівняння у 2017 році через високий тиск померло 10,4 мільйона людей, а через куріння — 8 мільйонів.

З їжею підліток має отримувати всі ті речовини, які входять до складу його органів і тканин. Це білки, жири, вуглеводи, мінерали, солі, вітаміни, вода.

Сучасний школяр чи студент, на думку дієтологів, повинен їсти не менше чотирьох разів на день, причому на сніданок, обід і вечерю неодмінно має бути гаряча страва. Для організму підлітка необхідне вживання молока, сиру, кисломолочних продуктів (джерела кальцію і білка). Дефіцит кальцію і фосфору також допоможуть заповнити рибні страви. Як гарнір краще використовувати не картоплю чи макарони, а тушковані або варені овочі (капусту, буряк, цибулю, моркву, боби, часник і капусту). За день школярі повинні випивати не менше одного-півтора літрів рідини, але не газованої води, а фруктових або овочевих соків.

Дуже важливим для підлітка є сніданок.

Крім солодкого чаю, варення і кондитерських виробів, до нього повинні обов’язково входити хлібобулочні вироби, каші (вівсянка зарекомендувала себе найкраще), макарони, свіжі овочі; з фруктів перевагу віддають яблукам, багатим клітковиною і пектином. Це складні форми вуглеводів, запас яких необхідний дитині. Інші вуглеводи краще розподілити на проміжні прийоми протягом шкільного дня: фруктові напої, чай, кава, булочки, печиво, цукерки забезпечать постійне надходження свіжих порцій глюкози в кров і стимулюватимуть розумову активність школярів та студентів.

Необхідним компонентом їжі для задоволення енергетичних потреб школярів є жири. На їхню частку припадає від 20 до 30% від загальних добових витрат енергії.

Підлітки обов’язково повинні споживати в достатній кількості клітковину – суміш важко перетравлюваних речовин, що знаходяться в стеблах, листі й плодах рослин. Вона необхідна для нормального травлення. Білки – це основний матеріал, який використовується для побудови тканин і органів дитини. Білки відрізняються від жирів і вуглеводів тим, що містять азот, тому білки не можна замінити ніякими іншими речовинами.

Школярі 7-11 років повинні отримувати на добу 70-80 гбілка, або 2,5-3 гна1 кгваги, а учні 12-17 років – 90-100 г, або 2-2,5 гна1 кгваги. Діти і підлітки – юні спортсмени, що мають підвищені фізичні навантаження (у тому числі й учасники туристичних походів), потребують збільшення добової норми споживання білка до 116-120 гу віці 10-13 років і до 132-140 гу віці 14-17 років.

У харчуванні підлітків враховуються якісні особливості білків.

Так, питома вага білків тваринного походження в раціоні дітей шкільного віку становить 65 – 60%, у дорослих – 50%. Потребам дитячого організму найбільшою мірою відповідає молочний білок, так само як і всі інші компоненти молока. У зв’язку з цим молоко має розглядатися як обов’язковий продукт дитячого харчування, що не підлягає заміні. Для дітей шкільного віку добова норма молока – 500 мл. Слід мати на увазі, що100 гмолока відповідає12 гсухого молока або25 гзгущеного.

Незамінні амінокислоти – лізин, триптофан і гістидин – розглядаються як чинники росту. Кращими їхніми постачальниками є м’ясо, риба і яйця.

Кожний продукт харчування має особливості, пов’язані з його хімічним складом.

Розрізняють продукти рослинного і тваринного походження. Рослинна їжа є переважно вуглеводною, тобто має у своєму складі багато вуглеводів і мало білків. Тваринна їжа, навпаки, містить багато білків, а вуглеводів дуже мало або й зовсім не має їх. Знання властивостей того чи іншого продукту дає змогу якомога раціональніше використовувати його.

Найбільша кількість білків міститься в м’ясі, рибі, яйцях. Для дітей рекомендуються нежирні сорти м’яса. Багато білка містять різні молочні продукти. Проте і в продуктах рослинного походження також є білки. Особливо багато їх у бобових (боби, квасоля, горох, сочевиця, соя). Вуглеводи людина дістає, вживаючи хліб, крупи, картоплю й цукор. Жири організм дістає з рослинного і вершкового масла, сала. Багато жиру є в м’ясі, сирі, яйцях, сметані.

При складанні норм харчування для дітей слід враховувати таке. Їжа дітей повинна мати відносно більшу енергетичну цінність, оскільки на кожен кілограм маси тіла дитині потрібна більша кількість енергії, ніж дорослій людині. Наприклад, дитині у віці до 1 року на1 кгмаси тіла за добу треба 460,5 кДж; дитині молодшого шкільного віку – 293,1; юнакові 18 років – 209,3 кДж.

Проте задовольнити потребу організму в енергії – це ще далеко не все. Наприклад, підліток може з’їсти1,5 кгхлібобулочних виробів, щоб отримати 104 35 кДж., але така одноманітна їжа не може задовольнити потреби організму: Тому школярам потрібно вживати різноманітну тваринну й рослинну їжа, яка містить у достатній кількості білки, жири і вуглеводи.

ЯК ПОКРАЩИТИ СВІЙ РАЦІОН

Зменшуйте споживання солі

Обирайте продукти зі зниженим вмістом солі, читайте етикетку — якщо сіль знаходиться на початку списку інгредієнтів, то це означає її надмірний вміст, замініть сіль на прянощі та намагайтесь готувати вдома — це найкращий спосіб контролювати кількість спожитої солі. 

Обирайте цільнозернові продукти на заміну хлібу з білого борошна чи батону

Надавайте перевагу цільнозерновому борошну, хлібу із цільного зерна, цільним крупам з високим вмістом клітковини, макаронним виробам з борошна грубого помолу.

Їжте більше овочів та фруктів

Обирайте свіжі або заморожені фрукти. Натомість зменшуйте споживання або уникайте овочів з вершковими соусами, смажених або панірованих, консервованих фруктів в сиропі, заморожених фруктів з доданими цукрами. Овочі та фрукти не лише корисні, але й доступні. 

Не їжте багато цукру

Середня добова норма доданих цукрів має бути не більше 32-50 грамів. Це приблизно 10 чайних ложок. Але краще взагалі мінімізувати його споживання — не додавати цукор до чаю чи кави. Якщо ж додаєте цукор — не їжте додатково солодощі. 

Контролюйте розмір порції

 Скільки ви їсте, так само важливо, як і те, що ви їсте. Щоби зменшити ризики переїдання — слідкуйте за розміром порцій різних продуктів. Розмір може змінюватись залежно від індивідуальних особливостей або харчових рекомендацій, яких ви дотримуєтеся. 

Неправильне або одноманітне харчування може спровокувати такі проблеми: 

• запаморочення, «чорні точки» перед очима; 

• постійна втома навіть після незначної роботи; 

• ослаблення імунітету; 

• поступове руйнування твердих тканин зубів; 

• суглобові патології; 

• зниження кісткової маси, крихкість кісток; 

• порушення роботи статевих органів у дівчаток, нерегулярні місячні; 

• зниження концентрації уваги і пам’яті;

•  надмірне схуднення або набір ваги.

Щоб розвиток не порушувалось, імунітет зміцнився, а період гормональної перебудови пройшов легко, підлітки повинні вживати такі продукти: 

До білкової їжі відносять м’ясо, рибу (дієтичні сорти), квасоля, горіхи, яйця, молоко, кисломолочні вироби з низьким вмістом жиру. Доповнити цей список можна морепродуктами. Білкова їжа прискорює ріст м’язів, зміцнює їх, допомагає спалити зайві жири. 

Корисні жири: рослинні масла, лосось, тунець, форель, горіхи. Ці продукти допомагають розвиватися, покращують стан волосся і шкірних покривів. Обережно! Підлітку варто уникати шкідливих жирів, які негативно впливають на серцево-судинну систему. 

Краще відмовитися від цільного молока, жирного м’яса, кокосової та пальмової олії, кондитерських виробів з жирним кремом, снекової продукції, смажених страв. 

Джерела складних вуглеводів: каші, овочі, цільнозерновий хліб, бобові, фрукти, ягоди. Вони заряджають організм енергією. 

Простих вуглеводів (солодка випічка з начинками, цукерки) краще уникати. Молоко і продукти з нього, сири з низьким вмістом жиру, капуста, горіхи, насіння, рис, сочевиця, броколі насичують організм кальцієм. Ця речовина зміцнює кісткову тканину, нормалізує згортання крові, підвищує стійкість до стресів. 

Завдяки риби, морепродуктів, яловичині, бобових, гречці, білої капусті, картоплі, шпинату організм насичується залізом. Ця речовина підтримує зростання підлітків, заповнює крововтрати у дівчаток під час менструації. 

Багато клітковини міститься в овочах, фруктах. Грубі волокна очищають організм від шлаків, токсинів, а завдяки антиоксидантам захищають клітини від ушкодження. 

Крім того, дитина потребує чистої фільтрованої воді. Добовий обсяг залежить від ваги (30 мл / 1 кг).

Дитина з 15 років повинен приймати їжу не рідше 4 разів за день: 

Сніданок. У брешемо першої трапези він повинен споживати до 25% від загального числа калорій. 

Обід. Другий прийом їжі самий об’ємний – від 35 до 40% всіх калорій. 

Полудень – це невеликий перекус, який дорівнює близько 15% від добової калорійності. 

Вечеря. На вечірню трапезу припадає не більше ніж 25% від загальної кількості калорій.

Будьте всі здорові!

Дата: 03.11.2021

Тема: "Рух, як засіб оздоровлення. Значення ходьби та бігу для фізичного розвитку підлітка"

Завдання: ознайомитись з теоретичним матеріалом та виконати практичні завдання

Рух – це життя, він будує наш організм, зміцнює опорно-руховий апарат, розвиває м’язи, робить фігуру стрункою і красивою. Ще стародавні лікарі та філософи вважали, що без руху і занять фізичною культурою людина не може бути здоровою.  Все наше життя складається з руху. Причому, чим більше ми рухаємось, тим здоровіше стаємо. Підраховано, що середній ресурс руху для людини дорівнює 10000 кроків на добу. І якщо раніше, до появи транспортних засобів, дотримуватися цього мінімуму було легко, то сьогодні ми все частіше віддаємо перевагу зручним м'яким кріслам наших автомобілів. Однак розплачуватися за зручність доводиться своїм здоров'ям: незадіяні м'язи з часом старіють, нерозтрачені калорії перетворюються у надлишки жиру, серцевий м'яз дає збій, з'являється задуха, що в свою чергу призводить до ще меншої кількості рухів - таким чином коло замикається. Щоб цього не сталося потрібно постійно, щодня, багато рухатися. Зробити добову норму кроків не так вже й складно: просто замість поїздки на транспорті пройдіться пішки до навчального закладу, або просто вийдіть на 1-2 зупинки раніше і прогуляйтесь, замість ліфта – йдіть пішки на свій поверх, і т.д. Проявляйте винахідливість.  

                                Принципи рухової активності

·                   систематичність: займатися щодня або не рідше ніж тричі на тиждень;

·                   поступовість: навантаження слід збільшувати поступово;

·                   різнорманітність: добирати вправи слід так,щоб гармонійно розвивати всі фізичні якості.

Здоровий спосіб життя сучасної людини включає відповідне харчування, психопрофілактику, фітопрофілактику, рухові і фізичні вправи, різні оздоровчі системи. Основу  підтримання і зміцнення здоров'я складають раціональне харчування та фізична активність. Над здоров'ям нації нависла загроза недостатньої  рухової активності  - гіподинамія. Гіподинамія — це недостатнє фізичне (силове) навантаження. Вона стала характерною

особливістю життя багатьох сучасних людей. Зменшення активного руху є причиною багатьох захворю­вань сучасної людини, зумовлює сповільнення розвитку в дитя­чому і підлітковому віці, прискорює передчасне старіння та зменшення тривалості життя. Внаслідок недостатньої рухової активності понижується імунітет молодого організму, створюються передумови до формування слабкого, нетренованого серця і розвитку серцево-судинної недостатності. Людина, яка протягом багатьох років веде малоактивний спосіб життя, втрачає не просто красиву ходу, гарний колір об­личчя, а своє здоров'я і довголіття. Одним з проявів «атрофії бездіяльності» стає зменшення ємності всієї судинної системи, зниження числа капілярів в м’язі серця, в скелетних м’язах. Все це приводить до того, що людина не в змозі справитися навіть з невеликим навантаженням, при якому потрібно збільшити постачання м’язам крові і кисню.В умовах обмеження рухової активності процес розпаду тканин посилюється, а процес їх відновлення послаблюється.

Здоровий спосіб життя сучасної людини включає відповідне харчування, психопрофілактику, фітопрофілактику, рухові і фізичні вправи, різні оздоровчі системи. Основу  підтримання і зміцнення здоров'я складають раціональне харчування та фізична активність. Над здоров'ям нації нависла загроза недостатньої  рухової активності  - гіподинамія. Гіподинамія — це недостатнє фізичне (силове) навантаження. Вона стала характерною

особливістю життя багатьох сучасних людей. Зменшення активного руху є причиною багатьох захворю­вань сучасної людини, зумовлює сповільнення розвитку в дитя­чому і підлітковому віці, прискорює передчасне старіння та зменшення тривалості життя. Внаслідок недостатньої рухової активності понижується імунітет молодого організму, створюються передумови до формування слабкого, нетренованого серця і розвитку серцево-судинної недостатності. Людина, яка протягом багатьох років веде малоактивний спосіб життя, втрачає не просто красиву ходу, гарний колір об­личчя, а своє здоров'я і довголіття. Одним з проявів «атрофії бездіяльності» стає зменшення ємності всієї судинної системи, зниження числа капілярів в м’язі серця, в скелетних м’язах. Все це приводить до того, що людина не в змозі справитися навіть з невеликим навантаженням, при якому потрібно збільшити постачання м’язам крові і кисню.В умовах обмеження рухової активності процес розпаду тканин посилюється, а процес їх відновлення послаблюється.

Поради щодо тривалості та інтенсивності фізичної активності:

·                   мінімальна тривалість помірної та середньої за інтенсивністю фізичної активності повинна становити 30 хвилин на день або 150 хвилин на тиждень;

·                    якщо вам більше підходять високо-інтенсивні фізичні вправи, то їх тривалість повинна складати щонайменше 15 хвилин на день або 75 хвилин на тиждень;

·                   тривалість сидіння або знаходження у горизонтальному положенні не повинна перевищувати 4,5 годин на день (не враховуючи нічний сон);

·                   споживання значної кількості їжі з високою енергетичною цінністю, наявність надмірної ваги потребує збільшення тривалості та інтенсивності фізичної активності – до 300 хвилин на тиждень для помірної і середньої інтенсивності та до 150 хвилин на тиждень для високої інтенсивності;

·                    понад 60 хвилин щоденної фізичної активності необхідно для попередження повторного набору ваги у людей, які мали її у минулому.

13 факторів позитивного впливу фізичних вправ на здоров'я.

Довголіття.  Фізично активні люди живуть довше. Численні дослідження довели, що регулярні інтенсивні фізичні навантаження запобігають вкороченню теломер – фрагментів ДНК, які складають краї хромосом та оберігають їх від пошкоджень. Вважається, що саме укорочення теломер в ДНК клітинах, складових тканин організму, призводить до поступового старіння та визначає тривалість життя.                                                        Поліпшення пам’яті та пізнавальних здібностей.  Вправи стимулюють утворення нових клітин головного мозку. Дослідники виявили, що ті ділянки головного мозку, на які впливають фізичні вправи, відповідають за пам’ять та навчання. Так, фізично-активні літні люди показують кращі результати при тестуваннях у яких передбачається задіяння процесів прийняття рішень, пам’яті та вирішення проблем, ніж їхні однолітки, які ведуть малорухливий спосіб життя.                                                                    

 Фізичні вправи – потужний антидепресант.   Дослідження за дослідженнями показують, що рухова активність сприяє збереженню розумового здоров’я та знижує симптоми депресії. Антидепресивний ефект регулярних фізичних вправ може бути порівняний з сильнодіючими антидепресантами. Всього лише півгодини вправ в день на протязі 3-5 днів на тиждень значно знижують симптоми депресії.                                                    Здоров’я серцево-судинної системи.  Нестача фізичної активності – один з основних факторів ризику виникнення серцево-судинних захворювань. Регулярні фізичні навантаження зміцнюють серце, як і будь-які інші м’язи. А більш витривале серце може перекачати більше крові з меншим зусиллям.                                                                                                                 Ефект зниження холестерину. Самі по собі вправи не спалюють холестерин, як це відбувається з жиром. Однак, фізична активність благотворно впливає на рівень холестерину в крові, знижуючи рівень ліпопротеїдів низької щільності, тригліцеридів і загального вмісту холестерину та підвищуючи рівень ліпопротеїнів високої щільності.                                          Фізичні вправи – один з найдієвіших методів профілактики діабету.Результати серйозних досліджень підтверджують, що помірні фізичні навантаження в поєднанні зі збалансованою дієтою можуть знизити  ризик розвитку діабету на 50-60%.                                                              

Зниження кров’яного тиску. Регулярні тренування на витривалість сприяють адаптації серцево-судинної системи, внаслідок чого зниження артеріального тиску відбувається як при навантаженні, так і в спокої. Активні заняття спортом сприятливо впливають на тонус, зміцнення та еластичність судинних стінок і стан здоров’я в цілому.                     

  Зниження ризику інсульту. Результати досліджень показують, що помірні фізичні навантаження можуть знизити ризик інсульту, в тому числі ішемічного і геморагічного. Гіподинамія в поєднанні з неправильним харчуванням призводять до появи зайвої ваги, збільшення рівня холестерину та інших жирів у крові, що посилює навантаження на серце і провокує зростання артеріального тиску, збільшуючи ризик розвитку інсульту.                                                                                           Підтримка енергетичного балансу та нормальної ваги. Регулярні вправи допомагають досягти здорової маси тіла та підтримувати її. Якщо ви споживаєте протягом дня більше калорій, ніж необхідно, то вправи допоможуть впоратися із зайвими калоріями. Завдяки їм ви витрачаєте більше енергії, в результаті чого поліпшується обмін речовин.

Сила м’язів. Дослідження, присвячені здоров’ю людини, постійно демонструють, що силові тренування збільшують силу та масу м’язів, зменшуючи прошарок жирової тканини. Регулярні фізичні вправи важливі для запобігання втрати м’язової маси та підтримки сили м’язів в боротьбі з віковими змінами. При виконанні фізичних вправ виділяються гормони, які збільшують споживання м’язами амінокислот, що сприяє зростанню їх маси  та витривалості.                                                                                   Міцність кісток. Активний спосіб життя позитивно впливає на щільність кісток. Регулярні фізичні навантаження стимулюють остеогенез та можуть захистити від остеопорозу – однієї з форм втрати кісткової маси, обумовленої віком.                                                                                                     Поліпшення нічного сну. Якщо вам складно заснути, денні вправи допоможуть з цим впоратися. Природне зниження температури тіла через 5-6 годин після занять спортом допомагає заснути.                                                                      Ще одним потужним оздоровчим засобом є загартування. Воно дозволяє уникнути багатьох захворювань, продовжити життя і зберегти високу працездатність. Загартування  – один із дієвих і важливих заходів зміцнення здоров’я. Під час загартування різноманітними засобами потрібно дотримувати поступовість у використанні методів: починайте з нетривалого загартування повітрям, спіть з відчиненою кватиркою влітку, а пізніше і взимку, полегшуйте свій одяг, перейдіть до занять у за температури яка не опускається нижче +5°C і так поступово дійдіть до загартування на морозному повітрі. Загартування ефективне тільки за різниці в температурі тіла і навколишнього середовища.                                   

Завдання:

1. Складіть список факторів, які негативно впливають на ваше здоровя

2. Напишіть, що треба зробити підлітку у вашому віці, щоб бути здоровому

3. Складіть план фізичних навантажень на тиждень для обовязкового виконання

Дата: 10.11.2021

Тема: "Оздоровчий вплив ритмічної гімнастики на організм підлітка"

Завдання: Ознайомитись з теоретичним матеріалом та виконати завдання практичне

Ритмічна гімнастика - це один з видів оздоровчої гімнастики, в якому гармонійно з'єднуються гімнастичні вправи з елементами танцю, вона доступна різним віковим категоріям і особливо популярна серед дівчаток старших класів. Це пояснюється тим, що ритмічна гімнастика є ефективним засобом збереження і поліпшення здоров'я, підвищення життєдіяльності і працездатності організму, а також засобом формування правильної постави, ходи і культури рухів.

Своїм корінням ритмічна гімнастика йде далеко в історію. Її можна було б почати з часів, коли первісні люди здійснювали свої ритуальні танці, супроводжуючи їх співом і рушенням бамбуковими палицями з черепашками або брязкальцями з кісток або барабаном. Танець мав обов'язковий сенс. Виразність жестів, пластики і музичних ритмів була зрозуміла всім. Це було способом виразу думок і емоцій людини за допомогою рухів.

Процес праці визначав ритм рухів. У свою чергу ритмічні рухи породили танець, який став одним з найбільш ранніх проявів загальнолюдської культури [13].

Найбільш близькими до сучасної ритмічної гімнастики були системи Ж.Демені, Ф.Дальсарта і Е.Ж.Дал’кроза. У другій половині XIX століття французький фізіолог Ж.Демені створив своєрідну танцювальну гімнастику для жінок. Система Ж.Демені була заснована на провідному значенні ритму і гармонії, ритмічному чергуванні розслаблення і напруги м'язів [5].

Б.Менсендік розробила жіночу функціональну гімнастику. Основними її завданнями були: зміцнення здоров'я за допомогою гігієнічної гімнастики, розвиток сили, виховання мистецтвом рухів у формі танцю. Ритм рухів Б.Менсендік пов'язує з ритмом дихання, який вважала найважливішою функцією організму.

Ф.Дел’сарт намагався встановити певний взаємозв'язок між емоційними переживаннями людини і його рухами, жестами, мімікою. Роботи Ф.Дел’сарт і його послідовників лягли в основу теорії виразного руху і зробили вплив на развитее пантоміми, послуживши фундаментом для створення одного з напрямів в гімнастиці - ритмопластики.

Підвищений інтерес до гімнастики був викликаний виникненням школи ритмічної гімнастики, заснованою Ж.Дал'крозом в 1910 році. Композитор і музикант, Ж.Дал’кроз відомий і як засновник ритмічної гімнастики, основоположник системи ритмічного виховання. Його система ритмічної гімнастики призначалася для розвитку у музикантів слуху і відчуття ритму. Ж.Дал’кроз вважав, що метою ритмічної гімнастики є вдосконалення сили, гнучкості, точності рухів і швидкості їх виконання. Органічне поєднання музики і руху - основа методу Ж.Дал’кроза. У системі Ж.Дал'кроза ми бачимо чергове підтвердження того, що культура рухів формується засобами ритмічної гімнастики і музикою.

Ритмічна гімнастика має давню історію і багаті традиції в наший країні. У 1910 р. князь С.Волконський відкрив в Петербурзі Інститут ритму, його закінчили близько 50 жінок. Вони стали засновницями різним напрямів і шкіл ритмічної, художньої і жіночої гімнастики.

Одночасно в Москві була створена школа руху ритмопластики. Вихованки цієї школи організували свої школи. Найбільш відомою була студія Л.Н. Алексєєвої.

У передвоєнні роки в Центральному інституті фізичної культури в Москві ввели курс ритміки, який був багато в чому схожий сучасної ритмічної гімнастики. В даний час ритмічна гімнастика в наший країні розвивається на багатих традиціях фізкультурного руху і танцювального мистецтва попередніх поколінь. Особлива роль в науковому обґрунтуванні занять ритмічною гімнастикою належить В.В.Матову і Т.С.Лисицькій .

На Заході ритмічну гімнастику часто називають "аеробікою". Цей термін ввів американський фахівець в області масової фізичної культури Кенет Купер. Така ритмічна гімнастика підсилює аеробні процеси в організмі, збільшує споживання кисню. Відбувається це за рахунок стимуляції серцевої і дихальної діяльності за допомогою циклічних рухів бігу, стрибків, танців .

Проблема взаємозв'язку красивого, духовного і фізичного завжди гостро стояла в педагогічній науці.

Естетичному вихованню шкільної молоді властиві такі функції як аксіологічна, гедонізм, образно-емоційна, художньо-мистецька. Естетичне виховання Формує особливий найгуманістичний і виразний, з погляду категорії гармонії, високий тип культури поведінки особи школяра.

Серед численних засобів естетичного виховання особливе місце займає музична ритміка, яка є органічним естетичним комплексом музичного мистецтва і краси фізичним вправ. Саме у цьому виді фізичних вправ дуже яскраво виявляється вищеназвані функції естетичного виховання. Вони дозволяють розвивати у молоді особливість оцінювати з естетичних позицій поведінку, ритмічність дій, фігуру, пропорційність форм тіла, а також естетично переживати і естетично насолоджуватися музично-ритмічною руховою діяльністю. Крім того названі функції забезпечують розвиток фантазії, творчості, сприяє створенню образу краси тіла, який виникає у людини в процесі занять ритмічною гімнастикою.

Естетичні цінності ритмічної гімнастики не повинні зводитися тільки до зовнішніх проявів тілесної краси і краси рухів, а повинні визначатися перш за все у високій духовності молоді, терпінні, умінні долати трудності, стійкості, спритності, силі, красі. Все це складає суть здорового духу в здоровому тілі і сприяє досягненню ідеалу гармонійно розвиненої особистості старшокласниць

Уважно і прискіпливо вивчаючи свою особистість і тіло, присвячуючи цьому заняттю багато часу, вони далеко не завжди залишаються задоволеними результатами такого вивчення.

Виявляючи недосконалість свого фізичного розвитку, вони проявляють хворобливі переживання. Ось тут необхідно в школі направляти їх прагнення на заняття фізичними вправами, які допоможуть позбавитися від недоліків фігури, зайвої ваги, придбати правильну поставу, ходу, красиві рухи, позбавлять від відчуття неповноцінності. І основна роль у вирішенні цих завдань відводиться вчителеві фізичного виховання. Все це підвищує актуальність формування культури рухів у дівчат старших класів засобами ритмічної гімнастики в цілях виховання повноцінної, гармонійно розвиненої особи, красивої духом і тілом.

Ця проблема знайшла віддзеркалення в багато наукових дослідженням. Так, в галузі педагогіки питання взаємозв'язку фізичного і духовного, краса "тіла і духу" привертала пильну увагу таких учених, як Я.А.Каменський, Д. Локк, Ж.Ж.Руссо, К.А.Гельвеций, Дістерверг тощо.

В галузі естетики спорту краса тіла, рухів, які властиві фізично розвиненому людини, відображалися М.Я.Сарафом, В.І.Столяровим, А.А.Френкиним, Н.Н.Візітей. Не дивлячись на теоретичну і практичну значущість досліджень вищеназваних авторів, проблема формування культури рухів дівчат старших класів залишається недостатньо розробленою, що і обумовлює актуальність. Сучасна ритмічна гімнастика - це різновид гімнастики і тому одне з головних її завдань - оздоровлення тих, що займаються, формування культури рухів і розвиток основних фізичних якостей .

З'єднання нескладних гімнастичних вправ з танцями, бігом, елементами акробатики, стрибками складає основний зміст ритмічної гімнастики і використовується для різносторонньої дії на організм і формування культури рухів у тих, що займаються.

Оздоровча спрямованість занять досягається підбором загально розвиваючих гімнастичних вправ для різних частин тіла, що виконуються багато разів потоковим способом, з інтенсивністю, що змінюється, під ритмічну музику в різному темпі.

Дія ритмічної гімнастики на організм комплексна. Все різноманіття загальнорозвиваючих вправ класифікується за анатомічним принципом дії вправ. Серед них можна виділити вправи для рук і плечового поясу, які сприяють зміцненню і розвитку м'язів плечового поясу і верхніх кінцівок, збільшують рухливість в плечовому і грудинно-ключичному суглобах, що сприяє формуванню правильної постави.

Загальнорозвиваючі вправи можуть бути направлені на розвиток і вдосконалення основних фізичних якостей: гнучкості, витривалості, сили, швидкості, які необхідні для загального фізичного розвитку і сприяють швидшому оволодінню різними руховими навиками і формуванню культури рухів.

Специфічною особливістю застосування засобів ритмічної гімнастики є те, що всі вони виконуються в танцювальному стилі відповідно до ритму сучасної музики, що значно підвищує емоційний фон занять.

Елементи танців дають хороший ефект розминки для суглобів, м'язів, підвищують функціональні можливості серцево-судинної системи, викликають у тих, що займаються відчуття радості, піднімають емоційний стан, загальну культуру поведінки [11;12].

Велике значення при виконанні вправ ритмічної гімнастики відводиться ритмічній музиці. Позитивні емоції викликають у школярок прагнення виконувати рухи енергійно, що підсилює ефект дії на організм. Ритмічна гімнастика розвиває бадьорість духу, життєрадісність, винахідливість і самостійність. Школярі стають спритними, витонченими, координованими і вільними в рухах, красиво сидять, ходять легкою і граціозною. Ритмічна гімнастика додає природну упевненість і невимушеність, значною мірою обумовлену свідомістю влади над рухом свого тіла в просторі. Головний же результат занять - внутрішня дисципліна, причому це досягається не інтенсивною утомливою роботою, а радісною для школярок діяльністю, що відповідає природним схильностям їх до ритму, краси, культури рухів.

Таким чином, вправи ритмічної гімнастики є найбільш ефективними у формуванні культури рухів взагалі, у старшокласників зокрема.

Прийнято вважати, що із загальних структурних ознак, що визначають особливості статури жінок, найбільш важливими є не тільки ступінь розвитку мускулатури, але і жировідкладення. Фізичний розвиток, тим вище, чим більше м'язової тканини до обший масі тіла і тим нижче, чим більше відношення жирової тканини до загальної маси тіла.

Отримані дані дозволяють констатувати значний вплив фізичної діяльності на формування і становлення конституційних особливостей індивіда. При посиленій м'язовій роботі наростає м'язова маса і втрачається надмірний жир, а обмежена рухова діяльність викликає збільшення запасу жиру і зменшення безжирової маси [10].

В даний час встановлено, що ожиріння сприяє розвитку дуже багатьох захворювань і скорочує тривалість життя. Зокрема, ожиріння привертає до атеросклерозу, до коронарної хвороби, жовчокамяної і іншим захворюванням. Багато старшокласників мають надмірну вагу. На стегнах, животі, грудях, плечах у них скупчується жир, що крім шкоди організму завдає психологічної шкоди. Такі школярки відчувають себе "незатишно". Соромляться, втрачаються в спілкуванні з товаришами, стають об'єктом насмішок однолітків. У них падає настрій, знижується життєвий тонус. Вони пропускають уроки фізичної культури із-за своєї незграбності, що приводить до утворення жиру.

Зміна показників маси тіла значною мірою робить вплив на зовнішній вигляд людини, на його фігуру, поставу, позу, рухливість, ходу, а головне, на стан здоров'я і фізичну підготовленість. Це і є основним мотивом, що привертає дівчат до занять фізичними вправами.

Жіночій натурі присуши підвищена емоційність, велика рухливість нервовим процесів, тому монотонні, тривалі навантаження переносяться ними важче, ніж при помірній потужності або з паузами для відпочинку. У основі спостережуваної у жінок пластичності рухів поміщена здібність до точного регулювання різних ступенів напруги м'язів і уміння їх довільно регулювати, що, поза сумнівом, сприяє легшому освоєнню нових рухів, формуванню культури рухів.

Таким чином, вправи ритмічної гімнастики є найбільш оптимальними засобами для старшокласників в плані розвитку легкості, точності економічності, плавності рухів, формування постави, ходи, поліпшення статури, зниження ваги тіла, підйому емоційного стану, настрою, бадьорості духу.

За результатами теоретичного аналізу ми зробили висновки, що сьогодення дуже гостро стоїть проблеми виховання підлітків, формування у них фізичної та духовної культури. Специфічною основою фізичної культури є рухова діяльність старшокласниць. Найголовнішим компонентом рухової діяльності є культура рухів, яка з'єднує духовне та фізичне.

Завдання:

1. Придумати вправи для різних мязів, починаючи з голови та закінчуючи ногами для ранкової гімнастики

2. Записати відео виконання вправ та прислати на мою електронну пошту

Дата: 02.02.2022

Тема: "Поняття прог звички. Корисні та шкідливі звички"

Завдання: ознайомитись з теоретичним матеріалом та пройти тестування

Що таке звичка?

Звичка - це поведінка, схильність до чого-небудь, що стали для людини повсякденними, постійними в його житті. Можна також сказати, що звичка - це з одного боку несвідомий навик, коли ви можете щось робити, практично не замислюючись над цим, а з іншого, це лінощі розуму, коли і не хочеться ні про що думати. І ще можна сказати, що звичка - це несвідома, автоматична модель поведінки, яка дозволяє людині економити свої інтелектуальні та психічні ресурси. Також звичка, на відміну від свідомого вольового поведінки, дозволяє людям робити щось в кілька разів швидше. Щоб до чогось звикнути потрібен час. Звичка з'являється після повторення одних і тих же дій енну кількість разів. Після цього мозок їх запам'ятає, в ньому з'явиться своєрідна карта з потрібним алгоритмом дій, по якій він почне працювати в несвідомому режимі. Є речі, до яких люди звикають швидко і є речі, до яких звикати доводиться довго, а до деяких речей і зовсім складно звикнути. У будь-якому випадку, звикають люди до чогось не відразу, а протягом певного часу.

Шкідливі звички

Особливу увагу людей звертають на себе шкідливі звички. Так як від них люди відчувають найбільше проблем. Ці звички небезпідставно вважаються проявом слабкості і в деякій мірі обмеженості людини, який не здатний керувати своєю поведінкою для власного блага і дозволяє шкідливим звичкам завдавати йому шкоди. Тут мова йде про схильність людини певним чином отримувати задоволення, при якому він закривається від багатьох інших видів задоволення, що не шкодять його здоров'ю. Наприклад, якщо людина звикла до вживання алкоголю, то ця залежність позбавляє його можливості відчувати задоволення від багатьох інших речей, таких, як наприклад, заняття спортом, здоровий, тверезий спосіб життя, ясність розуму, яка допомагає досягати успіху в різних справах, здатність бути впевненим в собі без додаткових психостимуляторів, успішне спілкування з жінками і тому подібні речі. Тут багато всього можна перерахувати. Так що шкідлива звичка - це завжди вибір людини одного виду задоволення на шкоду іншому. Шкідливі звички можуть багато в чому обмежити людини. Ось про це завжди повинні пам'ятати ті люди, які не можуть позбутися від шкідливих звичок тільки тому, що вважають їх знищення непотрібним для себе обмеженням. Насправді ніяких обмежень тут немає, є просто вибір того, від чого можна отримувати задоволення.

користь звичок

Звички можуть бути корисними самі по собі. У природі немає нічого зайвого, неправильного і непотрібного. І завдання звичок - спростити нам життя. Як я вже писав вище, звички дозволяють нам перевести різні види діяльності в автоматичний режим, при якому, по-перше, збільшується швидкість виконання нами цих видів діяльності, до яких ми звикли, і по-друге, ми не витрачаємо зайві ресурси свого організму для їх виконання. Взяти, приміром, психоемоційний стан людини - воно виявиться значно більш стабільним, якщо він буде мати справу зі звичними йому речами, ніж з новими, незвіданими, незрозумілими. Все нове, незвичне, не вивчене, може таїти в собі потенційну загрозу, тому людині потрібно в цьому як слід розібратися, що зажадає від нього певних зусиль і, отже, ресурсів. А ось все звичне і знайоме дозволяє без всяких побоювань робити те і користуватися тим, що людині добре відомо і що не потрібно заново вивчати, досліджувати, перевіряти. У нас у всіх є якісь звички, зовсім без них жити неможливо.

Важливо також розуміти, що займаючись звичними справами і користуючись звичними речами і взагалі маючи справу переважно з усім звичним і знайомим - людина може вивільнити собі час, або на відпочинок, якщо він йому потрібен, або на осягнення чогось нового. Якби нам доводилося постійно мати справу з усім новим, ми б просто не витримали такого навантаження на нашу психіку і інтелект - нам би доводилося постійно все заново вивчати. А так, ми можемо звикнути до, скажімо, звичних продуктів і користуватися ними без усякого побоювання нарватися на щось шкідливе і неякісне. Правда, цим користуються ті, хто маніпулює людьми за допомогою звичок, тому давайте тепер поговоримо про їх шкоду.

шкода звичок

У кожної медалі дві сторони. І шкода може бути від усього, в тому числі і від звичок. Особисто я вважаю будь-які звички, перш за все слабкістю, якої легко скористатися. Ми хоч і можемо з їх допомогою багато робити на автоматі, наприклад, водити машину, не замислюючись про свої дії або виконувати свою роботу, але при цьому, зловживаючи всім звичним, ми стаємо дуже передбачуваними і не розвиваємо свої пристосовницькі навички. Піддаючись звичкам - люди починають закриватися від всього нового, на шкоду своїм інтересам. Гірше того - вони починають боятися всього нового, стаючи вразливими перед обличчям будь-яких змін, прогресу. Мозок людини костеніє, а психіка стає слабкою, коли він має справу з усім звичним, уникаючи всього нового. І тому ті, хто відкрито новому, зможуть по-чому його перевершити.

Також не можна не сказати і про способи маніпуляції людьми за допомогою звичок. Багато людей не помічають цього чи не хочуть помічати, що ними дуже часто маніпулюють, використовуючи їх звички. У тому ж бізнесі це трапляється постійно. Наприклад, дуже часто клієнтів заманюють в який-небудь новий магазин різними акціями, знижками, низькою ціною і тому подібними речами. А потім, коли люди звикнуть до цього магазину, ціни в ньому плавно піднімають, але люди за звичкою все одно продовжують в ньому купувати різні товари, навіть за дуже невигідними цінами. Це спрацьовує не завжди і не з усіма, але якусь частину клієнтів таким чином можна заманити і утримати. Або товари, до яких люди вже звикли, можуть з часом сильно втратити в якості, але їх все одно купуватимуть за звичкою, не помічаючи ніякої різниці чи не надаючи цього моменту великого значення. Так що тут може бути багато варіантів прихованого впливу на людей, які через своїх звичок стають передбачуваними і недостатньо критично сприймають різну інформацію, особливо частково знайому.

Звички заважають нам розширювати свою внутрішню картину світу, через них ми не помічаємо або не надаємо значення тому, що не збігається з нашими вже сформованими внутрішніми образами і ми таким чином позбавляємося колосального обсягу цінної інформації, якою могли б скористатися собі на благо. Замість цього ми користуємося застарілими картами реальності в своїй голові, які нерідко нас підводять. Адже орієнтуючись на неправильну карту, яка стала такою, тому що застаріла, людина неминуче прийде до помилок і тупикам. Він в одній справі зробить помилку, в іншому, третьому і таким чином у нього може все життя під укіс піти. Наприклад, звик людина до якоїсь роботи, а вона вже неактуальна, суспільство в ній вже не потребує, тому немає ніякого сенсу займатися нею. І грошей не заробиш, і кар'єру не побудуєш, і поваги до тебе не буде. Значить її треба міняти на нову. Але людина може сидіти на цій роботі до останнього, тому що він до неї звик. Так люди самі заганяють себе в тупикові ситуації своїми звичками.

НормацелинТак що як би не було спокусливо займатися звичними речами і не напружуватися зайвий раз, думаючи про щось новому і ставлячи під сумнів все те, до чого ви звикли, вам потрібно пам'ятати про те, що звикаючи до чогось, ви можете сильно себе обмежити, закривши свій розум для багато чого нового. Це не говорить про те, що з усіма своїми звичками потрібно боротися, це все одно неможливо зробити, навіть якщо дуже захочеться. Це говорить про необхідність відмови від них в тих ситуаціях, коли вони відверто шкодять вам або просто є марними. А даремних звичок в нашому житті дуже багато. Багато традиції, ритуали, звичаї давно себе зжили. У них немає ніякої необхідності. Тому від них потрібно відмовитися, щоб вести себе більш ефективно і адекватно. У світі постійно з'являється щось нове, краще, більш корисне і ефективне, тому триматися за старе, звичне, знайоме, але изжившее себе і тому абсолютно непотрібне, часом просто нерозумно. Але звичка, як відомо, друга натура, тому людям часто буває дуже складно від неї відмовитися. Проте, це можливо. Давайте подивимося, що для цього потрібно зробити.

Шкідливі звички

Ці вироблені роками дії можуть отруювати життя і самому індивіду, і його близьким. А буває і так, що звичка шкодить не самому власникові, а його оточенню. Яскраві приклади:

гучний сміх;
невміння вислухати інших;
їдкі зауваження.

Проте все з перерахованого вище не може заподіяти фізичної шкоди, тільки моральний. Від цього при бажанні легко позбутися.

згубні звички

Найнебезпечнішими звичками вважаються:

• обжерливість;
  алкоголізм;
  одержимість токсичними речовинами, наркотиками, таблетками;
  ігроманія.

Такі звички можуть вбити людину. Вони швидко переростають в залежність і хвороба, від якої потрібно лікуватися в лікарнях, під наглядом професійних лікарів.

Ці проблеми можуть з'являтися через ослаблений психічного стану, проблем з нервовою системою.

Серед непристойних звичок виділяють наступні:

колупання в носі;
агресія;
гризеніе нігтів;
необгрунтована ревнощі;
постійна позіхання;
часті запізнення.

Вони не настільки шкідливі, як попередні, проте псують взаємини між людьми.

Корисні звички людини

Процвітаючий в житті людина має цілий ряд корисних навичок, доведених до автоматизму. Вони служать йому для того, щоб домагатися бажаного.

Найкорисніші звички людини:

• Рано лягати і раніше підніматися. Нормальній людині потрібно спати від шести годин на добу. Люди, які прокидаються раніше, коли мозок знаходиться на стадії активності, встигають зробити набагато більше справ, ніж соні.
  Харчуватися правильно. Активна людина так вибудовує свою дієту, що організм починає працювати на нього. Овочі, риба, м'ясо, фрукти, молочні продукти забезпечують здоров'ям і довголіттям. Потрібно виробити корисні звички і не зупинятися, проходячи повз фастфуду, не дивитися через вікно. Бажано відмовитися від газованої води.
  Уміння дякувати. Цю звичку складно виробити. Позитивні емоції, посмішка, подарована іншій людині, повертаються подвійно. Зробивши приємне іншому, людина усвідомлює свою значимість, залишається задоволеним собою на весь день.
  Позбутися від заздрості. Ображатися на інших за те, що у них щось вийшло, - одна з найшкідливіших звичок. Потрібно навчитися радіти за людей. І домагатися свого.
  Жити сьогоденням. Планувати наперед дуже корисно, але потрібно пам'ятати про те, наскільки швидкоплинним буває існування. Те, що можна виконати вже сьогодні - ввечері почистити туфлі на ранок, підготувати одяг, зібрати сумку, приготувати їжу, запастися продуктами, - не варто переносити на наступний день. Постійно згадувати про минуле або мріяти про майбутнє не варто. Це обмежує власні можливості, зводить до нуля корисні звички.

• Позитивне мислення - найкорисніше вміння, яке належить виробити кожному. Будь-яку ситуацію, навіть найгіршу, можна сприймати як перешкоду, яка зробила сильніше того, хто подолав його.
  Навчання. Вчитися потрібно в будь-якому віці. Головне - поставити собі за самоціль вивчати щось нове за день.
  Перевиконувати план. Добре, коли людина може зробити все те, що заздалегідь записав у своїх діях на день. Але краще, якщо він зуміє перевершити власні очікування і створити з цього корисні звички.
  Позбавлення від поганих звичок
  Раніше вже згадувалося про те, що з будь-якими набутими навичками можна боротися. Головне - проявляти терпіння, включати в роботу свідомість.
  Придбати шкідливі і корисні звички легше, але це не означає, що від них не можна позбутися.
  Що знадобиться?

Час. Не можна довести якусь дію до автоматичного, а потім за пару секунд або годин викорінити його.
Рішучий настрій.
Вся сила волі.
Контроль над власною поведінкою. 

тест

Що для кожного з вас здоровий спосіб життя (ЗСЖ). Це анонімний тест для кожного. Якщо ви згодні з висловлюванням то загніть палець на руці.

1.     ЗСЖ – це:

-         те, про що я чую вперше

-         стиль життя, який вважається модним і сучасним

-         мій власний спосіб життя

2.     Якщо ви дійсно турбуєтесь про своє здоров'я, то ви:

-         відвідує часто лікаря та приймаєте ліки у великій кількості

-         намагаюсь дотримуватись гарної фізичної форми

-         не вживаю алкоголь, тютюн, наркотики, незахищений секс

3.     Чи володієте ви достатньою кількістю інформації про безпеку поведінки, щоб відчувати себе захищеним:

-         так, абсолютно

-         гадаю, що недостатньо

-         маю уяву, але хотіла(в) би поглибити свої знання

4.     Якщо ви побажаєте отримати нову інформацію про ЗСЖ, то ви:

-         знайдете інформацію в інтернеті

-         проконсультуєтесь у лікаря

-         послухаєте своїх друзів

Підведемо підсумки нашого анонімного тесту. Ті, кому вистачило пальців однієї руки ви мало замислюєтесь над своїм здоров'ям і ставитеся до нього не дуже серйозно і вам буде дуже корисно сьогодні отримати нові знання. Ті з вас, кому вистачило пальців обох рук,  ви досить обізнані у темі ЗСЖ і дійсно турбуєтесь про своє здоров'я і можете поділитися набутими знаннями з нами. І нарешті, ті, кому не вистачило пальців обох рук впевнені, що ЗСЖ  це і є ваш особистий спосіб життя тож  ви є прикладом для своїх друзів.

Дата: 09.02.2022

Тема: "Поняття отруєння. Причини, види, наслідки. Перша допомога при отруєннях"

Завдання: ознайомитись з теоретичним матерівалом, переглянути презентацію з даної теми

Під  отрутою розуміють хімічну сполуку, яка за певних умов (надмірна доза, зміна реактивності організму та ін.) може виявляти шкідливий вплив на людей і тварин, порушуючи життєво важливі функції організму, зумовлюючи  патологічні зміни, а в ряді випадків -  і смерть. Отрутою можуть стати ліки або будь-який інший хімікат, що людина прийняла навмисно або випадково. Отже, сьогодні ми поговоримо про особливості  отруєння нейротропними препаратами, алкоголем та нікотином [8].

Запитання

-         Чи знаєте ви осіб, які вживають такі препарати?

-         Які особливості їх поведінки ви зауважили?

-         Чи можливе запобігання отруєнням нейротропними речовинами, алкоголем, нікотином?

(Учні відповідають та наводять приклади)

4.Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя

Підлітки і молодь набагато слабкіші психологічно ніж дорослі, тому що не мають стійких навичок управління своїми емоціями і поведінкою. Сьогодні в Україні середній вік, в якому діти пробують нейротропні препарати, наркотики та алкоголь – 14 років. Тому ви повинні мати певні знання про отруєння  і чітку позицію відмови від вживання цих речовин, знаючи страшні наслідки для організму [5]. Нейротропні препарати – це лікарські засоби та речовини, які впливають на нервову систему. Їх поділяють на ті, що пригнічують центральну нервову систему і ті, що спричиняють її збудження та судоми [8].

Завдання: перед вами таблиця з видами нейротропних препаратів, ви повинні опрацювати ст.63-64 параграфу 10 та навести приклади дії кожного виду  препарату в чаті. Домашнє завдання заповнити таблицю повністю.

Снодійні засоби з наркотичним типом дії

Транквілізатори

Наркотики

Приклади

тривалої дії -фенобарбітал;

середньої тривалості дії - етамінал натрію, барбаміл;

короткочасної дії -гексобарбітал. .

За тривалістю їх поділяють на короткочасної дії (період дії до 10 год): лоразепам, тріазолам, темазепам та тривалої дії (період дії до 100 год): флуразепам, нітразепам, діазепам, тазепам тощо.

героїн, кокаїн, морфін, канабіс, трамадол, спайс, солі, психоактивні гриби  та ін.

Дія

швидке засинання, поглиблення сну, замінники для лікування алкоголізму та наркотичної залежності

усувають невротичні прояви: страх, емоційне напруження, тривогу, розлади сну, розслабляють м'язи

зміна психічного стану людини, залежність від них, снодійна дія, болезаспокійлива дія

Перша допомога

·        викликати швидку допомогу;

·        промивання шлунку, якщо пройшло  менше 24 години після отруєння;

·        при негайному втручанні - блювотний засіб (ипекакуана), на стадії засинання - промивання шлунку, активоване вугілля;

·        перевірити дихання, за потребою провести дихальну реанімацію;

·        тримати людину у теплі, стежити, щоб  не було надто спекотно;

·        якщо людина то втрачає свідомість, то приходить до тями, не намагатися давати їй пити, оскільки вона може легко вдавитися та задихнутись;

Якщо людина втратила свідомість, але ще дихає:

·        покладіть її на живіт, головою до вас; 

·        зігніть руку і ногу, які ближче до вас;

·        випряміть іншу руку і ногу; 

·        не кладіть людину у таке положення, якщо є ймовірність отримання травми шиї або голови;

·        не дайте людині заснути, проте пам’ятайте: потерпілого не можна сильно трясти, особливо якщо він отримав передозування випарами клею.

Учитель: наступний вид отрути – це алкогольне отруєння. Алкогольне отруєння - отрута наркотичної дії, до складу якої входить спирт. В організм людини, крім етилу, можуть попадати й інші спирти. Вони викликають яскраво виражену токсичну дію. На перших порах, небезпека виходить з-за надмірного вживання алкоголю. Це призводить до важкого алкогольного отруєння. Сурогатне отруєння, куди більше, важче. До його складу входить метиловий спирт з ацетоном та іншими речовинами, які здатні призвести до смерті. Ознаки отруєння алкоголем відбуваються поетапно. Тяжкість залежить від кількості етилу, який потрапив у кров. Чим концентрація більше, тим вище ймовірність тяжких наслідків. Доза, що викликає отруєння алкоголем, залежить від віку, статі, фізичного стану і ваги людини. Часто в такий стан потрапляють підлітки та люди з уповільненим обміном речовин. Сильне отруєння алкоголем характеризується наявністю певних ознак [3].

Завдання: використовуючи мережу інтернет, матеріал підручника складіть алгоритм дій першої домедичної допомоги при отруєнні алкоголем. Хто готовий відповідати піднімайте руку, всі  інші доповнюють в разі, якщо всі види допомоги були не названі.

Ознаки

Первинні ознаки алкогольної інтоксикації

Вторинні ознаки алкогольної інтоксикації

·                   порушення емоційних дій

·                   характерний блиск в очах.

·                   розлад уваги

·                   уповільнення пульсу

·                   відчувається піднесений стан, здатність вирішити всі проблеми

·                   змінюється ставлення до оточуючих і себе, висловлювання стають більш категоричними

·                   почервоніння обличчя, шиї та верхньої частини тулуба

·                   зіниці розширюються.

·        враження центральної нервової

системи

·        порушення координації рухів

·        нудота, блювота, сечовипускання

·        дурні думки

·        зухвала поведінка

·        з’являється сексуальна розкутість

або агресія

·        порушується рухова система і

з’являється «п’яна хода»

·        алкогольна кома

·        смерть

Перша допомога

·        викликати «швидку»;

·        вкрити хворого;

·        звільнити шлунок хворого від залишків спиртного (випити від 4 до 6 склянок теплої води, для посилення блювотного рефлексу можна воду підсолити або додати пару крапель нашатирного спирту);

·        промивати шлунок не можна у того хто без свідомості, це призведе до задухи;

·        випити содовий розчин;

·        викликати блювоту;

·        дати хворому активоване вугілля (1 таблетка на 10 кг ваги)

·        якщо дихання зупинилося, потрібно очистити ротову порожнину і зробити хворому штучне дихання.

Учитель: одним з тяжких отруєнь є отруєння сурогатами алкоголю. Алкогольні сурогати - це рідини, не призначені для вживання в якості напоїв. До них відносяться: побутова хімія, косметичні засоби (одеколони, духи, лосьйони), автомобільні рідини (омивач стекол, гальмівна рідина). Найбільшу небезпеку викликає отруєння алкоголем-сурогатом або спиртними напоями домашнього виробництва. Вони можуть викликати дистрофічні зміни головного мозку і печінки, лікування яких малоефективне. Особливо важким буває стан хворого, якщо він отруївся сурогатами алкоголю. У них у великій кількості містяться речовини, згубно діють на печінку і головний мозок. Наслідки такого отруєння бувають дуже важкими для людського організму. Крім сурогату, отруїться, можна «паленою горілкою». Відрізнити її від ліцензійної досить важко. Деякі «нечистоплотні» магазини і супермаркети продають її на своїх полицях. Тому щоб захистити свій організм від отруєння алкоголем, краще його не вживати взагалі [2].

Завдання: напишіть в чаті чи знаєте ви точки продажу сурогатного алкоголю в вашому домі  чи будинках поряд і надайте відповідь усно, що треба зробити, щоб запобігти отруєнню сурогатами та запобіганню торгівлі сурогатним алкоголем.

Учитель: і наприкінці уроку ми познайомимось ще з одним видом отруєння це отруєння психостимулюючими препаратами та нікотином. Нікотин — надзвичайно сильна отрута, що діє переважно на нервову систему, травлення, а також дихальну і серцево-судинну системи. Нерідко говорять, що крапля нікотину убиває коня. Підраховано, що смертельна доза нікотину для людини складає 1 мг на 1 кг маси тіла, тобто близько 50-70 мг для підлітка. Але при цьому треба врахувати, що зростаючий організм приблизно в два рази дошкульніше до нікотину, чим дорослий. Відомі випадки смерті від викурювання двох-трьох сигарет: смерть настає в результаті рефлекторної зупинки роботи серця й органів подиху (унаслідок токсичного «удару» на відповідні нервові центри).  Зараз дуже модними серед молоді стали сигарили, сигари, трубки для куріння, кальяни, папіроси, самокрутки, вейпи,  IQOS, Glo, але жоден з них не може називатися безпечним. Через поширеність куріння та негативні наслідки для здоров’я людства, ВООЗ називає тютюнопаління епідемією - щорічно вона забирає життя понад 8 мільйонів людей у всьому світі: приблизно 7 млн з них - це самі курці, а ще 1,2 млн — ті, кому не пощастило стати пасивними курцями. ВООЗ уже визнала вейпи шкідливими для здоров’я. Особливо для підлітків, чий мозок ще розвивається [6]. А про докази шкідливого вживання новомодних курильних пристроїв ми узнаємо з ваших повідомлень, які ви підготуєте до наступного уроку. Це буде одним з ваших домашніх завдань

Психостимулюючі препарати

Нікотин

Ознаки

·        викликають збудження

·        судоми

·        підвищують настрій

·        підвищують фізичну і розумову працездатність

·        підвищують психомоторну активність

·        нудота

·        позиви до блювоти

·        головний біль

·        блідість шкіри

·        тремтіння кінцівок

·        пронос

·        судоми

Дія

·        зміна психіки і поведінки

·        зниження інтелекту

·        хронічні психічні розлади: психози і депресії

·        галюцинації

·        параліч вегетативної нервової системи

·        психологічна залежність

Перша допомога

·        забезпечити циркуляцію свіжого повітря

·        напоїти постраждалого водою

·        ні в якому разі не давати молоко, воно допомагає засвоєнню отрути

·        викликати блювоту  (щоб вивести отруту з організму)

·        дати води, наклонити верхню частину тулуба вперед, визвати подразнення піднебіння пальцем або ложкою

·        дати таблетку активованого вугілля і запити водою (1 таблетка на 10 кг ваги)

Учитель: У разі систематичного вживання  нейротропних препаратів, алкоголю і нікотину у людини формується залежність. Залежність - це набута гостра потреба здійснювати якісь дії або вживати якісь речовини. Термін «залежність» застосовують в основному до людей, які зловживають наркотиками, алкоголем та сигаретами. Але існують різні види залежності, з якими зустрічаєтесь на сьогодні і ви: залежність від комп’ютерних ігор, мобільних телефонів, сексуальна залежність,  Тік-Тока та інших соціальних мереж і живете в нереальному світі, що також має негативний вплив на вашу нервову систему [7].

Фізична залежність

Психологічна залежність

Прояви

потреба організму в черговій дозі наркотичних чи нейротропних речовин, яка виникає внаслідок перебудови діяльності організму у відповідь на їх хронічне вживання

емоційний стан, для якого характерна тяга, сильне бажання приймати наркотики чи нейротропні препарати для отримання пов’язаних з ними почуттів задоволення, для розслаблення та відключення від повсякденного життя і для зняття негативних відчуттів

Приклади

ломка

бажання відчути єйфорію

Завдання: запропонуйте в чаті варіанти, як позбутися залежності, або до кого звернутися, щоб її позбутися.

Учитель: варіантів позбутися залежності всього декілька: особисте бажання,  лікарня, в’язниця, смерть.

Дата: 16.03.2022

Тема: "Вживання нейротропних препаратів. Наслідки вживання"

Завдання: ознайомитись з теоретичним матеріалом за посиланням та скласти алгоритм дій надання першої домедичної допомоги при отруєнні нейротропними препаратами

Залежність від психоактивних речовин (наркотиків) — це хронічне захворювання, що проявляється в непереборному бажанні вживати наркотичні речовини, незважаючи на негативні соціально-медичні наслідки.

Відповідно до сучасних досліджень, залежність від ПАР є захворюванням центральної нервової системи: біохімія в активних центрах (рецепторах) мозку змінюється так, що потреба в наркотичних речовинах стає біологічно зумовленою і дуже сильною.

Уперше більшість людей вживає наркотики добровільно, із різних причин, але повторне вживання може призвести до змін у мозку, у результаті чого людина може бути не здатною опиратися інтенсивному потягу до ПАР. Оскільки вживання наркотиків може призводити до змін у мозку, залежність розглядають як хронічне захворювання, а не брак волі чи прояв поганого характеру. Наркозалежність вважають рецидивним захворюванням — люди, які лікуються від розладів, пов’язаних з уживанням наркотиків, або пройшли таке лікування, мають підвищений ризик повернутися до вживання ПАР навіть після кількох років відмови.

Вживання наркотиків впливає передусім на три складові мозку.

• Базальні ганглії відіграють важливу роль у формуванні мотивації, зокрема приємних ефектів від такої діяльності, як прийом їжі, спілкування і секс, а також беруть участь у формуванні звичок і щоденної поведінки. Ці ділянки утворюють ключовий вузол, що називається «ланцюгом винагороди» мозку. Наркотики надмірно активують цей ланцюг — зумовлюють ейфорію; але внаслідок багаторазової дії ПАР організм пристосовується до їхньої присутності, чутливість базальних ядер зменшується. Таким чином, людина втрачає здатність відчувати задоволення від іншої діяльності крім вживання наркотиків.

• Розширена мигдалина відповідає за стресові відчуття, такі як дратівливість і неспокій, що є характерними для синдрому відміни (коли людина різко перестає вживати наркотичні речовини). За тривалого вживання наркотичних речовин людина продовжує це робити, щоб отримати тимчасове полегшення від почуття дискомфорту, а не заради задоволення. Тобто вживання ПАР відбувається не для отримання насолоди, а щоби «привести себе у нормальний стан».

• Префронтальна кора відповідає за здатність мислити, планувати, розв’язувати проблеми, приймати рішення і контролювати свої імпульси. Ця частина мозку дозріває останньою, тому підлітки найбільш уразливі до наркотичних речовин.

Деякі наркотичні речовини, наприклад опіоїди, також впливають на стовбур головного мозку, що контролює основні життєво важливі функції (частоту серцевих скорочень, дихання і сон).

З 1999 р. в Україні офіційно запроваджено міжнародну класифікацію хвороб десятого перегляду (МКХ-10). Згідно з МКХ-10, усі види залежності від психоактивних речовин кодують у рамках діагностичного модуля F10 — F19, що об’єднує «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин».

Психоактивні речовини (ПАР) — речовини, що спричиняють звикання та/або залежність за умов систематичного вживання. До психоактивних речовин належать алкоголь, наркотичні речовини, окремі лікарські та інші засоби.

Психоактивні речовини можна поділити на опіоїди, стимулятори, галюциногени, канабіноїди, снодійно-седативні речовини, інгалянти. ПАР можна вживати у різний спосіб, зокрема через куріння, ковтання, нюхання, внутрішньовенне та внутрішньом’язове введення.

Характерні ознаки синдрому залежності від ПАР:

• сильне бажання чи почуття непереборної тяги до прийому ПАР;

• порушена здатність контролювати поведінку, пов’язану з прийомом ПАР;

• поява абстинентного стану, що виникає, коли прийом психоактивної речовини зменшити або припинити;

• ознаки толерантності до дії психоактивної речовини, що проявляються в необхідності значного збільшення кількості речовини для досягнення бажаного ефекту;

• поглиненість уживанням ПАР, котра проявляється в тому, що заради прийому речовини людина повністю або частково відмовляється від важливих альтернативних задоволень і зацікавлень чи витрачає багато часу на діяльність, необхідну для придбання і прийому речовини, та на відновлення після її ефектів;

• вживання психоактивних речовин всупереч явним ознаками шкідливих наслідків для здоров’я, роботи/навчання, стосунків з друзями, членами родини тощо.

Чому деякі люди стають залежними від ПАР, а інші — ні?

Передбачити, чи стане людина залежною від наркотиків, неможливо. Частина людей може вживати ПАР певний час і не мати залежності. У інших залежність розвивається дуже швидко, буквально після першого вживання. На формування залежності впливає багато чинників, і що більше факторів ризику має людина, то більша ймовірність того, що прийом наркотиків може призвести до залежності.

Фактори ризику, що впливають на формування залежності, можна розділити на кілька груп.

1. Біологічні. Гени, з якими народжується людина, відіграють значну роль у формуванні залежності. Окрім того, мають значення стать, етнічна приналежність і наявність супутніх психічних захворювань (депресія, тривожні розлади тощо). Зокрема, особи, які мають інші психічні захворювання, більш схильні до формування залежності від ПАР.

2. Соціальні. Оточення людини, особливості сімейних стосунків (передусім дітей з батьками), друзі, економічне положення і загальний рівень добробуту впливають на ризики початку вживання наркотиків та формування залежності. Такі фактори, як фізичне, сексуальне і психологічне насильство, життя в умовах постійного стресу, утиски з боку сім’ї, можуть значно збільшити ймовірність початку вживання наркотиків і подальшої залежності від них.

3. Еволюційні. Генетичні чинники і фактори навколишнього середовища взаємодіють з критичними етапами розвитку в житті людини та впливають на ризик появи наркозалежності. Вживання наркотиків у будь-якому віці може призвести до залежності, але що раніше воно починається, то більша ймовірність переростання його у залежність. Особливо це стосується підлітків: області їхнього мозку, що контролюють прийняття рішень, судження і самоконтроль, ще розвиваються, тож підлітки можуть бути особливо схильними до ризикованої поведінки, зокрема вживання наркотиків.

Розрізняють кілька етапів розвитку наркозалежності. Спочатку з’являється імпульсивний потяг до прийому ПАР, який більшою мірою асоціюється з позитивними переживаннями (ейфорія, відчуття психічного та фізичного комфорту, почуття задоволення), проте згодом починає переважати компульсивний потяг, пов’язаний, головно, з потребою усунути негативні переживання (дисфорія, почуття дискомфорту, різноманітна психо-вегетативна симптоматика), які асоціюються із синдромом відміни — гострим абстинентним синдромом.

Незалежно від виду наркотичної речовини у поведінці, характері та фізіології людини настають зміни. При цьому можливі характерні прояви залежності від ПАР, на які слід звернути увагу і якнайшвидше вжити необхідних заходів:

• безпідставні зникнення з дому на досить тривалий час;

• різкі несподівані зміни поведінки (необґрунтована агресивність, злобність, замкнутість, брехливість, відчуженість, неохайність);

• поява боргів, зникнення з дому цінних речей і грошей, крадіжки;

• втрата інтересу до колишніх захоплень, занять;

• поява в домі флаконів/паковань тощо з невідомими речовинами;

• наявність серед особистих речей шприців, голок, гумових джгутів, таблеток, наркотичних речовин;

• поява у лексиконі нових жаргонних слів;

• наявність слідів від ін’єкцій на будь-яких частинах тіла, особливо на передпліччі;

• розлади сну (безсоння або надзвичайно тривалий сон, сон удень, важке пробудження і засинання, тяжкий сон);

• розлади апетиту (різке підвищення апетиту або його відсутність, вживання значної кількості солодощів, поява надзвичайної спраги);

• зміни розміру зіниць (зіниці різко розширені або звужені до розміру булавкової головки) та кольору шкіри (різко бліда, сірувата).

Визначити, чи вживає людина ПАР, можна із використанням експрес-тестів, які продають в аптеці. Для такого тестування потрібен зразок сечі або слини і можна не звертатися до спеціалізованої клініки. Існують тести на один або кілька ПАР, проте варто пам’ятати, що вони можуть давати як хибнопозитивні, так і хибнонегативні результати, і що визначення того, чи вживала особа ПАР, залежить від тривалості перебування певної речовини в організмі людини, частоти вживання тощо. Так, деякі речовини неможливо виявити вже через кілька днів після вживання, особливо якщо людина вживає їх епізодично, а не постійно.

Ефективна наркополітика

Наркополітика держави є одним з найбільш важливих чинників, що впливають на ситуацію із вживанням наркотиків і, зокрема, на доступ осіб, які зловживають або мають залежність, до програм зменшення шкоди та лікування. Доведено, що війна з наркотиками чи політика «нульової терпимості», ідея якої полягає у повному викорененні наркотиків та боротьбі з людьми, які їх вживають, не є ефективною.

Зокрема, війна з наркотиками та політика «нульової толерантності» призводять до:

• розростання кримінальної інфраструктури — успішна операція проти одного наркоугруповання призводить до сплеску насильства нових угруповань у боротьбі за вакантну територію, залучення нових дилерів, переміщення місця нелегального виробництва наркотиків;

• неефективності витрат на правоохоронні, судові, каральні заходи та, як результат, зменшення витрат на профілактику вживання наркотичних речовин та лікування осіб, які мають залежність;

• маргіналізації наркоспоживачів та стрімкого поширення ВІЛ, ВГС через ін’єкційне вживання наркотиків;

• ускладнення доступу до наркотичних лікарських засобів, які призначають з медичною метою, наприклад, для знеболення.

Ефективна наркополітика базується на таких принципах:

1) інвестування коштів у здоров’я (профілактика, зниження шкоди, лікування) та громадську безпеку як основи сучасної наркополітики;

2) забезпечення вільного доступу до життєво необхідного лікування (опіоїдні анальгетики, препарати замісної підтримувальної терапії тощо);

3) припинення криміналізації та позбавлення свободи людей, які вживають наркотики, оскільки залежні особи насамперед хворі, а не злочинці;

4) переорієнтація дій правоохоронних органів на боротьбу з організованою злочинністю (зосередження ресурсів на найбільш руйнівних та насильницьких елементах наркобізнесу, а не тих, хто перебуває на найнижчій сходинці ієрархії, — дрібних дилерах);

5) регулювання та контроль наркоринку (обігу наркотичних препаратів) силами держави (ліцензування, квоти, рецептурний відпуск, віковий доступ, маркетинг тощо);

6) використання нових критеріїв ефективності наркополітики — зниження негативних наслідків уживання наркотиків (передозування, поширення соціально небезпечних хвороб, насильства тощо) на противагу гектарам знищених полів незаконно культивованих рослин, вазі конфіскованих наркотиків, кількості ув’язнених за злочини, пов’язані з уживанням/зберіганням/поширенням наркотиків.

Дата: 23.03.2022

Тема: "Тютюнопаління. Чи модна отруїтись. Наслідки"

Завдання: ознайомитись з теоретичним матеріалом та скласти антирекламу тютюновим виробам

Нікотин — надзвичайно сильна отрута, що діє переважно на нервову систему, травлення, а також дихальну і серцево-судинну системи. Нерідко говорять, що крапля нікотину убиває коня. Підраховано, що смертельна доза нікотину для людини складає 1 мг на 1 кг маси тіла, тобто близько 50-70 мг для підлітка. Але при цьому треба врахувати, що зростаючий організм приблизно в два рази дошкульніше до нікотину, чим дорослий. Відомі випадки смерті від викурювання двох-трьох сигарет: смерть настає в результаті рефлекторної зупинки роботи серця й органів подиху (унаслідок токсичного «удару» на відповідні нервові центри).  Зараз дуже модними серед молоді стали сигарили, сигари, трубки для куріння, кальяни, папіроси, самокрутки, вейпи,  IQOS, Glo, але жоден з них не може називатися безпечним. Через поширеність куріння та негативні наслідки для здоров’я людства, ВООЗ називає тютюнопаління епідемією - щорічно вона забирає життя понад 8 мільйонів людей у всьому світі: приблизно 7 млн з них - це самі курці, а ще 1,2 млн — ті, кому не пощастило стати пасивними курцями. ВООЗ уже визнала вейпи шкідливими для здоров’я. Особливо для підлітків, чий мозок ще розвивається 

Ознаки отруєння:       

·        нудота

·        позиви до блювоти

·        головний біль

·        блідість шкіри

·        тремтіння кінцівок

·        пронос, судоми 

Дія: 

·        галюцинації

·        параліч вегетативної нервової системи

         психологічна залежність 

30.03.2022

Тема: "Енергетики. Міф та реальність. Наслідки вживання"

Завдання: ознайомитись з теоретичним матеріалом та скласти алгоритм дій по наданню першої домедичної допомоги при отруєнні енергетиками

Енергетики і енергетичні напої набирають велику популярність, їх види і сорти все більше і більше переповнюють полиці магазинів, а кількість споживачів неминуче зростає, хоча їх вплив на організм людини може бути негативним. Що таке енергетичний напій Енергетичний напій – це напій, що містить невелику кількість алкоголю або взагалі його не містить. Головним компонентом такого роду продукції є кофеїн. Найбільшу популярність енергетики набирають у студентів, робітників і у спортсменів. Таке поширення напою обумовлено його здатністю стимуляції центральної нервової системи і тонізації організму. Енергетичні напої діляться на три групи: Енергетики, що містять кофеїн. Спортивні енергетики для відновлення енергії м’язів. Енергетики, багаті вітамінами і мікроелементами. Спортивні енергетики або ізотоніки містять в собі ряд електролітів, яких немає в складі енерготоніків. Вони менш небезпечні для організму, але також можуть принести шкоду.Вітамінізовані напої несуть в собі багатий склад речовин, що відносяться до групи вітамінів B. Вони можуть бути як звичайними енергетиками, так і ізотоніки. Така особливість напою впливає на водно-сольовий баланс і прискорює відновлення після фізичних і розумових навантажень. Поява даного продукту бере початок з глибокої давнини, де люди знаходили тонізуючий ефект в компонентах природного походження. Як енергетиків можна використовувати різні сорти чаю, кави, женьшень, листя коки і аралія.

Склад енергетичних напоїв

компонент Знаходження в напої і вплив на організм кофеїн В основному даний компонент напою впливає на стан серцево-судинної системи. Відбувається це за рахунок підвищення електричної активності головного мозку. Разом зі спонтанним бадьорить ефектом збільшується ризик появи судом. Зміна частоти серцебиття, зростання кров’яного і артеріального тиску і викид адреналіну є першими реакціями організму на потрапляння в нього кофеїну. гуаранін Продукт, отриманий з листя гуарани і є природним компонентом енергетичних напоїв. Вся суть знаходження цього елемента в енергетиці полягає в його тривалому бадьорить дії. Кофеїн, що міститься в гуарані, виводиться з організму набагато довше, ніж кофеїн в чистому його вигляді. Він знімає психічну втому і підвищує настрій. таурин Елемент енергетиків, одержуваний шляхом хімічного синтезу. Міститься в напоях в величезних кількостях, що пояснює його побічні ефекти. Він викликає перепади настрою і почуття значного занепокоєння. женьшень Природний компонент енергетиків, але заподіює не малий шкоди організму. У список його негативних якостей входить безсоння, почастішання серцевого ритму, набряки, головний біль і запаморочення. Вітаміни групи B В енергетичному напої виконують роль перетворювачів цукру в енергію. З усієї групи в продукті містяться ніацин, рібофламін, ціанокобаламін, піридоксин.

Позитивний вплив енергетичних напоїв на організм людини Енергетики і їх вплив на організм людини стали спірна тема для розмірковування багатьох вчених, але це не заважає здебільшого споживачів купувати даний продукт щодня. Незважаючи на ряд негативних якостей енергетиків, вони володіють декількома позитивними впливами і перевагами.

Поліпшення настрою. Зручна упаковка, яка дозволяє в будь-який момент часу зберігати енергетик під рукою. Стимулювання розумової активності, відчутний приплив сил, енергії і бадьорості. За рахунок газованого складу енергетичні напої виробляють довгий ефект, що триває 3-4 години. Регулюють водно-сольовий баланс і насичують організм вітамінами і мінералами. У їх складі спостерігається глюкоза, сахароза та фруктоза, що позитивно впливає на стан крові і окисні процеси. Видиме поліпшення реакції і пам’яті. Варто задуматися про доцільний вживанні енергетиків, переглядати склад, знати міру і уникати щоденного прийому. Негативний вплив енергетичних напоїв Енергетики є стимуляторами нервової системи, це може негативно відбитися на здоров’ї, як дорослих, так і дітей. Їх вплив на організм людини може виявитися негативним і принести за собою плачевні результати роботи з внутрішньою системою органів. На організм дитини Що входить до складу енергетика кофеїн може негативно вплинути на дитячий, ще не сформувався. Пояснюється це тим, що дана речовина має швидким

Енергетики і їх вплив на організм дитини Варто зазначити, що дітям, які страждають гіперактивністю, категорично заборонено пити енерготоніки. Необхідно стежити за тим, скільки дитина вживає кофеїну, і виключати продукти, в яких її вміст перевищує 50-100 міліграм. В енергетичних напоях же міститься від 160 до 240 міліграмів кофеїну. На організм підлітка Підліток – це той же дитина, який є представником більш дорослої групи дітей. Як і дитині, яка не досягла 14-15 років, підлітку не варто зловживати розпиванням енергетичних напоїв. Головна небезпека в тому, що в складі даної продукції проглядаються трав’яні екстракти, побічні дії яких ще не до кінця вивчені вченими. Тому підліткам, які мають відхилення і проблеми зі станом серцево-судинної і нервової систем, алергію, непереносимість деяких елементів, які страждають гіперактивністю не рекомендується вводити в свій раціон енергетики.Стимулятори, що володіють бадьорить ефектом, здатні порушити серцевий ритм, а ймовірність настання серцевих нападів підвищується до межі, ризик появи галюцинацій також зростає. Чималий шкоди енергетик завдає дітям, які не займаються спортом. Напій провокує ожиріння, сприяє розвитку різних захворювань печінки і нирок.

Дата: 06.04.2022

Тема: "Алкогольна залежність. Причини. Діагностування. 

Завдання: ознайомитись з теоретичним матеріалом, знайти матеріал про стадії алкоголізму та визначити своє відношення до алкоголю за результатами зібраної інформації

Алкогольне отруєння - отрута наркотичної дії, до складу якої входить спирт. В організм людини, крім етилу, можуть попадати й інші спирти. Вони викликають яскраво виражену токсичну дію. На перших порах, небезпека виходить з-за надмірного вживання алкоголю. Це призводить до важкого алкогольного отруєння. Сурогатне отруєння, куди більше, важче. До його складу входить метиловий спирт з ацетоном та іншими речовинами, які здатні призвести до смерті. Ознаки отруєння алкоголем відбуваються поетапно. Тяжкість залежить від кількості етилу, який потрапив у кров. Чим концентрація більше, тим вище ймовірність тяжких наслідків. Доза, що викликає отруєння алкоголем, залежить від віку, статі, фізичного стану і ваги людини. Часто в такий стан потрапляють підлітки та люди з уповільненим обміном речовин. Сильне отруєння алкоголем характеризується наявністю певних ознак 

Ознаки алкогольної інтоксикації

·                   порушення емоційних дій

·                   характерний блиск в очах.

·                   розлад уваги

·                   уповільнення пульсу

·                   відчувається піднесений стан, здатність вирішити всі проблеми

·                   змінюється ставлення до оточуючих і себе, висловлювання стають більш категоричними

·                   почервоніння обличчя, шиї та верхньої частини тулуба

·                   зіниці розширюються.

·        враження центральної

нервової  системи

·        порушення координації рухів

·        нудота, блювота,

сечовипускання

·        дурні думки

·        зухвала поведінка

·        з’являється сексуальна

розкутість або агресія

·        порушується рухова система і

з’являється «п’яна хода»

·        алкогольна кома

·        смерть

Перша допомога

·        викликати «швидку»;

·        вкрити хворого;

·        звільнити шлунок хворого від залишків спиртного (випити від 4 до 6 склянок теплої води, для посилення блювотного рефлексу можна воду підсолити або додати пару крапель нашатирного спирту);

·        промивати шлунок не можна у того хто без свідомості, це призведе до задухи;

·        випити содовий розчин;

·        викликати блювоту;

·        дати хворому активоване вугілля (1 таблетка на 10 кг ваги)

·        якщо дихання зупинилося, потрібно очистити ротову порожнину і зробити хворому штучне дихання.

Алкогольні сурогати - це рідини, не призначені для вживання в якості напоїв. До них відносяться: побутова хімія, косметичні засоби (одеколони, духи, лосьйони), автомобільні рідини (омивач стекол, гальмівна рідина). Найбільшу небезпеку викликає отруєння алкоголем-сурогатом або спиртними напоями домашнього виробництва. Вони можуть викликати дистрофічні зміни головного мозку і печінки, лікування яких малоефективне. Особливо важким буває стан хворого, якщо він отруївся сурогатами алкоголю. У них у великій кількості містяться речовини, згубно діють на печінку і головний мозок. Наслідки такого отруєння бувають дуже важкими для людського організму. Крім сурогату, отруїться, можна «паленою горілкою». Відрізнити її від ліцензійної досить важко. Деякі «нечистоплотні» магазини і супермаркети продають її на своїх полицях. Тому щоб захистити свій організм від отруєння алкоголем, краще його не вживати взагалі 

Дата: 13.04.2022

Тема: "СНІД. Причини, шляхи зараження"

Завдання: ознайомитись з теоретичним матеріалом та знайти матеріал з питання чи можливо жити в суспільстві зі СНІДом

СНІД - синдром набутого імунодефіциту - це остання стадія інфекційної хвороби, що має назву ВІЛ-інфекція. Збудником хвороби є вірус імунодефіциту людини (скорочено ВІЛ), який вражає клітини крові, так звані СД4-лімфоцити, що забезпечують гомеостаз організму людини і захищають його від інфекційних захворювань, розвитку злоякісних пухлин та інших уражень. Внаслідок дії ВІЛ відбувається глибоке ушкодження імунної системи і людина стає беззахисною перед збудниками різних інфекцій. Хвороба розвивається повільно, протягом 8-12 років і закінчується клінічною картиною, яку назвали СНІДом. До цього часу СНІД залишається невиліковною хворобою.

Шляхи інфікування.

ВІЛ-інфікована людина - це носій вірусу, здатний заражати здорову особу. Зараження відбувається, коли вірус з організму ВІЛ-інфікованого разом з кров`ю, спермою чи виділенням піхви, або з грудним молоком матері потрапляє в кров здорової людини чи дитини.

Вірус передається:

- при статевих стосунках з ВІЛ-інфікованою особою, коли через слизову оболонку статевих органів (піхви, члена), прямої кишки чи ротової порожнини вірус проникає в організм статевого партнера;

- через кров, насамперед через спільні шприци та голки при внутрішньовенному введенні наркотичних речовин, а також забруднений кров'ю, нестерильний медичний інструмент;

- дитині від ВІЛ-інфікованої матері - інфікування відбувається під час вагітності, пологів чи при годуванні грудним молоком.

Підступність ВІЛ-інфекції у тому, що після зараження людина може довгий час не відчувати ознак хвороби, вважати себе здоровою і водночас заражати інших – насамперед своїх сексуальних партнерів та партнерів по голці. Період безсимптомного носійства може тривати 8-10 і більше років, після чого розвивається СНІД.

Збудник СНІДу найчастіше вражає:

- ін'єкційних споживачів наркотичних речовин, що користуються спільними шприцами, голками, при фасуванні наркотику та введенні його ін`єкційним шляхом;

- сексуальних партнерів ВІЛ-інфікованих, що не застосовують засоби індивідуального захисту - презервативи. Особливо небезпечний щодо ризику зараження анальний секс: слизова оболонка прямої кишки надзвичайно чутлива до пошкоджень, через які вірус проникає в кров.

Ризик зараження зростає при наявності у партнерів венеричних хвороб, оскільки в уражених місцях статевих органів скупчується велика кількість інфікованих ВІЛ лімфоцитів. Доведено, що жінки в 3 рази частіше заражаються при статевому контакті від інфікованих чоловіків, ніж чоловіки від інфікованих жінок.

У випадку вагітності ВІЛ-інфікованої жінки ризик народження інфікованої дитини в значній мірі залежить від стану здоров`я вагітної, кількості вірусу в її крові, симптомів хвороби, особливо ураження шийки матки та піхви, тривалості пологів, числа попередніх вагітностей. Наукові дослідження свідчать про те, що плід може бути інфікованим уже на 8 - 12 тижні вагітності, проте у більшості випадків зараження немовлят відбувається в момент пологів.

Не виключена можливість ураження ВІЛ при порушенні правил гігієни при голінні, манікюрі, татуюванні та деяких інших косметичних процедурах, а також при медичних маніпуляціях, які супроводжуються пошкодженням цілісності шкіри чи слизових оболонок з використанням нестерильних інструментів. Правильна і своєчасна обробка косметичного приладдя та стерилізація медичного інструментарію (чи використання одноразового) забезпечують безпеку їх застосування.

СНІД не передається:

Хоча ВІЛ вражає весь організм, до цього часу не доведена можливість інфікування через піт, сечу, кал, сльози, слину, оскільки кількість вірусних частинок в цих рідинах надзвичайно мала для зараження. Хвороба не передається побутовим шляхом: через повітря при чханні, кашлі, при спільному проживанні, роботі в одному приміщенні, користуванні посудом. Не треба боятись подати руку чи обійняти інфіковану і хвору людину, не страшні також дружні поцілунки, якщо на губах відсутні виразки чи тріщинки. Безпечним щодо зараження ВІЛ є спільне відвідання місць громадського користування - лазні, сауни, басейну, туалету. СНІДом не можна заразитись в громадському транспорті.

Визначити інфекцію можна:

У відповідь на проникнення вірусу, в організмі людини через 1 - 3 місяці утворюються антитіла. Їх поява є свідченням ВІЛ-інфекції, а виявляються антитіла за допомогою дослідження крові. Обстеження на СНІД проводяться в кабінетах довіри, де за бажанням це можна зробити анонімно.

Зразки донорської крові досліджуються комплексно на ВІЛ, віруси гепатитів В і С, сифіліс в діагностичних лабораторіях станцій переливання крові.

Вагітні жінки дворазово обстежуються на ВІЛ за добровільною згодою в жіночих консультаціях при взятті на облік та оформленні на пологи.

Всі відомості стосовно ВІЛ-інфікованої особи є конфіденційними.

Невідкладна медична допомога ВІЛ-інфікованим і хворим на СНІД надається в усіх лікувально-профілактичних закладах області.

Планова медична допомога надається у спеціалізованих відділеннях (палатах) інфекційних лікарень, наркологічних, диспансерів (лікарень) та протитуберкульозних закладів – для хворих на сухоти.

Диспансерний нагляд за дорослими хворими на ВІЛ-інфекцію/СНІД здійснюється кабінетами інфекційних захворювань поліклінік, за дітьми – педіатрами за місцем проживання.

Перебіг хвороби

Перші симптоми хвороби спостерігаються в середньому через 1,5 - 3 місяці після інфікування. Це так звана гостра стадія ВІЛ-інфекції, і вона спостерігається не у всіх інфікованих. Для гострої стадії характерна тривала лихоманка, схуднення, нічне спітніння, збільшення лімфатичних вузлів. Продовжується недуга 2-3 тижні, і людина нібито одужує, проте вірус залишається в організмі і може інфікувати інших.

Період безсимптомного вірусоносійства триває від кількох місяців до багатьох років (8 і більше). Протягом всього цього часу ВІЛ-інфікована особа почувається здоровою. Проте врешті вірус долає імунний захист і знижує опірність організму. Як наслідок, розвивається СНІД, який проявляється інфекційними хворобами, найчастіше це тривалі запалення легень (пневмонії), туберкульоз, вірусні хвороби (оперізуючий лишай, герпес, цитомегаловірусна інфекція), у деяких хворих розвиваються пухлини чи ураження нервової системи. Хвороба тягнеться кілька років, людина виснажується і гине.

Хоча ефективних ліків від СНІДу ще немає, проте розроблено так звані антиретровірусні препарати, які впливають на рівень вірусу в крові, знижують його і цим значно подовжують життя ВІЛ-інфікованих, зменшують число смертей від цієї хвороби. Найкращим і найдешевшим засобом запобігання зараження ВІЛ залишаються профілактичні засоби, дотримання та застосування яких дозволить виключити зі свого життя ризиковані миттєвості.

Як уберегтись від СНІДу?

Головною зброєю в боротьбі з поширенням вірусу є попередження нових випадків інфікування. У зв`язку з цим, необхідно:

- уникати випадкових статевих контактів, бо чим більше сексуальних партнерів, тим вищим є ризик інфікування. Застосування презервативів значно знижує можливість інфікування партнера не тільки ВІЛ, але й збудниками венеричних захворювань, вірусних гепатитів. Купуючи презервативи, слід звертати увагу на строки їхньої реалізації та наявність спеціальної змазки, що засвідчує напис в анотації - проти інфекційних хвороб (infections diseases prevention) чи АНТИСНІД. Рекомендується вживати латексні презервативи;

- сексуальні стосунки з особами, що вживають наркотики, здебільшого неконтрольовані і вже тому небезпечні. За даними статистики 30 - 50% осіб, що вживають наркотики ін`єкційним шляхом, інфіковані ВІЛ;

- пам`ятати, що венеричні хвороби сприяють поширенню ВІЛ, а тому їх потрібно терміново лікувати;

- не застосовувати вже використані, брудні шприци та голки при введенні наркотиків. Для кожної ін`єкції слід використовувати одноразовий стерильний шприц та голку, а якщо це неможливо, то кип`ятити шприци багаторазового вживання;

- важливо знати, що вагітні ВІЛ-інфіковані жінки можуть запобігти народженню хворої на ВІЛ-інфекцію дитини, якщо вони якнайраніше звернуться в жіночу консультацію, для проведення профілактичного лікування.

Чинне законодавство покладає на ВІЛ-інфікованих

хворих та хворих на СНІД такі обов’язки:

1. вживати заходи, щодо запобігання поширенню ВІЛ-інфекції, запропонованих закладами охорони здоров’я;

2. повідомити осіб, які були з ним у статевих контактах, до виявлення фактів інфікованості про можливість їх зараження;

3. відмовитися від донорства крові, її компонентів, інших біологічних рідин, клітин, органів і тканин для використання їх у медичній практиці.

Зумисне зараження вірусом імунодефіциту людини регулюється ст.130 Кримінального Кодексу України. Водночас Закон України про запобігання захворюванню на СНІД передбачає відповідні заходи захисту ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД.

СНІД ще не переможений, - ось чому нам так важливо навчитися слухати тих, хто опинився по той бік біди. Пам'ятайте, - носії ВІЛ - люди, які так хочуть жити. Бережіть себе, піклуйтеся про ближніх і нехай Всесвітній день боротьби з ВІЛ об'єднає всіх і кожного не тільки 1 грудня, а й у всі інші дні в році. 

Дата: 20.04.2022

Тема: "Інтелект та інтелектуальний розвиток"

Завдання: ознайомитись з теоретичним матеріалом та визначити свій інтелект за будь якою методикою, яку ви знайдете в інтернеті

ІНТЕЛЕ́КТ (від лат. intellectus – розуміння, розум, пізнання) – відносно стійка структура розумових здібностей індивіда. Зазвичай І. визначають за рівнем розвитку, який розглядають у зв'язку з такими пізнав. процесами, як сприймання, пам'ять, уява тощо. Трактування І. як заг. розум. здібності використовують у вигляді поведінк. характеристик індивіда, пов'язаних з розумінням та прогнозуванням подій, ефективністю діяльності, успіш. адаптацією до нових життєвих завдань. За можливістю виявлення І. виокремлюють 3 його типи: генет. (не може бути виявлений жодною з методик), поведінк. (проявляється у поведінці й діяльності людини), вимірювал. (визначають за оцінкою результатів відповід. тестування); розрізняють також вербал. і невербал. І. У філософії термін «І.» використовують для позначення вищої пізнав. здатності (надчуттєвого осягнення духов. сутностей) на противагу розуму як нижчій пізнав. здатності (до елементар. абстракції). У протилеж. значенні ці поняття застосував І. Кант (І. – здатність до формування понять, розум – метафіз. ідей). Таке тлумачення набуло поширення у нім. філософії, зокрема його поділяв Ґ. Геґель. У психології існують 2 осн. напрями вивчення І.: тестологічний та експерим.-психологічний. У межах першого І. визначають за допомогою тестів (їх на поч. 20 ст. запропонували використовувати франц. вчені А. Біне і Т. Симон) з виявлення вмінь розкривати значення слів, виконувати операції з цифрами й фігурами, запам'ятовувати інформацію та ін. На основі показників виконання цих завдань установлюють коефіцієнт І. (ІQ – intelligence quotient). У працях сучас. зх. психологів, зокрема швейцар. вченого Ж. Піаже та нім. – В.-Л. Штерна, найпоширенішим є трактування І. як біопсих. адаптації до наяв. обставин. Розглядаючи І. як універсал. спосіб урівноваження індивіда з середовищем, Ж. Піаже виділив 4 види такої взаємодії: нижчі форми, що виникають у зв'язку з інстинктами і безпосередньо зумовлені біол. структурою організму; цілісні форми, утвор. навичками і сприйманням; цілісні незворотні форми оперування, утвор. обраним дооперац. мисленням; вищі мобільні зворотні форми, утвор. операц. І., які можуть об'єднуватися у різні комплекси. Найвищого рівня розвитку І. досягає у віці 12–15 р. у зв'язку з формуванням т. зв. формал. операцій, що є основою гіпотетично-дедуктив. міркувань, уміння перевіряти правдивість суджень, свідомого контролю влас. думок. Спробу вивчення твор. компонентів І. зробили представники ґештальтпсихології (М. Вертгаймер, К. Дункер), обґрунтувавши поняття інсайту. В культурно-істор. психології І. розглядають як результат соціалізації й культури, який складається під впливом низки чинників (застосування знарядь, осягнення знаків, соц. взаємодія). Автори числен. концепцій намагаються об'єднати у систему такі неоднозначні прояви індивід. відмінностей І., як компетентність, здатність швидко й легко набувати нові знання і вміння, розуміти заг. ідеї, порушувати і розв'язувати складні проблеми, засвоювати досвід, розуміти та долати суперечності, несподівані перепони, знаходити вихід із нестандарт. ситуацій, ефективно адаптуватися до склад. і мінливого середовища. Ці спроби ще не призвели до формулювання універсал. теорії, яка б охопила всі аспекти І. людини. Більшість дослідників відзначають, що природу й спрямованість І. не можна визначити без урахування особистіс. якостей, потреб, емоц. стану людини. У зарубіж. психол. концепціях І. розглядають не лише як механізм перероблення інформації, а й як механізм регуляції псих. та поведінк. активності (Л.-Л. Терстон); здатність індивіда до доціл. поведінки, рац. мислення та ефектив. взаємодії з довкіллям (П. Векслер); узагальнену здатність до навч. (Р.-Б. Кеттел та ін.); здатність досягати успіху, рівня заданих особистіс. стандартів, зумовленого конкрет. соц.-культур. контекстом (Р.-Дж. Стернберґ); поєднання кількох функцій, здібностей, необхід. для виживання та успіху (А. Анастазі, С. Урбіна). У рос. і укр. психол. науці І. ототожнюють зі здатністю до дедукції й абстракт. мислення, розв'язання інтелектуал. задач (О. Леонтьєв, П. Гальперін, Н. Тализіна); стилем і стратегією розв'язання проблем (В. Моляко); ефективністю індивід. підходу до ситуації, що вимагає пізнав. активності (Д. Богоявленська); системою мисленнєвих здібностей (В. Соколов); формуванням нових пізнав. стилів (Я. Пономарьов, С. Рубінштейн, О. Брушлінський); когнітив. ресурсами особистості, зумовленими специфіч. формами орг-ції пізнав. досвіду, а також особливостями сприйняття соц. середовища (Л. Гурова, В. Дружинін, М. Холодна); становленням системи ментал. моделей світу та її функціонуванням (М. Смульсон). В останні роки набув популярності фактор. підхід, розроблений Ч.-Е. Спірменом. Розглядаючи І. як заг. розум. здібність, що визначає успішність виконання тестів, вчений виокремив груп. і спец. фактори. Згодом Л.-Л. Терстон розробив мультифакторну модель І., в структурі якої – 7 незалеж. первин. інтелектуал. здібностей (вербал. розуміння, мовленнєві, розрахунк. здібності, простор. сприйняття, асоціативна пам'ять, швидкість сприйняття, здатність до формулювання заг. висновків). Кубічна модель Дж.-П. Гілфорда містить 180 незалеж. інтелектуал. здібностей, кваліфікованих у 3-х вимірах: операції (пізнання, пам'ять, конвергентна і дивергентна продуктивність, оцінювання), зміст (зображал., символіч., семантич. і поведінк. матеріал) та результати (елементи, класи, відношення, системи, типи перетворення і висновки). В моделі передбачено існування 120-ти факторів І., кожен з яких поєднує 3 умовні позначення, відповідні типу операції, формі пред'явлення інформації та одержаному результату. Найдосконалішою є модель Р.-Б. Кеттела, побудована на припущенні, що ген. фактор складається з 2-х заг. факторів – пов'язаного (т. зв. кристалізованого) і вільного (т. зв. плинного) І. Відповідно до цієї концепції, пов'язаний І. визначає сукупність знань та інтелектуал. навичок особистості, набутих нею в процесі соціалізації з раннього дитинства до завершення життя, і є мірою оволодіння культурою того сусп-ва, до якого вона належить, вільний І. визначає первинне накопичення знань, він не залежить від ступ. залучення до культури. Використання вільного І. для розв'язання людиною проблем призводить у результаті навч. до виникнення і розвитку пов'язаного І. Кожне використання здібностей – функції певних факторів. Їх поділяють на класи: центр. (заг.) здібності (зумовлені структурно-функціон. властивостями головного мозку і впливають на всі пізнав. процеси) – основа плинного І.; локал. (парціал.) здібності, пов'язані як з уродженою, так і набутою орг-цією сенсор. і мотор. зон мозку; фактори-операції – здобуті, або допоміжні пізнав. навички і спеціаліз. профес. навички, які набувають для досягнення певної мети, на відміну від центр. і локал. здібностей, вони більш пов'язані з культур. досвідом індивіда і тому формують кристалізований І. Два перші класи природно зумовлені, тому їх називають обмежувал. здібностями (до певної міри обмежують ефект навч.); третій клас – інструм. структури, які виникають унаслідок взаємодії центр. і локал. здібностей з культур. досвідом індивіда. Індивід. рівень факторів цих класів залежить від спадковості й середовища. З метою вдосконалення визначення І. за допомогою фактор. аналізу проведено дослідж., які довели залежність інтерпретації одержаних результатів від особливостей розуміння структури І. як склад. і багаторівневої системи факторів або здібностей. Рос. та укр. психологи пріоритетними вважають принцип єдності І., його зв'язок з особистістю. Значну увагу приділяють вивченню взаємозв'язку теор. і практ. І., їхньої залежності від емоц.-вольових рис особистості. Найперспективнішим підходом у визначенні цього феномену вважають інтегративні концепції. Дослідж. під кер-вом Б. Ананьєва були спрямовані на розкриття осн. аспектів індивід. розвитку людини та її І. на основі синтезу даних заг., диференц., пед., вікової, соц. психологій, психофізіології, а також за допомогою психодіагност. методів. Визначаючи І. як багаторівневу орг-цію пізнав. сил (психофізіол. процесів, станів і властивостей особистості), пов'язану з нейродинаміч., вегетатив. і метаболіч. характеристиками людини, Б. Ананьєв наголошував, що І. входить до складу ядра потенціалів особистості. Його концепція І. знач. мірою є моделлю суб'єкта в цілому. Як і суб'єкт, І. існує в двох системах зв'язку: на рівні особистості представлений розум. здібностями, ерудицією, креативністю, на рівні індивіда – задатками розум. здібностей. У зв'язку з цим кожну психофізіол. функцію можна розглядати як задаток частк. здібності (сенсомотор., мнеміч., мисленнєвої). Зв'язки І. з різними сторонами життєдіяльності організму вивчають на основі гіпотези Б. Ананьєва про т. зв. ціну інтелектуал. напруження. Доведено залежність успішності інтелектуал. діяльності не тільки від мотивації та володіння операціями, а й від функціон. можливостей мозку й організму в цілому. Водночас інтелектуал. діяльність через реактив. фон інтелектуал. напруження впливає на життєздатність організму. М. Холодна визначила І. як форму індивід. ментал. (розум.) досвіду у вигляді наяв. ментал. структур, ментал. простору і ментал. репрезентацій дійсності. Виокремлюють 3 структурні рівні орг-ції ментал. досвіду: когнітив., метакогнітив. та інтенціональний. Залежно від їхнього складу і будови спостерігають певні зовн. форми прояву інтелектуал. діяльності суб'єкта у вигляді інтелектуал. здібностей: конвергентні здібності, креативність, научуваність, пізнав. стилі. Критеріями оцінки І. може виступати система показників інтелектуал. розвитку особистості, до якої належать компетентність, ініціативність, творчість, саморегуляція, унікальність складу розуму. М. Смульсон феномен І. трактує як цілісне інтегроване псих. утворення, котре забезпечує породження, конструювання та перебудову особистіс. ментал. моделей світу і має міжфункціон. природу. Його провід. функціями є відображал., ціннісно-орієнтац. і прогност.-перетворювальна. При цьому інтелектуал. розвиток пов'язують з функціон.-структур. інтеграцією І., ампліфікацією і перетворенням ментал. моделей світу, якіс. змінами у змісті та операціях. Одним з ефектив. засобів розвитку І. М. Смульсон вважає інтелектуал. тренінг у вигляді системи впливів, технологій, спрямованих на досягнення відповід. змін у змісті й структурі І. індивіда, невідривних від заг. процесів особистіс. і когнітив. зростання. З розвитком теорій інформації, систем та вдосконаленням комп'ютер. технологій І. почали трактувати як пізнав. діяльність склад. систем, здатність до навч. і цілеспрям. перероблення інформації та саморегуляції.