Гаряча лінія психологічної підтримки сімей, які постраждали під час війни

☎️ Якщо хтось із вашої родини зник безвісти, потрапив у полон, зазнав катувань чи насильства під час війни, ви можете зателефонувати на безкоштовну гарячу лінію за номером: +38 067 447 07 05 та отримати фахову психологічну допомогу.

Як стимулювати дітей до навчання в умовах війни 

Навчання під час війни: корисні рекомендації для вчителя 

Що сказати дітям у цей непростий час.  

Сторінка психолога

Лист Мністерства освіти і науки України від 16.07.2021 № 1/9-363 “Про пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти у 2021/2022 н. р.” 

       25 жовтня учні перейшли на дистанційну форму навчання  через ускладнення епідемічної ситуації. Звичайно, це додасть стресу учням,  педагогам і батькам, які мають тісно долучитися до процесу навчання своїх дітей. 

    Однією зі складових стресу є втрата стабільності та структурованості (зрозумілості), яка була, коли дитина відвідувала школу та отримувала знання безпосередньо під контролем учителя. Сьогодні ж саме батьки мають правильно організувати  та мотивувати дитину продовжувати працювати і під час дистанційного навчання. Як же зробити це таким чином, щоб не зіпсувати стосунки в родині і не порушити психологічну атмосферу в домі? 

• Складіть разом з дитиною чіткий розклад (підйом та відхід до сну, навчальний час, відпочинок, прийом їжі тощо) та дотримуйтеся його.

• Організуйте робочу зону для навчання, де дитину не будуть відволікати.

• Не забувайте, що дистанційний урок – це також урок, тому учень повинен мати відповідний зовнішній вигляд. Ця умова важлива насамперед для розуміння учня серйозності процесу навчання.

• Заохочуйте дитину до спілкування з однокласниками онлайн – це підтримає єдність класу та мотивуватиме до навчання.

• Не переносьте свої тривоги та страхи на дитину. Діти швидше адаптуються до нових умов, тому вам не варто постійно говорити їм про свої переживання. 

• Помічайте успіхи дитини та правильно мотивуйте її. Дистанційне навчання буде ефективним лише у випадку чіткої мотивації, а не змушування.

• Не намагайтеся замінити дитині вчителя, ви – батьки і маєте відповідати лише цій ролі. У випадку незрозумілих питань щодо уроку, звертайтеся за допомогою до педагога. 

• Оскільки дитина постійно вдома, її енергія та запал не використовуються, тому можуть виникнути проблеми у спілкування. Заохочуйте дитину до спільної діяльності, як господарської, так і ігрової.

    Дистанційне навчання – це процес, який впливає на відносини батьків та дітей, тому слід правильно виставити кордони власного впливу і відповідати лише за власне «коло компетентності».

Попередження впливу кібертероризму на дітей. 

(на замітку батькам і педагогам)

• Станьте самі провідником в світ ІНТЕРНЕТ для своєї дитини, і навіть негативний досвід зустрічі з впливом небажаної інформації, можна використати як застереження і профілактики цієї форми насильства.

• Будьте уважні, та заохочуйте дитину бути уважною, при передачі інформації про себе. Ваша дитина повинна усвідомлювати, що стороннім особам, повідомляти про своє ім'я, прізвище, номер телефону, електронну адресу, давати фотографію без Вашого дозволу, небезпечно!

•  Навчіть свою дитину критично оцінювати інформацію, яку пропонує «всесвітня мережа». Варто пам'ятати, що не вся інформація є достовірною і часто потребує порівнянню з іншими джерелами тієї ж тематики.

• Ніколи не використовуйте спільні з дитиною паролі доступу до мережі, PIN-коди та тому подібне. 

• Мережа ІНТЕРНЕТ має свою етику-поважайте її самі, вчіть поважати її Ваших дітей.

• Заохочуйте дітей до дослідження та вивчення конструктивних можливостей , що надає мережа ІНТЕРНЕТ.

• Будьте другом своїй дитині.

Проявляйте зацікавленість її захопленнями і обговорюйте проблеми, що виникають. Якщо Ви зможете стати тією людиною, якому Ваша дитина довіряє, їй не доведеться шукати підтримки у віртуальних друзів.

Особливості взаємодії з агресивними дітьми 

(на замітку батькам і педагогам)

• Пам’ятайте, що заборони, та підвищення голосу – самі неефективні способи у виправленні агресивності.

• Дайте можливість таким дітям своєчасно виплеснути напруження за допомогою фізкультурних хвилинок, читання вголос, хором тощо.

• Слідкуйте за своєю поведінкою і за тим, контролюйте свій гнів, не надаючи йому форму погроз та звинувачень.

• Важливо, щоб дитина зрозуміла, що вона потрібна вдома, в школі, що її цінують та приймають. А для цього необхідно підтримувати її інтереси та здібності. Та переводити активність у корисне русло.

• Таким учням слід частіше надавати можливість працювати в групах, де успіх залежить від колективної роботи, вміння спілкуватися, домовлятися.

• Один із самих корисних способів змінити поведінку дитини – це піймати її на хорошому вчинку. Кожен раз, коли дитина стримує себе і не починає бійку, просто відмітьте, що вона стала сильнішою. Дитина реагує на похвалу, користуйтеся цим, для того, щоб зробити добру відношення – звичкою.

Особливості взаємодії з тривожними дітьми 

(на замітку батькам і педагогам)

• Тривожну дитину необхідно постійно підбадьорювати, демонструвати впевненість у перемозі, та можливості успіхів.

• Намагатися виховувати правильне відношення щодо результатів своєї діяльності. Вміння правильно оцінити себе (див. методи оцінювання).

• Спокійно та правильно відноситись до успіхів та до невдач. Не соромитись та не лякатися помилок, використовувати їх для розвитку.

• Формувати правильне відношення до діяльності та вчинків інших людей.

• Розвивати адекватне ставлення до оцінок, думок інших людей. Широко використовуйте музику, ігрові прийоми, рольові ігри.

Рекомендації по створенню у дитини  адекватної самооцінки 

(на замітку батькам і педагогам)

• Пам’ятайте, що кожна дитина має право на помилку.

• Ніколи не порівнюйте свою дитину з іншими! Пам’ятайте, що будь-яку дитину можна порівнювати тільки із самою собою (яка вона була на минулому уроці, а яка на цьому і, можливо, яка вона буде наступного разу).

• Частіше використовуйте групові форми роботи, колективні завдання. Але особливо корисною для таких дітей буде саме парна робота.

• Починаючи із початкової школи, не оберігайте дитину від повсякденних справ. Доручіть таким дітям полив квітів, створення газет, плакатів, відповідальність за «щоденник поведінки». Але перед тим, як доручити такій дитині справу, переконайтесь, що це їй під силу. Нехай дитина частіше виконує різні по важкості завдання, отримає задоволення від зробленої праці, а також похвалу та підтримку від батьків, вчителя (по можливості від однокласників).

• Частіше надавайте завдання, які потребують спілкування: взяти інтерв’ю для класної газети, або прийняти участь у класному театрі, або підготувати цікаві запитання для уроку.

• Використовуйте контакт погляду. Сором’язливі діти уникають його. Поступово привчайте дитину дивитися у очі співрозмовнику.

• Не намагайтеся вирішити за таку дитину будь яке питання. Це ще раз «доведе», що вона сама ні з чим не може впоратися.

• Слідкуйте за тим, щоб відзначати успіхи дитини. Але пам’ятайте, що похвала повинна бути відповідна дії.

• Якщо така дитина десь проявила ініціативу, піддержіть її. Нехай вона спробує себе в ролі лідера.

Особливості взаємодії з повільними дітьми 

(на замітку батькам і педагогам)

• Пам’ятайте, що крик, роздратування, різкі зауваження тільки сильніше сповільнюють у дитини процес мислення. Враховувати це потрібно під час будь-якої роботи. І вчитель і батьки повинні зовсім відмовитися від фраз: «Швидко розкажи мені визначення», або «Негайно виправи помилку». Дитина може прекрасно знати визначення і бачити помилку, але такий темп не дозволяє йому зібратися з думками. Якщо така дитина далі почує «Знов не вивчив», то занервує ще більше. І вже через декілька років навчання відстане зовсім.

• В роботі з такими дітьми слід враховувати важкість переключення на новий вид діяльності. Такому учню можливо доведеться пояснювати декілька разів одне й теж саме завдання. Але не перетворюйте пояснення у монолог, чим менше слів – тим краще. А для того, щоб він виконав його правильно слід надати більше часу. Так само, й домашні завдання слід робити не «всі разом», а по черзі з паузами 15-30 хвилин, щоб дитина встигла переключити увагу.

• Коли говорите, намагайтеся встановити з такою дитиною візуальний контакт. У деяких дітей виробляється свого роду імунітет на вказівки «здалеку».

• Якщо ви викликали учня відповідати (але не у якому разі не робить це на початку уроку), спробуйте не перебивати його, дати зібратися з думками і відповісти.

• Таким учням просто необхідні факультативи, додаткові заняття, або позаурочна допомога батьків. Набагато легше буде вчитися такій дитині, якщо дома з нею будуть хоча б трохи розбирати наступну тему. Тоді на уроці з’явиться можливість «встигати» слухати та розуміти вчителя. Якщо цього не робити з часом будуть накопичуватися проблеми, а доганяти таким дітям особливо важко.

• Привчайте дитину слідкувати за часом, робити завдання за годинником (збиратися, гуляти, робити уроки…) та поступово зменшувати час.

• Даруйте позитивні емоції. Дитина від дорослого чекає уваги і робить усе, щоб ви відмітили саме його. Увага повинна бути позитивною.

• Якщо ви помічаєте, що дитина зробила щось швидко, хвалить її за швидкість та ефективність.