ЦО
Рекомендації з питань поведінки у надзвичайних ситуаціях під час воєнного стану.docxРекомендації з питань поводження з вибухонебезпечними предметами.docxСанітарний регламент для закладів загальної середньої освіти.pdfлюдям-для-власного-захисту.pdfПравила поведінки у разі виявлення вибухонебезпечного предмета .pdfАбетка з безпеки школяра.pdf
ПОСІБНИК ДЛЯ ДІТЕЙ
ПРО ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ З ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИМИ ПРЕДМЕТАМИ
В умовах воєнного стану найголовніше – зберегти життя та здоров’я кожного українця. Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій спільно з видавництвом «Ранок» розмістило у відкритому доступі книжку «Мінна безпека не без ПЕКа», яку важливо прочитати батькам разом із дітьми.
Посібник у форматі коміксу роз‘яснює дитині основні правила поведінки з вибухонебезпечними предметами. Правильні дії головних героїв у ситуаціях, пов’язаних із мінами чи вибухонебезпечними предметами, стануть взірцем для наслідування.
Завантажити видання можна безкоштовно за посиланнями: 1 частина , 2 частина.
Як вчителям працювати в умовах війни: Державна служба якості освіти підготувала серію відеолекцій для психологічної підтримки педагогів
Державна служба якості освіти у співпраці з ініціативою «Система забезпечення якості освіти», що впроваджується в межах проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe), підготували серію відеолекцій про те, як педагогам працювати в умовах війни.
Війна є травмівною подією, що викликає відчуття безпорадності й незахищеності, впливаючи на мислення людини та її ставлення до світу, спричиняючи хронічні стресові розлади. Це, безперечно, складний час і для вчителів, які попри стрес та небезпеку продовжують проводити заняття у дистанційному режимі, і для дітей, частина з яких були змушені покинути свої домівки.
“В умовах війни педагогам, як ніколи, потрібна підтримка психологів, – поради, як працювати з дітьми та як самим справлятись із стресом. Адже якість освіти сьогодні багато в чому залежить від того, наскільки вчитель розуміє процеси, що відбуваються з учнями, уміє аналізувати, як втрата рідних, вимушене переселення та інші психологічні травми впливають на їхню здатність навчатися,” – зазначив Голова Державної служби якості освіти Руслан ГУРАК.
Серія відеолекцій складається з 11 тем, у яких психологи-практики, гештальт-терапевти, які працюють із травмами війни з 2014 року, дають відповіді на питання, як:
проводити уроки під час війни;
говорити з дітьми про війну та її новини;
допомогти дитині пережити втрату;
допомогти учням розуміти і виражати свої емоції;
створити безпечний простір на онлайн-уроці;
не допустити на уроці конфлікту.
Перша лекція присвячена темі посттравматичного стресового розладу. У відео психологиня, когнітивно-поведінкова консультантка, голова ГО “Центр медіації “Простір Порозуміння” Ольга Шевчук розповідає, що таке ПТСР, якими є його симптоми, та ділиться простими методиками і вправами для самодопомоги у стресовій ситуації та панічній атаці. Як впоратися з наслідками стресу та уникнути посттравматичного стресового розладу
Стартував проєкт психологічної підтримки ПОРУЧ. Його запустили ЮНІСЕФ, МОН, Український інститут когнітивно-поведінкової терапії та Всеукраїнський громадський центр «Волонтер».
Проєкт «Навчаємося без кордонів» - безоплатний, вільний доступ до освітніх ресурсів та ресурсів, спрямованих на психологічну підтримку осіб, що потерпають від бойових дій в Україні.
Турбуючись про дітей, які страждають від наслідків війни в Україні, Міністерство освіти і науки у співпраці з дитячим психологом підготувало серію інформаційних матеріалів
«Психологічна турбота від Світлани Ройз».
Під час військових дій діти є однією з найбільш вразливих категорій і потребують психологічної підтримки. На допомогу батькам та вчителям створено відеоінструкції та інфографіки, які містять рекомендації та практичні поради для батьків, що наразі:
Як подбати про дитину, якщо ви знаходитеся з нею в укритті
ЯК ПІДТРИМАТИ ДІТЕЙ У ЦЕЙ НЕПРОСТИЙ ЧАС ВІЙНИ
1. "Бути поруч" пам’ятайте, ми є головним джерелом підтримки для наших дітей. Тому відчуття нашої люблячої присутності – це найголовніший «термостат безпеки» для їхньої душі. Бути поруч – це про дотик і обійми, про співдіяльність і про казку разом – де б ми не були – у ліжку чи в бомбосховищі… Це про добрий погляд, це про уважність і любов… І теж про чутливість до того, коли дитина цього потребує, а коли вона хоче побути наодинці.
2. "Бути прикладом" більшість способів давати собі раду з викликами передаються дітям через те, що вони дивляться і наслідують, як пораємося ми. Тож нам важливо бути свідомими цього. І ділитися, говорити з ними про те, що нам допомагає… І звісно це не означає, що ми маємо бути «ідеальним» прикладом – бо стійкість, це не про те, щоби ніколи не падати, а про те, щоби вставати знову і знову…
3. "Спілкуватися" це так важливо для дітей, щоб ми допомагали їм розуміти, що відбувається і як нам вистояти у цій війні – на макро-рівні як народу, і на мікро-рівні як сім’ї. Це означає говорити з дітьми з повагою до їх внутрішньої мудрості, бажання і потреби розуміти. Це означає теж слухати, що говорять вони, і слухати те, про що вони мовчать… І відповідати – як можемо – бо не завжди ми знаємо відповіді і у цьому теж важливо бути чесними. Це не означає теж втішати дітей «псевдооптимістичними» сценаріями, бо ми свідомі, що дорога до Перемоги може бути довгою і на ній може бути багато болю і втрат. Але це означає передати їм віру, що з Правдою ми обов’язково і неминуче переможемо і наша країна буде вільною і щасливою!
4. "Задіювати": ми не знаємо, наскільки довгими будуть ці випробування війни – але час життя безцінний – і ми маємо жити, що б не було - ми маємо Жити. І звісно, ми не можемо не слідкувати за новинами, але ми не потребуємо бути безперервно в новинах – треба зосередитися на корисній дії. Для дітей, звісно, ці дії дуже різні і залежать від того, де ви зараз: вдома, у бомбосховищі і т.д. – це і вчитися, і малювати, читати/слухати казки, гратися (у різні способи, і не лише в телефоні – є стільки стосункових ігор), допомагати по дому, молитися, робити добрі справи, займатися спортом і т.д. Корисна діяльність приносить добрий плід, вона зосереджує увагу і допомагає інтегрувати енергію стресу. І вона важлива не лише дітям, але й нам дорослим…
5. "Відновлюватися" це випробування може бути тривале, а відтак брати чимало нашої енергії – а тому ми потребуватимемо часу на регулярне відновлення сил. І ми, і діти. А тому так важливо мати в режимі дня ті активності, які поповнюють сили – як заряджання телефону – коли стрес є більшим, заряджати треба частіше і мати додатковий «павербенк». Тож подбаймо, щоби у режимі дня дітей обов’язково були і сон, і добра їжа, і час на гру, на домашніх улюбленців, на рухову активність, і обов’язково щоденний дотик до чогось, що є Світлом (казки, історії, краса, сповнені світла люди і т.д.), і що нагадує їм у ці темні часи – що є Світло - правди, любові, мужності - і це Світло неминуче переможе, бо воно непереможне…
P.S. Дослідження кажуть, що діти, стикаючись з випробуваннями не обов’язково мають мати психологічні проблеми, а навпаки можуть демонструвати «посттравматичне зростання» - і це великою мірою залежатиме від підтримки дорослих. Вони можуть зростати у резилієнтності (психологічній стійкості), мудрості, вдячності, здатності будувати глибокі стосунки, знати, що у житті найголовніше… Тож нехай вони виростуть саме такими – наші діти!
Відео ролики