Туризм

Понад 900 курганів, поселень та кочовищ Дніпропетровщини внесли до Держреєстру нерухомих пам’яток України

У 2023-му році понад 900 археологічних об’єктів Дніпропетровщини внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Більшість з них – кургани Новомосковського і Павлоградського районів. Про це повідомили в обласній військовій адміністрації. 

«Понад 900 курганів, поселень та кочовищ області поповнили Держреєстр нерухомих пам’яток. Тепер об’єкти під охороною. На використання цих земель накладене обмеження. На місцях доглядатимуть за ними. Археологи – будуть досліджувати», – зазначила начальниця управління культури, туризму, національностей та релігій Дніпропетровської ОВА Наталія Першина.    

Серед археологічних об’єктів, внесених до Державного реєстру, курган «Мавринський Майдан». Він у Межиріцькій громаді Павлоградського району. З висоти його форма нагадує краба. Займає площу у 5,5 гектарів.   

У Троїцькій громаді того ж району під охороною віднині й два археологічні поселення. Їх відкрили у 1955 році. Там знаходили предмети, пов’язані з черняхівською культурою. А це III-IV ст. н.е. Зустрічали й керамічні вироби більш пізнього періоду.

Загалом до Держреєстру внесли об’єкти з семи громад Павлоградського та Новомосковського районів.

В області презентували збірки пам’яток історії та культури Кривого Рогу і Кам’янського району

На Дніпропетровщині презентували дві збірки. Вони присвячені пам’яткам історії та культури Кривого Рогу і Кам’янського району. До них увійшло майже 900 об’єктів. А це археологічна, історична, містобудівна та архітектурна спадщина, яка дісталася мешканцям регіону від попередніх поколінь. Про це повідомили в обласній військовій адміністрації. 

«Презентували два випуски. Один присвячений пам’яткам Кривого Рогу. Інший – трьом громадам Кам’янського району – Божедарівській, Криничанській та Затишнянській. Це перша частина про нього. У збірках майже 900 об’єктів спадщини, їхня історія та опис», – розповіла начальниця управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської облдержадміністрації Наталія Першина.

Видання не перші. Тепер їх десять. Кожне присвячене пам’яткам історії та культури різних районів області. Готували їх науковці і викладачі вишів Дніпропетровщини. Виїжджали на місце, працювали з документами та звітами археологічних експедицій.

Матеріали з цих збірок згодом увійдуть до «Зводу пам’яток історії та культури України». Це енциклопедичне видання. Планується, що воно вийде у 28 томах.

Загалом тільки в нашому регіоні майже 13 тис об’єктів культурної спадщини.

 


Стратегія розвитку сільського зеленого туризму у Дніпропетровській області Сільський туризм є специфічною формою відпочинку в приватних господарствах сільської місцевості з використанням майна та трудових ресурсів особистого селянського, підсобного або фермерського господарства, природно-рекреаційних особливостей місцевості та культурної, історичної та етнографічної спадщини регіону [3, с. 86]. Впровадження сільського зеленого туризму дозволить суттєво поліпшити наявну соціально-економічну ситуацію за допомогою створення нових робочих місцю. Значно зросте обсяг внутрішнього туризму, буде популяризуватися пізнання української культури та ментальності [2, с. 110; 5, с. 27]. Сільський зелений туризм тільки нещодавно почав розвиватися у Дніпропетровській області, тому ця тема малодосліджена. На даний час цьому виду туризму приділяється велика увага, туристів, які відпочивають у селах [7, с. 13]. Зелений туризм (ще називають – сільський туризм) є діяльністю, яка проходить в контакті з природою, життям у таборі або маленьких селищах. Вона пов'язана з проживанням у сільській місцевості, сільськогосподарською роботою, знайомством життя у невеликих селищах, пішими екскурсіями по природним об'єктам, вивченням флори і фауни [8, с 18]. Сільський зелений туризм – це вид туризму, що передбачає відпочинок у сільській, курортній чи природоохоронній місцевостях з використанням належно облаштованих приватних садиб чи інших закладів розміщення [6, с. 24]. Сільська садиба – розташована в сільській місцевості та пропонована для тимчасового розміщення туристів житловий будинок з присадибною земельною ділянкою, що є майном особистого селянського господарства [1, с. 52]. Існує три різновиди сільського зеленого туризму [9, с. 386]: агротуризм; відпочинковий туризм; екотуризм. Агротуризм – вид сільського зеленого туризму, як пізнавального, так і відпочинкового характеру, пов’язаний з використанням підсобних господарств населення або земель сільськогосподарських підприємств, які тимчасово не використовуються в аграрній сфері. Агротуристична діяльність – діяльність особистого селянського господарства, спрямована на задоволення потреб туристів та надання їм агротуристичних послуг. Агросадиба – це житлове приміщення, яке знаходиться в сільській місцевості, в ньому не більше п'яти кімнат, пристосованих для проживання туристів і, належить на правах приватної власності господарю, який займається сільськогосподарською діяльністю або зайнятий у сфері обслуговування, або соціальній сфері села. Дніпропетровська область – один з найбільш економічно розвинених регіонів України. Вона характеризується вигідним географічним положенням, багатими природними ресурсами, потужним промисловим та науковим потенціалом, розвинутим сільськогосподарським виробництвом, високим рівнем розвитку транспорту і зв’язку, має багатий туристичнорекреаційний потенціал, який ще не повністю розкритий цікавими туристами [8, с. 18]. На Дніпропетровщині перебувають 114 природно-заповідних територій та об'єктів, загальною площею 26,17 тис.га, що становить 0,8% від площі області, у тому числі 15 заказників державного і 33 – місцевого значення, 51 пам’ятка природи, 8 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, 3 заповідних урочища [4]. Рекреаційними ресурсами області є м’який клімат, мінеральні джерела, лікувальні грязі. Рекреаційний потенціал річок, озер і водосховищ Дніпропетровської області сприяє розвитку водного туризму. А багатство кліматичних, рослинних, рибних ресурсів, близькість до водних артерій об'єктів культурно-історичної спадщини дозволяє створювати маршрути водного туризму різної тематичної спрямованості. Дніпропетровщина насичена ресурсами і для розвитку мисливського туризму та аматорського рибальства. Розвиток рибальства обумовлено наявністю 56 видів риб, 26 з яких представляють інтерес для рибальства. Дніпропетровська область є центром всього регіону та притягує туристів з усієї країни. Тут туристи мають змогу побачити безліч курганів різних періодів: міді та бронзи, скіфських і сарматських часів, кочівників XI-XIV століть.

 Список використаної літератури: 1. Бабікова К.О. та ін. Методичні рекомендації з управління агротуристичною діяльністю. Методичні рекомендації. Київ: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2014. 72 с. 2. Войтюк М.М. Герасименко В.Г., Нездоймінов С.Г. Аграрний туризм як вид підприємництва: монографія. Одеса: ПАЛЬМІРА, 2011. 178 с. 4. Грицак Ю.П. Метою роботи є оцінка ролі і місця сільського зеленого туризму в розвитку туристичної галузі на Дніпропетровщини. URL: http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/ Організація та планування діяльності сільського туризму: метод. посібн. Одеса: Центр розвитку та правової підтримки села, 2009. 58 с. 8. Папп В. В. Сільський зелений туризм як пріоритетний напрям розвитку сільських територій України. Агросвіт : науково-практичний журнал. Київ, 2015. №18. С. 17-22. 9. Фарйон О.О. Функціонування сільського зеленого туризму в Україні в умовах ринкової економіки. Інноваційна економіка. 2013. № 1. С. 384-389 

Лантушенко Кароліна Віталіївна, студентка ІІ курсу, Спеціальності «Професійна освіта. Туризм» Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Пригодій Микола Анатолійович