Сторінка батьків
Вище нічого немає? Вийдіть і знову ввійдіть
![](https://www.google.com/images/icons/product/drive-32.png)
Шановні батьки!
Шановні батьки!
- Пропонуємо вам декілька порад щодо організації навчання та відпочинку дітей під час карантину:
- Ранок нехай починається як зазвичай у робочі дні. Організуйте сніданок, вранішні гігієнічні процедури, ранкову гімнастику. Це дисциплінує дитину і вас.
- Плануйте день разом із дітьми. Розподіляйте час таким чином, щоб робота (читання, виконання завдань і вправ) та відпочинок були в співвідношенні 40 хв. занять /20хв. відпочинку. Обов'язково слідкуйте, щоб діти не залишалися надовго без активного відпочинку.
- Учіть дітей плануванню: на аркуші паперу записуйте обов'язкові справи, які треба виконати, а також розробіть спеціальну систему заохочення. Нехай діти пишаються своїми виконаними справами.
- Слідкуйте за графіком освітнього процесу, не допускайте відставання, адже надолужити прогаяне буде важче.
- Допоможіть вашій дитині, якщо у неї щось не виходить, підтримайте.
- Хваліть дітей за виконану роботу. Діти завжди націлені на конкретний результат.
- Провітрюйте кімнату, створіть умови для активного руху: нехай діти рухаються під музику, танцюють, роблять гімнастичні вправи, дихальну гімнастику.
- Дозволяйте у визначений час спілкування онлайн. Лист або дзвінок другу та вчителю стане в нагоді. Приємне спілкування й корисна порада допоможуть вирішити будь-яке завдання.
- Пам'ятайте, що вчителі завжди готові поспілкуватися з вами та вашими дітьми в різний спосіб, надати консультацію чи практичну допомогу.
- Звертайте увагу на домашні завдання як навчальний інструмент до самостійності, а не покарання.
ПОРАДИ БАТЬКАМ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУШКІЛЬНОГО ПСИХОЛОГА ЩОДО СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ
- 1. Пам'ятайте про те, що навчання — це один із найважчих видів праці, а розумові здібності й можливості дітей не однакові.
- 2. Не слід вимагати від учня неможливого. Важко визначити, до чого він здатний та як розвинути його розумові здібності.
- 3. Навчання не сприяє розвитку дитини, якщо воно вимагає від неї механічного заучування і не потребує напруженості розумових сил, пізнавальної активності, мислення і дій.
- 4. Будьте милосердні до своїх дітей. Найпростіший метод «виховання», що не потребує ні часу, ні розуму, — побити дитину і цим її образити, озлобити або й зламати. Усуньте опіку, крик, насилля і наказовий тон. Вони спричиняють опір у дітей, психічні травми, пригнічують бажання й інтерес до навчання, змушують шукати порятунку у брехні.
- 5. Розвивайте інтерес, інтелектуальні бажання, ініціативу й самостійність у дитини в навчанні та у всіх її справах.
- 6. Запам'ятайте! Відповідно до науково обґрунтованих норм, над виконанням усіх домашніх завдань учні 1-го класу повинні працювати не більш ніж 1 год, 2-го класу — 1,5 год, 3—5-х класів — до 2 год, 6—7-х класів — до 2,5 год, 8-го класу — до 3 год, а учні 9—11-х класів — до 4 год. Навчіть дітей користуватися годинником і не дозволяйте їм сидіти над виконанням домашніх завдань понад установлений час, адже це позначиться на їхньому здоров'ї і розумовому розвитку.
- 7. Не змушуйте учня писати спочатку в чернетці й кількаразово переписувати виконане домашнє завдання, оскільки це призводить до перевтоми і відвертає дітей від навчання.
- 8. Не хвилюйтеся, якщо ваша дитина отримає за виконану роботу не таку оцінку, якої б ви хотіли. По-перше, оцінка відіграє виховну роль, по-друге, це не остання робота і не остання оцінка.
- 9. Дайте дитині можливість пережити радість успіху в навчанні, визначити індивідуальну стежку в розумовій праці.
- 10. Перевіряйте виконані дітьми домашні завдання, особливо на першому етапі навчання. Оцінюйте їх словами: «я задоволений», «я не задоволений». Додайте слово «дуже» і будьте певні, що завтра ваша дитина дуже старатиметься, щоб ви були задоволені нею.
- 11. Здоров'я дитини — це тендітна «споруда», тримають її три «атланти»: спадковість, спосіб життя і середовище. Тому організуйте для своєї дитини правильний режим: зарядка, раціональне харчування, навчання і відпочинок. Подбайте про позитивний вилив середовища, в якому вона перебуває.
- 12. Організовуючи різноманітні ігри й види відпочинку дітей, приділяйте увагу їхньому фізичному розвитку, особливо дрібних рухових м'язів (пальців, кистей рук). Від цього залежить почерк дитини, якість малювання, креслення, гри на музичних інструментах тощо.
- 13. Обов'язково помічайте і заохочуйте навіть найменші успіхи в навчанні та поведінці дітей.
- 14. Батько й маги — це найкращі вихователі, які, за словами Л. С. Макаренка, повинні впливати на поведінку своїх дітей навіть тоді, коли їх немає вдома. Пам'ятайте про те, що дитина — цс дзеркало життя своїх батьків. Як у краплині води відбивається сонце, так і в дітях відображається вся організація життя сім'ї, працьовитість, духовне багатство і моральна чистота матері й батька.
Для того щоб убезпечити свою дитину від небезпек Інтернету , дотримуйтесь наступних загальних правил його використання:
- Створіть за участю дітей домашні правила користування Інтернетом і вимагайте його неухильного дотримання. Змінюйте його відповідно до віку і запитів дітей.
- Попереджуйте дітей що не слід видавати особисту інформацію в Інтернеті, в тому числі прізвище, ім’я, домашня адреса, номери телефонів, номер школи, адреса електронної пошти, прізвища друзів або родичів, дату народження, фотографії. Нагадуйте, чим це може обернутися. Використовуйте нейтральне екранне ім’я, яке не видає ніяких особистих відомостей.
- Наполягайте на тому, щоб підлітки ставили до відома, якщо хто-небудь в Інтернеті загрожує їм. Ніколи не дозволяйте дітям особисті зустрічі зі знайомими по Інтернету без контролю з боку дорослих.
- Допоможіть захиститися від спаму. Навчіть підлітків не відповідати на небажані листи. Використовуйте фільтри електронної пошти для блокування небажаних повідомлень. Поясніть, що незаконне копіювання чужої роботи – музики, комп’ютерних ігор та інших програм – є крадіжкою.
- Розкажіть дітям про правила поведінки в Інтернеті. Діти ні в якому разі не повинні використовувати Мережу для хуліганства, поширення пліток або погроз іншим людям. Будьте уважні до ваших дітей!
- Переконайтеся, що підлітки радяться з вами перед покупкою або продажем чого-небудь в Інтернеті.
- Обговоріть з підлітками азартні мережеві ігри і пов’язаний з ними ризик. Нагадайте, що дітям не можна в них грати.
- Підтримуйте рівень безпеки вашого комп’ютера на належному рівні. Якщо ваша дитина краще вас розбирається в програмному забезпеченні, то чому б не доручити йому турботу про безпеку ваших сімейних комп’ютерів?
- Якщо ваші діти пишуть блоги, переконайтеся в тому, що вони не розповідають занадто багато про себе. Проведіть оцінку служби блогів і з’ясуйте, чи забезпечує вона можливість написання особистих блогів, захищених за допомогою паролів. Збережіть адресу блогу вашої дитини і регулярно перевіряйте його.
- Переглядайте інші блоги, відшукуючи позитивні приклади для наслідування для ваших дітей.
Поради соціального педагога батькам щодо спілкування і виховання проблемної дитини
1. Якщо дитина проявляє садистські нахили, жорстока по відношенню до інших людей, тварин – проблема емоційного і психічного стану. В такому стані треба звертатись до дитячого психотерапевта.2. Якщо дитина гіперактивна – потрібна консультація педіатра, який поставить діагноз і призначить лікування.3. Якщо дитина запальна чи войовнича – переконайтесь чи саме батьки не провокують таку поведінку. До такої треба бути уважним, роз’яснювати наслідки такої поведінки, щоб вона вчилась регулювати свої стосунки із іншими людьми.4. Якщо дитина не вміє стримувати гнів, необхідно залучити її до активного слухання, щоб вона вчилась вербально висловлювати агресію і знімати збудженість, нервовість.5. Виключити перегляд фільмів і телепередач зі сценами насилля, жорстокості6. Ні в якому разі не застосовувати фізичні покарання. 7. Роз’єднати хулігана і жертву Зайняти хулігана корисною роботою, щоб його енергія використовувалась з миролюбною метою.8.Привчити дітей самим вирішувати свої проблеми настільки, наскільки це можливо, без стороннього втручання.9. Не дозволяйте такій дитині сидіти без діла. Спрямуйте її енергію на щось корисне.10.Доброзичливість і теплі стосунки з такими дітьми, постійне спілкування і вміння слухати дитячі проблеми, переконання, а не фізична сила – це допоможе запобігти агресивності.Поради соціального педагога батькам щодо спілкування і виховання проблемної дитини
Рекомендації соціального педагога батькам підлітків, схильних до правопорушень
1. Намагайтеся бути завжди позитивним прикладом для своєї дитини, законослухняним громадянином своєї країни.2. З молодшого віку прищеплюйте дітям повагу до закону, прав людини.3. Проявляйте витримку, терпіння під час спілкування з дитиною, обговорення його протиправних вчинків (дій).4. Шляхом переконання, створення гідних та цікавих життєвих перспектив сприяйте виникненню у підлітків прагнення до законослухняності, вибору гідних друзів, дозвілля.5. Відмовтеся від постійних повчань, не закріплюйте у підлітків негативної оцінки своїх вчинків.6. Не нав’язливо здійснюйте систематичний контроль за життєдіяльністю підлітка.7. В процесі необхідного перевиховання змінюйте обставини в сім’ї, звичні форми поведінки, спілкування, контролю та інше з дитиною та поміж дорослими.8. Сприяйте особистісному зростанню дитини.9. Висловлюйте йому свою довіру, схвалюйте його досягнення, виробляйте вміння не тільки підкорятися, а й командувати.Консультація для батьків, що мають агресивних дітейПри взаємодії з агресивною дитиною:— приймайте дитину такою, яка вона є; — висувайте до дитини свої вимоги, враховуйте не свої бажання, а її можливості;— розширюйте кругозір дитини;— включайте дитину до спільної діяльності, підкреслюючи її значимість у виконуваній справі;— ігноруйте легкі прояви агресивності, не фіксуйте на них увагу оточуючих.Боротися з агресивністю потрібно терпінням, Це найбільша чеснота, яка тільки може бути в батьків і вчителів.Поясненням. Підкажіть дитині, чим цікавим вона може зайнятися.Заохоченням. Якщо ви хвалите свого вихованця за гарне поводження, то це розбудить у ньому бажання ще раз почути цю похвалу.Рекомендації соціального педагога батькам підлітків, схильних до правопорушень
Рекомендації соціального педагога підліткам
1. Намагайся ставитись до інших людей так, як бажаєш, щоб ставились до тебе.2. Дотримуйся норм законів і моралі в сім’ї та суспільстві.3. Формуй в собі позитивні потреби і погляди. Пам’ятай, що егоїзм і слабовілля прирікають тебе на асоціальні вчинки.4.Не уникай ритмічної і напруженої трудової діяльності. Знаходь собі діло (роботу), яке дає змогу проявити себе та самоствердитися.5.Намагайся уникати компаній, спроможних змінити тебе, твій світогляд, які можуть утягнути тебе в злочинний світ.6. Учись знаходити в собі найкращі якості, завжди спирайся на свою гідність: почуття особистої гідності – основа поваги до іншої людини.7. Сформулюй для себе найближчі і подальші життєві цілі – це могутній фактор твого розвитку.8.Не прагни до самотності, не занурюйся в себе під час усвідомлення своїх неправомірних вчинків (дій). Обери собі друга з кола близьких тобі людей, який завжди буде готовий надати тобі допомогу.9. Люби себе будь-якого. Формуй в собі позитивну самооцінку, вчись володіти собою, стримуватися. Не давай волю своїм природним реакціям, вчись виражати емоції достойним чином.Рекомендації соціального педагога підліткам
Рекомендації соціального педагога підліткам щодо уникнення конфліктів
1. Не розмовляйте одразу з людиною, яка знаходиться в збудженому стані.2. Перед тим, як сказати про якусь неприємність, подивіться на це очами опонента.3. Не приховуйте свого доброго ставлення до людини, висловлюйте схвалення його вчинкам.4. Змушуйте себе мовчати, коли вас залучають до дрібних сварок.5. Навчайтеся поводити себе гідно, говорити спокійно, ввічливо, доброзичливо з оточуючими, поважайте гідність інших.6. Якщо ви розумієте, що помиляєтеся в своїх думках, вчинках, визнайте це одразу.Рекомендації соціального педагога підліткам щодо уникнення конфліктів
Рекомендації соціального педагога підліткам щодо подолання агресивності:
• виконувати фізичні вправи (гімнастика, аеробіка, біг, їзда на велосипеді);• займатися силовими видами спорту (бокс, боротьба);• займатися фізичною працею;• виливати злість на неживі об'єкти (побити подушку, диван, боксерську грушу, пошматувати газету);• використовувати масаж, особливо верхньої частини спини, з метою зняття напруги;• викричатися на самоті, не спрямовуючи свій гнів на об'єкт роздратування;• обговорити ситуацію, яка викликає роздратування, з близькою людиною;• висловити уявному об'єкту своє невдоволення;• написати листа об'єкту роздратування, але не надсилати його;• змінити вид діяльності, що допоможе відволіктися від проблеми;• використовувати комунікативну техніку «Я»-повідомлення: висловлюючи співрозмовникові почуття щодо ситуації, яка вас дратує, викликати співчуття та бажання зрозуміти вас і не руйнувати стосунків. Наприклад: «Я сповнений гніву, злий, розлючений, дуже сердитий, мене дратує ця ситуація, мені ніяково, дуже боляче»;• використовувати асоціативне «Я»-повідомлення: злий, як тигр;• релаксація — метод, за допомогою якого можна частково чи повністю позбутися фізичного або психологічного напруження;• медитація — занурення розумом у предмет, ідею, що досягається шляхом зосередження на одному об'єкті й усунення всіх інших зовнішніх (звук, світло) та внутрішніх (фізичне, емоційне напруження) чинників.Рекомендації соціального педагога підліткам щодо подолання агресивності:
Попередження проявів насилля у сім′ї та недопущення жорстокого поводження з дітьми
Шановні батьки!
Найчастіше насильство проявляється в сім'ї. Це реальна дія чи погроза фізичної, сексуальної, психологічної або економічної образи та насильство з боку однієї особи щодо іншої. Насильство в сім'ї дуже впливає на життя дітей і підлітків.Щоб визначити ступінь насильницьких дій, досить з'ясувати такі випадки насильства:Фізичне насильство: хтось дитину штовхає, завдає болю ляпасами, стусанами, ударами кулаків; жбурляє предмети, загрожує зброєю або завдає ран; фізично перешкоджає при спробі вийти з дому; закриває ззовні дитину в помешканні; залишає одну в небезпечних місцях; відмовляється допомогти, коли дитина хвора; перешкоджає при спробі звернутися за медичною допомогою; не дає заснути вночі; відмовляється купувати продукти харчування та інші необхідні для дитини товари; псує її майно; загрожує заподіяти шкоду родичам або друзям.Сексуальне насильство: поводяться з дитиною як з сексуальним об'єктом; змушують роздягатися проти її волі; змушують вступати в статевий акт проти волі дитини, ґвалтують її; здійснюють статевий акт з особливою жорстокістю; змушують вступати у статевий акт після побоїв; змушують дивитися і/або повторювати порнографічні дії. За статистикою, одна третина підлітків зазнає насилля в інтимних стосунках.Емоційна образа: постійно дитину принижують, кричать на неї та/або кривдять (наприклад, говорять, що вона занадто товста, худа, дурна і т.д.); ігнорують почуття дитини; висміюють її переконання; забороняють виходити на вулицю, гратися з однолітками; маніпулюють нею, використовуючи при цьому неправду й незгоду; кривдять її родичів і друзів або проганяють їх; критикують її, висміюють.Економічне насилля: економічні утиски (не давати грошей, не купувати новий одяг, витрата грошей тільки на себе і т.д.). Жорстоке поводження з дітьми в подальшому формує з них соціально - дезадаптованих людей, не здатних створювати повноцінну сім'ю, бути гарними батьками, а також є поштовхом до відтворення жорстокості по відношенню до власних дітей.Отже, дитина потребує соціально-правового захисту.Про соціальний захист дитини можна говорити у двох аспектах. У широкому розумінні соціальний захист передбачає гарантію основних прав, зафіксованих у Конвенції ООН про права дитини. У вузькому розумінні це означає створення умов для вільного розвитку духовних та фізичних сил дитини, пробудження її активності. Соціальна захищеність не має вікових рамок. Але чим менше дитина, тим більше вона потребує захисту!Як же захистити дитину?Що можна зробити, щоб запобігти жорстокому поводженню з дітьми та насильству в сім'ї? Хто повинен зупинити цикл знущань?Це можуть і повинні зробити матір та батько! Якщо кривдником є батько, то лише жінка може захистити своїх дітей і себе саму. Якщо кривдником є жінка, то батько може перервати насильницькі стосунки і захистити дітей.Щоб зупинити цикл насильства, потрібно:1. Володіти інформацією щодо проблеми насильства в сім'ї.2. Зрозуміти та усвідомити, який стиль стосунків існує у Вашій родині.3.Якщо наявні насильницькі стосунки - спробувати розірвати коло/цикл насильства та захистити своїх дітей і себе.Існує ряд спільних ознак, що характеризують переживання та поведінку більшості таких дітей.Страхи. Діти з сімей, де практикується насильство, переживають відчуття страху. Цей страх може проявлятися різним чином: від занурення в себе та пасивності до насильницької поведінки.Зовнішні прояви поведінки. Мала дитина не може знати, коли відбудеться наступний спалах насильства, де та наскільки сильним він буде. В результаті, вразливість та відсутність контролю над ситуацією призводять до проявів впертості у поведінці, відмови розмовляти та агресивних вчинків.Нездатність виразити почуття Спостерігаючи за практикою насильства в сім'ї, діти доходять висновку, що насильство - це спосіб, яким «дорослі» вирішують свої конфлікти та наболілі проблеми. Оскільки ніхто не показав цим дітям, як слід говорити про їхні почуття/думки, вони часто не знають, що переживають або відчувають, і як можна виразити свої емоції та почуття у вербальній формі.Право дитини на захист від усіх форм насильства гарантує стаття 10 Закону України «Про охорону дитинства», Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за адміністративні порушення, що загрожують громадському порядку й громадській безпеці та які можуть бути вчинені в побутовій сфері. До учасників таких правопорушень застосовуються: ст. 173 КУпАП, ст. 182 КУпАП, ст. 180 та 184 КУпАП.15 листопада 2001 року в Україні прийнято Закон «Про попередження насильства в сім'ї».7 червня 2003 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за вчинення насильства в сім'ї або невиконання захисного припису» (ст. 173.2 КУпАП).Батькам про права дитиниПам`ятайте! Дитина буде поважати права інших людей, якщо її права будуть поважатися, якщо вона сама буде складати правила поведінки і нести за них відповідальність.Де я можу більше дізнатись про права своїх дітей?Шановні батьки!
- Загальна декларація прав дитини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 р.
- Конвенція про права дитини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20.02.1989 р.
- «Перші кроки». Посібник для початкового вивчення прав людини. Amnesty International. Easton Str. London.
- Настільна книга для молоді «Твої права». Міжнародна ліга прав дітей та молоді. Київ 1999 р.
- Комітет сприяння захисту прав дитини, м. Київ, вул. Володимирська, 45 тел.(044) 272-05-76
- Всеукраїнський комітет захисту прав людини, м. Київ, пров. Шевченко 13/21 в, к. 8. тел. 228-87-83.
- Міжнародний Гуманітарний Центр «Розрада», тел. 38 (044) 289-71-32
- Їй стає важко спілкуватися з однолітками і дорослими (вона грубить, блазнює, б’ється, замикається в собі т.д.).
- Її турбує особиста безпека і любов до неї.
- Вона часто буває в поганому настрої.
- Може втекти з дому.
Як допомогти дитині підготуватися до іспитів
Слово «іспит» переводитися з латинської як «випробування». Безумовно, іспити – справа суто індивідуальна, випускник виявляється один на один з комісією. І батькам залишається тільки хвилюватися за свою дитину. Чудово, якщо у батьків є можливість оплачувати заняття з репетиторами, але їх допомога тільки цим ні в якому разі не повинна обмежуватися. Саме батьки можуть допомогти своєму одиннадцятикласнику найбільш ефективно розпорядитися часом і силами при підготовці до ЗНО. Допомога дорослих дуже важлива, оскільки людині, крім усього іншого, необхідна ще й психологічна готовність до ситуації здачі серйозних екзаменів. Погодьтеся, що кожен, хто, здає іспити, незалежно від їх результату, осягає найважливішу в житті науку – вміння не здаватися у важкій ситуації, а провалившись – вдихнути на повні груди і йти далі. Задовго до іспитів обговоріть з дитиною, що саме їй доведеться здавати, які дисципліни здаються їй найбільш складними, чому? Ця інформація допоможе спільно створити план підготовки – на які предмети доведеться витратити більше часу, а що вимагає тільки повторення.Прочитайте список питань до іспиту. Не соромтеся зізнатися дитині, що вже не дуже добре пам’ятаєте більшість розділів біології, хімії або будь-якого іншого предмета. Нехай вона просвітить вас з тих чи інших тем, а ви ставте питання. Чим більше він встигне вам розповісти, тим краще.Обговоріть питання про користь і шкоду шпаргалок. У будь-якому випадку допомогти людині може лише та шпаргалка, що написана його власною рукою. У вихідний, коли ви нікуди не поспішаєте, влаштуйте дитині репетицію письмового іспиту (ЗНО).Пам’ятка для батьківПсихологічна підтримка випускників, які беруть участь у ЗНОЧому вони так хвилюються?Як допомогти дитині підготуватися до іспитів
- Сумніваються у повноті та міцності знань
- Стрес незнайомої ситуації
- Стрес відповідальності перед батьками і школою
- Сумнів у власних здібностях: у логічному мисленні, умінні аналізувати, концентрації і розподілу уваги
- Психофізичні і особистісні особливості: тривожність, стомлюваність, невпевненість у собі
- Володінням інформації про процес проведення іспиту
- Розумінням і підтримкою, любов’ю і вірою в її сили
- Відмовтеся від закидів, довіряйте дитині.
- Якщо школяр хоче працювати під музику, не треба цьому перешкоджати, тільки домовтеся, щоб це була музика без слів.
- Обговоріть, який навчальний матеріал потрібно повторити. Разом складіть план підготовки.
- Разом визначте, «жайворонок» випускник або «сова». Якщо «жайворонок» – основна підготовка проводиться вдень, якщо «сова» – ввечері.
- Проведіть репетицію письмового іспиту (ЗНО). Встановіть тривалість пробного іспиту (3 або 4 години), організуйте умови для роботи, при яких випускник не буде відволікатися. Допоможіть виправити помилки і обговоріть, чому вони виникли.
- Організацією режиму (саме батьки можуть допомогти своєму одиннадцятикласнику найбільш ефективно розпорядитися часом і силами при підготовці до ЗНО)
- Під час підготовки дитина регулярно повинна робити короткі перерви.
- Домовтеся з дитиною, що ввечері напередодні екзамену вона раніше припинить підготовку, сходить на прогулянку і ляже спати вчасно. Останні дванадцять годин повинні піти на підготовку організму, а не придбання знань.