Це явище передбачає систематичний негативний вплив всього колективу або певної групи на жертву, яка від самого початку знаходиться у більш слабкому становищі. У цьому основна відмінність даного поняття від конфлікту, в якому обидві сторони приблизно рівні в своїх силах і можуть взаємно вплинути на ситуацію.
Щоб зрозуміти що таке булінг, варто розглянути його види:
Фізичний. Виявляється в агресивному фізичному впливі безпосередньо на жертву: поштовхи, удари, блокування і т.д.
Вербальний. Передбачає психо-емоційне пригнічення: жорстокі висловлювання, образи, розпускання неправдивих чуток, залякування.
Соціальний. У цьому випадку об'єкт цькування виключається з колективу і ігнорується. Не знаючи, як вирішити конфлікт у школі, він опиняється в ізоляції.
Кібербулінг. Будь-які форми гонінь, залякування, які реалізуються з використанням інформаційних технологій: соцмереж, месенджерів, електронної пошти і т.д.
Найчастіше цькуванню піддаються підлітки, які за будь-якою ознакою (зовнішні дані, фінансове становище, приналежність до культурної\етнічної\релігійної групи, поведінка, стиль одягу і т.п.) виділяються із загальної маси. Виходячи з цього, увагу варто звернути не лише на усунення проблеми, що вже виникла, але і на її запобігання. Це передбачає створення в стінах освітнього закладу атмосфери, при якій дитині не прийде в голову дражнити і ображати однокласника, навіть якщо він по-іншому проявляє себе.
Позиція Міністерства освіти і науки України щодо профілактики булінгу
Ефективна профілактика булінгу в школі неможлива без підтримки на державному рівні. Вона передбачає розробку дієвих програм, створення комітетів для повсюдного впровадження і інтеграції наступних принципів:
законності та верховенства права;
поваги до прав і свобод кожної особистості;
неприпустимість дискримінації за будь-якою ознакою, розвиток толерантності і прийняття;
ненасильницького вирішення конфліктів, усунення протиріч.
Їх реалізація з метою профілактики шкільного булінгу можлива за умови тісної взаємодії викладачів, соціальних служб на законних представників дитини (батьків, опікунів) та залучення самих учнів. Для цього згідно з наказом МОН України №1646 від 28.12.2019 року в кожній школі створюються спеціальні комісії. До їх компетенції входить розгляд випадків можливого цькування, їх припинення і недопущення в майбутньому.
Крім того, в їх завдання входить вжиття заходів по створенню безпечної, дружньої, мирної атмосфери в стінах навчального закладу, реалізація особистісно-орієнтованого підходу до кожного учня, підвищення рівня інформованості всіх учасників освітнього процесу.
Програма протидії цькуванню в навчальному закладі
Ще одним із дієвих варіантів, на якому може ґрунтуватися профілактика булінгу в учнівському середовищі - це програма, розроблена американським психологом Кеннетом Шором, яка складається з 12 кроків:
Створення комітету з протидії цькування.
Проведення опитування серед школярів різного віку.
Розробка політики, чітких правил поведінки в разі зіткнення з проблемою.
Проведення перевірок в місцях, де булінг відбувається найчастіше.
Навчання вчителів і всього шкільного персоналу (кухарів, охоронців, прибиральниць).
Поширення інформації про цькування серед дітей за допомогою проведення тематичних заходів.
Впровадження лекцій, курсів з профілактики булінгу в шкільному середовищі в якості невід'ємної частини навчального процесу.
Підтримка потерпілих від цькування.
Залучення батьків як безпосередніх учасників освітнього і виховного процесу.
Акцентування уваги викладачів, психологів на учнях, які є потенційними жертвами.
Формування серйозного ставлення до повідомлень про можливий булінг і швидке реагування на них.
Адекватна реакція на виникаючі випадки з поєднанням дисциплінарного і відновного підходу до ініціаторів.
Тільки комплексний підхід до вирішення проблеми допоможе зрозуміти, що таке булінг і як з ним боротися. Важливо розуміти, що такі питання неприпустимо замовчувати, тому що це прямий шлях до поширення явищ цькування в шкільному середовищі.
