Сергій Кисельов

Кисельов Сергій Анатолійович

Народився Сергій Кисельов 23 квітня 1963 року в Ставропольському районі Куйбишевської області. Через певний час родина Кисельових переїхала на Миколаївщину і в 9 клас Сергій пішов вже в Южноукраїнську середню школу №1. Навчався непогано, але найбільше захоплювався спортом. Займався боксом, штангою. Мав багато друзів, був доброзичливим, спокійним хлопцем. За характером, як згадує мати Сергія, Ольга Іванівна, - чуйний та добрий хлопчина.

Згодом у Сергія з’явилася мрія – стати моряком. Тому й вступив до Ізмаїльської морехідки. Закінчив її успішно.

Та шлях до мрії не завжди буває прямим. Така вже вийшло, що трудове життя розпочав Сергій не на морі, а в механічному цеху Ізмаїльського суднобудівного заводу, куди прийшов працювати слюсарем-ремонтником (березень 1982 року).

На жаль, будувати кораблі хлопцеві довелося недовго. Вже в квітні 1982 року розпочалася його служба в рядах Збройних Сил. І вона завела Сергія далеко ві моря – привела у гори…

З жовтня 1982 року він служив механіком-водієм військової частини №93992 в Афганістані.

Старший сержант Сергій Кисельов взяв участь в двадцяти військових операціях по знищенню повстанців. Був сміливим, хоробрим.

В той день, 18 червня, він разом з товаришами охороняв важливий об’єкт. Побачивши добре озброєну групу повстанців, вступив, не задумуючись, в нерівний бій, аж поки не підійшло підкріплення. Та рани виявилися смертельними. В той же день хоробрий сержант помер.

Ці строчки з листа самого Сергія Кисельова: «Привет из Афганистана. Дорогие мои, милые папа и мама, поздравляю вас с праздником 1 Мая. Желаю крепкого здоровья… День рожденья отметил в части. А сегодня, 1 Мая, не отдыхал, а заступил в наряд по роте. С утра был митинг и концерт. Уже так привык к жаре, что только солнце сядет – становится прохладно… Ваш любящий сын Сережа. 01.05.1983г.».

Жити Сергію Кисельову після написання цього листа залишалося один місяць та вісімнадцять днів.

Посмертно Сергій Анатолійович Кисельов нагороджений орденом «Червоної Зірки».

Тепер Южноукраїнська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 носить ім’я Сергія Кисельова. В місті проводяться змагання на Кубок Сергія Кисельова. Біля входу в нашу школу є меморіальна дошка, що нагадує про подвиг цього, здавалося б, такого звичайного хлопця. В музеї зберігаються речі Сергія.

Зі спогадів однокласників:

«Ми з Сергієм не тільки у були одному класі, але й разом любили море, морські подорожі. І разом, в один рік, вступили до Ізмаїльського морехідного училища… Добрий, чуйний, він завжди у нашій пам’яті». \ Ігор Сичьов

«Ми завжди разом відпочивали після занять в морехідному училищі. Сергій завжди був пустуном та вигадником. Цікаво та весело було з ним. Коли навіть тяжко було, він підтримував…». \ Сергій Куроп’ятников

1990 року в день радянської армії і військово-морського флоту на території першої школи № 1пройшов мітинг, присвячений відкриттю меморіальної дошки на честь випускника школи, воїна – інтернаціоналіста, який загинув в Афганістані, Сергія Кисельова. Урочисто зняли покривало з меморіальної дошки воєнрук школи, бувший афганець В. Титаренко, класний керівник Р.В. Дремлюга і першокласник Віталій Антощенко.