Правила дій при виявленні підозрілих та вибухових пристроїв

ДСНС України нагадує громадянам правила дій при виявленні підозрілих та вибухових пристроїв.

Шановні громадяни! У зв'язку з загостренням ситуації у Донецькій та Луганській областях, Державна служба України з надзвичайних ситуацій звертається до вас з проханням бути пильними та завжди пам’ятати основні правила дій при виявленні підозрілих та вибухових пристроїв під час новорічних свят.

Для того, щоб вирізнити вибухові пристрої з-поміж усіх інших, варто запам’ятати їхні характерні ознаки:

- предмети є незнайомими або незвичними для цієї обстановки чи території;

- наявність звуків, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), миготіння індикаторної лампочки;

- наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятора тощо);

- наявність розтяжки дротів, або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань;

- предмет може бути підвішений на дереві або залишений на лавці.

Найчастіше вибухові пристрої можна виявити у місцях масового перебування людей. Тому, якщо ви побачили підозрілий предмет на вулиці:

- негайно зателефонуйте до Служби порятунку за номером 101 або у відділення міліції за номером 102;

- попередьте перехожих про можливу небезпеку;

- очікуючи на прибуття рятувальників, огородіть чимось небезпечне місце та відійдіть від знахідки на безпечну відстань (100 м). Для огородження скористайся будь-якими підручними матеріалами: гілками, мотузками, шматками тканини, камінням тощо.

Якщо ви перебуваєте у громадському транспорті та інших місцях скупчення людей вам необхідно бути особливо уважними та дотримуватись таких правил:

- звертайте увагу на залишені сумки, портфелі, згортки чи інші предмети, у яких можуть бути заховані саморобні вибухові пристрої;

- у разі виявлення підозрілого предмета негайно кнопкою виклику водія, переговорним пристроєм чи іншим способом повідомте про знахідку водія чи правоохоронців;

- не відкривайте знайдені пакети чи сумки, не чіпайте їх та повідомте людей довкола про можливу небезпеку.

Категорично забороняється:

- торкатися предмету і пересувати його;

- користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух);

- заливати його рідинами, засипати грунтом або чимось його накривати;

- торкатися підозрілого пристрою та здійснювати на нього звуковий, світловий, тепловий чи механічний вплив, адже практично всі вибухові речовини отруйні та чутливі до механічних, звукових впливів та нагрівання.

Якщо лиха не вдалося оминути і стався вибух, дуже важливо не втратити контроль та не піддаватися паніці:

- спробуйте заспокоїтися та уточнити ситуацію;

- ні в якому разі не користуйтеся відкритим вогнем;

- зі зруйнованого приміщення слід виходити обережно, не торкаючись пошкоджених конструкцій та дротів;

- при задимленні обов’язково захистить органи дихання змоченою хусткою, шматком тканини чи рушником;

- по можливості та наявності необхідних знань і навичок надайте першу домедичну допомогу постраждалим;

‑ дочекайтеся прибуття представників аварійно-рятувальних служб та у подальшому дійте за їх вказівками;

- якщо вибух стався у громадському транспорті, вам необхідно, насамперед, виконувати всі команди водія чи команди, які оголошуються дистанційно.

Пам’ятайте! Одна з основних причин нещасних випадків, пов’язаних з вибуховими пристроями – грубе порушення елементарних правил безпеки. Знешкодити вибуховий пристрій або локалізувати вибух можуть лише підготовлені спеціалісти після виведення людей із небезпечної зони.

При виявленні підозрілого предмета, негайно повідомте про це Службу порятунку за номером 101 та правоохоронні органи за номером 102.

Про заходи безпеки на можливі ризики виникнення надзвичайних ситуацій, терористичних актів, диверсій, мінування 

Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти 

Про затвердження Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися із здобувачами освіти під час освітнього процесу 

В Зінівській гімназії підписано акт на функціонування найпростішого укриття

Лист МОН № 274 від 28.03.2022 року "Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні"

Лист МОН №1/3472-22 від 16.03.2022 року "Про виконання Указу Президента України Володимира ЗЕЛЕНСЬКОГО від 16.03.2022 року № 143/2022"

Лист МОН № 1/3872-22 від 04.04.2022 року "Про методичні рекомендації "Перша психологічна допомога. Алгоритм дій""

Лист МОН № 232 від 28.02.2022 року "Про звільнення від проходження державної підсумкової атестації учнів, які завершують здобуття початкової та базової загальної середньої освіти, у 2021/2022 навчальному році"

Розпорядження СУМСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ВІЙСЬКОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ № 100-ОД від 24.03.2022 року "Про заборону відвідування населенням лісів і в'їзду до них транспортних засобів та іншої техніки на час дії правового режиму воєнного стану"

Плакати з безпеки життєдіяльності під час військового стану

Правила поведінки дитини в цифровому просторі

Безпека життєдіяльності дітей під час літніх канікул

Чудова пора – літо! Тут і захоплюючі подорожі з рідними, і веселі ігри з друзями в таборах відпочинку. А ще – цікаві пригоди під час прогулянки або риболовлі, несподівані зустрічі. Відпочинок влітку завжди йде на користь, якщо не трапляється надзвичайних пригод. І всюди на відпочиваючих, за їхню необережність, чатує небезпека. Як не прикро, але саме під час літнього сезону у нещасних випадках гине велика кількість дітей і дорослих. Щоб відпочинок не приніс нам небажаних проблем ми маємо подбати про свою безпеку, причому заздалегідь.

Ось цілий комплекс правил безпеки під час літнього відпочинку:

1.  Безпека дітей на воді.

Майже всі дитячі оздоровчі табори розміщені біля водойм (море, озеро, річка, штучні водойми), тому що відпочинок біля води приємний та корисний. На жаль, не всі діти вміють плавати та дотримуються правил поведінки на воді. Діти повинні чітко усвідомити, що робити і як надати першу допомогу при виникненні надзвичайної ситуації.

Чого не слід робити:

- запливати за огороджувальні буї та купатися без нагляду;

- залізати на технічні та попереджувальні знаки, буї та інші пред­мети та стрибати у воду з них, або де невідомі глибина та стан дна;

- організовувати у воді ігри, пов'язані із пірнанням та захватом тих, хто купається та подавати обманні сигнали тривоги заради жарту;

- забруднювати і засмічувати водойми та територію пляжів;

- використовувати для плавання автомобільні камери, надувні ма­траци, лежаки, дошки;

використовувати моторні, вітрильні, веслові човни, інші гребні і мо­торні плавзасоби, водні велосипеди, швидкісні моторні плавзасоби, водні мотоцикли у зонах пляжів, у громадських місцях купання при відсутності буйкового огородження пляжної зони.

Що слід робити:

Коли вже трапилося лихо і хтось тоне - слід швидко витягнути потерпілого з води. Але робити це слід лише в тому випадку, коли ви це можете зробити, інакше існує загроза потонути разом. Якщо ви не впевнені у своїх силах - гукайте на підмогу. До прибуття лікарів “швидкої допомоги” надайте першу допомогу.

правила першої допомоги при утопленні:

◄почистіть порожнину рота і глотку утопленого від слизу, мулу та піску;

◄переверніть потерпілого на живіт, перегніть через своє коліно, щоб голова звисала вниз і кілька разів надавіть на спину. Дитину просто припідніміть за ноги;

◄проводьте штучне дихання і зовнішній масаж серця до відновлення серцебиття і самостійного дихання;

◄доставте потерпілого до лікувального закладу.

2.  Надання допомоги при сонячному та тепловому ударі.

Літо у розпалі – і особливо щедре воно на ультрафіолетові промені. Але його “ласки” треба уникати, аби не отримати опіків шкіри та теплового чи сонячного удару. Особливо обережними будьте на воді, тому що промінь, віддзеркалений від неї, легко призводить до опіків губ, вух, слизової оболонки носа, підборіддя.

Тепловий удар виникає у разі тривалого перегрівання організму, особливо при підвищеному фізичному навантаженні. Це може статися у походах, на дачних ділянках, при носінні щільного одягу в спеку, під час роботи в приміщенні з високою температурою, в умовах підвищеної вологості і за недостатнього провітрювання.

Що слід робити:

- ходити у кепі з довгим козирком, у сонцезахисних окулярах та в світлому одязі з натуральних тканин;

не приймати сонячних ванн на голодний чи повний шлунок;

по можливості якнайбільше перебувати у затінку;

засмагати слід вранці до 11 години або після 16 години ввечері;

користуватися захисними кремами;

вмиватися кілька разів на день – бажано мінеральною водою.

Як розпізнати перші ознаки (сонячного та теплового удару):

з’являється різка втома, слабкість, головний біль, запаморочення, біль у ногах, спині, нудота, блювота, шум у вухах, потьмарення в очах, посилене дихання, кровотеча з носа, а можливо й втрата свідомості. Якщо в цей час потерпілому не надати нагальної допомоги, він може загинути в щонайближчі години від зупинки дихання та кровообігу. При опіках – почервоніння шкіри.

Як допомогти (при сонячному та тепловому ударах):

- потерпілого перенести у затінок і звільнити його тіло від одягу;

- змочити прохолодною водою голову та груди, на ділянку паху та під пахвами покласти шматки тканини, змоченої водою;

за необхідності зробити штучне дихання і дати кофеїн, а за наявності головного болю - анальгін;

викликати швидку допомогу;

покласти потерпілого на спину. Якщо є позиви на блювання, потерпілий має лежати на боці;

до приїзду лікаря треба боротися за життя потерпілого. Для виведення зі стану непритомності потерпілому дають понюхати нашатирний спирт. Намагатися знизити температуру тіла, для чого потрібно накрити потерпілого вологою тканиною, увімкнути вентилятор.

Як допомогти (при опіках):

не змащуйте тіло ніякими речовинами (кремами, мазями, за винятком лікувальних);

поверхню опіку потрібно закрити сухою стерильною пов’язкою.

Чого не слід робити:

У спеку пити солодких газованих напоїв – вони спричиняють набряки, молока - посилює спрагу, вина – зневоднює організм. Зловживати їжею.

3.  Допомога при укусах комах, кліщів, змій.

Загрозу для здоров’я дітей, особливо для тих, хто потерпає від алергії, становлять оси (шершень, звичайна оса) і бджоли, змії, кліщі. При їхньому жаленні під шкіру вприскується отрута, від якої може виникнути місцева або загальна реакція.

Ступінь отруєння після укусів бджіл залежить від кількості одночасних укусів, місця ураження та індивідуальної реакції організму до бджолиної отрути. Найнебезпечнішими є укуси ротової порожнини.

Місцева реакція добре відома кожному, кого хоч раз ужалила бджола або оса: сильний біль, сверблячка і печіння, почервоніння і набряк.

Що слід робити (при укусах комах):

видалити по можливості жало разом з отруйним мішечком, підчепивши нігтем, пінцетом, голкою;

промити ранку етиловим чи нашатирним спиртом;

прикласти до цього місця шматочок цукру, що сприяє витяганню отрути з ранки і перешкоджає розвитку набряку або льоду для зменшення болю;

дати випити міцного і солодкого чаю;

Кліщі. Ці приставучі і кусючі носії кліщового енцефаліту найбільш активні у весняно-літній період. Для попередження цього захворювання при лісових прогулянках, збирання ягід, грибів, необхідно дотримуватись найпростіших запобіжних правил:

одяг повинен надійно закривати тіло;

штани – заправлені у шкарпетки, на ногах – чоботи або щільно зав‘язані черевики;

куртку наглухо закривають і заправляють у штани, обшлаги повинні щільно облягати кисті рук;

комір і манжети можна змастити камфорною олією;

вуха і волосся потрібно закрити косинкою або беретом;

можна застосовувати засоби відлякування комах, так звані репеленти: крем “Тайга”, лосьйон “Ангар”, аерозоль “ДЕТА”.

Після повернення з лісу необхідно уважно оглянути одяг і тіло. Особливо уважно потрібно оглянути голову, шию, відкриті ділянки шкіри. Кліщі, які присмоктались, мають вигляд малопомітних чорних плямок, їх важко відрізнити від природних утворень на шкірі.

Що слід робити:

кліщів, що присмокталися, треба видалити (для цього шкіру навколо кліща змащують ефіром, бензином, після цього паразит виходить самостійно);

ранку потрібно змазати розчином йоду;

вилучених кліщів спалити;

якщо при видаленні кліща голівка його відірвалась і залишилась в товщі шкіри, потрібно звернутися в медичну установу для видалення голівки.

Що слід робити (при укусах змій):

слід створити всі умови для негайного введення сироватки;

забезпечити потерпілому нерухомість, оскільки надмірні рухи сприяють швидкому проникненню отрути в кров;

звільнити кінцівки від взуття, шкарпеток, браслетів для попередження набряків;

не перетягувати гумовим джгутом кінцівку вище місця укусу, бо це може призвести до порушення кровообігу в ураженій ділянці;

не надрізати краї рани, не відсмоктувати з неї кров, бо через пошкодження слизової оболонки ротової порожнини отрута може швидко потрапити у кров;

- дати випити значну кількість рідини (води, кави, чаю).

4. Рекомендації щодо надання допомоги при втраті орієнтації у лісі.

Що слід робити (коли заблукали):

зберігати спокій та уникати паніки;

пригадати останню прикмету на знайомій частині шляху і постаратися простежити до неї дорогу.

Прислухатися. При відсутності знайомих орієнтирів, стежок і доріг виходьте "на воду" - униз за течією. Струмок виведе до ріки, ріка - до людей. Якщо орієнтирів немає, залізьте на найвище дерево - погляд з висоти допомагає краще зорієнтуватися.

Пам'ятати! Діти повинні знати, що вони не будуть покарані за те, що заблукали. Були випадки, коли діти ховалися від шукачів через те, що боялися бути покараними.

Навчайте дітей, що необхідно вибрати велике дерево (або якийсь інший об'єкт) біля примітного місця і знаходитися там. Повідомте дітей про необхідність кричати на шуми, що лякають їх. Якщо це звірі, вони злякаються та підуть геть. Це також допоможе швидше знайти тим, хто буде їх шукати.

Чого не слід робити:

пити воду з річок та озер. Найбільш надійні джерела води - струмки. Поблизу місць, де ви побачите мертвих рибу чи тварин, взагалі не можна навіть мити руки;

затримуватися біля поламаних дерев. Вони спираються одне на одне і можуть впасти, особливо під час вітру;

ходити біля боліт. Болотною водою також не можна користуватися. Поблизу болота, як правило, водиться багато гадюк;

- контактувати із дикими тваринами. У людей і тварин (олень, лисиця) близько 150 спільних хвороб. Тварини нападають на людину, якщо вони поранені, перелякані несподіванкою або захищають своє потомство. При явно агресивному поводженні тварин можна використовувати як засіб захисту вогонь або стукати палицею по дереву;

залишати їжу у вашому наметі або поряд з місцем вашого відпочинку;

- ховатися під високими деревами та залишатися на галявині під час зливи з блискавкою, бо блискавка може вдарити у найвище місце.

5. Надання допомоги при ураженні блискавкою.

Влітку часто гримлять грози і блискають блискавиці. Ураження блискавкою не дуже часте явище. Але від нього ніхто не застрахований.

Чого не слід робити:

- ховатися під деревами (особливо тими, що стоять окремо). Найбільш небезпечні дерева – це дуб, тополя, ялина, сосна. Рідко блискавка б’є в березу і клен, майже ніколи - у чагарник;

стояти прямо на відкритому просторі, (блискавка б’є в найвищу точку на місцевості);

лягати на землю (таким чином ви підставите все тіло під удар блискавки), краще присісти навпочіпки в суху яму чи траншею, обхопивши ноги руками;

бігти, їхати на велосипеді, купатися;

- перебувати поруч з металевими предметами, торкатися металевих споруджень, дротяної огорожі, тримати в руках довгі чи металеві предмети, (вудки, парасольки);

- стояти біля відчиненого вікна.

Що робити:

потерпілого слід роздягнути;

облити голову холодною водою та обгорнути мокрим холодним простирадлом;

- якщо людина ще не опритомніла, треба зробити штучне дихання “рот у рот”, а при зупинці серця – непрямий масаж, поверхню опіку закрити пов’язкою та якнайшвидше викликати медичну допомогу або відправити до лікарні, не забуваючи, що в будь-який момент може наступити зупинка дихання і серця.

Навіть якщо людина опритомніла, у неї можуть виявитися серйозні ушкодження внутрішніх органів.

Чого категорично не можна робити:

закопувати в землю, бо такий намір не просто марний, а й небезпечний (це відтягує не тільки застосування справді ефективних засобів допомоги – ви можете просто вморити потерпілого, якщо він наковтається землі).

6.  Надання допомоги при харчовому отруєнні.

Літом достигає безліч фруктів, овочів і є можливість вдосталь поласувати різною смакотою. Для того ж воно і літо! Але саме влітку вершина харчових отруєнь досягає апогею.

Що слід робити:

- завжди дотримуватися правил особистої гігієни;

- звертати увагу на доброякісність продуктів харчування, виконувати правила їхнього зберігання;

- ретельно мити овочі і фрукти;

- випити багато рідини, щоб викликати блювоту;

- випити активованого вугілля;

- покласти хворого в ліжко, зігріти, дати теплого слабкого чаю;

- викликати лікаря або “швидку допомогу”.

7.  Надання першої допомоги при отруєнні рослинами.

Важливо пам’ятати, що діти мають звичку гризти різноманітні травинки. І немає гарантії, що випадково зірвана травинка не отруйна. Отруйні рослини зустрічаються скрізь: в лісі, в полі, на луках. Тому при зборі дарів природи треба бути обачним і пам'ятати про небезпеку, яку можуть заховати у собі приємні на вигляд та смак рослини. Тут слід запам'ятати правило: “Не знаєш – не бери до рук”.

Чого не слід робити:

куштувати невідомих ягід, травинок, рослин, грибів;

знищувати отруйні рослини, тому що їх використовують в медицині, вони є ліками для тварин і птахів.

Що робити:

дати випити багато води, щоб викликати блювання;

негайно звернутися до лікаря, вкласти потерпілого в ліжко.

Однією з найважливіших вимог, є дотримання правил пожежної безпеки.

1) Пожежі часто виникають через такі причини:

несправність або неправильна експ­луатація електрообладнання, газових плит, електричних побутових приладів;

увімкнення в одну розетку декількох побутових приладів великої потужності;

несправність електропроводки;

сушіння речей над газовою плитою;

—користування саморобними елект­ричними обігрівальними приладами, запа­лювання хлопавок і бенгальських вогнів по­близу хвої;

—несправна або залишена без догляду побутова електротехніка;

—необережне поводження з вогнем;

ігри з вогнем;удари блискавки;

збереження легкозаймистих матері­алів та речовин;

витік газу;

використання піротехніки.

Правила поведінки при пожежі:

подзвонити до служби 101 (якщо це можливо);

повідомити повну адресу, що горить, свій телефон, прізвище, ім'я та по батькові, скільки поверхів у будинку, якщо ви знаєте - як до нього під'їхати;

вікна відкривати не можна, адже ки­сень посилить полум'я;

негайно вийти з приміщення, поклика­ти дорослих;

негайно евакуювати дітей з приміщень;

з висотного будинку не біжіть сходами вниз, якщо зайнялося внизу, а рятуйтеся на даху, використовуйте пожежну драбину.

Щоб уберегти органи дихання від чадно­го газу, слід пробиватися до виходу попов­зом, бо внизу менше диму, накрити голову шматком мокрої тканини або пальтом.

3) Основні правила пожежної безпеки в лісі.

Причинами пожежі в лісі можуть стати блискавка або засуха, але основною причи­ною виникнення пожеж у лісі є необе­режність людини. Пам'ятайте, що украй не­безпечно:

- кидати палаючі сірники, недокурки;

палити суху траву;

розводити вогнища;

залишати в лісі промаслені або просо­чені іншою горючою речовиною шматки тка­нини.

Щоб запобігти пожежі рекомендуємо такі правила поведінки в лісі:

- багаття розпалювати дрібними сухими сосновими і ялиновими гілками, корою, недогарком свічки, трісками тощо.

розводити багаття в лісі тільки в спе­ціально передбачених для цього місцях;

перед тим як розпалювати багаття, звільніть місце для нього від нагромаджен­ня сушняку, сухої трави або ж обкопайте місце навколо багаття невеликим рівчаком;

під час дощу багаття розводити під на­криттям з брезенту або плащ-накидки. У суху погоду навколо багаття прибирати суху траву, мох, хвою, щоб запобігти пожежі;

перед сном багаття гасять і заливають водою. Якщо потрібно зберегти вогонь, то на ніч призначають чергового або засипа­ють багаття попелом;

після відпочинку обов'язково загасіть вогонь, залийте ба­гаття водою, якщо її немає, то розгребіть го­ловешки та подрібніть великі вуглини;

не лягайте відпочивати біля багаття - це небезпечно, ви можете обгоріти або й задихнутися;

якщо побачите десь покинуте багаття, яке розгорілося, - знайдіть можливість по­відомити за телефоном "101" або "112".

Категорично забороняється розводи­ти багаття на торфовищі.

Попередження отруєння грибами.

Збирання грибів – це справа не тільки цікава, але й серйозна. Гриби поділяються на групи: їстівні, умовно їстівні та отруйні. До першої групи належать, скажімо, білі, підберезники, підосичники, маслюки, моховики, печериці, до другої – зморшки, грузді, вовняки, валуї, до третьої – бліда поганка. мухомори, опеньок несправжній, гірчак.

Серед отруйних грибів найнебезпечніший – бліда поганка. Вона росте в листяних лісах під дубами, кущами ліщини, рідше – у хвойних від початку літа до пізньої осені. Часто бліду поганку плутають із зеленою сироїжкою, печерицями. Щоб не помилитися, слід пам’ятати, що основа ніжки у блідої поганки бульбовидної форми, з набряками та залишками мішковидного покривала. Той факт, що бліда поганка отруйна, відомий всім. Але мало хто знає, що небезпечними є й спори, які вітер може занести на рослини. Тому не слід збирати гриби, ягоди, траву, що ростуть поряд з блідою поганкою.

Перш ніж іти з кошиком до лісу, треба добре знати, які з грибів можна збирати, а які ні. Тому надаємо вам рекомендації:

не збирайте гриби поблизу транспортних магістралей, на промислових пустирях, колишніх смітниках;

невідомі, особливо з циліндричною ніжкою, в основі якої є потовщення, оточене оболонкою;

ніколи не збирайте пластинчаті гриби, бо отруйні інколи маскуються під них;

шампіньйони (печериці), у яких пластинки нижньої поверхні капелюшка білого кольору;

не порівнюйте зібрані чи придбані гриби зі зображеннями в різних довідниках, бо вони не завжди відповідають дійсності;

не куштуйте сирі гриби на смак;

ще раз перевірте вдома гриби.

Шановні дорослі та діти, пам'ятайте, щоб не трапилось біди під час літніх кані­кул та відпусток необхідно чітко дотри­муватись правил безпеки життєдіяль­ності. Батьки, ви відповідаєте за безпе­ку ваших дітей, тож інформування дітей з приводу небезпечних ситуацій - як їм запобігти, та як допомогти собі, коли не­приємність таки трапилась, завдання не тільки педагогів та вихователів, а й без­посередній Ваш обов'язок. Тож, шановні дорослі, згадайте про відповідальність за життя юних громадян нашої Держа­ви і розкажіть хоча б найелементарніші правила безпечної поведінки у такому небезпечному світі. Пам'ятайте про на­слідки недбалого поводження з вогнем, іграми на воді, у лісі й горах, на дорозі.