Методична робота

                   Всеукраїнська науково-практична онлайн-конференція "Безпечний інтернет в освіті: кібербезпека та медіаграмотність педагога" (10.09.2025) 

Педагоги прийняли участь у тематичному івенті  «Соціалізація дітей молодшого дошкільного віку в період адаптації в умовах безпекових загроз» (10.09.22025)

Педагоги прийняли участь у конференції педагогічних працівників закладів/установ освіти 

Великописарівської селищної ради (27.08.2025)

Онлайн - зустріч працівників закладів дошкільної освіти та структурних підрозділів " Можливості ШІ для  розвитку  творчості та індивідуального підходу до дітей" (25.08.2025)

                                   Онлайн-зустріч вихователів з фахівцями  ІРЦ на тему "Сенсорна інтеграція" (30.04.25)

15.04.2025 року  педагоги прийняли участь в обласній педагогічній студії  "Психоемоційне благополуччя дитини дошкільного віку в умовах сьогодення" 

                          15.04.2025 року відбулася онлайн-зустріч педагогів з психологом Центру професійного розвитку  

на тему "Ресурсне мистецтво"

          02.04.2025 року педагоги закладу взяли участь у онлайн-тренінгу, присвяченому збереженню ментального здоров’я. 

 Спікерка – Терентьєва Олена Миколаївна, директорка Ліцею №17 Олександрійської міської ради Кіровоградської області, психологиня-тренерка.

27 березня 2025 року педагоги закладу прийняли участь в обласному семінарі на тему «Моніторинг розвитку дитини (організація та проведення в закладах дошкільної освіти)»

14 березня відбулася зустріч вихователів з практичним психологом закладу

 12 березня 2025 року педагоги закладу долучилися до зустрічі на тему "Формування логіко-математичної компетентності дошкільників за допомогою дидактичних ігор" , проведеного Центром професійного розвитку педагогічних працівників ГМР. 

                                                              Онлайн-зустріч вихователів з фахівцями ІРЦ (28.02.2025)

5 лютого 2025 року відбулася онлайн- зустріч педагогів з з фахівцями Центру професійного розвитку на тему  "Організація дистанційної освіти дітей дошкільнного віку"

20 січня 2025 року педагоги закладу долучилися до вернісажу педагогічних ідей «Музично-творча діяльність як ефективний метод формування мистецьких уподобань дошкільників», проведеного Центром професійного розвитку педагогічних працівників ГМР. 

09.01.2025  відбувся тренінг з вчителькою благодійного фонду «Трохи вогню», очільницею онлайн-центру «Світанок» Гуковою В. Е. на тему «Як говорити з дітьми про Це- статеве виховання як шлях до розуміння свого тіла» 

 Онлайн - зустріч  педагогічних працівників з фахівцями Центру професійного розвитку  "Дошкільна освіта в умовах воєнного стану. Проблема, шляхи вирішення" (26.12.2024)

 Онлайн-зустріч вихователів з фахівцями ІРЦ (22.11.2024)

      Вихователі закладу брали участь в обласній методичній майстерні "Педагогіка гри у ЗДО" 

26.12.2023 року на базі закладу відбувся майстер-клас з педагогічними  працівниками закладів дошкільної освіти та дошкільних підрозділів в змішаній формі на тему: "Слова, що лікують"

                        Атестація педагогічних працівників ЗДО "Ромашка" і ЗДО "Оленка"

                             "Педагогічний куферок" за участі представників КУ ЦПРПП

     Функції методичної служби 

 Інформаційна: Вивчення та накопичення інформації про стан та результати професійної діяльності педагогів; підвищення кваліфікації педагогічного персоналу; підвищення якості педагогічного процесу; узагальнення позитивного досвіду педагогів; поповнення банку педагогічної інформації про найбільш актуальні проблеми розвитку дошкільної освіти, про новітні досягнення науки та практики; широке впровадження інформаційних технологій; встановлення контактів зі ЗМІ, різноманітними установами та організаціями для розповсюдження інформації про діяльність ДНЗ.

 Навчальна: Здійснення ознайомлення педагогічного персоналу з новими освітніми програмами та технологіями; ознайомлення зі стандартами дошкільної освіти України; здійснення ознайомлення педагогічного персоналу з законодавчими, нормативними документами в галузі освіти; організація та проведення семінарів, практичних занять, консультацій, відкритих заходів з використанням активних методів.

 Контрольно-діагностична: Моніторинг якості педагогічного процесу; застосування методів психолого-педагогічної діагностики в процесі вивчення стану освітньо-виховного процесу; аналіз інноваційного досвіду педагогічного персоналу; узагальнення отриманих результатів.

 Корекційно-прогностична (плануюча): Здійснення планування перспективних та поточних заходів ( річний, місячний, календарний плани)

 Організаційна: Організація та участь в педагогічних радах, педагогічних годинах, батьківських конференціях тощо; організація методичних об’єднань, творчих груп та міні-проектів; організація самостійної роботи педагогів з підвищення професійного рівня; організація роботи з батьками дітей та соціальними партнерами; направлення педагогів на курси підвищення кваліфікації.

 Дослідницька: Планування заходів на основі аналізу стану освітнього процесу та запитів педагогів з урахуванням нових тенденцій в розвитку освітніх технологій; вивчення та розповсюдження інноваційного досвіду та авторських технологій.

 Комунікативна: Усвідомлення особистої та соціальної значимості діяльності; реалізація гуманістичної парадигми в педагогічній діяльності; встановлення ділових контактів з учасниками педагогічного процесу, з соціальними партнерами.

 Виховна (мотиваційно-стимулююча): Стимулювання творчої діяльності педагогів; виявлення потенціалу педагогів; стимулювання підвищення професійної кваліфікації; мотивування на використання особистісно-орієнтованої моделі виховання, на емпатію з дітьми, прояв любові та розуміння.

 Методична робота з кадрами

Завдання методичної роботи на 2024-2025 н. р. 

-     вивчення та розвиток компетентності кожного вихователя;

-    стимулювання творчого потенціалу, формування навичок самостійного аналізу власної педагогічної діяльності;

-     підвищення соціально-психологічної культури вихователів;

-     вдосконалення педагогічної майстерності;

-     формування творчої особистості педагога;

-     розвиток спеціальних професійних умінь та навичок.

  Заклад дошкільної освіти "Ромашка" у 2024-2025 н.р. працює  за  програмою розвитку дитини дошкільного віку «Дитина» 

                Інноваційні технології, які впроваджують у свою роботу наші педагоги

  Метою державної Національної програми "Освіта" ("Україна ХХІ ст.") є виведення освіти в Україні на рівень розвинутих країн світу, що можливо лише за умов відходу від авторитарної педагогіки і впровадження сучасних педагогічних технологій. Саме цим зумовлена зараз увага педагогів, методистів до інновацій.

 Термін "інновація" означає оновлення процесу навчання, який спирається, головним чином, на внутрішні фактори. Запозичення цього терміна пов'яза­не з бажанням виділити мотиваційний бік навчання, відмежуватися від чер­гових "переможних методик", які за короткий час повинні дати максималь­ний ефект незалежно від особливостей класу та окремих учнів, їхніх бажань, здібностей тощо.

 Поняття "технологія" виникло у світовій педагогіці також як протиставлен­ня існуючому поняттю "метод". Недолік методу полягає в його негнучкості та статистичності. Широкого поширення термін "технологія" ("технологія в освіті") набув у 40-х рр. і був пов'язаний із застосуванням нових аудіовізуальних за­собів навчання. У 60-х рр. поняття "технологія освіти" розглядалося під кутом зору програмного навчання і використання обчислювальної техніки у навчанні.

  З початку 80-х рр. все більше вживається термін "педагогічні технології". У визначенні Їхньої суті немає єдиного погляду: одні розуміють це як певну систе­му вказівок щодо використання сучасних методів і засобів навчання; інші ­ цілеспрямоване застосування прийомів, засобів, дій для підвищення ефективності навчання; треті - цілісний процес визначення мети, обгpунтування плану і про­грами дій та навчальних методів. Кожний з цих підходів має право на існування, бо охоплює різні сторони навчального процесу. Тому існує велика кількість педаго­гічних технологій.

   Отже, "інноваційні технології - це цілеспрямований системний набір при­йомів, засобів організації навчальної діяльності, що охоплює весь процес на­вчання від визначення мети до одержання результатів. Система грунтується на внутрішніх умовах навчання. Тому "педагогічні технології" пов'язані з ідеями і досвідом психології, соціології, системного аналізу тощо.

  Педагогічна технологія - це цілеспрямована система. Ми звикли до ви­значення мети навчання, виходячи з комплексного підходу поєднання освіт­ньої і виховної мети. Останнім часом особлива увага при­діляється розвиткові творчих здібностей учнів. Найбільш поширеним є когнітивний та гуманістичний підходи.

Інноваці́йні техно́логії — радикально нові чи вдосконалені технології, які істотно поліпшують умови виробництва або самі виступають товаром. Зазвичай мають знижену капіталомісткість, характеризуються більшою екологічністю й меншими енергопотребами (Вікіпедія).

Педагогіка М. Монтессорі

(“Будинок вільної дитини”)

Автор – Монтессорі М.

Суть технології. Створення предметно-просторового середовища, у якому дитина зможе найповніше реалізувати свої природні здібності та задатки. Діяльність дитини повинна бути вільною та самостійною. Педагог використовує у роботі самонавчальні засоби – матеріали, з якими вихованець працює, наслідуючи педагога, діючи за зразком, а потім самостійно приступає до їхнього виконання. Індивідуалізація розвитку дошкільників реалізується через взаємодію з матеріалами, з урахуванням права вибору дітей, природних потреб та вікових особливостей.

Методика розвитку творчих здібностей на заняттях з малювання

Автор – Шульга Л.

Суть технології. Діти зображають навколишнє тільки після емоційних зустрічей з ним у процесі спостереження, розгляду картин, слухання музики, читання, розповідання. Головне завдання організації зображувальної діяльності – виховання естетичних почуттів, а допоміжне – навчання технічним прийомам. Чим більше органів чуття беруть участь у сприйманні навколишнього, тим повнішими будуть уявлення, глибшим – пізнання.

Спадщига В. Сухомлинського

Автор – В.Сухомлинський.

Суть технології. Основоположною у науково-теоретичних працях і практичному досвіді В.Сухомлинського є його філософсько-педагогічна система ідей та поглядів на дитину як на найвищу цінність. Педагогіка В.Сухомлинського – це педагогіка серця, дитиноцентризму й толерантності, яка базується на ідеї наближення навчально-виховного процесу до природи конкретної дитини.Педагог створив таку психолого-педагогічну систему, в якій усе зосереджено навколо дитини-людини, це педагогіка, побудована на утвердженні тієї філософської істини, що освіта, виховання й розвиток людини мають передбачати, передусім, утвердження гармонії розуму й серця. Уроки мислення сприяють розумовому, мовленнєвому, духовному розвитку дошкільнят і вихованню в них ціннісного ставлення до природи. Діти вчаться розуміти й любити її, починають дивитися на неї іншими очима, стають активними її захисниками. Розроблені педагогом основні норми моральної вихованості для дітей ґрунтуються на творчому використанні багатого потенціалу загальнолюдських моральних цінностей і є складовою частиною його цілісної педагогічної системи.

  Впровадження педагогами  дошкільного навчального закладу «Ромашка» передового педагогічного розвитку та інноваційних технологій.

 Педагоги активно впроваджують у роботу з дошкільниками педагогічний досвід з питань екологічного виховання, розвитку творчих здібностей дітей, сенсорного розвитку вихованців.

Мокієнко Л.М. -  педагогічна спадщина В.Сухомлинського.

Воскобойник О.І. - розвиток творчих здібностей в образотворчій діяльності (Шульга Л.)

Скоркіна С.М. - народознавство в дошкільному закладі.. 

Використання інноваційних технологій в роботі з дошкільниками

У побудові дидактичної моделі педагогічної роботи важливо опиратися на наявні у дітей знання, а не нав'язувані їм готової інформації згідно наших програм та планів. Поняття «розум» та «інформованість» не є тотожними.

Великий обсяг інформації отримуваної в готовому вигляді дитиною не обробляється, а лише підштовхує її до «інтелектуального споживацтва». Дитина при репродуктивному способі навчання отримує досвід набуття знань без зусиль, в готовому вигдяді. І не отрмимує досвіду здобуття знань самостійно в ході використання вже набутих нею знань. Завдяки розмірковуванню, порівнянню та аналізуванню.

Крім того, науковці стверджують, що якщо ми чуємо - засвоюємо лише 15 % знань, якщо бачимо - 35%, а якщо пробуємо - до 90% інформації. При репродуктивному способі навчання у дитини розвивається лише пам'ять - і то зазвичай лише короткочасна. А при проблемному способі навчання - весь арсенал мислительних операцій.

Беручи до уваги вищевикладене, перехід до новітніх технологій навчання дітей є неминуючим. Тому що потік інформації з кожним роком збільшується у геометричній прогресії. І ми не можемо вже дати усю інформацію дітям. А значить, маємо лише навчити дитину здобувати нові знання за допомогою мислення та сучасних методів навчання - комп'ютера, телевізора, книг тощо.

Принцип спільних проектів - допомогти дітям відчути життєву потребу в знаннях, як умову їхньої життєдіяльності. Мотивація дитячої діяльності має бути для них зрозумілою.

Принцип партнерства - не «над», а «разом». Головне завдання вихователя не «вкладати в голови» а навчити. Якщо вихователь - лектор, віщун - це монологічний тип навчальної комунікації. А вона має бути на сучасному етапі діалогічною. Вихователь і діти - партнери. Вихователь допомагає дітям опанувати спосіб інтелектуальних та інших дій.

Принцип активної участі кожного у спільній справі. Задовольняючись загальним позитивним результатом, педагоги подекуди ігнорують той факт, що досягається цей результат завдяки активності малої частки групи дітей. Інші - пасивно спостерігають. Потрібно так організувати навчальний процес, щоб кожній дитині знайшлося посильне завдання і щоб успіх залежав від усіх.

Принцип активного залучення сім'ї до освітнього процессу в дошкільному закладі. Педагогічна культура великої кількості батьків залишається на дуже невисокому рівні. Активно залучаючи батьків до участі в навчальному процесі, вихователі мають змогу в толерантній формі надати рекомендації яким чином треба вчити малят. Це можна зробити у вигляді проведення «днів відкритих дверей». Проведення родинних свят, вікторин, конкурсів, виставок та розваг. А також підготовки дітей вдома до заняття в дошкільному закладі, коли вихователь в садку ставить завдання і діти з батьками ввечорі мають «здобути знання» про життя тварин на Півночі, наприклад. Кожна дитина про якусь одну тварину. А назавтра - діти приходять до дитячого садка і розповідають один одному про те, що дізналися. А вихователь, тільки доповнює їх відомості та систематизує їх. Допомагає складно розповісти про те, що діти дізналися.

Використання знайомих нам інноваційних технологій не є протиставленням тому, що ми робили раніше. Елементи цих досвідів мають доповнити та удосконалити процес навчання дітей і сприяти підвищенню ефективності навчання дошкільнят. Ми повинні пам'ятати, що передовий досвід - це не є догма, а лише підказка в якому напрямку ми можемо рухатися у справі удосконалення навчального процесу.

І нормально, коли у одного вихователя краще виходить використання одного досвіду, а у іншого - іншого досвіду. А третій вихователь - досвідчений та творчий - лише отримує поштовх до власної творчості та створення власного досвіду чи технології.

Навчальний процес, як і вся діяльність педагога - це щоденна творчість та знаходження нових методів впливу на дитину. Грамотний та творчо налаштований педагог завжди знайде можливість на базі традиційних методів навчання, які роками давали йому високі показники знань дітей, знайти шляхи підвищення ефективності своєї роботи завдяки використанню новітніх технологій, досвідів та методів в роботі.

  Педагогічна діяльність не може бути однозначною й завжди пропонує гнучку шкалу вирішень, зумовлених багатьма обставинами. Такий погляд на неї відкриває простір для творчості та новаторства, для народження передового досвіду й збагачення педагогічної науки завдяки його вивченню та узагальненню.

В Україні чимало вихователів і колективів дошкільних закладів мають вагомі набутки й цікаві ідеї, апробовані системи роботи з дошкільнятами в різних напрямках.

То що ж вважається передовим педагогічним досвідом?

  Педагогічний досвід – це сукупність знань, умінь та навичок педагога, здобутих ним на основі власної освітньо-виховної роботи. Тривала практика діяльності дитячих закладів та методичних кабінетів свідчить про наявність двох основних напрямків у вивченні та узагальненні цього досвіду.

 Перший напрямок – ознайомлення з досвідом, який уже склався в дитячому садку, узагальнення та поширення його. Другий напрямок – організація поглибленої роботи, щоб віднайти нові, ефективніші методи та прийоми, які допоможуть успішніше розв'язувати завдання, поставлені перед дошкільним закладом. Обидва зазначені напрямки не виключають один одного, а взаємно доповнюють, тим більше, що поглиблена робота часом триває кілька років.

 Поняття "передовий педагогічний досвід" вживається у двох значеннях. У широкому значенні мається на увазі висока майстерність вихователя, така його практика, яка зумовлює високий педагогічний результат. Власний досвід педагога може й не містити чогось справді нового чи оригінального, проте він ґрунтується на успішному застосуванні визначених сучасною наукою принципів та методів і може слугувати зразком для тих вихователів, які ще не оволоділи належним чином фаховою майстерністю. А отже, його варто поширювати.

 У вузькому значенні під передовим досвідом розуміють лише таку педагогічну практику, якій властиві видимі елементи творчого пошуку й оригінальності, тобто те, що іншим словом називають новаторством.

 Слід мати на увазі, що не можна обмежуватися лише тим передовим досвідом, який виникає в дошкільних закладах стихійно. Його слід дбайливо плекати. Завдання місцевих відділів освіти та методичних служб – стимулювати організацію передового педагогічного досвіду в різних дитячих садках, спрямовувати вихователів на дослідження нових ефективних методів та прийомів роботи з дошкільнятами.

Основні вимоги щодо організації досвіду

  Першою вимогою є постановка всієї роботи в дошкільному закладі у цілковитій відповідності з обраною ним програмою виховання. З якого б окремого питання не працював вихователь, він має неухильно виконувати програму з усіх видів дитячої діяльності. Аж ніяк не можна проводити дослідження з обраної теми за рахунок інших розділів освітньо-виховної роботи – це лише зашкодить справі.

  Друга вимога – слід не перевантажувати дітей задля здійснення дослідницьких завдань. Про позитивні результати дослідної роботи можна говорити лише тоді, коли їх досягнуто за нормальної витрати зусиль дітей з урахуванням їхніх вікових особливостей. Головним об'єктом уваги завжди має бути дитина з її інтересами, запитами та бажаннями.

  Поглиблена робота проводиться послідовно, систематично й рівномірно за добре обміркованим планом протягом тривалого часу. Зібраний матеріал має відображати увесь пройдений шлях, повний процес постановки і розвитку досвіду з його позитивами і невдачами.

  Звідси випливає третя вимога щодо організації дослідження – слід подбати, щоб у дошкільному закладі для його проведення та узагальнення результатів були створені відповідні умови. Та найголовніше – наявність у колективі творчих, ініціативних працівників. 

   Загальні критерії передового педагогічного досвіду

Не кожний досвід може бути рекомендований для запозичення, поширення й використання. Основними критеріями передового педагогічного досвіду слід вважати:

1. Актуальність і важливість для науки та педагогічної практики, перспективність. Це означає, що даний досвід:

а) сприяє виконанню завдань, які ставить перед собою заклад або орган освіти;

б) дає змогу пришвидшити розв’язання актуальних проблем педагогічної теорії;

в) допомагає долати труднощі, які постають перед освітянами у процесі їхньої діяльності;

г) своєю проблематикою якоюсь мірою може задовольнити потреби розвитку освіти.

2. Наявність елементів новизни й оригінальності. Передовий педагогічний досвід завжди вирізняється творчим підходом його авторів до розв’язання навчальних та управлінських завдань. Незалежно від того, виходять творці досвіду за межі відомих форм та методів, а чи здійснюють педагогічний процес у цих межах, вони завжди додають до нього щось значуще і суто своє, власне. Це "своє" часто-густо досить скромне і не обов'язково містить досі не відомі форми, методи, прийоми навчання й виховання. Проте за умови використання усталеного педа-гогічного арсеналу новим, оригінальним може бути вже сам підхід до його засто-сування. До ознак новизни у досвіді освітян слід підходити діалектичне, залежно від практичних потреб у тому чи іншому закладі або в місті, районі, області.

3. Наукове обґрунтування досвіду. В передовому досвіді високі результати мають бути досягнуті раціональним шляхом. У педагогічній практиці трапляється, що деякі тимчасові позитивні результати можуть досягатися завдяки використанню методів, які не відповідають вимогам науки. Такий "досвід" призводить до серйозних негативних наслідків у навчанні та вихованні дітей, у розвитку їхніх особистостей.

Однак якщо авторський досвід, попри явну невідповідність загальноприйнятим положенням педагогічної науки, отримає наукове обґрунтування й сприяє ефективнішому розв'язанню завдань виховання та навчання, його слід розглядати як передовий.

4. Відповідність сучасним досягненням педагогіки, психології та методики, сприяння розкриттю нових закономірностей освітньо-виховного процесу.

5. Доказовість, висока результативність. Передовий досвід має сприяти підвищенню якості знань, умінь та навичок дітей, рівня їхньої вихованості, досягненню вищих результатів у розвитку особистості. Педагогічний досвід може вважатися передовим, якщо результати його вищі порівняно з масовим досвідом, а коли й однакові з ним, то все ж таки потребують значно меншої витрати часу та зусиль.

6. Стабільність, неодноразове отримання високих результатів, їхня перевірка, підтвердження за різних умов.

7. Можливість творчого використання досвіду. Передовий педагогічний досвід з продуктивною ідеєю має загальне й істотне, придатне для використання іншими педагогами. Однак автор певного досвіду може не усві¬домлювати ту провідну педагогічну думку, яка в ньому криється. Тож ті, хто його вивчають, мають виявити її й оцінити з погляду сучасної педагогічної науки.

8. Цілісність. Передовий досвід розглядається як частина загального освітньо-виховного процесу і має бути природним у налагодженій системі роботи.

Етапи вивчення та узагальнення досвіду

Щоб вивчити передовий педагогічний досвід, необхідно:

1. Визначити мету і завдання вивчення.

2. Визначити тематику.

3. Виявити об'єкти вивчення.

4. Зібрати фактичний матеріал.

5. Зробити аналіз, узагальнення, висновки, а відтак:

• визначити типові риси вивченого досвіду;

• з'ясувати його педагогічну сутність і значення;

• схарактеризувати та обґрунтувати систему роботи кращого вихователя або дошкільного закладу.

6. Порівняти виявлений позитивний досвід з уже відомим у педагогіці та методиці.

7. Перевірити на практиці правильність висновків та ефективність використовуваних методів та прийомів роботи.

8. Схвалити передовий досвід на педагогічній раді, методичному об'єднанні або в іншій компетентній інстанції.

Визначення мети і теми

  Перш ніж почати вивчення досвіду, необхідно чітко визначити мету й. тему дослідження. Всі види та форми вивчення, попри своє розмаїття, слугують одній меті: сприяти поширенню та впровадженню передового досвіду освітньо-виховної роботи. Щоб уникнути стихійності у проведенні дослідження, педагог має глибоко усвідомлювати потребу, якою воно викликане, передбачити все позитивне, що треба виявити, всі можливі труднощі й перешкоди, які треба подолати, і ті результати, яких треба досягти. Чим чіткіше й точніше будуть визначені тема та мета поглибленої роботи, тим більше буде певності щодо їхнього успішного завершення.

  Теми для поглибленого опрацювання, зазвичай, обираються з урахуванням стану освітньо-виховної роботи в дошкільному закладі і конкретних завдань дошкільної освіти. Кожний вихователь може обрати з пропонованих тем посильну для себе, яка найбільш відповідає потребам його практичної діяльності. Часто педагоги самі підказують, над чим саме вони б хотіли працювати. Врахувавши запити дошкільних працівників та їхні можливості, методичний кабінет разом з управлінням освіти затверджують тематику поглибленої роботи колективів дошкільних закладів та окремих педагогів.

Опрацювання літератури

  Визначивши тему та мету, слід ґрунтовно вивчити літературу з даної теми. Позитивний досвід може скластися лише на основі наукових даних, у світлі яких мають бути обмірковані його мета, організація та практичне впровадження. Лише тісний зв'язок теорії та практики може гарантувати найбільшу ефективність досвіду. До того ж необізнаність з теорією питання та з опублікованим матеріалом про вже нагромаджений досвід унеможливить правильні узагальнення і висновки.

Починаючи опрацьовувати обрану тему, вихователь конспектує найважливіший матеріал, робить виписки, занотовує власні думки. Увага до опрацювання літератури не послаблюється протягом усього часу роботи над темою. Періодично вихователь робить повідомлення для педагогічного колективу дитячого садка про прочитану ним літературу, зазначаючи, що саме доцільно використати в роботі закладу, над чим варто було б попрацювати всьому колективу.

Методичні кабінети складають на допомогу дошкільним працівникам бібліографічні списки літератури за темами, консультують, яку літературу і як саме слід вивчати. Така теоретична підготовка дасть можливість конкретизувати проблему, визначити в ній основні питання.

Планування роботи з вивчення та узагальнення досвіду

 Коли вихователь опрацює необхідну літературу, прослухає ряд теоретичних та методичних лекцій, отримає відповідну консультацію методистів і науковців, він складає план поглибленої роботи. У плані зазначаються тема, мета і завдання дослідження, уточнюються питання, відповіді на які необхідно одержати в процесі постановки досвіду, або конкретно формулюються результати, яких треба досягти.

 Наприклад, вихователь середньої групи шукає ефективних шляхів виховання у дітей ввічливості та формування інших навичок культурної поведінки у спілкуванні з дорослими і між собою. Сформулювавши тему, він деталізує у плані, чого саме домагається у поведінці дітей. Це можуть бути, скажімо, такі вимоги до них: вітатися не лише зі своїм вихователем, а й з іншими дорослими та дітьми; говорити одне з одним і з дорослими чемно, дотримуючись певного тону; зустрівшись із кимсь у дверях чи в коридорі, трохи відійти й пропустити його тощо. Зазначаються засоби виховного впливу, методи та прийоми, які має використати педагог у роботі з колективом та окремими дітьми.

  У плані передбачаються також збирання даних досвіду і їх аналіз, виступи на педагогічних нарадах про хід дослідження, аналіз та узагальнення фактичного матеріалу, його оформлення і насамкінець – узагальнена доповідь на педраді чи методичному об'єднанні про результати здійсненої роботи.

  Від вдало спланованого процесу вивчення та узагальнення досвіду значною мірою залежить уся подальша робота. Проте вихователям часто-густо нелегко дається складання плану, і тут їм повинні допомогти завідувачі дошкільних закладів, методисти, науковці: спільно визначити зміст і завдання поглибленої роботи, уточнити всі пункти плану, доповнити його або ж змінити напрямок дослідження, якщо в цьому постане потреба.

Збирання фактичного матеріалу

  Велике значення для узагальнення досвіду має вміння збирати фактичний матеріал – від цього залежить правильність і глибина висновків. Щоб належно узагальнити досвід своєї роботи, педагог має зібрати все, що відображає її систему. Це можуть бути календарні плани, щоденник, конспекти, записи занять, фотознімки з життя групи, окремі матеріали, які характеризують рівень знань дітей, їхні інтереси, вміння, поведінку: записи ігор, малюнки, саморобні іграшки, вироби з паперу, глини, пластиліну абощо.

  Значно полегшить роботу систематичне ведення педагогічного щоденника, де вихователь фіксує висновки щодо змісту й результативності кожного заняття, аналізує ефективність використаних методів та прийомів, занотовує свої спостереження за деякими дітьми й колективом загалом.

  Керівництво дошкільного закладу створює належні умови для організації досвіду, допомагає у збиранні й аналізі фактичного матеріалу, у перевірці й оформленні даних та висновків.

  Вивчаючи передовий педагогічний досвід у своєму дошкільному закладі, завідувач та методист керуються різними методами. Найбільш надійними та ефективними є безпосередні спостереження за роботою вихователів на заняттях і в повсякденні. Записи цих спостережень мають об'єктивно відображати факти навчальної та виховної роботи.

  Важливо також ознайомитися з педагогічною документацією: календарними та перспективними планами, конспектами занять, педагогічними щоденниками, доповідями тощо, які висвітлюють методичні пошуки вихователів та аналіз результатів дитячої діяльності. Спостереження доповнюються індивідуальними бесідами для з'ясування певних питань.

Аналіз та узагальнення матеріалу

  Щоб досвід став надбанням інших, зібраний фактичний та документальний матеріал необхідно глибоко й усебічно проаналізувати, дати йому оцінку, тобто відібрати з нього найбільш важливе й цінне, узагальнити та систематизувати, зробити відповідні педагогічні та методичні висновки. Ось як це, наприклад, робиться. Вихователь, який поглиблено працював над питанням навчання дітей середньої групи малювати фарбами, зібрав увесь матеріал, що розкриває методику проведення занять, показує досягнуті результати: конспекти занять, зразки обладнання, наочні посібники, записи спостережень, дитячі роботи з поясненнями та висновками щодо їх виконання. Аналізуючи свої записи, вихователь зважує, якою мірою усе це відповідає меті поглибленої роботи, обмірковує, які складнощі виникали і як вони були подолані, що нового, цікавого підказав досвід. Щоб глибше проаналізувати записи і зробити правильне узагальнення, доцільно згрупувати їх у певному порядку й послідовно розглянути кожну частину.

Скажімо, зібраний матеріал з навчання дітей малювати фарбами вихователь розклав так:

• підготовка до занять - його власна і дітей;

• вказівки дітям (зміст, спрямування);

• керівництво роботою дітей та їхньою поведінкою;

• підсумки занять; оцінка проведених занять з погляду виконання програми та розв'язання поставлених завдань.

Детальний аналіз допомагає з'ясувати, які конкретні етапи роботи впливають на хід дослідження загалом і чи кожний був необхідний (а може, щось, навпаки, знижувало результати).

  Так, згрупувавши і порівнявши свої вказівки дітям, вихователь виділив у них методичні прийоми, типові для всіх занять. Це дало йому змогу зробити деякі узагальнення. Зокрема, було констатовано, що діти почали вкладатись у відведений для роботи час на занятті після того, коли дістали вказівку послідовно використовувати фарби. Вони тепер менше витрачали часу на промивання пензлика. Більшість дошкільнят повністю виконували завдання тоді, коли словесні вказівки підкріплювалися їхнім життєвим досвідом або коли вихователь викликав у них яскраві спогади про спостережуване у довкіллі. З'ясувалося, що у навчанні малювати фарбами чимало важить аналіз та оцінка дитячих малюнків під час заняття і в кінці його: що тут цікавого, який поступ окремих дітей, що зроблено добре, а що можна було б виконати краще і як це треба робити. А головне — необхідно підтримувати у дитини віру в себе, позитивний емоційний стан.

  Вміння проаналізувати зібраний матеріал і зробити правильні висновки важливе не лише для підбиття підсумків проведеної роботи, а й для складання звітів про неї за рік. Для оволодіння цим умінням необхідна наполеглива праця. Вихователь, особливо молодий, потребує допомоги не лише в організації досвіду, а й у його вивченні та узагальненні. Таку допомогу мають надати йому завідувач дошкільного закладу, методисти, широкий громадський актив.

Оформлення узагальненого досвіду

  Оформити результати вивчення та узагальнення досвіду можна по-різному. Це можуть бути буклет, стаття, папка з добіркою матеріалів, альбом, підшивка тощо. Найпростіші форми — добре складений календарний план та облік роботи, конспекти і записи занять, ігор та інших видів дитячої діяльності. Сумлінно роз-роблена документація важлива не лише для її авторів, а й для інших вихователів.

  Часом узагальнений досвід оформлюють як методичну розробку з окремих питань: відповідно до вимог програми й на основі власного доробку вихователь дає перелік занять, зразки бесід, окремих занять, творчих ігор, записи спостережень за дітьми, зазначає цінне й цікаве у своїй діяльності.

А ще можна подавати фотомонтажі, альбоми, навчальні посібники, папки з педагогічною документацією, щоденники тощо.

  Однією з форм узагальнення досвіду є висвітлення його в доповіді чи статті. У вступі вихователь обґрунтовує тему, зазначає, яка реальна потреба зумовила її опрацювання, які конкретні завдання він поставив перед собою. розпочинаючи дослідження і здійснюючи його. Далі йде характеристика групи до початку поглибленої роботи: зазначаються засоби, прийоми та методи виховання і навчання, застосовувані раніше і нові, використані вже під час створення досвіду; подаються конкретні прикла¬ди їх застосування; описується відповідна робота з батьками; подаються результати зробленого, висновки, завдання на майбутнє. У висновках зазначається:

• що є найціннішим у досвіді;

• які прийоми та методи виявилися найефективнішими;

• що сприяло досягненню успіху; яка роль вихователя та батьків;

• які питання потребують подальшої перевірки, доопрацювання; чого слід уникати;

• які нові проблеми постають із попереднього дослідження.

Основні положення опису доцільно проілюструвати, додавши до нього малюнки, магнітофонні записи, план виховної роботи, конспекти занять тощо.

Програмно -методичне забезпечення освітнього процесу в закладах дошкільної освіти 

у 2020- 20232019 н. р

 Зміст освітньої роботи з дітьми дошкільного віку реалізується за чинними комплексними програмами розвитку, навчання, виховання, що рекомендовані Міністерством освіти і науки України та орієнтують вихователів на формування особистості дитини, розвиток її творчої спрямованості, розкриття потенційних можливостей. 

  Організація освітнього процесу на принципах наступності та перспективності повинна забезпечити всебічний гармонійний розвиток самодостатньої, ініціативної, компетентної особистості на перших суміжних ланках системи безперервної освіти впродовж життя. З метою упорядкування навчально -методичної літератури і програм для дошкільної освіти, забезпечення програмно - методичного супроводу освітнього процесу в ЗДО МОН України підготувало лист «Про Перелік навчальної літератури, рекомендованої МОН України для використан ня в закладах дошкільної освіти у 2022-2023 н. р.» 

Нормативно - правове і навчально -методичне забепечення освітнього процесу»:

 • освітні програми – комплексна; 

• навчально-методичні, методичні посібники, методичні рекомендації, збірки, хрестоматії (загальні, для раннього віку, за освітніми лінями); 

• навчальні посібники, альбоми, робочі зошити для дітей (інтегрованого змісту, за освітніми лініями); 

• наочні посібники; 

• програми і посібники для роботи з дітьми, що мають особливі освітні потреби. 

  Керівники та вихователі-методисти ЗДО: 

• інформують педагогічні колективи про чинні програми; 

• пропонують для обговорення на засіданнях педагогічних рад вибір програм до початку навчального року. 

  Педагогічні колективи самостійно визначають освітні програми, за якими працюватиме заклад дошкільної освіти. Вибір програм на навчальний рік схвалює і затверджує педагогічна рада у межах своїх повноважень. Під час вибору програм необхідно звернути увагу на терміни дії грифів МОН України.

  Окрім того, ЗДО можуть розробляти за бажанням власні освітні програми на основі Базового компонента дошкільної освіти, в яких вказуються:

 • вимоги до дітей, які можуть розпочати навчання за програмою;

 • перелік освітніх компонентів та їх логічну послідовність;

 • загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання дітей дошкільного віку.