Кожному і кожній, хто захищає Україну - вічна слава і пошана!
Ви робите справжній подвиг, тому що ваші серця хоробрі, а душі незламні.
Дякуємо за вашу сміливість, бажаємо міцних сил та мужності.
Слава Україні! 🇺🇦 💙 💛

Шановні батьки! З початку широкомасштабного російського вторгнення в Україну, за даними МОН, було зруйновано чи пошкоджено понад 500 закладів освіти. За таких умов освітній процес у країні довелося змінити.
Степанівський ЗДО "Дзвіночок"  з 1 .09.2022 року відновилося навчання в садочку, але в дистанційному форматі.

Правила безпечної поведінки взимку

Катання на ковзанах – чудовий різновид зимового дозвілля, якщо, звичайно, дотримуватись простих правил поведінки на льоду. Зокрема, кататися на ковзанах слід лише в перевірених та спеціально обладнаних для цього місцях.

Не можна:

- заходити на лід далеко від берега, ходити самому по льоду, а також збиратися на льоду великими групами;

- підходити до ополонок, кататися біля них на ковзанах;

- з'їжджати на лижах чи санчатах з крутих берегів прямо на лід;

- розпалювати на льоду багаття;

- бігати і стрибати по тонкій кризі;

- ходити біля берегів, де найчастіше виникають промоїни, тріщини й розриви льоду.

Також слід обходити місця, вкриті товстим шаром снігу: під снігом лід завжди тонший; тонкий лід і там, де розливаються джерела, де швидка течія або струмок впадає в річку.

На льоду краще мати при собі знаряддя безпеки (лижі, мотузку, палицю);

річку слід переходити тільки у встановлених місцях, товщина льоду має бути не менш 15 - 20 см.

Якщо лід почав тріщати та з'явилися характерні тріщини, треба негайно повертатися на берег. При цьому не можна бігти, відходити слід повільно, не відриваючи ніг від льоду.

ПАМ’ЯТАЙТЕ! Ніколи не ставайте на лід навесні, восени та під час зимових відлиг. У цей час крига надто тонка і може провалитися.

Будьте вкрай обережні, бережіть своє життя та життя своїх близьких! Дотримуйтеся правил безпеки життєдіяльності, привчайте до цього дітей!

Коли на вулиці сильний мороз

Холодні зимові дні – це не тільки красиві білі вулиці й веселі розваги, а ще й небезпека для вашого здоров’я. Щоб зима залишила у вас тільки приємні спогади та емоції, необхідно дотримуватися простих правил.

Перед виходом на вулицю поцікавтеся прогнозом погоди. Холодно буває не стільки через мороз, скільки через високу вологість та сильний вітер.

У період морозів утримуйтесь від тривалого перебування на відкритому повітрі, особливо при сильному вітрі та високій вологості.

Зайшовши навіть на короткий час до приміщення, знімайте верхній одяг: перегрівшись, ви ризикуєте швидко замерзнути і навіть застудитися, коли повернетеся на вулицю.

Для нормальної циркуляції крові носіть одяг з натуральних тканин, пам’ятайте, що одяг зі штучних матеріалів погано захищає від морозу.

У холодну погоду одягайте кілька шарів одягу: у прошарках залишається повітря, яке утримуватиме тепло. Товщина шару одягу повинна бути максимально рівномірною скрізь.

Захищайте від холоду шию, вуха, ступні, кисті рук – якщо вони замерзли, вам буде холодно, незважаючи на найтеплішу шубу. Тому не виходьте на мороз без рукавичок та шарфу.

У вітряну погоду відкриті ділянки тіла змащуйте спеціальним кремом.

Не взувайте тісне взуття, що створює передумови для обмороження. У взуття варто вкласти теплі устілки, а замість бавовняних шкарпеток одягати вовняні, які поглинають вологу, у результаті ноги залишають сухими.

Слідкуйте за обличчям того, хто поряд. Особливо звертайте увагу на зміну кольору носа, вух та щік. Не дозволяйте обмороженому місцю знов замерзнути: це може призвести до більш значних пошкоджень.

Першою стадією замерзання є озноб. Коли відчуватимете, що починаєте замерзати, негайно зайдіть до теплого приміщення. Якщо такої можливості немає, робіть інтенсивні фізичні вправи – розмахуйте руками, присідайте тощо.

Поки запас тепла у вас достатній, кров встигає нагрітись до нормальної температури та повертається в кінцівки. Однак при подальшому охолодженні організм уже не може впоратись із зігріванням крові. Тоді вмикається інший механізм – відключення (значне зменшення притоку крові до кінцівок). Кров зосереджується в "малому" колі кровообігу (мозок, легені, серце, печінка).

Повернувшись додому після тривалого перебування на морозі, обов’язково переконайтеся у відсутності обмороження кінцівок, спини, вух та носа. У разі необхідності своєчасно розпочинайте лікування обмороження. Несвоєчасне надання допомоги може призвести до гангрени та втрати кінцівки.

Слід зазначити, що на холоді до 70% тепла з тіла людини випаровується через голову. Отже, щоб не мерзли ноги, слід утеплювати голову. У протилежному випадку настає третя стадія замерзання. Людина перестає тремтіти, їй стає "добре", "тепло", приємно паморочиться голова, виникає бажання лягти і відпочити. Якщо таку людину примушувати рухатись, то результат може бути трагічним – холодна кров з кінцівок підступить до серця, легень, мозку.

ПАМ’ЯТАЙТЕ! На морозі діти не повинні бути довше 15-20 хвилин, потім потрібно зігріти їх у теплому приміщенні. Не дозволяйте дітям гратися на вулиці в негоду, коли лютує хуртовина, великий мороз або сильний вітер. Одягайте дітей у яскравий верхній одяг, щоб їх було добре видно здалеку. Не затягуйте тісно шнурки та паски – це може порушити кровообіг і призвести до обмороження. Навчіть маленьких дітей ніколи не торкатися і не лизати відкриті металеві предмети, забороніть малечі їсти сніг.

Коли на вулиці ожеледь

У результаті зміни температур взимку на дорогах утворюється ожеледь, яка часто стає причиною падінь і травм.

Дотримуйтеся простих правил, які допоможуть уникнути падінь:

- намагайтеся менше виходити з дому, коли на вулиці ожеледь;

- вибирайте безпечніший шлях: ходіть там, де є освітлення, менше льоду, доріжки посипані піском;

- необхідно взяти на замітку ті місця, де люди найчастіше падають – це тротуар біля проїжджої частини або зупинки, небезпеку становлять і вкриті льодом кришки каналізаційних люків;

- піднімаючись сходами, слід триматися за поручні;

- зимове взуття має бути зручним, зі стійкою не слизькою підошвою; можна використовувати спеціальні шиповані насадки – льодоходи або наклеїти лейкопластир на підошву; від високих підборів краще відмовитися;

- пересуваючись, не слід високо піднімати ноги; йти слід маленькими ковзаючими кроками, стаючи на всю підошву, намагаючись обходити місця з похилою поверхнею;

- під час ходьби не тримайте руки в кишенях;

- якщо після падіння у вас з'явився головний біль, нудота, запаморочення, біль у суглобах, виникли набряки – терміново зверніться по медичну допомогу.

Як правильно падати. Найбезпечніше в ожеледь падати на бік, щоб не пошкодити хребет, руки і гомілки. Але це правило не підходить людям похилого віку. Саме так вони отримують перелом шийки стегна – вкрай небезпечну травму.

Пам’ятайте, що в ожеледь дуже важлива підтримка оточуючих. Повірте, якщо ми будемо допомагати один одному, травм буде менше!

Особливо обережними слід бути на проїжджій частині дороги. Переходьте її повільно, щоб не посковзнутися і не впасти. Не забувайте, що в такій ситуації водієві важко загальмувати різко, гальмівний шлях автомобіля в ожеледь значно збільшується!

Не втрачайте пильності і проходячи біля будинків, на покрівлях яких після відлиги утворюються бурульки. У жодному разі не заходьте за спеціальні огорожі поблизу будинків або дерев.

1

Корисні поради для батьків з виховання дошкільнят

Дитина - це дзеркало, що відбиває відносини в родині. Яким буде дитина, подорослішавши, як складатиметься його життя - залежить багато в чому саме від батьків.

♦ Розмовляйте зі своєю дитиною. Постійно пояснюйте йому свої дії і свої прохання. Пам'ятайте, що дитина повинна чітко розуміти, чому їм або вами здійснюються ті чи інші дії. 

♦ Спілкуючись з дитиною, керуйтеся не тільки своїми бажаннями і почуттями, а бажаннями і почуттями дитини. Пам'ятайте, що він самостійна особистість. Вчіться поважати його вже з дитинства.

♦ Обов'язково оцінюйте зроблені руками дитини речі. Пам'ятайте, що для нього дуже цінна ваша оцінка, оскільки вона підвищує його самооцінку.

♦ Заохочуйте спроби своєї дитини вирішувати свої проблеми самостійно. Пам'ятайте, що діти дошкільного віку, як правило, впевнені в своїх силах. Не позбавляйте їх цієї впевненості.

♦ Намагайтеся пред'являти дитині однакові вимоги від усіх членів сім'ї. Пам'ятайте, що дитині важко пристосуватися до різного рівня оцінок і вимог.

♦ У своїх батьківських діях будьте послідовні. Пам'ятайте, якщо ви підете на поводу його примх, то дасте йому в руки інструмент керівництва вами.

♦ Якщо дитина вередує або закочує істерику, ні в якому разі не намагайтеся звертатися до його розуму або використовувати силові методи. Пам'ятайте, що краще дію переключити увагу дитини на щось інше, для нього цікаве.

♦ Розширюйте соціальний досвід дитини. Заохочуйте його, коли він грає з іншими дітьми. Пам'ятайте, що дошкільний вік припускає поглиблення спілкування дитини за рахунок розширення його соціальних зв'язків.

♦ Не засмучуйтеся, якщо ваша дитина вередує. Пам'ятайте, що період такої поведінки рідко триває старше трьох років. Звичайно ж, за умови вашої правильної реакції на його капризи.

Хвилинки безпеки

Безпека дитини передусім залежить від того, чи знає вона правила дорожнього руху і поведінки в транспортних засобах. Щоб дитина легко і швидко засвоїла ці правила, пропонуємо запровадити у родині «хвилинки безпеки». Це спосіб у цікавій формі роз’яснювати дитині правила безпечної поведінки за лічені хвилини. Проводити їх можна вдома, на майданчику, дорогою до дитячого садка чи в магазин. А організувати «хвилинки безпеки» допоможуть інформаційні матеріали «Ми — пішоходи» та «Ми і транспорт». 

Розповідайте дитині основні правила під час доброзичливої та дружньої розмови. Діти обожнюють спілкування з батьками і добре засвоюють необхідні знання.

Під час прогулянок звертайте увагу дитини на світлофори, переходи, дорожні знаки. Пояснюйте, коли їдуть машини, а коли йдуть пішоходи. Намагайтеся не повчати дитину, а зацікавити її.

Якщо у родині є водій, покажіть, як «працюють» правила дорожнього руху для водія. Захоплива подорож вулицями міста на автомобілі з цікавими поясненнями батька чи матері міцно закарбується в пам’яті дитини.

Чудовий спосіб закріпити отримані під час «хвилинок безпеки» знання — комп’ютерні ігри. Розвивальна гра з цікавим сюжетом й інтерактивною подорожжю допоможе дитині навчитися застосовувати на практиці правила дорожнього руху, вивчити основні дорожні знаки.

МИ — ПІШОХОДИ

ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ

·                                 Пішоходи — це люди, які пересуваються вздовж вулиці пішки.

                  До них прирівнюють також осіб, які ведуть велосипед.

Найбільше вулицями і дорогами рухається саме пішоходів.

Водії, коли вони виходять з автомобілів, на деякий час стають пішоходами.

Пішоходи мають знати правила дорожнього руху і зобов’язані їх виконувати.

Основні правила для пішоходів

-          Рухатися вздовж проїзної частини слід тротуарами або пішохідними доріжками, тримаючись правого боку.

-        Переходити проїзну частину слід по підземних і надземних пішохідних переходах. Якщо перехрестя регульоване — переходимо на зелене світло, переконавшись, що автомобілі встигли загальмувати і зупинитися. Якщо перехрестя нерегульоване, слід подивитися спочатку наліво, потім направо і переконавшись, що поблизу транспорту немає — переходити дорогу.

-   Рухатися по переходу слід не зупиняючись, не заважаючи іншим пішоходам, тримаючись правої сторони. Маленькі діти під час переходу вулиці триматься за руку дорослого.

-   Перед виходом на проїзну частину з-за транспортних засобів, що стоять, слід переконатися у відсутності транспортних засобів, що наближаються.

Не можна 

-          раптово виходити, вибігати на проїзну частину, зокрема і на пішохідний перехід;

     -      виходити на проїзну частину дітям дошкільного віку без нагляду дорослих;

-          розштовхувати перехожих, поспішаючи до транспортного засобу;

-         грати на проїзній частині чи поруч з нею;          

-          виходити на дорогу із-за транспорту, що стоїть вздовж дороги.

Запитання для дитини:

Як називають людей, які йдуть уздовж вулиці?

Для кого призначений тротуар?

З якої сторони тротуару можна йти? Чому?

Де пішоходи можуть переходити вулицю? Як?

На який сигнал світлофора слід переходити проїзну частину?

Чи можна виходити на проїздну частину дітям дошкільного віку без нагляду дорослих?

Чи можна вибігати перед транспортним засобом?

Чи можна грати поруч з проїзною частиною чи на ній?

МИ  І ТРАНСПОРТ

ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ

Транспортом ми називаємо засоби для перевезення вантажів і пасажирів.

- Транспорт буває водний, повітряний, наземний (залізничний, автомобільний).

- Легкові автомобілі, автобуси, тролейбуси, трамваї бачимо на вулицях. Ми переходимо через дороги, по яких вони їдуть та пересуваємося в них.

- Людей, які їдуть у транспортних засобах, називають пасажирами.

 Правила для пасажирів

- Чекати на транспортні засоби слід на посадкових майданчиках чи тротуарах. Не можна стояти на краю тротуару, щоб не потрапити під колеса.

- Заходити до транспортного засобу й виходити з нього можна лише після того, як він повністю зупиниться.

- Заходити в транспортний засіб слід через задні двері, дотримуючись черги, а виходити через передні.

- Обходити транспортні засоби на зупинках слід так: трамвай — спереду, тролейбус, автомобіль та автобус — позаду.

- Слід поступатися місцем людям старшого і похилого віку. Хлопчики поступаються місцем також жінкам і дівчаткам.

Не можна —

голосно розмовляти, махати руками, ставати на сидіння ногами, їсти морозиво, пиріжки тощо;

торкатися дверей транспортного засобу під час руху

вставати з місця й ходити по салону транспортного засобу під час руху;

висувати голову або руку з вікна, щоб не отримати травм від зустрічних транспортних засобів;

розмовляти й відволікати водія під час руху.

Запитання для дитини                   

 Які види транспорту ти знаєш?

                           Де слід очікувати маршрутні транспортні засоби?

                       Чому не можна стояти на краю тротуару, коли очікуєш транспортний засіб?

                      Чи можна розмовляти з водієм під час руху?

                       Чи дозволено ходити по транспортному засобу, коли він їде?

                     Чи можна в транспортному засобі голосно розмовляти, кричати, махати руками,

            їсти морозиво?                  

           Чи можна висовуватися у вікно чи виставляти руку? 

            Чи можна чіпати двері транспортного засобу під час руху?

Щоб відпочинок приніс тільки задоволення вам і вашій дитині постарайтеся дотримувати деякі правила:

1. Якщо ви займаєтеся зі своєю дитиною, пам'ятайте, що ці заняття повинні бути короткими і проводити їх краще в ранкові години.

2. Слід пам'ятати про військовий стан в країні. 

3. Всіма силами відволікайте дитину від телевізора і комп'ютера, проводьте весь вільний час на свіжому повітрі.Літо - це зміцнення здоров'я дитини і від того, як він відпочине багато в чому залежить його здоров'я на весь наступний навчальний рік.

4. Намагайтеся дотримуватися режиму дня, інакше дуже важко до нього повертатися у вересні. Не забувайте, що недосипання розвиває неврози, зростає стомлення. Дитина повинна спати не менше 10 годин.

5. Слідкуйте за харчуванням дитини. Морозиво, газована вода, не принесуть здоров'я вашій дитині.

6. Вибирайте тільки ті види відпочинку, які влаштують вас і вашої дитини,і безпечні для цього місця.

7. Плануючи екскурсію на відпочинку, обговоріть з дитиною заздалегідь, як він до цього ставиться, якщо реакція негативна, спробуйте знайти компроміс. Спробуйте знайти іншу екскурсію, яка цікава і вашій дитині. Радьтеся з дитиною, будьте уважним слухачем, цінність спілкування не в кількості часу, а якість спілкування (увага, повага, розуміння).

8. Збираючись на відпочинок з компанією, намагайтеся брати людей, які поділяють ваші інтереси. Оптимально їхати на відпочинок зі схожим складом сім'ї. Однакові турботи, однакові проблеми, взаємодопомога, догляд за дітьми.Обов'язково бути в курсі повітряних тривог,і щоб було місце укриття.

9. Заведіть з дітьми розмову про літній відпочинок і улюбленому всіма занятті - купанні ( річці, морі, озері). Підкресліть відмінності між морем, річкою, озером. Нагадайте про знаки, що забороняють купатися,обговоріть ситуацію в країні щодо вїйськового стану.

Пам'ятайте:

Відпочинок - це добре. Неорганізований відпочинок - погано!Сонце - це прекрасно. Відсутність тіні - погано!Повітря біля водойми, купання - це добре. Багатогодинне купання - погано!Купання - прекрасний оздоровчий засіб.Місце для купання повинне бути неглибоким, рівним.У воді разом з дитиною обов'язково повинен знаходитися дорослий.

При купанні необхідно дотримуватися правила:

Не дозволяється купатися натще й раніше як через 1-1,5 години після їжіУ воді діти повинні перебувати в русіПри появі ознобу негайно вийти з водиРозпашілим не можна занурюватися в прохолодну воду.

Як за літо не втратити мовні навички дитини

Батькам дітей, що мають мовленнєві вади, і влітку не можна забувати про проблеми своїх дітей. Важливо пам'ятати, що сформовані протягом навчального року навички (вироблені артикуляційні уклади, поставлені звуки, вивчені вірші, пальчикові ігри) за літній період можуть, як зміцнитися та увійти в звичний стереотип, так і загубитися.Якщо дитина їде на літо, наприклад, до бабусі, то необхідно бабусю попередити про ваші проблеми. Надати матеріал щодо закріплення мовних навичок (домашні логопедичні альбоми, завдання з лексичним темами і навчанню грамоті, копії вивчених віршів, переказів тощо) і переконливо, дохідливо пояснити близьким, як важливі для дитини ці вправи та ігри. Закріплення звуків у мовленні - це тренінг: чим більше кількість повторень, тим швидше і якісніше йде введення звуків в мовлення дитини. Іншими словами, формується звичка правильної вимови, витісняючи звичку дефектного вимови.У логопедичної практиці багато випадків, коли літній період «відкидає» позитивні результати корекції на кілька кроків назад. Після тривалої відпустки часто дитина приходить з колишніми мовними проблемами. За час відпочинку він втратив сформовані навички, недостатньо закріплені. Дитині і логопеду доводиться починати все спочатку, а хотілося б рухатися далі!
- Щодня робіть зарядку для мови (артикуляційну гімнастику):

1. «Смачне варення»
2. « Чашечка»
3. «Часики»
4. «Маляр»
5. «Індик»
6. «Гойдалки»
7. «Конячка»
8. «Грибок»
9. «Чистимо зубки»
- Продовжуйте автоматизувати поставлені звуки.

Як поєднувати відпочинок і читання

Літо - час відпочинку, але не варто забувати і про книжки. Нехай дитина прочитає вголос вам невеликий розповідь і не тільки перекаже його, а скаже, що він думає про вчинки героїв, висловить свою думку, спробує розмірковувати. Тим самим зв'язкова мова буде постійно розвиватися, а словниковий запас вашої дитини стане багатшим.Під час прогулянок, поїздок ви також можете читати різноманітні вивіски, назви магазинів, кафе.

Рухливі ігри з дітьми на літньому відпочинку

По змозі проводьте більше часу на відкритому повітрі в рухливих іграх.Ігри з батьками - це невід'ємна частина розвитку дітей. Це й зміцнення здоров'я і гарний настрій. Спільні ігри зближують батьків і дітей. Ваша дитина прийде в захват, коли побачить серйозного тата, весело грає в м'яч. Для дошкільника «гра - єдиний спосіб звільнитися від ролі дитини, залишаючись дитиною». Для дорослого - «єдиний спосіб знову стати дитиною, залишаючись дорослою».Вирушаючи на відпочинок з дітьми за місто, з компанією, не забувайте взяти із собою необхідні атрибути для гри, це можуть бути м'ячі, ракетки, а також багато іншого, на що вистачить фантазії.Рухливі ігри з предметами (з масажним м'ячем, скакалками, обручем, іншим сезонним спортінвентарем) змагання, естафети будуть сприяти розвитку рухової сфери дитини, а саме об'єму, сили, переключення рухів, хорошої координації і моторної реакції, навчать формувати стратегію поведінки, особливо ігри з правилами.У що ж можна пограти з дитиною, щоб це доставило радість вам і вашим дітям? Вибирайте ті ігри, які доступні вашій дитині. Враховуйте, що у дітей швидко пропаде захоплення, якщо вони не відчувають радість перемоги. Згадайте ігри, в які ви грали в дитинстві, навчіть цим іграм своєї дитини. Це доставить величезне задоволення і йому і вам, спогади дитинства дуже приємні! Попросіть дитину познайомити вас з іграми, в які він грає в дитячому саду зі своїми однолітками. Будьте уважним слухачем, адже це самі цінні хвилини вашого спілкування. Крім відмінного настрою ігри сприяють поліпшенню взаємин у сім'ї, зближують дітей і батьків. Пропонуємо вам певний перелік ігор, які ви можете використовувати з дітьми під час літнього відпочинку.

Ігри з м'ячем

«Їстівне - неїстівне»Це одна з найстаріших ігор. Її правила досить прості. Гравці стоять в ряд, ведучий кидає м'яч по черзі кожному з гравців, при цьому вимовляє яке-небудь слово. Якщо слово «їстівне», гравець повинен упіймати м'яч, якщо «неїстівне» - відштовхнути. Якщо гравець помиляється, то вона міняється місцями з ведучим.«Назви тварина»Можна використовувати різну класифікацію предметів (міста, імена, фрукти, овочі тощо). Гравці встають по колу і починають передавати м'яч один одному, називаючи слово. Гравець, який не може швидко назвати слово, вибуває з гри. Граючи в таку гру, ви розширюєте кругозір і словниковий запас дитини.«Дожени м'яч»Якщо у вас на відпочинок виявилося два м'ячі, можна пограти в цю гру. Правила дуже прості. Гравці передають по команді м'яч один одному, намагаючись, щоб один м'яч не наздогнав інший.

Укуси комарів:

Укуси комарів не тільки залишають після себе болісний свербіж. Ці комахи можуть бути по-справжньому небезпечними, якщо вони переносять збудника малярії. Відомо більше двох тисяч видів комарів. Причому далеко не всі вони є переносниками малярії. Незважаючи на те, що останнім часом кількість малярійних комарів у середній смузі збільшилася, в більшості випадків ми спостерігаємо звичайні види цих комах. Кров смокчуть лише особини жіночої статі і лише тоді, коли вони готуються до відкладання яєць. Протеїни крові необхідні комарихам, для того щоб відкласти якомога більше яєць. Так, «голодна» комариха може відкласти не більше 50 яєць, а сита - вже до 300. Виявити свою здобич комар може за кілька кілометрів! Жало його схоже на шприц, голка якого ще прикрита особливим протекторним чехольчиком. Як тільки жало введено в тіло, в тканини людини тут же впорскується речовина, що перешкоджає згортанню крові. Для дорослої здорової людини не небезпечні навіть п'ятсот укусів комара. Однак для алергіка і одного може бути достатньо, щоб викликати важку алергічну реакцію і навіть летальний результат.

Що робити після укусу?

1. Зробити після укусу міцний розчин харчової соди і періодично обробляти свербляче місце.

2. Змащувати укуси спиртовою настоянкою календули, борним спиртом, томатним соком. 3. Зробити холодну примочку.

4. При множинних укусах прийняти антигістамінний засіб.

5. В похідній аптечці чи на дачі неодмінно слід тримати антигістамінний препарат, фенистил або фукорцин (знімають свербіж і навіть усувають опіки кропиви).

Народні методи при укусах комарів:

1. Обробити сметаною або кефіром.

2. Прикласти до місця укусу листок черемхи або подорожника.

3. Змастити уражене місце бальзамом «Зірочка».

Гарного сімейного відпочинку вам!

                                                                          Дитячі аудіоказки 
https://dnz3.edu.vn.ua/audiokazky/

                               Розвиваючі ігри і вправи

https://www.youtube.com/watch?v=11pQfBZaLmY
https://www.youtube.com/watch?v=mD5qkLz_-Ts
https://www.youtube.com/watch?v=kpez2udky6A
https://www.youtube.com/watch?v=mD5qkLz_-Ts

                       Пам’ятка для батьків

Пам’ятайте про «рюкзак безпеки», якщо потрібно терміново бігти з основними речами, які ви можете взяти з собою, коли перебиратиметеся в бомбосховище або підвал.

«Рюкзак безпеки» має бути у кожного члена родини, включно з дітьми, свій.

Дитячий «рюкзак безпеки» має включати: 

1. Фото з батьками, із написаними на звороті телефони родичів, повну адресу, ПІБ дитини та групу крові.

2. Дві пляшки води.

3. Шоколадки, цукерки.

4. Сухофрукти.

5. Потрібні лікарські препарати, лейкопластир, антисептики, захисна маска для обличчя.

6. Серветки (вологі та сухі).

7. Невеликий рушник, зубну пасту та щітку, мило.

8. Ліхтарик.

9. Улюблені  іграшки дитини (одна – дві, вони забезпечать хоч якийсь психологічний комфорт).

10. Комплект змінного одягу.

Також у дитячий «рюкзак безпеки» можна покласти телефон, якщо дитина вміє користуватись, та трохи грошей.

Дорослий «рюкзак безпеки»

Документи

1. У рюкзаку мають бути копії всіх ваших документів (паспорти, свідоцтво про народження, військовий квиток, документи про освіту, трудова книжка, пенсійне посвідчення, документи на власність).

2. Окремо документи на флешці.

3. Оригінали документів не кладіть до загального рюкзака, вони мають бути у сумці, яку ви зможете одягнути на себе під верхній одяг.

4. Всі комплекти покласти у водонепроникні файли (зіп-пакети).

5. Блокнот та простий олівець.

Готівка

1. Розміняйте готівку, так, щоб у вас були дрібні купюри.

2. Не тримайте гроші в одному місці – розподіліть між членами родини.

3. Покладіть їх у водонепроникні файли (зіп-пакети).

Зв’язок та освітлення

1. Радіоприймач, запасні батарейки або кнопковий телефон із функцією радіо.

2. Карта місцевості, компас та годинник.

3. Ліхтарики (налобний та ручний) – запасні батарейки до них.

4. Зарядні пристрої для телефонів, powerbank

Аптечка

1. Антисептики 

2. Медичні маски

3. Жарознижувальні засоби

4. Засоби детоксикації (сорбенти, попрошок для питного розчину, що відновлює водно-сольовий баланс організму)

5. Препарати при шлунково-кишкових розладів.

6. Знеболювальні.

7. Заспокійливі.

8. Протиалергічні.

9. Джгут

10. Бинт стрерильний, стерильні сарлеві пов’язки.

11. Ножиці.

12. Набір еластичних бинтів.

13. Лейкопластир у рулоні.

14. Одноразові хірургічні рукавички.

Якщо є ліки, які приймаються щоденно варто подбати про їх запас мінімум на 1 місяць.

Одяг (на одну людину)

1. Два-три комплекти спідньої білизни, шкарпетки.

2. Два комплекти теплого одягу.

3. Пара зручного взуття

Засоби гігієни

1. Мило

2. Туалетний папір

3. Серветки спиртові

4. Зубна паста і щітка

5. Рушник

6. Ножиці манікюрні.

7. Жіночі засоби гігієни

Інструменти

1. Компактний набір інструментів (мультитул).

2. Ніж польовий універсальний.

3. Скотч широкий

4. Шнур синтетичний (20 метрів)

Кухня

1. Вода із розрахунку 3 літри на людину.

2. Їжа швидкого приготування.

3. Щоколадні батончики.

4. Сухофрукти і горіхи

5. Консерви (тушонки, сардини…)

6. Мед і цукор у стіках.

7. Посуд, у якому можна приготувати, розігріти і зберігати їжу, термос.

8. Пакети для сміття.

9. Сірники, запальничка, сухий спирт.

Якщо у вас є діти дошкільного віку: врахуйте, що у рюкзак дорослого ви маєте покласти також  змінний одяг і білизну, підгузки, дитяче харчування, дитячий посуд.

У стресі діти можуть не контролювати свої гігієнічні потреби, тому варто підготувати підгузки і для дітей, які нещодавно відучились від них.

З  01.04.2022 року освітній процес у закладі дошкільної освіти проводиться  за допомогою дистанційних технологій у мережі Viber , Meet.

  Як підтримати дітей у бомбосховищі. Корисні поради під час війни

 
                                  Розкажіть про план дій:

- Складіть маршрут до укриття, проговоріть дитині інструкцію щодо послідовності її дій. Говоріть короткими та чіткими фразами.

- Намалюйте карту укриття, зобразіть локації в укритті: що і де знаходиться, як воно функціонує, де вхід і вихід, де ваше місце, де будуть...

Пам’ятка для батьків

 Як допомогти дитині під час війни, щоб вберегти її емоційний стан

·         Наші найменші найбільше вразливі, особливо у цей нелегкий час. Психологи поділилися порадами для батьків, які допоможуть дитині зберегти моральний та емоційний стан.

Пам'ятку для батьків розмістили на фейсбук-сторінці «Дитячий психолог».

— Стадія «шоку» поступово проходить. Ми всі уже знаємо, що робити у випадку оголошення повітряної тривоги. У кожного з нас зібрана базова валізка/наплічник/сумка, яку ми беремо із собою переміщаючись в укриття, — йдеться у дописі. — Хтось перевіз дітей в максимально безпечне місце… Хтось створює таке місце вдома…Турбота про емоційний та моральний стан дітей — одне з основних завдань батьків.

Що варто робити під час війни, коли у вас діти:

·         Мінімізуйте перегляд новин з дитиною

В ідеалі, уникайте їх перегляду при дитині. Задля власного спокою можна поставити дедлайн на їх перегляд, уникаючи постійного моніторингу соцмереж.

·         Говоріть з дитиною. Багато. Постійно.

Це прекрасний інструмент, який можна взяти із собою в укриття. Намагайтеся бути максимально чесними та озвучуйте лише правдиві факти або те, в чому дійсно впевнені і у що вірите самі.

·         Діти потребують тактильності.

Іншими словами, намагайтеся обіймати їх якомога частіше.

Для молодших дітей гарно спрацюють пальчикові ігри.

Можна спробувати створити максимальне відчуття безпеки: обійміть дитину; ритмічними, проте не динамічними погойдуваннями рухайтеся вправо-вліво або вперед-назад; можна паралельно з цим погладжувати дитину або намугикувати якусь мелодію.

І не важливо скільки Вашій дитині років: 4 чи 12…

·         Не соромтеся говорити зі своєю дитиною про власні почуття та емоції.

Ви живі! У Вас є емоції! Ви вчите дитину тому, що проявляти їх — це нормально.

·         Прислухайтеся до дітей.

Найчастіше, вони транслюють те, що переживають і відчувають мимовільно. Інколи, самі не розуміючи, що з ними відбувається.

Дуже гарно спрацює повторення за дитиною її ж тверджень. Наприклад: «Ти злишся на … Так?», «Ти боїшся, що …» і т.д.

·         Спостерігайте за грою дитини.

Саме в грі дитина проживає те, що свідомо прожити не в змозі. Гра може допомогти зрозуміти те, що дитина не зможе проговорити.

·         Не втомлюйтеся повторювати дитині, що ви поруч, що ви її захищаєте, турбуєтеся про неї, що вона не самотня.

Намагайтеся бути в зоні постійного доступу: фізично, телефоном, по відеозв’язку (у випадках, коли доводиться бути окремо).

·         Дозвольте дитині брати із собою важливу річ або іграшку.

Це створить додаткове відчуття безпеки. Якщо десь забувши лишатиме — нагадайте про неї. Якщо загубить — дозвольте посумувати, а, за потреби, запропонуйте обрати іншу для турботи.

·         Не ігноруйте можливості створити символічні ритуали перед сном.

Це може бути, наприклад, розмова на нейтральні або спільні теми або обійми зі старшими дітьми. З молодшими дітьми може бути читання або складання казок, обійми та погладжування.

·         Дозволяйте дітям знімати напругу в конструктивний спосіб.

Це можуть бути найрізноманітніші ігри та техніки:

·         можна рвати або зминати папір;

·         гра в «паперові» сніжки;

·         можна «боксувати» м’яку подушку;

·         запропонуйте крик без крику: просимо дитину спробувати закричати, але без голосу (гучності);

·         «стаканчик крику» або «мішечок крику»: можна кричати, але лише направивши цей крик в мішечок або стаканчик;

·         ігри з водою (воду можна переливати із ємності в ємність) та піском.

Важливо пам’ятати – багато дітей мінімум до 6 років не вміють контролювати гучність мови. Центри мови і центри когнітивного контролю в цей період лише продовжують дозрівати. А зараз – реакції дітей можуть взагалі бути зовсім різними. На цей час використайте скарбничку “тихих ігор”.

Ігри, що допоможуть вимкнути гучність:

1. Пульт керування. На подушечках пальців малюємо фломастером «кнопку гучності». Наприклад, на вказівному пальчику – червоним кольором ставимо крапку – голосніше, на безіменному – синім кольором – тихіше. Тренуємося, пропонуємо сказати слово, наприклад, «мама», або ім’я дитини, натискаємо кілька разів на пальчик – Дитина каже слово залежно від «кнопки» та кількості «кліків» голосніше. (Доводимо до найбільшої гучності, а потім, зупиняємо на потрібній). Коли дитина знову говоритиме голосніше, посміхаючись, торкаємося його «кнопки», або просимо, щоб він сам доторкнувся.

2. Граємо в «шпигунів», в мишок і кота (мишка повинна тихееенько, беззвучно пробратися і щось заздалегідь продумане у нас схопити).

3. Диригенти – Змахуємо рукою вгору – і це сигнал інструментам «грати голосніше», рукою вниз – знижуємо гучність, збираємо руку в кулак – мовчання. Даємо можливість дитині теж побути диригентом.

4. Пишемо літери в рядок. Від маленької до великої. (Лики Р, З, Ж) і навпаки, від величезної, до маленької. Просимо дитину дивитися на букви, вимовляти звук, підвищуючи або знижуючи гучність (чим менше буква, тим тихіше звук і навпаки).

5. Кожні кілька годин – 2 хвилини тиші. Призначаємо дитину – головною. коли продзвонить будильник, він подає всім сигнал – Слухаємо тишу.

6. Самі починаємо говорити пошепки. Дитина дзеркатиме нас. Або граємо в «Шепотуньки» – розмови в сім’ї лише пошепки.

7. Складаємо всі голосні голоси у вазу. Вони там не змішуються. Коли хочеться сказати голосно, свій голос потрібно взяти з вази.

8. Пантоміма – гра «в крокодила».

9. Спілкуватися мовою жестів (можна придумати свою сімейну мову, перевірю, чи включили ми його в онлайн курс на EdEre, не пам’ятаю), ця проста «мова», де кожна літера – окремий жест – гарний і для дітей 4-5 років (у нашій сім’ї він переходить із покоління в покоління і він не раз нас рятував).

10. Граємо в оперу – не говоримо, а співаємо (спів сприймається по-іншому).

11. Перетворення. Говоримо, як маленькі ліліпутики, мишки або мурашки (а потім, як велетні чи слони).

12. “Мовчанка” – хто перший скаже слово, той програв.

13. “Передаємо думку на відстані” – вгадати про що подумав, і що сказав.

14. Якщо діти у суперечці діти кричать одночасно – дати всім прапорці, листки паперу з їхніми іменами, будь-які предмети – щоб їх піднімали, коли хочуть «взяти слово».

15. Робимо плювалки (трансформація вербальної агресії) – плюємо паперовими катишами, дуємо – в ціль.

Коли приходиш в дитсадок,

То хто там є, окрім діток?

Так, вихователька твоя. 

Запам'ятай її ім'я!

Вона з тобою кожну мить.

Ти не умієш щось? Навчить! 

І ось уже твоя рука 

Сама малює Колобка,

І цифри вірно розкладе,

І слово «мама» обведе.

Бо у садку – не те що вдома.

Ти працюватимеш невтомно:

Навчишся ґудзик застібати,

Мішечок із піском метати,

Зарядку зробиш і масаж,

Змалюєш натюрморт, пейзаж,

Розкажеш гарно вірш на свято

І знатимеш всього багато.

Дбайливим батькам

Рекомендації батькам, діти яких будуть відвідувати ЗДО

• • Проконсультуйтеся у психолога з питання адаптації дитини до дошкільної установи.

  • Бажано, щоб початок відвідування дитячого садка не збігався з кризовим віком.

  • Відправляйте до дитячого садка лише здорову дитину.

  • Заздалегідь дізнайтеся у дільничного лікаря, який етап адаптації може бути у дитини і своєчасно дотримайтесь всіх застережних заходів у разі незадовільного прогнозу.

  • Тренуйте від самого народження систему адаптаційних механізмів у дитини, привчайте її до ситуацій, в яких слід змінювати форму поведінки.

  • Заздалегідь дізнайтеся про всі нові моменти в розкладі дня садка і введіть їх у домашній розпорядок дня.

  • Не допускайте обговорення у присутності дитини проблем, які пов’язані з дитячим садком.

  • Плануйте свій час так, щоб першого місяця відвідування дитячого садка у Вас була можливість не залишати дитину на цілий день.

  • Якомога раніше познайомте дитину з дітьми та вихователями групи, в яку вона незабаром прийде.

  • Учіть дитину вдома всіх необхідних навичок самообслуговування.

  • Наголошуйте, що Ваша дитина, дорога Вам і ви її любите.

Рекомендації батькам, діти яких відвідують садочок

Шановні батьки!

Ми разом з Вами зацікавлені в тому, щоб відвідування дитиною дитячого садка було комфортним і корисним. Тому просимо Вас дотримуватися наступних правил:

• • Запізнення - завжди стрес для дорослих і дітей. Будь ласка, приходьте вчасно!

  • Проводжайте дитину до групи та передавайте особисто в руки педагогам. Ідучи, додому обов'язково повідомте про це вихователя.

  • Якщо у вашої дитини поганий настрій, обговоріть її стан з педагогом.

  • При вході, будь ласка, чистіть взуття та зачиняйте за собою вхідні двері.

Крім того ми просимо Вас:

• • Допоможіть своїй дитині вранці роздягнутися, акуратно скласти речі в шафу.

  • Прослідкуйте, щоб дитина завжди була чистою, акуратно та по сезону одягненою.

  • Прослідкуйте, щоб у дитини були чисті та коротко підстрижені нігті.

  • Дайте дитині з собою носовичок.

  • У шафі дитини повинний бути завжди запасний одяг для групи. Восени та навесні просимо приносити запасний верхній одяг і взуття для прогулянок.

  • Щоб запобігти втраті або обміну речей позначте білизну, одяг і взуття ваших дітей.

  • Прослідкуйте, щоб в кишенях дитини не було гострих, ріжучих предметів.

  • Не давайте дитині з собою жувальну гумку, солодощів тощо.

О 9.20 починаються заняття, тому переконливо просимо Вас:

• • Якщо ви прийшли, коли заняття розпочалося, допоможіть дитині роздягтися і тихо приєднається до дітей.

  • Якщо ви хочете бути присутніми на занятті, попередьте про це педагога та ознайомтеся з правилами відвідування занять.

  • Не відволікайте педагога під час занять, всі проблеми ви зможете обговорити у зручний час - вранці до 8.30, в другій половині дня після 16.30; а також на індивідуальних консультаціях у спеціально призначений час.

  • Для занять фізкультурою та музичних занять дитині знадобляться футболка, шорти.

  • Пам'ятайте, іграшка дитини - іграшка для всіх. Вона може зламатися.

  • У нашому дитячому садку обов'язковими є всі батьківські збори та індивідуальні консультації. Якщо з об'єктивних причин ви не зможете прийти, попередьте педагогів заздалегідь.

Шановні батьки!

• • При виникненні у дитини симптомів отруєння (блювота, пронос) або симптомів ГРВІ (кашель, температура, нежить) звертатися на прийом до дільничного педіатра, в дитячий сад дитина не приймається.

  • Якщо ваша дитина занедужала, просимо до 8.20 повідомити старшу медсестру 

  • Після хвороби дитина приймається в дошкільний заклад при наявності медичної довідки. Якщо дитина не відвідувала заклад більше двох тижнів необхідно додати соскоб на ентеробіоз.

А також:

• • Якщо ви не змогли вирішити будь - яке питання з педагогами, ви можете звернутися до вихователя-методиста, завідувача, старшої медсестри.

  • Конфліктні та спірні ситуації у нас прийнято вирішувати за відсутності дітей.

  • Протягом року буде багато свят, розваг, виставок, які стануть незабутніми подіями в житті вашої дитини, тож візьміть в них активну участь.

Дякуємо Вам за те, що розумієте нас.

 ПОРАДА БАТЬКАМ, ЯКІ МАЮТЬ ДІТЕЙ ІЗ ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

Ваша дитина росте, але Ви почали помічати, що вона в своєму розвитку відрізняється від дітей Ваших знайомих чи сусідів:

• Дитина почала пізніше гулити, тримати голівку, тягнутися до іграшок, хапати їх, захлинається при смоктанні, із запізненням навчилася сидіти, повзати і ходити.

• До трьох років у дитини не з’явилося мовлення, вона спілкується за допомогою жестів та окремих складів.

• З іграшками і до цього часу гратися не може, лише на короткий термін дитину може привабити чужа або нова іграшка.

• Дитина неуважна, казки не слухає, не розуміє їхнього змісту, погано заучує вірші.

• В поведінці дитини є моменти, які вас хвилюють: малюк дуже рухливий, неслухняний або, навпаки, млявий, повільний, у нього повсякчас міняється настрій.

Ви бачите ці вади, але у Вас десь жевріє надія, що дитина переросте і буде такою як і всі.

Педагоги вашого садочку радять Вам відвідувати інший, спеціальний сад, де вашій дитині буде краще.

Що ж не так з дитиною? Чим пояснити її стан?

Це стан, при якому спостерігається стійке, незворотне порушення пізнавальної діяльності, що зумовлюється органічним ураженням головного мозку.

Цим і пояснюються особливості вашої дитини.

Шановні батьки!

- Усвідомте, що виховання та навчання дитини – це довгий, складний процес, що потребує Вашого уміння, терпіння, знання.

- Дотримуйтеся режиму.

- Старанно, своєчасно виконуйте побажання і завдання педагогів.

- Допомагайте дитині, але не виконуйте завдання за неї.

- Намагайтеся щоденно закріплювати завдання, по можливості, в ігровій формі.

- Заохочуйте навіть незначні досягнення вашої дитини.

- Не нехтуйте порадами педагогів щодо необхідності консультування та лікування у лікарів–фахівців.

- Ніколи не висловлюйте свої думки щодо педагогів в присутності своєї дитини.

Прийміть до уваги такі поради:

- Любіть та оберігайте свою дитину.

- Не чекайте, що вона буде такою, як Ви, або такою, як Ви хочете.

- Допоможіть їй стати самою собою.

- Будьте добрим прикладом для своєї дитини.

- Не мовчіть зі своєю дитиною; грайтеся з нею, працюйте з нею, розмовляйте з нею.

- Не принижуйте гідності своєї дитини.

- Привчайте дитину до порядку, навчайте бути слухняною, не відкладайте зауваження «на потім».

- Чекайте від дитини тільки таких умінь та оцінок, на які вона здатна.

- Пам’ятайте про велику силу похвали, не чіпляйте на дитину «ярликів».

- Піклуйтеся про створення комфортних умов для розвитку вашої дитини.

Я – особлива дитина!

Любіть мене!

Мені необхідний особливий підхід:

- Своєчасні та систематичні спостереження і лікування у лікарів-фахівців.

- Мені найкраще відвідувати спеціальний заклад, де зі мною будуть займатися вчителі-дефектологи.

- У мене повинні бути гарні, розвиваючі іграшки.

- До мене потрібний індивідуальний підхід.

- Розвивати і навчати мене необхідно повільно на короткотривалих заняттях, часто повторювати і повільно ускладнювати навчальний матеріал.

- Якщо я втомився – дайте мені невеликий відпочинок, або займіть мене чимось іншим.

- Не вимагайте від мене більше, ніж я можу.

Ви запланували дитину, чекаєте або вже народили її? Ознайомтесь, будь ласка, із змістом цієї пам’ятки:

- Згадайте, які хвороби перенесли Ви і ваші найближчі родичі.

- Чи були у вашій родині такі, у яких пізно з’явилося мовлення, були труднощі з навчанням у школі?

- Як часто у вашій родині вживають алкогольні напої, наркотичні речовини? Чи палите Ви? А, може, хтось із вас ВІЛ-інфікований?

- Мами! Пригадайте, як протікала ваша вагітність?

- Можливо, в перші три місяці Ви перехворіли респіраторними, інфекційними захворюваннями, або у вас був хламідіоз?

- Чи є у Вас звичка палити, зловживати алкоголем, вживати медпрепарати без призначення лікаря?

- Можливо у Вас була загроза викидня? Анемія плода? Ви падали, або травмували живіт?

- Як відбувалася у вас родова діяльність: проводилася стимуляція пологів, чи це були важкі, затяжні, або стрімкі пологи?

- Ваша дитина народилася за допомогою кесаревого розтину, накладання щипців?

- Коли закричала дитина?

- Чи знаходилась вона якийсь час у барокамері?

- Чи могла дитина самостійно смоктати?

- Можливо, були ще якісь особливості, на котрі необхідно звернути увагу?

Батьки!

- До народження дитини ведіть здоровий спосіб життя: не вживайте алкоголь та наркотики, не паліть.

- Якщо Ви хворіли інфекційними хворобами, маєте хронічні захворювання, отримайте консультацію у лікаря-спеціаліста щодо народження здорової дитини.

- З літератури ознайомтеся з розвитком та становленням психічних процесів (увага, пам’ять, мислення, мовлення) та нормою раннього фізичного розвитку дитини.

- Будь які відхилення у психічному, фізичному розвитку дитини від норми потребують Вашої уваги.

- Не бійтеся звернутися до лікаря-фахівця: невролога, психіатра, які нададуть Вашій дитині фахову допомогу.

- Хай дитина відвідує той дитячий заклад, де найбільше розвинуть її здібності.

- Дослухайтеся до порад спеціалістів, дотримуйтеся їх.

Ми бажаємо Вам, щоб Ваші діти були здорові!

                            Правила поведінки дітей в закладі дошкільної освіти:

- Приходити вчасно в дитячий садок.

- Вітатися з усіма працівниками ЗДО.

- У всьому слухатися вихователя.

- Якщо щось болить, то обов’язково про це сказати вихователю.

- Берегти іграшки, майно та книги.

- На прогулянці не бруднити одяг.

- В групі голосно не кричати та не бігати.

- Не ходити в  вологому одязі.

- Не ображати дітей зі своєї групи.

- Слідкувати за станом свого одягу.

- Мати особисті носові хустинки.

- Дотримуватися вимог безпеки.

- Акуратно вішати одяг в свою шафку.

Стаття 55 Закону України «Про освіту». Права та обов’язки батьків здобувачів освіти

Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості. Батьки мають рівні права та обов’язки щодо освіти і розвитку дитини.

Батьки здобувачів освіти мають право:

·         захищати відповідно до законодавства права та законні інтереси здобувачів освіти;

·         звертатися до закладів освіти, органів управління освітою з питань освіти;

·         обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти;

·         брати участь у громадському самоврядуванні закладу освіти, зокрема обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування закладу освіти;

·         завчасно отримувати інформацію про всі заплановані у закладі освіти та позапланові педагогічні, психологічні, медичні, соціологічні заходи, дослідження, обстеження, педагогічні експерименти та надавати згоду на участь у них дитини;

·         брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини та/або індивідуального навчального плану;

·         отримувати інформацію про діяльність закладу освіти, результати навчання своїх дітей (дітей, законними представниками яких вони є) і результати оцінювання якості освіти у закладі освіти та його освітньої діяльності.

·         Батьки здобувачів освіти зобов’язані:

·         виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля;

·         сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання;

·         поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу;

·         дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя;

·         формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану;

·         настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;

·         формувати у дітей усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;

·         виховувати у дитини повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України;

·         дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, а також умов договору про надання освітніх послуг (за наявності).

                                            Від рівних прав до рівних можливостей!

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), лише 20 % народжених дітей умовно вважається здоровими, інші – або страждають порушеннями психофізичного розвитку, або знаходяться в стані між здоров’ям і хворобою.

Визнання прав такої дитини, її інтересів, потреб, надання допомоги у процесі соціалізації та вибору професійної діяльності є дуже важливим на сучасному  етапі розвитку освіти. Тому важливого значення набуває інклюзивне навчання, що передбачає спільне перебування дітей із особливими освітніми потребами з їх здоровими однолітками.

Інтеграція дітей із особливими освітніми потребами швидкими темпами поширюється в Україні. Першопричиною такого явища  стало законне право дитини на якісне задоволення освітніх потреб. Батьки дитини, влаштувавши її у звичайний ЗДО святкують перемогу, а тим часом  дитсадки  не готові до прийняття  особливої дитини. Обмежений обсяг інформації про  позитивний досвід роботи спец-садків знижує ступінь довіри батьків  до інтернатної установи, тому питання роботи над іміджем кожного дитсадка є досить актуальним.

На сьогодні організаційно-методичні засади освітнього процесу у закладах дошкільної освіти орієнтовані на дітей із типовим розвитком, і не враховують особливостей освітньо-пізнавальної діяльності дітей із особливими освітніми потребами. Невідповідність форм і методів педагогічного впливу на таких дітей може створювати передумови для формування в них негативного ставлення до навчання, девіантної поведінки.

Всі діти мають навчатися разом у всіх випадках, коли це виявляється можливим, не зважаючи на певні труднощі чи відмінності, що існують між ними. ЗДО має визнавати і враховувати різноманітні потреби своїх вихованців шляхом узгодження різних видів і темпів виховання.

Приєднавшись до основних міжнародних договорів у сфері прав людини (Декларації ООН про права людини, Конвенцій ООН про права інвалідів, про права дитини), Україна взяла на себе зобов’язання щодо дотримання загальнолюдських прав, зокрема, щодо забезпечення права на освіту дітей із особливими освітніми потребами.

Інтегрування дітей із особливими освітніми потребами в масові навчальні заклади – це процес, який набу­ває усе більшого розповсюдження в освіті. Такий підхід до їхнього навчання зумовлений багатьма причинами різного характеру. Однією з них є й те, що надання освітніх послуг дітям із особливими освітніми потребами в закладах інтернатного типу певною мірою призводить до зниження у частини з них соціальної компетенції та дезадаптації в цілому. Освіта дитини з обмеженими можливостями має бути спрямована на облаштування її в соціокультурному просторі і повинна допо­могти їй в самоідентифікації, самовизначенні, самореалізації з урахуванням її індивідуальності.

Інклюзивне (інтегроване) навчання в дошкільних навчальних закладах вимагає створення спеціальних умов з метою забезпечення виконання корекційно-розвивального та освітнього процесів дітей з особливими потребами.

Інклюзивне (інтегроване) навчання та виховання може бути запроваджено для наступних категорій дітей:

• з вадами інтелектуального розвитку,

• з затримкою психічного розвитку,

• з тяжкими вадами мовлення,

• з порушеннями зору,

• з порушеннями слуху,

• з порушеннями функцій опорно-рухового апарату,

• з емоційно-вольовими порушеннями та аутичним спектром.

Головною метою інклюзивного навчання є реалізація права дітей з особливостями психофізичного розвитку на отримання освіти у відповідності з їх можливостями і здібностями за місцем проживання.

Розвивальне середовище для дітей з особливими потребами

Кожен, незалежно від стану здоров`я, наявності фізичного чи розумового порушення, має право на одержання якісної освіти. Цей принцип відображено в загальній Декларації прав людини (1948р.), Конвенції про права дитини (1989р.) покладено в основу організації інтегрованого, інклюзивного навчання дітей з особливими потребами. Таке навчання впроваджується з метою реалізації їхнього права на рівний доступ до якісної форми навчання.

В інклюзивних групах діти з особливими потребами включені в освітній процес. Вони осягають основи незалежного життя. Засвоюють нові форми поведінки, спілкування, взаємодії, вчаться виявляти активність, ініціативу, свідомо роботи вибір, досягати згоди у розв`язанні проблем, приймати самостійні рішення.

У дитячих закладах, як і в демократичному суспільстві, до кожного члена колективу ставляться як до неповторної особистості, усі мають рівні можливості досягти успіху. При цьому оцінюються конкретні досягнення дітей, незалежно від їхнього інтелектуального, фізичного, соціального чи емоційного стану.

У групах включення всі діти мають широкі можливості для вибору, їх заохочують до критичного мислення, творчості, винахідливості, вони вчаться відповідати за свої рішення і допомагати один одному. Діти краще розуміють широкі можливості особистого потенціалу, вони більш чутливі до потреб інших, з більшою повагою ставляться до життєвого досвіду та особливостей своїх товаришів.

Включення дітей з особливостями психофізичного розвитку в освітній процес дитячого садка дає змогу взаємодіяти з іншими дітьми, спостерігати за ними, наслідувати їх, отримуючи такий же соціальний досвід, як і всі їхні ровесники. Інтенсивна соціальна взаємодія сприяє встановленню дружніх, позитивних стосунків, створенню своєрідної мережі соціальної підтримки. Спільні заняття сприяють концентрації уваги дітей, посиленню їхньої мотивації до навчання. Це дає можливість дітям з особливими потребами бачити їхні висловлювання, сприяє інтересу до пізнання навколишнього світу, формування мотивів до навчальної діяльності, співпраці, забезпечує умови успішної соціальної, психологічної, фізичної адаптації та життєдіяльності.

Досвід успішного перебування у групах включення є добрим підґрунтям для подальшої інклюзивної освіти та підвищення кваліфікації протягом усього життя. Діти з проблемами в розвитку звикають брати участь у різноманітних громадських програмах, які допомагають їм опанувати вміння, необхідні для успішного самостійного життя в суспільстві.

В інклюзивному середовищі діти з особливими потребами отримують багато можливостей для соціальної взаємодії зі своїми ровесниками. Вихователі цілеспрямовано сприяють спілкуванню і взаємодії між дітьми, застосовуючи для цього різні способи. Наприклад, використовуючи картки з іменами дітей, розсаджують їх під час обіду чи занять у колі так, щоб поруч із дитиною недостатньо розвиненими мовленнєвим навичками опинилася дитина, яка добре розмовляє. Вихователі всіляко підтримують дітей, яким подобається чогось навчати товаришів, допомагати їм. Дорослі пропонують дітям види діяльності, які передбачають взаємодію і взаємозалежність, що сприяє встановленню між ними дружніх стосунків. Заохочують дітей обирати не лише вид діяльності, а й товариша, з яким її здійснюватимуть».

Завдяки перебуванню в звичайній групі в дітей з особливими потребами зростає самоповага, і часто не тільки не потребують підтримки громади, а й роблять свій внесок у загальну справу.

Спільне навчання і виховання в умовах дошкільного закладу здійснює позитивний вплив і на дітей з типовим розвитком. З раннього віку вони починають розуміти, з якими труднощами стикаються люди. Котрі мають проблеми розвитку, стають чутливими до потреб інших, толерантніше сприймають людські відмінності, вчаться підтримувати один одного, позитивно взаємодіяти.

Коли дитина з проблемами в розвитку починає відвідувати звичайну групу дошкільного дитячого закладу чи школи, позбавляючись таким чином ізоляції від своїх ровесників, батьки відчувають полегшення. З часом життя всієї сім`ї стає наближеним до життя більшості родин. Залучення таких батьків до планування та організації навчального процесу, розробки індивідуальних навчальних планів для дітей дає змогу відчути, що вони не одинокі, вони є членами команди, яка їх підтримує і допоможе подолати труднощі у щоденній роботі з дітьми, досягти успіху у складній справі адаптації дитини з особливими потреби до життя суспільства.

Спільна діяльність дітей допомагає педагогам краще усвідомити ефективність певних освітніх технологій, визначити спільні сторони та специфічні потреби кожної дитини.

Педагоги груп включення вчаться розуміти проблеми дітей, які хронічно відстають, засвоюють навички спостережень об`єктивного оцінювання. Враховуючи специфічні стилі пізнання, рівень і темп дитячого розвитку, вихователі створюють індивідуалізовані програми, які сприяють зростанню кожної дитини.

Дитина з особливостями психофізичного розвитку не повинна займати особливого становища в закладі, вона має почуватися природно, досягти самостійності, наскільки це можливо. Дуже важливо в інклюзивній групі створити таку атмосферу взаєморозуміння та взаємодопомоги між дітьми, щоб забезпечити дитині з особливими освітніми потребами можливість самоствердитися, набути певних навичок соціальної поведінки.

Слід зазначити, що включення дітей з особливими потребами з у загальноосвітні групи не відбувається автоматично. Це цілеспрямований систематичний процес, який потребує обережного впровадження і контролю. А також передбачає значну підготовчу роботу. Найперше, це створення позитивних психологічних умов для включення, адаптація фізіологічного середовища, адаптація матеріалів, розвивальних програм.

Для оптимізації міжособистісних стосунків здорових дітей та вихованців із особливими освітніми потребами проводяться корекційні заняття. На них моделюється ситуація, і діти з нормальним розвитком можуть себе ідентифікувати з дитиною, що має певні порушення, відчути труднощі, з якими вона стикається. Основна увага при цьому зверталася на форми спільної діяльності, моделювання соціальних відносин, формування комунікативної поведінки.

Корекційні заняття вимагають спільної діяльності, формування емпатії, ідентифікації. Група, в якому навчається дитина з фізичними вадами, більш толерантна і співчутлива, ніж група,  де всі діти  загального  розвитку.

Правила прийому до закладу

Відповідно до листа МОЗ № 111-01/89 від 29.03.2018 “Щодо медичних довідок для відвідування закладів освіти” прийом дітей до дошкільного навчального закладу здійснюється керівником на підставі таких документів:

• заява батьків або осіб, які їх замінюють;

• медична довідка про стан здоров’я дитини з висновком лікаря про те, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад;

• довідка дільничного лікаря про епідеміологічне оточення;

• свідоцтво про народження.

        Відповідно до пункту 7 Положення № 305 під час прийому дитини до дошкільного навчального закладу завідувач ознайомлює батьків або осіб, що їх замінюють зі Статутом дошкільного закладу, Положення про ЗДО та іншими документами, що регламентують його діяльність.

        Плата за харчування дітей вноситься до банківських установ щомісяця, не пізніше терміну, вказаного в квитанції. Перерахунок сплаченої квитанції за дні, які дитина не відвідувала дошкільний заклад, здійснюється в наступному місяці.

 Відрахування дітей з установи проводиться в наступних випадках:

• за заявою батьків;

• за медичними показаннями;

• за неодноразові порушення батьками статуту установи.

Обов’язки батьків

батьки зобов’язані:

• закласти основи інтелектуального, фізичного, морального розвитку дитини в дитячому віці;

• виконувати статут установи в частині, що стосується їх прав і обов’язків;

• своєчасно доводити до відома про можливу відсутність дитини;

• сприяти установі у вихованні, навчанні і розвитку вихованця;

• взаємодіяти з ЗДО в усіх напрямках виховання і навчання дитини;

• відвідувати загальні та групові збори.

Рекомендації батькам про шляхи допомоги дитині в адаптації до дитячого садка

Ваша дитина прийшла до дитячого садочка. Для неї почалося нове життя. Щоб дитина залишалася веселою, товариською, пропонуємо вам декілька рекомендацій:

• • намагайтеся створити в родині дружнє для дитини середовище;

  • сформулюйте чіткі вимоги до дитини, будьте послідовні в їх постановці, будьте терплячі;

  • формуйте навички самообслуговування й особистої гігієни;

  • заохочуйте ігри вашої дитини з іншими дітьми, розширюйте коло спілкування з дорослими;

  • коли дитина розмовляє з вами, слухайте її уважно;

  • якщо ви бачите, що дитина щось робить, спробуйте прокоментувати її дії;

  • розмовляйте з дитиною короткими фразами, повільно; у розмові називайте якомога більше предметів; давайте прості, зрозумілі пояснення;

  • запитуйте у дитини: “що ти робиш?”;

  • щодня читайте дитині;

  • піклуйтеся про те, щоб у дитини були нові враження від оточення;

  • займайтеся з дитиною спільною творчою діяльністю: грайте, співайте, малюйте;

  • заохочуйте допитливість;

  • частіше хваліть вашу дитину.

Правила безпечного перебування вихованців та працівників у ЗДО під час карантину

Організація протиепідемічних заходів у закладах дошкільної освіти здійснюється відповідно до вимог наказу Міністерства охорони здоров'я України від 24 березня 2016 року № 234 «Про затвердження Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів», наказу Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства освіти і науки України від 17 квітня 2006 року № 298/227 «Про затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах»

Директору закладу:

1.  Організувати проведення інструктажів працівників щодо особливостей роботи закладу впродовж карантину, обмежувальних і протиепідемічних заходів та порядку дії у випадку виявлення ознак респіраторних захворювань у вихованців чи працівників.

2.  З’ясувати у батьків (телефоном, електронною поштою чи за допомогою дистанційних технологій) про стан здоров’я дітей, наявність інфекційних захворювань та контактів з інфікованими особами. Дізнатись про вихованців, які будуть відвідувати заклад у цей період.

3.  Поінформувати батьків щодо особливостей роботи закладу в період карантину.

4.  Розмістити інформацію щодо роботи закладу в умовах карантину на сайті закладу.

5.  Забезпечити регулярне прибирання приміщень.

6.  На вході до закладу організовути місце для обробки рук спиртовмісними антисептиками з концентрацією активно діючої речовини понад 60% для ізопропілових спиртів та понад 70% для етилових спиртів.

7.  Передбачити перебування вихованців на відкритому повітрі максимально можливу кількість часу.

8.  При виявленні у працівника під час скринінгу температуру тіла понад 37,2 °С або ознаки респіраторних захворювань НЕ ДОПУСКАТИ його до виконання обов'язків.

Прийом дітей до закладу дошкільної освіти:

Ранковий прийом дітей до ЗДО здійснює вихователь групи або медпрацівник на території закладу за межами його будівлі (за несприятливих погодних умов - на вході до приміщення).

Діти, в яких виявлено температуру тіла понад 37,2 °С або ознаки респіраторних захворювань ізолюються з відповідним інформуванням медичного працівника та батьків.

ВАЖЛИВО!!!:

Батьки або особи, які їх замінюють, повинні одягати респіратор або захисну маску, так, щоб були покриті ніс та рот.

Організація освітнього процесу:

Освітній процес в період карантинних обмежень здійснюється відповідно до освітньої програми та плану роботи закладу, який складається на навчальний рік та літній оздоровчий період.

Під час карантину педагогам варто обирати ті види діяльності, які б сприяли дотриманню рекомендованої відстані між дітьми та перебуванню на відкритому повітрі, обмежуючи безпосередній фізичний контакт між дітьми та персоналом.

Необхідно переформатувати розміщення в кімнатах для занять таким чином, щоб забезпечити максимально можливе фізичне дистанціювання.

Батьківські збори проводити за допомогою дистанційних технологій.

Персонал закладу дошкільної освіти повинен:

1.  Носити маску або распіратор.

2.  Регулярно мити руки з рідким милом або обробляти їх спиртовмісними антисептиками не рідше ніж раз на 2 години, та після відвідування громадських місць, використання туалету, прибирання, обслуговування тощо.

3.  Утримуватись від контактів з особами, які мають симптоми респіраторних захворювань - кашель, лихоманка, ломота в тілі тощо.

4.  Самоізолюватись у разі виникнення симптомів респіраторних захворювань.

5.  Проводити дезінфекцію поверхонь не рідше, ніж кожні 2 години та відразу після закінчення занять.

6.  Робити вологе прибирання з використанням миючих та дезінфекційних (в кінці зміни) засобів.

7.  Провітрювати приміщення протягом не менше 15 хвилин перед відкриттям та почергове провітрювання кімнат протягом дня.

На період карантину забороняється:

1.  Використання багаторазових (тканинних) рушників.

2.  Використання м'яких (м'яконабивних) іграшок.

3.  Використання килимів з довгим ворсом.

4.  Перебування у вуличному взутті (без змінного) всередині приміщень.

5.  Проведення масових заходів (вистав, свят, концертів) за участі дітей з більш, ніж однієї групи та за присутності глядачів (відвідувачів).

П’ять простих порад, як підтримати дітей у непростий час війни:

1.     Будьте поруч з дитиною. Підтримуйте, обіймайте, заспокоюйте. Пам’ятайте, що батьки – це головне джерело підтримки для своїх дітей.

2.     Будьте прикладом. Емоційний стан батьків легко передається на дитину. Частіше кажіть, що все налагодиться, діліться з ними тим, що вам допомагає триматись.

3.     Спілкуйтеся. Розказуйте дітям про те, що відбувається в Україні. Чому ви змушені були поїхати? Як подолати труднощі? Однак не варто втішати дітей «псевдооптимістичними» сценаріями, про швидке повернення додому. Дорога до Перемоги може бути довгою.

4.     Взаємодійте з дитиною: вчіться, малюйте, читайте, робіть добрі справи.

5.     Відновлюйте сили. І вам, і дитині потрібна енергія. Дбайте про сон, харчування, рухову активність.