Дата публікації допису: 15 бер. 2016 9:31:42
Минуло 202 роки від дня народження Тараса Григоровича Шевченка – славного сина українського народу, але й сьогодні його слово живе між нами. Не просто живе, а турбує свідомість, утверджує національний дух, надихає на боротьбу. Вогонь його поезії і його душі запалює у серцях іскру любові до рідної землі, іскру гідності і честі українця-патріота.Сьогодні, як ніколи, звертаємо ми до нашого Пророка свої помисли, звіряємо з його ідеалами свої кроки у становленні української держави. Віримо, що здійсняться пророчі Тарасові слова:
І на оновленій землі
Врага не буде супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люде на землі.
Березень вражав насиченістю, заходами, присвяченими Великиму Кобзареві. Проводилися години спілкування «Шевченко відомий і не відомий», «Тарасові шляхи», літературні 5-хвилинки «Велич і безсмертя Кобзаря». 9 березня відбулася літературно-музична композиція «Тарас Шевченко - сонце України». На святі звучали вірші та пісні Кобзаря. Учні початкових класів продемонстрували інсценізацію «Тарасові шляхи»(класовод: Гривул Л.Р.); у виконанні танцювального колективу «Мить щастя» (керівник: Запорожан Л.П.) прозвучали вірші Тараса Григоровича про кохання.
На завершення свята вчитель української мови та літератури Саламандик О.В. сказала: «Нехай в кожній хаті на чільному місці лежить «Кобзар», хай у кожній світлиці заквітне портрет Шевченка, щоб слово Тарасове світило старому і малому, щоб слово його незабуте і нині, вічно ходило по Україні. Та освятиться душа наша великою мудрістю безсмертного генія великого народу.»