Дата публікації допису: 9 бер. 2016 11:53:06
Щовесни, коли тануть сніги
І на рясті сяє веселка,
Повні сил і живої снаги,
Ми вшановуєм пам’ять Шевченка.…
9 березня 1814 - 10 березня 1861
Уже для багатьох поколінь українців – і не тільки українців – Шевченко означає так багато, що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами. Та це лише ілюзія. Шевченко – як явище велике й вічне – невичерпний і нескінченний. Волею історії він ототожнений з долею України і разом з її буттям продовжується нею, росте й розвивається в часі, в історії, і нам іще йти і йти до його осягнення. Ми на вічнім шляху до Шевченка.