Підлітковий вік — це час емоційних коливань, пошуку себе та підвищеної вразливості. Іноді батьки можуть помітити у поведінці дитини зміни, які викликають тривогу: замкнутість, різкі перепади настрою, відмову від спілкування, проблеми зі сном, навчанням або тривожні дописи в соціальних мережах.

Фахівці наголошують: увага та підтримка дорослих у такі моменти мають вирішальне значення.

З чого почати розмову з дитиною

Найперше важливо спокійно констатувати факт, який вас насторожив, без звинувачень і тиску. Наприклад:

«Ми побачили твій допис / помітили, що ти став(ла) більш замкнутим(ою). Це нас дуже стурбувало, бо ми хвилюємося за тебе. Давай поговоримо про те, що тебе хвилює».

Головне завдання батьків — побудувати діалог, а не допит. Розмова має бути:

• без агресії та моралізування;
  
  

• без маніпуляцій і погроз;
  
  

• з позиції любові, прийняття та турботи.
  
  

Важливо зберігати емоційний контакт

Підліткам надзвичайно важливо відчувати, що їх чують і сприймають серйозно. Варто:

• не знецінювати переживання дитини («це дрібниці», «переростеш»);
  
  

• не порівнювати з іншими;
  
  

• поважати особисті кордони, водночас залишаючись поруч.
  
  

Навіть якщо вам складно зрозуміти причину емоційного стану дитини, фраза

«Я бачу, що тобі важко, і хочу бути поруч»
може стати першим кроком до довіри.

Коли потрібно звертатися по допомогу

Якщо батьки дізналися, що в дитини є тривожні думки, стійкий емоційний пригнічений стан або розмова заходить у глухий кут, важливо не залишатися з цим наодинці.

Звернення до фахівця — це не покарання і не примус, а форма турботи. Варто пояснити дитині:

«Я хвилююся за тебе і хочу допомогти. Є люди, які вміють підтримувати в таких ситуаціях».

По допомогу можна звернутися до:

• практичного психолога закладу освіти;
  
  

• сімейного лікаря або психолога;
  
  

• спеціалізованих ліній психологічної підтримки.
  
  

Пам’ятайте

• уважність батьків може запобігти серйозним кризам;
  
  

• прохання про допомогу — це прояв відповідальності, а не слабкості;
  
  

• дитина не має залишатися наодинці зі своїми переживаннями.
  
  

Турбота, довіра та підтримка дорослих — найкраща профілактика кризових ситуацій.

Що робити батькам, якщо ви помітили у поведінці дитини «червоні прапорці»

Підлітковий вік — це час емоційних коливань, пошуку себе та підвищеної вразливості. Іноді батьки можуть помітити у поведінці дитини зміни, які викликають тривогу: