Сторінка практичного психолога
Мапа сторінки психолога
Психологічні хвилинки на кожен день
Батькам – "Сторінка психолога"
Здобувачі освіти ⬇️ (гортати вниз)
Мапа сторінки психолога
Психологічні хвилинки на кожен день
Батькам – "Сторінка психолога"
Здобувачі освіти ⬇️ (гортати вниз)
Поради від психолога батькам
З "Психологічними хвилинками" на кожен день можете ознайомитися за посиланням https://sites.google.com/d/1nje2DFmSmQ5RBE4u3Fn6XcI5BYlPmkBx/p/1vASkHor8BGPU1ssuUome9KwibS5gXekS/edit
https://sites.google.com/d/1nje2DFmSmQ5RBE4u3Fn6XcI5BYlPmkBx/p/1sX1YcpGlgcmf9TPfpojCwbw5He4U1D8Q/edit
ГАРЯЧА ЛІНІЯ
Центри соціально-психологічної допомоги (Сумський обласний центр) (0542) 60–18–58, (066) 321–18–90
Цілодобова лінія психологічної підтримки «Між нами» Львівський міський центр соціальних служб— 0800307305. Дзвінки з будь-яких операторів — безкоштовні.
Цілодобова безоплатна правова допомога /Free Legal Aid. - 0 800 213 103. Консультування з правових питань.
Центр психосоціальної підтримки НаУКМА та БО «Голоси дітей». Гаряча лінія для дітей (08.00 – 22.00): 096 039 22 58; 099 198 57 95; 063 558 12 82.
Гаряча лінія НУО «Людина в біді» Безкоштовні психологічні консультації (24/7) ………. 0 800 210 160.
Центр-Ресурс Професіонал. Системний сімейний психотерапевт. 09.00 – 20.00 тел у Польщі +4873 311 52 96. Вайбер, телеграм: (067)-718-99-66 (063)-721-04-63 (066)-219-09-73.
Національна дитяча “гаряча лінія” України……….0800500225
Центр соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді (Сумський обласний центр)………. (0542) 25–85–35, 25–42–33
Сильне емоційне потрясіння, стрес, відчуття небезпеки можуть викликати у вашої дитини психологічну травму. Читайте нижче, як визначити, що у вашої дитини психологічна травма, та як ви можете їй допомогти. Якщо дитині потрібна допомога спеціаліста - можна звертатися на дитячу гарячу лінію нашого партнера Ла Страда-Україна/La Strada-Ukraine, яка працює в онлайн режимі. Щоб отримати консультацію пишіть:
Фейсбук - https://www.facebook.com/childhotline.ukraine/
Інста - https://www.instagram.com/childhotline_ua
Telegram - @CHL116111
ВАЖЛИВІ ТЕЛЕФОНИ
Правозахисна группа ………………………………………………………..700-67-71
Центр допомоги, захисту прав неповнолітніх ………………………757-08-96
Телефон довіри «Довіра» (міський)(с 11.00 до 18.00)…………….771-84-57
Телефон довіри «Від серця до серця» (с 18.00 до 6.00)…………62-50-22
Телефон Довіри «Нить Ариадны»
Психологічна допомога за телефоном …………………………………..706-32-84
Телефон довіри …………….. ………………………………………………….759-76-76 (з 19.00 до 07.00)
Телефон довіри ……… ………………………………………………………….764-22-39 (з 08.00 до 22.00)
Інформаційний вісник
для здобувачів освіти
ПО ТОЙ БІК ЛЮБОВІ
(Спостереження з дитячого табору)
Працюючи в дитячому таборі, я щодня бачу, як батьки продовжують тиснути на своїх дітей — навіть на відстані. Іноді — з найкращих намірів. Але результат один: біль і розчарування.
Хлопчик Н. грався з друзями. Дзвінок.
– «Мам, я зараз не можу говорити – передзвоню».
Він ще сміється з жарту друга. Але на тому кінці – монолог. Обличчя хлопця змінюється. Радість гасне.
– «Мам, ну пробач…»
Не допомагає. Він тікає. Повертається заплаканий.
Ми говоримо. Він зітхає: «Мама образилась, бо я не хотів з нею говорити». Без злості. Лише провина. Вечір зіпсовано. Любов перетворена на контроль.
Дівчинка під моїм вікном намагається розповісти мамі про табір, нових друзів, щасливі моменти. Але її не чують.
– «Я все прочитаю, чесно…» – крізь сльози.
Наприкінці – ридання. Вона здалась. Навчилась мовчати. Потім – брехати. Потім – приховувати себе.
Я бачила десятки таких випадків. І знаю – більшість батьків щиро люблять своїх дітей. Просто не помічають, як ця любов набуває форми тиску:
«Я знаю краще. Я контролюю. Я головний».
А потім – дорослі діти, які не дзвонять. Не діляться. Не довіряють.
з просторів Інтернету
Будь ласка. Зупиніться. За мить до роздратування. Перед дзвінком.
Згадайте: ви телефонуєте, бо сумуєте, бо любите. Не для перевірки. Не для вимог. Просто – бути поруч.
Любов не контролює. Вона обіймає. І слухає.
Інколи найважливіше, що ми можемо дати своїй дитині — це не порада, а тиша, в якій вона зможе бути собою
https://www.village.com.ua/village/children/children/351247-ne-pozhezhna-mashina-a-povitryana-trivoga-yak-govoriti-pro-viynu-z-ditmi-do-chotiroh-rokiv?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR1Yd24XTPhS2LLkncdce7fDN5cUKxCeYYdK34hw2cVHeOpZytHgiajifjo_aem_AZV_Uzn7WNoJsDzh5b6Wsyj7OTpqfc13dE_H0-EHAVP2Vq0-OGEUGuWpIB4P3qpMXntm7B180r-pnIF03H30S3en
https://l.facebook.com/l.php?u=https%3A%2F%2Fhappymind.help%2Fkontrol-trivogi%2F%3Ffbclid%3DIwZXh0bgNhZW0CMTAAAR3ZKrYrRvQoeidOiriv1_C3nC-D6bJtdsA0C_SskfkPXTp4pq8dlee1Lwc_aem_AZXug-AcbCheCyrq4fz45_W4QYB050JJAXwdH8utn_F7J0rrpIHXsLeyfhqgUmYzbr6YTcFuk1wKJDTqRCuc9t-I&h=AT1OlQCHjMZhGfYtUuKrEIQnmkxmoVD3AQjgHRksToqAMWQ8DU1skFZdRhbKI08UFtLBCeO25pVTdjjoSOrofcFCc9vPa3p8F_nuHB6iScgG5gDX7w5pDoVAnf0PD5aRW2TH&__tn__=-UK-R&c[0]=AT0zcN_p58deLxoJjuJzw2cUsdnYFU34uvONyjEc8JG_HRnTBnx21ijGYkbtjKECz_dBPmzLH0PBqT3RWCuSMFe0oQYuQR0VNuL57v1U6GeiUUHHiz4GSI6r_zNGJWmyRqtsLVVVRnPIAyulaqIyIry5nLVD2HHJsqnV3hUPGcAEI4LPFDOCLhVeiSmoFOCI
https://www.facebook.com/groups/476858323689294/permalink/1220078182700634/
https://www.facebook.com/share/p/8wkBEpobNJp73Tdm/
https://www.facebook.com/share/p/Gu3J5JHkURxYh62J/
Розважальний комікс може бути корисним. Перегляд освітнього серіалу може мати психоедукаційний ефект.
Для найширшого кола глядачів, а зокрема для підлітків, батьків, педагогів, для всіх, хто взаємодіє з підлітками й говорить з ними на складні теми вперше в України представлено анімований комікс, що розповідає про важливість піклування про ментальне здоров’я.
Освітній серіал «Ден і Рора проти корпорації С» розроблено Координаційний центр КМУ / Mental Health UA у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? – ініціативи першої леді Олена Зеленська. Комікс є частиною заходів «Місяця обізнаності про ментальне здоров’я», який відзначається протягом травня 2024 року.
Новаторський навчальний продукт використовуючи розважальну форму, простою зрозумілою мовою розповідає про вправи, які допомагають долати прояви стресу, тривоги, депресії.
Комікс складається із семи серій, подивитися можна за посиланням на каналі Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» : https://www.youtube.com/playlist?list=PLC_UdmXsjq2ceMYVM6IUZVl2G1Li1zFpw
Також він доступний на платформі Дія.Освіта: https://bit.ly/3ULUzWS
Серіал можна використовувати, щоб розказати дітям та підліткам про основи турботи про ментальне здоров’я. Він буде цікавий також дорослим, які люблять комікси і поважають детективні історії.
https://www.youtube.com/watch?v=bWvaZjzoUoY&list=PLC_UdmXsjq2ceMYVM6IUZVl2G1Li1zFpw&index=1
https://www.youtube.com/watch?v=Sq1sy6a1jxg&list=PLC_UdmXsjq2ceMYVM6IUZVl2G1Li1zFpw&index=3
https://www.youtube.com/watch?v=FAXVeIyaadE&list=PLC_UdmXsjq2ceMYVM6IUZVl2G1Li1zFpw&index=4
https://www.youtube.com/watch?v=TgiWLIm-i4c&list=PLC_UdmXsjq2ceMYVM6IUZVl2G1Li1zFpw&index=5
https://www.youtube.com/watch?v=5-5SfzdqIds&list=PLC_UdmXsjq2ceMYVM6IUZVl2G1Li1zFpw&index=6
https://www.youtube.com/watch?v=p7CPlFQm6u8&list=PLC_UdmXsjq2ceMYVM6IUZVl2G1Li1zFpw&index=7
ВІТАЮ ВАС З МІЖНАРОДНИМ ДНЕМ ЩАСТЯ!
Щастя - це коли рідні та діти здорові
в безпеці...
ЩАСТЯ- це коли кожен дочекається свого
Захисника додому, живим і здоровим.
Бажаю, щоб щастя сьогодні постукало в кожну
домівку, щоб радість наповнила ваші серця...
Щоб зникла назавжди сльозинка...
А горе, невдача, зневіра пішли в небуття...
З днем щастя вітаю вас...
Радості, удачі бажаю.
Щастя вам люди багато- багато...
Вдома, в роботі, в будні і в свято...
Щастя від Бога, як квітів у полі...
Щастя в житті і щасливої долі.
Здоров'я міцного, щоб щастю радіти.
Будьте щасливі ви і ваші діти...
Щастя вам любі Українці!
Найбільше у світі щастя – це мир, коли люди живуть спокійно, земля не здригається від страшних вибухів. Мир у нашій країні – це найзаповітніше бажання усіх українців, яке вони висловлюють вголос так згуртовано, як ніколи раніше. Ми сьогодні дякуємо нашим воїнам за можливість щодня прокидатися і бачити сонце. Віримо в нашу перемогу!!!
Цькування шкодить всім!
Постраждалі страждають від страху, депресії, агресії та втрати друзів.
Кривдники ризикують мати проблеми з законом і втратити друзів.
Спостерігачі відчувають провину, страх і втрачають довіру до оточуючих.
Зупинити булінг - відповідальність кожного! Яка саме, дивись на інфографіці в каруселі
Проєкт «Попередження ґендерно зумовленого насильства, торгівлі людьми та порушення прав дитини» за підтримки донорської організації «Хліб для світу».
#ЛаСтрада #ЛаСтрадаУкраїна #LaStrada #LaStradaUkraine #ХлібДляСвіту #BreadForWorld
ТРАВЕНЬ – МІСЯЦЬ ОБІЗНАНОСТІ ПРО МЕНТАЛЬНЕ ЗДОРОВ’Я
У межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» створено анімований комікс, який розповідає підліткам про важливість піклування про ментальне здоров’я.
5 практик, щоб підтримати самооцінку
Виключити самокритику та
внутрішнє схвалення за різні
методи засудження себе.
Уникати енергетичних вампірів: тих, хто вас бентежить. Оцінює зовнішність, характер, та особисті здібності в негативному ключі.
Дозволяти собі проживати будь-які почуття, не лаючи себе навіть за злість, ревнощі та заздрість.
Прощати себе. Памʼятайте, що помиляються всі і це нормально.
Доглядати за собою: дарувати подарунки, берегти,
жаліти та балувати.
Третій день Тижня психології
Девіз дня: "Творчість – одне з джерел радості»
Малювання шлях до заспокоєння, зняття напруги й до самовираження. Розфарбовування - допомагає відволіктися від щоденних справ, проявити творчі здібності, гармонізувати свій стан, заспокоїтися.
То як? Чи часто любите розмальовувати та домальовувати? Тримайте підказку:
«Втомився – малюй квіти.
Злий – малюй лінії .
Болить – ліпи.
Нудно – заповни листок паперу різними кольорами.
Сумно – малюй веселку.
Страшно – плети макраме або роби аплікації з тканин.
Відчуваєш тривогу – зроби ляльку-мотанку.
Обурюєшся – рви папір на дрібні шматочки.
Турбуєшся – складай орігамі.
Напружений – малюй візерунки.
Важливо згадати – малюй лабіринти.
Розчарований – зроби копію картини
Зневірився – малюй дороги.
Треба щось зрозуміти – намалюй мандали.
Треба швидко відновити сили – малюй пейзажі.
Хочеш зрозуміти свої почуття – малюй автопортрет.
Важливо запам’ятати стан – малюй кольорові плями.
Якщо треба систематизувати думки – малюй стільники або квадрати.
Хочеш розібратися в собі і своїх бажаннях – зроби колаж.
Важливо сконцентруватися на думках – малюй точками.
Для пошуку оптимального виходу із ситуації – малюй хвилі і кола.
Відчуваєш, що «застряг» і треба рухатися далі – малюй спіралі.
Хочеш сконцентруватися на меті – малюй сітки і мішені"
Четвертий день Тижня психології
Девіз тижня:
"І в дитинство, ніби в теплі краї
летить душа, їй там тепло завжди.
Костенко Ліна Василівна)
Казкові персонажі закладають в нас риси характеру, які можуть допомогти нам бути сміливішими, сильнішими, непереможними, везучіші. Вона навчає ненабиваючі гуль. Ось дуже коротенька казочка, але вчить і виховує. Приємного перегляду
https://www.youtube.com/watch?v=9eAr6EqyZjE
Згадувати щось позитивне – дозволяє перенестись у той приємний стан, збільшувати свої внутрішні сили, збагачуватись енергією.
Дозвольте собі поринути в приємні спогади перегляду: вгадайте мелодію, згадайте мультфільм в якому вона лунала, та ті емоції, які ви відчували. https://www.youtube.com/watch?v=LbgNpI0Rb28
П'ятий день Тижня психології.
Девіз тижня "Мир і добро на всій землі починається з кожного з нас"
https://starkon.city/articles/249429/tri-vpravi-scho-dopomozhut-podolati-stan-gostrogo-stresu?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTEAAR2XNeTCRhFL2V4Vq2JiCQCpXIaoEE65JX3spQHCTV_FWMK5t8eLVs0UT60_aem_AdmHfz8NTZhTlGHeZAl6oaxxPrlzWFrw9WlAqpb1zMBCtdcZ6nhPeHaLCCwx-JlMoNl7CzRF6N2XNjaRZvsll6_Y
ЯК РОЗПОВІСТИ ДИТИНІ ПРО ОСОБИСТІСНИЙ ПРОСТІР?
Особисті кордони — особистий простір, який кожна людина особисто розподіляє. Що є комфортно для тебе, може бути дискомфортним для іншої людини, бо кожен з нас індивідуальний і має свій особистий простір.
Щоби легше і краще розділити свій простір, варто використати таку собі візуальну інструкцію, «circles of relationships» — кола спілкування, кола стосунків — це може допомогти запобігти сексуальному домаганню, фізичному, психологічному насильству просто тому, що дає зрозуміти, що відбувається щось неправильне. Така візуальна інструкція розрахована на дітей 5-10 років.
1. Фіолетовий = я, мій особистий простір.
Отже, фіолетове, перше і найголовніше коло, – це ми самі. Наше тіло належить тільки нам, і тільки ми самі можемо вирішувати хто може біля нас перебувати близько, торкатися нас. І ніхто не повинен робити це без дозволу. Якщо хто-небудь, з будь-якого оточення, заподіює нам дискомфорт (неважливо, дідусь посадив на коліна або мамина подруга вимагає «поцілувати тітку в щічку») ми не повинні соромитися сказати про це і сказати “ні “,” стоп “.
2. Синій = сім’я.
Це коло нашої сім’ї і тих, кого ми любимо. Повага, довіра і любов – ось за цими ознаками ми визначаємо, хто відноситься до цього кола, хто найбільш близький нам. Але потрібно пам’ятати, що навіть з тими, кого ми любимо, ми не повинні нехтувати своїм особистісним простором, але також і самі повинні поважати простір наших близьких.
3. Зелене коло = друзі.
Це “far away hug” оточення. Коло наших друзів і тих з ким нам подобається спілкуватися. Дружба дуже важлива і включає в себе багато речей. Наприклад, спільні ігри, розмови, веселощі, і іноді дружні обійми. Дружба завжди ґрунтується на довірі, повазі. І такі прояви як обійми повинні бути засновані на взаємній згоді. Важливо розуміти, що не всі діти в класі можуть вести себе як твої друзі. І батькам слід проговорити з дітьми за якими критеріями ми визначаємо друзів і, в свою чергу, як ми самі повинні себе з ними вести.
4. Жовте коло = знайомі.
Коло знайомих (wave circle, тобто ті, кому ми махаємо рукою при зустрічі, з ким знайомі поверхово і не дуже близькі). Це можуть бути діти в шкільному автобусі, у дворі, спортивній команді, це можуть бути друзі батьків. Обговоріть з дитиною соціальні норми, різні типи знайомих і також правила безпеки. Різницю між близькими і просто знайомими людьми. Дистанція у відносинах, яку і вони і ми повинні поважати.
5. Помаранчеве коло = люди, від яких ми чекаємо професійної допомоги.
Ці люди можуть допомогти нам, коли нам це необхідно, але вони не наші друзі. Це вчителі, вихователі, поліцейські, пожежники, медсестри і лікарі. Обговоріть з дитиною в яких ситуаціях у кого шукати допомоги. Необхідно підкреслити, що у цих людей є розпізнавальні знаки, уніформа, посвідчення, і що вони допомагають в разі небезпеки.
6. Червоне коло = незнайомці.
Ми не знаємо цих людей. (Навіть якщо вони говорять, що знають нас, це не важливо.) Не всі чужі люди погані, але оскільки ми не знайомі, то не знаємо погана людина перед нами або хороша. Ми не довіряємо незнайомцям. Ми не розмовляємо з ними, не розказуємо нічого про себе або близьких. Не відповідаємо на питання. Ніколи, ніколи не йдемо з ними нікуди і не сідаємо в машину. Ми не беремо цукерки, не йдемо “шукати собачку” і не допомагаємо знайти вулицю, тому що дорослі ніколи не повинні просити допомоги у тих, хто молодший і слабший їх.
Це коротко. З дітьми розфарбовують ці кола, промовляють різні ситуації, дають вгадати, як правильно вчинити в кожному окремому випадку. І сто разів говорять – якщо тобі некомфортно ти повинен сказати СТОП, НІ. Якщо хтось поводить себе неправильно, на твою думку, ти повинен розповісти іншим дорослим – батькам, вчителям. Ніхто не може торкатися до тебе без твоєї згоди. (Ти теж не маєш права вторгатися в чужий особистий простір без дозволу). І якщо тебе не зрозуміли з першого разу, ти повинен повторювати і повторювати, поки тебе не почують, поки тебе не зрозуміють і не допоможуть. Ти не повинен шукати рішення сам, ти не повинен приховувати, ти не повинен соромитися. Не бійся говорити. Не бійся питати.»
НАВЧІТЬСЯ ТЕХНІКИ 6 СЕКУНД
Приблизно 6 секунд необхідно для того, щоб минула перша, найсильніша хвиля емоцій і включилась кора мозку, яка відповідає за усвідомленість і гальмування некорисних імпульсів.
Отже візьміть собі за правило – щойно ви помітите, що переживаєте бурю емоцій, відрахуйте 6 секунд перед тим, як відповідати співрозмовнику чи починати діяти.
Не повірите, але ця надзвичайно проста техніка дозволяє не тільки запобігти великій кількості конфліктів, але й здатна допомогти вам приймати більш виважені рішення та впроваджувати гарні зміни у ваше життя за принципом:
«інші думки-інший вибір-інша поведінка-інше життя»
(адже якщо ви робитимете техніку, то помітите, що через 6 секунд, у вас з‘являються інші думки та ідеї щодо виходу з конфліктної ситуації).
Користайтесь на здоров‘я і пам‘ятайте, що усі ці техніки не працюють тоді, коли ви про них просто знаєте, а працюють лише тоді, коли ви їх застосовуєте.
Мар‘яна Франко, психолог Психологічної студії «Сенс»
Якщо зараз камінь у грудях, подихайте разом з нами. Повільне дихання допоможе прийти до тями.
1. Вдихніть носом, рахуючи до трьох.
2. Опустіть плечі і впустіть повітря до низу легень.
3. Повільно видихайте ротом, рахуючи до шести.
4. Повторіть 3-4 рази, допоки це комфортно.
Практикуйте кожного разу, як нагрібає тривога, стрес, перенапруження, прискорене серцебиття, легке запаморочення або відчуття браку повітря.
А ще можна порадити цю вправу людині поруч і виконати її разом
Водоспад доброти: здійснюємо добрі вчинки
Це завдання посилить мотивацію дитини робити добрі справи, виховуватиме в ній бажання допомагати іншим та доброзичливість. На сторінці – водоспад з 12-ти добрих вчинків. Виконуючи ці вчинки, дитина відрізає відповідні смужки паперу й таким чином проходить через водоспад. Останній вчинок дитина придумує сама, а виконавши його, зможе відзначити, що їй усе вдалося та порадіти з цього приводу.
Це завдання – чудова можливість навчитися ставити перед собою цілі та досягати їх. Воно допоможе дитині відчути значущість своїх дій для оточення, стати більш відкритою та впевненою в собі.
Вище нічого немає? Вийдіть і знову ввійдіть
ПТСР значно впливає на життя. Людині з ПТСР набагато важче будувати стосунки, звичні дії можуть перетворитися на складний виклик, а емоційний стан нагадує постійні гойдалки
На картинках нижче ми зобразили думки, почуття й досвід, з якими стикаються люди з ПТСР. Однак, переживання кожного — індивідуальні
Що робити, якщо в описах на картинках ви впізнали когось із близьких? Як підтримати людину з травмою?
Поговоріть із нею. Почніть зі слів: «Я хочу поговорити про те, що мене тривожить. Чи вдалий це момент? Якщо ні, ми можемо поговорити пізніше». Стежте за тим, щоб інтонація вашого голосу була спокійною та доброзичливою. Дозвольте близькій людині розказати про все, що її бентежить.
Уникайте оцінок та звинувачень. Пам’ятайте, що емоційні рани у кожного різні, і гояться вони також по-різному. Не беріть на себе сміливість говорити, що ви знаєте, як почувається близька людина.
Будьте поруч. Люди з ПТСР можуть відчувати самотність, сором і провину за власні почуття та емоції. Дайте зрозуміти, що ви поруч попри все.
Визнавайте переживання близької людини. Говоріть слова, що засвідчують реальність та важкість стану близької людини: «Я вірю, що тобі дуже важко», «Я б дуже хотів/хотіла, щоб тобі стало краще».
Запропонуйте звернутися за фаховою допомогою. Розкажіть, що вона дозволить швидше повернутися до звичного стану. Людина може відмовитися від фахової допомоги. Поважайте таке рішення.
Проаналізувати свій стан допоможе тест для виявлення наслідків травми, перекладений нами. Цей інструмент підкаже вам як турбуватися про психічне здоров’я.
В мережі останнім часом більше стає згадок про прихильників молодіжних субкультур та поширення їх серед підлітків
Іноді підліток не може самостійно реалізувати свої бажання. Він знаходить своє місце у молодіжному угрупуванні для свого самоствердження та своєї самореалізації. Задля цього підлітки об'єднуються у неформальні групи.
Деякі батьки навіть можуть не підозрювати, що її дитина належить до певної субкультури та може мати девіантну поведінку. Що ж робити батькам, у цій ситуації розберемось нижче
Спокійно, відкрито і прямо спілкуйтеся з дитиною. Надайте їй можливість говорити,
коли вона буде до цього готова. Не підганяйте її.
Якщо дитина розповідає куди вона ходить та як проводить свій час. Проявіть якомога повнішу обізнаність в обговорюваній темі; виявляйте терпіння, наполегливість, доброзичливість для уникнення емоційного дискомфорту, недовіри чи агресії з боку підлітка
Опановуйте Інтернет-технології, майте власний акаунт і станьте другом своїй дитині
в соціальних мережах;
Щотижня аналізуйте вміст сторінок дитини, уважно читайте її публікації, вивчайте групи, до яких вона приєдналася;
«Познайомтеся» з її віртуальними друзями, звертайте увагу на фото й відео, що викликають інтерес дитини, зокрема ті, що збережені, поширені або вподобані;
Покажіть дитині, що вона вам небайдужа, що ви піклуєтеся про неї та запропонуйте спільно провести час.
Зосередьтеся на тому, щоб показати дитині її переваги, знайдіть у неї сильні сторони,
допоможіть їй побачити себе унікальною особистістю.
Після встановлення контакту та виявлення підлітком довіри до вас, слід пояснити згубність і безперспективність деструктивної поведінки, підкріплюючи це фактами, які добре відомі підліткові; допомогти підлітку зрозуміти ступінь ризику від деструктивної поведінки і невідворотної відповідальності за скоєне (зокрема у випадку вчинення
булінгу або іншого правопорушення).
ПАМ’ЯТАЙТЕ, що в зону ризику проявів деструктивної поведінки потрапляють підлітки, яким бракує батьківської уваги і підтримки, а також ті, чиє перебування в мережі
Інтернет не контролюється.
Vasyl Bohdan Національна поліція України МВС України
Обережно підліткові угрупування
Можливо, ваші діти зареєстровані у небезпечних групах в соцмережах!
У нинішній час неможливо ізолювати підлітків від соцмереж, але батькам варто цікавитися віртуальним життям дітей, переглядати, у яких групах вони зареєстровані, хто у них в друзях. Слід неодмінно пояснювати, які нещастя трапляються з дітьми через небезпечні ігри в Інтернеті, і що після фатального кроку уже не буде ні другого, ні третього життя, взагалі жодного.
Відповідно до статистичних даних найбільш вразлива вікова категорія для залучення у «нкбезпечні групи" − учні 5-11 класів, а також діти, які проживають у неповних та проблемних сім’ях. Такі діти хочуть самоствердитися, бодай у такий ризикований спосіб, довести усім, які вони «круті» і, на жаль, не усвідомлюють та не передбачають наслідків своїх дій.
Найголовніше, зараз для батьків – це бути уважними до своїх дітей, спілкуватися з ними, щоб вони хотіли ділитись своїми проблемами з рідними, а не з віртуальними, так званими «друзями»
1. Логотип: знаки богів, тварин, предметів.
У кожної групи є свій логотип. Найчастіше це символіка тотемних тварин — дитина, думаючи, що він частина чогось важливого, ритуального і доступного обраним, сприймає логотип як татем, який дає йому за умови виконання інструкцій могутність і безкарність.
2. Картинки і фото в сірому, чорному і червоному кольорі
Сумні фотографії в сірих тонах, тривожні червоно-чорні малюнки гнітюче впливають на психіку. При їх розгляданні дитяча психіка входить в стан депресії, замкнутої кімнати, з якої немає виходу. Дитина вже не бачить різниці між реальним і віртуальним світом.
3. Психоделічна музика.
#Дитинавступилавнебезпечнуспільноту в соцмережах: чотири тривожних сигнали
Якщо з першого класу підліток дружив з Петром з сусіднього під'їзду і у нього була компанія в класі, а тепер коло друзів, а головне — інтересів, різко змінився (протягом 3-5 днів), це тривожний дзвіночок. Особливо якщо зміни супроводжуються «просвітленням»: підліток стає відстороненим від реального життя і починає погоджуватися з усім, що йому говорять. Адже вважає, що все, що відбувається — неважливо, а головна мета його життя — в віртуальному співтоваристві, де він нарешті зрозумів сенс життя і знайшов однодумців.
Ще тривожні сигнали, що вказують на те, що ваша дитина могла потрапити під вплив небезпечної групи, — зміна розпорядку дня (став вечеряти в кімнаті, змінює час відвідувань секцій) і неабияка пунктуальність в його дотриманні. Особливо якщо за комп'ютер дитина сідає в один і той же час (незважаючи ні на що). Адміністратори таких груп встановлюють над підлітком контроль, виховуючи в ньому сліпе підпорядкування: вказується час, коли в неї повинні входити учасники-однодумці.
А коли в онлайн-просторі одночасно багато дітей, незадоволених життям, настрій «життя — біль» легше підтримувати і вселяти ідею «зроби те-то — і тобі буде добре». Відвідування групи стає ритуалом — чимось важливим, забороненим і необхідним: отримати недозволене і відчути себе одним з обраних — дуже важливо для підлітка. Таким чином, дитині прищеплюється стадний інстинкт, а, як відомо, натовпом простіше керувати.
У всіх підлітків поведінка — демонстративна: вони хочуть, щоб їх дії були помічені і оцінені (не завжди позитивно). Тому, захопившись чимось, підлітки починають це демонструвати в малюнках. При цьому у дитини, яка потрапила під вплив небезпечних груп, з'являються невластиві раніше зображення, пов'язані з його новою «ідеологією», які він активно демонструє, не ховаючи.
Автор Топчій О.П.
Ресурс, заряд енергії, натхнення, сили і стресостійкість залежать тільки від того, що ми робимо і про що ми думаємо. Вибір за вами створювати чи руйнувати, наповнювати чи осушувати...
2 березня кожного року відзначається Всесвітній день психічного здоров’я підлітків – нова подія, яка з’явилась у 2020 році за ініціативи американського бренду молодіжного одягу Hollister. Компанія створила проєкт, котрий полягає в допомозі різноманітним організаціям, діяльність яких пов’язана з психічною рівновагою підлітків. Ініціатива була підтримана Міжнародною асоціацією із запобігання самогубствам (IASP) і підтримується багатьма організаціями та особистостями в усьому світі.
Метою Всесвітнього дня психічного здоров’я підлітків є підвищення обізнаності тінейджерів щодо психічного добробуту та подолання невпевненості у собі за допомогою медитацій, танців, музики, спорту тощо. Ця подія заохочує підлітків спілкуватись між собою у соціальних мережах й демонструвати власний спосіб подолання психологічного дискомфорту.
Проблеми з психічним здоров’ям, на жаль, поширені серед підлітків, складають 16% захворювань і травм у людей віком від 10 до 19 років. Самогубство та депресія є одними з основних причин смерті серед підлітків і навіть можуть призвести до інших проблем, таких як зловживання психоактивними речовинами в майбутньому.
Підлітки стикаються з унікальними труднощами, які можуть суттєво вплинути на їхній психічний стан, включаючи академічний тиск, використання соціальних мереж, знущання та сімейні проблеми. Всесвітній день психічного здоров’я підлітків спрямований на сприяння психічному здоров’ю як важливому компоненту загального благополуччя та заохочення молодих людей звертатися за допомогою, коли вони її потребують. Цей день також надає можливість школам, молодіжним організаціям і громадам об’єднатися, щоб просувати освіту в галузі психічного здоров’я та послуги підтримки для молодих людей.
Вчені довели, що сучасне покоління тінейджерів має найгірше психічне здоров’я, проте більша частина підлітків намагається вести здоровий спосіб життя.
Для сучасних українських підлітків тема психічного здоров’я найбільше обтяжена травмами, що спричинила війна. Це треба враховувати тим, хто поруч з підлітком, системі охорони здоров’я, системі освіти. Побудова системи реабілітації та підтримки дітей у цей складний час та у майбутньому має бути пріоритетом на державному рівні в усіх сферах життєдіяльності.
Крім того, сучасні підлітки хочуть змінювати наш світ на краще, тому ми повинні їм допомогти, зміцнивши їхнє психічне здоров’я.
Що треба знати аби не стати жертвою торгівлі людьми
Сигнали, які свідчать про те, що ви потрапити у ситуацію торгівлі людьми:
- У вас забрали паспорт або документи вашої дитини
- Обмежують ваше пересування в населеному пункті, де ви перебуваєте. Примушують жити або працювати в замкнених приміщеннях
- Забрали ваш мобільний телефон та інші засоби зв’язку
- Відмовляють у наданні екстреної медичної допомоги вам або вашій дитині, обмежують сон, відпочинок і харчування
- Примушують або схиляють до дій із застосуванням фізичного насильства, психологічного тиску або маніпуляцій
- Пропонують фінансову допомогу, чим втягують вас у боргову кабалу
- Пропонують працевлаштування без заздалегідь обговорених умов роботи, з нереалістично високою заробітною платою, договір складено незрозумілою для вас мовою
Коли наші близькі йдуть на війну, це випробування для всієї родини, адже ми тривожимося за їхню безпеку. Дітям також не просто дати собі із цим раду, тому їм важлива наша підтримка.
Разом з фахівцями фахівці Центр здоров'я та розвитку "Коло сім'ї" розповідаємо, як підтримати дитину, якщо її рідні на війні .
Всі ми родом із дитинства – в цей час формується наше сприйняття світу, погляди і страхи.
А розвиток особистості напряму залежить від спілкування та відносин з рідними.
Батьки – безсумнівний авторитет для дитини, який має бути запорукою захисту і джерелом любові.
Вище нічого немає? Вийдіть і знову ввійдіть
Методики для швидкого запам’ятовування:
«Згадай та намалюй»
Ця вправа допоможе натренувати уважність. Дорослий зачитує ряд слів, наприклад: яблуко, повітряна кулька, квітка, гриб, м’яч, сонце, будинок, горщик, веселе свято, сумний день тощо. Після цього упродовж хвилини діти мають замалювати усі почуті слова. Звісно, якщо мова буде про конкретні поняття, то все доволі просто, а ось з абстрактними вже складніше, адже треба спочатку створити певний образ.
Поясніть дитині, що малюнки не мають бути шедеврами, головне аби вони асоціювалися з певними поняттями. Також не треба одразу просити дітей назвати слова, перейдіть до іншого завдання, а до цього поверніться через 15 хвилин. От тепер на основі малюнків діти мають пригадати, які саме слова ви їм назвали.
Згодом цю вправу можна ускладнити. Прочитайте невеликий текст та запропонуйте дітям не просто уважно слухати, а ще й уявляти яскраві образи, які потім треба швиденько замалювати. На основі малюнків вони потім зможуть пригадати, про що саме йшла мова.
Метод Цицерона
Ще одна цікава техніка, яка навчить розкладати всю отриману інформацію по полицях. А це вже дозволить запам’ятати та легко пригадати все, що завгодно! Методика названа на честь відомого римського оратора Цицерона, який часто нею користувався. Суть методу проста: подавши учням нову тему, запропонуйте їм уявити себе у добре знайомій кімнаті. А об’єкти, які необхідно запам’ятати, треба подумки розмістити у цій кімнаті у певному порядку: починаючи від входу і за рухом годинникової стрілки.
Потім треба кілька разів «пройтися» кімнатою та повторити що і де лежить. Це дуже просто і разом з тим ефективно: при потребі учні згадають якщо не всю, то більшу частину інформації.
Ментальна карта
Це популярна та дієва техніка візуалізації мислення, яку можна використовувати під час опрацювання фактично будь-якої теми. Намалювати таку карту дуже просто. Вона має виглядати наступним чином:
- в центрі чистого аркушу обведена у коло тема вивчення;
- від центру мають відходити різнокольорові лінії, на яких записуються ключові слова (виконуйте правило: одна лінія – одне слово);
- від основних ліній можуть відходити додаткові, так чи інакше пов’язані з ключовими поняттями;
- можна та навіть потрібно використовувати невеличкі малюнки чи символи.
Така ментальна карта стане для учнів чудовим помічником: завдяки їй можна не лише опанувати новий матеріал, а й упорядкувати власні знання.
ПОВЧАЛЬНІ УКРАЇНСЬКІ МУЛЬТФІЛЬМИ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА БАТЬКІВ
«Каприз» https://youtu.be/JyyBuwB0a10
«Коп і Штик. Завзяті Кроти» https://youtu.be/6klsl61CTno
«Лежень» https://youtu.be/vCA9OSYn2GM
«Літачок Ліп» https://youtu.be/wxwvpl09IgQ
«Війна яблук та гусені» https://youtu.be/LGn3TgIi-mM
«Літа мої…» https://youtu.be/uIysNPGH1mA
«Коза-дереза» https://youtu.be/urWVVEtFw9E
«Червона жаба» https://youtu.be/WRY3QdPrgG0
«Історія одного поросятка» https://youtu.be/p-aLftieWuY
«Дідочок задумав женитися» https://youtu.be/RvFFm7_4uF4
Довготривалі, багатогодинні відключення світла присутні у нашому житті, отже, не перестає бути актуальним питання: «Що робити сім‘єю у цій темряві?»
Страх темряви – це, з одного боку, віковий страх у дітей. З іншого – один із наслідків хронічного стресу та травматизації. Для того, щоб підтримати дитину, щоб не допустити загострення її стану – ми можемо запропонувати ігри. Гра – найпростіший спосіб трансформувати напругу.
Важливо пам’ятати:
коли один канал сприйняття депривований, в стані перезбудження чи неактивний, інші в більшому навантаженні та чутливості;
якщо ми переживаємо складний досвід і при цьому дієві, відчуваємо близькість – у нас залишається відчуття сили.
ІДЕЇ ІГОР У ТЕМРЯВІ ДЛЯ ДІТЕЙ РІЗНОГО ВІКУ
Аудіальні ігри та ігри зі словами:
Співати хором;
Грати на музичних інструментах;
Грати на уявних музичних інструментах. Видавати звуки, наче стукаємо в литаври, б’ємо в барабани, граємо на скрипці;
«Тарабарська мова». Говорити один з одним «тарабарською мовою», тобто вигаданою, намагаючись за інтонацією вгадати, про що говорить кожен;
Разом промовляти скоромовки;
Грати в «білі вихваляйки». Як-от, кричати: «А я…!!!» і розповідати про те, що насправді вміємо та що вдалося;
«Alias». Вгадувати слово за описом. Однак важливо не називати саме слово;
Розповідати історії на задану тему;
Розповідати щось, аби вкластися в одну хвилину;
«Голоси тварин». Хтось видає звук — інші вгадують. Хто вгадав перший, стає ведучим;
Гра в слова. Наступний гравець називає слово на останню букву слова попереднього гравця;
«На щастя, на жаль». Хтось вигадує ситуацію, а гравці по черзі пропонують продовження, починаючи зі слів «на жаль», а наступний гравець — «на щастя»;
«Спотворений телефон». Пошепки передавати слово один одному. Наприкінці дізнаємося, що почув останній гравець;
«Казка». Скласти казку, коли кожен говорить по реченню;
«Навспак». Говорити слова навпаки, не записуючи їх. Наприклад, «чайник» — «кинйач», «стіна» — «анітс»;
«Я загадав». Розказати про загадане слово, не називаючи його. Наприклад, «Я загадав — білий, холодний, скрипить під ногами, тане…»;
Загадати предмет. Усі інші мають його вгадати, ставлячи запитання, на які ведучий може відповісти лише «так» чи «ні»;
Рима. Назвати чотири (або два) випадкових слова, до яких треба віднайти риму або вигадати вірш на 4 рядки;
«Буква». Назвати слова тільки на задану букву. Варіант для дорослих: назвати слова на загадану букву, які можна покласти в трилітрову банку;
Шукаємо схожість. Назвати два випадкових слова, а інші мають відгадати, чим вони можуть бути схожі.
«Чарівна мова». Для дітей, які вчаться розбирати слова на склади, можна говорити слова, додаючи додатковий склад «жи», «ма», чи «хрю»4
«Дурниці». Вигадувати початок речення, до якого потрібно придумати абсолютно «пришелепкувате» й нереальне продовження;
Знайти асоціації. Один гравець називає слово, наступний — свою асоціацію до цього слова. Дітям можна пояснити так: «Перше, що спадає на думку, коли чуєш це слово»;
«Це слово вміє…». Описати слово його «вміннями»;
«Слово, якого немає». Вигадувати слова, яких не існує та що вони могли б означати мовою іншопланетян.
Важливо торкатися до дитини, тільки попереджуючи її та коли отримаєте дозвіл. Пам’ятайте, що в темряві відчуття доторків буде сприйматися посилено.
Для контакту із тілом можуть бути потрібні пледи, щоби накритися і відчувати більшу безпеку, льодяники, які можна розсмоктувати, щоби відчувати смак, жувальні гумки, вода, а також іграшки, які можна стискати в руках, «поп-іти».
Тілесні ігри можуть бути такі:
«Азбука Морзе». Передавати прості слова доторками. Однак заздалегідь треба вивчити кілька літер;
«Круг любові». Взятися за руки, гравці мають обережно стиснути долоню тому, хто сидить за ними за годинниковою стрілкою;
«Чарівні доторки». Уявити, що тіло — це музичний інструмент. І кожна частина тіла виконує певний звук. Тоді торкатися до дитини долонею, щоби вона співала, мугикала, кукурікала тощо;
Відбивати ритм разом. Це може бути знайома пісня, також можна створювати загальний ритм (наприклад, дощу), пропонувати стукати ритм зубами, клацати язиком, відбивати долонею, ногами абощо;
Обіймати один одного та цілувати різними обіймами та поцілунками (для батьків та дітей). Як-от, помаранчевими, полуничними, веселковими, квадратними тощо.
Танцювати під уявну мелодію чи під спів пісень;
Передавати предмет у колі, коли в гравців заплющені очі. Тоді — торкатися його і вгадувати, що це, чи пропонувати, як його можна використовувати;
«Доторки — незнайомці». Торкатися долонь ведучого тільки приємними доторками, щоби ведучий вгадав, хто торкається;
Уявити, що потрапив на нову планету, на якій немає звичного світла. А потім — уявити, як на ній можна адаптуватися;
Зробити собі хатинку із подушок і ковдр;
Якщо простір знайомий та безпечний, грати в «бабу куцю». Тоді ведучий має зловити гравців, які плескають у долоні.
Якщо є ліхтарик:
Грати в тіньовий театр руками. Створювати руками різні фігурки;
Грати в тіньовий театр, використовуючи іграшки. Треба підсвічувати їх, аби була тінь;
Зробити проєктор зі стаканчика та плівки;
Дивитися крізь друшляк на «зірки».
21 січня – це Міжнародний день обіймів. Цей день був започаткований 21 січня 1986 року в США. З недавнього часу Міжнародний день обіймів стали відзначати і в Україні, особливо популярним він є серед молоді.
Вчені довели, що справжні теплі обійми допомагають покращити роботу нервової системи, впоратися з життєвими негараздами та просто роблять людей щасливішими. То ж обіймаємо! Теплими словами, приємними вітаннями, щирими посмішками…
Міжнародний де́нь обі́ймів — щорічне свято, що відзначають 21 січня. За традицією цього дня можна дружньо обіймати навіть незнайомих людей.
За своєрідним «повір'ям», під час дружніх обіймів люди обмінюються душевним теплом. Існують і «наукові» обґрунтування корисності обіймів: доброзичливі дотики підвищують імунітет, стимулюють центральну нервову систему, підвищують у крові рівень гемоглобіну, а також іншого гормону — окситоцину, що викликає доброзичливе ставлення до інших людей
Мультфільм навчає завжди вірити у власні сили, наполегливо працювати та шукати порозуміння з іншими людьми. Адже разом завжди легше досягнути мети! Перегляньте його всією родиною.
Антистрес-вправи працюють так, щоби допомогти тілу впоратися зі стресом на рівні м’язової пам’яті. Крім того, вони допомагають збалансувати психоемоційний стан.
Сьогодні ми познайомимо вас із вправами-антистрес, які рекомендує лікар-психотерапевт Сергій Міщук.
Спробуйте виконувати ці вправи самі та разом із дітьми. Вони допоможуть відновити психологічний баланс і подолати тривожні відчуття.
Джерело: https://znayshov.com/.../antystres-vpravy_dlia_ditei...
Усі діти обманюють час від часу. Але пам'ятайте: від того, як ви реагуєте на брехню, буде залежати, зникне вона чи перетвориться на велику проблему.
Мало хто з дорослих не боявся темряви у дитинстві . Пам'ятаєте, як це, коли будь-який шурхіт сприймається за щось зловісне, а уява за секунди малює безліч образів?⠀
⠀
Що треба знати про цей страх та як подружитися з темрявою, дивіться у нашій інфографіці. Збережіть, аби не загубити, та поділіться з подружкою .⠀
⠀
І пам’ятайте, категорично заборонено висміювати страх дитини й порівнювати її з іншими. Ставтеся до малечі з розумінням, зробіть максимально комфортні умови. Якщо потрібно, залишайте увімкненим нічник і в жодному разі не показуйте своє роздратування, адже це не скасує страх темряви, проте додасть новий - вашої реакції.⠀
4 січня – Всесвітній день абетки Брайля
Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН встановлено цей день у грудні 2019 року – у день народження Брайля. Відповідно до Конвенції про права осіб з інвалідністю унікальна абетка Брайля для мільйонів незрячих людей є засобом спілкування, відіграє визначальну роль у їхній освіті, доступі до інформації, реалізації права на свободу висловлювання поглядів і переконань.
У разі паніки у дитини під час небезпеки не варто звертатися до неї з проханням заспокоїтися чи не боятися – наголошують дитячі психологи та педагоги телеграм-каналу «Підтримай дитину» https://t.me/pidtrumaidutuny у межах Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки за ініціативою першої леді України Олена Зеленська.
Фрази на кшталт «Не бійся» і «Заспокойся» не спрацюють. У такому стані дитина вас просто не почує або не зрозуміє сенсу умовлянь.
Ліпше, звернувшись на імʼя до дитини, скажіть: «Я бачу, що ти наляканий/а, але я поруч і допоможу тобі з цим упоратися».
Так само не варто знецінювати емоції та страх дитини. «Нічого страшного не сталося», «Не варто так переживати» – невдала підтримка.
Натомість визнайте почуття дитини й спробуйте перевести її увагу на щось реальне, конкретне.
10 заповідей для батьків.
1.Не чекай. що твоя дитина буде такою, як ти або такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.
2. Не вимагай від дитини плати за все. що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, вона може віддячити тобі? Вона дасть життя іншому, той-третьому, і це незворотний закон подяки.
3. Не зганяй на дитину свої образи, щоб в старості не їсти гіркий хліб. Бо, що посієш, те й зійде.
4. Не стався до її проблем зверхньо. Життя дане кожному під силу і, будь упевнений, для неї вона важка не менше, аніж для тебе, а можливо і більше, оскільки у неї немає досвіду.
5. Не принижуй.
6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини-це її зустрічі з дітьми.
7.Не звинувачуй себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини. Звинувачуй, якщо можеш - але не робиш.
8. Дитина - це не тиран, який заволодіває всім твоїм життям, не тільки плід плоті і крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання і розвиток в ньому творчого вогню. Це розкріпачена любов матері і батька, у яких буде рости не «наша», «своя» дитина, а душа, віддана на зберігання.
9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій те, що не хотів би, щоб робили твоїй.
10. Люби свою дитину будь-якою - неталановитою, невдахою, дорослою. Спілкуючись з нею - радій, тому що дитина - це свято, яке поки що з тобою.
Януш Корчак
Всесвітній день доброти — це свято дії, тому воно має надихати людей на добрі вчинки та сприяти за їх допомогою поліпшенню життя у світі.
Сьогодні чудова нагода, щоб вкотре нагадати собі істинні цінності людства і про те, що добро здатне змінити життя кожної людини на краще.Такі речі, як посміхатися, обіймати, дякувати, подавати руку, говорити приємні слова чи просто вислухати, здаються елементарними, але насправді є дуже важливими.
Добро живе в серці кожного з нас
Вміти говорити дякую, можуть не всі. Погляньте навколо, за що ви можете подякувати світу навколо Вас?
Методи природної саморегуляції
Методи психічної саморегуляції бувають не тільки свідомі, але й природні. Починаються вихідні: це ідеальний час залучити до свого психологічного відновлення ще й їх.
До таких методів належать:
Прогулянки на природі та комунікація із природою
Відвідування культурних заходів
Класична музика
Позитивна комунікація з цікавими людьми
Фізична розрядка, наприклад, інтенсивне тренування
Читання літератури
Із цього приводу Келлі Макгонігал зазначає: «Люди завжди цікавляться: «Яка вправа корисніша?» На це я відповідаю: «А яку вибрали б ви?»
Для тіла й мозку немає різниці: так що, з чого б ви не почали, все добре. Працюйте в саду, гуляйте, танцюйте, займайтеся йогою або командними видами спорту, плавайте, грайте з дітьми або домашніми тваринами – навіть прибирання квартири й похід до магазинів (краще просто вивчати вітрини) зараховуються як вправа.
Найбільш відчутно поліпшують настрій і знижують стрес п'ятихвилинні, а не часові вправи. Так що зовсім не соромно – і дуже навіть корисно – п'ять хвилин прогулятися навколо будинку».
Отже, навчання самостійному входженню в стан релаксації й досягнення на його основі різних урівноважених станів – провідне завдання саморегуляції, спрямоване на створення сприятливих умов для повноцінного відпочинку, посилення відновних процесів й вироблення навичок та індивідуальних способів знизити рівень тривожності та стресу.
За матеріалами Богдани Іваненко, кандидатки психологічних наук, "Саморегуляція особистості. Навчальний посібник"
Як убезпечити власну дитину від онлайн-загроз?
Поради поліцейських наймолодшим користувачам Мережі:
🔹🔸 Не заходьте на сумнівні сайти.
🔹🔸 Нікому не надавайте свою особисту інформацію, свої паролі.
🔹🔸 Не шкодьте і не заважайте іншим користувачам.
🔹🔸 Не відповідайте на невиховані і грубі листи.
🔹🔸 Не посилайте свої фотографії чи іншу інформацію малознайомим людям.
🔹🔸 Не погоджуйтесь на зустріч, яку призначила людина з інтернету – це може бути дорослий, який захоче Вас скривдити.
🔹🔸 Отримавши інформацію, яка змусить почуватися некомфортно чи небезпечно, припиняйте розмову та повідомте дорослим.
🔹🔸 Встановіть налаштування безпечного пошуку у Google, YouTube та на інших сервісах, які використовуєте.
🔹🔸 Не купуйте товари через інтернет без нагляду батьків.
Поради батькам:
🔹🔸 Наладьте довірливі відносини та спілкування з дитиною.
🔹🔸 Ніколи не відмовляйте в поясненні, якщо дитина звернулася до вас із питанням.
🔹🔸 Зверніть увагу, з ким спілкується ваша дитина в соціальних мережах.
🔹🔸 Постійно розповідайте про ризики, перелічені вище.
🔹🔸 Роз’ясніть важливість збереження своєї та чужої конфіденційної інформації.
🔹🔸 Навчіть дітей поводити себе в онлайні культурно та відповідально, як у реальному житті.
🔹🔸 Визначить обсяг необхідного інтернету, відповідно вікових особливостей дітини.
🔹🔸 Встановить антивіруси та спам-фільтри.
🔹🔸 Обов’язково поспілкуйтеся про кіберзлочини та шахрайство в мережі.
🔹🔸 Поясніть, якщо у дитини виникли проблеми, необхідно обов’язково звернутися до батьків, вчителів чи одразу до поліції.
Пам'ятки-нагадування для батьків
Дорогі батьки!
Щоб трохи зняти напругу дітей та відволікти їх, ви можете скористатися цими чудовими ресурсами:
365 казок на ніч (сучасні аудіоказки для дітей)
https://www.youtube.com/playlist?list=PLn2E1hd_mGr7q_YD54a1RBjMDBpzj4eau
Казочки та цікаві історії для дітей (класичні та сучасні казки, начитка)
https://www.youtube.com/channel/UCok9X9ZeNg1EXaHVuP6iE-Q
Дитячі книжки в електронному форматі від видавництва “Ранок” (три папки для віку 3+, 6+, 9+)
https://drive.google.com/drive/folders/1z7NN25HdiR9LVySXtO2WyxtQ4jPuptcH?usp=sharing
Українські народні та авторські казки (тексти)
https://kazky.org.ua/zbirky/knihovna
Оповідання для 9+ “Окуляри і кролик-гном” (електронна книжка)
https://chtyvo.org.ua/authors/Kupriian_Olha/Okuliary_i_krolyk-hnom/
Не забуваймо про сайт “Нова українська школа”, де є пізнавальні онлайн-зустрічі, вправи для подолання паніки, поради психологів, ігри та подкасти
https://nus.org.ua/
Радіовистави за творами шкільної програми
https://nus.org.ua/news/radiovystavy-za-tvoramy-shkilnoyi-programy-mozhna-sluhaty-yak-podkasty/
7 радіовистав за творами шкільної програми зарубіжної літератури
https://nus.org.ua/articles/7-radiovystav-za-tvoramy-shkilnoyi-programy-zarubizhnoyi-literatury/
Казки для дошкільнят та молодшого шкільного віку (чудова начитка каналу "Тося читає")
https://www.youtube.com/channel/UCr5qRgLb_CbO1A5QHKLHS5g/videos
Психологічна допомога для дітей
https://www.youtube.com/playlist?list=PLFVSJgZgf7h8rXg9TTyevxZkdfxAQXodS
Поради батькам п’ятикласників
Особливості віку п’ятикласників:
1) період 10-12 років – час переходу від мислення, заснованого на оперуванні конкретними уявленнями, до мислення теоретичного, від безпосередньої пам’яті до логічної;
2) в інтелектуальній діяльності школярів у період отроцтва підсилюються індивідуальні особливості розвитку, що пов’язані з розвитком самостійного мислення, інтелектуальної активності, творчого підходу до вирішення задач;
3) центральне особистісне новоутворення цього періоду – становлення нового рівня самосвідомості, Я-концепції, що виявляється в прагненні зрозуміти себе, свої можливості й особливості, свою подібність з іншими людьми і свою відмінність – унікальність й неповторність;
4) радикальні зрушення в соціальному розвитку відбуваються саме в 10 років, коли з’являється потреба у визначенні свого місця в соціумі, отримання суспільного визначення.
Основні задачі розвитку учнів у п’ятому класі:
оволодіння базовими шкільними навичками й уміннями;
формування загальнонавчальних умінь та навичок, уміння вчитися;
розвиток навчальної мотивації, формування інтересів;
розвиток навичок співробітництва з однолітками, вміння змагатися з іншими, правильно і різнобічно порівнювати свої результати з успіхами інших;
формування вміння домагатися успіху і правильно ставитися до власних успіхів і невдач, розвиток упевненості в собі;
формування уявлення про себе як про успішну людину з великими можливостями розвитку.
У середній школі докорінно змінюються умови навчання. Більшість дітей переживає цей перехід як важливий крок у їхньому житті. Для багатьох дітей цей перехід є показником дорослішання. Крім того, певна частина дітей сприймає такий перехід як шанс заново почати шкільне життя, налагодити несформовані стосунки з педагогами або виправити ті стосунки, які їх не влаштовують. Діти очікують змін, сподіваються, що їм у школі стане цікавіше.
Вчителям слід не забувати про різницю між п’ятикласниками та іншими учнями середньої школи. Великі вимоги до них найчастіше виявляються їм не під силу та ускладнюють адаптацію до середньої школи.
У цей час у школярів дуже сильно виражене емоційне ставлення до навчального предмету (свою здібність до предмету дитина оцінює не з позицій своєї реальної успішності, а – з суб’єктивного ставлення до нього). Тому важливим є те, щоб заняття викликали в учня позитивні переживання. При цьому необхідно орієнтувати дітей на вироблення об’єктивних критеріїв успішності і неуспішності, прагнення перевірити свої можливості і знаходити (за допомогою дорослих) шляхи подальшого їх розвитку і удосконалення.
Учні п’ятих класів особливо чутливі до демократичного (на відміну від ліберального чи авторитарного) стилю керівництва з боку дорослого: коли він виявляє ініціативу, задає деякі рамки їхньої діяльності, але при цьому дозволяє учням самим приймати рішення, не встановлює покрокового контролю.
Слід враховувати, що у п’ятикласників є сильною потреба у спілкуванні з однолітками, тому вони охоче відкликаються на групові форми роботи з активними та інтерактивними методами навчання, де є можливість суперничати, вигравати.
Найкращий спосщодня, перед уроками проводитиметьіб зробити дітей добримис«М«Між нами» Львівський міський центр соціальних служб — 0800307305. Дзвінки з будь-яких операторів — безкоштовні.
Цілодобова безоплатна правова допомога /Free Legal Aid. - 0 800 213 103. Консультування з правових питань.
Центр психосоціальної системи та зон мозку, що відповідають за реакції Іноді ви можете відчувати легку дереалізацію, затуманеність, гальмується швидкість мислення. Це нормально. Взагалі, нормально всі, запам'ятайте це, будь ласка. Слухайте тіло, нічого не робіть насилу "так належить". Не хочеться
їсти - їжте тільки те, що можна випити, розсмоктати, бульйони, дитячі пюрешки, варення у воді, узвари. Час почати обмежувати стимулятори – кава не відрами, дозовано, важкі чаї теж, енергетики – табу. Шлунок, всі слизові оболонки повинні максимально омиватися водою, пийте по глотку, але часто. Якщо слюні немає – жуйте жуйки. Слідкуйте за диханням, живіть собі: "Як я дихаю?". Як тільки почули в акті дихання беруть участь непотрібні м'язи - піднімаються ключиці, плечі, напружується шия, челюсті - переведіть подих у живіт! Чи не груди! Розслабляйте діафрагму.
Перевіряйте собі на дереалізацію та тунельний зір. Харчуйте собі "а що я зараз бачу?", перераховуйте, краще вголос. Крутіть головою, перекладайте погляд зі сторони вбік, згори до низу. Як зауважите, що ви підвисаєте – перезавантажуйтесь.
Закривайте ладонями очі на 10 секунд та у темряві швиденько кліпайте. Відкрили після цього очі - і заново перевіряйте поле зору, дивіться на всі боки.
Тепер. Вам має бути комфортно. Може бути складно, некомфортно. Тому якщо є можливість помитися – користуйтеся нею, хоча б підмивайте, змінюйте білизну, чистіть зуби, мийте руки. Імунітет херачить зараз так, що люди навіть від хроніки можуть виздоровити.
Весь організм, всі його системи, мозок виконують наразі одне завдання - ВІЖИТИ, ось всі й намагаються. Але деякі системи, зокрема серцево-судинна, працюють з перевантаженням, їх треба контролювати та підтримувати.
Ті, що вам страшно – це нормально тапро увагу!
У ситуації кризового фону або обваленого світу існує три найбільш критичні дні: 5, 12, 21. Сьогодні 5-й день, який є одним із переломних для психіки. Потім таким буде 12, потім 21. потім стане все одно і ви вийдете на новий рівень стресових навичок. Отже після 96 днів починає накопичуватися втома нервової ної підтримки НаУКМА та БО «Голоси дітей». Гаряча лінія для дітей (08.00 – 22.00): 096 039 22 58; 099 198 57 95; 063 558 12 82.
Гаряча лінія НУО «Людина в біді» Безкоштовні психологічні консультації (24/7) 0 800 210 160.
Центр-Ресурс Професіонал. Системний сімейний психотерапевт. 09.00 – 20.00 тел у Польщі +4873 311 52 96. Вайбер, телеграм: та кролик-гном” (електронна книжка)
https://chtyvo.org.ua/authors/Kupriian_Olha/Okuliary_i_krolyk-hnom/
Не забуваймо про сайт “Нова українська школа”, де є пізнавальні онлайн-зустрічі, поради психологів, ігри та підкасті.
https://nus.org.ua/
Радіовистави за творами шкільної програми
https://nus.org.ua/news/radiovystavy-za-tvoramy-shkilnoyi-programy-mozhna-sluhaty-yak-podkasty/
7 радіовистав за творами шкільної програми зарубіжної літератури
https://nus.org.ua/articles/7-radiovystav-za-tvoramy-shkilnoyi-programy-zarubizhnoyi-literatury/
Скamy-shkilnoyi-programy-zarubizhnoyi-literatury/
про увагу!
У ситуації кризового фону або обваленого світу існує три найбільш критичні дні: 5, 12, 21. Сьогодні 5-й день, який є одним із переломних для психіки. Потім таким буде 12, потім 21. потім стане все одно і ви вийдете на новий рівень стресових навичок. Отже після 96 днів починає накопичуватися втома нервової системи та зон мозку, що відповідають за реакції Іноді ви можете відчувати легку дереалізацію, затуманеність, гальмується швидкість мислення. Це нормально. Взагалі, нормально всі, запам'ятайте це, будь ласка. Слухайте тіло, нічого не робіть насилу "так належить". Не хочеться
їсти - їжте тільки те, що можна випити, розсмоктати, бульйони, дитячі пюрешки, варення у воді, узвари. Час почати обмежувати стимулятори – кава не відрами, дозовано, важкі чаї теж, енергетики – табу. Шлунок, всі слизові оболонки повинні максимально омиватися водою, пийте по ковтку, але часто. Якщо слюні немає – жуйте жуйки. Слідкуйте за диханням, живіть собі: "Як я дихаю?". Як тільки почули в акті дихання беруть участь непотрібні м'язи - піднімаються ключиці, плечі, напружується шия, щелепи - переведіть подих у живіт! Чи не груди! Розслабляйте діафрагму.
Перевіряйте собі на дереалізацію та тунельний зір. Харчуйте собі "а що я зараз бачу?", перераховуйте, краще вголос. Крутіть головою, перекладайте погляд зі сторони вбік, згори донизу. Як зауважите, що ви підвисаєте – перезавантажуйтесь.
Закривайте долонями очі на 10 секунд та у темряві швиденько кліпайте. Відкрили після цього очі - і заново перевіряйте поле зору, дивіться на всі боки.
Тепер. Вам має бути комфортно. Може бути складно, некомфортно. Тому якщо є можливість помитися – користуйтеся нею, хоча б підмивайтеся, змінюйте білизну, чистіть зуби, мийте руки. Імунітет херачить зараз так, що люди навіть від хроніки можуть одужати.
Весь організм, всі його системи, мозок виконують наразі одне завдання - ВІЖИТИ, ось всі й намагаються. Але деякі системи, зокрема серцево-судинна, працюють з перевантаженням, їх треба контролювати та підтримувати.
Ті, що вам страшно – це нормально тапро увагу!
У ситуації кризового фону або обваленого світу існує три найбільш критичні дні: 5, 12, 21. Сьогодні 5-й день, який є одним із переломних для психіки. Потім таким буде 12, потім 21. потім стане все одно і ви вийдете на новий рівень стресових навичок. Отже після 96 днів починає накопичуватися втома нервнсистеми та зон мозку, що відповідають за реакції Іноді ви можете відчувати легку дереалізацію, затуманеність, гальмується швидкість мислення. Це нормально. Взагалі, нормально всі, запам'ятайте це, будь ласка. Слухайте тіло, нічого не робіть насилу "так належить". Не хочеться
їсти - їжте тільки те, що можна випити, розсмоктати, бульйони, дитячі пюрешки, варення у воді, узвари. Час почати обмежувати стимулятори – кава не відрами, дозовано, важкі чаї теж, енергетики – табу. Шлунок, всі слизові оболонки повинні максимально омиватися водою, пийте по глотку, але часто. Якщо слюні немає – жуйте жуйки. Слідкуйте за диханням, живіть собі: "Як я дихаю?". Як тільки почули в акті дихання беруть участь непотрібні м'язи - піднімаються ключиці, плечі, напружується шия, челюсті - переведіть подих у живіт! Чи не груди! Розслабляйте діафрагму.
Перевіряйте собі на дереалізацію та тунельний зір. Харчуйте собі "а що я зараз бачу?", перераховуйте, краще вголос. Крутіть головою, перекладайте погляд зі сторони вбік, згори до низу. Як зауваж
о уваги!
У ситуації кризового фону або обваленого світу існує три найбільш критичні дні: 5, 12, 21. Сьогодні 5-й день, який є одним із переломних для психіки. Потім таким буде 12, потім 21. потім стане все одно і ви вийдете на новий рівень стресових навичок. Отже після 96 днів починає накопичуватися втома нервної системи та зон мозку, що відповідають за реакції Іноді ви можете відчувати легку дереалізацію, затуманеність, гальмується швидкість мислення. Це нормально. Взагалі, нормально ВСІ, запам'ятайте це, будь ласка. Слухайте тіло, нічого не робіть насилу "так належить". Не хочеться
їсти - їжте тільки те, що можна випити, розсмоктати, бульйони, дитячі пюрешки, варення у воді, узвари. Час почати обмежувати стимулятори – кава не відрами, дозовано, важкі чаї теж, енергетики – табу. Шлунок, всі слизові оболонки повинні максимально омиватися водою, пийте по глотку, але часто. Якщо слюні немає - жуйте жуйки. Слідкуйте за диханням, живіть собі: "Як я дихаю?". Як тільки почули в акті дихання беруть участь непотрібні м'язи - піднімаються ключиці, плечі, напружується шия, челюсті - переведіть подих у живіт! Чи не груди! Розслабляйте діафрагму.
Перевіряйте собі на дереалізацію та тунельний зір. Харчуйте собі "а що я зараз бачу?", перераховуйте, краще вголос. Крутіть головою, перекладайте погляд зі сторони вбік, згори до низу. Як помітите, що ви підвисаєте – перезавантажуйтесь.
Закривайте ладонями очі на 10 секунд та у темряві швиденько кліпайте. Відкрили після цього очі - і заново перевіряйте поле зору, дивіться на всі боки.
Тепер. Вам має бути комфортно. Може бути складно, некомфортно. Тому якщо є можливість помитися - користуйтеся нею, хоча б підмивайтеся, змінюйте білизну, чистіть зуби, мийте руки. Імунітет херачить зараз так, що люди навіть від хроніки можуть виздоровіти.
Весь організм, всі його системи, мозок виконують наразі одне завдання - ВІЖИТИ, ось всі й намагаються. Але деякі системи, зокрема серцево-судинна, працюють з перевантаженням, їх треба контролювати та підтримувати.
Ті, що вам страшно – це нормально і правильно! Це навіть добре.
Агресія – абсолютно нормально! Головне –
ДО УВАГИ!
У ситуації кризового фону або обваленого світу існує три найбільш критичні дні: 5, 12, 21. Сьогодні 5-й день, який є одним із переломних для психіки. Потім таким буде 12, потім 21. потім стане все одно і ви вийдете на новий рівень стресових навичок. Отже після 96 днів починає накопичуватися втома нервової системи та зон мозку, що відповідаюь за реакції Іноді ви можете відчувати легку дереалізацію, затуманеність, гальмується швидкість мислення. Це нормально. Взагалі, нормально ВСЕ, запам’ятайте це, будь ласка. Слухайте тіло, нічого не робіть насилу "так належить". Не хочеться
їсти - їжте тільки те, що можна випити, розсмоктати, бульйони, дитячі пюрешки, варення у воді, узвари. Час почати обмежувати стимулятори - кава не відрами, дозовано, важкі чаї теж, енергетики - табу. Шлунок, всі слизові оболнки повинні по максимуму омиватися водою, пийте по ковтку, але часто. Якщо слини немає - жуйте жуйки. Слідкуйте за диханнням, питайте себе: "Як я дихаю?". Як тільки відчули в акті дихання беруть участь непотрібні м’язи - піднімаються ключиці, плечі, напружується шия, щелепи - переведіть подих у живіт! Не груди! Розслабляйте діафрагму.
Перевіряйте себе на дереалізацію та тунельний зір. Питайте себе “а що я зараз бачу?”, перераховуйте, краще вголос. Крутіть головою, переводьте погляд зі сторони в сторону, згори донизу. Як помітите, що ви підвисаєте - перезавантажуйтесь.
Закривайте долонями очі на 10 секунд та у темряві швиденько кліпайте. Відкрили після цього очі - і наново перевіряйте поле зору, дивіться по сторонах.
Тепер. Вам має бути комфортно. Може бути складно, незручно, але комфортно. Тому якщо є можливість помитися - користайтеся нею, хоча б підмивайтеся, змінюйте білизну, чистіть зуби, мийте руки. Імунітет херачить зараз так, що люди навіть від хроніки можуть видужати.
Увесь організм, усі його системи, мозок виконують наразі одну-єдину задачу - ВИЖИТИ, ось всі й стараються. Але деякі системи, зокрема серцево-судинна, працюють з перевантаженням, їх треба контролювати та підтримувати.
Те, що вам страшно - це нормально й правильно! Це навіть добре.
Агресія - абсолютно нормально! Головне - знайти їй вихід.
Робіть щось руками, багато дрібної моторики - візьміть, зрештою, крупи та перебирайте їх. Грайте з дітьми, грайте з тваринами, гладьте їх та обіймайтеся.
Можете помітити, що ви стали частіше лаятися. Лайтеся на здоров’я!
Тепер. Хто постійно приймає хоч які препарати - питайте себе: "я випив?”. І записуйте, що ви випили, хоч рисочку на руці малюйте, хоч у телефон, хоч елементарно вголос скажіть під час того, як ви п’єте: “Я випив ліки, наступний раз питиму ввечері / завтра”.
Може виникнути зайва підозрілість, параноїдальні прояви — це теж норм, тим більш у нашому випадку. Це навіть добре. Тому не зліться на інших та не дорікайте собі за ці почуття. Хочеться перевірити все - то перевіряйте, бо інакше ваш мозок ще більшого буде потребувати, а це вже буде ОКР, який нам нахєр не потрібний.
Частіше кажіть “дякую”, “обіймаю”, цікавтесь, як у людей справи. Повірте - це відчуття злагодженості тепер з нами назавжди. Деякі люди це вже пережили і так живуть, а інші відчують це на собі вже незабаром.
Влад Волчков за матеріалами Тетяни Ярошенко
📌*Як прийняти те, що життя змінилось назавжди*
Перші вибухи, що пролунали по всій країні 24-го лютого, змінили нашу реальність. Страх невизначеності став на зміну мирному побуту, планам і мріям. Важливо, пройти складний процес прийняття того, що трапилось і адаптуватись до нового життя.
Що відбувається у момент змін і як із цим впоратись.
🔹Існує популярна теорія американської психологині Елізабет Кюблер Росс про стадії прийняття втрат та життєвих змін: заперечення, злість, торг, депресія, прийняття. Стадії можуть чергуватись по-різному або проживатись “уперемішку”.
🔹Прийняття змін — це передусім відсутність психологічного опору ситуації. Перша думка, яка вочевидь накрила багатьох “Я не можу в це повірити!”. Проте, чим довше опираєтися реальності, тим складніше перейти до адаптації та стати корисним.
🔹Заперечення й заціпеніння — це адекватна захисна реакція психіки. Цей стан може супроводжуватись забудькуватістю та дезорганізованістю. Забуваєте, де поклали телефон, не можете знайти ключі.
Що робити на цій стадії:
🔸 відновити щоденну рутину (їжа, догляд за тілом, легкі фізичні навантаження)
🔸 говорити про свій стан з близькими людьми
🔸 дати собі час оговтатись й усвідомити ситуацію
🔹Гнів настає як наслідок усвідомлення змін. Дратівливість і злість, пошук винних та відчуття несправедливості — особливо гострі в цей період.
Докторка психологічних наук Вікторія Горбунова радить допомагати собі та близьким проживати емоцію злості:
🔸писати про свій гнів та інші емоції у щоденник
🔸виговорювати їх вголос собі чи близьким
🔸прокричатись
🔹Торг — спроба відкласти прийняття рішення про життя в новій реальності. Характерні дії для цього стану:
🔸домовляння з собою та близькими про якийсь план дій
🔸багато сумнівів щодо дій, пошук якихось авторитетів, які скажуть, як краще вчинити
🔸підготовка до прийняття рішення: панічна перевірка документів, скуповування продуктів, перезбирання дорожньої сумки
🔸спроби відтягнути момент нових дій
Як діяти у цьому стані:
🔸працювати зі своїми думками: повторювати собі, що думки не дорівнюють реальності!
🔸змінити свій внутрішній фокус із сумнівів на пошук тих дій, що можуть допомогти вплинути на ситуацію
🔹Депресія або апатія — збайдужіння, стан пригніченості й смутку, знижена працездатність, відсутність енергії. Може зникнути апетит, з’являтися порушення ШКТ.
Що робити:
🔸встановити й дотримуватись режиму сну та харчування, щоденно приймати душ і вмиватись!
🔸просити близьких про допомогу й підтримку
🔸виконувати прості фізичні вправи
🔹Прийняття.
🔸Це момент усвідомлення того, що навіть у цій реальності можна знайти своє місце. Нехай одна людина і не може вплинути на глобальний перебіг подій, але є маленькі справи, які їй до снаги.
🔸Розвинути й закріпити цей стан допоможе волонтерська діяльність у тому, що вам вдається. А також звісно, меми і жарти, які так щедро створюють люди, про події довкола.
🔸Коли ви досягли стану прийняття нової реальності, почали шукати чи знайшли своє нове місце в ній — вам буде значно простіше допомагати іншим і зберегти своє життя та здоров'я.
Як безпечно пережити воєнний час?
Ігри для зняття втоми, напруги, агресії
Рекомендації батькам щодо профілактики посттравматичних стресових розладів у дітей
9 фраз, які не можна говорити дітям про війну
Практичні рекомендації для батьків: Як допомогти дитині після травматичної події
Як допомогти дитині у стані стресу
Дитяча психіка під час війни: перша допомога, усунення небажаних наслідків
7 практик, які дають малюку відчуття безпеки
👶🏼 Поради батькам під час надзвичайних ситуацій
Ми зараз живемо в час війни та тотальної небезпеки. Будь-який розвиток новонародженого відбувається тільки за умови відчуття безпеки та спокою. Однак батьки здатні зробити багато, аби допомогти дитині мати відчуття стабільності, надійності й безпеки, всупереч руйнівним факторам. Розуміючи, як немовлята реагують на травмуючі ситуації, психолог Інна Канюка пропонує наступні практики, які допоможуть дітям у подоланні важких часів:
1. Зняти напругу зі свого тіла: самомасаж та гімнастика. Пам’ятайте, що дорослий - це головне джерело інформації, що надходить із зовнішнього світу. Напруга на лиці, відсутність посмішки, сльози - сигнал для немовляти, що дорослому погано. А значить - зростає почуття небезпеки та страху у дитини.
Для цього необхідно віднайти спосіб та час звільнитися від негативних емоцій. Наприклад, поки дитина спить, зробіть гімнастику для обличчя, масаж губ, очей, вух. Якщо є можливість і бажання поплакати - обов’язково це зробіть. Ваша задача: максимально зняти напругу з тіла та обличчя.
2. Обійми та запах батьків.
Постійні обійми, поцілунки та відчуття запаху дорослого. По-перше, підвищиться ваш рівень окситоцину, по-друге, дитина відчуватиме ваше тепло та турботу, що буде сигналом про те, що все добре. Дорослий поруч. Якщо треба відлучитися, необхідно лишити свої речі, які будуть нагадувати малечі про вас та ваш запах. У критичному випадку, це зможе заспокоїти немовля.
3. Контакт з іншими дітьми. Відповідно до ситуації шукати групи людей з дітьми та контактувати з ними по можливості.
4. Колискова та дитячі забавки. Обов’язково співайте колискові, розповідайте казочки, грайте в дитячі забавки.
5. Розказуйте про трагічні події у вигляді казки. У випадку, якщо немовля стало свідком трагічних подій, спробуйте пояснити, що сталося, розказати просто на вушко у вигляді казки та казкових персонажів даний сюжет. Інформуйте немовля про все, що відбувається.
6. Збережіть максимально щоденні ритуали. Дотримання режиму, прийому їжі та сну - запорука відновлення нервової системи. А також допоможе дорослому мати чіткі плани на день, що самоорганізує та допомагає зберігати рівновагу.
7. Співайте дитині під час сирен та вибухів. У випадку сирен та інших гучних звуків притискайте дитину до себе міцно, колихайте її та співайте улюблені колискові.
Захисними чинниками, що перешкоджають уживанню підлітками психоактивних речовин, є:
Міцна сім'я, залучення до життя сім'ї, увага до захоплень підлітка з боку батьків;
Успішний досвід навчання і спілкування у школі;
Успішна соціалізація серед однолітків;
Добре сформовані життєві навички;
В нашому закладі розпочала діяти акція "16 ДНІВ ПРОТИ НАСИЛЛЯ"
Тест «чи толерантні ви до оточуючих?»
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSel-5l5-m3BKmavnsl28QeNAnRUwKI-rAU9oLFnW4GKmkS03g/viewform?usp=sf_link
Анкетування класних керівників
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSewCaHEjcUCTKdqVPwgdlXNESJnX6xyJkBjzbJG8zrft334Hg/viewform?usp=sf_link
"Як краще спланувати роботу учня в дистанційному форматі навчання"
https://www.youtube.com/watch?v=TvNfbDAnX1I
https://www.youtube.com/watch?v=f2ZlmWDgONw
https://www.youtube.com/watch?v=YXry_zVYBt8
https://www.youtube.com/watch?v=o9L8r9fFhiU
https://www.youtube.com/watch?v=VaHPIYs0ZmQ&t=2s
Створено: Четвер, 17 грудня 2020, 08:06
Європейський навчальний фонд (ETF) на платформі OpenSpace опублікував 10 порад щодо дистанційного навчання для вчителів:
Приймайте етапи розвитку дистанційного навчання. Обмін досвідом між колегами сприятиме покращенню якості надання освітніх послуг. Технології дистанційного навчання повинні вдосконалювати ваші професійні навички, а не змінювати.
Слідкуйте за результатами навчання, ставлення своїх учнів до такого навчання та своїм добробутом. Не намагайтеся давати більше інформації для учнів – краще менше, але з користю.
Використовуйте різні методи та прийоми під час дистанційного навчання. Для досягнення відмінного результату можна поєднувати стандартні методи із цифровими технологіями. Це надасть вашим урокам різноманітності, але водночас не забувайте про почуття міри.
Плануйте свій час. Для кожного уроку близько 20 хвилин знадобиться на викладення теоретичного матеріалу, а решта часу – для практики, застосування та закріплення матеріалу. Найважливіше, при будь-якій формі навчання, спілкування з учнями. Відеочати з учнями мають стати нормою.
Розподіляйте великі завдання на етапи з чіткими часовими рамками. Так учням легше й зрозуміліше опрацьовувати матеріал.
Мотивуйте себе та своїх учнів. Оцінюйте, вдосконалюйте кожен урок та насолоджуйтесь досягнутим успіхом. Будьте взірцем для наслідування та будьте в мережі в зазначений час. Не порівнюйте результати під час дистанційного навчання з тими, що прогнозували отримати в класі.
Навчайтеся вчитися. Показуйте своїм учням, що ви готові до змін і вмієте використовувати в освітньому процесі сучасні технології.
Довіряйте керівництву та своїм співробітникам. Ваші досягнення будуть оцінені так само, як під час звичайних уроків.
Отримуйте зворотній зв’язок від колег та учнів. Відгуки від учнів, батьків та колег покращують якість уроків та збільшують зацікавленість до них.
Насолоджуйтеся своєю професією. Ваша діяльність важлива для суспільства та країни. Ви впливаєте на розвиток та становлення майбутнього.
Нагадуємо, набуло чинності Положення про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти. МОН з Мінцифри запустили платформу для дистанційного та змішаного навчання «Всеукраїнська школа онлайн».
БУЛІНГ: ЗА ДІТЕЙ ВІДПОВІДАЮТЬ БАТЬКИ
Традиційно причиною батьківських нарікань і не зовсім приємних виховних моментів для того, хто не вивчив урок і отримав низьку оцінку, є двійки-трійки у щоденнику. Причин для виховних моментів побільшало відтоді, як на законодавчому рівні у нашій країні введено відповідальність за булінг. І діти, і батьки повинні знати: булінг – не просто зло, яке зачіпає підліткове середовище, а ще й в окремих ситуаціях привід сплатити немалий штраф. І платити його будуть батьки того, хто дозволяє собі принижувати однокласника чи товариша по школі.
Реалізуючи Загальнонаціональний правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!», Міністерство юстиції розпочало інформаційну кампанію #СтопБулінг, орієнтовану на дітей та їх батьків. Питання стало наскільки актуальним, що поняття «булінг» визначили на законодавчому рівні та прописали у Законі України «Про освіту» та в Кодексі України про адміністративні правопорушення. Визначення зафіксовано так: «булінг (цькування) – діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого».
У Кодекс додано статтю 1734 про відповідальність за вчинення булінгу, яка називається «Булінг (цькування) учасника освітнього процесу». В ній зазначено, що булерів (так назвали тих, хто здійснює булінг) або їх батьків варто штрафувати або виправляти громадськими роботи.
За булінг, вчинений дітьми до 16-ти років, відповідають батьки або опікуни. За перший випадок булінгу – від 850 до 1700 гривень штрафу або громадські роботи на термін від 20 до 40 годин. За повторне цькування або булінг, вчинене групою осіб від 1700 до 3400 гривень штрафу або громадські роботи терміном від 40 до 60 годин.
Справді ж, потрібно задуматися, перш ніж цькувати невисокого хлопчика чи знущатися із дівчинки з рудими кісками? «Не руйнуй невідомий світ, бо для когось і твій знайомий – невідомий»,- зазначила у своєму творі Мікус Марія, юна журналістка з Хмельниччини, одна з переможниць конкурсу Юстиції Сумщини #БулитиНеКруто.
До речі, в Україні вже є судові рішення щодо булінгу. Перше прийняте у лютому цього року на Київщині, за цькування батьків винної особи зобов’язали сплатити штраф.
ПОРАДИ БАТЬКАМ
ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДІТЕЙ ДО ШКОЛИ
1. Не залякуйте дітей школою, це призведе до небажання дитини йти туди. Особливо небезпечно це стосовно боязких, невпевнених у собі дітей.
2. Виявляйте цікавість до індивідуальності дитини, її внутрішнього світу.
3. Суворість і доброзичливість у вихованні дітей повинні бути помірними.
4. Сприяйте добрим взаємостосункам вашої дитини з однолітками, бо якщо їх нема, виникає відчуття напруги і хвилювання, що призводить до появи відчуття неповноцінності, агресивності. У дитини може сформуватися негативне ставлення до дітей, до школи.
5. Головну увагу при формуванні невимушеності в спілкуванні з дорослими приділяйте сюжетно-рольовій грі (гра в школу, програвайте роль учителя).
6. Для формування адекватного рівня спілкування і взаємодії дитини з однолітками використовуйте ігри, за правилами яких діти змушені узгоджувати свої дії для виконання спільного завдання.
7. Для формування внутрішньої позиції дитини, розвитку її адекватної оцінки та самооцінки, використовуйте режисерські ігри, в яких носіями ролей виступають іграшки (ляльки, тварини), дитина сама створює і реалізовує сюжет гри, одночасно виконуючи різні ролі.
8. Для формування навчальної діяльності застосовуйте дитяче експериментування, у процесі якого діти "відкривають" нові сторони і якості об’єктів, нові знання народжують нові питання.
Поради батькам першокласників
· Привчіть дитину збирати портфель напередодні ввечері. Перевірте, чи не забула вона чого-небудь важливого. Запитайте її, чи не передавав вчитель прохань або розпоряджень батькам. Через деякий час дитина привчиться сумлінніше ставитись до своїх обов'язків і стане більш зібраною.
· Із початку навчального року привчіть дитину прокидатися раніше, щоб збирання до школи не перетворювалось у щоденні хвилювання. Вранці будіть дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом.
· Не підганяйте, розраховувати час - це ваш обов'язок, якщо ви цю проблему не вирішили − провини дитини в цьому немає.
· Забудьте фразу „Що ти сьогодні отримав?!", а краще запитайте: „Про що нове ти сьогодні дізнався?". Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй можливість розслабитись (згадайте, як вам буває важко після напруженого дня). Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитись, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте.
· Після закінчення занять дайте дитині відпочити. Обід − зручний момент для цього. Школяр може розповісти про свій робочий день і у такий спосіб звільнитися від психологічного напруження.
· Якщо дитина замкнулась у собі, щось її турбує, не вимагайте пояснень, нехай заспокоїться, тоді вона все сама розкаже.
· Зауваження вчителя вислуховуйте без присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте влаштовувати сварку. Говоріть із дитиною спокійно.
· Після школи не змушуйте дитину одразу сідати за виконання завдань, необхідно 1,5 години відпочити. Найоптимальніший час для виконання завдань - із 15 до 17 години.
· Пам'ятайте, що телевізор - ворог № 1 успішного навчання. Не потрібно вмикати його раніше, ніж усі завдання будуть виконані. Якщо дитина дивиться телевізор під час денного відпочинку, то їй буде важко зосередитись. Бажано дозволяти дивитися тільки дитячі передачі.
· На початку навчального року корисно контролювати, як дитина виконує домашні завдання. Перевіряйте, чи правильно вона зрозуміла пройдений матеріал, попросіть її прочитати вголос. У І і II чверті краще це робити щовечора, а в II півріччі контроль можна зменшити до 2-3 разів на тиждень.
· Перевіряти не значить „робити замість" − ніколи не підказуйте дитині готових рішень.
· Не треба навантажувати дитину позашкільною діяльністю з самого початку навчального року. Спорт і заняття в гуртках, звичайно, корисні для загального розвитку, але спочатку впевніться, що у дитини вистачить сил і часу. Початок навчального року − період стресу, і перевантаження можуть тільки нашкодити.
· Протягом дня знайдіть (намагайтеся знайти) півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.
· Завжди будьте уважними до стану здоров'я дитини, коли щось її турбує: головний біль, поганий загальний стан. Найчастіше це об'єктивні показники втоми, перевантаження.
· Ні в якому разі не ставте ваші стосунки з дитиною в залежність від її успішності. Гарні довірливі стосунки і усвідомлення того, що дитина завжди може розраховувати на Вашу підтримку, допоможуть їй налаштуватися на успіх з початку нового навчального дня.
· Дитина має відчувати, що ви завжди її любите, завжди їй допоможете та підтримаєте.
Пам'ятка батькам п'ятикласника
· У ваших дітей проблемно-переломний період, тому будьте особливо спостережливими, уважними, небайдужими.
· У 5-му класі розширився обсяг основних предметів, зросла кількість предметів, тому збільшується час для підготовки уроків.
· Забезпечте своїм дітям удале поєднання відпочинку, фізичної праці та роботи над уроками.
· Програми включають більше теоретичного матеріалу. Тому слід привчати дітей міцно заучувати окремі правила з математики, української мови, географії тощо.
· Уважно стежте за рівнем виразного читання ваших дітей. Хай удома виразно читають усі тексти, що задані з різних предметів.
· Стежте за порадами вчителів, записаними у щоденниках і робочих зошитах.
· Дбайте про те, щоб дитина навчалась бути охайною в усьому, включаючи бережне ставлення до підручників.
· Ніколи не поспішайте з висновками ні про дитину, ні про вчителя - прийдіть у школу, поспілкуйтеся з учителем.
· Намагайтесь придбати для сімейної бібліотеки різноманітні словники та довідкову літературу.
· Пам'ятайте, що клас, де навчається ваша дитина, - ціле трьох колективів: дітей, батьків, учителів. Чим дружніші, цілеспрямованіші будуть ці колективи, у тим кращій атмосфері буде формуватись ваш хлопчик чи дівчинка. Це залежить від кожного й від вас теж.
· Не забувайте: дитину не слід карати за невміння, а терпеливо вчити, підказувати, радити, допомагати, підтримувати.
· Керуйтесь у спілкуванні з дитиною правилом: найдієвіший засіб виховання - особистий приклад.
· Дбайте про всебічний розвиток своєї дитини.
· Умійте ставити себе на місце дитини.
· Пам'ятайте: праця, зокрема навчальна, не завдає шкоди вихованню дитини, а бездіяльність - перший ворог.
під час карантину
1.З'ясуйте, що саме вас тривожить і зачіпає за живе. Психологи стверджують: проблема, витягнута з підсвідомості, — уже наполовину вирішена. Для цього зовсім необов'язково йти до пси-хоаналітика. Розкажіть про те, що вас турбує, близькій людині. Це особливий психологічний прийом: проаналізувавши свою проблему вголос, ви доберетеся до кореня своїх проблем і знайдете вихід із ситуації.
2. Не видавайте себе за бідну ягничку. Перше, що рекомендують зробити психологи, коли в черговий раз захочеться розвинути з дріб'язкової проблеми маленьку трагедію, слід знайти людину, якій би жилося набагато гірше, і допомогти їй.
3. Сплануйте свій день. Учені помітили, що для людини, стан якої наближається до стресового, час прискорює свій біг. Тому вона відчуває непомірну завантаженість і нестачу часу. Упоратися з перевантаженнями елементарно: розпишіть свої дії, розподіливши за ступенем важливості, і виконуйте свій план.
4. Не згущуйте хмари. Люди, схильні до стресових реакцій, будь-яку проблему роздувають до масштабів всесвітньої катастрофи. Насправді жахливі обставини в нашому житті трапляються нечасто. Тому викиньте з голови надумані проблеми, а також ті, які ви не взмозі вирішити.
5. Навчіться керувати своїми емоціями. Наш мозок викидає гормони стресу на будь-які подразники, що загрожують нашому спокою. При цьому йому зовсім байдуже, реальні вони або вигадані. Вирватися зі стресового кола допоможе найпростіша йогівська вправа. Заплющте очі й подумки перенесіться на берег океану. Підніміть руки вгору і розведіть у сторони, уявляючи, як у них входить енергія. Складіть їх одна на іншу в ділянці пупка (ліва знизу). Цього цілком достатньо, щоб повноцінно відпочити, збагатити мозок киснем і заспокоїтись.
6. Не забувайте хвалити себе щоразу, коли вам удається впоратися із хвилюванням. Наприклад, купіть собі що-небудь у подарунок. Причому робити це потрібно не стільки заради себе, скільки заради свого мозку. Ваша сіра речовина теж має потребу в подяці за відмінно виконану роботу.
7. Усміхайтеся, навіть якщо вам не сильно хочеться. Сміх позитивно впливає на імунну систему, активізуючи Т-лімфоцити крові. У відповідь на вашу усмішку організм продукуватиме бажані гормони радості.
8.Робіть фізичні вправи не менше ЗО хвилин на день. Замість того, щоб відлежуватись у ліжку, бігайте. За твердженням лікарів, найантистресовіші види спорту — біг і спортивне ходіння. По-перше, активні рухи не дають адреналіну нагромаджуватися, по-друге, відволікають від негативних думок. Стежте за пульсом — його оптимальна частота для вас розраховується за такою формулою: 180 мінус ваш вік.
9.Використовуйте агресивну енергію в мирних цілях. Візьміть на озброєння японський спосіб боротьби зі стресами. Коли японець відчуває роздратування, він щосили б'є опудало свого шефа. А якщо у вас під рукою ляльки не виявилося, напишіть лайливий лист. І з усією кровожерливістю, на яку ви здатні, спаліть його, розірвіть у жмути... (Можете уявляти, начебто те саме робите з адресатом.) Психологи помітили, що ненормативна лексика разом з різкими жестами теж добре виводить негативні емоції.
Вживайте вітамін Е. Він підвищує імунітет і стійкість до стресу. До речі, цей вітамін у натуральному вигляді міститься в картоплі, сої, кукурудзі, моркві, ожині і волоських горіхах.
1. Визначте джерело стресу:
а) стрес від того, що дитина вперше йде в школу;
б) стрес, викликаний напруженням у відносинах з однолітками в класі;
в) стрес, викликаний відносинами з батьками;
г) самоіндукований стрес через висунення до себе високих вимог;
д) педагогічний стрес внаслідок жорстких вимог з боку вчителя або його упередженого ставлення.
2. В залежності від джерела стресу ви можете:
а) Разом з дитиною піти в школу і познайомитися з учителем заздалегідь. Походити коридорами, зайти в клас. Попросити вчителя провести екскурсію для вас з дитиною.
б) Обговоріть з дитиною його взаєминни з однолітками. Якщо є довірливі стосунки з учителем, можете поговорити на цю тему з ним — це можна застосувати в разі, коли складно вирішити ваше питання самостійно.
в) Приділіть дитині час, дайте їй можливість озвучити проблему, розповісти вам про те, що вона відчуває труднощі або нерозуміння. Можливо, робота зі шкільним психологом або іншим практикуючим фахівцем допоможе краще зрозуміти, що саме відбувається.
г) Спробуйте знизити власні вимоги. Завищені вимоги дитини до себе виникають внаслідок завищених очікувань її батьків.
ґ) Дитина перебуває у вразливій позиції стосовно вчителя, тому в такій ситуації важливо спробувати поговорити з педагогом.
3. Після школи виділяйте час для того, щоб вислухати дитину, запитати як пройшов її день. Це допоможе налагодити спілкування і створить між вами довірливу атмосферу.
4. Відчувайте вашу дитину. Не перевантажуйте її навчанням або секціями та репетиторами. Спілкуйтеся і слухайте її.
5. Беріть участь у батьківських зборах. Звертайте увагу на те, яка там атмосфера. Вносьте щось позитивне у вашу шкільну спільноту. Діти будуть це бачити і це створить відчуття здорової залученості в навчальний процес.
6. Звертайте увагу на настрій дитини. Одного разу ми з дружиною помітили, що наші дочки просили забрати їх зі школи після фізкультури, і це повторювалося 3−4 рази. Виявилося, що вчитель не контролював поводження з м’ячами — і наші дочки, і інші діти отримували удари по голові. Прояснення ситуації допомогло вирішити питання.
7. Цікавтеся страхами дітей. Запитуйте, чого вони бояться. Про що турбуються. Просіть їх малювати — у дитячих малюнках може багато чого відбиватися.
8. Якщо у вас більше однієї дитини в сім'ї, проводьте час індивідуально з кожною з них. Спробуйте поїхати кудись або погуляти окремо. Ви побачите, як це важливо.
9. Розповідайте історії про ваше навчання. Діліться тим, як це було у вас. Згадуйте про ваші удачі й успіхи.
10. Спостерігайте за самопочуттям і поведінкою дитини. Якщо помітили симптоми, перераховані вище, приділіть їй більше уваги.
11. Якщо ви дуже зайняті на роботі і вам не вдається спілкуватися з дитиною, спробуйте перерозподілити свій життєвий графік. Можливо, варто змінити роботу. Ви можете нічого не помічати, але ваша дитина важко переживає під час вашої відсутності.
12. На вихідних вчіться гратися з дитиною. Кататися на велосипеді, плавати, бігати. Вимикайте телефон і спілкуйтеся.
13. Учіть дитину користуватися мобільним телефоном та інтернетом. Повинні бути правила і обмеження в споживанні контенту, зокрема фільмів і відео. Батьки, які втратили контакт з дитиною в зв’язку з переїздом або розлученням, повинні обов’язково приділяти час дитині, щоб залежність від гаджетів не стала для неї притулком самотності.
14. Пам’ятайте, що діти вбирають у себе наші моделі поведінки. Тому часто батькам самим потрібно працювати над собою. Можливо, ви надмірно контролюєте дитину через тривоги або страхи. Попрацюйте з психологом над вашим контролем.
15. Знаходьте для себе джерела ресурсів і сил. Ви, як батьки, багато віддаєте, і вам важливо підживлювати себе. Шукайте смисли і цілі ув вашому житті. Не замикайтеся тільки на дитині. Урізноманітніть своє життя.
16. Давайте місце спонтанності, чутливості. Вчіться довіряти своїй інтуїції. Не будьте затиснутими, строго дотримуючись своїх планів. Дитина більше, ніж ваші плани і розклади.
17. Пам’ятайте, що ідеальних батьків не існує. Не звинувачуйте себе в тому, що ви робите щось не так — на вашу думку або думку ваших родичів.
18. Любіть свою дитину. Вона чудова вже просто тому, що прийшла у ваше життя.
19. Пам’ятайте: діти запам’ятають переживання любові. Ті яскраві моменти, коли ви сиділи біля ліжка дитини, коли їй було страшно, або слухали про її першу закоханість, або говорили, купаючись у морі, про вибір майбутньої професії. Ці спогади будуть гріти їх протягом усього життя.
20. Вчіться любити себе, піклуватися про себе і будьте провідником для дитини в цьому цікавому світі.
Як розвивати самостійність у дітей
Правило 1. Визнавати особистість дитини та її недоторканність. У діях батька та матері не має бути свавілля.
Правило 2. Формувати адекватну самооцінку. Людина з низькою самооцінкою постійно залежить від чужої думки. Формування самооцінки дитини залежить від оцінки її батьками, тому що в ранньому віці дитина ще не вміє сама себе оцінювати.
Правило 3. Залучати дітей до реальних справ у сім`ї. Можна проводити міні-наради за участю всіх членів родини, разом планувати сімейні справи.
Правило 4. Розвивати силу волі дитини. Навчити виявляти витривалість, сміливість, мужність, терпіння, докладати зусиль для досягнення мети.
Правило 5. Учити планувати, складати план дій. Великі та складні справи розбивати на низку конкретних дій.
Правило 6. З малих років привчати до праці. Вимагати виконання домашніх обов`язків, доручень. Можна налагодити домашнє виробництво – навчання ремесла, підвищення самооцінки, зближення членів родини.
Правило 7. Навчити спілкуватися з іншими дітьми, людьми. Демонструвати модель батьківської поведінки.
Правило 8. Формувати моральні якості: доброту, порядність, співчуття, відповідальність.
Що робити дорослим, щоб уникнути конфліктів у спілкуванні з підлітком?
· Дайте свободу. Зрозумійте, що ваш нащадок уже виріс і далі утримувати його біля себе не вдасться. Неслухняність – це прагнення вийти з-під вашої опіки.
· Ніяких нотацій. Найбільше підлітки лютують від нудотних батьківських повчань. Змініть стиль спілкування, перейдіть на спокійний, ввічливий тон і відмовтеся від категоричних оцінок і суджень . Зрозумійте, дитина має право на власний погляд і власні висновки.
· Ідіть на компроміс. Ще нічого нікому не вдавалося довести за допомогою скандалу; тут не буває переможців. Коли і батьки, й підлітки охоплені бурхливими негативними емоціями, здатність чути одне одного зникає.
· Поступається той, хто розумніший. Вогнище сварки швидко згасне, якщо в нього не підкидати дров. Щоб скандал припинився, хтось має першим замовкнути. Дорослому це зробити легше, ніж підліткові з його нестійкою психікою. Запам`ятайте: лаври переможця у двобої з власними дітьми не прикрашають.
· Будьте тверді й послідовні. Діти – тонкі психологи. Вони прекрасно відчувають слабкість старших. Тому, незважаючи на вашу готовність до компромісу, син чи донька повинні знати, що батьківський авторитет непорушний. Якщо ж дорослі демонструють підліткові власну нестриманість, істеричність, непослідовність, важко чекати від них гарної поведінки.
Як мене виховувати:
20 настанов батькам
1. Не бий мене. Я чудово знаю, що мені зовсім не потрібно все, про що я прошу. Я просто перевіряю тебе.
2. Не бійся бути твердим зі мною. Так краще. Це додасть мені впевненості.
3. Не застосовуй до мене силу. Це вчить мене того, що сила – головне на світі. Краще якщо ти мене просто переконаєш.
4. Не будь непослідовним. Це непокоїть мене і змушує уникати робити те, що я можу.
5. Не обіцяй. Можливо, ти не зможеш виконати обіцянку. Це послабить мою віру в тебе.
6. Не реагуй на мої провокації, коли я що-небуть говорю або роблю для того, щоб скривдити тебе. Інакше я прагнутиму до нових і нових перемог.
7. Не змушуй мене почуватися старшим, ніж я є насправді, я ще набридну своєю дорослою поведінкою.
8. Не роби за мене те, що я зможу зробити сам. Не змушуй мене почуватися дитиною – інакше я буду постійно вимагати твоєї допомоги.
9. Не виправляй мене перед людьми. Я спокійно вислухаю тебе, якщо ти поговориш зі мною наодинці, без свідків.
10. Не намагайся обговорювати мою поведінку під час конфлікту. У цей час я чомусь не дуже добре чую, а слухаюся ще гірше. Я зроблю те, що ти вимагаєш, але давай поговоримо про це пізніше.
11. Не змушуй мене сприймати мої помилки як властиві мені якості, я учитимуся усвідомлювати свої помилки, не відчуваючи себе поганим.
12. Не випробовуй мою чесність. Мене легко залякати, щоб я сказав неправду.
13. Не забувай, що я люблю експериментувати. На цьому я вчуся і прошу тебе змиритися.
14. Не звертай уваги на всі мої болячки. Мені може сподобатися насолоджуватися поганим здоров`ям, якщо це приверне до мене багато уваги.
15. Не відштовхуй, коли я запитую тебе. Інакше я перестану запитувати й почну сам шукати інформацію.
16. Ніколи не показуй, який ти ідеальний. Це вимагає надто багато від мене.
17. Не жалкуй, що ми проводимо разом не так багато часу. Головне, що ми його проводимо.
18. Не дозволяй, щоб мої страхи лякали тебе. Тоді я ще більше буду боятися. Будь спокійний і впевнений.
19. Не забувай, що я потребую хорошого розуміння й заохочення. Чесно зароблена похвала іноді забувається, а от лайка – ніколи.
20. Стався до мене так, як ти ставишся до своїх друзів, тоді я буду твоїм другом. Пам`ятай, що краще вчуся на прикладі, а не на критиці. І, крім того, я так тебе люблю! Люби мене теж.
Поради вчителям із подолання стресових ситуацій
При виникненні нервових напружень, викликаних перевантаженнями необхідно:
1. Усвідомити свій стан як результат, як наслідок перевантажень. Викликати бажання змінити своє життя, перетворити регламент своєї професійної діяльності з орієнтацією на зменшення навантажень.
2. При підготовці до уроків планувати фази самостійної роботи учнів, які дозволяють розслабитися й трохи відпочити.
3. Частіше перебувати в такій обстановці, де виникає душевний психологічний комфорт. Спілкуватися з такими людьми, які викликають емоційно позитивний стан.
4. Дотримуватися принципу й усвідомити, що світ недосконалий, і він не відповідає нашим очікуванням, тому не можна відповідати за все й очікувати того, що завжди досягнеш бажаного результату. Намагайтеся побудувати свій маленький світ у межах своєї компетенції в рамках своєї професійної й службової відповідальності.
5. Удосконалюватися у сфері міжособистісних стосунків. Використати для цього спеціальні тренінги групи Блінта, групи Френч, групи гештальт-педагогіки, інші методики.
6. Прагнути переборювати повсякденну рутину. Використати для цього найбільш ефективні засоби:
- освоєння нових методів викладання;
- зміна змісту предметів;
- зміна класу і щаблів тих, кого навчають;
- перехід до іншої школи.
7. Уникати професійної замкнутості й ізоляції, обговорювати свої проблеми з колегами по роботі.
8. Займатися фізичними вправами, що сприяють розслабленню, зняттю психічного напруження: дихальною гімнастикою, аутотренінгами,медитацією, уявлюваними подорожами.
"Стоп НАСИЛЬСТВУ!!!"
Пам’ятка учням
1. Пам’ятайте, що насильство над вами, здійснене вашими батьками, не є нормою життя. Насилля – неприпустима річ у стосунках людей.
2. У сім’ї ви маєте право на те, щоб до вас ставилися з повагою, не ображали.
3. Пам’ятайте необхідні правила безпеки: зокрема, не варто тут же кидатися на допомогу, коли тато б’є маму, особливо коли він - з небезпечними предметами в руках; ваше завдання – якомога швидше сховатися, залишити домівку взагалі – на допомогу покличте дорослих, які краще знають, як діяти за таких обставин.
4. Ви маєте право на захист, якщо навіть найрідніші люди принижують ваше гідність.
5. Поділіться своїми проблемами з учителем, класним керівником, психологом, зверніться до міліції.
6. Не вірте у погрози з боку кривдників.
7. Ви маєте право висловлювати і відстоювати свою думку. Чітко і однозначно висловлюйте осуд щодо насильницької поведінки взагалі.
8. Знайте, коли вас постійно контролюють, принижують, примушують до чогось, використовують в спілкуванні з вами лайливі слова – це насильство.
9. Не вважайте, що ви заслужили на таке ставлення з боку дорослих. Ніхто, в тому числі ваші батьки, рідні, не має права принижувати вас, поводитися жорстоко стосовно дитини – це карається законом. В Сімейному кодексі (ст.. 150, ч. 7) написано: «Забороняються фізичні покарання дітей батьками. Та інші види покарань які принижують людську гідність. Дитина може податі до суду, до громадських організацій, якщо виховання не належне».
10. Навчаться розрізняти поняття «добро» і «зло». Все, що принижує людську гідність – є зло, все, що звеличує гідність людини – добро.
Телефонуй на Національну «Гарячу лінію» з питань протидії
насильству та захисту прав дитини, щоб отримати допомогу –
386 (безкоштовно для абонентів МТС та Київстар)
Пам’ятка батькам
1. Пам’ятайте, що першим університетом життя для дитини є та сім’я в якій народилася дитина. Завдання обох батьків полягає в тому, що створити в сім’ї атмосферу любові, довіри, духовного настрою та комфорту.
2. Не дивіться на дитину як на особисту власність. Ви дали дитині фізичне тіло, а душа Ії належить світові. Сприймайте дитину як особистість єдину, унікальну і неповторну.
3. Не виражайте часто свого незадоволення, критики – це тільки породжує антагонізм в стосунках дітей і батьків.
4. Давайте дітям можливість відчувати Ваше визнання і схвалення.
5. Ніколи не старайтесь запевнити дитину в тому, що вона погана.
6. Будьте тактовними в стосунках з дітьми.
7. Давайте приклад емоційного самоконтролю і витримки.
8. Показуйте приклад позитивних дій ті вчинків дітям не на словах, а в конкретних справах.
9. Насильство над дітьми – це протиприродний акт, який забороняється законом. Так, в Сімейному кодексі сказано таке: «Забороняються фізичні покарання дітей батьками та інші види покарань, які принижують людську гідність. Дитина має право на належне батьківське виховання».
10. Завжди давайте дитині шанс на право бути кращою.
11. Пам’ятайте, що в сім’ї дитина пізнає, як взаємодіяти з іншими людьми, як ставитися до себе і до оточення, як упоратися з труднощами і, за великим рахунком, що таке життя.
Телефонуй на Національну «Гарячу лінію» з питань протидії
насильству та захисту прав дитини, щоб отримати допомогу –
386 (безкоштовно для абонентів МТС та Київстар)
Навчіть дітей правилам безпеки!
1. Необхідно знати напам’ять адреси, номери телефонів та імена людей, яким ти довіряєш, які піклуються про тебе (батьки, рідні, близькі люди)
2. Пам’ятай про телефони спеціального та негайного виклику: 101 (народна служба порятунку); 102 (міліція); 103 (швидка допомога)
3. Знай номери дільничного інспектора, соціальної служби, телефону довіри.
4. Нікому не дозволяй принижувати та ображати тебе.
5. Не принижуй та не ображай інших, будь коректним і витриманим у спілкуванні.
6. Не ходи в пізній час один (одна) по вулиці.
7. Ніколи не розмовляй з незнайомими людьми, нікуди з ними не йди, нічого у них не бери, не сідай в автомобіль.
8. Якщо тобі загрожуватиме небезпека, тікай і привертай до себе увагу.
9. Не сідай з незнайомцями до ліфту.
10.Не впускай в помешкання незнайомців, якщо ти один (одна) дома.
11.Знай, де знаходиться твоє свідоцтво про народження (твій паспорт).
12.Якщо з тобою трапиться щось недобре, негайно розкажи людям, яким ти довіряєш.
13.Не залишайся наодинці зі своєю проблемою – звернись по допомогу!
Подбай про себе!
під час адаптатаційного преіоду в ДНЗ
Від знаків вітання, схвалення, любові і прийняття, що повторюються, у дитини складається відчуття: «зі мною все в порядку» «я — хороший» Від сигналів засудження, незадоволення, критики з’являється відчуття «зі мною щось не так» «я — поганий».
Душевна скарбничка дитини працює день і ніч. Її цінність залежить від того, що ми туди кидаємо.
Навіть вимоги, які ви пред’являєте, мають бути наповнені любов’ю і надією.
Навчиться слухати свого дитяти в радості і в жалі.
Караючи свою дитину, залишайтеся поряд з ним, не уникайте спілкування з ним.
Станьте для своєї дитини прикладом для наслідування в прояві позитивних емоцій по відношенню до членів своєї сім’ї та до інших людей.
Не розмовляйте зі своїм дитям з байдужим обличчям.
Обіймайте і цілуйте свого дитяти в будь-якому віці.