Психологічні поради батькам
Психологічні поради батькам
Поради Дмитра Карпачева
«Ненавиджу цю школу», - повторює син чи донька кожного ранку. Знайома ситуація?
А знаєте чому ваша дитина саме так відноситься до школи?
Дмитро Карпачов, телеведучий, психолог пропонує батькам задати дитині всього 10 питань. Відповіді на ці питання покажуть вам стан дитини, сильні і слабкі місця, відношення до шкільного процесу. І як ви можете допомогти своїй дитині правильно налаштуватися.
Моя практика показує, що більшість батьків не знають відповідь. Чому? Просто тому, що ніколи про це це не задумувалися, а тим більше не намагалися з’ясувати про проблеми, які відчуває дитина в школі, у самої дитини.
Щоб заповнити цей пробіл, пропоную вам задати 10 наступних питань, після чого зробити висновки:
1. Ти хочеш вчитися? Якщо «Так», то чому? Якщо «Ні», то чому?
2. Що тобі більше всього НЕ подобається робити в школі і чому?
3. Що тобі більше всього подобається робити в школі і чому?
4. Чи багато у тебе друзів у школі?
5. Ч є в школі діти, які зачіпають тебе? Якщо «Так», то як вони це роблять?
6. Як до тебе відносяться вчителі, чи є такі, які говорять тобі щось погане?
7. Якби ти міг, що б ти змінив у своєму навчанні?
8. Для чого ти вчишся?
9. Чи боїшся ти отримати погану оцінку?
10. Як я (або ми з татом) можемо тобі допомогти, щоб тобі було легше і цікавіше вчитися?
Важливо! Враховуйте, правильних відповідей на ці питання не існує.
Ваша головне завдання — почути від дитини чесні відповіді, все, як думає саме вона. Тому старайтесь пояснити дитині, що ви хочете, щоб вона вам довірилася вам, відповідала чесно і не боялася лайки або засудження від вас. Ніяк не коментуйте її відповіді. Єдине, що ви зможете робити, це задавати уточнюючі питання. Завдяки відповідям на ці питання, ви краще зрозумієте свою дитину, а значить у вас з’явиться більше шансів допомогти їй зі шкільними труднощами.
1. Скласти кілька простих правил і обумовити разом з дитиною наслідки їх невиконання.
Наприклад, проводити за комп’ютером і телевізором не більше 2-3 годин на день (враховуючи і час на навчання), підтримувати кімнату в порядку, лягати в ліжко не пізніше обумовленого часу.
Пам’ятайте: правила слід встановлювати тільки тоді, якщо їх виконанняможна проконтролювати і в разі невиконання одразу ж мати зворотнийзв’язок.
2. Напередодні увечері або вранці допомогти дитині спланувати наступний день.
Навичці планувати свій час можна навчити навіть першокласника, хоча часові та просторові уявлення дитини змінюються в міру дорослішання – що молодший школяр, то складніше йому утримувати концентрацію уваги на своєму плані. Тому частіше потрапляє в ментальні пастки, тож більше потребує контролю з боку дорослого.
3. Увечері обговоріть з дитиною не тільки підсумки дня і досягнуті результати, а й наскільки послідовно вона дотримувалась свого плану.
Важливо допомогти дитині усвідомити головні «ментальні пастки» (у кожної дитини і дорослого вони свої) і в майбутньому бути більш уважною до імпульсів. Щоб допомогти дитині увійти в ритм роботи над якимось завданням може знадобитись пісочний годинник.
Можна також попросити дитину вести «емоційний щоденник» – тобто записувати або замальовувати свої емоції залежно від того, як просувається виконання завдань.
Відзначати успіхи або невдачі.
Не страшно, якщо дитина відволіклась або відійшла від плану. Найголовніше – бути уважним і помітити (я називаю це «зловити себе за хвіст» :).
4. Час Ч: читати, читати і ще раз читати.
Через загальну завантаженість і тиск масової культури відео-розваг у наших дітей залишається все менше часу на читання. Нині читаюча дитина – велика рідкість.
При відповідній підтримці батьків час карантину можна використати для прочитання необхідних книг.
Даєте завдання прочитати певну кількість сторінок протягом дня, а ввечері коротко обговоріть прочитане. Бажано, щоб твір був вам знайомий.
Книги, які прочитали в дитинстві ви, а потім і ваші діти, а також фільми, які ви подивилися разом, формують вашу загальну внутрішньосімейну культуру і мову спілкування.
Для молодших школярів альтернативою комп’ютерним розвагам можуть бути аудіоказки.
Щастя Вам і Вашим дітям!
Нормативи розвитку пізнавальної
діяльності дітей дошкільного віку
Дитина 6 років повинна:
- Називати своє ім’я, по-батькові, прізвище.
- Знати свій вік, дату народження.
- Знати назву свого міста, його пам’ятні місця, домашню адресу.
- Знати назву нашої країни.
- Знати свята (Різдво Христове, Новий рік, Хрещення тощо).
- Знати дані про свою родину, про всіх членів родини, сусідів, друзів, про дитячий садок. Знати професію батьків.
- Називати види транспорту, правила пішоходів.
- Знати, що означають такі слова: добро, справедливість, чесність.
- Називати пори року, їх послідовність, назви місяців, дні тижня.
- Називати основні кольори та відтінки, геометричні форми.
- Володіти узагальненням („Одяг", „Овочі", „Фрукти", „Транспорт", „Дикі та свійські тварини" та ін.)
- Виключати „4-й зайвий" за інструкцією „Що тут зайве?"
- Розуміти і пояснювати сюжетну картинку із прихованим змістом.
- Складати розрізні картинки з 4-х та більше частин по вертикалі, горизонталі та навкіс.
- Складати пірамідку, матрьошку з 7 місць.
- Вміти утворювати нові слова.
- Вміти орієнтуватись у просторі: верх-низ, ліворуч-праворуч.
- Вміти розповідати великі вірші, казки, переказувати прослухані оповідання.
- Вільно володіти діалогічною та монологічною мовою.
- Вміти чисто вимовляти всі звуки мови, розмовляти фразами, правильно їх оформлювати, не порушувати структуру
складних слів.
- Бути працездатною, уважною, мати хорошу пам'ять.
Що порадити батькам під час підготовки дитини до школи?
• Не лякайте її невдачами та майбутніми проблемами у школі.
• Частіше розповідайте дитині про щасливі миті своїх шкільних років.
Це сприятиме зняттю тривожності, яка пов’язана зі школою.
• Допоможіть дитині одержати інформацію про школу. Це дасть їй змогу не розгубитися (від невідомого можна очікувати
щось неприємне ).
• Пересвідчіться, що вона знає власне прізвище, ім’я, по батькові, номер телефону, адресу, імена батьків.
• Привчайте складати свої речі.
• Вчіть ефективно реагувати на невдачі та програші.
• Вчіть дитину етикету власним прикладом.
• Привчайте до самостійності та самообслуговування.
• Намагайтеся «звичні речі» перетворити на «ігрові завдання».
• Намагайтеся відповідати на всі запитання маляти
Рекомендації психолога для батьків першокласників
·Підтримаєте в дитині його прагнення стати школярем. Ваша щира зацікавленість в його шкільних справах і турботах, серйозне відношення до його перших досягнень і можливих труднощів допоможуть першокласникові підтвердити значущість його нового становища.
·Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими вона зустрінеться в школі. Поясніть їх необхідність.
·Ваша дитина прийшла в школу, щоб вчитися, у неї може щось не відразу виходити, це природно. Дитина має право на помилку.
·Складіть разом з дитиною розпорядок дня, стежте за його дотриманням. Не пропускайте труднощі, можливі у неї на початковому етапі оволодіння учбовими навиками. Якщо у першокласника, наприклад, є логопедичні проблеми, намагайтеся впоратися з ними на першому році навчання.
·Підтримаєте дитину в його бажанні добитися успіху. У кожній роботі обов'язково знайдіть, за що можна його похвалити.
·Пам'ятаєте, що похвала і емоційна підтримка («Молодець!», «Ти так добре впорався!») здатні помітно підвищити інтелектуальні досягнення дитини.
·Якщо вас щось непокоїть в поведінці дитини, його учбових справах, не соромтеся звертатися за порадою і консультацією до вчителя або шкільного психолога.
·Зі вступом до школи в житті вашої дитини з'явиться людина більш авторитетна, ніж ви. Це – вчитель. Поважайте думку дитини про свого педагога.