Лицарі ввічливості
Лицарі ввічливості
“Ніщо не дається нам так дешево
і не ціниться так дорого, як ввічливість!”
(О.Сухомлинський)
План турніру
Конкурс “Розминка”.
Гра “Закінчи речення”.
Конкурс “Лицарські манери”.
Інсценізація оповідання Ю.Єрмолова “Чуйний хлопчик”.
Конкурс “Від теорії до практики”.
Мета:
Сформувати у дітей основи культурної поведінки; виробляти звичку вживати ввічливі слова привітання, як чинну форму звертання; привчати чемно поводитися у транспорті, у школі.
Ведучий: Доброго дня, любі діти!
Ви так гарно відповіли мені “Добрий день!” Отож, ми побажали один одному, щоб день був добрий для кожного з нас, приніс радість, задоволення, добрий настрій. У нашого народу стало звичаєм вітати одне одного цим хорошим теплим побажанням. А ще кажуть: “Доброго здоров’я”, “Здорові були”, “Моє шанування вам”. Є теплі, рідні та близькі слова “мама”, “тато”... Є слова вагомі – “держава”, “Батьківщина”. А є ще ввічливі слова, називаються вони чарівними. Люди, які їх постійно вживають, називаються ввічливими, чемними. Чемна людина всім приємна, бо вона приносить втіху і хороший настрій.
Сію в дитині в серденько ласку.
Сійся, родися ніжне “Будь ласка”,
Вдячне “Спасибі”, “Вибач” тремтливе,
Слово у серці, як зернятко в ниві.
“Доброго ранку!”, “Світлої днини!” –
Щедро даруй ти людям, дитино,
Мова барвиста, мова багата,
Рідна і тепла, як батьківська хата.
Ведучий: Доброго дня, дорогі друзі! Доброго здоров’я! Раді бачити вас у цьому залі! Сьогодні у нас відбудеться турнір лицарів ввічливості. У ньому беруть участь ваші ровесники, знавці правил ввічливості і хорошого тону. Ми побажаємо учасникам турніру успіхів. Нехай переможуть найчемніші.
(Звучить марш)
Ведучий: Запрошуємо команди на сцену. Команда “Усмішка”, команда “Сонечко”.Познайомтесь, будь ласка, з журі... Журі оцінюватиме конкурси за п’ятибальною системою. Увага! турнір оголошуємо відкритим!!! Щоб у лицарському турнірі перемагати, потрібно бути мудрими і люб’язними, за щитами не ховатись, шпаги гострої не боятись, всі закони доброї поведінки знати.Перемогти у турнірі буде не просто, змагатися треба за кожний бал, суворо дотримуючись законів ввічливості. (Звучить музика).
Ведучий. Перед тим, як розпочати конкурсну програму, ми пропонуємо командам привітати одна одну. (Вітають).
Ведучий. Оголошуємо І-й конкурс “Розминка”.
Запитання для І команди: Кого у минулому називали лицарями?
(У середні віки лицарями називали відважних, сміливих, мужніх воїнів, які носили важку збрую (лати, шолом, кольчугу). Були озброєні списом і мечем. Щоб стати лицарем треба було пройти спеціальну підготовку. У сім років хлопчиків віддавали на навчання досвідченим воїнам. Вони навчали їх їздити верхи, стріляти з лука, метати спис, володіти мечем. Крім військових наук, хлопчиків привчали дотримуватись даного слова, бути ввічливими і тактовними, виручати один одного, захищати слабшого, скривдженого, шляхетно ставитися до жінки).
Запитання для ІІ команди: Яку людину ми називаємо лицарями сьогодні? (Людину безкорисливу, готову на самопожертву в ім’я іншої, яка дотримує слова, ввічливу, доброзичливу, захисницю слабшого. Лицар здатний на сміливі вчинки, в його грудях б’ється благородне серце).
Ведучий: Поки журі підбиватиме підсумки, ми проведемо розминку з глядачами.
Гра “Закінчи речення”.
* * *
Розтане навіть льодяна глиба
Від слова теплого (спасибі).
* * *
Зазеленіє навіть пень,
Коли почує (добрий день).
* * *
За смачний обід і ситний
Скажем мамі ми (спасибі).
Ведучий: Оголошуємо другий конкурс “Лицарські манери”.
1 завдання “Хто скаже найбільше чарівних слів”. Від кожної команди по представникові.
Кожен з вас повинен назвати всі відомі вам ввічливі слова і вирази. За кожен вираз чи слово по балу.
2 завдання “Благородні вчинки”.
Запитання для І команди: Звідки прийшов до нас звичай знімати шапку, коли заходиш у дім?
(Переступаючи поріг лицар повністю озброєний знімає свій шолом. “Я тебе не боюся” – говорив він цим жестом. – Бачиш, моя голова відкрита. Я вірю тобі”).
Запитання для ІІ команди: Звідки прийшов до нас звичай, вітаючись знімати рукавичку?
(Знявши рукавичку, лицар показував, що у його руці немає зброї, що він ставиться до зустрічного доброзичливо).
Завдання 3. “Ми йдемо у театр”.
Запитання для І команди: За скільки хвилин до початку вистави треба приходити у театр?
(Хвилин за 30, щоб вспіти роздягнутись і зайняти своє місце).
Запитання для ІІ команди: Як бути з морозивом, якщо ти не встиг його з’їсти, а дзвінок уже пролунав?
(Якщо морозиво у вазочці, то постав його на стіл, якщо у обгортці, то викинь у урну).
Підсумки.
Ведучий: Поки журі підбиває підсумки, ми подивимось інсценізацію Ю.Єрмолова “Чуйний хлопчик”.
Дійові особи:
Костик, чуйний хлопчик.
Марія Петрівна, його сусідка.
Бабуся
(На лавці сидить бабуся. Входить Костик).
Костик (до себе): Сьогодні буду з усіма жінками найчемніший і найуважніший з усіх наших хлопців. Ось бабуся сидить на лавочці. Нехай вона тільки опустить свою палицю, я одразу ж її підніму... От вона розкаже всім: “Ой який же в нас Костик чуйний та вихований!” (Чекає). Чого це вона палицю не випускає? Так цілісінький день можна чекати.
(У дворі з’являється Марія Петрівна з важкою сумкою).
Костик. О! Краще я їй допоможу. (Підбігає до Марії Петрівни). З магазину?
Марія Петрівна: Так. Купила ось до свята.
Костик: Гаразд, так вже тому й бути, донесу вам сумку до під’їзду. Тут зовсім близенько. Давайте, чи що? А то пихкаєте, як маневровий паровоз. (Костик простягає руку, але сусіда, відсторонивши руку Костика йде далі).
Бабуся (до себе). Ой, який грубий, невихований хлопчик! І чого ж його тільки у школі вчать?
Костик (бабусі). Це я невихований? Та ви що, сліпі, чи що? Я ж тільки що, на ваших очах... Ну, вже більше нізащо нікому не допоможу (біжить, підбиває ногою бабусину палицю, та хитає головою). Нізащо, нікому! Досить з мене. Дякую!
Ведучий: Оголошуємо третій конкурс “Від теорії до практики”.
Завдання 1. Сервірування стола.
(Тарілку, зліва – виделку, праворуч – ніж та ложку. Ложку і виделку увігнутими сторонами донизу).
Завдання 2. Випити компот.
(Дають випити компот не порушуючи правил хорошого тону. Випити рідину, ложечкою дістати ягідку, кісточку випльовують у ложечку, потім у блюдечко).
Підсумки.
По черзі читають вірші І.Бойка
“Некультурні хазяї”
Із гостини по сніжку
Хлопчики вертались,
А товариш запитав:
- Як вам гостювалось?
- Та нічого, все як слід...
Тільки бачиш, друже,
В тому домі хазяї
Некультурні дуже.
Некультурні хазяї
Просто нехороші, -
У прихожій не зняли
З нас вони калоші.
Навіть з наших кожушин
Снігу не струсили,
То ми так, як увійшли,
І до столу сіли.
* * *
Про культуру школяра
Наш Валерій виступав
Готувався днів із п’ять.
Добре готувався, -
Та перестарався.
Став до столу і мовчок,
Позіхнув у кулачок,
Пальцем носа копирснув,
Рукавами піт змахнув,
Потім ще й почухав
Нігтями за вухом,
Підсмикнув штанці Валера...
В класі засміялися:
“Про культуру школяра”,
Доповідь так звалася!