Як гартувалась сталь...
Роман “Як гартувалася сталь” – книга особливої унікальної долі. В роки Великої Вітчизняної війни залита кров’ю, пробита кулями, ця книга передавалася із рук в руки на передовій і в тилу ворога, народжувала нових героїв. За романом М.Островського ставились вистави, знімалися фільми, про головного героя роману Павку Корчагіна складалися пісні.
До 1990 року книги М.Островського видавалися 773 рази загальним тиражем 54 млн. примірників на 75 мовах народів СРСР; за кордоном – на 56 мовах тиражем 2,5 млн. екземплярів.
Роман “Як гартувалася сталь” можна сміливо назвати автобіографією молоді 20-х років.
Глядачам відомі три вітчизняні екранізації роману М. Островського. Причому кожне покоління хотіло бачити свого Павку.
Перший художній фільм “Як гартувалася сталь” був знятий студією ім. О.Довженка спільно із Ашхабадською кіностудією у 1942 році ( 8 частин, 2529 м, 93 хвилини). Автор сценарію і режисер кінофільму Марко Семенович Донськой. Оператор – Борис Монастирський, художник – Михайло Солоха, композитор – Лев Шварц, звукооператор – Олександр Бабій. Головну роль виконав актор Віктор Перест-Петренко, який після зйомок фільму пішов на фронт і героїчно загинув.
Віктор Перест-Петренко в ролі Павки Корчагіна.
У фільмі знімалися актори: Данило Сагал, Ірина Федотова, Микола Бубнов, Олександр Хвиля, Борис Рунне, Володимир Балашов, Антон Дунайський, Григорій Аронов, Микола Братерський, Дмитро Капка, Галина Лисянська, Олексій Темерів, Євген Онуфрієв, Микола Волошин, В. Красновецький, Т.Виноградова, С.Дітлович, А.Мєстечкін.
Екранізація однойменного роману М.Островського “Як гартувалася сталь” відтворювала сторінки історії громадянської війни на Україні. Тому основна увага режисера акцентувалась на військовому подвигу Павки Корчагіна. Герою була притаманна постійна внутрішня готовність до подвигу. Марко Донськой виділяв у фільмі епізоди, пов’язані з боротьбою за Шепетівку. І це було головним в кінострічці, з огляду на те, що фільм знімався в той час, коли Гітлер вдерся на територію нашої Вітчизни.
Фронтовими дорогами їздила художньо оформлена спецмашина з кіноустановкою. Часто демонстрація фільму відбувалася під безперервним мінометним вогнем противника. Був випадок, коли через постійне бомбардування показ фільму переривався до 20 разів.
Друга екранізація твору М.Островського відбулась у 1956 році теж на кіностудії імені О.Довженка. Кінофільм мав назву “Павло Корчагін” (10 частин, 2797 м., 102 хвилини, кольоровий). Автор сценарію – Костянтин Ісаєв, режисери – Олександр Алов та Володимир Наумов. Оператори - Ілля Міньковський та Сурен Шакбадзи, художник – Володимир Агранов, композитор – Юрій Шуровський, звукооператор А.Федоренко. Головну роль виконав Василь Лановий.
У кінострічці знімались актори: Ельза Летій, Тамара Страдіна, Володимир Маренков, Олександр Лебедєв, Дмитро Мілютенко, Павло Усовиченко, Лев Парфілов, Віктор Степанов, Микола Гринько, Ада Роговцева, Костянтин Степанков.
Створювався фільм “Павло Корчагін” в інший, мирний час, в період відновлення народного господарства. Увага режисерів була сконцентрована на трудовому подвигу комсомольців. Провідною темою фільму стала перемога людського духу над стражданнями, віра в ідею та почуття обов’язку. А головним епізодом стрічки – Боярка, будівництво вузькоколійки. В цьому фільмі Павка постав суворим та замкнутим, на відміну від романтика з книги Островського. А його мужність перетворилася на важкий, розтягнений в часі процес.
Поява фільму викликала гострі дискусії на шпальтах газет і журналів. Здавалося, що він нікого не залишив байдужим.
В 60-х роках ХХ-го століття Корчагін був улюбленим героєм молоді. У ньому юнаки і дівчата черпали духовні сили, знаходили риси для наслідування.
Володимир Конкін вролі Павки Корчагіна.
У 1999 році до образу Павки Корчагіна звернулися китайські кінематографісти за участю Київської студії ім. О.Довженка. Автор сценарію 20-ти серійної телеверсії – Бай-Хуа, режисери – Хан Ган і Жанар Сахат. Головну роль виконав київський актор Андрій Самінін.
Китайські кінематографісти вирішили більш об’єктивно поглянути на історію, але зберегти дух самовідданості і віри в ідеал. “Ми переглянемо можливість розвитку сюжету, роль персонажів та їх стосунків. Це буде абсолютно нове трактування... Китай нині переживає серйозні реформи, змінюється суспільство. Подивитися на цей твір з позиції сьогодення – таке наше завдання. Можу сміливо сказати, що Павка був і залишається яскравим прикладом для наслідування”, – вважає Жанар Сахат. В зйомках фільму були задіяні виключно українські актори, окрім, звичайно, “хороброго китайця” якого зіграв продюсер фільму Шао-Хуа.
Китайський народ хотів бачити Жухрая бородатим і добрим, Тоню Туманову – з великими очима і косою, а Павку запальним і самовідданим . Таких акторів знайшли в Україні. За словами асистента режисера Надії Лагутенко, робота над фільмом була надзвичайно складною. Працювати приходилось по шість днів на тиждень. Одних тільки персонажів 170, а ролей першого і другого планів – біля двадцяти. В головних ролях: Леся Самаєва (Тоня Туманова), Віктор Сарай кін ( Артем Корчагін), Микола Баклан ( Жухрай), Світлана Прус ( Ріта Устинович), В’ячеслав Сланко (полковник Голуб), Володимир Мамчур ( Віктор Лещинський)
Знімались і інші прекрасні актори : Олексій Горбунов, Віталій Ліпецький, Олена Єременко, Георгій Дрозд, Єлизавета Слуцька, Олександр Беструшкін, Володимир Цівінський, Дмитро Лалєнков. Монтаж та озвучення відзнятого матеріалу проводився в Китаї.
Василь Лановий в ролі Павки Корчагіна.
У 1974 році з’явилася остання вітчизняна екранізація роману М.Островського – шестисерійний художній кінофільм “Як гартувалася сталь”, вже традиційно знятий кіностудією ім. О. Довженка.( 42 ч., кольоровий телефільм. Екранний варіант – 2 серії, 20 ч. 5532 м. 203 хв., кольоровий). Цього разу О.Алов і В.Наумов виступили в ролі сценаристів. Режисер – Микола Мащенко. Роль Павла Корчагіна зіграв Володимир Конкін. У кінофільмі знімались актори : Костянтин Степанков, Федір Панасенко, Анатолій Сайко, Антоніна Лефтій, Антоніна Максимова, Юрій Ротштейн, Сергій Іванов, Михайло Голубович, Володимир Талашко, Олександр Белина, Сергій Полежаєв, Дмитро Миргородський, Лесь Сердюк, Людмила Терзієва, Ельза Разіні.
В цій кіноверсії автори фільму намагалися ширше розкрити образ головного героя.
Кінофільм мав тріумфальний успіх. Газети і журнали невтомно друкували відгуки про стрічку, інтерв’ю з В.Конкіним. Країни, в яких демонструвався кінофільм, виконавця головної ролі зустрічали з великим піднесенням і захватом. В Болгарії машину з актором молодь підняла на руки і понесла в парк, де він роздавав автографи. А, щоб не зірвати чергову зустріч з шанувальниками, В.Конкін змушений був за одну ніч підписувати до трьох тисяч книжок “Як гартувалася сталь”.
Кінострічка була удостоєна премією телебачення НДР в 1974р. “Золота лаврова гілка”. А в 1975 році на ВКФ телефільмів у Тбілісі отримала головний приз фестивалю та приз ЦК ЛКСМ Грузії. За участь у фільмі премією Ленінського комсомолу були удостоєні : режисер Микола Мащенко, оператор Олександр Ітигілов, актори Володимир Конкін, Федір Панасенко, Костянтин Степанков.
А для Василя Ланового Павка був і залишається його совістю: “... не тільки я створив образ Корчагіна як актор, але й Корчагін створив мене, як особистість, як громадянина...він загартував мене на все життя... Вважаю роботу над роллю Корчагіна найважливішою в своїй акторській біографії. Особистість, подібна герою М.Островського не може не впливати на людину”.
Андрій Самінін в ролі Павки Корчагіна.
Нині Павло Корчагін став ідеєю, яка об’єднала численний китайський народ і, можливо, цим пояснюються його великі економічні здобутки. Підтвердженням цього можуть служити слова з книги відгуків Районного краєзнавчого музею в Боярці, який став своєрідною Меккою для китайських екскурсантів: “В новий час з Миколою Островським ми впевнено йдемо вперед, щоб добре виконувати роботу для своєї Батьківщини», «Островський – духовна опора нового покоління китайської молоді».
На прем’єру серіалу китайський уряд запросив українських акторів, виконавців головних ролей. Протягом 10 днів найкращий ефірний час відводився для показу нової кінострічки. Кінофільм мав фантастичний успіх. Всі китайські газети розмістили інтерв’ю з нашими акторами на перших шпальтах. Китайці з книгами “Як гартувалася сталь” – на обкладинці фото А.Самініна – по дві з половиною години чекали своєї черги , щоб отримати автограф українських зірок. А пісня “Там вдали за рекой” стала справжнім хітом в Китаї.
Кожна епоха народжує героїв, які стають символом свого часу. Але є позачасові постаті. Їх подвиги, як подвиги Геракла, стають надбанням всього людства. ХХ століття дало такого героя в образі Миколи Островського. Його породила суперечлива епоха боротьби нового із старим, важкого пошуку шляху в майбутнє. Перемігши себе, він переміг буденність. Якою ж владою над собою потрібно було володіти, щоб витримати пекло тортур помираючого тіла?! Плоть умерщвлялася, а він як особистість творив в ім’я людей. Його подвиги стали факелом, що освітлює шлях в майбутнє.