Булінг (цькування), -тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.

Адміністративна відповідальність за булінг

Від тепер такі дії вважаються правопорушенням і тягнуть за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (наразі це – 850-1700 грн.) або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 1700-3400 грн. або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.Слід зазначити, що за правопорушення дітей до 16 років несуть відповідальність їхні батьки. За свої дії громадяни від 16 років несуть відповідальність особисто. Також передбачено і відповідальність за приховування випадків булінгу, а це 850-1700 грн. або виправні роботи до 1 місяця з відрахуванням 20% заробітку.

Алгоритм дії працівників закладів освіти у випадках виявлення булінгу:

Якщо дитина стала свідком булінгу в закладі освіти, передусім вона може розказати про це батькам, педагогам, психологу або безпосередньо завідувачу.

Дитина може звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда – Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей;

до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді;

Національної поліції України;

Центру надання безоплатної правової допомоги.

Якщо педагог або інший працівник закладу освіти став свідком булінгу, то він має повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.

Після отримання звернення дитини, відповідна особа або орган інформує керівника закладу освіти у письмовій формі про випадок булінгу.

Керівник закладу розглядає таке звернення та з’ясовує усі обставин булінгу. Надалі він скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслює подальші дії. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то очільник закладу зобов’язаний повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

До складу такої комісії можуть входити педагоги, психолог, соціальний педагог, батьки постраждалого та «булера», керівник закладу та інші зацікавлені особи.

У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутись до органів Національної поліції України.

ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

У закладі дошкільної освіти мають захищати дітей під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, булінгу (цькування), приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам.

НА ОТРИМАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ТА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПОСЛУГ МАТИМУТЬ ПРАВО:

– особи, які постраждала від булінгу (цькування),

– особи, які стали свідком боулінгу,

– особи, які вчинили булінг (цькування).

ПРИ ЦЬОМУ ЗДОБУВАЧІ ОСВІТИ ЗОКРЕМА ЗОБОВ’ЯЗАНІ:

– поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм;

– відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля;

– повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно них, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

У ВИПАДКУ ВИЯВЛЕННЯ ФАКТІВ НАСИЛЬСТВА У ВІДНОШЕННІ ДО ДІТЕЙ СЛІД ЗВЕРТАТИСЬ:

--до керівника закладу;

--до поліції за номером 102;

--до центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді;

--до громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від насильства;

--на телефони«гарячих ліній»:0-800-500-333 дитяча гаряча лінія центру «Ла страда – України»;0-800-500-335 національна гаряча лінія з питань запобігання насильствуьства за ознакою статі.

• • Протидія булінгу в закладі освіти: хто що робить читати→

  • Відповідальність за булінг: що в законі, що на практиці читати→

19 січня 2019 року набув чинності Закон України від 18.12.2019 року№ 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)». 

Порядок реагування на випадки булінгу (цькування) можна знайти за посиланням:

https://mon.gov.ua/ua/npa/deyaki-pitannya-reaguvannya-na-vipadki-bulingu-ckuvannya-ta-zastosuvannya-zahodiv-vihovnogo-vplivu-v-zakladah-osviti 

 Порядок подання  та розгляд заяв (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки боулінгу(цькування) в ЗДО

1. Порядок подання  заяв про випадки булінгу чи домашнього насильства:

- заяву про випадки булінгу (цькування) у закладі освіти має право подати будь-який учасник освітнього процесу, якщо він став або підозрює про вчинення цькування стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу або про який отримав достовірну інформацію (батьки вихованців або особи, які їх замінюють; працівник закладу; вихователь вікової групи за усним повідомленням вихованця);

- заява в усній, письмовій чи електронній формі подається керівнику закладу освіти відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

2. Порядок  розгляду заяв про випадки боулінгу (цькування):

1).  Якщо випадок  був одноразовим, то:

 - керівник закладу приймає заяву, повідомлення про випадок булінгу, насильства  або підозру щодо його вчинення;

 -  керівник закладу освіти може розглянути звернення самостійно з метою  з’ясування  причин конфлікту та його залагодження;

-  керівник закладу освіти, (за потреби)  створює комісію з розгляду випадків булінгу, яка протокольно з’ясовує його обставини, вирішує питання  з налагодження мікроклімату в дитячому середовищі та розв’язання конфлікту у межах ЗДО;

-  якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг (цькування), а постраждалий не згодний з цим, то він може одразу звернутися до органів Національної поліції із відповідною заявою.

2). Якщо це був дійсно булінг(цькування), а не одноразовий конфлікт, то:

-  керівник закладу освіти,  невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей

телефонні лінії для повідомлень про випадки булінгу (цькування):

- Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;

- Гарячая лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335;

- Уповноважений Верховної  Ради з прав людини 0 800 50 17 20;

 - Уповноважений Президента України з прав дитини 0 44 255 76 75;

- Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;

- Національна поліція України 102.