«Останнім часом збільшилася кількість випадків небезпечної поведінки дітей, що загрожує їхньому життю та здоров’ю. Зокрема, йдеться про вплив соціальних мереж в інтернеті. Для підвищення обізнаності вчителів, керівників закладів освіти, батьків та їхніх дітей МОН розробило рекомендації для проведення додаткових профілактичних заходів закладами освіти серед дітей та інформування батьків», — ідеться на сайті МОН.

Найбільшої уваги щодо профілактики, на думку міністерства, потребують підлітки 12–17 років, оскільки це етап активного формування самооцінки, інтересів, моральних уявлень, соціальних установок та потреби в спілкуванні з однолітками.

Під час організації профілактичних заходів учителям варто орієнтуватися на формування навичок безпечної поведінки в цифровому середовищі та здобуття знань щодо:

• прав людей (зокрема, прав у цифровому середовищі);

• електронної участі (в ухваленні рішень);

• збереження здоров’я під час роботи з цифровими пристроями;

• механізмів захисту прав, що порушуються в інтернеті, а також способів отримати допомогу.

Важлива роль родини в запобіганні потрапляню підлітків у небезпечні ситуації в інтернеті.

Батькам під час комунікації з дитиною варто, зокрема:

• говорити про безпеку в інтернеті та допомагати розвивати критичне мислення, вчити робити аргументований вибір та нести відповідальність за його результати;

• будувати відкриті та довірливі стосунки з дитиною;

• формувати корисні звички використання ґаджетів і цифрового середовища та підвищувати самооцінку дитини, дозволяти дитині самостійно робити вибір і бути відповідальною за це;

• заохочувати користуватися ґаджетами в зонах видимості дорослих;

• встановлювати часові межі користування ґаджетами та контролювати додатки, ігри, вебсайти та соціальні мережі, якими користується дитина, та їх відповідність віку дитини;

• бути уважними до ознак страху чи тривоги, зміни поведінки, режиму сну та апетиту.

У разі виявлення, що дитина стала жертвою будь-яких проявів насильства, експлуатації, вербування або маніпуляцій у цифровому просторі, варто одразу звернутися до Національної поліції України та надіслати повідомлення про правопорушення до департаменту кіберполіції Національної поліції України (цілодобово).

Психологічну допомогу та підтримку можна отримати за номерами телефонів:

• Національна гаряча лінія з питань протидії насильству та захисту прав дитини (пн-пт, з 12:00 до 16:00):

— 0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних),

— 116 111 (безкоштовно з мобільних);

• онлайн-консультація для підлітків у Teenergizer;

• чатбот у Telegram і Viber допоможе дізнатися, куди звертатися по допомогу.

   В період карантину діти замінили відпочинок з друзями та однокласниками на спілкування за допомогою комп`ютерів та гаджетів. Тому слід пам`ятати, що дружба в Інтернеті може виявитись небезпечною, адже мережа дає безліч можливостей скоювати злочини проти людини та порушувати їх права.

   У дітей зараз є безліч знайомих онлайн, з якими вони з радістю спілкуються кожного дня. Для того, щоб зрозуміти хто з них є другом, а хто бажає використати дитину у власних цілях, слід звернути увагу на такі ознаки ризикованої комунікації з онлайн-знайомим:

1. він випитує багато приватної інформації;

2. запитує щось особисте, хоча вони з дитиною нещодавно «подружились» (наприклад, «чи ти коли-небудь цілувалась/цілувався?»)

3. просить зберігати «дружбу» в секреті, говорить, що цей зв’язок для нього/неї особливий;

4. дуже емоційно коментує публікації дитини (не варто довіряти людині лише через безліч компліментів та коментарів);

5. емоційно реагує на відмови - агресивно, образами або навпаки – виражає свою надмірну засмученість;

6. звертається за допомогою, в тому числі просить вчинити певну дію (яка часто може бути небезпечною або образливою для дитини) чи перерахувати гроші;

7. просить допомоги в обмін на певну винагороду (так часто роблять ті, хто має намір вчинити насильство);

8. перепитує, хто ще користується комп’ютером/ноутбуком та чи знаходиться дитина у приватній чи у загальній кімнаті.

   Якщо у спілкуванні з онлайн-знайомим прослідковуються деякі з цих пунктів, слід припинити спілкування з цією людиною, а якщо місце має шантаж або вимагання грошей, слід негайно звернутись у поліцію.

   Запитання, які можуть виникнути у ваших дітей та відповіді на них:

   Що робити, якщо людина, яку я знаю тільки онлайн, вимагає у мене відеодзвінок чи зустріч офлайн?

   Інтернет – місце для знайомств і комунікації, тому в бажанні поговорити через відеочат чи зустрітись офлайн немає нічого поганого. Проте на цьому бажанні можуть будувати свої стратегії зближення кіберзлочинці. Тому ти маєш продумати, як захистити себе.

   По-перше, не варто відразу погоджуватись на відеодзвінок – злочинці часто записують їх та використовують для шантажування.

   Якщо ж у твого співрозмовника, за його словами, якісь проблеми з камерою чи зв’язком, через які ти не можеш його бачити, ні в якому разі не продовжуй такого дзвінка.

   Особиста зустріч також вимагає дотримання певних правил безпеки. Радимо піти на неї у супроводі друга або довіреної особи, а також обов’язково повідомивши своїм батькам, де та з ким саме ти перебуватимеш. Ні в якому разі не зустрічайся у малолюдних місцях та не йди у гості до нового друга. Не сідай у автівку навіть після зустрічі та не дозволяй себе проводжати до дому.

   Як видалити небажане фото з Інтернету?

На жаль, те, що раз потрапило до Інтернету, доволі важко звідти видалити. Проте певні способи зарадити у ситуації, коли туди потрапили інтимні фото, є. По-перше, слід негайно видалити фото з їхнього першоджерела. Якщо це був чат у соцмережі чи месенджері, то за можливості видали фото для всіх його учасників. Якщо фото було взяте з вкраденого гаджету, рекомендуємо звернутись до Поліції та повідомити про це. Якщо ти бачиш свої фото у соцмережах, надсилай на них скарги до адміністрації, вказуючи, що матеріали були узяті без твоєї згоди. Якщо ж на форумі чи вебсайті – звертайся до технічної команди ресурсу. Намагайся не привертати уваги до фото та відео, коментуючи публікації із ними, адже так їх побачить ще більше людей.

Як зупинити фейків, що створили профілі і завантажують туди мої фото?

Якщо ти помітив сторінку в соцмережах, власник якої видає твої фото за свої, ти можеш звернутись до адміністрації соцмережі. Надавши документи, що підтверджують твою особу, та вказавши першоджерела своїх фото (часто достатньо звірити дати їх публікації), ти доведеш, що інша сторінка – фейкова.

Також варто попередити близьких людей про існування такої сторінки. Можливо, злочинець, що створив її, спробує зв’язатись із ними, використовуючи твоє ім’я та фото. Їм слід знати, що все, що він пише – неправда. Не намагайся коментувати чи ставити вподобання на фейковій сторінці – таким чином ти привернеш до неї ще більше уваги.

Як захистити свою сторінку від кіберзлочинців?

По-перше, не слід публічно вказувати в соцмережах особисту інформацію – адресу, мобільний телефон, номер школи, назву гуртка, який ти відвідуєш. Те ж саме стосується і геолокацій – обережно проставляй їх на фото, намагаючись не викривати конкретних місць, де ти часто буваєш, адже злочинці можуть використати ці дані для переслідувань.

По-друге, не відкривай свої сторінки в соцмережах для усіх користувачів – обмеж доступ тільки для друзів. Намагайся не додавати у друзі людей, яких не знаєш офлайн. Не відповідай на заявки у друзі та повідомлення, які видаються тобі підозрілими.

По-третє, слідкуй за тим, аби не зберігати паролі до своїх сторінок на гаджетах спільного користування (наприклад, у бібліотеці чи школі). Не залишай на них свої сторінки відкритими. рекомендуємо не робити цього навіть на власних гаджетах, адже їх можуть вкрасти чи загубити.

Що варто знати про налаштування приватності у соцмережах та месенджерах?

Ключем до безпечного Інтернету є захищена особиста сторінка в соцмережах та месенджерах. Отож, що варто пам’ятати про налаштування приватності?

По-перше, варто закрити сторінку від усіх користувачів, які не входять до списку друзів.

По-друге, будь обережним(ою) із налаштуваннями геолокації, особливо в соцмережах, що можуть відкривати її за замовчуванням (як-от Snapchat). Радимо ставити її лише в особливих випадках та не обмежувати певним місцем – наприклад, достатньо вказати населений пункт та не вказувати конкретну будівлю, де ти живеш. Це стосується також і фото на впізнаваній локації – якщо ти в один і той самий час регулярно буваєш в одному місці (наприклад, відвідуєш широковідомий спортзал), не варто розкривати це на своїй сторінці. Подібні фото з геолокацією часто використовують сталкери (переслідувачі).

По-третє, радимо закрити можливість коментування – краще для усіх, окрім близьких друзів. Саме з коментарів під фото кіберзлочинці часто розпочинають знайомство.

Будьте уважними до своїх дітей та подбайте про їх безпеку в Інтернеті.