Як з'вилось перше дзеркало?
Сьогодні нас оточують сотні і тисячі відображень: ми бачимо себе в маленьких дзеркальцях косметичок, вітринах, вікнах пропливаючих повз автомашин. Але колись за право розглядати себе в таємничому предметі багатії готові були віддавати багато грошей. Отже, як з'явилося перше дзеркало? Якщо бути строгим, то першим, для людини, дзеркалом колись на рубежі епох стала звичайнісінька калюжа. Але же була і проблема: її не понесеш із собою в оселю ... а дивитися на своє відображення люди хотіли давно. Тому одного разу з'явилися шматки обсидіану, які були відполіровані до блиску. У них відбивалися предмети з дивовижною чіткістю. Такі обсидіанові дзеркала зустрічалися в Америці, Китаї та ряді інших країн. Трохи пізніше до них приєдналися бронзові дзеркала, теж відполіровані. Вони мали ходіння у середземноморців. Це були хороші дзеркала, принаймні, вони не билися, якщо дитина - розбишака його випадково упустить. Але в 1240 році виникли принципово нові дзеркала - увігнуті. Ось, як вони створювалися: майстер-склодув видував кулю з розплавленого скла і в трубку заливав олово, теж розплавлене. Воно розтікалося ідеально рівним шаром по скляній поверхні і застигало. Потім цю дзеркальну кулю розбивали і шматочки роздавали дамам. Звичайно, відображення було не ідеальним - м'яко кажучи, воно спотворювалося. Але по-іншому з'єднувати олово зі склом тоді ще не вміли. І лише в 1500 році французи навчилися як би змочувати тонкий плоский лист скла ртуттю і до нього приєднували олов'яну фольгу. Ці дзеркала були просто неймовірно дорогими: адже добре їх створювали лише в одній країні - Венеції. Хоча спочатку робили плоскі дзеркала фламандці, хитромудрі венеціанські купці перекупили у них патент і більше півтора століть монополія була в їхніх руках. Як дорого вони коштували? Дзеркало завдовжки трохи більше метра і шириною 80 сантиметрів коштувало в два рази дорожче, ніж полотно прославленого Рафаеля. Мабуть, милуватися на себе було незрівнянно приємніше ... А незабаром брати дель Галло, теж венеціанці, зажадали патент на створення кришталевих дзеркал. До цього дня їх дзеркала серед антикварів є найбажанішою знахідкою. Більше дізнайся тут: http://www.znajko.ru Завдання: В багатьох фільмах показують односторонні дзеркала. Тобто крізь них можна бачити з одного боку, а з іншого воно як дзеркало. Чи не вигадка це?
Як ми бачимо кольори?
Отримання кольорових фотографій – фізичний процес. Але сприйняття кольору людиною пов'язане з його психікою. Очі одержують деяку зорову інформацію (але не «бачать» у прямому розумінні слова), вона передається в мозок, який її обробляє, і лише після цього ми здатні розрізняти предмети. Хоча ми «бачимо» нашим мозком і ним же розрізняємо кольори, очі виконують дуже важливу і незамінну функцію. Вони сприймають сім кольорів: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, голубий, синій і фіолетовий. Одні рецептори сітківки збуджуються сутінковим світлом, інші – тільки яскравим, з ними і зв'язано кольоровий зір. Як же око розрізняє кольори? От як пояснює це теорія кольорового зору Янга‑ Гельмгольца. Око містить три види нервових клітин, що реагують відповідно на червоний, зелений, блакитно - фіолетовий колір. Таким чином, якщо всі три види нервових клітин одержують однакове роздратування, ми бачимо білий. Якщо в око потрапляє в основному зелене світло, клітки, що відповідають за зелену частину спектру, збуджуються більше, ніж інші, і ми бачимо зелений. Коли предмет жовтий, стимулюються «зелені» і «червоні» клітки. Ось тому, згідно такої теорії, ми і маємо можливість розрізняти кольори. Більше дізнайся тут: http://www.znajko.ru Завдання: А тварини розрізняють кольори?