Питання, що розглядаються
1. Сутність брендингу, бренд як його центральний елемент.
2. Фірмовий стиль як основа структури бренду.
4. Роль брендів у сучасній економіці.
Ключові слова: бренд, брендинг, торгова марка, складові елементи бренду, різновиди брендів.
1. Сутність брендингу, бренд як його центральний елемент
Якщо оцінити нашу поведінку з позицій споживання товарів і послуг, то виявиться, що всі ми вже дуже давно перебуваємо у світі брендів. Вони оточують нас всюди та повсякчасно, не зважаючи на наші бажання. Ми перестали купувати товари як такі – ми купуємо бренди, шукаючи їх за формою, розмірами, поєднаннями кольорів тощо. Саме слово «бренд» стало чи не найбільш поширеним при доборі предмету купівлі або його обговорення в середовищі друзів. Даним терміном та похідним від нього, «брендинг», зараз користуються практично всі, іноді й не знаючи сутності цих понять.
На сьогоднішній день не існує чіткого визначення такого маркетингового процесу, як брендинг. Це запозичене слово, яке за своєю сутністю означає процес побудови та розвитку бренду, тобто сукупності уявлень, асоціацій, образів, ідей і обіцянок, які формуються в людській свідомості про конкретний продукт або компанію загалом. Бренд – це потужний, але нематеріальний актив, він формує емоції та проникає у підсвідомість споживачів.
Не зважаючи на безліч визначень, у найбільш загальному розумінні брендинг можна трактувати як створення, розвиток і підтримку постійного добровільного зв’язку зі стратегічно важливою групою споживачів, за допомогою стабільного та надійного набору відмінних властивостей продукту, через наявність незмінно високої якості та очікуваного рівня задоволення.
Розуміння сутності брендингу є можливим лише за умови наукового аналізу й усвідомлення змісту самого визначення «бренд». Згідно з даними наукових досліджень, етимологія слова «бренд» вказує на його давнє скандинавське походження, де «brandr» означало «горіти». З такою основою слово перейшло в англосаксонську мовну групу, де воно вже означало «ставити мітку», «тавро». Традиція ставити мітки на вироблених товарах існувала ще в V тис. до н.е., однак поява справжніх брендів, що визначають не виробника, а товар, який вони продають, відноситься до другої половини ХІХ ст.
У вітчизняній і зарубіжній літературі бренд нерідко тлумачать як торгову марку, що відповідає трактуванню слова «бренд» до кінця 90-их років ХХ ст. На нашу думку, саме в цьому полягає основна причина непорозумінь щодо згаданих двох термінів та марних дискусій. Термін «торгова марка» та його зміст глибоко вивчений і має свою історію. Словник Меріам-Вебстер трактує бренд як позначення, яке належним чином відрізняє товари та послуги одних юридичних чи фізичних осіб від однорідних товарів та послуг інших юридичних і фізичних осіб. В українському законодавстві наведено визначення торгової марки як будь-якого позначення або будь-якої комбінації позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, слова, літери, цифри, зображальні елементи, комбінації кольорів.
Згідно з думками провідних дослідників брендингу, доцільно вважати, що торгова марка – це складова частина бренду, яка розвивається під впливом різних інструментів маркетингу, ринку та споживчих переваг. Існує також думка, що переростання торгової марки в бренд відбувається шляхом залучення споживачів до співучасті у пропагуванні товарів чи послуг, створення невидимих психологічних зв’язків між організацією, що створила бренд, та її покупцями. Для запобігання різночитань, відмінності між брендом і торговою маркою можуть проявлятися у спосіб, представлений у таблиці 1.1.
Таблиця 1.1
Відмінності між поняттями «бренд» і «торгова марка»
Як видно з таблиці 1.1, «бренд» є поняттям категорійно значно ширшим від поняття «торгова марка». По суті бренд поглинає торгову марку і виводить її у свідомості потенційних споживачів на новий, більш високі рівні сприйняття, засвоєння та подальшого до нього ставлення.
Бренд – це маркетинговий інструмент організації, який одночасно є цінним фінансовим активом, оскільки спонукає споживачів здійснювати купівлі, під впливом цілеспрямованого сформованого у них сильного асоціативного сприйняття сутності товару і/або підприємства. Однак, сильне асоціативне сприйняття у споживачів не виникає спонтанно, а цілеспрямовано формується організацію, і саме цей чинник демонструє брендинг як процес безпосередньої реалізації бренду.
У бізнесі добре сформований бренд відрізняє ряд характеристик, які дають змогу неупереджено оцінити його рівень.
По-перше, це висока обізнаність про бренд в його цільових аудиторіях. Вважається, що рівень впізнавання сильного бренду представниками цільової групи у списку запропонованих імен не може бути нижчим від 60%.
По-друге, якість висунутих продуктів є стабільною і відповідає заявленим обіцянкам бренду.
По-третє, це позитивні асоціації та емоції, які викликає бренд у цільових аудиторій.
По-четверте, наявність стійкої лояльної групи клієнтів і прихильників.
У зв’язку з указаним вище, завдання зі створення сильних брендів стало практично обов’язковим для всіх суб’єктів ринку, політичних організацій і окремих фізичних осіб. Нещодавно з’явилася ідея брендингу, як технології, що поєднує в собі певну послідовність дій і процедур, які можна повторити з певною часткою успіху.
Сьогодні, в результаті активного розвитку, ми зустрічаємо трактування брендингу як технології послідовного надання продукту атрибутів, які перетворюють його в улюблену купівлю, підвищуючи тим самим конкурентоспроможність самого продукту. З іншого боку брендинг пов’язують з системою управління якістю та ефективністю торгової марки, що забезпечує можливість передачі споживачам інформації щодо стратегічних ідей організації, а це в свою чергу багаторазово підвищує цінність організації не тільки для акціонерів, але і для її партнерів.
Узагальнюючи наведене вище, можна стверджувати, що під брендингом, у його теперішньому трактуванні, розуміють системний, виважений процес, який передбачає планування та впровадження комплексу заходів щодо створення торгової марки, планування підходів з перетворення марки на бренд для формування бажаних асоціативних вражень та забезпеченням очікуваних переваг у споживачів.
2. Фірмовий стиль як основа структури бренду
Зважаючи на те, що вплив бренду значною мірою наділений психологічними чинниками, звести до певних матеріальних компонентів його структуру досить важко. Проте, науковці здійснюють успішні спроби виокремити та оцінити компоненти бренду.
Узагальнюючи думки дослідників, очевидним стає те, що структура бренду – це, по суті просто структура уявлень, ідей, думок, елементів і інших чинників, за допомогою яких споживач створює значення бренду. Практично значну її частку посідає фірмовий стиль.
Фірмовий стиль – це набір кольорових, графічних, словесних, типографських, дизайнерських постійних елементів (констант), що забезпечують візуальну і значеннєву єдність товарів (послуг), всієї вихідної від організації інформації, її внутрішнього і зовнішнього оформлення.
Іншими словами, основним цілями фірмового стилю можна назвати, по-перше, ідентифікацію продуктів організації із загальної маси аналогічних продуктів її конкурентів, а по-друге, створити той образ продукту, який необхідний організації і який залишить слід у свідомості споживача. Показовими в цьому відношенні іноді використовуються в літературі синоніми терміну «фірмовий стиль» − «система фірмової ідентифікації» і «координування дизайну».
Наявність фірмового стилю свідчить про впевненість його власника в позитивному враженні, яке він справляє на споживача. Одним із завдань брендингу є нагадування покупцеві про ті позитивні емоції, які вже доставили йому раніше куплені товари даної фірми. Таким чином, фірмовий стиль побічно гарантує високу якість продуктів.
Однак фірмовий стиль не завжди сприяє збуту продукції організації. Якщо організація не стежить за якістю своєї продукції або не відповідає заявленим обіцянкам, то її марка стає символом низької якості, або невідповідності моді, чи хибним обіцянкам тощо. Тому підійти до створення і підтримки конкурентоспроможного, привабливого для споживачів бренду необхідно з усією відповідальністю і увагою. При стабільно високому рівні інших елементів маркетингу фірмовий стиль приносить його власнику такі переваги:
- допомагає орієнтуватися покупцям в потоці інформації, швидко і безпомилково знаходити продукти фірми, яка вже завоювала їхні перевагу;
- дає змогу фірмі з меншими витратами виводити на ринок свої нові продукти;
- підвищує ефективність реклами;
- знижує витрати на формування комунікацій за рахунок високої ефективності реклами;
- допомагає досягти необхідної єдності всіх засобів маркетингових комунікацій організації (наприклад, комерційної пропаганди: проведення прес-конференцій, випуску престижних проспектів тощо);
- сприяє підвищенню корпоративного духу, об'єднує співробітників, викликає відчуття причетності до спільної справи, «фірмовий патріотизм»;
- позитивно впливає на естетичний рівень і візуальне середовище організації.
Система фірмового стилю включає в себе такі елементи:
- товарний знак;
- фірмовий шрифтовий напис (логотип);
- фірмовий блок;
- фірмове гасло (слоган);
- фірмовий колір (кольори);
- фірмовий комплект шрифтів;
- інші фірмові константи.
Нерідко бренд називають товарним знаком, хоча це не в повній мірі так, оскільки товарний знак, на відміну від бренду, позбавлений психологічної складової «долучення» споживача до споживання певного продукту. Однак, товарний знак (інші використовувані назви: знак обслуговування, торгова марка, фірмовий знак, бренд, англ. «Trade mark») є центральним елементом фірмового стилю. Він являє собою зареєстровані в установленому порядку образотворчі, словесні, об'ємні, звукові позначення та їх комбінації, які використовуються його власником для ідентифікації своїх товарів і/або послуг.
Товарні знаки відрізняються своєю численністю і різноманіттям. Виділяють 5 основних типів товарних знаків:
- словесний товарний знак. Добре запам'ятовується, може бути зареєстрований як в стандартному написанні, так і в оригінальному графічному виконанні (логотип);
- образотворчий — являє собою оригінальний малюнок, емблему фірми;
- об'ємний — знак в тривимірному вимірюванні;
- звуковий товарний знак більше характерний для радіостанцій і телекомпаній. Останнім часом даний вид товарного знака все ширше використовується в рекламній практиці інших фірм;
- комбіновані товарні знаки є поєднання приведених нижче типів.
Як вже можна було зрозуміти з вищеописаного, бренди — це образи, що склалися у свідомості споживачів. А ці образи, у свою чергу, формуються безліччю асоціацій. Їх можна розбити на чотири категорійні ознаки, які викликаються відчутними і невідчутними характеристиками, а також раціональними та емоційними перевагами.
1. Відчутні характеристики. Характеристики цієї категорії сприймаються органами почуттів: вони можуть бути фізичними, функціональними (кількість кінських сил у двигуні, дизайн. І саме завдяки цим характеристикам у свідомості споживача складається основне враження про бренд.
2. Невловимі характеристики. У цю категорію потрапляють всі характеристики, пов'язані з ідентичністю бренду: його походження, репутація і індивідуальність. При цьому невловимі характеристики бренду асоціюються з відчутними.
3. Раціональні переваги. Ці переваги забезпечуються, по-перше, функціональними характеристиками продукту, по-друге, організацією роботи з клієнтами і по-третє, відносинами між споживачем та власником бренду. Раціональні переваги часто пов'язані з відчутними характеристиками бренду.
4. Емоційні переваги. Бренд створює емоційні переваги, якщо сприяє підвищенню самооцінки і самоствердження споживачів. Бренд може створювати відчуття безпеки (наприклад, «Volvo») або демонструвати високий статус людини («Porsche» або «Ferrari»). Споживачі часто сприймають емоційний перевагу як додаткову складову бренду, тобто якусь цінність, яка виникає завдяки поєднанню його матеріальних і нематеріальних характеристик і раціональних переваг.
Як правило, успішність бренду залежить від комбінації всіх чотирьох наведених вище ознак.
Правильне розуміння структури бренду, основних його аспектів і складових — основа успішного брендингу та, як наслідок, високих продажів продукту.
3. Основні види брендів
У світовій практиці прийнято виокремлювати такі види брендів:
- материнський бренд з його подальшим поширенням;
- зонтичний бренд;
- лайн-бренд;
- окремий для кожного продукту;
- персональний (особистий) бренд.
Створення материнського бренду або «майстер-бренду» з його подальшим поширенням є широко використовуваним методом проникнення на нові ринки. Специфіка даної конфігурації полягає в тому, що базовий, добре відомий широкому споживачеві бренд виводить на ринок нові види продуктів, забезпечуючи, з одного боку, розширення пропонованого асортименту (репертуару тощо), з іншого – збільшення частки ринку за рахунок залучення нових клієнтів. У шоу-бізнесі використання материнського бренду відоме з прикладів Різдвяних вечорів Алли Пугачової, завдяки яким з’явилися такі відомі зірки як Брати Гадюкіни, Філіп Кіркоров, Олександр Сєров та інші; КВН Олександра Маслякова посприяв виникненню таких брендів як: «Клуб джентльменів», «95 квартал», «Наша Раша» та інших.
Зонтичний бренд – явище також досить поширене: під єдиною назвою пропонується декілька різних за своїми характеристиками продуктів. Дана конфігурація бренду краща під час виходу на ринок нового продукту і розвитку нового бренду. У шоу-бізнесі зонтичний бренд проявляє себе під час масових концертів до знаменних дат чи подій, до участі в яких запрошуються відомі зірки та виконавці різних жанрів мистецтва, проводяться виставки, презентації тощо.
На ранніх етапах зонтичний бренд часто отримує підтримку базового бренду, наприклад філармонії, театру тощо. Це робиться для того, щоб відвідувач був упевнений в якості нового бренду. Потім зонтичний бренд завойовує власну репутацію та цільову аудиторію. В інших випадках базовий бренд може зберігатися як частина загальної брендової кампанії і може становити частину нового брендового імені.
Особливість виведення на ринок лайн-бренду полягає в тому, що до наявних продуктів додаються нові або частково видозмінені різновиди. Такий підхід дозволяє зміцнювати імідж бренду з мінімальними зусиллями, тим самим збільшуючи обсяг продажів, і максимально задовольняти потреби цільової аудиторії в рамках єдиної брендової пропозиції.
Прикладами лайн-бренду у сфері культурних індустрій можна вважати школи відомих акторів, виконавців, музикантів; дитячий хор «Любисток» при Національній музичній академії України; Хореографічну студію та Дитячу хореографічну школу при Національному заслуженому академічному ансамблі танцю України ім. П. Вірського та інші. Перевагою лайн-бренду є те, що навіть уявлення або роздуми про продукти, репертуар привертає увагу цільової аудиторії, не вимагаючи додаткових рекламних матеріалів. До недоліків можна віднести той факт, що, як правило, лайн-бренд сприймається як єдине ціле. Надмірне розширення лінії також стає безглуздим, тому що пропозиція втрачає єдність, яка була його основною перевагою на початковому етапі.
Найбільш успішною конфігурацією бренду можна вважати створення бренду кожної одиниці продукту. Даний підхід означає, що кожен продукт є ексклюзивним і займає на ринку певну позицію. Основною вимогою, що висувається до бренду в даному випадку, стане перевага даного продукту за якісними характеристиками над іншими схожими продуктами, що, як відомо, є нелегким завданням особливо в шоу-бізнесі.
Персональний (особистий) бренд – це сукупність якостей особистості, що створює очікувану адекватну реакцію з боку цільової аудиторії і з легкістю виокремлюється з-поміж субститутів або просто схожих брендів. Це те, як бачать і сприймають творчу особистість. Крім того, передумова одержання певних вигод і/або додаткових цінностей. По суті, практично все середовище шоу-бізнесу сформоване з персональних брендів, хоча сильні персональні бренди відомі нам в політиці, в медицині, в науці та у багатьох інших галузях.
Характерними рисами сильного персонального бренду є такі:
- цілісність;
- натуральність;
- відмінність;
- значимість;
- послідовність.
Персональний брендинг орієнтований, перш за все, на творчих людей, які організовують і ведуть комерційну діяльність, у тому числі й у шоу-бізнесі, або потребують яскравої самопрезентації. Головна особливість тут полягає у створенні додаткової бізнес-мотивації, довіри, прихильності.
Персональний брендинг – вдалий помічник там, де все сконцентроване довкола людини та її індивідуальних рис як особистості та професіонала. Тому тут велику роль відіграють маркетингова програма персонального бренду, програма дистрибуції та просування бренду тощо.
4. Роль брендів у сучасній економіці
Історично бренди виникли як одна із перших форм захисту прав споживача. Логотип компанії гарантував якість і постійність, дозволяв зорієнтуватися в очікуваннях від продукту ще до його придбання. За це раціональний покупець був готовий доплатити. В даний час ситуація дещо змінилася. З удосконаленням засобів виробництва виділитися серед конкурентів лише за рахунок якості з кожним роком стає все складніше. Компанії переходять з виробництва продуктів на виробництво образів і навіть стилів життя. У новій глобальній економіці бренди являють собою велику частину вартості організації та найважливіший джерело її доходів. При цьому безліч з усталених лідируючих брендів зараз відчувають значні проблеми. Дослідження показують, що споживачі стають все більш непостійними і все менш сприйнятливими до реклами. Одночасно загострюється суперечність про соціальну роль брендів. Сучасні активісти все частіше націлюють свої атаки не на уряди чи ідеології, а на бренди. Тільки за останні роки, зокрема, великої популярності набули видання, спрямовані проти брендів (Naomi Klein, «No Logo: Taking Aim at the Brand Battles» та інші).
З іншого боку, на захист брендів стають всі сили світової економіки, що знаходять підтримку серед ряду теоретиків соціальних наук. Нещодавно Світовий Банк провів дослідження, результати якого показали, що світові бренди виявилися справжнім благодіянням для країн, що розвиваються, тому, що транснаціональні компанії платять найвищі зарплати і забезпечують працівникам найкращі умови праці.
Сьогодні, за умови, що питання про «етичність» брендів залишається відкритим, продукти, люди, країни та організації поспішають перетворитися на бренди. Від Coca-Cola до Олега Скрипки, – всі займаються брендингом, і навіть Британія спробувала стати брендом зі своїм слоганом «Cool Britannia». Мета – зробити власні образи у свідомості людей зрозумілими і впізнаваними. Можна констатувати, що в сучасному світі бренд стає, насамперед, інструментом з підтвердження споживчих очікувань, знижуючи невизначеність, яка може нести складне психологічне навантаження для багатьох споживачів.
Якщо ще недавно вважалося, що для виникнення бренду необхідно, щоб торгова марка проіснувала як мінімум 50-60 років. Нещодавно в світі почали вести бесіду про феномен «швидких брендів», – наприклад, Інтернет-магазин Amazon.com потрапив у списки Інтербренд після 5-ти років свого існування. Ще молодший китайський бренд, міжнародний торговельний майданчик Alibaba.com, ще в 2014 році забезпечив надходження до бюджету грошової суми, що перевищила 1% ВВП Китаю. Сьогодні переглядаються й інші першочергово обов'язкові характеристики поняття «бренд».
Брендинг у сучасному міжнародному економічному середовищі активно розвивається, підлаштовуючись під нові зміни на світовому ринку. Кожна компанія намагається придумати щось нове, як, наприклад, компанія GfK, що входить до числа лідерів світового ринку маркетингових досліджень, недавно представила інструмент під назвою BASS – Brand Assessment System. Цей метод заснований на вимірюванні потенціалу продажів бренду на основі інформації, отриманої за допомогою Consumer Panel (збір даних про споживання на основі щоденників, які щодня заповнюються учасниками репрезентативної вибірки домашніх господарств в багатьох країнах). У рамках цього інструменту використовується BPI (Brand Potential Index), який розраховується виходячи з 10 критеріїв, здатних розробити короткостроковий і середньостроковий прогнози ринку. Однією з потреб розробки цього інструменту стало те, що в сучасних умовах «сильні бренди» характеризуються не тільки часткою ринку або глибиною проникнення на ринок, але й здатністю гарантувати довгострокову вірність своїх покупців. У зв'язку з цим можна виокремити чинники, що враховуються в BPI, пов'язані з обсягом продажів і визначають силу бренду:
Buyer Penetration (покупці, які хоч одного разу придбали даний бренд);
Share of First Choice Buyers (міра вірності бренду, що показує частку покупців, для яких розглянутий бренд є їх першим вибором).
Існують і психологічні індикатори, які дозволяють дослідникам зрозуміти підґрунтя поведінки покупця. Ці індикатори також можуть бути отримані при аналізі панельних даних. Наприклад, «Share of Soul» – одна з центральних детермінант поведінки споживача, його оцінка в термінах почуттів і розуміння певного бренду.
Однією з головних проблем брендингу в сучасній економіці є його недовговічність. Люди вже зараз забувають ті зірки ринку, заради яких років п’ять тому могли викласти величезні суми. Необхідно вміти вчасно піти зі сцени. Повертаючись у 1950-і роки, коли народилася і стала застосовуватися сучасна концепція брендингу, можна згадати середньостатистичного споживача, межею чиїх мрій було жадібне споживання матеріальних цінностей. Світ змінився, а значить, і бренди теж.
Сьогодні вони перестали бути прерогативою маркетингового відділу організації. Бренди занадто важливі, щоб віддати їх у відання цього або будь-кого іншого «відділу». Живі бренди, здатні змінювати світ не створюються в організаційних замкнених підрозділах.
І дійсно, сучасний бренд – і бренд майбутнього – це набагато більше, ніж просто інструмент маркетингу. Сьогодні є очевидним той факт, що починає розвиватися нове мистецтво брендингу. Бренд поступово стає інструментом управління, що застосовується у всій організації та за її межами, що охоплює дилерів, постачальників, інвесторів і клієнтів.
Це означає, що бренди важливі не тільки при роботі з індивідуальними споживачами. Сьогодні вони стають все більш значимими під час роботи з корпоративними клієнтами, у виробництві та продажі наукомістких послуг і практично в будь-який інший діловій сфері.
Вплив брендів має свій прояв у кожному аспекті ділового життя, від найменш значного рішення в крамничці на розі до найбільш великого – в крупній міжнародній компанії. Всередині та за межами організації бренд охоплює все. Він торкається всіх видів ділової активності. Бренд концентровано представляє бачення бізнесу, бізнес-план, корпоративну культуру, імідж і багато інших сторін ділового життя, які до цього концептуально розносилися по різних підрозділах. Де б людина не працювала, брендинг буде впливати на неї з все більшою силою.
Брендинг важливий для найрізноманітніших сторін діяльності організації, оскільки він уособлює собою принципи досягнення успішних результатів на фінансових ринках. Тепер бренд вважається надзвичайно цінним активом. У 1988 році британська продуктова компанія RHM (Rank Hovis McDougall) увійшла в історію, ставши першою, що включила вартість бренду в балансовий звіт; вона оцінила свої бренди, як і інші активи. Відтак бренд стає домінантою фінансової оцінки будь-якого підприємства.
Томас Гед, міжнародний фахівець з брендингу, вважає, що бренд визначає життя корпорації більшою мірою, ніж прибуток. Він говорить про те, що прибуток як такий зараз мало кого цікавить. Керівники цікавляться своїми опціонами, але вони є одинокими в цьому прагненні. Клієнти та співробітники (якщо тільки на їх частку не доводиться значна частина акцій) залишаються байдужими до розмов про прибутки. І споживачі теж навряд чи замислюються про прибуток тієї компанії, чий товар вони купують.
Оцінюючи ситуацію з брендами в Україні, не можна не відзначити, що на східноєвропейських ринках діє дуже сильний чинник ціни, і це не можна не враховувати при брендингу. Вірності брендам в нашій країні досягти досить важко, і цьому є просте пояснення: люди зазвичай мають невеликий житловий простір, і, не маючи місця для зберігання, вони роблять купівлі частіше і купують невеликі упаковки товарів. Це збільшує їхні шанси зустріти нову марку продуктів, новий бренд.
На тлі цього все більшу роль в успіху становлення бренду і в його подальших перспективах відіграє своєчасне проведення кваліфікованих маркетингових досліджень. Для організації, що бажає зробити зі своєї продукції бренд, це надзвичайно важливо, тому що саме правильно досліджений ринок – це половина справи при створенні добре розробленого, прибуткового бренду.
І в умовах сучасної економіки організації все частіше прагнуть отримувати високі прибутки не через збільшення обсягу продукції, а через створення сприятливого враження у споживача і його прихильності саме до їхньої марки. Саме тому у сучасному світі бренд відіграє величезну роль, пронизує практично всі сторони життя споживачів (від купівлі ними під дією реклами бренду і аж до спостереження за спільнотами людей, політиками, знаменитостями, які самі є брендами) і має величезний вплив на споживачів.
Питання та завдання
1. У чому полягає сутність брендингу?
2. Яким є основні відмінності між брендом і торговою маркою?
3. Які основні елементи формують фірмовий стиль?
4. Якими є основні категорійні ознаки бренду?
5. Які вам відомі різновиди бренду?
6. У чому полягає значимість брендів для розвитку вітчизняної економічної системи?
7. У який спосіб сучасний брендинг впливає на процеси інтернаціоналізації та глобалізації суспільно-економічних процесів?
8. Проаналізуйте діяльність будь-якої галузі з припущенням, що в ній не буде представлено жодного бренду.
9. Запропонуйте шляхи проникнення вітчизняних брендів на міжнародні ринки.