Активи бренду – фінансове вираження здатності бренду отримувати додатковий прибуток.
Актуальність бренду – ступінь відповідності бренду потребам і запитам споживачів, здатність марки бути необхідною і затребуваною.
Анти-бренд – продукт, споживання якого свідомо ігнорується з причини негативного споживчого досвіду або невдалої реклами.
Архітектура бренду – система брендів організації, сформована у вигляді певної структури.
Асоціації бренду – асоціації, що виникають у свідомості споживача при сприйнятті бренду або спогаді про нього.
Атрибути бренду – набір сенсорних характеристик, що відносяться до товару чи послуги; зовнішня форма, сприйнята зором, слухом, дотиком, нюхом або смаком.
Аудит бренду – вивчення зміни позиції бренду в ринковому середовищі.
Бачення (візія) бренду – довгострокові цілі розвитку бренду.
Бренд – сукупності уявлень, асоціацій, образів, ідей і обіцянок, які формуються в людській свідомості про конкретний продукт або компанію загалом.
Бренд «на умі» – бренд або специфічний продукт, який першим спадає на думку покупцям у певній продовольчої категорії.
Бренд-бук – керівництва з використання бренду в різних комунікаціях, де прописуються візуальні концепції, що до марки, схеми компонування, принципи та правила розробки дизайн-макетів для рекламоносіїв.
Бренд-комунікація – особливий вид соціальної комунікації що реалізовується як процес взаємодії, в результаті чого передбачаються зміни в мотивації, установках, поведінці, діяльності людей і формується умовний образ бренду як соціального об’єкта.
Брендинг – створення, розвиток і підтримка постійного добровільного зв’язку зі стратегічно важливою групою споживачів, за допомогою стабільного та надійного набору відмінних властивостей продукту, через наявність незмінно високої якості та очікуваного рівня задоволення.
Вартість бренду – додаткова вартість, утворена в результаті готовності споживачів сплачувати вищу ціну за продукт через прихильність до даного бренду.
Вигода – користь, перевага, яку отримує споживач при використанні бренду. Розрізняють вигоди функціональні, емоційні, а також вигоди самовираження.
Відповідність бренду – ступінь відповідності іміджу бренду і його характеру значущим потребами споживача або його бажанням.
Властивості бренду – відчутні (атрибути) або невідчутні характеристики бренду.
Досвід взаємодії з брендом – всі види комунікацій та інтеракцій з організацією і брендовим продуктом починаючи від реклами та телефонних дзвінків – закінчуючи трафіком до сайту.
«З вуст в уста» – поширювана інформація про бренд, джерелом якої є задоволені споживачі.
Затребуваність бренду – стадія лояльності до бренду, на якій споживачі не приймають ніяких альтернатив даному бренду і докладають максимум зусиль для пошуку саме цього бренду.
Загальний товар – 1) група товарів різних виробників, які нічим істотним не відрізняються, немарочний товар, не бренд. 2) ім’я бренду, що було згодом позначенням класу товарів чи товарної категорії, наприклад, Лінолеум, Аспірин, Вазелін, Термос.
Загальновідомий товарний знак – товарний знак, що став добре відомим широкому колу зацікавлених споживачів і служить гарантією високої якості продукції і товарів, їм маркується.
Залучення споживача в процес купівлі – це характеристика ступеня важливості та зацікавленості споживача в продукті в межах обраного бренду, що відображає рівень розумової діяльності та емоційного збудження його нервової системи.
Заходи брендингу – програма заходів, що проводяться з метою посилення ринкових позицій бренду.
Звичайна упаковка – упаковка товару, яка нічим особливим не відрізняється від упаковок інших виробників.
Згадування бренду – здатність споживача згадати даний бренд без будь-якої сторонньої підтримки (назви, товарного знака, упаковки тощо).
Здоров’я бренду – набір параметрів, за якими оцінюється ринковий стан бренду.
Зонтичний бренд – бренд, що використовується для позначення декількох товарів різного призначення або товарних категорій. Наприклад: бренд «Слов’яночка» (молоко, кефір, ряжанка, вершки, сметана, сир, масло).
Ідентичність бренду – унікальний набір ознак, за яким даний бренд розпізнається споживачами. Ознаки можуть бути як формальними (атрибути), так і змістовними (асоціації, відносини, вигоди, обіцянки тощо)
Імідж бренду – образ бренду, що склався в уявленні його споживачів в результаті сприйняття фірмового стилю, реклами, упаковки та інших зовнішніх проявів.
Ім’я бренду – словесний елемент бренду, його назва – один з найважливіших атрибутів бренду.
Індекс розвитку бренду – відношення відсотка від продажу бренду на конкретному ринку до відсотка населення на цьому ж ринку.
Інтегровані маркетингові комунікації – це концепція планування та реалізації маркетингових комунікацій, яка виходить із оцінки стратегічної ролі їх окремих напрямків (реклами, стимулювання збуту, зв’язків з громадськістю та ін.) і необхідності пошуку оптимального поєднання для забезпечення чіткості, послідовності і максимізації впливу комунікаційних програм за допомогою інтеграції всіх дискретних повідомлень.
Індивідуальність бренду – імідж бренду і його ідентичність, виражені в термінах індивідуальних людських рис.
Канібалізм бренду – «пожирання» чи боротьба за споживачів двох або більше брендів однієї і тієї ж організації.
Капітал бренду – набір активів і пасивів, пов’язаних з ім’ям і / або символом бренду, які підвищують або знижують цінність продукту в очах споживача.
Кобрендинг – довгострокове і взаємовигідне просування двох і більше брендів.
Комунікаційний аудит – комплексна оцінка комунікаційної (інформаційної) політики організації за певний (відведений планом) період часу.
Концепція позиціювання – твердження, яке описує «місце» бренду в свідомості цільових споживачів.
Корпоративна ідентичність – унікальний набір ознак компанії, за якими компанія може бути розпізнає споживачами.
Корпоративний бренд – бренд, що ідентифікує корпорацію, яка виробляє товари або послуги. Приклади: Sony, Panasonic, Samsung, LG тощо.
Лідируючий бренд – бренд, що має найбільшу ринкову частку в товарній категорії.
Лінійне розширення – використання імені бренду для нового товару, що виходить на суміжну товарну категорію.
Логотип – оригінальне зображення повного або скороченого найменування організації або продукту. Логотип є словесною частиною товарного знака.
Лояльність до бренду – вид лояльності, що демонструє як саме бренд сприймається споживачем.
Марочне сімейство – сукупність продуктів, що просуваються під однією маркою і мають спільну ідентичність бренду.
Марочний капітал – додаткова вартість бренду, утворена в результаті стійких відносин між маркою та споживачами.
Марочний контракт – набір обіцянок, наданих споживачам від імені бренду, а також споживчих очікувань від даної марки.
Місія бренду – сенс існування бренду, яким його розуміють виробники.
Міцність бренду – міра здатності бренду домінувати в своїй товарній категорії.
Мультибренд – позначення одним брендом кількох продуктів, що перебувають в одній продуктовій категорії і мають загальні призначення та ідентичність, але різні вигоди чи іншу цільову аудиторію. Приклад: 25 різновидів зубної пасти Colgate.
Надлишок брендів – надмірна кількість брендів в товарній категорії.
Неймінг – процес створення найменування бренду.
Обіцянка бренду – сутність вигод і переваг, які очікують отримати споживачі даного бренду.
Перевагу бренду – ступінь прихильності бренду, коли споживач в разі його відсутності вибирає іншу марку.
Переконаність бренду – лояльне ставлення високого ступеня або навіть відданість споживачів щодо певного бренду.
Переродження бренду – пожвавлення бренду через докорінну переробку ідентичності бренду і його репозиціювання.
Перехід між брендами – зміна уподобання та перехід з однієї марки товару на іншу при зміні зовнішніх умов. Персональний (особистий) бренд – це сукупність якостей особистості, що створює очікувану адекватну реакцію з боку цільової аудиторії і з легкістю виокремлюється з-поміж субститутів або просто схожих брендів.
Позиціювання бренду – місце на ринку, яке бренд займає в сприйнятті споживачів. Позиціювання спрямоване на диференціацію атрибутів бренду, вигод користувача та цільових сегментів.
Поінформованість про бренд – рівень воління споживачами інформацією (знаннями) про торгову марку. Розрізняють спонтанну поінформованість і наведену поінформованість.
Популярність бренду – показник, який дорівнює частині цільової аудиторії, яка може пригадати чи розпізнати бренд. Популярність часто використовується як генеральний показник ефективності маркетингових заходів.
Портфель брендів – повний набір брендів, якими управляє організація, підтримуючи і розвиваючи ідентичність кожної марки.
Преміальна ціна – підвищена ціна, яку споживачі готові платити за товар тієї марки, якій віддають перевагу.
Прихильність бренду – стійка споживча перевага одного бренду перед конкурентними марками.
Програма лояльності – комплекс заходів щодо створення, посилення та підтримки стійкої споживчої переваги до даної марки.
Пропозиція цінності – базова цінність бренду, що пропонується своїм споживачам.
Ребрендинг – повна модифікація бренду, що включає як вибір нової позиції на ринку, так і нову ідентичність бренду і навіть припускає зміни на рівні ідеології бренду.
Репозиціювання бренду – уточнення позиції бренду та незначна модифікація ідентичності бренду.
Рестайлінг – процес зміни атрибутів бренду при збереженні ідеології споживання бренду.
Розвиненість бренду – здатність бренду вигідно використовувати свої активи шляхом охоплення більш широких груп споживачів, експансії в нові продукти і поширення впливу на нові ринки і / або категорії.
Розпізнання бренду – здатність споживача згадати дану марку з якою-небудь підтримкою з боку (назва, товарний знак, упаковка тощо).
Розтягнення бренду – використання імені бренду для нового продукту, тісно пов’язаного з існуючим, який має спільні призначення та ідентичність, але іншу вигоду для споживача.
Розширення бренду – використання імені бренду для нового товару, що виходить на суміжний цільової сегмент чи товарну категорію.
Сильний бренд – бренд, здатний домінувати в своїй товарній категорії.
Споживча лояльність (лояльність клієнтів) – лояльність, сформована загальною купівельною спроможністю споживачів і тим, що саме організація може запропонувати їм з точки зору середньої в галузі ціни та економії на наявній пропозицій.
Справжність бренду – 1) стан марки, коли імідж бренду та ідентичність бренду практично збігаються; 2) певна сума всіх вражень, отриманих споживачами та користувачами, яка виливається в базовану на емоційних і раціональних перевагах позицію, що відрізняє цей бренд від інших.
Ставлення до бренду – сприйнятий споживачем стійкий зв’язок між ним і брендом.
Сталість бренду – здатність бренду пропонувати споживачу головну ідею або основну обіцянку протягом тривалого часу.
Стратегія бренду – комплексна програма з розвитку ідентичності бренду і збільшення його активів.
Суб-бренд – новий продукт, що просувається під відомою маркою і розрахований, як правило, на зниження якості, ціни та охоплення більш масового споживчого сегмента.
Суть бренду – коротка концептуальна характеристик бренду; основна домінуюча ознака, що визначає бренд. Приклади: Mercedes - «престижний»; Rolls-Royce - «розкішний», Volvo - «безпечний»; Ferrari - «спортивний», Volkswagen - «сімейний» тощо.
Таргетинг (таргетування) – механізм, який дає змогу виділити цільову аудиторію, що відповідає певним критеріям, різними методами: від простого добору рекламних майданчиків для просування бренду до обробки запитів через пошукову систему, і просування саме там.
Технологія брендингу – сукупність форм, методів, прийомів і способів щодо створення та розвитку брендів.
Товарний бренд – бренд, що ідентифікує товар або послугу. Приклад: «Life-cell» – бренд, «Астеліт» – компанія, що володіє контрольним пакетом акцій цього бренду.
Товарний знак – зареєстроване у встановленому порядку позначення, що служить для забезпечення відмінності товарів одних виробників від однорідних товарів інших, а також створення позитивного іміджу власника знака, здешевлення рекламних витрат, просування споживача «рекламними східцями», розвитку корпоративного духу і захисту від недобросовісної конкуренції.
Управління брендом – організація комплексу заходів з брендингу в маркетинговому підрозділі ринкового суб’єкта.
Філософія бренду – базові принципи, що лежать в основі марки.
Фірмовий стиль – єдність постійних візуальних і текстових елементів, що ідентифікують належність товару або послуги до бренду та відрізняє їх від товарів і послуг конкурентів.
Фланговий бренд – одна або кілька марок, які не посідають лідируючих позицій, але які підтримують продуктову лінію організації.
Франчайзинг – система відносин, заснована на тому, що власник бренду взаємодіє з потенційними інвесторами, спосорами, меценатами тощо з метою притягнення грошових коштів і/або інших матеріальних активів для розвитку та реалізації запланованих проектів.
Цільова аудиторія бренду – визначена за будь-якою ознакою група наявних і/або потенційних споживачів бренду, на яку спрямовані заходи брендингу, в якій зацікавлені власники бренду, або яка може забезпечити надходження цінної для організації інформації.
Цінності бренду – сукупність функціональних, особистісних та соціальних цінностей споживача, які він пов’язує з маркою. Для бренду – це переконання, які організація ставить понад усе.
Частка ринку бренду – ринкова частка продажів бренду у співвідношенні до всіх продажів у цій продуктовій категорії. Зазвичай вимірюється в грошовому виразі або відсотком від загальних купівель.
Ширина бренду – відсоток споживачів бренду серед всіх споживачів товарної категорії.
«Я теж» – позиція нової марки, близької до позиціювання наявного бренду.
Ярлик бренду – коротка фраза, що легко запам’ятовується, супроводжує назву продукту і призначена для полегшення запам’ятовування і посилення позиціювання.