Сьогодні в Україні, як і в багатьох інших країнах світу, серед підлітків, які навчаються у закладах освіти, набуло поширення явище булінгу (цькування), що виражається у психологічному тиску, жорстокому ставленні, фізичному насильстві, агресії, інших діях, вчинених із метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати особу своїм інтересам.
Прикметною ознакою булінґу є довготривале «відторгнення» дитини її соціальним оточенням.
Минулого року в українських школах зафіксували близько 109 тис. звернень до психологів через цькування. При чому, до фахівців зверталися як самі учні, так і батьки з вчителями. Про таке заявила гендиректор Директорату інклюзивної та позашкільної освіти Міносвіти Лариса Самсонова.
Згідно з інформацією Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), з булінгом у колі однолітків в Україні стикалися близько 67% дітей. Також, за даними останніх опитувань, майже чверть українських школярів вважають себе жертвами булінгу, а близько 40% з тих дітей, хто зіткнулися з випадками булінгу, ніколи не розповідають про це своїм батькам. Також зазначено, що 44% з тих, хто спостерігав, як знущаються над їхніми однолітками, не реагували на такі факти через острах піддатися аналогічному знущанню.